44
ℹ️ Чат Християнського Форуму: @christianforumua ⚠️ Посилання скидувати лише після попереднього погодження з адміном: @ChristiansFeedbackBot , в іншому випадку - бан без попередження.
Мені здається ви непогано розбираєтесь в християнстві, тож скажіть будьласка, який гріх більший: зробити несправедливе зло комусь чи не зробити добро тій людині, яка справді цього потребувала?
Наприклад що є більшим гріхом згідно християнства: вкрасти велику суму грошей у багатої людини чи не нагодувати голодуючого, не вдягнути голого чи замерзаючого, не купити ліки для тяжкохворого, не задонатити солдатам які просять на дрони чи інше обладнання, через відсутність якого вони часто гинуть?
Бували.
Тут важливо розобрати причину: бувають розлади, шо створюють навязливи стани. Такеє спричиняється физичними простими річми (типу дизбалянсу річевин або порушеннєм невронних звязкив абощо). У сім випадку справді ліпше удатися до когось, хто не злегковажить Вашим станом.
Коли се не патологія, то дещо тут треба поспостерегати.
Поперве добре розуміти, шо думки схожи на диханнє: хто дихає — ти, чи воно само дихається? Виходить и так, и так. Бо ти ходиш не думаючи про се, а воно дихається. А коли ти застановишся, то можеш се контролёвати.
З думками правда ж схоже? Се означає, шо найменше не слід асоціёвати себе з думками. У нас є ціла пидсвідомость, шо ми не можем до конця контролёвати.
От Исус каже, що "добра людина зо сховища свого серця виносить добреє", але при сім каже "око — се світич тіла: коли око твоє простеє, то и тіло твоє світлеє". Мова о тим, чим людина себе наповнює. "Од переповнення серця мовлять уста", але се справкдливо нк тилько про сами уста, бо перед тим, як казати, людині спадає то на думку.
На одміну од тогдішніх людей, ми маєм цілу купу річей, шо попадають у нашу свідомость через очи нашого сприняття и наповнюють наше нутро (серце) просто тим, шо одкладаються там. Хоча ми думаєм "та ничо, гляну/слухну/побалакаю".
Світ кричить: біда, горе, напасть, убили, ошукали, зрадили. Але се наша воля чи наш приймач налагодити на сю частоту, чи ні. И коли ми наповнюємось непотребом, то не дивно, шо наше нутро почина одогравати се нам.
А ще коли Ви живете страхом, то пидсвідомость буде ретранслёвати сей страх Вам назад. Нигде у Библіи не говориться "треба боятися гріха". Говориться любити и боятися Бога. Але Бог "не дав нам духа страху, але Духа сили, любови и глузду". Коли Ви пидсвідомо боитеся похулити Духа (назвати Божу роботу роботою диявола), чи вчинити самогубство, то Ви несамохить годуєте сі думки увагою. Бо страх максимально пантрує того, чого боиться. Се може бути несвідомий процес. И потим виходить як у Йова "прийшло на мене то, чогом боявся".
Думки про самогубство чи хулу на Духа — се просто Ваша пидсвідомость каже то, що єи непокоить. А Ви можете се почути и зробити з сим шось. Приміром стояти на таких місцях писання, як коли Исус сказав "просячи, вірте, шо вже одержали, и тойді буде Вам". Бо Ви певно просили Бога позбавити Вас сёго. Але "Богу не вгодити без віри". Тому будьте певни, шо процес уже почався, бо за ёго взявся сам Творець усесвіту. Се не означає казковои зміни за-раз. Даниилови тоже тре було ждати довго, але процес уже пошов, коли Ви не скасовуєте ёго шо-раз вірою, що все ще погано, бо думки продовжують приходити.
Чим у бильшим "мирі шо перевишшує всяке розуміннє" Ви наповнено ходите, тим спокийнійша Ваша пидсвідомость.
Надіюся щось помогло.)
Іуда щиро шкодував (μεταμέλομαι) про зраду Христа – навіть гроші повернув, йому це не помогло.
Помагає покаяння (μετάνοια), а не шкодування про щось – переміна ума, тобто треба повністю змінити своє мислення, а не лише пошкодувати про якийсь вчинок і намагатись його виправити (хоча, звісно, це теж важливо).
