-
Світ інфраструктури з точки зору економіста. Особисті думки і реакції на події в транспортній галузі. Зв'язок з адміном economistblog.ua@gmail.com
Словаки перевірили, чи українські водії порушують умови каботажу, тобто чи здійснюють перевезення між країнами ЄС. Відповідь — ні 👉 https://www.mindop.sk/media-5144/tlacove-spravy-2726/spolocna-kontrola-ukrajinskych-kamionistov-neukazala-vazne-porusenia
#авто
На Форбс вийшло інтерв'ю зі мною. Говорили про блокування кордону, проблеми з польськими перевізниками, вплив на економіку України тощо. Вийшло цікаво, читайте :)
https://forbes.ua/money/tse-bude-katastrofa-polski-perevizniki-zablokuvali-kordon-shchob-zakhistiti-vid-ukraintsiv-rinok-perevezen-es-na-370-mlrd-ekonomistka-irina-kosse-poyasnyue-shcho-vidbuvaetsya-naspravdi-23112023-17450
Місяць тому писали, що Румунія створила п'ять якірних стоянок для рейдової перевалки українського зерна в порту Констанца. Насправді це не зовсім так і журналісти поспішили видати бажане за дійсне.
Українська зернова асоціація (УЗА) дійсно адвокатує створення місць, де можна перевантажити зерно з баржі на корабель без заходу в порт. Це б значно пришвидшило роботу. Але ще на початку листопада Микола Горбачьов відзначав, що попри обіцянки міністра транспорту Румунії створити одну таку стоянку в жовтні, цього не було зроблено. Були сподівання, що це станеться в листопаді. Але здається, що і в листопаді не встигнуть.
УЗА навіть за румунів визначила чіткі координати таких стоянок, тим залишається тільки погодитись, але щось заважає.
Наші пропозиції зараз опрацьовуються у Міністерстві транспорту Румунії та портом Констанца
Наразі погоджено одну якірну стоянку у Констанці. Для того, щоб вона запрацювала, потрібно встановити на неї два буї, до яких швартуватиметься судно. Інсталяція буїв займає близько двох тижнів, до того ж їх потрібно придбати, доставити та встановити. Це також може зайняти 3-4 тижні.
Одні кордон перекривають, інші буй не можуть встановити. Так і живем.
#море
Транспортна статистика за жовтень
Автомобільний транспорт - експортовано 526 тис. т агропродукції (у вересні було 514 тис. т). В середньому за добу польський кордон перетинало 254 авто (6111 т), румунський - 174 авто (4176 т), угорський - 124 авто (2980 т), словацький 57 авто (1388 т), молдовський - 120 авто (2885 т). Вартість фрахту по Україні 30-50 євро, в Німеччину 90-135 євро.
Залізничний транспорт - до портів та західного кордону перевезено 4,88 млн т (у вересні було 3,58 млн т) - 2,84 млн т кордон та 2,04 млн т порти. В середньому за добу польський кордон перетинають 802 вагони, румунський 204 вагони, молдовський 58 вагонів, словацький 428 вагонів, угорський 150 вагонів та транзитом через Молдову до Румунії їде 144 вагони. Порівняно з вереснем загальне падіння на 3%. Вартість фрахту Харківська обл. - Дунайські порти України 31-38$, Львівська обл. - кордон Польщі 10-30$, Серпневе І - Констанца, Румунія 52€.
Морський транспорт - всього водним транспортом експортували біля 3 млн т агропродукції. Кількість суден на вхід та вихід обмежена ВМС для безпеки конвою. Вартість фрахту Ізмаїл, Україна - Констанца, Румунія 30-35€ (1-3 тис. тонн), Чорноморськ, Україна - Іспанія 42-48$ (55-65 тис. тонн).
Інформація Спайк Брокерс та Укрзалізниці.
Тема використання золи (шлаків) від металургійного виробництва при будівництві доріг час від часу виринає в інформаційному просторі. Востаннє я писала про це ще в липні 2020 року. Тоді науковці повідомляли, що потрібні подальші дослідження, особливо якщо дорога знаходиться далеко від металургійного заводу і шлак потрібно довозити.
І от (відносно) свіжа новина про будівництво дороги на Одещині.
