161493
☑️ Офіційний канал Міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm. 📨 Зворотній зв'язок з усіх питань: https://t.me/INapalmNews 🔥 Всі офіційні сторінки спільноти та посилання для підтримки зібрані тут: https://linktr.ee/informnapalm
Поступово Крим перетворюють для Росії на "острів" та валізу без ручки, куди не будуть їздити ні бензовози, ні фури, ні потяги. Це закономірний процес відповіді на багаторічний російський терор, коли тимчасово окупований з 2014 року Крим був перетворений російськими окупантами на плацдарм для подальшого вторгнення. За 12 років Росія завезла в Крим значну кількість власного населення, натомість більшість українців покинули свої домівки та виїхали з окупації. Хоча там все ще залишаються українські громадяни, які з побутових та інших причин вирішили залишитись і пристосуватись до життя в окупації, водночас серед них є і такі, які намагаються сприяти перемозі України в довгостроковій перспективі. Не завжди виключно з ідейних міркувань, іноді й з суто прагматичних - вбачаючи за потрібне "зарезервувати" свій внесок у наближення перемоги через співробітництво з українськими спецслужбами, військовими, волонтерами. Прагматична модель співпраці в останні роки стає все активнішою і є свого роду лакмусовою позначкою тенденції переосмислення, що врешті Росія програє цю війну та Україна поверне свою територію.
Саме тому успішні удари по логістиці в Криму, перерізання логістичних шляхів, удари по російських військових обʼєктах в Криму відіграють також і важливу психологічну роль: для українських патріотів вони є стимулом і джерелом підтримки й натхнення, віри у перемогу справедливості. А для категорії людей, що звикли жити за принципом мімікрії й пристосуванства - це є індикатором, що влада може змінитись і треба заздалегідь готуватись, шукати як стати корисним для України, щоб коли триколори впадуть з будівель в Сімферополі, Севастополі та інших містах Криму - ця реальність не стала шокуючою, а органічно вплелась у буденне життя.
Можливо, пройде ще 3-5-10-15 років, але Крим всеодно повернеться під контроль України. Це неминучий процес, навіть якщо Росія буде дуже довго опиратись перш ніж покинути цю валізу, яка замість скарбу стає для неї непідʼйомним тягарем.
Вибори у Вірменії як актуальний тест на ефективність російського підходу впливу на політичний курс сусідніх держав.
Попередні результати парламентських виборів у Вірменії свідчать про впевнене лідерство партії Нікола Пашиняна “Громадянський договір”. Остаточні підрахунки голосів тривають, але вже зараз можна впевнено казати, що Кремль не досяг своєї головної політичної мети — повернення Вірменії до жорсткої залежності від Москви через зміну влади або суттєве посилення проросійського блоку.
Цей кейс важливий не самою перемогою Пашиняна, а структурою російського втручання. За даними Reuters, напередодні виборів російські структури опрацьовували кілька напрямів впливу: інформаційні кампанії, фейкові медійні майданчики, підтримку проросійських політичних сил і сценарій організованого перевезення до Вірменії десятків тисяч виборців із Росії. Вартість такого плану оцінювали до $50 млн.
Паралельно Москва застосовувала економічний тиск. Російські обмеження щодо вірменської продукції мали створити для Єревана додаткові витрати за курс на дистанціювання від РФ. ЄС прямо кваліфікував такі дії як економічний примус і готував пакет підтримки для Вірменії.
Тобто Росія використала стандартний набір інструментів: гроші, медіа, проксі, діаспорний ресурс, економічний шантаж і кампанії страху. Але в 2026 році на тлі швидкої втрати авторитету РФ у регіоні цього виявилося недостатньо.
Причина — у зміні політичного контексту всередині Вірменії. Після втрати Нагірного Карабаху й фактичної бездіяльності Росії як формального союзника значна частина вірменського суспільства переглянула уявлення про Москву як гаранта безпеки і сильного партнера. Російська присутність почала сприйматися не як захист, а як фактор залежності, шантажу й стратегічного обмеження.
Саме тому грубе зовнішнє втручання вже не дало очікуваного результату. Кремль намагався працювати з Вірменією за старою логікою: достатньо натиснути на економіку, активізувати проросійських політиків, підсилити пропаганду й мобілізувати лояльні групи. Але така модель слабшає у реаліях, де суспільство вже має негативний практичний досвід російських “гарантій”.
