КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ – онлайн-платформа, що створює освітні програми у сфері мистецтва, філософії, історії, літератури, кіно, музики та інших гуманітарних знань. Навчайтесь. Надихайтеся. Змінюйтесь. https://culturalproject.org
#культурнийпроект
Три роки тому команда Культурного Проекту уперше замислилась над припиненням роботи. Ми не розуміли, чи є сенс продовжувати існувати в умовах війни – годі казати, якими недоречними здавались у той момент лекції на тему мистецтва і культури.
Утім, люди просили нас далі робити своє – бо потребували триматись за важливі для них сенси і цінності. І ми продовжили бути – для наших слухачів, та найперше, аби вберегти себе.
Три роки потому ми усе ще тут. Цьому є кілька пояснень. Завдяки нашим лекторам, ми опановували навички життєстійкості і плекали здатність відновлюватись і проходити через складні життєві обставини. Ми досліджували своє «Я», і ставили собі питання «що формує нашу ідентичність» і «як наше особисте співіснує з національним». Ми вчились розмірковувати й аналізувати, а не спиратися на завчені постулати. Ми вивчали закони логіки і розвивали в собі раціональне і критичне. Зрештою, ми ставали глибші, вивчаючи нашу історію і мистецтво.
Чому нам варто продовжувати жити і діяти, коли ми втрачаємо старі сенси?
11 років тому наше життя змінила Революція Гідності, 3 роки тому – велике вторгнення росії. Переживаючи болісні втрати, люди починають сумніватися у тому, ким вони є, і чи є сенс боротись – за свій народ, території, історичний спадок.
Учений Анрі Таджфель, єврей за національністю, вижив у таборах для військовополонених у Другу світову війну. Згодом став цікавитись, як людина ідентифікує себе – окремо і всередині груп. Так виникла теорія соціальної ідентичності. Вона припускає: групи пропонують нам як ідентичність (кажуть нам, хто ми є), так і самооцінку (змушують нас відчувати себе добре).
Люди засвоюють цінності і уявлення своєї групи. Перебуваючи в одному культурному просторі, опановують спільну символічну мову. Культура не є доданою вартістю цивілізованого світу, вона – єдино можливий спосіб існування людини.
Це стає зрозумілим особливо гостро в часи війни. Війни ведуться в усіх просторах, зокрема – у смисловому, віртуальному і культурному. Смислова війна переосмислює факти, перемагає спершу розум, змушує людей займатись самоцензурою. Хто переконливіше інтерпретує події – тому повірить весь світ і той виграє цю війну.
Ми потребуємо плекати свою ідентичність, аби вміти цьому протистояти. А ще – аби у найтемніші часи мати втіху: ми тут, зі своїми, тими, хто розуміє нас мовою зрозумілих нам символів.
*Текст створено за матеріалами лекції «Чому важливо говорити про ідентичність в умовах війни? Культурна ідентичність» докторки філософських наук, голови Українського культурного фонду Наталії Кривди для Культурного Проекту у рамках ініціативи «У пошуках ідентичності».
Зображення: картина “Без назви” Катерини Лисовенко (2023) з серії 6, нажаль, буденних, недоречно красивих сюжетів
#культурнийпроект #щодивитись #революціягідності #відкриталекція #упошукахідентичності
#щочитати
📚Підготували для вас добірку книг, що розповідають про стратегію глобальної безпеки, наслідки великих воєн та бойові хроніки новітньої історії:
📕«Поля битв. Боротьба за захист вільного світу» (2023), Герберт Макмастер
📕«Російсько-українська війна. Повернення історії» (2023), Сергій Плохій
📕«Бойова хроніка 2022 року» (2024), Андрій Харук, Михайло Жирохов
📕«Анатомія ненависті. Путін і Україна» (2024), Сергій Руденко
📕«Досконала зброя. Війна, саботаж і страх у кіберепоху» (2022), Девід Сенґер
А всіх, хто шукає відповіді на питання яке майбутнє на нас чекає, запрошуємо на онлайн-курс військового історика Андрія Харука «Історія воєн: на рубежі тисячоліть»
🗓Старт 20 лютого
#щочитати
🍿Якщо вас цікавить, як масова культура впливає на нас, формує цінності та відображає сучасні ідеології, курс Тараса Лютого «Популярна культура: розважати чи контролювати» допоможе розібратися у цьому. Ви дізнаєтесь про феномен споживання, вплив мистецтва та медіа, а також простежите, як попкультура працює з міфами та суспільними наративами.
