1590
Дед-креадир, вольный наставник копирайтеров ворчит на рекламную индустрию. Предсказывает Канны с удивительной точностью. УУУУУУУУ!
Такі відгуки приємніші за холодне пиво в спекотний літній день🫠
Подивитися лекцію в записі та на власному досвіді переконатися в правдивості реакції Олександри можете за посиланням.
Оцим👇
https://www.bazilik-school.com.ua/products/study-trends-in-ukrainian-creativity
Минулого року мали доволі довгу розмову з Костею Шнайдером та Юлею Медуною про особистий бренд та канали комунікації для його розбудови.
Рік потому вже не маємо камерний Твіттер, а маємо масківський Х. Перебування в Телеграмі зменшуємо на користь Signal і WhatsApp. Мета все ще та сама "приватна компанія", яка не взмозі осягнути нашу лють. Проте розмова від всього цього не перестала бути змістовною.
Дивіться новий випуск ТОЩО із задоволенням.
Або без задоволення, байдуже, але дивіться.
P.S. Обличчя Юлі на обкладинці стало жертвою лого YouTube. На замітку всім, хто робить обкладинки для YouTube відео.
Агов, копірайтери та копірайтерки!
Хто шукає роботу? Ви вже потрібні Азову.
Фейсбук нагадав, як ми з другом брали участь у Greatness Challenge. Ми тоді взяли перше місце на національному відборі і мали в жовтні їхати в Барселону представляти Україну. В Барсу ми поїхали. Нічого не виграли, та шуму наробили, курсуючи по фестивалю в нашій одній мегакуртці. Та не про це.
Перед нашою поїздкою в Барсу ми знімали серію промо нашої появи на фестивалі. І ви тільки подивіться, як метафорично та чітко, на мою думку, нам вдалося передати відчуття від закінчення фігового проєкту, який, як це завжди буває, затягнувся.
А мій товариш, арт-директор Дмитро, наочно демонструє, як арт-директор захлинається в постійних правках в процесі.
Бажаю вам всім гарного початку тижня і поменше фігових-токсичних-лімофрешних проєктів😘
Як ми можемо додати саспенс у наш sustainability report? — подумали креативники Apple і врешті презентували свої досягнення самій Матері Природі.
Ще й нову лінійку продуктів презентували. А з нею й новий виразний елемент ідентичності бренду.
Цієї неділі в Музеї Гончара екскурсії по своїм роботам проводить живий класик українського наїву, Іван Приходько.
Це якби ви могли особисто познайомитися з Марією Примаченко.
Про візуальну виразність (distinctiveness) бренду in a nutshell.
Читать полностью…
На початку тижня приніс вам завтикувальні візуально-сірникові експерименти зі стоп-моушеном від Tomohiro Okazaki.
Читать полностью…
Може вам цікаво буде.
Щоб взяти участь в події, зареєструйтесь за посиланням https://forms.gle/38zU3cTzPctGfmkm7
Друзі, шось я давно сюди не писав. Відкривав дизайн студію 2ka.studio. Думаю зробити тут новий формат, постити процес створення проектів. Ще відкриваю коментарі, тому якщо маєте питання про студію, дизайн чи шось ще — пишіть 2️⃣☯️🦢
Читать полностью…
Марфа Тимченко: "Я з мамою на ярмарку купую мальовки"
"Роботи Марфи Тимченко вирізняються, в першу чергу, сюжетністю. Крім того, ті засоби виразності, які є в петриківському розписі, вона використовує абсолютно по-своєму. В її творах вони дають такий ефект, який інші митці не знаходять в цій техніці".
Відкриття 1 вересня о 16:00, Національний музей українського декоративного мистецтва.
Коментар від діда: ВАУ!
От і я про то ж.
*скрін із довжелезної презентації про роботу стратегів і креативників.
Формуємо нову корисну звичку.
https://www.instagram.com/p/CwAJfN0tFQD/?igshid=MzRlODBiNWFlZA==
Логотип – це ідея логотипу.
