-
Лонгриды о главном. Будь глубже. Спросить или просто написать сюда: 📩@zhmuriwka
•потеря потерь•
⠀
Иногда я ошибочно думаю, что потеряла ценность, что-то сверх важное. Но со временем понимаю, что это был всего лишь груз. Знаешь, такой приятный и сладостный, казалось бы, и все же груз.
⠀
Но ведь даже награда может оказаться тяжелой ношей. Вспомнить даже медали (привет, Советский Союз). И как их только носили на своих плечах и груди те герои?! И чем больше их было - тем увесистее становился пиджак.
⠀
Поверь, далеко не все то, что ценно тебе сейчас, будет иметь значение в будущем. Скорее наоборот. Да, безусловно оно сыграет свою роль. Но важность этого момента уйдет совершенно на другой план.
⠀
Не бойся терять. Быть может, это вовсе и не урон, но свобода и пространство для чего-то особенного и прекрасного, что может случиться с тобою только после того, как отпустишь прежнее.
⠀
И запомни, друг, твоё «однажды я буду счастливым» - это прямо сейчас. Не упусти момент, и не потрать время на сожаления.
⠀
#лесядумає
•Боже, дай знак•
Так часто, шукаючи знаків та чудес, ти просто забуваєш про головне. Про те, чого дійсно варто було б шукати.
Як сильно все могло б змінитись, якби ти шукав не того всього, а Бога, який і робить всі ці дива та збіги обставин в твоєму житті. Куди більше ти міг би отримати, побачити та збагнути, якби Він був в тебе на першому місці.
What the Devil meant for evil
God will turn around for my good
•собою будь•
⠀
Ведь жить, играя чужие роли - сложно.
Куда уж проще быть самим собой.
Никто не упрекнет, не скажет «фальши много»,
Если случайно оплошаешь, выбирая немножко не тот путь.
⠀
Послушай, собою быть - совсем не страшно.
Куда страшнее потерять себя.
За масками успешной жизни, прячась,
Гнить в одиночестве по вечерам.
⠀
Твои изъяны, недостатки, несовершенства:
Ты - человек. И кто из нас не без греха?
Бояться быть собой - куда страшнее
Чем показать кому-то хотя б частично настоящего себя.
⠀
Зачем тебе все это было?!
Кому чего ты доказать хотел?
Отчаянно пытаясь выиграть время,
Ты потерял намного больше, чем представить мог…
⠀
Боялся не поймут, осудят?
Но жизнь твою не проживут ведь за тебя.
Кто не дышал - не совершал ошибок.
И идеальных нет. Есть просто ты да я.
⠀
Собою будь. Забей на предрассудки.
Никто не станет осуждать тебя.
Прими решенье, брось все эти шутки.
Такой, как есть ты очень ценен!!!
Как минимум у Божьих глазах.
⠀
#240321 #думайлеся
God, I need to know which way to go
Cause I've never lived this life
•последнее…•
⠀
Да пойми же ты, что нет таких гор, которые не могут быть сдвинуты.
Хотя нет…. Погоди. Все же есть одна. Она носит твоё имя. Скажу даже больше, ты и есть та гора.
⠀
Никто не сможет испортить твою жизнь кроме тебя самого. Никто не в силах заставить тебя принимать неверные решения кроме тебя самого. Никто никогда не проживет твою жизнь кроме ТЕБЯ самого.
⠀
Все на твоем пути преодолимо. Все преграды сдвигаемые. И все горы легко становятся равнинами. Если только ТЫ этого хочешь. Ведь тебе хорошо известно, Кто дает силы двигаться, даже когда кажется, что это финал? Зачем тебе подводить Того, Кто всеми силами борется за твою жизнь и твою победу над самим же собою? В твоей команде Самый сильный Игрок. Он на твоей стороне.
⠀
Слышь, гора, давай уже бери себя в руки и вперед с верой.