Подібний сценарій був у Молдові у 2024 році. За оцінкою молдовського уряду, російські агенти могли витратити близько €200 млн на спроби вплинути на президентські вибори й референдум щодо європейського курсу. Молдовська поліція окремо повідомляла про десятки мільйонів доларів переказів через мережі, пов’язані з Іланом Шором.
Результат для Кремля був обмеженим. Російські гроші створили тиск на виборчий процес, звузили розрив на референдумі, посилили поляризацію й мобілізували проросійський електорат. Але стратегічно Москва не досягла мети: Майя Санду зберегла владу, а європейський курс Молдови вистояв.
Це показує важливу закономірність: великі бюджети не гарантують політичного результату. Прямий підкуп, фейкові інформаційні кампанії та ситуативна мобілізація проксі працюють лише тоді, коли всередині країни вже є підготовлена інфраструктура впливу.
Саме тому треба відрізняти Вірменію й Молдову від Гагаузії та Грузії.
У Гагаузії у 2023 році проросійським силам вдалося отримати локальний результат через роботу з конкретним регіональним середовищем, соціальною вразливістю й місцевими мережами. Це була дешевша, але точніше налаштована операція. За оцінками, кількох мільйонів євро вистачило для впливу на десятки тисяч виборців і просування проросійської кандидатки.
Грузія — інший рівень загрози. Там Росії не потрібно щоразу запускати окрему зовнішню операцію перед виборами. Значну частину потрібної Москві роботи виконує внутрішня політична система: олігархічний вплив, контроль над частиною медійного поля, антизахідна риторика, залякування “українським сценарієм”, тиск на громадянське суспільство й дискредитація європейського курсу.
Це ефективніша модель російського впливу. Не зовнішнє втручання напередодні голосування, а довготривале вбудовування у політичну систему країни. Не разовий підкуп, а контроль над елітами, інституціями, медіа й порядком денним.
Висновок для України та партнерів:
Ураження мосту в Чонгарі — спільна операція 1 ОШП та 475 ОШП
В ніч проти 7 червня атаковано єдиний шлях доставки російських військовослужбовців, боєкомплекту та пального з тимчасово окупованого Криму. Там це називають Фронтстрайк і Мідлстрайк — виявлення та ураження саме тих сил противника, проти яких саме зараз воюють.
Відомий точний час і маршрути пересування ворога.
Операцію сплановано та реалізовано спільним центром мультидоменних операцій «Фаланга» 1 ОШП імені Дмитра Коцюбайла та 475 ОШП «CODE 9.2». Застосовано засоби Fire Point та БПЛА «Бегемот». Боремося в усіх доменах, щоб забезпечити результат на землі.
Це перше публічне оголошення.
6 років тому, до повномасштабного вторгнення, в цей час дискутували про воду. Зараз, напевно, буде актуально казати, що спершу Крим повертається під контроль України, а тоді в Крим повертається пальне ⛽️
Читать полностью…
💥Дрони ССО уразили військово-морську базу Балтійського флоту рф «Кронштадт»
У ніч проти 6 червня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій разом із СБС та СБУ уразили військово-морську базу Балтійського флоту рф «Кронштадт», розташовану поблизу Санкт-Петербурга.
Кілька дронів ССО успішно досягли своїх цілей. На території бази зафіксовано займання.
«Кронштадт» є символом військово-морських сил росії та стратегічним елементом воєнної машини ворога. На базі розміщені військові кораблі, підводні човни, навчальні центри, доки для ремонту та суднобудівні потужності.
Після знищення Україною частини спроможностей росії в Чорному морі значення «Кронштадта» у забезпеченні воєнного потенціалу ворога суттєво зросло. Але тепер дійшла черга горіти і до однієї з найстаріших військово-морських баз рф.
Від кордону України до військово-морської бази «Кронштадт» – близько 1000 кілометрів.
Сили спеціальних операцій продовжують підривати військові спроможності ворога вести війну проти України.
🔥 США створюють Cyber Force: аналіз звіту Комісії з формування Кібер Сил та висновки для України.
3 червня 2026 року Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) разом із проєктом Cyber Solarium Commission 2.0 при Фонді захисту демократій (FDD) оприлюднили підсумковий звіт Комісії з формування Кібер Сил США — результат десятимісячної роботи близько двадцяти колишніх командувачів, операторів, представників оборонної індустрії та незалежних дослідників.
Звіт фіксує висновок, до якого найсильніша держава світу дійшла після дванадцяти років спроб: наявна система більше не встигає за темпом кіберпростору. І найгостріше для нас те, що багато проблем, які США лише намагаються вирішити, Україна вже випробувала на практиці — під час реальної війни.