Агентство відновлення ремонтує ділянку регіональної дороги в Одеській області, застосовуючи новітні технології. Це експериментальний проєкт ремонту з додаванням в основу такого матеріалу, як зола.
Ідеться про автодорогу Р–71 Одеса – Іванівка – Ананьїв – Піщана – Хащувате – Колодисте – Рижавка – /М-05/. Вона – одна з найбільш зруйнованих на Одещині. Дорога проходить через Одеську, Черкаську та Кіровоградську області.
Зола гідровидалення не лише покращує фізичні характеристики сумішей та забезпечує економію коштів, а й є екологічним матеріалом. На 1 м² передбачено: 80 кг золи та 20 кг цементобетонної суміші.
Завдяки такій технології вартість ремонту ділянки зменшиться приблизно на третину.
Проте це не шлак від металургійного виробництва, а зола з ТЕС. Агентство відновлення пише, що використання золи додає водонепроникності. Цікаво, чи це дешевше та ліпше, ніж шлак з метзаводу? 🤔
#дороги
В ІЕД вийшов черговий Місячний економічний моніторинг, де я веду розділи з енергетики та транспорту. Якщо у вас немає часу слідкувати за новинами, але хочеться бути в курсі, що відбувається в економіці, читайте наш МЕМУ!
Читать полностью…
На сайті Віденського інституту міжнародних економічних студій (The Vienna Institute for International Economic Studies, WIIW) виклали мою роботу "Відбудова української інфраструктури після війни". Я писала про три види інфраструктури - транспортну, енергетичну та житлову. Який був стан до повномасштабної війни, які потреби у повоєнному відновленні та як поєднати національну політику в сфері інфраструктури з європейськими ініціативами. Робота була написана півроку тому, деякі дані вже, можливо, застаріли, але основний висновок - ні:
Протягом наступних кількох років інфраструктурний сектор потребуватиме значного фінансування, визначення пріоритетів та координації між українським урядом та міжнародними суб'єктами на основі принципів мультимодальності, гнучкості, взаємозв'язку та сталої міської мобільності. Енергетика та житлова інфраструктура мають спиратися на відновлювані джерела енергії, розподілену генерацію та енергоефективне житло. Крім того, внутрішня інфраструктурна політика має поєднуватися з інфраструктурними ініціативами ЄС.
Одна з робіт, яка презентувалась на Щорічній дослідницькій конференції (Annual Research Conference) називалась "Чи справді Євросоюз важливий для довгострокового зростання та розвитку?"
Автори використали метод синтетичного контролю (synthetic control methodology), щоб спрогнозувати, як би розвивались країни ЄС, якби не входили до Євросоюзу.
Висновки? Вступ до ЄС дає в середньому +12% до ВВП. Найбільше виграли країни-засновниці, у них +22% до ВВП. Наступні хвилі розширення не дали відчутних переваг для зростання, за винятком Ірландії. Для інших країн вступ до ЄС або не мав жодного ефекту для зростання, або ефект був коротким. А от хвилі розширення 1997 та 2004 років мали найбільший ефект - ВВП Польщі зріс на додаткові 8%, а Чехії - на 11% протягом наступних 11 років після вступу.
Найменше виграли від вступу Словенія, Португалія та Іспанія, там майже немає додаткового зростання.
Ледь не єдиною країною, яка втратила від вступу, є Греція.
До методології є питання, тому до висновків потрібно ставитись обережно, але сама робота дуже цікава. Ну, і взагалі, цікаво дивитися, якими проблемами займаються європейські економісти.
Як ви розумієте поняття "інклюзивність"? На побутовому рівні. Звичайно, є затверджені визначення, але на практиці у людей бачення різні.
Я розумію інклюзивність, наприклад, послуг як забезпечення того, щоб ними могли користуватися всі - і діти (якщо послуги для дітей), і літні люди, і люди з інвалідністю, і іноземці, і високі, і низькі ... ну, ви зрозуміли.
Сьогодні почула, що інклюзивність послуг забезпечують портал і додаток Дія, бо вони дають можливість будь-кому отримати державну послугу, не відвідуючи держустанову. Це все так, але, як на мене, це не інклюзивність. Бо додаток Дія стоїть не у всіх, не всі мають смартфони, доступ до гарного інтернету, можуть цим всім користуватися тощо. І я сподіваюся, що Дія добре адаптована для людей з вадами зору.