Щоб краще зануритися в тему, пропонуємо добірку книг та фільмів, які стануть у нагоді:
📕«Мати чи бути?», Еріх Фромм
Психоаналітик подає власне розуміння одвічної дилеми, яка становить найсуттєвішу проблему людського існування.
📕«Культура принад і спротиву», Тарас Лютий
Книжка охоплює коло тем, дотичних до ідеології та популярної культури.
📕«Бунт мас», Хосе Ортега-і-Гассет
Соціально-філософський есей, присвячений культурній кризі Європи.
🎥А також радимо фільм «Бійцівський клуб» режисера Девіда Фінчера за однойменним романом Чака Паланіка та будь-які частини мультфільму «Шрек», в яких багато відсилок до масової культури.
🗓Старт курсу 25.03
#щочитати
📰Репортажна проза не просто документує події, а передає їх крізь призму індивідуальних історій, занурюючи читача у чужий світ. Це відтворення атмосфери, емоційного стану героїв, їхніх думок і мотивацій. Саме тому сильний репортаж може стати важливішим за аналітичні статті чи сухі новини — він дозволяє зрозуміти, відчути, співпереживати. І якщо художній текст часто відображає внутрішній світ автора, то репортажне письмо звертає погляд назовні, до зображуваних подій.
Добірка книжок, які варто прочитати як приклад:
📗"Бахмут", Мирослав Лаюк
📗"Потяг прибуває за розкладом. Історії людей і залізниці", Марічка Паплаускайте
📗"Я змішаю твою кров із вугіллям", Олександр Михед
📗"Вторгнення. За лаштунками кривавої війни росії та боротьба України за виживання", Люк Гардінґ
Вчитися писати власні тексти, від листа до тревелогу, будемо на практичному онлайн-курсі Ростислава Семківа «Як написати текст»
🗓Старт 5.03
📌До 26.02 діє спеціальна ціна
#онлайнкурс
📺Як виникла популярна культура?
«Для появи популярної культури важливою є поява народу (Volk). Про це поняття виразно заговорив у XVIII столітті Гердер, почавши збирати німецькі пісні, казки та інші елементи фольклору, що творилися національною мовою. Надалі до справи доклалися вже його співвітчизники: Лесінґ зацікавився картинками з віршами та лубочними книжечками, а брати Грім показали, що подібні оповіді відображають душу народу. Гойя, своєю чергою, зображуючи герцогиню Альбу як маху (іспанську городянку), зафіксував тенденцію, коли аристократи вдягалися подібно до простолюду. Для прикладу, Шевченко, хоча й не був шляхетного походження, теж любив вбиратися в селянський кожух чи шапку серед петербурзької інтелігенції, а в своїй поетичній збірці використав назву мандрівних сліпих співців», – Тарас Лютий (стаття на порталі Тиждень)
❔Всіх, хто хоче глибше зрозуміти, як попкультура формує наші цінності та поведінку, запрошуємо на онлайн-курс «Популярна культура: розважати чи контролювати».
#онлайнкурс
♟Прийняття людських рішень не завжди є раціональним через обмеження інформації, часу та власних когнітивних здібностей – концепція Герберта Саймона.
Одна з лекцій курсу «Пастки мислення» присвячена евристичним правилам – спрощеним схемам, що допомагають швидко приймати рішення. Ви дізнаєтеся, як їхнє неусвідомлене використання може призводити до когнітивних помилок і мисленнєвих пасток.
📃Евристики для прийняття рішень:
◽Афективна евристика: людиною керують сильні емоції
◽Евристика доступності: людиною керує те, що легше згадати
◽Евристика закріплення: людиною керує та інформація, яку вона отримала першою
◽Евристика репрезентативності: людиною керує наближеність предмета чи явища нашим очікуванням
❔Ми помічаємо, коли щось змінюється, тобто цінність нового сприймаємо через порівняння зі старим. Про яку евристику йдеться?
