2652
◾️Авторський канал @makarkarma ◽️Простими словами про складне
Фрази стоїка
◾️ Amor fati
"Приймаю як є"
Життя це війна. Кожен з нас знайомий з викликами, сльозами, невдачами і величезними, величезними перешкодами.
І це ок. Страждати, сумувати, веселитись, будь-яка емоція, подія, думка є частиною твого шляху яку потрібно прийняти.
Тут не про замирення з долею, в любому її прояві. Тут про те що ти приймеш ситуацію, і рішення що робити дальше після того, як в тебе прогорає вже 10-ий бізнес чи розриваються стосунки, що тривали 20 років.
Тут не про сприйняття: "окей, amor fati: вона мене не любить - значить я іду і впаду в ліжко і ніколи не встану", - а прийняття любого свого вибору. Чи то боротися, впасти, прогулятись.
Amor fati це прояв головного завдання психотерапевта - допомогти прийняти своє життя, і взяти за нього відповідальність.
Якщо можеш змінити, то нащо побиватись?
Якщо не можеш, то нащо побиватись?
◾️ Carpe diem
"Ловлю момент"
Ми пишемо та читаємо поезію тому що ми частина людського роду. А людський рід наповнений пристрастю.
Медицина, закон, бізнес, інженерія є шляхетними справами, необхідними для життя.
Але поезія, краса, роман, любов - ось через що ми залишаємось живими.
◾️ Momento mori
"Ми помремо"
У всіх є потреба бути прийнятим. Але потрібно довіряти своїй унікальності, навіть якщо іншим ваші переконання здають тупими чи дивними. Навіть якщо всі як один говорять що це брєд – хто вирішуватиме чи це має значення?
Правил не існує як таких.
Вони накопичені суспільством, чому б не створити свою гру, досягненнями які тобі важливі, щоб на послідньому рівні не жаль було проходити послідній рівень?
Чи займаєтесь ви тим, чим би займались якщо вам залишилось кілька років життя?
◾️ Premeditatio Malorum
"Низькі очікування"
З особистого спостереження, близько 90% друзів (переважно з покоління Z (до 24-ох років)) очікують 2.000-3.000$ заробітної плати.
Хоть в Україні середня близько 500$.
І 100% з них описує роботу як покликання, щось, що тебе драйвитиме та матиме сенс.
Багато з них проводять афірмації на багатство, щастя і все що тільки забажаєш.
Проте. Навіщо?
Навіщо прагнути вийти на Еверест, коли ти так чи інакше на нього вийдеш якщо правильно підготуєшся?
(1-е правило Стоїцизму – закон карми, тобто причини та наслідку, логіки.
Відповідно якщо ти хотітимеш, вчитимешся та робитимеш правильні шляхи ти так чи інакше візьмеш 1-ий розряд в шахах чи відкриєш консультативний бізнес, майже з 100% ймовірністю).
Замість того щоб підвищувати очікування, просто іди своїм шляхом. Та прибуде з тобою дзен :)
Я не кажу що не потрібно мріяти про мільйон, але навіщо, якщо ти вже до нього йдеш?
Якщо причина в мотивації, то тут категорично раджу черпати мотивацію не з ілюзій майбутнього, а carpe diem прямо зараз, наприклад з прогулянок, краси, кохання, смаку кави.
Якщо ти можеш берегти свідомість
Поміж нестямних, що тебе клянуть,
І сміло робиш крок у невідомість,
Зумівши голос критиків почуть;
Якщо в чеканні ти ─ сама терплячість,
Обмовлений, ─ обіднику не мстиш,
Жорстокістю не цілиш у ненависть,
А благочестям дурнів не гнівиш;
Якщо у мрій ти в наймитах не ходиш,
Не плодиш гадки, наче цвіт весна,
Тріумфам і поразкам роль відводиш,
Як тим хмаркам: ось є ─ і вже нема;
Якщо змовчиш, коли твій твір плутяга
Вкраде, щоб мати славу від людей,
А ще як сили знайдеш і звитягу
Співати й жити далі, мов Орфей;
Якщо ти здатен всі свої здобутки
Поставивши на кін в азартній грі,
Програти вмить, і все ж не мати смутку
У світлі доленосної зорі;
Якщо ти терпиш біль, що тіло крає,
Коли в душі десь відчай причаївсь,
Коли в тобі нічого вже немає,
Крім Волі, що вигукує: «Кріпись!»
Якщо ти на базарі, як у храмі,
А цар для тебе ─ рівня по душі,
Якщо ти є глядач в життєвій драмі,
Хоч бій триває на твоїй межі;
Якщо твій кожен вдих ─ ковточок ладу,
Як вдячність Богу ─ кожен видих твій, ─
Тоді земля ─ це твій Небесний спадок,
І ти, мій син, постав як Син Людський!
©️ Редьярд Кіплінґ
Друзі Гівевей закінчився, ось наші переможці🥳:
🥇 Тетяна
🥈 Sophee Rene
🥉 Kasiia Dudik
4. Maria Levus
5. Alina Parshevliuk
ℹ️ Ось тут відео з стріму та звіт розіграшу.
Егоїстична благодійність
Чому принцип "дати вудочку, а не рибу" покращить ТВОЄ життя?
Протягом більшої частини історії людства.
Розмір пирога був фіксованим. Якщо ти візьмеш більший шматок пирога, хтось інший отримає менше. Якщо хочеш більше їжі, то грабежі і крадіжки - хороша стратегія. Втрата сусідів - твоя знахідка.
Хто має більше землі, - той має все.
Таким світ був на протязі тисяч років.
Потім трапилася Індустріальна Революція, і все змінилося.
Ми розробили машини, кращі рослини, кращі добрива, виробництво злетіло, але ми не просто виробляли більше їжі - все покращилось.
Ми знайшли спосіб зробити пиріг більше. Але не просто більше, але і змусити його рости з кожним роком.
Постійний прогрес у всіх сферах економіки став для нас звичною справою, але перехід до економічного зростання став найбільшою зміною в історії людства.
250 років тому середній житель Норвегії міг хотіти хороші черевики.
150 років тому - велосипед.
80 - автомобіль.
30 - дешеві авіаперельоти.
0 - космічні перельоти, і так далі.
Коли ми покращуємо загальне, ми не зупиняємося.
Проте... Такий світ існував протягом 0.1% історії людства, і нам ще належить до нього звикнути.
В наших інтересах зробити так, щоб кожен на планеті жив добре.
Причина - інновації.
Пропозиція зростає, коли більше людей мають достатні свободу і освіту, щоб внести свій внесок. Вони стають винахідниками, дослідниками або мислителями, які приносять нові ідеї.
Попит на ідеї росте разом із зростанням доходу і можливості платити за нові рішення.
Вони збільшують ринок інновацій.
Більш того, зараз величезний людський потенціал пропадає.
Праця бідного фермера в країні, що розвивається ніяк не допомагає тобі.
Але якщо його життя стане краще, його діти можуть вчитися в університеті, розробляючи корисні для тебе речі.
Другим егоїстичним аргументом благодійності є психологія.
Турбота, яку ми даруємо більше впливає на нас, ніж на інших.
Люди, які пригощали когось гарячим напоєм, отримували більше задоволення, ніж коли самі щось отримували.
(Хоч самі очікували, що буде навпаки).
*інсайт #10 з курсу від Yale.
#Ділись
#На_руці_що_дарує_рози_залишається_аромат
2 правила хорошого юриста
І Думи б про них не писали, якщо їх не можна застосувати у своєму житті.
Перш за все...
Якщо до тебе ввірвався в дім злочинець і ти вб'єш його з пневматичного пістолета при самообороні, - тебе засудять на 5 років.
Але якщо ти вистрелиш 3 рази в стелю, - все обійдеться (і експертизі буде важко зрозуміти чи ти вистрелив в стелю до чи після).
Жарт. Частково.
Тепер до правил...
Правило №1
Спершу включи логіку. Виключ емоції.
На екзаменах ми переважно отримуємо лист з фактів, де потрібно знайти ППАВ: (проблему - правило - аргументи - висновок).
-В чому корінь проблеми (з 150 сторінок, це 1-2 речення).
-Під яке правило це підходить, чи потрібно вказати що це те ж саме як 10 разів до цього, чи що це зовсім інший випадок?
-Які є мої ТА ЧУЖІ аргументи?
-Як розвиватиметься справа? (Потрібно як в шахах, продумувати наперед).
№2
Підсоли емоціями та пристрасною відданістю. (Але не пересоли).