⠀
#лесядумає #горыэтолюбовь
I need a Holy Ghost, awaken in my soul ✋🏼🤚🏼
Читать полностью…
•так пешеход или попутчик•
⠀
Все мы пешеходы в жизнях других. Где-то идешь медленнее, а где-то наоборот было бы неплохо поднажать и поскорее завершить уже делать даже мелкие шаги. А кто-то и вовсе не понял тебя, ведь так никогда и не решился проделать путь вместе с тобою пешком.
⠀
И не все пройдут через твою жизнь совсем уж бесследно. Куда чаще они оставят отпечаток своего присутствия.
⠀
Сейчас я говорю спасибо всем, кто был и по какой-либо причине «прошел», кто есть и кто еще случайно или нет окажется пешеходом в моей жизни.
⠀
Но знаешь, друг, куда уж лучше оказаться не пешеходом, а попутчиком.
•такие разные•
⠀
Знать путь и пройти его - совершенно разные вещи.
⠀
Ты видишь лишь то, что тебе разрешили увидеть. И никто не знает степени печали и горя. Равно как и не знает, какая радость и умиротворение внутри в другого человека.
⠀
Легко делать выводы, видя только верхушку айсберга. А еще так просто ошибиться, не зная до конца ситуации и тех мелких деталей, разговоров, встреч, с которых собственно и состоит весь этот путь.
⠀
Если тебе кажется, что ты уже очень хорошо понимаешь о чем идет речь, не забудь убедиться, что ты в курсе всех деталей и событий, которые предшествовали подобным состояниям определенной личности.
⠀
Как мало вы знаете. Как много вы судите.
⠀
Знать путь и пройти его - совершенно разные вещи.
⠀
p.s. любые совпадения с реальными личностями случайны
•не треба•
⠀
Це ж треба так захопитись людиною, щоб при кожній наступній зустрічі так і не зуміти відвести погляд від її очей. І хіба важливо, якого кольору були ті очі (карі чи все ж зелені), якщо в них виднівся всесвіт, який хотілось вивчити та дослідити до найменшої деталі.
⠀
Це ж треба так глибоко щоразу пірнати в ті очі, випускаючи з уваги все інше (куди важливіше) і, задихаючись, продовжувати набирати воду в легені. Ніяк не зумівши зупинитись та вчинити по іншому: не спробувати дістатись поверхні та місця, звідки все почалось.
⠀
Це ж треба так обманутись і побачити щось там, де немає нічого. Серед пустелі вгледіти оазис, який кінець кінцем виявився звичайнісіньким міражем. Бачити те, що хочеться, а не те, що є насправді.
⠀
І це ж треба так не змогти забути той всесвіт, ту пустелю, ті очі…
⠀
Так довго дивившись в чужі очі, можна пропустити свої.
Так сильно хотівши «тут і зараз», можна втратити «назавжди й навіки».
Так граючись зі своїм серцем, можна зробити його каменем, який щоразу буде йти на дно, навіть коли треба пливти. Особливо, коли треба пливти...
Prayer is not just to release your pain. It's to receive His purpose.
Читать полностью…
Як добре, що ти навчилась мовчати,
Про то, шо ніколи не змогла би збрехати.
Про то, шо ніколи мені не спитатись.
•крепче за баранку держись шофёр•
⠀
Привіт, я Леся і я майже забула як то їхати за кермом (ну ще б, коли рік не сідаєш «за баранку»). Та ладно, то все жарти. Забути - не забула. Я ж знаю, я - експерт!
⠀
Та все ж знати — зовсім не означає вміти. У всьому потрібна практика, фізична присутність. І тільки тоді з диванного експерта можна дійсно перетворитись на того, від кого іншим приймати поради буде надзвичайно приємно та результативно.
⠀
Знати - це не завжди перебувати в тих обставинах та відчувати їх вплив на собі. Та лише проживаючи щось - можна стати профі.
⠀
В моєму житті було безліч спеціалістів, які «знають як краще». Та лише їх життєвий досвід був вирішальним фактором для мене в прийнятті рішення сприймати їх консультації як дійсно щось цінне чи просто подякувати та піти думати далі.