То як ви думаєте, Дія - це про інклюзивність чи все-таки ні?
Уряд поділився результатами першого етапу селф-скринінгу – первинної оцінки стану імплементації актів права ЄС. Ну, як поділився, вивісив презентацію з гарними картинками. Звіту не оприлюднював. Можливо, пізніше.
Опрацювали 28 тисяч актів, прийшли до висновку, що 20 тисяч не потребують імплементації на даному етапі. 😜 Дві тисячі угод ЄС також не потребують імплементації. Україна ще не вирішила, до яких угод буде приєднуватись.
Всі 34 переговорні розділи поділені на 6 кластерів: фундаментальні сфери, внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний та сталий зв'язок, ресурси та сільське господарство та згуртування, зовнішні відносини.
В транспортній політиці потрібно впровадити більше 1500 актів, це п'ятий за обсягом роботи розділ після зовнішніх відносин, продовольчої безпеки, захисту прав споживачів та антимонопольної політики. Хоча уряд вважає, що саме в транспорті потрібно впровадити "лише" біля 400 актів. Побачимо.
В ПАР збирається БРІКС - альянс Бразилії, росії, Індії, Китаю та Південної Африки, до яких хочуть приєднатися інші країни. Якщо приєднання відбудеться, то БРІКС вироблятиме половину світового ВВП до 2040 року. Особливо враховуючи Індонезію та Саудівську Аравію.
Країни Великої сімки, на противагу, вироблятимуть лише чверть ВВП.
В БРІКС також житиме половина населення світу.
Хоча, можливо, чим більше країн буде в альянсі, тим складніше їм буде виробляти спільну політику.
Цікава метрика - частка китайського ВВП в американському. І вона падає
Читать полностью…
"Метінвест" підтверджує те, про що я писала, а саме що польські порти орієнтуються передусім на торгівлю вугіллям та нафтою, українським товарам там складно. І складно не лише зерну, а й металопродукції.
"Минулої зими складські приміщення в польських портах були заповнені вугіллям, і завантажити нашу продукцію було неможливо," - каже Комерційний директор Метінвесту Дмитро Ніколаєнко.
Плюс вдвічі повільніший рух залізниці, плюс митниця. Крім того, якщо перевантажувати через різну ширину колії окатки або залізорудний концентрат, то в продукцію можуть потрапити певні домішки і потрібно витрачатись на очищення.
Попри це все "завдяки нашій руді польські порти змогли збільшити експорт залізорудної продукції та металу на понад 100% у 2022 році".
Загальний обсяг експорту через польські порти не збільшився і навіть скоротився на 1% через непідготовленість інфраструктури: не вистачає потужностей для оброблення вантажів як на кордоні, так і в портах, а сама інфраструктура розрахована на імпорт, а не на експорт.
#море
Огляд роботи транспорту за минулий місяць
Морський транспорт. В першій половині липня через морські порти в рамках «зернового коридору» було експортовано 292 тис. т агропродукції. 18 липня росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи й пригрозила, що вважатиме будь-які кораблі, що прямуватимуть до українських портів, військовими цілями. Україна у відповідь зазначила, що торгуватиме морем попри погрози, виділила тимчасові коридори для проходу коридорами у Чорному морі і почала реєстрацію суден. Власникам суден і капітанам було повідомлено про ризик з боку російського флоту та загрозу мінної небезпеки у Чорному морі. 14 серпня росія намагалась зупинити та доглянути турецьке судно, яке йшло до порту Ізмаїл. Загроза для торгового мореплавства в Чорному морі посилюється.
Через річкові порти Україна в липні експортувала 2,1 млн т зернових та олії. Для збільшення перевалки в річкових портах АМПУ організовує рейдову перевалку зерна в порту Усть-Дунайськ, для чого були розширені межі його акваторії. Рейдова перевалка на судна типу «панамакс» також буде організована в порту Ізмаїл.