В любому випадку як в покері та й в житті в цілому, - тобі грати з картами що маєш. Деколи це тузи, деколи двійки, але ти маєш стати "мамою", яка говорить про свого сина. Або кращим другом, що захищає честь товариша.
І... Доречі це набагато легше ніж захищати самого себе. (Згадайте тільки маму чи батька, який захищає себе чи сина).
І хороший юрист, це своєрідний батько, а не просто збірник законів.
№1 предмет йоги
Так як нас вчать цифр та письма з початкових класів, так монахи вчать ДИХАННЯ.
Коли ви сидите навпроти коханої людини, смієтеся, тепло спілкуєтесь, і ця людина говорить три заповідні слова: "я тебе люблю".
Як це скажеться на вашому диханні?
Ви видихаєте. І з цим видихом приходить полегшення, розслабленість.
І навпаки, коли є загроза вашому життю, ви от-от вріжетесь, чи в 5-ому класі ви після 50-ти пропущених від мами заходите додому, - ви затримаєте дихання.
Повітря це основа нашої енергії. Тому коли ситуація: "бий, замри, тікай", починаємо дихати швидше, це піднімає рівень кортизолу всередині, і ми готові діяти, але є одне "але".
Організм дихає в цьому режимі майже в кожного, і це одне з головних джерел стресу.
Наше дихання побудоване, щоб завжди на половину бути в стані: "бий/замри/тікай".
Попробуйте вдихати 4 секунди, і рівно стільки ж видихати. Таке дихання це "вода" для організму, вона завжди корисна, і це більш ніж в двічі повільніше як дихають зазвичай люди.
Якщо ви вдихатимете 4 секунди, а видихатимете 8, - ваше серце почне битись рідше, ви втрачатимете енергію, сильно розслаблятиметься, такі практики можна робити при медитації, чи коли вам важко заснути.
Головне не надто захоплюватись, як і надто частим диханням, що подіє на вас як "кофеїн" (згадайте як перед виступом коли нервують, роблять багато швидких, глибоких вдихів, щоб сконцентруватись).
#дихай_свідомо_and_keep_calm
9 стадій розвитку его
Хочете зрозуміти ваших друзів?
Куди розвиватись як особистості?
СВОЇ ЦІННОСТІ/МОТИВИ?
Коли я був дитиною, весь світ спочатку був виключно інстинктивним, я не розумів хто я, де я, та й боляче було на самому початку (1-ша стадія его), коли підріс на років так 2, то зрозумів що моя красива мати та й все навколо крутиться навколо мене (2-а стадія его), варто мені заплакати - ось про тебе піклуються, варто махнути ручкою, - мною захоплюються.
А ж тут.. Коли мені стало 5 чи 10 років, я зрозумів що світ все ж просто собі крутиться, і... Тепер треба вчитися, щось допомагати, щоб отримувати ту ж любов (3-я стадія его).
Зрозумів що далі універ, а потім робота (і не повірите тільки, я зможу вже до 12-ої ночі робити що захочу і гуляти де захочу!).
Перспектив було не відбавляй, але потрібно було вчитись та й робити те що і всі інші (це ж точно найкращий з варіантів!)
Це я робив і в школі, так і в універі (4-а стадія его).
І тут на 2-му курсі прийшло осяяння (а точніше інстаграм профіль однокласника що мегауспішний та життя-малина, ви тільки б бачили машини на його фотках!)
Вже просто доросле життя не було перспективою, замість клубу з друзями я вирішив закупити книг про підприємництво, взяти кредит, і заробити мільйон доларів, втерти всім носа і все потече малиною як з Ніагарського водопаду (5-а стадія его).
До 30-ти я бився як міг. Оцінка за оцінкою. Бізнес за бізнесом, і нарешті я заробив це й*баний мільйон, який навіть близько не віддавав малиною.
Чуть мене депресія не зловила, але на спасіння, дізнався я про поняття "щастя", і що це таки досить не погана штука, не малина, але хоч персик получився б. А головний інсайт, що щастя не від грошей тільки залежить.
Об'їздив я всі країни, спілкувався з цікавими людьми, і зрозумів що краще буду я фрілансером, та й засную громадську організацію на захист природи (бо то ж має сенс, а фріланс мені в задоволення)
*6 стадія его.
Нарешті... Я почав вести мудре життя.
І все б не погано, тільки почав як читати книги, і дізнався що все відносно, суб'єктивно, що реальності не існує, і всякі подібні штуки, і...
Що розумніший та досвідченіший я робився, то більше я розумів що можу принести, а через те, що життя-гра, то чому б не зробити її цікавою?
Так я відважився на кредит в 5 мільйонів, і пішов ва-банк, і 16 годин на день почав лупити в стані потоку, адже одне "але" мало бути вирішеним (а якщо й ні, то й, ні, як мінімум я нічого не втрачав, бо нема чого втрачати) *7 стадія его.
І Алілуя! Зустрівся я з ним. З Ілоном. Видався крутий чувак, і що я зрозумів, так це те що він не просто грав ігри, а бився за крутіше майбутнє, не предвзято говорив про можливість прибульців, міжгалактичної імперії, а головне...
Я відчув себе ніби ріднею з ним. Та й з усім людством. Яке ми можемо спасти, і... В пошуках відповідей пішов я в Гімалаї, пив всяку бурду, аяуаску, крек, навіть про чакри начитався, і все ближче відчував сансару, нірвану чи як ви хочете, так і називайте (8 стадія его).
А все для чого? Щоб дійти до 9-ої стадії его. Індіго. ГомоДеус. А якщо й ні, то й добре.
ℹ️ Наш переклад презентації спіральної динаміки (теорії цінностей) від Оксфорд.
Дуже. І дуже перегукується з 9-ма стадіями его.
📃Джерело про розвиток его (in Eng).
#яке_в_тебе_его?
Найпростіший спосіб освоїти творче мислення.
Фрідріх Ніцше знімав будинок на краю міста, щоб змушувати себе більше ходити пішки. «Всі по-справжньому великі думки приходять в голову під час ходьби» - говорив він.
Жан-Жак Руссо обійшов пішки майже всю Європу. Іммануїл Кант теж обожнював ходити.
Стародавні греки найбільше шанували дві речі: природу і ходьбу.
Судячи з результатів дослідження, опублікованого в Journal of Experimental Psychology, всі вони мали рацію.
Стенфордські психологи Мерілі Оппеццо і Деніел Шварц вирішили вивчити взаємозв'язок між ходьбою і творчістю.
В результаті експерименту з'ясувалося, що творче мислення підвищується під час ходьби. Причому справа не в зміні обстановки, а саме в самому факті ходьби: і ті учасники експерименту, які ходили по вулиці, і ті, хто йшли на біговій доріжці перед порожньою стіною, видавали вдвічі більше творчих рішень, ніж люди які сиділи. Дослідники підрахували, що від 5 до 16 хвилин ходьби цілком достатньо.
Ерік Вейнер в книзі «Географія геніальності: Де і чому народжуються великі ідеї» розповідає про ходьбу:
- займає 5 хвилин.
- вам не потрібна для цього інша людина.
- не потрібно змінювати свій графік, щоб пройтися.
- для ходьби не потрібно якогось спеціального місця.
- заспокоює.
- стимулює кровообіг і роботу мозку.
Чому б не встати і не пройтися прямо зараз?
GIVEAWAY! 📚🔥
До дня народження Шевченка та 5к на каналі! ❤️🙃
5 призових місць
🥇 Книги на вибір, на суму 1000грн. (Або 5 книг на вибір з наших).
🥈 Книги на 500грн. (Або 3 книги з тих що нижче).
🥉 Книги на 250грн. (Або 2 книги з тих що нижче).
+Є два додаткових місця, що мають секретний приз. 🤫
ℹ️ Книги КРУТІ, аж важко від серця відривати, особисто прочитав і рекомендую! 😋
◾️ Успішні виступи на ТЕД (Кріс Андерсон).
◾️ Фактор Черчилля.
◾️ Внутрішня інженерія (Садґуру).
◾️ Без фільтрів (бізнес книга 2020-го).
◾️ Самурай без меча.
◾️ Тяжкі часи (Чарльз Діккенс).
◾️ Нова Земля (Екгарт Толле).
◾️ Монах який продав свій феррарі.
◾️ Бернард Шоу (збірка творів).
◾️ Трансформатор.
❗️ Щоб взяти участь напишіть про улюблену книгу в коментарях під постом. (Найкращі коментарі отримають додаткові призи).