/channel/tut_i_dali_prym_per/672
Усім (нам) королям та королевам ситуативів присвячується
Читать полностью…
Ви можете не знати, але вже більше 4 років я є членом International Academy of Digital Arts and Sciences. Тої самої міжнародної спільноти, яка щороку організовує "Оскар інтернету", Webby Awards.
Щороку беру участь у голосуванні за найкреативніші роботи, що створювалися в цих ваших інтернетах або для цих самих інтернетів.
Так от, окрім участі в жюрі фестивалю, я можу також рекомендувати роботи, які на мою думку заслуговують на нагороду в певній категорії. Розумію, це такий маркетинговий хід, щоби отримати більше контактів: з авторами робіт будуть звʼязуватися представники фестивалю та заохочувати брати участь. Але тим не менш стало цікаво, кого ми могли б від України відправити на Веббі?
Питаю в вас, бо останнім часом не бачив багато кейсів. До того ж памʼять уже не та...ну, дід, самі розумієте.
/channel/tut_i_dali_prym_per/702 – оце.
До того ж маркетинг багато в чому, копіює військову термінологію (зайняти позицію, стратегія просування, тактика, target groups, guerrilla маркетинг тощо). І це ще від Сунь-Цзи тягнеться.
І якщо контекст мови формує наше світобачення (привіт із "Прибуття" Дені Вільнева), чи варто нам змінювати або принаймні прагнути змінювати мову маркетингу, щоби не плутати "фронт" з фронтом?
Чи мілітарний бекграунд мови маркетингу в Україні нарешті перестав бути чисто метафоричним і врешті вирівнявся з загальною мілітаризацією нашого контексту?
Чи є в вас слова, словосполучення, які ви перестали використовувати після 24.02?
Вчора написав подрузі у відповідь "Бімба" і аж трохи скрутило в животі від того. Хоча б без ракети.
За останній рік поринув із головою в дослідження власного коріння. Культурна спадщина, український модернізм, Шевченківська Премія, сучасне мистецтво, львівьска традиція скульптури, поетична серія А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, нова класика Івана Уривського у театрі Франка, Глинянські Килими, Ніл Хасевич і багато-багато інших цікавих імен, феноменів і традицій.
Окремим вузликом у цьому мережеві відкриттів для мене стала українська кераміка. Внизу на фото ліворуч – Опішнянський баранчик 1970-х років. На фото праворуч – Кінь авторства Івана Климко, це 1960-ті роки, Львівська кераміко-скульптурна фабрика. На мою думку обидві ці фігурки втілюють у собі різні прояви українськості. І ви тільки подивіться як вдало їхні шоколадно-карамельні поливи працюють із зеленим флуоресцентом сучасної німецької ліногравюри.
Так от мені здається, що завдання сьогоднішніх культурних менеджерів та культуротворчої спільноти полягає саме в цьому: підсвічувати поокремі яскраві прояви української культурної спадщини для розбудови бренду України та "українського". Як всередині України, так і за кордоном.
І звичайно, хто краще може загортати цей шоколад у фольгу, ніж комунікаційники (не тільки піарники, а загалом) і рекламісти? Вже неодноразово говорив про це і повторюся: чи не це має бути одним із ключових завдань креативного сектору сьогодні?
Як сказала Юлія Федів, культура – це земля, на якій ми всі з вами, включно з військовими, стоїмо. А отже культура є невідʼємною частиною нашої стійкості. І щоби не розводити багнюку, а цементувати фундаментальні підвалини нашої ідентичності, я пропоную фокусуватися.