Засновник міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm Роман Бурко проаналізував звіт та коментарі американських експертів і підготував аналітичний огляд з прицілом на уроки, які може винести Україна.
Детальніше читайте у матеріалі на нашому сайті 🔥
Поширення та передрук з посиланням на InformNapalm вітається.
Запрошуємо читачів поширювати і коментувати цей матеріал на наших офіційних сторінках у соцмережах:
📱 Facebook 📱 X (Twitter) 🇺🇦 Sl8 (Slate)
Сьогодні зʼявилось гарне інсайдерське відео з фіксацією пожежі на корветі "Бойкий" від першої особи.
Матроси бігають, метушаться, подобається як воно горить 🔥
[old school]
"Перше правило InformNapalm - нікому не кажіть про InformNapalm" 😁
"Корвет "Бойкій"
А ви помітили, що у складі російського та радянського флоту кораблі частенько називали прикметниками?
Ось ЗСУ спалили в сухому доці Кронштадту корвет "Бойкій".
Вся серія цих корветів дуже "прикметникова": Стерегущий, Сообразительный, Стойкий, Строгий, Совершенный, Громкий, Резкий, Грозный, Бравый.
Ще два кораблі цієї серії це "Герой Российской Федерации Алдар Цыденжапов" - на честь матроса есмінця "Бистрий" (ну ось знову прикметник), що врятував корабель та всю команду у 2010-му році.
Є ще "Меркурій" - ну тут теж ясно, бо повна назва, мабуть "Ретроградний", а Меркурій - це вже нікнейм такий, щоб було красиво.
А ще є "Ладний", "Питлівий", "Настойчивый", "Неустрашимый" і т.п.
Такі саме назви були на радянському флоті та на флоті часів російської імперії. Наприклад міноносець "Тревожный" (1907-1925).
Загалом дуже логічна практика, коли кораблі в класі міноносців-есмінців-корветів, такі собі витратні матеріали війни, називають назвами, щоб в разі чого було не шкода їх втратити. Одна справа коли преса пише "Х-ли спалили корвет Бойкій", а інша справа "Х-ли спалили фрегат Аліна Кабаєва".
Воно і зрозуміло, бо російська імперія не була морською імперією і завжди отримувала на горіхи на морі.
Тому легше втратити "прикметник" ніж коли японцям під час Цусімської битви здається ескадрений броненосець "Імператор Ніколай I".
Можна називати красиво, коли впевнений, що не будеш воювати. Наприклад Гітлер змінив назву важкого крейсера "Deutschland" (Німеччина) на "Lützow" у лютому 1940-го року, бо втрата корабля з таким ім'ям була б дуже дошкульною з точки зору PR. Це як втратити ракетний крейсер "Москва" чи підводний човен "Ростов-на-Дону".
Підводні човни німці називали взагалі дуже просто - літера "U" (від U-Boot / Unterseeboot, "підводний човен") та номер човна. Вирішили не перебирати імена всіх німецьких адміралів/генералів/ватажків, не знущались з грецьких богів, не знаходили красиві назви віддалених міст, а просто U-96. Бо їх будували пачками та втрачали пачками.
Повертаючись до корвета "Бойкій". Судячи зі знімків пожежу на ньому активно намагались гасити десь після 9-ї години - тобто пожежа на ньому вирувала понад три години. Я так розумію, що вигоріло там все + ще питання, як його тепер прибрати красиво з ремонтного доку, якщо він знаходиться в межах міста"
Знаєте в чому різниця між дроновими атаками РФ та України?
РФ робить ставку на терор цивільних, руйнування будинків, смерть мирних мешканців, завдає повторні удари, щоб вбивати ще й рятувальників. І це робить ненависть до росіян ще лютішою.
Україна бʼє по військових цілях, по нафтовій інфраструктурі, що живить війну. Тому здебільшого в реакціях росіян бачимо навіть захоплення - шанс зняти гарні селфі та рілси. Вони розуміють, що ці удари є наслідком агресії, яку розпочав Путін. І при тому, що Україна має повне право мститися, але українці не прагнуть знищувати некомботантів, бо це неефективно, навіть якщо відкинути якісь норми і міжнародні правила війни. Це просто не ефективно витрачати дрони та ракети для терору. Бо військових обʼєктів значно менше ніж загалом росіян. І нам вигідніше, щоб росіяни радісно робили селфі на тлі своїх палаючих НПЗ, замість руїн звичайних будинків. Бо "перемагати" цивільні будівлі - це не шляхетна справа, бо світ аплодує Україні та українцям за здатність влаштовувати "Павутину", потопити "Москву" чи інші кораблі, перерізати логістику російських сил на сотні кілометрів і т.д. І саме це наближає перемогу та викликає захоплення навіть у противника, який визнає, що його військові так воювати не вміють.