⏱ Розіграш проходитиме в день народження Шевченка, 19:00.
ℹ️ Розіграш 1-3 місць проходитиме через Randomizer, в прямій трансляції інстаграм @dumyUA.
Щоб досягти, треба ризикувати власною шкурою.
Інсайти з 📗 «Шкура у грі»
1️⃣ Люди краще вміють вчити інших, аніж розуміти. Якщо можете не вчити, а діяти — дійте; якщо можете не вчитися, а практикувати — практикуйте.
2️⃣ Люди, які не ризикують власною шкурою, ускладнюють.
Хто вигадує складні рішення, просто не має мотивації шукати простіші.
3️⃣ Читання про хоробрість не зробить вас хоробрішим, як і поїдання яловичини не перетворить вас на бика. Пробуйте і самі вчіться на власних помилках.
4️⃣ Справу життя ототожнюйте з собою. Компанії/продукти/роботи з виділеним ім'ям автора, голосно заявляють, що їм є що втрачати, адже це — частина вашої особистості.
5️⃣ Шрами є ознакою ризику власною шкурою. Не грайте, покажіть своє справжнє обличчя. Люди віддають перевагу реальним людям, а не успішним уявним образам.
#Тобі_є_що_втрачати_тому_викладайся_на_100
Роками я розповідала людям, що стрес викликає хвороби.
Він збільшує ризик виникнення хвороб - від звичайної застуди до серцево-судинних захворювань.
По суті, я перетворила стрес на ворога.
І ЦЕ В КОРІННЯ НЕ ПРАВИЛЬНО.
СТРЕС, – НАШ ДРУГ.
Дозвольте розпочати з дослідження, яке змусило мене переосмислити мій підхід до стресу. Дослідники протягом 8 років відстежували 30 000 дорослих у Сполучених Штатах.
Вони розпочали з питання: "Яку кількість стресу ви зазнали протягом останнього року?" Вони також запитували, чи вірять люди в те, що стрес шкідливий для їхнього здоров'я. Потім вони використали державні архіви, щоб дізнатися, хто з цих людей помер.
Для людей, що зазнали багато стресу протягом року вірогідність померти була 43 відсотки.
ТА ЦЕ БУЛО ТІЛЬКИ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВІРИВ У ШКІДЛИВИЙ ЕФЕКТ СТРЕСУ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ.
Люди, що зазнали багато стресу, та не вважали його шкідливим, мали найнижчий ризик смертності серед усіх, хто взяв участь у дослідженні, враховуючи навіть тих, хто зазнав відносно небагато стресу.
Чи може наше ставлення до стресу зробити нас здоровішими? Наука стверджує, що так. Коли ви змінюєте своє ставлення до стресу, ви можете змінити реакцію свого тіла на стрес.
Коли серце починає битись частіше, дихання пришвидшується, – ми зазвичай розцінюємо такі фізичні зміни як тривогу або знаки, що ми не дуже добре справляємося з тиском.
Але що, як ви розглянете їх як сигнали, що ваш організм був під напругою для того, щоб підготувати вас до цього випробування?
Якщо ви дихаєте надто швидко, нічого страшного. Просто надходить більше кисню у ваш мозок. І учасники, які зрозуміли, що реакція на стрес є корисною для роботи, були менш схвильовані, менш стривожені та більш впевнені.
Наступного разу, коли ваше серце буде калатати від стресу, ви будете пам'ятати цю розмову і подумаєте, це моє тіло допомагає мені впоратися з цією проблемою. І коли ви оцінюєте стрес з такої сторони, ваше тіло довіряє вам і ваша реакція стає здоровішою.
Проте... Через дуже великий стрес, на кшталт фінансових або сімейних криз, ризик смерті збільшився до 30 процентів.
Але, я сподіваюсь ви з нетерпінням чекайте цього "але", це не було результатом для всіх.
Люди, які проводили час, турбуючись про інших, не показали жодних, пов'язаних зі стресом, зростань ризику смерті. Нуль. Турбота створила стійкість.
І тому ми ще раз бачимо, що шкідливий вплив на ваше здоров'я не є неминучий. Як ви думаєте і поводитеся, може змінити ваш стресовий досвід. Коли ви вирішуєте розглядати стрес як щось корисне, ви створюєте біологію мужності. І коли ви з іншими людьми в умовах стресу, ви можете створити стійкість.
Ваша біологічна реакція на стрес підштовхує вас розказати комусь, що ви відчуваєте, а не стримувати все в собі. Це така ж частина вашої стресової реакції, як і адреналін, що змушує ваше серце битися.
Окситоцин виділяється в реакції на стрес на рівні з адреналіном, проте він спонукає вас шукати підтримки. Він хоче, щоб ви були оточені людьми, які піклуються про вас.
#Стрес_твій_друг
Правила життя Ілона Маска
У мене є власне кладовище невдалих спроб. Там стоїть безліч надгробків, а десь в глибині повно свіжовикопаних могил, які чекають, коли в них щось опиниться. Але я роблю все для того, щоб вони залишалися порожніми.
Коли у тебе з'явиться перший мільйон доларів, твоє життя зміниться. Той, хто стверджує, що це не так, каже дурниці.
Створити хорошу компанію – це як спекти хороший пиріг: потрібно просто взяти правильні інгредієнти в правильних пропорціях.
Для виконання складної роботи не обов'язково наймати багато людей. Кількість ніколи не компенсує таланту, а двоє людей, які чогось не знають, зовсім не кращі такого ж одного.
Прямо зараз все людство – з першої до останньої людини – бере участь в найбільш небезпечному експерименті за всю історію: як багато вуглекислого газу ми повинні викинути в атмосферу, перш ніж зрозуміємо, що стоїмо перед лицем загибелі.
За чотири мільярди років земної історії відбулося не більше півдюжини дійсно важливих подій: поява одноклітинних організмів, поява багатоклітинних організмів, поділ на царство тварин і царство рослин, вихід тварин з води на сушу, розвиток ссавців і розвиток свідомості. Наступним великим кроком повинна стати ідея міжпланетного життя – безпрецедентна подорож, яке драматично змінить нас і збагатить.
Я хочу бути частиною того, що змінює світ.
Помилки робити не страшно. Головне кожного разу помилятися в чомусь новому.
Багато хто не любить змін, але ми повинні навчитися приймати їх. Особливо якщо альтернатива змінам – це катастрофа.
Перші роки люди будуть жити на Марсі під куполом, але з часом ми зможемо трансформувати Марс на подобі Землі і розгулювати по його поверхні без будь-якого захисту. Це буде легкий тюнінг планети.
Терпіння – це чеснота, і я вчуся бути терплячим. Але це важкі уроки.
Я б хотів померти на Марсі – але тільки не від удару об поверхню.
Нова релігія/Як зрозуміти віруючого науковця?
Релігію чекає новий тренд, якщо коротко, — це ІТСИЗМ, тобто релігійний лібералізм, на відмінно від атеїзму чи агностицизму, ітсизм сприймає кожну з релігій, та щиро вірить в бога, проте думає що не може його пояснити (приблизно як мураха не може пояснити людство).
ℹ️ "Новий тренд", це виключно спостереження автора статті, і Думи не засуджують чи не вважають любу з релігій правильнішою.
З автобіографії Ейнштейна:
Я — хоча я був дитиною нерелігійних батьків — був глибоко релігійним до 12 років, коли моїй вірі настав різкий кінець. Незабаром, завдяки читанню науково-популярних книг, я став переконуватися, що багато в біблійних історіях не може бути правдою. Наслідком цього було прямо-таки фанатичне вільнодумство, поєднане з враженням, ніби держава обманює молодь; це був нищівний висновок. Такі переживання породили недовіру до всякого роду авторитетів і скептичне ставлення до вірувань і переконань, які жили в навколишньому соціальному середовищі.
Цей скептицизм ніколи мене вже не залишав, хоча й утратив свою гостроту згодом, коли я краще розібрався в причинно-наслідкових зв'язках. Мені цілком ясно, що втрачений таким чином релігійний рай молодості був першою спробою звільнитися від кайданів «особистого его», від існування, в якому домінували бажання, надії, примітивні почуття.
Там, зовні, був цей великий світ, який існує незалежно від нас, людей, і є величезною вічною загадкою для нас, доступною, проте, принаймні частково, для нашого сприйняття і нашому розуму. Споглядання цього світу манило звільненням, і я скоро переконався, що багато хто з тих, кого я навчився цінувати й поважати, знайшли свою внутрішню свободу і впевненість, віддавшись цілком цьому проводженню часу.