🧑🏫Лекторка: Ірина Хоменко
📌До 6 лютого на курс діє ціна для ранніх пташок
#щослухати
Чи можемо ми бачити світ так, як його бачили люди інших епох? Як читач впливає на зміст книги? Чому демократичні суспільства переживають кризу? Що означає любов у різних її проявах? І чи справді свобода — це дар, а не тягар? У новій добірці подкасту «Культ» наші лектори — літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, розмірковують про мистецтво і філософію, політику та емоції, аналізуючи історію, культуру й літературу.
🎧Як ми мислимо очима? - Живопис і філософія
🎧Як ми творимо, коли читаємо
🎧Чому демократії занепадають – і в чому надія?
🎧Розмова про любов: агапе, ерос, філія
🎧САРТР: свобода як прокляття, парадокс любові, політика помилок
#онлайнкурс
✍️Письмо супроводжує нас щодня: ми спілкуємося в особистих та робочих чатах, пишемо дописи у соцмережах, ділимося новинами та враженнями про прочитане і побачене, ведемо щоденник, а хтось фіксує все важливе, бо мріє написати власну книгу.
Відточити навички письменницької майстерності запрошуємо на другий потік курсу Ростислава Семківа «Як написати текст». На вас чекає не лише теорія, а й практика у виконанні завдань та конструктивний фідбек від лектора. Ви навчитесь:
▫️Створювати інформативні тексти: писати ділові та особисті листи, звіти, щоденники та травелоги
▫️Писати маркетингові тексти, що продають: опануєте основи копірайтингу, навчитеся привертати увагу та створювати ефективні call to action.
▫️Розробляти аргументовані рецензії: критично оцінювати літературні твори, фільми та вистави.
▫️Розповідати історії та писати художні твори: від створення персонажів і розробки сюжету до роботи з діалогами та жанрами.
📝Курс складається з 7 модулів (21 лекція) та 6 практичних семінарів.
#курстижня
👶🏼Дитинство — це час інтенсивної соціалізації та становлення людини як громадянина. Традиції виховання виступають важливим інструментом у формуванні людського капіталу кожної країни.
💻Курс «Антропологія дитинства» — про національні виховні звичаї та педагогічні технології, засновані на результатах соціально-антропологічних досліджень. Ви дізнаєтесь про традиції виховання Японії, Китаю, США, Франції, Ізраїля, Фінляндії, Швеції та України.
🧑🏫Лекторка: Лариса Осадча, кандидатка філософських наук, магістр політології.
📌Цього тижня на курс діє знижка -25%
2925 3900 грн
🗓З 27 січня до 2 лютого включно
#відкриталекція
✈️Авіація, яка трохи більше ста років тому вперше з’явилася на полі бою, швидко стала ключовим елементом воєн. Військовий історик Андрій Харук на лекції «Боротьба за небо: авіація у війнах другої половини ХХ-ХХІ ст.» говорить про роль авіації у конфліктах, зокрема в Кореї, В’єтнамі, Афганістані, Іраку та сучасній російсько-українській війні. З цієї лекції ви дізнаєтесь про особливості застосування літаків і гелікоптерів у цих війнах, а також про еволюцію авіаційної техніки та авіаційних засобів ураження.
📅А всіх, хто хоче навчитись аналізувати витоки сучасних воєн та розуміти природу воєнно-політичного протистояння, ми чекаємо у наступному місяці на курсі «Історія воєн на рубежі тисячоліть». Починаємо 20 лютого.
#онлайнкурс
😵Ми часто чуємо про недосконалість нашого мислення, що змушує нас потрапляти у пастки та стикатися з непередбачуваними і неприємними наслідками.
На курсі-тренінгу «Пастки мислення» будемо розбиратися з такими питаннями:
◽Як припинити вводити себе в оману?
◽Як позбутися ілюзій, які так любить наш мозок?
◽Як стати на перешкоді ірраціональній поведінці?
◽Як перестати бути жертвами інтелектуального шахрайства?
📝Курс складається з 10 лекцій для самостійного перегляду та 2 тематичних семінарів.
👩Експертка: Ірина Хоменко, докторка філософських наук, професорка.
📅Старт 10 лютого
#клуб
🎬Друзі, сьогодні вчергове стартує наш кіноклуб “Paradiso Cinema”. Разом будемо вчитися глибше сприймати кіно, помічаючи приховані сенси, натяки та авторські ідеї.