Залізничний транспорт. Через скасування «зернової угоди» посилився вантажопотік до українських портів на Дунаї та на залізниці утворились черги. Найбільша черга в понад 7,5 тис. вагонів утворилась на порт Ізмаїл. При середньодобовій передачі у 278 вагонів черга становить 27 днів. Тому «Укрзалізниця» оголосила, що у порту Ізмаїл не буде приймати замовлення на адресу отримувачів, черга очікування до яких перевищує 30 діб. Наразі в порту 16 таких отримувачів.
В липні залізницею було перевезено 12,2 млн т вантажів. Це на 2,5% менше, ніж в червні, та на 17,5% більше, ніж в липні 2022 року. Перевезення вантажів на експорт (включно з перевезенням до портів) зменшилися на 16,8% дпм — до 3,3 млн т. Найбільше на експорт перевозили зерно та руду (44% та 24% відповідно від загальних обсягів експортних перевезень залізницею).
Черги вантажних вагонів на західних прикордонних переходах за підсумками липня 2023 року зросли до 8800 вагонів, що на 26% більше, ніж в червні. Накопичення вагонів із зерновими у напрямку прикордонних переходів зросло на 46,5%.
Автомобільний транспорт. Станом на 31 липня в електронній черзі на перетин кордону в 16 міжнародних автомобільних пунктах пропуску чекає близько 3,5 тисячі вантажівок, що на 5% менше, ніж було в кінці червня. Протягом червня автомобільним транспортом було експортовано 197 тис. т зернових і олійних культур, що на 4% більше, ніж в червні.
Мінінфраструктури з серпня запускає тестовий режим перетину кордону для регулярних автобусних рейсів. Для пілотного тестування єЧерги обрано пункт пропуску на кордоні з Польщею – «Ягодин-Дорогуськ». Наразі пілот також поширено на пункт «Устилуг-Зосин». Водіям автобусів необхідно зареєструвати транспортний засіб в системі єЧерга та приїхати до кордону в зазначений у маршруті час.
#море #річка #залізниця #УЗ #авто
Історії відбудови: ризик нереалістичних початкових планів проєктів відбудови, заниження витрат та термінів
2010 рік. Гаїті. Землетрус. ООН, Світовий банк, США, ЄС та інші країни допомагають.
Американці серед інших проєктів запланували побудувати новий порт в коридорі Кап-Аїтьєн та відновити старий порт Кап-Аїтьєн. Планувалося, що новий порт коштуватиме 67,6 млн дол. США, а будівництво розпочнеться в серпні 2011 року та завершиться у вересні 2015 року. На відбудову старого порту виділили 5 млн доларів і роботи планували завершити в березні 2014 року.
Одразу напишу результати, а потім причини. Від будівництва нового порту довелось відмовитись, бо він виявився значно дорожчим, ніж планувалось. Зате встигли витратити 4,2 млн доларів на проєктні роботи. Відбудова старого порту досі триває. Сума з 5 млн доларів зросла до 34,2 млн. Станом на вересень 2022 року були завершені лише підготовчі роботи, саме будівництво не почалось. Кінцевий термін будівництва – грудень 2024 року.
Що ж сталося?
Для нового порту провели ТЕО, яке виявило, що план будівництва нового порту був «нежиттєздатним з низки технічних, екологічних та економічних причин». Це я цитую звіт аудиторів Конгресу США. ТЕО також порахувало, що вартість такого будівництва буде 109-183 млн дол., що значно перевищує виділений бюджет. Тому проєкт закрили, витративши гроші на ТЕО, а решту грошей розподілили між іншими проєктами. І це правильно, краще вчасно зупинитись.
Після того, як від планів побудувати новий порт відмовились, бюджет на відбудову старого порту зріс з 5 до 70,5 млн доларів, а відбудова вже передбачала більш серйозне оновлення портової інфраструктури. Проте у 2018 році USAID/Haiti скасував будівельні тендери, оскільки отримані пропозиції були значно дорожчими за бюджет, а уряд Гаїті не був готовий вкладати свої гроші в проєкт. Тому у 2019 році проєкт звузили, викинули з нього відбудову пірсів та інших споруд у воді, що означало додаткові витрати на новий дизайн. Станом на вересень 2022 року на проєктування вже витратили 8 років та 14,6 млн доларів. В листопаді 2022 року місцеві чиновники перенесли старт будівельних робіт через питання безпеки. Кінцевий термін – грудень 2024 року та вартість – 19 млн доларів.