Охоплення думкою в рамках доступних нам можливостей цього величного світу, який я уявляв наполовину свідомо, наполовину несвідомо як вищу мету. Ті, хто так думав, чи то мої сучасники, чи люди минулого разом зі зробленими ними висновками, були моїми єдиними незмінними друзями. Дорога до цього раю була не такою зручною і захопливою, як дорога до релігійного раю, але вона виявилася надійною, і я ніколи не шкодував, що вибрав її.
#Ітсизм #Релігійний_лібералізм
Єдине, що мене драйвить, — це думати про майбутнє та захоплюватись ним.
Переважно люди надто завищують ризики.
Я не говорю про те, коли в тебе є сім'я, яку треба прогодувати, і ти не можеш піти з роботи, але КОЛИ ТИ МОЛОДИЙ, ЧИМ ТИ РИЗИКУЄШ?
Найбільше люди бояться невдач, але парадокс у тому, що без них ніяк. Людям потрібно менше зациклюватись на страхах та песимізмі.
Чим більше ти можеш зробити процес навчання грою, тим краще. До життя можна ставитись, як до гри: тоді поразки і перемоги сприймаються по-іншому.
Мене надихнув Артур Кларк цитатою "розвинуті технології нічим не відрізняються від магії".
І це правда. Адже якби 300 років тому ви мали речі, які ми зараз сприймаємо, як належне, то вас спалили б на вогнищі.
Вміння літати, бачити, що відбувається за тисячі кілометрів та спілкуватись на цій відстані, — ЦЕ Ж І Є СПРАВЖНЯ МАГІЯ.
Дуже багато речей, які ми маєм зараз, ЛЮДИ НАВІТЬ НЕ МОГЛИ УЯВИТИ не те щоб повірити. І я очікую такого ж майбутнього.
Під час екзистенціальної кризи я дійшов до того, що розвиток розуму і покращення якості питань, які ми ставимо, — це єдиний шлях вперед.
Я не кажу, що треба всім цілити високо. Не обов'язково змінювати світ, якщо ви хочете створити настільну гру чи класні фото це також круто.
У моєму ж випадку головний виклик і мета — це відрізнити мрії від реальності, а потім працювати на всі 100%, як в пеклі: 80-100 годин в тиждень.
Замість створювання аналогій, ми розбиваємо все до фундаментальних правил і поступово розбираємо, чому і що справді спрацює.
ℹ️ Натхенно Ілоном Маском, який протягом 2020-го заробив 147млрд$, що в 5 разів більше, ніж статки на початку року.
ℹ️ В січні 2021-го він став найбагатшою людиною на Землі.
Наука щастя (ч2).
Інсайти з найпопулярнішого курсу від Yale university на Coursera.
11. Зроби цей день своїм останнім.
Відчували життя "на автопілоті"? Уявіть, що вам залишилось ще трохи, і тоді не буде часу для сауни, в яку ви не дуже хочете йти, але друзі кличуть, а вам незручно відмовити. А залишиться місто для прогулянки та музика на природі.
12. Нам подобається не "літати в думках".
Через медитацію можна навчити себе бути сфокусованим на будь-якій справі, за яку ми беремось.
13. Нам не потрібен відпочинок, потрібен стан потоку.
Якщо порівняти тих, хто відпочиває, з людьми, що за роботою відчувають стан потоку, — другі щасливіші. Часто люди думають, що розслабляючись вдома вони будуть щасливішими, але дослідження показали що все навпаки (також грає роль невміння якісно відпочивати).
14. В середньому, люди цінять гроші більше, ніж час. Хто відгукувався що в пріоритеті час, — були щасливішими в рази.
15. Набагато краще мати гнучкий розум, ніж статичний.
Зі статичним розумом якщо вам щось не вдається, значить ви невдаха, все йде, як є, і цього не змінити.
При гнучкому розумі ви відкриті до змін, а головне — не ховаєтесь від проблем (адже вам під силу ЗМІНИТИ ВСЕ.)
Простішими словами: перші вірять що "я не людина математики і тому її не вивчу", а другі знають — якщо піднапрягтись, то все можливо.
16. Коли навколо нас інші люди — це змінює наше сприйняття.
Дослідження показало, що люди які їли шоколад удвох, були щасливішими за тих, хто їв його на самоті.
І в цілому, соціальні люди, які мають зв'язки та друзів на яких можуть покластись є щасливішими.
17. Вас має драйвити внутрішня, а не зовнішня мотивація. Тоді ви робитимете своє, і не залишиться шансу на нарікання та незадоволеність. Також набагато нижчий шанс екзистенціальної кризи.
18. Ми піддаємось тому, що оточує. Люди їдять цукерки чи фрукти частіше, якщо вони стоять на столі. Так само записка на робочому столі: "випрями спину" чи "дихай глибоко" може вплинути на вашу поведінку в довгій перспективі.
Браслет, записка, заставка на телефоні чи комп'ютері — місця для ефективної подачі інформації ззовні.
Аналогічно з друзями, якщо вас оточують курці, — то кинути курити буде важче, ніж якби ви стали членом бігового клубу "за ЗСЖ".
19. Правильний підхід до цілей робить нас щасливішими. В більшості ми маємо цілі, але вони абстрактні: "почати медитувати" — це не ціль, "протягом місяця буду медитувати біля ріки, з 8-ї до 9-ї, акцентуючи увагу на кожному вдиху та видиху" — ось це ціль.
20. Позитивне мислення ефективне, тільки якщо ви акцентуєтесь також на перешкодах.
Круто, якщо ви уявляєте кожного ранку, як ви сходите на Еверест, але це нічим не допоможе, якщо ви не будете думати про реальні перешкоди.
Замість: "Я буду на Евересті, це моя мрія", — "Я зроблю все (витрачу необхідних близько 2 тис $ на спорядження, та витрачатиму близько 8 годин в день, поки не складу ввесь план дій), щоб рівно за півроку бути на Евересті".
Самонавіювання "я буду дуже здоровий, стану дуже енергійним, якщо правильно харчуватимусь" матимуть ефект до першої прогулянки біля McDonalds на голодний шлунок.
ℹ️Спочатку візуалізація та мотивація допомагають так само, як і в комбінації з мисленням про перешкоди, проте на довгій дистанції, люди, які акцентуються ще й на перешкодах, — в рази витриваліші і мають кращі плани, щоб справді досягти бажаного.
Що об'єднує людей які живуть до 100 років?
Правила з дослідження Дена Бютнера (журналіст National Geographics).
№1 Рух.
Це не про спортзал, 4 рази в тиждень по 2 години, це "спорт" в житті.
Весь день провести в машині та в комп'ютері і тільки ввечері чи зранку зробити зарядку не матиме великого ефекту.
Замість цього, потрібно гуляти годинами щодня.
№2 Мета.
Сенс. Це таємнича пігулка, яка проводить тебе через незгоди, яка в любій ситуації допомагає тобі стати на ноги.
Людина яка знає "що" може подолати будь-яке "як". *Ніцше
№3 Гармонія.
Ми привикли (особливо американці) бігти за цілями постійно, не озираючись на приємні, маленькі речі.
Культ спішки, трудоголізму, Ілона Маска який цілими ночами не спить тільки провокує спішити ще більше та заробляти ще більше.
Хей. Всі гроші не заробиш, знайди свій дзен, а не зарплату та ефективність, друже.
№4 Хара хачі.
Це дієта за методом Конфуція, – їсти на 80% до повного шлунку.
№5 Оточення.
Розуміння що тебе підтримають в любій ситуації.
Зустрічі з сусідами за вином, розмови на спільні теми, проєкти, іншими словами – активна соціалізація.
#Живи_100_років
Як не перейняти мислення більшості?
Дізнаватись про всесвіти, та мислити шаблонами, які інші навіть не можуть уявити.
Думаєм головний ключ до пізнання цього складного світу - КНИГИ.
На жаль більшість обирає простіший спосіб пізнання - "плисти за течією", але це окрема тема.
І ми дуже раді що ви так натхненно розписували про свої книги в коментарях, ми приємно здивовані! 🤗♥
(Хоча... Чого ж ще було очікувати з ТАКОЮ аудиторією?) 😏
Нижче топ 2 смачних коментарів від наших підписниць 😋:
◾️Сенека «Моральні листи до Луцілія»
Чому? Бо у книгах не варто шукати той сенс, який заклав письменник, а той, який потрібний тобі, щоб щось зрозуміти, вирішити, полюбити.