Ділимося добіркою фільмів, які ми обговорювали минулого сезону:
▪️«Марія-Антуанетта» (2006) реж. Софія Коппола
▪️«Великий Ґетсбі», 2013 р., реж. Баз Лурманн
▪️«Пастка», 2017 р., реж. Джордан Піл
▪️«Лобстер», 2015 р., реж. Йоргос Лантімос
▪️«Хто підставив кролика Роджера», 1988 р., реж. Роберт Земекіс
Куратор: кінокритик Юрій Поворозник
Кіноклуб триватиме 5 місяців, з січня по травень. Кожен місяць буде присвячений обраній темі та двом режисерам. Щотижня чат клубу поповнюватиметься цікавою інформацією про фільм тижня, серед яких корисні лінки про зйомки, саундтреки фільмів, підказки для кращого аналізу від куратора кіноклубу тощо. Щомісяця учасники збиратимуться на лекцію та активне обговорення.
Ще є можливість доєднатись до спільноти клубу 👇
#знижки
💻У новому розділі Soft Skills Lab нашого сайту ми зібрали всі практичні курси, що допоможуть покращити мʼякі навички, необхідні для професійного та особистісного розвитку.
З курсами Soft Skills Lab ви:
▫️вдосконалите різні типи мислення: критичне, аналітичне, творче, візуальне, щоб мати обʼємну картину світу, вирішувати складні задачі, справлятися з викликами та виважено приймати рішення;
▫️опануєте інструменти успішної комунікації, аргументації й логіки, навчитеся впевнено презентувати себе та свою позицію, уникати помилок при розвʼязанні проблем та захищатися від маніпуляцій і впливів;
▫️розвинете свій емоційний та естетичний інтелект, гнучкість, самоорганізацію і життєстійкість для успішного вибудовування професійних та особистих стосунків, ведення бізнесу та управління командою.
📌З 15 до 18 січня включно всі скілові курси можна купити з додатковою знижкою 15%.
#онлайнкурс
Запорука ефективної комунікації — уникати когнітивних помилок.
Одну з лекцій курсу «Правила успішної комунікації» присвятимо когнітивним викривлення, щоб навчитися їх оминати у власних міркуваннях і розпізнавати у співрозмовника. Про 5 когнітивних помилок (передбачувані деформації мислення, які викликані застосуванням спрощених схем при прийнятті рішень) розповідаємо сьогодні:
💬Ефект фреймінгу
Коли форма подання інформації впливає на її сприйняття людиною
💬Помилка незворотних витрат
Полягає у витрачанні енергії на те, у що вклалися, вже після того, як розумно було б зупинитися
💬Помилка послідовності
Людина все ще хоче залишатися послідовною, незважаючи на те, що прийшов час змінити свою точку зору
💬Ефект Даннінга-Крюгера
Полягає у схильності людей, які мають низький рівень компетентності, переоцінювати свої можливості
💬Ефект надвпевненості
Коли компетентний спеціаліст занадто довіряє своїм знанням і можливостям.
📅Старт курсу: 20.01
📌Ціна для ранніх пташок діє до 12 січня включно
#відеокурс
Чому людське тіло було у фокусі античного мистецтва? Чому Середньовіччя відмовилось від реалізму на користь символів? Яку Античність прагнули відродити митці Ренесансу? Чому бароко порушувало правила, а класицизм їх відновлював? Коли починається модерне мистецтво, і чи справді зараз ми засвідчуємо його кінець?
41-лекційний курс «Історія європейського мистецтва» докладно відповість на ці та інші питання. Ви зазирнете глибше в епохи, свідомість митців і їхні майстерні.
Лектори: Ілля Левченко, Стефанія Демчук
Анонс курсу на YouTube
Зображення: "Руїни монастиря Ельдена", Каспар Давид Фрідріх (1825)
#онлайнкурс
📰Як зробити так, щоб ваш відгук на фільм, виставу чи останню прочитану книгу був не просто суб’єктивною думкою, а справжньою рецензією? Ось підказки, на що звернути увагу при створенні такого тексту:
▫️Текст не повинен залишати сумнівів у вашій позиції
▫️Хочете громити, то спершу похваліть
▫️Краще менше інформації, а більше аргументів
▫️Краще менше аргументів, але влучні аргументи
▫️Підсумковий епізод має поставати логічним висновком з наведених аргументів, після якого не прийняти вашу позицію неможливо
Написання змістовних, аргументованих рецензій – це одна з навичок, які будемо опановувати на практичному онлайн-курсі Ростислава Семківа «Як написати текст». Приєднуйтесь!