На чому саме і як – про це буду говорити завтра на лекції в Bazilik School. Приходьте, буду радий розказати, до чого сам прийшов, і послухати, куди ми з вами можемо зайти в наших дискусіях на тему.
https://www.bazilik-school.com.ua/products/study-trends-in-ukrainian-creativity
Вирішив передивитися Mad Men. Згадав відчуття захоплення пʼятирічної давнини, але цього разу до захоплення рекламою, драмою та безмежною кількістю відсилок додався певний сум. Цей сум між рядків почав бачити і в самому сценарії. Окремі сцени прямо дуже промовисті. Як от оця. Advertising. It's toasted.
Читать полностью…
Графічним, мистецьким, ілюстративним українським голосам — платформа для висловлення:
/channel/trgbmag/437
Лукбук, який ми заслужили.
Колекція Осінь-Зима 2023/24 бренду RITO, натхненна картинами Анатолія Криволапа.
Дуже тішуся, коли молоді бренди починають відкривати для масової аудиторії українські культурні яхонти.
Друзі, одні друзі проводять дослідження і шукають, із ким таким можна поговорити. Якщо в вашому житті присутній джин (напій, а не ісламський дух), заповніть, будь ласка, форму. Навіть, якщо іноді, навіть якщо в коктейлях, навіть якщо в чисту, все одно заповніть: https://forms.gle/CgrCL5XJZmJbEG2aA
Читать полностью…
Слідкуйте за руками.
По ліву руку — Міша. У Міші на світшоті — 👍.
По праву руку — по ліву руку від Міші — Боб Моеста.
Це той самий Боб Моеста, що є апостолом та одним із засновників методології JBTD (Job-to-be-done).
Що ви бачите перед собою?
Це не скарб MidJourney. Це чисте захоплення Міши методологією Jobs-to-be-done і доказовим маркетингом. Настільки він захоплений, що поїхав на навчання до пана Боба Моести у Бухарест ще в 2018, коли в Україні про JTBD чули одиниці.
Продовжуємо слідкувати за руками.
Пʼять років потому Міша запускає школу наукового маркетингу ШТУРМ. І звичайно, одним із перших курсів у цій школі, згідно з захопленням Міши, стає курс JTBD.
А тепер — ОП:
Курс стартує 29.09, але до 16.09 включно за промокодом «від Діда Андрія» ви отримаєте знижку 20%.
/channel/traversem/160
Чувайте, бо не знаєте, коли настане поезія
Класик казав, що поезія виникає там, де два слова зустрічаються вперше.
Заходжу в сільпо, і на полиці з крупами зненацька доганяє мене високе, літературне. На пакеті з пшеничною крупою, яку підняли у званні до спельти, написано
первозданний хромосомний набір.
Зацініть, яка тонка гра смислів, яка творча напруга виникає між словами первозданний і хромосомний.
Навряд чи копірайтер «Білоцерківського хлібопродукту» зрозумів, фігура якого стилістичного пілотажу у нього вийшла.
monobank демонструють глибинне розуміння потреб своєї аудиторії.
запускають розіграші в банках!
коротка відеоінструкція для всіх волонтерів.
прикро, що вже закрив банку з розіграшем. тепер ручками доведеться все розподіляти. так би котики все зробили.
Юрій АНДРУХОВИЧ
НАРБУТОВЕ «А». 1917
Видатний графік Георгій Нарбут 1917 року в Петрограді починає створювати високомистецький варіант національної абетки
нема електрики і хліба і держави якому ще вклонитися провидцю чи пресвітеру отечество лежить собі двоглаве та іржаве а ми вчимось писати нашу першу літеру
абетка починається на А Артерія Асирія АптекА АренА рАн глибокА мов трунА історія кричить немов АбеткА
відкрите А мов Арф рАхмАннА грА мов хор кАлік безкрАю ноту тягне комусь АрАл комусь Афон-горА лети ж нАд нАми обгорілий Ангеле
нАш перший нАш голодний птАше нАш зАкрите А нА шибениць глАголАх впАде перо як тлінний АдАмАшк нА Азію що вихололА й голА
кричуще А нАуки тА письмА як АмбрАзури в аркАх АкАдемій це Аполлон якого в нАс немА Або АдАм в розтерзАнім едемі
нема лікарень борошна паперу універсали розстріли декрети плач амвонів абетку починаєм ніби еру вчимось писати спалахи червоні
***
106 років потому Projector, Obys, ЗМІН Фундація і MacPaw продовжують торувати шлях нарбутівського спадку і просуваються далі з Абеткою Української Ідентичності.