Я читала і одного разу дійшла до філософії Ніцше. Мені було тааак важко його читати, але блін, цікавила філософія.
Тому я почала з Сенеки і його листів, а Ніцше почекає. 😉
Ця книга велика, але листи невеличкі і цікаві. Вони не написані важкою мовою. Вони написані, так, як ми пишемо щодня своїм друзям та рідним.
Так Сенека писав до Луцілія
До свого друга.
І це не поради, як познайомитись з дівчиною, чи як грати в Sims.
Хоча, якщо вам це потрібно, то ви це знайдете в його листах😁
Листи про розвиток, друзів, читання, звичаї, історію і ще багато іншого🤔
«Радію, що ти заповзято працюєш над собою і, полишивши все інше, дбаєш лише про те, аби щодня ставати кращим; радію, схвалюю і не тільки закликаю, але й прошу, щоб ти не послаблював своєї наполегливості. В одному лише застерігаю: аби ти бува, не наслідував тих, хто прагне лише вирізнятись, а не вдосконалюватись...»
©️ Maria Levus
◽️ Ніжно люблю "Убити переспівника".
Люблю цю атмосферу дитинства.
Люблю норов головної героїні, такий революційний як для тих часів.
Та найбільш революційним в книзі є висвітлена цінність життя ЛЮДИНИ.
І не важливо якого кольору шкіри, соціяльного стану чи іншої маячні - люди це завжди люди, а життя завжди життя.
Торкає людська дурість, несправедливість і жорстокість та сумна правда, що часто діти єдині здатні до людяності.
Обожнюю тонке порівняння темношкірого населення з переспівниками ❤️ В кінці-кінців, всупереч всьому, люблю атмосферу епохи.
©️ Alina Parshevliuk
Друзі, 19:00 проводимо Гівевей 🔥😋📚
ℹ️ В трансляції інстаграм, переможців напишу в ТГ канал.
ℹ️ Взяти участь в гіві можна ще сьогодні, до 18:00.
Ой... Лиш тепер замітив що посилання DUMY patreon не правильно вказав... 😅
Друзі, з реклами тепер 20% ітимуть на благодійність (яку саме? — вирішуватимемо разом голосуванням в DUMY patreon).
Донати тепер можна робити як для розвитку Дум так суто для крутих інших справ через нас.
ℹ️ Детальніше за посиланням.
Цьом.
Краса врятує світ
Або ж покращить твоє здоров'я та зробить щасливішим
Краса - це людське сприйняття, яке існує мільйони років.
Навіть інструменти мільйони років тому створювались симетричними.
Протягом нашої історії визначення краси значно змінювалось.
Ідеали змінювались або ставали протилежними.
Але крім індивідуальних, або часових смаків деякі речі ніколи не виходили з моди.
Золотий перетин, симетрія і фрактальні узори в мистецтві та архітектурі в давніх
і сучасних культурах.
Усі узори, які виникають, мають коріння в природі.
Вони стали частиною нашої біології тому, що допомагали нашим предкам вижити.
Фрактальні узори, наприклад, зустрічаються будь-де в природі: в равликових шкаралупах, квітках, хвилях і хмарах.
Впізнавання і оцінювання "краси" було життєво необхідним:
чи ті хмари означають, що скоро піде дощ?
Чи безпечно тут плавати?
Чи можу я це їсти?
У здорового партнера, здатного мати дітей, більше шансів мати симетричне обличчя.
Олень із симетричними рогами є, швидше за все, джерелом поживного м'яса.
Але чому ми відчуваємо ще й ЗАДОВОЛЕННЯ в добре здизайненому ресторані?
Те, що допомагало нам вижити активувало центр винагороди в нашому мозку, і він, розпізнаючи сигнали безпеки та харчування, викликав у нас приємні відчуття.
В людях еволюціонував інстинкт для оцінювання краси, який глибоко вкорінений.
Він залишається навіть після того, як інші процеси нашого мозку перестають працювати.
Наприклад захворілі на Альцгеймера, вибирали кращими картини, в яких дотримані фрактали, пропорції.
І що ж не так з красою?
Поки населення поширювалося і чисельність населення збільшувалася, ми формували повністю техногенно середовище.
Замість краси ми часто обирали функціональність, вигідніші ціни, і ефективність. Ми побудували ряди бетонових житлових блоків, в яких ніхто жити не хоче.
У нас потворні підземні метро-станції, занедбані установи адміністративних послуг, і розтягнені торгові центри.
Невразливі, стандартизовані коробки, одна за одною.
Людям монотонність не подобається.
Дивитися на порожні стіни не весело, до того ж вони ще роблять нас нещасними.
Ця нудьга пов'язана із підвищенням серцебиттям
і рівнями стресу, але і протилежне здається також вірне.
Все більше і більше досліджень доказали, що естетично приємне оточення поліпшує наше здоров'я, поведінку, когнітивні функції та настрій.
До того ж гарне здоров'я і гармонійне сімейне життя, щастя залежить, від того чи вважаєте ви красивим місто, в якому живете.
Але... Можна не бігти зразу в інше місто, можна зосередитись на своїй кімнаті.
Наприклад ввечері можна включити віртуальний камін на комп'ютері, чи просто оздобити кімнату постерами які тобі подобаються, поставити гарненьку рослинку.
#піклуйся_про_красу_навколу
НЕ ЗУПИНЯЙСЯ
Будь-який задум починається з думки про те як це буде прекрасно, абсолютно витончено, ідеально.
І ти вже хвилююче прокидаєшся, вистрибуєш з ліжка повний надій і енергії берешся до роботи, в голові у тебе яскраве уявлення про те як буде виглядати твій шедевр, ти працюєш з такою ретельністю якої навіть сам від себе не очікував.
Робиш крок назад від свого дітища, усвідомлюючи що... Все. Не так як ти собі уявляв.
Якщо чесно це просто жахливий, огидний результат, треба визнати що між очікуваннями і реальністю знаходиться ціла прірва бездарності і схоже що твої таланти дуже далекі від очікувань.
Ти біжиш в сум'ятті комусь хто тебе любить чи може ти вибереш самотнє споглядання власної убогості.
Подивися на себе ти нічим не кращий того посереднього хлопця, він хоча б працює з старанністю...
Проблема в тому що це легкий шлях впасти у відчай і думати який ти безтолковий. Це простіше простого.
Перше правило творця: прости себе за перші провали не поспішай, роби потроху кожен день. Напиши розклад дотримуюся його без розпачу або надій, а в самому процесі творіння, працюючи так днями місяцями роками навіть десятиліттями, і одного разу ти сам здивуєшся своїм здібностям і зрозумієш що твої нові творіння вже відповідають очікуванням.
Може ти навіть будеш гордий собою і хто знає може інші теж з'являться що допоможуть твоєму таланту, захоплюватимуться, так що просто не зупиняйся.
#JustDoIt
#Крок_за_кроком
Жити спокійним життям
Моє життя близько 8 років тому, коли я тільки почав його спрощувати, згадується мені досить неспокійним. Я погоджувався на будь-які пропозиції і ходив на громадські заходи, їздив всюди, займався божевільною кількістю справ і перебував у постійній метушні.
Я знайомий з багатьма людьми, які більше спілкуються в мережі, а не особисто розсилають повідомлення, постять картинки і оновлюють статус.
Я розумію необхідність соціальних зв'язків, але при цьому бачу, як все це викликає звикання. І приводить до того, що тиша просто зникає з нашого життя.
Зараз я дуже ціную тихий простір. Я люблю тихим ранком попити чаю, помедитувати, написати щось, поки світає і діти ще сплять. Я люблю тишу під час пробіжок і довгих прогулянок, коли я можу обміркувати свої ідеї, дати своїм думкам простір, подумати над своїм життям.
Тихе місце, в якому я дозволив собі існувати, робить можливим не тільки мою письменницьку роботу, але й приносить всі покращення в моєму житті: здорове харчування, звичку тренуватися, медитацію, позбавлення від мотлоху, зменшення прокрастинації... Завдяки тихому простору у мене є можливість більш усвідомлено діяти і час, щоб подумати, чи дійсно те, чим я займаюся, це те, як я хочу прожити своє життя.
Тепер я зробив своє життя більш спокійним. У мене є мій тихий ранок для медитації, чашечки чаю та письменницької діяльності. А ще мої чудові пробіжки, час наодинці з моєю дружиною, читання з дітьми..