Якщо водій їхав швидко і збив людину, він цілком може шкодувати про це та виплатити компенсацію; але якщо він не перестане порушувати правила дорожнього руху та продовжить швидко їздити, то він продовжує бути тою ж людиною, яка нашкодила іншій.
Покаяння ж у цьому прикладі вимагає певне відчуття огиди до швидкої їзди
Чи були у вас нав'язливі думки? Як з ними боротись?
До прикладу думка похулити Духа Святого, думка скоїти самогубство і т.д.
надіслати своє питання | читати правила
Бог батько, а не автомат прощення.)
А одшкодованнє сильно залежить од обставин. Може тая людина тиї гроши за місяць одобєть, а Ви будете пять год за їх корячитися. А може се було все, що вона мала, тогди ясно, що покаяннєм (наверненнєм на Боже мисленнє) було би не дати людинї погибати, беручи собі.
Да і тим паче, шо можна прото повернути вкраденеє (приміром анонимно, щоби не попасти до вязницї, бо там од Вас товку точно менше будеть, як на волї).
Якби ви справді пошкодували про крадіжку, то не думали би про наслідки, ваше каяття було б настільки великим, що не змогли б навіть уявити, якої кари ви гідні за це. Тому те, що ви описали - не покаяння, просто так, сумніви в доцільності того чи іншого злочину)
Читать полностью…
Не потрібно виконувати чітко прописані усталені дії, щоб мати прощення. Треба бути щирим. Коли б Ви щиро пошкодували про вчинок, повернули би гроші?
Читать полностью…
Варто чи необхідно для прощення Богом цього гріха?
Варто робити ранкову руханку але не обов'язково.
Одвернутися од своїх колишніх доріг і стати на дорогу Божої правди.
Читать полностью…
Прощає коли людина попросить і щиро забажає відвернутися від свого попереднього життя чи справ.
Читать полностью…
Бог згідно Біблії прощає людям гріхи просто так, кожному хто попросить пробачення, чи на певних умовах?
Читать полностью…
Що є осудом, а що є правильним відношенням до гріху?
надіслати своє питання | читати правила
Пам'ятати про Бога і керуватися Богом. Коли вибирати, як реагувати на щось, як учинити, ставити собі не питання "Чого я хочу?", "Що мені вигідно?", а питання: "Як Бог хоче, щоб я учинила?" "Який учинок наблизить мене до Бога?", "Що сказано в Святому Письмі про аналогійні вчинки"?
Читать полностью…
Тут треба в контексті читати. Мова не про те що нам дозволяється мститися, а що влада, яка є від Бога, носить при собі меч для захисту Божих законів(волі). Бо слуга це той хто виконує волю пана.
Читать полностью…
Погоджуюсь. У Святому Письмі є кілька уривків, які можна інтерпретувати як підтвердження того, що захист від агресора не є гріхом, і що відповідальність за пролиту кров лежить на нападнику. Правда є важливі нюанси з часом доби.
У Книзі Вихід 22:2-3 сказано: "Якщо злодія спіймають, коли він ламає будинок і буде вражений, так що помре, не буде вини за кровопролиття. Але якщо це станеться після сходу сонця, буде вина за кровопролиття."Читать полностью…
Так в тому то й справа, що це бажання виправляти може бути різної сили. Наприклад людина може сказати я зараз не можу виплачувати бо виплачую кредит за дім, та й обмежувати себе сильно не готова, бо як це влітку не з'їздити на море чи не зводити дитину в Макдональдс, та й подарунки рідним на день народження це святе...
Тому пробач, а якщо з'являться вільні гроші то обов'язково виплачу, а зараз можу тільки по 300 гр в місяць.
Суму потихеньку виплачуватиму, але на відсотки не розраховуй, бо взагалі термін давності пройшов і перед законом я не винен.
Таке покаяння зараховується чи ні, і яке достатнє?
Я не думаю, що повернення грошей це умова прощення; але я думаю, що бажання повернути гроші – це індикатор того, що людина покаялась.
Якщо хтось каже, що він покаявся, але у нього не з'явилося бажання виправити зло, яке він скоїв, то цей хтось насправді не покаявся
Так треба наполегливо з усієї сили погашати цю велику суму чи ні?