🗓Старт 5 березня
📌До 26 лютого діє спеціальна ціна
#онлайнкурс
«Але ж ми всі знаємо відповідь на питання, як дивитись вистави, правда? Лише і виключно серцем», — Вероніка Склярова, театрознавиця, лекторка Культутрного Проекту.
Онлайн-курс «Як дивитися вистави» розпочинаємо вже 19 лютого. Ми створили його для всіх, хто хоче збагатити свій культурний досвід, отримувати більше задоволення та інсайтів від театральних постановок.
Що буде на курсі?
1. Основи театральної мови: як працює сцена
2. Історія в театрі, театр в історії: Від античності до романтизму Allegro
3. Театр в ХХ столітті. Модернізм як несуча конструкція сучасного театру
4. Як читати театр?
5. Театр та терапія. Чому ми ходимо в театр під час війни?
6. Театр і суспільство: як сцена відображає сучасність
#онлайнкурс
🍵«Чай – найліпший психічний та медичний засіб, здатний наповнити і вдосконалити життя людини». Цією тезою розпочинається найдавніший трактат про чай в Японії. Саме його автор – дзенський монах Ейсай (1141–1215) – у 1191 році привіз до Японії з Китаю порошковий зелений чай матча, що донині використовують у японській чайній церемонії.
Слово «чай» китайського походження. Завдяки торгівлі Китаю із Персією напій та його позначення у формі «ча» поширились в турецький, арабській, а згодом – українській мовах. Англійське «tea» – це запозичення з південно-китайської вимови, поширеної у провінції Фуцзянь, де чай називали «те». Внаслідок торгівлі із голландцями ця назва поширилась країнами Західної Європи.
Інші цікаві факти про чай та чайну церемонію за покликанням 👇
🏯Відкривати таємниці давньої культури двох цивілізацій будемо на онлайн-курсі Ольги Новікової «Мистецька подорож: між Китаєм і Японією»
🗓Старт 10.03
📌До 03.03 діє спеціальна ціна
#щослухати
«Нехай ніхто не кида театру в скрутний час, бо цей час найгірший», — Лесь Курбас
Неможливо уявити собі історію української культури ХХ століття без Курбаса, він був яскравим спалахом своєї епохи. Слухайте розмову Вероніки Склярової на радіо «Накипіло» про те, як наблизитись до Курбаса, який стрімголов біг далі від побутового театру. А ще — чому варто поцікавитись біографією митця, навіть якщо ви вважаєте себе «людиною, далекою від театру»
А всіх поціновувачів театру, які хочуть навчитися бачити і розуміти, як працюють деталі вистави, від режисури до сценографії, чекаємо на онлайн-курсі «Як дивитися вистави»
Старт 19 лютого
До 16 лютого діє спеціальна ціна
#відкриталекція
💻Друзі, 27 лютого радо запрошуємо на відкриту онлайн-подію «Бренд України: як працює культурна дипломатія». Її проведе Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту – флагманської державної інституції культурної дипломатії. Лекція буде присвячена ролі культури у зміцненні міжнародного іміджу країни, в системі безпеки та досягненні справедливого миру.
Обговоримо наступні питання:
▫️Як культурна дипломатія визначає м’яку силу країни?
▫️Яку роль відіграє бізнес у міжкультурних зв’язках?
▫️Як культура сприяє безпеці та справедливому миру?
🗓27 лютого, 17:00-18:30 за київським часом
📌Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією
#онлайнкурс
🏯Що спільного та відмінного в культурах Китаю та Японії?
Обидві країни мають понад тисячолітню історію взаємин і міжкультурного обміну. Відкрийте для себе таємниці давніх культур, здійснивши подорож двома цивілізаціями з курсом «Мистецька подорож: між Китаєм та Японією».
Він стане вашим особистим гідом в історію китайських культурних новацій, колись запозичених та переосмислених японцями.
🗓Старт 10 березня
#відеокурс
🖼Читаємо картину «Харон, що перетинає Стікс» Йоахіма Патініра разом із мистецтвознавицею, лекторкою Культурного Проекту Маргаритою Стафійчук:
Пейзаж перестав бути лише тлом картини й перетворився на самостійний жанр завдяки талановитому нідерландському митцю. На його полотні «Харон, що перетинає Стікс» кожен елемент є невід’ємною частиною історії, яку майстерно передає художник. Це міфологічний сюжет, у якому Харон перевозить загублені душі через річку забуття до царства мертвих.