Кілька ідей:
— Створіть маленький тихий ранкове простір.
— Медитуйте для початку по 2 хвилини в день. Просто сядьте і зосередьтеся на диханні, повертаючи на нього увагу, коли думки відволікають вас.
— Коли ви відчуєте порив до спілкування в мережі, зробіть паузу. Замість цього дайте собі трохи тиші.
— Коли ви відчуєте автоматичний порив відповісти «Так» на будь-яке запрошення, подумайте над тим, щоб відповісти «Ні», якщо тільки згода не принесе в ваше життя щось по-справжньому вартісне.
— Відмовтеся від музики на пробіжці або прогулянці. Замість цього дайте трохи простіру вашим думкам.
— Коли хтось говорить з вами, просто слухайте, замість того, щоб говорити про себе. Вбирайте інформацію.
— Приділяйте час вашим близьким. Час, проведений один-на-один — це найкращий варіант. Будьте уважними до цих годин.
— Приділяйте час для творчості без відволікань.
— Збільште паузу між вашою автоматичною реакцією і вашими діями (або словами). Достатньо всього лише однієї секунди. Використовуйте її, щоб вирішити, чи доречна ваша реакція.
— Приділяйте увагу відчуттям, що виникають коли ви їсте, п'єте, робите щось.
Вам не потрібно виконувати всі пункти одразу.
Повільний, радісний прогрес буде найкращим.
У цьому світі, повному шуму і відволікань, ви створите тихий простір, який стане новим світом рефлексії, умиротворення і краси. Це ваш ВЛАСНИЙ світ, в якому ВАРТО жити.
©️ Лео Бабаута
ЧАКЛУНИ СУЧАСНОСТІ
Про позитивне мислення, "думки матеріальні" та іншу магію
Вчора. Вертаючись додому, я зустрів жіночку, на вигляд років 50, в якої були явні проблеми в житті. Вона попросила грошей...
— Що ви збираєтесь купити?
— Та... Там просто не вистачає, ви можете дати кілька гривень чи ні?
— Можу, але не буду, адже ви купите алкоголь, правильно?
— Ні, це для їжі, можете... Купити мені хліба?
— Можу.
До найближчого магазину було хвилин з 20, тому... У нас зав'язалась розмова, під час якої я дізнався, що вона біженка з Криму, а раніше працювала мотиваційним консультантом.
Замість того, щоб звернутись до психолога (адже її батька вбили недавно), вона читала іншим лекції про успіх в дусі: "позитивне мислення це шлях до успіху", "ти є тим, про що думаєш"... І не раз згадувала Кіосакі, Бодо Шефера, Наполеона Хіла і людей цього типу...
І я помітив, що все більше людей які надихаються мотиваційними консультантами, стають психічно не здоровими.
Чули, напевно, про фільм «Секрет»?
Про те, як люди думають, візуалізують і за допомогою цього втілюють свої мрії?
Або замішаний на психології та езотериці «Трансферінг реальності» В. Зеланда?
Там купа методик, які використовують "магічне мислення", що є паталогією, про що мав би сказати вам любий психотерапевт чи психіатр.
Але для чого нам взагалі воно?
Якщо коротко, то "магія" потрібна, щоб привернути щастя і відвести нещастя.
Магічне мислення - це переконаність у власній здатності керувати реальністю через заклинання, ритуали, спеціальні дії або «правильні» думки.
«Кожен сам творить свою реальність», «ми притягуємо те, на чому зосереджуємо увагу» — це фрази про те, як людина впливає на події свого життя та поведінку інших людей.
Подібна картина світу характерна для дитини до п'яти років. Світ існує виключно для нас й обертається навколо наших потреб, мама уособлює весь світ, а взаємодія з ним відбувається за найпростішою схемою: ти кричиш - до тебе приходять, плачеш - тебе заспокоюють, смієшся - тобою розчулюються, тягнеш ручки - тобі дають іграшку. Дитина щиро вірить, що вона керує всім і вона є причиною всього.
Магічне мислення пов'язує нас з дитинством, дає ілюзію контролю і безпеки.
Не думай про погане - і воно не станеться. Зосереджуйся лише на хорошому - і воно обов'язково відбудеться.
Зручно, правда?
Ніби в тому, що людина зламала ногу, винні його підсвідомість, карма, погані думки, вселенський закон тяжіння, а, якщо допустити, що людина впала просто так, то доведеться визнати, що ми не всесильні і не можемо передбачити всього.
Також... Страшно зустрічатися з наслідками свого вибору, не завжди простого і правильного.
Від цього страху теж рятує магічне мислення.
Воно цілком покладає відповідальність за наше життя на Всесвіт, карму, закон бумеранга, Бога, духовного вчителя і т.д.
Людина з магічною картиною світу вірить, що існує універсальний рецепт щастя, потрібно тільки його знайти, і тоді все налагодиться.
❗️ Я не хочу сказати, що всі ці візуалізації, моделювання реальності, позитивні роздуми і практики неефективні.
З їх допомогою можна прояснити свої бажання, зміцнити добре ставлення до себе і рухатися в бік самопізнання.
Медитації, афірмації зранку 10-15хв я заохочую, але, коли це перетворюється медитацію протягом життя, і ви вже вірите, що світ дасть вам все просто тому, що ви хочете... Тоді це не ок.
#ти_НЕ_те_про_що_думаєш
#НЕ_оптимістична_а_ЗДОРОВА_психологія
Друзі! Нас 5 тис на @dumyUA 🥳
Дякую! З вами гори по коліна! ♥
#крута_аудиторія_як_завжди 🙃💙
Більше року, як ми вже існуємо, але... Я і досі не пояснив в чому сама ІДЕЯ ДУМ, чому Дем'янюк інвестував в нас 1.500$?
Чому мільйонер з кремнієвої долини хоче відкрити кав'ярню з нами?
Друзі... Все іде від ЦІННОСТЕЙ.
В більшій мірі люди мають цінність: "плисти за течією", жити ніби на задніх сидіннях машини.
Можливо... занесе куди треба, можливо розіб'єшся...
Це залежить від соціуму, університету, боса, друзів, президента, але тільки не від тебе.
А другими за кількістю з певною цінністю – це люди з баченням:"досягати вершин будь-якою ціною".
Всього близько 10% людей живуть за цінностями щастя та екологічності, і це фатально...
Все більше шансів, що всесвіту буде гаплик, (за статистикою Оксфорду, 19% шанс що до 2100-го людство загине.)
Не знаю що нас чекає, але... Хіба є сенс займатися будь чим ще, окрім того щоб робити круте майбутнє людства? 🤔
Ми можемо бути на порозі нової ери, після інформаційної, а головне – саме ми її формуємо.
Від такої мотивації пробігають мурахи...
Інтригує майбутнє міжгалактичної імперії, перехід з HomoSapiens в HomoDeus, відкриття "нової Америки".
Але не зрозумійте неправильно, я не хочу запустити ракету на Марс чи зробити електромобіль, але маю не менш важливу ціль для тієї ж мети...
ЗРОБИТИ РЕВОЛЮЦІЮ ЦІННОСТЕЙ.
Моєю рольовою моделлю є радше Кріс Андерсон (засновник ТЕД).
Так як Кріс розуміє важливість кожної ідеї, я ж хочу закликати до осмислення кожної цінності.
Саме тому... Думи це про:
1. Вас. Найкращу. Мислячу. Аудиторію. 🤔♥️
2. DUMYKAVA, як ідейну кав'ярню 3-го руху, що прийде на заміну StarBucks.
3. Нове Кирило-Мефодіївське товариство.
#Всього_1_з_100_частини_шляху.
Текст з промови Amy Cuddu, входить в топ 25 ТЕД виступів всіх часів.
Можливо, ви сутулитесь, сидите, схрестивши ноги, а, може, обхопили руками щиколотки.
Я хочу, щоб ви звернули увагу на те, що ви робите саме в даний момент.
Ми повернемось до цього за декілька хвилин.
Нас справді заворожує мова тіла. Зокрема, нас цікавить мова тіла інших людей.
Нас цікавлять деталі, ніяковість у спілкуванні, кумедні посмішки, зневажливий погляд, дивне підморгування, або навіть рукостискання.
Навіть на БіБіСі та в Нью-Йорк Таймз обговорюють, кому президент першому потис руку.
Алекс Тодоров з Прінстона відкрив, що висновки, зроблені за одну лише секунду споглядання на обличчя кандидатів політичних партій, на 70% визначають результат парламентських перегонів в США та боротьби за пост губернатора.