Вчора, 2 червня, на каналі "Хабаровские гвардейцы" (64 ОМСБр ЗС РФ, відома воєнними злочинами в Бучі) зʼявився допис про участь генерал-майора Азатбека Омурбекова у святкуваннях, присвячених 1 червня (Дню захисту дітей).
Це перша публічна поява Омурбекова після замаху на нього наприкінці квітня. Він навіть пропустив 9 травня, на якому щорічно був присутній в Хабаровську як почесний учасник параду.
Таким чином можна констатувати, що Омурбеков живий і досі виконує свої обовʼязки.
На замітку всім, кому цікава його доля і покарання цього воєнного злочинця за воєнні злочини в Бучі, які вчиняли його підлеглі під його командуванням.
@informnapalm
Доволі яскраво сьогодні розпочався Петербурзький міжнародний економічний форум, який буде тривати з 3 по 6 червня.
Сподіваємось, що гостей форума ще розважать різними фаєр шоу та гучною програмою 😁
Є хороші результати наших далекобійних санкцій від воїнів СБУ, СБС, ССО, ГУР та ДПСУ. Цієї ночі було уражено важливі об’єкти на території Росії.
Серед них – Петербурзький нафтовий термінал. Від нашого державного кордону України до цього обʼєкта російської нафтової галузі, яка працює на війну, близько 1100 кілометрів. Також досягнуто і суто військових цілей на Кронштадтській базі.
Ще одна ціль – підприємство в Тамбовському регіоні, яке залучене у виробництві російської зброї. Відстань від лінії фронту – майже 600 кілометрів.
Дякую нашим воїнам за влучність. Український план далекобійних санкцій виконується саме так, як це і потрібно для наближення миру. Слава Україні!
На Росії сьогодні велике свято - у всіх новинах пишуть, що Уралвагонзавод прийняв вольове рішення та вирішив перейменувати бойову машину підтримки танків "Термінатор" на "Спиридон".
На російських Z-каналах не оцінили такий ренеймінг, вказавши, що взагалі імʼя Спиридо́н має грецьке походження, а Греція є країною НАТО.
Незручну ситуацію міг би врятувати Кадиров, якби заявив, що правильно писати "Спирт ДОН", тоді назва матиме кадирівське походження.
Російські операції впливу треба оцінювати не лише за обсягом витрачених коштів, остаточні суми важко вираховувати через приховані потоки. Сама сума не є головним показником загрози. Набагато важливіше — чи має Москва всередині країни сталу інфраструктуру впливу: політичних проксі, олігархічні групи, контрольовані медіа, залежні регіональні еліти, церковні канали, кримінально-бізнесові мережі та псевдоекспертне середовище.
Там, де такої інфраструктури недостатньо, Росія змушена діяти грубо: купувати голоси, розганяти фейки, погрожувати економічними чи навіть військовими заходами, створювати штучні “екзитполи” й мобілізувати лояльні групи. Такі операції небезпечні, але їх легше виявляти, документувати й нейтралізувати.
Там, де інфраструктура вже вбудована в політичну систему, загроза значно вища. У такому випадку країна може формально залишатися суверенною, але її стратегічні рішення поступово починають обслуговувати інтереси Москви.
Вірменія наразі демонструє протилежний процес. Після провалу російських безпекових гарантій Єреван поступово виходить із моделі односторонньої залежності від РФ. Москва намагається зупинити цей процес через тиск, гроші й проксі, але попередні результати виборів показують: старі інструменти вже не дають гарантованого результату. А завдяки Україні, яка стійко стримує та звʼязує основні російські сили на фронті, Росія вже не може впевнено "грати мʼязами" та оперувати військовою потугою для залякування сусідів.
Пострадянський простір більше не є автоматичною “зоною впливу” Росії. Але він залишається полем боротьби між двома моделями: суб’єктністю держав і російською системою контрольованої залежності.
Вірменія зробила крок у бік власної суб’єктності.