Крім цих витрат USAID вже витратила 534500 доларів на знос занедбаних портових споруд, будівництво більшого контейнерного майданчика, мощення доріг, будівництво та ремонт офісних приміщень для Національної адміністрації порту, встановлення портового освітлення тощо.
Американські аудитори відзначають, що більшість інфраструктурних проєктів в Гаїті не досягли поставлених задач – за обсягом, коштом чи термінами. А заниження витрат та термінів було основним недоліком початкових планів, на яких базувався розподіл коштів на відбудову.
#відбудова
Для архіву - мій коментар Громадському інтерактивному телебаченню на минулому тижні https://www.youtube.com/watch?v=DY3wxD3luXM&t=28
Читать полностью…
Стан гірничо-збагачувальної галузі України
До повномасштабної війни 11 підприємств ГЗК виробляли 84 млн т залізорудної сировини (концентрат, окатиші, аглоруда) та забезпечував роботою понад 60 тис. людей.
В 2022 році Україна втратила Запорізький залізорудний комбінат, заводи в Маріуполі, було вироблено 30 млн т залізорудної сировини, працювало понад 55 тис. осіб. Тобто більшість працівників зберегли попри зниження виробництва.
В першому півріччі 2023 року виробництво залізорудної сировини на рівні підприємств скоротилося на 30-50% дпр. Гірничо-збагачувальні комбінати працюють в середньому на 30-40% від потужності. Експорт скоротився на 30% дпр.
Причини:
➖блокада портів
➖втрата двох великих металургійних комбінатів у Маріуполі, зменшення виробництва чавуну й сталі, через що скоротився попит на залізну руду
➖зростання транспортних витрат знизило конкурентоспроможність на ринку ЄС
➖скорочення виробництва сталі в ЄС, що зменшує попит на українську сировину
➖втрата Запорізького залізорудного комбінату в червні 2022 року, його руда йде росіянам
Що робити? Галузь очікує допомоги ззовні - розблокувати порти, збільшити перевезення залізницею, ввести санкції на російську руду, надати преференції українській руді в ЄС. Що збирається робити сама ГЗК галузь, невідомо.
Джерело
Цікава стаття про будівництво вузької колії в Литві.
Між станціями Шяштокай та Каунас був збудований 70-кілометровий відрізок євроколії з вересня 2013 по липень 2015 року. Це комбінована колія, тобто там можна їздити як "широкими", так і "вузькими" вагонами.
Вартість склала близько 290 млн євро, половина з яких була профінансована з європейських фондів. Фонди вдалось залучити, бо ділянку включили до проєкту Rail Baltica - залізниці з шириною колії 1435 мм від Варшави до Таллінна. Це литовський довгобуд.
Новозбудована ділянка не швидкісна, на відміну від Rail Baltica, швидкість пасажирських поїздів не перевищує 100 км/год.
Але чому це цікаво для нас?
По-перше, швидке будівництво залізниці можливе, були б гроші.
По-друге, для нормального запуску пасажирського сполучення потрібно мати достатньо своїх "вузьких" вагонів. У нас, як і у литовців, з цим проблема.
По-третє, першими вигоду відчули вантажні перевезення.
Інтермодальний сервіс поєднав Каунас та Дуйсбург, великий хаб на заході Німеччини і найбільший європейський річковий порт. Перший рейс цього поїзда відбувся в травні 2020 року, тоді він доставив 22 напівпричепа з Литви до Німеччини. Зараз завдяки цьому сполученню транспортується до 36 напівпричепів в кожному напрямку. Окрім поїзда до Дуйсбурга, Литовські залізниці запустили в лютому 2022 року ще один інтермодальний сервіс до Польщі. Йдеться про поїзд Каунас-Славкув, орієнтований на перевезення 44 контейнерів кількох видів.
#залізниця
Вже кілька тижнів працює бета-версія оновленого сайту Держстату, над якими працювали компанія ЕРАМ та МінЦифри.
Але сайтом все не обмежується. Мета - зробити з Держстату ІТ компанію, яка в режимі реального часу отримуватиме дані, швидко їх аналізуватиме та поширюватиме.
Кошторис проєкту — 55 мільйонів гривень.