Правильно використані символи емоцій в онлайн переговорах, можуть зробити їх більш значущим для вас. Але використовувати такі символи треба з розумом.
У царстві тварин ці прояви передбачають збільшення. Тварина випростовується, витягується, займає більше простору, буквально "розкривається".
Люди теж так роблять. Але тільки у двох випадках: коли відчувають власну силу постійно або в певний момент.
І не має значення, чи бачили вони колись, як хто-небудь робив так. Джессіка Трейсі доводить, що люди з нормальним від народження зором і люди із вродженою сліпотою використовують цей жест, коли виграють в спортивних змаганнях. Коли вони перетинають фінішну пряму першими.
Вони роблять цей жест. Руки вгору, як знак перемоги, підборіддя трохи підняте.
Що ми робимо, коли відчуваємо себе безсилими? Ми робимо з точністю навпаки. Ми закриваємось. Охоплюємо себе руками. Робимось «маленькими». Ми не хочемо бути поміченими.
Я зауважила декілька речей. Перша не здивує вас.
Це пов’язано зі статтю. Жінки більш схильні до замкнутих жестів, ніж чоловіки. Жінки постійно відчувають себе слабшими за чоловіків, тож нічого дивного. Проте я помітила й інше.
Це в деякій мірі має відношення до того, наскільки активно студенти приймають участь в заняттях і як добре в них це виходить.
В аудиторію входять чоловіки і жінки з однаковим рівнем підготовки, але оцінки отримують різні. Це частково можна пов'язати зі ступінню активності студентів на заняттях. Тож, знаєте, я стала задаватись питанням. Ці люди входять в аудиторію і приймають участь у заняттях. А може вони прикидаються сильними, і таким чином збільшують свою активність?
Ми з моєю колегою Даною Керні, викладачем в Берклі, забажали дізнатись, чи можна прикидатись, допоки воно не стане правдою?
Наприклад, чи можна прикидатись деякий час і в результаті відчути себе більш сильним та впевненим?
Може. І тому є докази.
Так, наприклад, на наших обличчях з'являється посмішка, коли ми щасливі. Але також наші обличчя розпливаються у вимушеній посмішці, коли ми тримаємо олівець в зубах – і це робить нас щасливими.
Коли ви насправді відчуваєте силу, ви більш схильні стояти в позі сили, але також коли ви прикидаєтесь сильним, ви відчуваєте свою силу.
В ніч перед моєю першою промовою на першому курс університету Прінстона, що триває 20 хвилин перед аудиторією у 20 слухачів - я так злякалась, що подзвонила родичці і сказала: «Я кидаю навчання». Вона ж відповіла: «Ні, не кидаєш, бо я ризикувала заради тебе, тож ти залишаєшся.
Ти залишишся, і ось що ти зробиш. Ти прикинешся. Ти будеш виступати з кожною промовою, яку б тобі не доручили. Ти будеш виступати знову й знову, навіть, якщо ти остовпієш чи тебе паралізує страх, або твоє тіло не слухатиметься тебе, аж поки не настане момент, коли ти скажеш: «О, Боже! Я це роблю. Мені вдалося. Я насправді це роблю».
Так я й зробила. П’ять років в магістратурі, декілька років в Північно-Західному університеті, потім я перейшла в Гарвард. Ці думки мене більше не турбували, але довгий час до того я думала: «Ти не маєш тут бути. Тобі тут не місце».
#свідома_поза_міняє_життя
#самонавіювання_тіла
Коли ви усвідомлюєте свою смертність, то хочете щось зробити в житті. Саме тоді відкривається ЖИТТЯ, А НЕ ІСНУВАННЯ.
Якось зустрілися два чоловіки, обом було поза 80 років. Один запитав іншого:
-Ти воював під час Другої світової?
-Так.
Перший уточнив, де саме той воював і в якому батальйоні, почувши відповідь вигукнув:
-Господи! Невже ти не впізнав мене? Ми ж сиділи в одному окопі!
Між ними зав'язалася палка розмова. Вони почали згадувати все що могли. Насправді вони застали тільки 40 хвилин запеклого бою. Але зараз вони обговорювали кожну кулю, що зі свистом пролітала у декількох сантиметрах від них. Понад чотири годин вони обговорювали сорокахвилинну подію свого життя.
Обговоривши все, що їх цікавило про війну вони врешті запитали один одного: а що ти робив після війни?
-Останні шістдесят років я працював продавцем.
Ті сорок хвилин на полі бою мали визначальний вплив на їхні життя. Але, окрім цього, життя чоловіка можна було вичерпати одним реченням: "я працював продавцем".
Чим більше ви ототожнюєте себе з фізичним, тим сильніше опиратиметесь смерті та незаурядному життю. Бо смерть значитиме для вас кінець усього на світі. Тільки якщо ви стикаєтесь зі своєю смертю, визнаєте її і хочете прожити життя, а не виживати - ви стаєте справжнім.
ℹ️ Щоранку Стів Джобс дивився на себе в дзеркало і ставив одне й те ж питання: «якби цей день був для мене останнім, захотів би я і чи став би робити те, що на сьогодні заплановано?» Якщо протягом декількох днів відповідь негативна, значить, в житті пора щось змінювати.
#Смертність_як_мотив
«Психогігієна».
Як гігієна тіла зроблена раніше всього запобігання захворюванню, так гігієна душі необхідна для профілактики неврозів, пограничних станів і душевних хвороб.
Правило 1: приймати свої почуття.
Чесний погляд на себе дуже допомагає. «Чесний» означає люблячий, теплий, а не погляд недовольної мами або втомленого батька, якому не вгодиш.
Якщо ми подивимося на себе по-доброму чи хоч би без засуджень та критики, то ми зможемо уникнути неприємних і «постидних» емоцій.
Ви більше, ніж будь-які ваші почуття, навіть самі сильні та руйнівні.
Правило 2: ... і виражати їх
Як приємні, так і неприємні емоції вимагають проявів. Неможливість поділитися радістю чи біллю так само калічать. Потрібно знайти когось близького, кому можна виговоритись, це може бути рідний, друг, викладач, психолог.
Якщо такої людини немає, підійде особистий щоденник. Дайте собі рішення писати в ньому без оцінювань, зробіть йоговільним від вічного самоосудження.
Крім того, важливо виразити емоції тілесно. Як мінімум - не натягувати на фальшиву посмішку, коли
хочеться плакати. Як максимум - дозволити тілу проживати всю палітру відчуттів.
Коли ззовні ми проявляємось так, як відчуваємо себе
всередині, ми рідше брешемо собі.
Правило 3: брати паузи.
У всьому. Вічна спішка ще нікого не зробила здоровим та щасливим. Вона заставляє нервувати, сумневатись в собі. Нескінченний потік справ перетворює життя у внутрішньому марафоні і лишає радості. Насправді ми не зобов'язані бути надлишковими у роботі. У кожного з нас свій темп, і, який би не був, він гідний уваги.
Правило 4: робіть те, що надихає.
Життя, наповнене битвами і обов'язками важке. Якщо при цьому немає сміху, радості, сміху, творчості та задоволення, - ВОНО СТАНЕ НЕСТЕРПНИМ.
З’єднати час в тому, що радує і наповнює
енергією потрібно не для звіту в інстаграм або галочки в списку справ,, не для вбитого кліше «саморозвитку», а просто для себе.
Гра на гітарі чи в настільні ігри можуть стати вашим променем, що триматиме психологію "чистою".
Три частини мозку, які нами керують.
Наш мозок має три види реакції на загрозу — бий/замри/тікай.
Проте, на жаль, мозок реагує так не тільки на загрозу, а й на все незнайоме, що потребує великої енергії.
Так як ми розвинулись і нам вже не так часто доводиться битись з левами та боятись за виживання, ми думаєм, що ми не схильні до інстинктів.
АЛЕ ЦЕ НЕ ТАК.
Еволюційно мозок існує вже 2.800 тис років, і ще не звик до того, що не потрібно бути постійно насторожі, що потрібно використовували ЛОГІКУ ТА МИСТЕЦТВО БІЛЬШЕ, НІЖ ІНСТИНКТИ.
(Всього 0.0042% від його існування ми живемо в світі інших правил, тому не звинувачуйте його, він не так швидко вчиться).
Але ви не маєте завжди ховатись від незнайомого та тяжкого!