Читать полностью…
Не погоджуюсь з вами.
Усе підлягає певним логічним міркуванням і роздумам.
Якщо ти вкрав величезну суму (сотні тисяч), яку витратив, а через деякий час покаявся, то невже твоє покаяння нещире поки не вернеш всю суму (якщо щоб погасити треба дні і ночі працювати і до кінця життя її так і не погасиш)?
Якщо людина щиро пошкодувала про вчинок це ще не значить, що вона готова виправляти всі його наслідки. Наприклад я пошкодував про крадіжку, а потім порахува, що щоб повернути вкрадене з тими відсотками за десять років я муситиму відкласти шлюб і працювати п'ять років без відпусток по десять годин в день і чотири вихідних в місяць, харчуючись недорогою їжею та одягаючись на секонді. Чи зобов'язана людина прийняти таке рішення перед тим як просити в Бога прощення чи ні?
Читать полностью…
це ж Бог прощає, а не ми вирішуємо.
Умова — се відвернутись, любити Бога і любити ближнього. Коли ти любиш ближнього, то, видно, що повернеш.
Також варто повернути гроші, якщо є можливість. Коли Ісус пішов до Закхея, митника, після бесіди Закхей вирішив повернути неправильно нажите своїм платникам податків.
Читать полностью…
Припустимо людина десять років тому вкрала у знайомого велику суму грошей а зараз повірила в Бога, усвідомила що вчинила гріх і вирішила стати християнином, жити правильно і не грішити.
Що треба їй зробити, щоб Бог простив цей гріх?
Єз 18:21-23: "Коли ж злий відвернеться від усіх своїх гріхів, яких накоїв, і буде пильнувати всі мої установи, чинити за законом та справедливістю, — він буде жити, не вмре. Усі переступи, що їх учинив, не буде пригадувано йому більше; за свою справедливість, що чинив, він буде жити. Хіба ж мені смерть грішника мила, — слово Господа Бога, — а не те, щоб він відвернувся від своєї поведінки та й жив?"
Читать полностью…
Осуд і правильне відношення до гріха є важливими концепціями в християнській етиці та духовності. Ось основні відмінності між ними:
1. Осуд:
- Осуд (осудження) — це коли людина критикує, зневажає або вважає іншого винним через його гріхи або помилки.
- Осуд зазвичай супроводжується почуттям вищості, зарозумілості і може привести до відчуження або конфлікту.
- У Біблії Ісус засуджує осуд, вказуючи, що ніхто не безгрішний і що ми не повинні судити інших, щоб самі не бути засудженими (Матвія 7:1-2).
2. Правильне відношення до гріха:
- Правильне відношення до гріха включає визнання гріха як порушення Божих заповідей і прагнення уникати його в своєму житті.
- Це також включає любов і співчуття до інших, розуміння їх слабкостей і підтримку на шляху до виправлення.
- Важливо пам'ятати про покаяння — визнання своїх гріхів перед Богом, розкаяння і прагнення змінити своє життя на краще.
- Це також означає допомагати іншим людям боротися з гріхами через підтримку, молитву і добрі поради, не принижуючи і не засуджуючи їх.
Правильне відношення до гріха базується на любові, милосерді і бажанні бачити духовний ріст як у себе, так і в інших, тоді як осуд базується на гордості і зосередженості на помилках інших людей.
Послання апостолів це добра відповідь на це питання
Читать полностью…
Як жити християнським життям у сучасному світі?
Що для вас означає християнське життя?
надіслати своє питання | читати правила
Тут дозвіл мститись від Павла:
Апостол Павло пише: "Бо недарма носить меч: він є Божий слуга, відомститель на гнів тому, хто чинить зло" (Римлянам 13:4).Читать полностью…
Є про мир:
"Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться" (Матвія 5:9)
"Ви чули, що сказано: 'Люби ближнього твого' і 'ненавидь ворога твого'. А я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, хто переслідує вас, щоб ви були синами Отця вашого, що на небесах..." (Матвія 5:43-45).
"Не мстіть за себе, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: 'Мені помста належить, я віддам, говорить Господь'" (Римлянам 12:19)Читать полностью…