⠀
Ні, що ви, я не зменшую аж ніяк їх щирого бажання допомогти та зарадити. Але інколи краще визнати свою некомпетентність в чомусь, ніж нарадити такого, що в кінці приведе до фатального результату.
⠀
Я не експерт, я досі вчусь і сідаю за кермо вкрай рідко. Але зараз я хочу знову своє авто. Треба практика, щоб ставати корисною. Діна сьогодні сказала, що треба обережніше хотіти та мріяти, бо може здійснитись. Що ж, раз в рік можна і помріяти.
⠀
#лесядумає #ятутзовсімнепромашини
•рух а й ся•
⠀
…рано чи пізно, але точно завжди, настає час рухатись вперед відповідно до Божої істини та Його обітниць стосовно твоєї ситуації.
⠀
Рух вперед часто має на увазі під собою зміни. І не завжди ці зміни приходять саме так, як нам хочеться. Але коли Бог робить їх - то немає нічого кращого. З Ним навіть в дощ на тебе світитиме сонце і ти будеш залишатись сухим.
⠀
А ще запам'ятай, що твої почуття не можуть бути тим чинником, який остаточно вирішуватиме твої дії. Почуття змінюються і підпадають зовнішньому впливу. Дії ж, що здійснюються у вірі, повинні спиратись на щось більш міцне та незмінне.
⠀
Ти маєш привілей пізнавати Божий напрямок для твого життя, коли шукаєш його в молитві. І Він вірний в тому, аби відкривати тобі істину. Ось на що повинні спиратись будь-які дії, на істину. Попроси з вірою і не бійся рухатись вперед.
И ради того чтобы слышать чьи-то «мысли вслух», люди и любят своих людей.
drunyagots
Подписывайся на @zhivoyyy
•йди геть•
⠀
Хтось тихенько постукав у двері, коли я навіть не могла запідозрити щось подібне. Відчинила. Там був він. «Привіт, давно не бачились». Запитав, чи можна йому пожити в моєму серці. Ну як запитав, просто переступив поріг без запрошення. А ще сказав, що найближчим часом зайдуть на каву його друзі. Бо без них він не відчуває себе комфортно (хто б про мій комфорт так парився).
⠀
Потім додав, що якщо все буде так, як заплановано, то незабаром в нас гостюватиме ще й давня подруга. А вона така гостя, що вже як зайде, то не варто чекати, що піде швидко та ще й з пустими руками. Депресія її ім'я. А він - страх зі своїми нерозлучними товаришами: розпачем та безвихіддю.
⠀
Але щось в його плані цього разу пішло зовсім не так. Я було майже і змирилась з його приходом, бо рідко відмовляю комусь в гостині. Але не цього разу. Три дні на прийняття важливих рішень. «Двері там, давай прощавай, друже. Хоча чи друзі ми взагалі?!».
⠀
Так ось, коли пишеш лонгріди про те, як круто і важливо довіряти Богу, то знай, що обов'язково настане момент, коли й тобі випаде нагода проявити свою довіру. Коли мотивуєш когось - будь готовим, що і сам будеш випробуваний тим, про що говориш.
⠀
По правді кажучи, думала, що рік тому вже склала цей іспит. Було, як то кажуть, причин вагомих безліч для турбот, які пройшли зовсім не безслідно. Але хтось вирішив, що мені треба на перездачу. А вона дорого обходиться зазвичай.
Зараз я намагаюсь зрозуміти, чому і для чого доводиться вдруге за короткий проміжок часу проходити перевірку «засвоєних» знань. Ох, ця школа життя)))
⠀
Та все ж цього разу я готова. Уроки пройдені недаремно. Відпускаю і довіряюсь Богу. Чи треба мені ті лишні зморшки, сиве волосся та стук серця, як у пташки, в якої забрали свободу?! Хтось подумає, що не дуже мудро, але й напрягатись і турбуватись наперед я теж втомилась. В Бога вже є план та розв'язання моїх питань в тисячі разів краще ніж мої наївні очікування. Він не хоче зробити так, як хочу я. Але хоче зробити так, як буде для мене краще.