На противагу зусиллям Москви та завдяки мужності українського народу, який своєю кровʼю не тільки виборює власну свободу, але і відкриває для сусідніх країн шлях до їх власної впевненості у собі, впевненості, що Москва геополітично програє та більше не має права вказувати іншим народам як жити та як будувати своє майбутнє.
Щодо дронів "Бегемот" якраз вчора читали таку цікавинку в пабліку Core Metal у Facebook:
"Вірні друзі України, польський гурт Behemoth, вони часто говорять про нашу війну зі сцени, збирають донати, Нергал (лідер гурту), благословив наші дрони на знищення московії.Читать полностью…
Справа в тому, що нещодавно українські розробники презентували новий далекобійний дрон-камікадзе.
Він має дальність польоту близько 300 кілометрів, несе дві бойові частини, а його офіційна назва — «BEHEMOTH».
Нергал відреагував на реліз. Він закинув скріншот із новиною про наш БПЛА у свої соцмережі та залишив короткий, але максимально конкретний коментар:
«Ця назва накладає відповідальність. Я не бачу іншого варіанту, окрім як ефективно вражати цілі та зрештою підкорити все! Слава Україні!»
На одному з регіональних Кримських каналів побачили нове відео з чергової гри "КВН", яку нещодавно транслювали по федеральному першому каналу. Гумор як завжди для "КВН" плаский, але "на злобу дня" для росіян. Особливо наприкінці, коли жартують про "звʼязки" членів жюрі та "звʼязок", а також, що росіяни "хотят жить и не VPNдриваться" 😁
Читать полностью…
💥ССО провели серію ударів по нафтосховищах у Криму
Підрозділи Middle-strike Сил спеціальних операцій уразили нафтобазу ‘‘Семиколодезянська’’ та нафтовий термінал в окупованому Криму у ніч проти 7 червня.
Нафтобаза ‘‘Семиколодезянська’’ у селищі Єди-Кую, яке окупанти називають Леніне, розташована приблизно за 200 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Окупаційні війська використовують її як перевалочний пункт для зберігання та транспортування мазуту, дизельного пального, бітуму тощо.
На цій нафтобазі розташовані дев’ять резервуарів ємністю від 700 до 3000 кубічних метрів. Там завантажують цистерни та перевозять їх Кримом та іншими окупованими територіями України для потреб військ противника.
Українські безпілотники у Феодосії за 250 км від ЛБЗ уразили морський нафтовий термінал. На об’єкті розташовані сім резервуарів для палива ємністю 10 тисяч та 20 тисяч кубічних метрів.
Термінал є багатофункціональним комплексом з перевалки нафти і нафтопродуктів із
залізничних вагонів-цистерн на морські судна. Окупанти використовують цей комплекс для забезпечення окупованого Криму паливом на випадок надзвичайних ситуацій на півострові.
Ураження нафтопереробної інфраструктури ворога знижує його економічні та логістичні спроможності. ССО продовжують асиметричні дії для стратегічного знесилення ворога вести війну проти України.
Сили спеціальних операцій: Завжди за межею!
🕊Instagram 😎Facebook
📹sof_ua?si=YLKGvXZlMF2eOExY">YouTube 🧵sof_ua?igshid=NTc4MTIwNjQ2YQ==">Threads
👥X 🔗 Вакансії в ССО
Керівник громадської спілки "Білоруська спільнота України" Аляксей Францкевіч написав сьогодні у Facebook допис, присвячений політвʼязню Денису Івашину:
"6 червня, у День журналіста України, народився Денис Івашин (Дзяніс Івашын) — білоруський журналіст-розслідувач, волонтер, політв’язень режиму Лукашенка та Путіна, українець за походженням і переконаннями.
Денис — громадянин Республіки Білорусь, активний учасник Революції Гідності, який ніколи не приховував і не зрікався свого українського коріння.
У 2016 році він став одним із небагатьох у світі, хто отримав офіційний статус закордонного українця. Цей статус не давав особливих привілеїв чи захисту, а в умовах Білорусі та Росії радше створював додаткові ризики. Проте Денис свідомо обрав залишатися вірним своїй ідентичності.
Він боровся на Майдані. Після початку російської агресії став добровольцем міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm, допомагаючи Україні в інформаційній боротьбі проти окупантів.
Також Денис співпрацював із незалежним білоруським виданням «Новы Час» як журналіст-розслідувач.
12 березня 2021 року його було заарештовано КДБ Білорусі. За свою журналістську діяльність та громадянську позицію Дениса звинуватили у «державній зраді» та засудили до 13 років і 1 місяця позбавлення волі.