У картині переплітаються античні та християнські мотиви. У центрі композиції – човен, на якому ми бачимо Харона та людину, що символізує душу. Особливу увагу привертає колір води – це одна з унікальних художніх технік Патініра, він віртуозно працював із природними відтінками, створюючи глибоку, насичену палітру.
Перед нами два береги, кожен із яких символізує можливу долю душі. Ліворуч – осяяний божественним світлом Рай, де двоє прекрасних янголів вказують праведний шлях. Один із них простягає руку до таємничого повороту, що прихований за очеретом і веде до Царства Божого. Праворуч – темне узбережжя з похмурою, палаючою вежею, що уособлює Пекло. Човен, здається, прямує саме до цього страшного місця. Цікаво, що шлях до Пекла виглядає легким і очевидним, тоді як дорога до Раю – звивиста й прихована. Тут художник заклав глибоку ідею: шлях до спасіння – важкий, сповнений випробувань, і лише наполегливі знайдуть його. Водночас занурення в гріх – легка й швидка дорога вниз.
Це дає нам уявлення про бачення світу людей у XVI столітті. Античну міфологію добре знали, особливо ті, хто замовляв картини у митців. Проте християнські ідеї залишалися головними духовними орієнтирами епохи.
📝Більше історій, що зашифровані у сюжетах картин, у відеокурсі «Як читати мистецтво». Зараз за спеціальною ціною.
🇪🇸Оригінал картини можна побачити у музеї Прадо у Мадриді.
#онлайнкурс
Чи бувало таке, що ви сумнівалися у своїх спогадах після того, як хтось наполегливо стверджував, що було інакше?
Це називається сугестивність – схильність пам'яті спотворюватися під впливом зовнішніх підказок, навідних запитань або припущень інших людей.
Приклади:
Під час допиту поліція ставить навідне запитання: «Він був у червоній куртці, правда?», і свідок раптом «пригадує» червону куртку.
Дитина впевнено «згадує» подарунок на Різдво, бо дорослі постійно про це говорять.
Як протидіяти?
1.Працювати над зміцненням власних переконань і впевненості в собі, щоб встояти перед зовнішнім впливом.
2. Бути свідомим того, як інші люди та засоби масової інформації можуть впливати на ваші спогади, думки та рішення.
3. Пам’ятати, що впевненість не дорівнює правоті.
Вже завтра стартує онлайн-інтенсив «Як працює наша пам’ять», на якому ви опануєте практичні підходи до критичного мислення і боротьби з інформаційними викривленнями.
Лектор: Олексій Карачинський, психотерапевт.
#навчаннядлявійськових
🎓 Друзі, вже маємо понад 100 слухачів по грантовій програмі для наших військових та ветеранів, і чекаємо на інших. Будемо щиро вдячні кожному за поширення інформації про можливості безкоштовного доступу до курсів Культурного Проекту.
Свобода та справедливість стали одними з головних цінностей українців. Для досягнення цих принципів нам потрібні знання, що дають відповіді на наболілі питання. Що все таки означає бути вільним і справедливим у сучасному світі? Як розуміння минулого допомагає нам будувати майбутнє, в якому людська гідність є основою суспільства? Чи можуть культура, мистецтво та філософія змінювати наше сприйняття реальності і допомагати віднайти себе?
Саме гуманітарні знання сприяють переосмисленню минулого для побудови нового майбутнього, де цінується людська гідність, культурна освіченість та творчі здібності.
Усе, що необхідно для початку навчання — обрати 3 курси та заповнити форму заявки.
#онлайнкурс
🎭На першій лекції курсу «Як дивитися вистави» ми розглянемо, як у театрі використовуються різні елементи — від акторської гри до сценографії — для створення єдиного художнього висловлювання.
Ви дізнаєтесь:
▫️як працюють основні складові театральної мови: рух, міміка, світло та звук;
▫️як режисер, актори та технічні працівники створюють на сцені унікальний простір, в якому розгортається дія.
Ця допоможе краще розуміти, як театр передає емоції, ідеї та символи, використовуючи не тільки слова, але й усі інші театральні ресурси.