⠀
#лесядумає #життянаголосухі #цевженепронього #довірятимущобневідбувалосьдалі
•занавес•
⠀
Красиво так. День сыгран. А индивидуальность исполнения роли чего только стоит. Спектакль окончен. Овации. Занавес.
⠀
Но какова она на самом деле, твоя жизнь?
⠀
Игра - твоя реальность? Прекрасное актерское мастерство и ни грамма сомнения со стороны смотрящих на тебя в том, что это может быть неправдой? Где грань между подлинностью и маской?! Ты тот, кем кажешься на самом деле?
⠀
Никто и не поймет. Пока не захочет узнать больше: что же можно увидеть за той шторкой, которую ты закрываешь после каждого своего прожитого дня. Ведь он же прожит, а не сыгран?! Или как?
⠀
Кто мы? И доверяем ли другим свои секреты? Хотим казаться кем-то или являемся таковыми?
⠀
Я не хочу просто выдавать «нужные» и «ожидаемые» эмоции. И предсказуемой быть как-то тоже не в прикол. Изоляции от людей не хочу. И фальшивых масок не хочу…
⠀
Я благодарна Богу за людей, с которыми не нужно играть. С которыми нестрашно быть собой. Которые поймут и не осудят. И для каждого периода - свои люди. И есть люди «вовремя». У меня так точно.
⠀
И все же, какова она на самом деле, твоя жизнь? Игра?!
⠀
#лесядумає
#10.1 ...вот тебе чувства
⠀
Знаешь, а они там, глубоко внутри. Такие разные и никому не нужные, они прячутся за жирным слоем ежедневной суматохи, суеты.
⠀
Делая вид, что все хорошо, бежишь марафон под названием «жизнь», подавляя в себе даже самые мелкие их попытки вырваться и наконец-то увидеть мир, твой мир.
⠀
Но ведь кто-то вложил их в тебя. Так зачем? Неужели для того, чтобы ты так искусно прятал их? Чувства. В них же источник. Источник любого искусства...
⠀
...и тексты. Они не рождаются просто так. Они живут рядом с чувствами. Внутри. В тебе. Они рвутся сквозь тяжесть той грязи, что подавляет и не пускает их дальше твоей головы.
⠀
Но ведь знаешь, не начерпать воды с пустого колодца. Если есть что сказать - говори.
⠀
#лесядумає #кактотак
•настане правильний день…•
…і ти нарешті зрозумієш, який колір шукав. Коли настане той день, ти здивуєшся і кінець-кінцем до тебе дійде, чому так довго підбирав саме той відтінок і чому стільки разів був змушений перемальовувати свою картину.
Стільки зіпсованих листків та стільки втраченого часу на пошуки саме того кольору. І хто зна, яким він буде. Можливо кольору нічного неба або все ж яскравий такий, як сонце. А може, чисто випадково, саме в ту мить і в той день ти побачиш, що зовсім не в фарбах сенс. Він в тому, ЩО ти малюєш.
Малюй, а день настане. Прийде весна. Чи може вже прийшла?!
Знайдеш, а може й вже знайшов. Простий графітний олівець?! А все насправді куди простіше, як ти думав.
#лесядумає #ідосімалюєлева
Сила и слава, честь и величие
Всё Сотворившему, Справедливому, Безграничному!
•навіщо це все•
⠀
Калюжі... Крок вліво, вправо. А може краще не рухатись? Їх же все одно просто так не обминути.
⠀
Стій! Один необачний рух і привіт сезон нарікань на те, що якогось милого тепер в тебе під ногами ріки та стрімкі потоки, які не об'їхати не обійти.
⠀
Але лише тобі вирішувати, що відбудеться наступної хвилини: ти просто намочиш ноги з почуттям сильного обурення «за що це все мені» чи безтурботно, прийнявши ці калюжі за надцікавий квест, отримаєш безліч крутих емоцій, як тоді в дитинстві, коли все здається таким кумедним та потішним.