Ми офіційно звернулися до Офісу Президента України із закликом включити Дениса Івашина до списків на обмін.
Українська держава має зробити все можливе для його визволення.
Це питання не лише справедливості. Це питання честі.
Журналістика — це насамперед сміливість, відповідальність і громадянська позиція.
Сьогодні багато справжніх журналістів захищають Україну зі зброєю в руках або працюють заради нашої перемоги. Для ворога правда залишається найнебезпечнішою зброєю.
Тому ми маємо берегти, підтримувати та визволяти тих, хто бореться за правду.
Закликаємо Офіс Президента України, Службу безпеки України та Міністерство закордонних справ України докласти всіх можливих зусиль для звільнення Дениса Івашина.
Свободу Денису Івашину!
Свободу воїнам Правди!"
Дорогі колеги, вітаємо з Днем журналіста України! 🇺🇦✍️
Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm щиро дякує кожному з вас за відданість професії, сміливість та силу духу.
Сьогодні, під час важкої війни проти російських загарбників, слово та об'єктивний факт стали справжньою зброєю. Ворог намагається затопити світ брехнею — але ви щодня утримуєте інформаційний фронт, фіксуєте історію та викриваєте воєнні злочини Кремля.
Хочемо окремо подякувати журналістам, які всі ці роки підтримували волонтерів нашої спільноти та допомагали поширювати правду — доносити до читачів докази з наших OSINT та CYBINT-розслідувань, відкривати світові очі на реальність російської агресії. Ваша праця руйнує ворожі міфи й наближає справедливість.
Разом ми робимо одну велику справу.
Бажаємо вам безпечної роботи, надійних джерел, сил та натхнення! Віримо, що зовсім скоро ви опублікуєте свій найголовніший матеріал — новину про нашу спільну Перемогу.
Дякуємо за вашу роботу! Слава Україні! 🇺🇦
Відкритий лист Путіну, опублікований сьогодні на офіційному сайті Президента України.
Маємо визнати, що і момент, і текст підібрані досить влучно, якраз на тлі влучних далекобійних ударів українських дронів. Лист відкритий, бо бʼє саме у нерв російського суспільства та демонструє, що вже половину часу свого правління Росією, Путін воює проти України, і ситуація для самої РФ тільки погіршується.
Радимо читати в оригіналі, визнаємо, що це досить сильний дипломатичний хід, який точно будуть обговорювати і в Росії, і в США, і в Європі.
💥 Оператор «Рейду» пролетів МІЖ дротами високовольтної ЛЕП, щоб уразити локомотив
Ми просто перевіряли документи російських залізничників, які забезпечували військову логістику в окупованому Криму. Жодних паперів, які дають право керувати таким транспортом на території України, у машиністів ми не виявили. А тому примусово зупинили їхні потяги.
Загалом уражено два локомотиви.
Це відбулося у східній частині півострова, в районі населених пунктів Роздольне та Владиславівка – на залізничній гілці, що прямує від Джанкоя до Керчі, а далі до Кримського мосту.
🔥 «РЕЙД»: Бити, а не нити!
Підтримати Нестримний РЕЙД
Facebook | Instagram | raid_413">YouTube | Радіо | X | raid.413">Threads
Сили безпілотних систем ЗСУ сьогодні показали свій новий трофей - епічне ураження прикордонного сторожового корабля проєкту 10410 «Світляк» ФСБ Росії в акваторії Азовського моря.
Корабель перебував на повному ходу під час удару.
Приблизні координати місця події: 45°25'57.7"N 36°32'42.8"E, поблизу н.п. Юркіне, тимчасово окупований Крим.
Тепловізійна зйомка з дрона зафіксувала виявлення та наведення: корабель йшов на повному ходу вздовж узбережжя, залишав характерний кільватерний слід. Дрон утримував ціль у прицілі.
На кадрах фінального наближення на палубі чітко видно теплові сигнатури членів екіпажу (позначені червоними колами на кадрі) - особовий склад перебував на палубі та намагався реагувати на загрозу.
Удар прийшовся в кормову частину корпусу, зону відкритої кормової палуби, в безпосередній близькості від екіпажу.
У кримському секторі кораблі типу «Світляк» використовуються ФСБ РФ для охорони узбережжя, патрулювання Азовського моря та Керченської протоки, протидії десантно-диверсійним групам, які можуть атакувати Керченський (Кримський) міст.