💃Зібрали для вас 5 прем’єр у театрах Києва, які очікуємо у 2025:
🔹«Макбет» у театрі імені Франка
🔹«Патетична соната» у Молодому театрі
🔹«Ліниві та ніжні» у театрі на Печерську
🔹«Норовлива дочка» у Національній опері
🔹«Кавказьке крейдяне коло» у Театрі на лівому березі
🗓Старт курсу 19 лютого
Лекторка: Вероніка Склярова, театрознавиця, програмна директорка фестивалю Parade-fest, продюсерка МТК Дольмен, культурна журналістка.
Уявіть, що сьогодня ви виграли 10 млн $, а завтра втратили 9. Що на вас сильніше вплине?
Сьогодні поговоримо про упередження негативності та як цьому протистояти.
Негативний досвід або інформація може мати сильніший вплив на спогади й судження, ніж позитивний досвід. Через одну неприємність весь день чи подія сприймається як негативна. Наприклад, один негативний коментар в інтернеті запам'ятовується більше, ніж десяток позитивних.
Протидія:
1.Свідомо фокусуватися на позитивних аспектах життя.
2. Записувати позитивні моменти, щоб мати на що спертися в моменти розчарування.
3. Аналізувати негативний досвід, з'ясовуючи, чи є він справжнім відображенням всієї ситуації
4. Регулярно перевіряти, чи не перебільшуєте ви негативні аспекти.
5. Спілкуватися з людьми, які можуть допомогти побачити ситуацію з іншого боку.
28 січня стартує онлайн-інтенсив «Як працює наша пам’ять», який допоможе краще зрозуміти, як травматичний досвід і стрес впливають на нашу пам'ять, та як працювати з хибними спогадами на практиці.
#онлайнкурс
Що передбачає досвід бути споживачем, уболівальником, слухачем, глядачем, користувачем? Чи є подібні практики регресивними? Якщо ні, то що вони означають у нашому житті? Чим відрізняється кітч від мистецтва? Чому варто проводити різницю між культурою масовою та популярною?
Відповімо на ці питання на курсі «Популярна культура: розважати чи контролювати». Ми проаналізуємо феномен споживання та зануримося в практики попкультури: музики, кіно, фотографії і моди. Простежимо, як попкультура працює з міфами та ідеологією.
Лектор: Тарас Лютий, доктор філософських наук, український філософ, письменник, колумніст, музикант. Професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА. Старший науковий працівник відділу філософської антропології Інституту філософії ім. Григорія Сковороди
Старт 25 лютого
#онлайнкурс
1989 року американський політолог Френсіс Фукуяма сформулював тезу про «кінець історії». В його баченні завершення холодної війни означало припинення глобального протистояння і остаточну перемогу концепції ліберальної демократії – як найкращої форми суспільного устрою. Але, як ми вже знаємо, цього не сталось.
Наш новий курс «Історія воєн на рубежі тисячоліть» присвячений збройним конфліктам та війнам, свідками яких ми з вами є. Його мета – дослідити причини, хід і наслідки, щоб зрозуміти природу воєнно-політичної конфронтації. Особливу увагу приділимо російсько-українській війні як багатовимірному гібридному протистоянню, що триває від розпаду СРСР.
Лектор: Андрій Харук, військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Старт 20 лютого
#онлайнкурс
🎭Театр — це живий організм, де кожен елемент, від сцени до шепоту в залі, грає свою роль у створенні вашого особистого досвіду.
Як споглядати театральне мистецтво, аби бути не лише свідком дії, а й пірнути на глибину задуму її автора? Розберемось на курсі «Як дивитися вистави»:
▫️ви розглянете основи театрального аналізу – як відокремити важливі елементи вистави та усвідомити, який меседж передається через кожну деталь сцени;
▫️зануритеся в жанри та стилі театру. Проаналізуєте різні театральні підходи і техніки, що дозволяють побачити звичні речі в новому світлі;
▫️навчитеся «зчитувати» мову театру – як символи, метафори, світло і тіні стають частиною театральної мови, а актори й режисери за допомогою цих інструментів створюють свої образи.
🧑🏫Лекторка: Вероніка Склярова, театрознавиця, програмна директорка фестивалю Parade-fest, продюсерка МТК Дольмен, культурна журналістка. Лекторка з сучасного мистецтва, фандрайзингу, проєктного менеджменту.
🗓Старт 19 лютого