Поки що там дуже мало даних і тим, хто звик працювати з сайтом Укрстату, там буде незвично. Наприклад, немає звичних табличок, зате є графіки. А таблички можна завантажити собі за потреби (пропонується три формати). Графіки дуже прості і мінімалістичні.
З'явилась і додаткова інформація про дані - за якими формами подаються, якому європейському чи міжнародному стандарту відповідають, телефон та електронна пошта контактної особи.
Напишіть в коментарях, як вам новий сайт.
Місячний Економічний Моніторинг України (жовтень 2023)
😊Продовжуємо серію постів МЕМУ, в якій буде представлено основні цифри, тенденції та події жовтня 2023 року.
💵Сьогодні витрати на експорт є дуже високими зокрема через дорогу та довгу логістику.
🚢Україна прорвала блокаду морських портів, але обсяги перевезень там залишаються нижчими, ніж були за існування морського коридору.
🚂Для експорту зернових дещо полегшує ситуацію активна робота Укрзалізниці.
🌾 Зерна залізницею до українських портів відправили 982,6 тис. тонн, що у 3,2 рази більше, ніж у вересні.
🚧Водночас експорт суттєво потерпає також від обмежень з боку сусідніх країн. До цього в листопаді додався і страйк польських перевізників.
🔍Про зміни в транспорті розповідає в нашому МЕМУ експертка ІЕД Ірина Коссе (запрошуємо почитати).
#ІЕД #МЕМУ #транспорт #торгівля
Близько 30-40% цукрових заводів перейшло на альтернативні джерела палива, бо не отримало від держави пільг на газ.
Ось так це і має працювати - високі ціни на товар спонукають споживачів шукати альтернативу. Коли держава не втручається, ринок вирішує.
Так само має працювати державна політика щодо енергоефективності - дорога енергія спонукатиме споживачів шукати способів її економити. Тоді запрацює і ЕСКО аудит, і сонячні панелі, і утеплення. Що думаєте з цього приводу?
#енергетика
Програму конференції та інші представлені роботи можна подивитись тут: https://ec.europa.eu/economy_finance/arc2023/programme.html
Читать полностью…
Власне, чому я раптом почала питати про інклюзивність. Бо слухаю освітній форум, який сьогодні проходить в Києві і який можна подивитись онлайн.
Трансляція з головної сцени почалась о 10:00 на YouTube: https://youtu.be/G8NZE0LcWto
А тут напрями, їх трансляція розпочалась о 12:00:
🔹 Дошкілля: https://youtu.be/ikeKGZR7lGY
🔹 REстарт НУШ: https://youtu.be/j0gCexUkrPI
🔹 Коледжі майбутнього: https://youtu.be/hjrK0GAb-sU
🔹 Диджиталізація: https://youtu.be/yIQPqWGXWLI
🔹 Відновлення та відбудова: https://youtu.be/1v012eFbjhQ
Ну, і кілька скрінів презентацій, які я зробила щодо формату освіти цього навчального року.
Поділюся всякими корисностями, на які наштовхнулась (англійською)
1️⃣ книжка по Python. 186 задачок з розв'язаннями
2️⃣ курс з економетрики з конспектом та відео
3️⃣ книжка про те, як аналіз даних, часові ряди, оцінка ризиків використовуються в трейдингу
4️⃣ ще одна книжка з економетрики та машинного навчання
5️⃣ підручник з макроекономіки
Раптом комусь цікаво
Історії відбудови: ризик занепаду відбудованих об’єктів
Гаїті. Відбудова після землетрусу 2010 року.
USAID/Haiti на програму житлової відбудови витратила на 4 роки більше, ніж планувала, і програма обійшлась на 7 млн дол. США дорожче. Також довелося звузити фокус, бо фактична вартість будівництва та підготовки земельної ділянки виявилась дорожчою. Відповідно, кількість збудованих будинків скоротилась з 4 тисяч до 906 (скорочення на 77%!!!), а підготовлених ділянок з 15 тисяч до 1865 (скорочення на 88%!!!).
Виконавці проєкту причинами такого скорочення називають неточні первинні оцінки, зміни в дизайні, модернізації за запитом уряду Гаїті та додаткові роботи з підготовки землі та водопровідних систем на деяких ділянках.