Після окупації Криму та блокади Маріуполя у 2022 році Росія вважала Азовське море повністю підконтрольною акваторією. Черговий удар по кораблю в цьому районі повністю руйнує цю ілюзію.
Попри наявність на борту артилерії та зенітних комплексів "Ігла", екіпаж корабля не встиг нейтралізувати дрон. Це свідчить про критичну вразливість кораблів ФСБ до малорозмірних безпілотників, відсутність ефективних засобів РЕБ та недостатня щільність зенітного вогню проти FPV-загроз.
Ураження "Світляків" фіксуються вже в різних акваторіях - Чорне море, Каспій, а тепер і Азовське море. Прикордонна служба ФСБ РФ втрачає контроль над морським периметром тимчасово окупованого півострова.
Безпілотні системи ЗСУ послідовно закривають усі "сліпі зони" морської оборони російських окупантів - від глибокого тилу до прибережного патрулювання.
🕯️Сьогодні Україна вшановує пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України.
Кожне ім’я в цьому списку – чийсь знищенний ворогом всесвіт, невиправний біль, непрочитані казки.
Пам’ятаємо всіх! І продовжуємо боротьбу за майбутнє України, в якому колиски не порожнітимуть під бетонними плитами складених під’їздів.
🕊Instagram 😎Facebook
📹sof_ua?si=YLKGvXZlMF2eOExY">YouTube 🧵sof_ua?igshid=NTc4MTIwNjQ2YQ==">Threads
👥X 🔗 Вакансії в ССО
Помоніторили трохи реакції росіян з Пітеру на сьогоднішній наліт українських дронів. Здебільшого всі все розуміють і кажуть, що питань нема - бийте стільки скільки треба, бо самі вони скинути Путіна не здатні та зупинити війну. Тому з розумінням ставляться до необхідності демілітаризації та денафтанизації Росії 🔥
Читать полностью…
"Дим над Кронштадтом сьогодні — для мене глибокий символ.
Назву Кронштадт я добре запам’ятав ще з дитинства, коли жив на Донбасі й слухав розповіді свого діда про п’ятирічну строкову службу на радянському Північному флоті. У цих історіях час від часу звучала ця назва — Кронштадт, порт, до якого заходили військові кораблі різних флотів.
Мій дід був українцем. Він багато розповідав про свою службу, про людей і про тодішні порядки. Згадував, як росіяни називали українців “хохлами”, вкладаючи в це зневагу, але водночас добре знали: українці не люблять конфліктів без потреби, проте здатні дати жорстку відсіч, якщо їх принижувати або намагатися зламати. Сам дід був старшиною 2 статті та командував відділенням.
Ще в дитинстві я запам’ятав одну його просту думку: росіяни поважають силу, а слабкість сприймають як можливість домінувати. Для восьмирічного хлопця це стало одним із тих життєвих уроків, які відкладаються десь глибоко в пам’яті й повертаються через багато років.
На час його служби припала й Карибська криза. Він згадував, як під час відпустки отримав термінову телеграму, поспіхом повертався з центральної України до Кронштадта і буквально забігав по трапу на корабель. Щойно він опинився на борту — трап прибрали, а корабель вийшов у море в напрямку Куби.
Сьогодні Кронштадт — одна з головних баз Балтійського флоту Росії. І коли я побачив новини про дим над ним, то несподівано згадав діда.
Він усе життя пропрацював на шахтах Донбасу. Помер уже під російською окупацією. Через війну я не зміг приїхати й попрощатися з ним.
Але я добре пам’ятаю його розповіді. Не лише про флот. Про те, як Москва століттями використовувала Україну як ресурс. Про Голодомор. Про репресії. Про знищення української еліти, культури й пам’яті. Про імперію, яка звикла жити за рахунок інших народів і сприймати їх не як рівних, а як власність.
Я виріс на Донбасі, але завдяки таким розмовам з дитинства розумів просту річ: якщо показати Кремлю слабкість, він спробує тебе підкорити. Якщо поступатися без кінця — він вимагатиме ще більше.
Тому дим над Кронштадтом для мене — не просто новина про черговий удар.
Це нагадування про те, що імперія, яка століттями звикла приходити на чужу землю, нарешті отримує відповідь. Що українці не лише вистояли, а й навчилися завдавати ударів, які раз за разом роблять колоса слабшим.
І мені здається, що дідо, якби дожив до цього дня, лише мовчки посміхнувся б",
- написав сьогодні український військовий, друг "Рут", учасник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.