Останнім часом не дає мені спокою одна думка. Вона звучить у моїй голові приблизно так:
"Чи можемо ми називатися креативниками, коли насправді дійсно неймовірні, надихаючі, вражаючі (і врешті креативні) речі створюють люди, що працюють з продуктами, мистецтвом, соціальними та культурними ініціативами?"
Це питання може здаватися простою і неважливою грою в дефініції, але, як на мене, воно відкриває всім нам простір для усвідомлення власної ролі в вирі скаженого сьогодення. На ці роздуми наштовхнув мене кейс, що взяв Гран-Прі в Дизайні в Каннах цього року.
ADLaM* – це не новостворений креативною агенцією BBDDYR&72K алфавіт для народу Fulani з Західної Африки. Це діджиталізована, покращена версія існуючого алфавіту, який з 1990 року популяризували два брати, Ібрагіма і Абдулайє Баррі. У 2019 році Microsoft вийшли на братів та забезпечили їхню ініціативу необхідними ресурсами, щоби допомогти інституціоналізувати використання алфавіту в школах та країнах Африки. Вони навіть створили окрему розкладку клавіатури на основі ADLaM!
Про що цей кейс для мене? Про те, що в світі вже відбувається багато чудових, надихаючих речей. І про те, що саме люди, що працюють з продуктами, мистецтвом, соціальними та культурними ініціативами, створюють справжні інновації. І вони по факту є тими самими "креативниками", коли ми з вами – комунікаційники. Ми знаємося на тому, ЯК краще сказати, показати, донести і ПРО ЩО краще сказати, показати, донести. І сьогодні, коли attention span у людей зменшується, а контенту збільшується, саме це наше вміння виходить на перший план.
То може нам краще цим і займатися?
Не створювати нове, а зрозуміло і виразно розповідати про нове. Не вигадувати, а знаходити. Не створювати власноруч, а колаборувати. Не світитися, а підсвічувати.
Виходить певне внутрішнє зміщення фокусу з нас, маминих креативних зірочок, на чудових людей довкола нас. Скромність, як нова компетенція, витісняє самозакоханість, виходить на перший план, і сприяє вашій цікавості та відкритості (і це не я так красиво загортаю шоколад у фольгу, то вумні психологи-дослідники таке надосліджували).
І може воно й на часі. Може ви, мої любі креативники, читаєте це і нарешті відʼїбетеся від себе за того невиграного Каннського Лева чи за те досі неотримане підвищення до директорів? Може не варто бути кращими, а варто допомагати кращим людям бути помітнішими? Продовжуючи робити те, що вмієте найкраще, – комунікувати.
Остання локшина вам на вуха: найкрутіші за рейтингами Каннських Левів копірайтери та дизайнери працюють копірайтерами та дизайнерами впродовж останніх 30+ років.
*Більше про історію створення алфафіту ADLaM читайте тут.
Розбирав старі записники. Натрапив на вдалі думки, що виписував з різних подкастів 4 роки тому. Ось вам думка від Девіда Грайнера, екс-головного редактора AdWeek:
"When you’re in an ad agency you often forget how good you are in what you do, because you’re surrounded by people who are also very good."
Не забувайте, які ви всі молодці.
Гарної середи!
Про непрочитане
Не знаю, як у вас, але в мене око тіпається, коли всі повідомлення не відриті. Такий от невроз.
Можете поділитися скріном із кількістю непрочитаних у вас (особливо, якщо 1488 непрочитаних для вас це норма) і таємницею, як ви з тим умудряєтеся поратися?