Перевірка 2021 року виявила, що сантехніка в будинках зносилася, а дренажні канави забиті сміттям.
Після передачі права власності на будинки та інфраструктуру уряду Гаїті або мешканцям будинків, USAID/Haiti вже не була відповідальна за їх утримування в належному стані.
Засмічення дренажних каналів – часте явище в Гаїті та може призвести до затоплень під час сильних дощів.
Тому важливо не лише забезпечити відбудову зруйнованих об’єктів, а й належний нагляд за ними опісля.
#відбудова
Закриття зернового коридору, морська блокада та недостатня спроможність західних прикордонних переходів посилюють конкуренцію в логістиці між різними групами товарів. Зерно витісняє інші товари. Одна з "постраждалих груп" - будівельні матеріали.
"Як мені як будівельнику щось побудувати, якщо мені не можуть привезти матеріал, а завалюють все зерном, де немає його вивантажити. А мені кажуть, чекай, ти не в пріоритеті зі своїм щебньом. То мені що, будувати зерновий термінал із зерна?!"
"Отакі питання сьогодні задають будівельні організації, котрі по два-три місяці не можуть отримати свою продукцію для будівництва чогось нового…
То який інвестор прийде щось будувати, якщо логістику поклали на коліна через нерозумні рішення по розподілу вантажів та чиїхось пріоритетів!"
Відповідь УЗ:
"Все ж таки припортові станції бажано використовувати для експорту товарів із України ( зерно, метали, руда, олія ...) та імпорту в Україну нафтопродуктів та інше. Це з державницької точки зору раціонально."
"Питання складне, як використовувати обмежену пропускну здатність мережі в напрямку порту??"
#залізниця #УЗ
Нещодавно на одному із заходів побачила прогнози щодо демографічної ситуації в Україні. Зробила скріншоти. Ситуація дуже песимістична.
Читать полностью…
Не можу не поділитись діалогом з адміністраторами системи Шлях одного користувача 😁
Користувач: Добрий день! Я відкрив шлях, мені все підтвердили. Чому тепер по системі шлях не випускають закордон? Як чують, що ти їдеш по шляху, зразу відміну пишуть і розвертають! Навіщо тоді відкривають цей шлях!
Адміністратор Шляху: Ви подаєте заявку на перетин кордону. Рішення чи пропускати, чи ні за ДПСУ.
К: Я це розумію, я замовив товар, маю накладні, товар вже оплачений. А на кордоні не пропускають навіть коли показую їм цей документ, що все замовлено, оплачено. Що в такому разі робити, як мені забрати цей товар, якщо вони не пропускають навіть по накладним!
Інший користувач: Напевно перший раз їдете. Викликайте начальника зміни
К: Так. Зразу ведуть до старшого зміни, звання ”Старший Лейтенант”. Він дивиться документи, накладні, що все оплачене і зразу вам відмова
<попередження за флуд>
К: Який флуд ти про що? У вас питаються, чому не пропускають навіть з накладними? Закупив товару на 2к€ і мені 3 раз відміну пишуть
Інший користувач: Вам за 3 поїздки вже було легше замовити експедиційну машину, зараз ціни на перевезення позволяють. Ніж їхати туди і назад самому
К: То що я зря купляв буса, відкривав Фопа, оплачував ліцензії, податки, щоб я не зміг перетинати кордон і замовляв експедиційну машину? ну це ж бред
Адміністратор Шляху: Вам ще раз кажуть, питання щодо пропуску через державний кордон до ДПСУ! Ще одне повідомлення про непропуск і будете заблоковані!!
#авто
Хочу відреагувати на повідомлення, що зерновий коридор відновив роботу, бо з одеського порту вийшло перше судно. Це не так. Судно, яке вийшло - це контейнеровоз, який був заблокований в порту з початку війни. Він возить контейнери і не має стосунку до торгівлі зерном. Але те, як безпечно він пройде Чорне море, може вплинути на роботу зернового коридору.
#море #порт
Невтішні економічні дані за липень з Китаю, аналітики переглядають прогнози
JPMorgan прогнозує, що три роки поспіль темпи зростання китайської економіки будуть нижче 5%.
Всі чекають, як буде реагувати китайський уряд.