КРОНШТАДТ (Санкт-Петербург), 03 червня. Птахи 1 ОЦ СБС вполювали та запалили корвет «Бойкий», носій керованої ракетної зброї.
06:35 03.06.26. Сухий док ім.Велещинського, Кронштадт (Санкт-Петербург), колиска російського ВМФ.
Втомлений походом, корвет «Бойкий» у лютому 2026 став на плановий ремонт.
Корвет «Бойкий», проєкт 20380, третій корвет Балтійського флоту ВМФ. Свіженький, не гепаний, 2011 року на воду, з 2013- на озброєнні.
Має феєричну історію мандрів і пригод вздовж кордонів НАТО, супроводжував тіньовий нафто-флот хробаків, трудяга.
Запамʼятався тріумфальним тараном дослідницького судна «Адмірал Владимирский».
Корвет дефлоровано Птахами 1 ОЦ Сил Безпілотних Сиситем.
Як там було у 1921 під час придушеного кривавого повстання матросів? «Владу Радам, а не партії!» метафорично, але символічно- ляща диктаторському режиму.
І вже точно тенденційно.
Далі буде…
Онлайн-табло СБС «ПІДРАХУЙКА»
https://sbs-group.army/
МАДЯР🇺🇦
03.06.26
🔵МАДЯР🎞MAGYARBIRDS">МАДЯР👥МАДЯР 👥RB📷МАДЯР 🇺🇦СБС
онлайн«ПІДРАХУЙКА»СБС
🇺🇦Ворог вважає, що глибокий тил – це безпека. «Баліста» доводить протилежне.
Луганськ. Донецьк. Маріуполь. Будь-яке тимчасово окуповане місто. Для логістики окупантів більше не існує безпечного тилу.
Пілоти підрозділу Сил спеціальних операцій «Баліста» доводять: відстань – не межа. Ми знаходимо і знищуємо обʼєкти противника там, де він почувається недосяжним.
Хочеш стати частиною команди?
Приєднуйся до підрозділу «Баліста» залишивши заявку на сайті: https://sofua.army/
📲Або телефонуй: 0800 357 174
🕊Instagram 😎Facebook
📹sof_ua?si=YLKGvXZlMF2eOExY">YouTube 🧵sof_ua?igshid=NTc4MTIwNjQ2YQ==">Threads
👥X 🔗 Вакансії в ССО
Є думка, що військово-політичне керівництво РФ свідомо обрало для чергової масованої атаки по Україні ніч з 1 червня. Попередження про підготовку удару надходили останні 3 доби, але рашисти накопичували дрони і ракети, ймовірно, саме на цю дату.
Вчора була річниця операції «Павутина» — однієї з найуспішніших операцій українських спецслужб, у результаті якої було уражено десятки російських літаків, включно зі стратегічною авіацією та літаками дальнього радіолокаційного виявлення. За різними оцінками, втрати Росії тоді сягнули мільярдів доларів.
А вже в ніч із вчора на сьогодні російський агресор вкотре здійснив масований ракетно-дроновий удар по Україні.
У цьому контрасті добре видно принципову різницю між підходами сторін до війни. Україна шукає способи завдавати високоточних ударів по військових об’єктах і спроможностях противника. Росія ж продовжує відповідати терором українських міст, цивільної інфраструктури та мирного населення.
Водночас варто пам’ятати, що операції на кшталт «Павутини» неможливо проводити щодня. Але щодня Сили оборони України виконують не менш важливу роботу: відбивають штурми агресора, знищують його особовий склад і техніку, ріжуть тилову логістику, завдають ударів по військових об’єктах та послаблюють спроможності Росії виробляти пальне й забезпечувати власну армію.
Ця робота не завжди потрапляє на перші шпальти. У неї не буде красивих річниць у календарі. Але саме вона щодня виснажує противника.
Тисячі порізів, які поступово знекровлюють агресора.
Саме тому після кожної власної невдачі або успішних дій України Росія повертається до єдиного інструмента, який добре опанувала за десятиліття, — терору цивільного населення. Кремль досі намагається зламати українське суспільство, бо так і не зміг досягти своїх цілей на полі бою.
Але ракети й дрони не здатні досягти того, чого не змогли досягти російська армія, спецслужби та пропаганда.
Попри величезні ресурси, Росія поступово виснажується у війні, яку сама розпочала. І якщо щоденна робота із завдання цих «тисяч порізів» триватиме, то рано чи пізно російський колос втратить здатність рухатися вперед і впаде під вагою власних прорахунків та імперських амбіцій.