⠀
Знаєш, в когось в житті нереальна засуха і йому хоча б кінчиком пальця доторкнутись до того, що прямо зараз лежить в тебе під ногами. Хтось ніколи й не бачив тих калюж і лише читав про них у своїх книгах. А ти нарікаєш, що замочиш ноги і що краще б ніколи не вв'язувався в це все та сидів вдома, нікого не чіпаючи.
⠀
Та правда в тому, що якщо тобі в житті дані калюжі, спробуй розгледіти в них щось більше, ніж просто брудну воду і мокрі черевики. Адже в калюжах навіть сонце знаходить свій відбиток. Віднайди те, що там ховається і не бійся замочити ноги. Не пропусти важливого.
⠀
…а ще я зовсім не про сьогоднішню погоду. Але ти й так це зрозумів. Ти ж теж чиясь калюжа.
⠀
#лесядумає
You are product of your past. But you’re not a prisoner of your past. You are shaped by your path, but you’re not a prisoner of your past. You have a choice. You are not victim UNLESS you choose to be.
I know without a doubt that in your past other people hurt you, other people harmed you, maybe other people scarred you, but nobody can ruin your life except you.
Your past is passed. It’s over.
It’s a water under the bridge.
It doesn’t have to control you anymore.
And by the way, did you know that God is far more interested in your future than your past (Isaiah 43:18-19)?
Okay, but what about my failures in my past?
Well, God just says just admit your mistakes, confess your sins and move on (Provers 28:13).
God is more interested in what you become that what you do. God is far more interesting in your character than in your conduct.
——
Ти - продукт свого минулого. Але ти не його в’язень. Тебе формує твій шлях, але ти - не в’язень свого минулого. В тебе є вибір. Ти не є жертвою, доки ти сам ви не вирішиш нею бути.
Я без сумніву знаю, що в минулому інші люди завдавали тобі болю, інші люди завдавали шкоди, можливо, ще інші люди тебе шрамували. Але ніхто не може зіпсувати твого життя, крім тебе.
Твоє минуле пройдено. Це кінець.
Це вода під мостом.
Воно більше не повинно керувати тобою.
І до речі, чи знав ти, що Бог набагато більше зацікавлений у твоєму майбутньому, ніж твоєму минулому (Ісаї 43: 18-19)?
⁃ Гаразд, а як щодо моїх невдач у минулому?
⁃ Ну, Бог просто каже тобі: визнай свої помилки, визнай свої гріхи і рухайся далі (Приповісті 28:13).
Бог більше цікавиться тим, ким ти стаєш, чим тим, що робиш. Бог набагато більше зацікавлений в твоєму характері, ніж в твоїй поведінці.
«When You Need A Fresh Start»
Pastor Rick Warren
•любви нет, а ты - космонавт•
Как они заблуждались, когда говорили, что любви нет. Как они ошибались, делая выбор в пользу одиночества и «мне никто не нужен».
Как больно они делали тем, кто искренне ценил их присутствие в своей жизни.
Как низко они падали, когда принимали решения не отвечать взаимностью, тем самым лишая себя шанса узнать, что есть то прекрасное, что может дать только Бог.
Любовь - это выбор? А может эмоции? Или все же это действия? Любовь - это Бог, который тогда в Эдемском саду сказав Адаму «не хорошо тебе быть одному». Это Бог, который дал тебе нечто больше, чем ты мог когда-либо представить.
Ты так нуждаешься в исцелении своего израненного сердца. Сам до конца не понимая, тебе необходимо Его прикосновение. Ты думаешь, что все хорошо и твоё «я как-то сам» - это и есть придел и смысл твоей жизни. Но разве этого хочет Бог для тебя? Не пропусти Его слов и услышь, что Он говорит к тебе.
искать своё отражение
...и найти его в ком-то
Церкви не нужна еще одна лампочка. В церкви уже достаточно света.
МИР нуждается в свете. И ты был призван быть светом.
Влад Савчук