Мозок хоче, щоб ви були в клітці безпеки, адже тоді немає шансу загинути, пропустити обід чи ВТРАТИТИ ЕНЕРГІЮ, АДЖЕ ВИ БУДЕТЕ НЕ ГОТОВИМИ ДО НАПАДУ ЛЕВА.
Він не хоче, щоб ви не бігали у дворі, вставали щоранку, шукали любов життя, важко вчились.
Мозок тупенький, яким би розумним він не був.
Він не розуміє, що боятись публіки не має сенсу, що їсти на ніч не потрібно, що соціум і батьки і всі навколо не знають того, що вам справді потрібно.
А кого ж тоді слухати? ХТО ЗНАЄ?
❤️Серденько. Звісно... Як в старій казці і як твоя бабуся ще говорила: головне — це ЛЮБОВ.
Та ні, друзі, це жарт. Адже те, що ми називаємо "серцем", — це права півкуля мозку, а серце всього-на-всього качає кров. 🙃
"Серце" (права півкуля мозку) — це мовби перше весло, а ліва півкуля (логіка, розум) — це друге, і не можна орієнтуватись на одне з них.
А з'єднує їх найбоязкіша частина — рептильний мозок. Це сам човен, без якого нікуди не запливеш, адже тут всі базові інстинкти, і не всі вони погані.
Але човен не хоче сам по собі кудись плисти та й не знає як.
Тому слухатись треба більше до двох більших півкуль.
Щоб дослухатись до правої півкулі мозку, думки якої люди трактують як пориви серця, — потрібно задавати собі довгострокові питання, ПИТАННЯ ЖИТТЯ, А НЕ ВИЖИВАННЯ.
—Чи пишався б ти собою, якби був своєю дитиною?
—Про що б ти жалів, якби зараз мав померти?
Є і протилежна проблема, коли ви пробуєте все і зразу, наражаючи себе на нераціональну небезпеку, або ж ідете на прямі крайнощі.
Тут в допомогу ліва півкуля.
—Чи не імпульсивне рішення ти приймаєш?
—Що б зробили на твоєму місці 3 мудрих людей, яких ти поважаєш?
Моя бабуся була чудовою людиною, вона навчила мене грати в «Монополію».
Вона розуміла, що суть гри полягає в надбанні. І намагалася придбати якомога більше, в результаті стаючи найкращим гравцем. При цьому вона любила повторювати мені одну і ту ж думку. Вона дивилася на мене і говорила: «Коли-небудь і ти навчишся грати в цю гру». Якось влітку я грав в монополію майже щодня з ранку до вечора, поки не вловив її суті. Я зрозумів, що абсолютна схильність до придбання — це єдиний шлях до перемоги. Тільки гроші і власність ведуть до перемоги. До кінця літа я став безпощаднішим за мою бабусю. Я навіть був готовий порушити правила заради перемоги... і тієї ж осені ми з нею зіграли.
Я забрав усе, що в неї було. На моїх очах вона віддала останній долар і вийшла з гри, зазнавши повної поразки. І тоді вона піднесла мені ще один урок.
Вона сказала: «А тепер, все повернеться назад в коробку.
Всі ці будинки і готелі, залізниці та підприємства, все це майно і чарівні гроші, тепер все це повернеться назад в коробку. Ти лише на деякий час був одержимий тим, що ніколи тобі не належало. Але гра з'явилася задовго до того, як ти навчився в неї грати. Потім у неї гратимуть і інші. Гравці приходять і йдуть.
Будинки і машини, звання та одяг, навіть твоє тіло».
За що б я не чіплявся, що б не купував і збирав, все повернеться назад в коробку, і я просто це все втрачу. Запитайте себе тоді: Коли ви нарешті отримаєте довгоочікуване підвищення, зробите заповітну покупку, придбаєте бажаний будинок, досягнете фінансової стабільності, опинившись на самій вершині успіху... Почуття радості зійде нанівець; це обов'язково станеться. А що далі? Як довго потрібно йти цим шляхом, щоб побачити, куди він веде? Ви ж напевно розумієте, що вам завжди буде мало. Тому запитайте себе: що ж насправді важливо?
Автор невідомий
ℹ️ Взято та перекладено з промови-переможця Світового Чемпіонату з Публічних Виступів 2014.
Ми з вами не надто відрізняємось від квітки.
У всіх нас є щось особливе, що робить нас такими ж красивими.
Чи знаєте ви, що робить вас особливими?
Буває, що відповідь важко знайти, бо іноді життя жорстоке, обриває пелюстки, ламає надвоє і викидує в смітник.
І коли ти зламаний, дуже важко відчувати себе особливим.
Пам’ятаю, коли я вперше зламався. Мені було сімнадцять років. Я не зміг закінчити середню школу, мене заарештували.
В той момент я не боявся поліції. Але була одна людина, якої я дуже боявся. Мама.
Вона була дуже емоційна. Складіть всіх емоційних мам яких ви знаєте, помножте на 10, і ви отримаєте мою.
Я чув її крик ще коли вона не зайшла. Навіть поліцейські її боялись. Вона підійшла до мене, тримаючись за залізні ґрати, дивилась мені в очі, і я побачив, як сльоза спускається по її обличчю.
Я бачив, як моя мама плакала раніше, але матері плачуть трьома видами сліз: сльозами радості, смутку і сорому.
І коли син бачить, як мати плаче сльозами сорому, це момент, що змінює життя. Вона подивилася на мене і сказала: “Синку, я хочу, щоб ти став кращою людиною”.
Тієї ночі тато чекав мене вдома.
Складіть всіх строгих татів, яких ви знаєте разом, помножте на 10, і ви отримаєте мого батька.
Він підійшов до мене і сказав: "Синку, це нормально.... Ти провалив іспити. Тебе вже заарештували... це в тебе від маминої лінії..." – після невеликої паузи продовжив: "Я хочу, щоб ти негайно почав працювати."
І я сказав: "Добре."
Тож мій тато влаштував мене до Сема.
Сем був бухгалтером, який мав власну фірму, і щиро вирішив зробити мене його особистим помічником.
Він був особливою людиною і схожим на плюшевого ведмедика.
Говорив мені: "Синку, я щось бачу у тобі, але я не знаю, що це таке. Якщо ти вирішиш співпрацювати зі мною, я можу допомогти тобі знайти це".
Щодня після роботи він розповідав мені історії про світ, про історію, про культуру, про філософію, і це було набагато цікавіше, ніж те, що я дізнався у школі.
Я виявив, що можу мріяти, і я почав мріяти.
Пропрацювавши рік я повернувся до середньої школи, склав іспити і вступив до коледжу. Після успішного закінчення коледжу, я знайшов чудову дівчину, але не роботу...
Я не знав, що хочу робити зі своїм життям. У вас коли-небудь була така проблема?
Тож я повернувся до свого тата зі словами: "Тату, я почуваюся загубленим".
Він сказав: "Ти як твоя мати", і познайомив мене з дивним клубом, що мав дивне ім’я, з дивними людьми, що дивно розмовляли.
На першій зустрічі вони сказали мені зробити щось, що називається "тема столу".
Я вийшов! І почав говорити.
І під час промови, я звернув увагу на чоловіка, що сидів на задньому ряду: скромний, простий, з незмінною якістю доброти в очах.
Як тільки я закінчив, він підійшов до мене, подивився мені прямо в очі і сказав: "Синку, я щось бачу у тобі, але я не знаю, що це. Якщо ти приїздитимеш сюди двічі на місяць, можливо, ми зможемо це "щось" знайти".
Я зрозумів, що можу говорити, люблю говорити. І через це я став вчителем.
І я знаю, як це – мати недостатньо грошей на своєму банківському рахунку. Знаю, як це турбуватися, коли починають надходити квитанції на сплату.
Іноді посеред ночі я розбуджую свою прекрасну дружину і питаю її: "Люба, чому ти вийшла за мене заміж?".
І вона каже: "Я щось побачила у тобі, але я досі не знаю, що це".
Сьогодні я, мрійник та спікер, і дізнався про незмінну якість безумовного кохання від своєї дружини.
Я був зламаний, і я багато разів у житті був зламаний та втрачений.
Але в моє життя приходили люди, які змогли залізти в сміттєвий бак де лежали мої рештки і допомогли знову зробити мене цілим.
Самостійно я ніколи б не зміг цього зробити.
Ось чому, якщо у вашому житті є чудові люди, то як би ви не зламались, наскільки загубленим чи наскільки розбитим не були, з їхньою допомогою ви зможете скласти себе назад.
