2728
про життя, пригоди та творчість провідних письменників химерних жанрів 🧟♀️ з ділових (і не дуже) питань: @buriedinwater інші соцмережі: https://linktr.ee/shumskayeva
‼️ТЕРМІНОВИЙ ЗБІР НА ХАРКІВСЬКИЙ НАПРЯМ‼️
Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ.
🔻Прийшов запит від нашого випускника, бійця НГУ, 3 бригада (Гвардія наступу) "Спартан".
Необхідно :
❗️Зарядна станція EcoFlow DELTA Pro❗️
Кожна гривня важлива!
💳Моно: https://send.monobank.ua/jar/28jDAgaMVc
💳Номер картки банки : 5375411213898773
Канал звітів @reportgroupzbir
Інформація про нас
Певне, якщо ви ніколи не мали конфлікту з Джоном Кемпбеллом в активні роки його діяльності – ви не були науковим фантастом тогочасся 🫡 Людина без котрої, беззаперечно, фантастика була б не тою, якою вона відома нам нині, але...спогадів про те, який Кемпбелл був вибагливий – хоч греблю гати. В Едмонда Гамільтона й Лі Брекетт – у тому числі.
Подружжя, котрому так і не вдалося сформувати з редактором хороші робочі стосунки через низку конфліктів, навіть зіткнулося з тим, що Кемпбелл відверто ігнорував їх на конвентах, на яких перестрічав. Аж ось, одного разу до нього все ж підійшов Едмонд, і…
…а зараз, якщо мені все ж вдалося привернути вашу увагу, пропоную наступну угоду! Ви донатите сюди 200 грн і отримуєте можливість виграти крутезні лоти. Якщо всі мої умови буде виконано, то наступного четверга ви все ж дізнаєтеся, що ж на одному з конвентів йому сказав Гамільтон! 😈
🤫 Ледве не забула про дайджест за минулий місяць – виправляюся!
1. Допис до Дня Народження Генрі Каттнера.
2. Аналіз оповідання Лі Брекетт зі смішною назвою, але абсолютно не смішною темою.
3. Спогад про те, як Андре Нортон та Роберт Блох спіймали кицьку на одному з конвентів.
4. Невеличкий допис про роботу Лі Брекетт над трьома вестернами Говарда Гокса.
5. Допис до Дня Народження Дональда Вондрі.
6. Розвінчування міфу про Рея Бредбері та велосипеди.
7. І, наостанок, коротенький, але дуже життєвий уривок листа Кетрін Люсіль Мур до Роберта Барлоу.
#грибний_дайджест
May the 4th be with you! 🌟
📍 Сьогодні відзначаємо день Зоряних Війн і з цього приводу всіх закликаю прочитати свій старий, але палко улюблений допис про те, як Лі Брекетт писала чорновий сценарій до «Імперія завдає удару у відповідь». Але, раз я розповіла про неї в цьому контексті все, що могла, то звертаюся до творчості іншої культової письменниці-фантастки, яка, хоч й опосередковано, але все ж вплинула на франшизу.
Коли Кетрін Люсіль Мур у 1933-му році опублікувала своє оповідання «Шамбло», то одразу ж познайомила читача з одним зі своїх найвпізнаваніших героїв, який згодом ще неодноразово виринатиме в її історіях – Нортвестом Смітом. Якщо ви прочитаєте «Шамбло», то в принципі дізнаєтеся про характер Сміта все, що вам треба, аби провести очевидні паралелі: цинічний пілот космічного корабля-розвалюхи, що, тим не менш, здатен на неабиякі викрутаси; контрабандист, що має напарника позаземного походження; людина з темним минулим, яка має бути абсолютним циніком і покидьком, адже у своїх справах їй немає рівних, але все одно нерідко чинить по-доброму. Та й якщо вдаватися до фізичних характеристик, то темноволосий чолов’яга в шкірянці якось мимоволі відсилає тебе до асоціацій з Ганом Соло 🤓
📍 Сміт спочатку мав стати персонажем історії-вестерну, тому в його образі й простежується те, за що його й кличуть «космічним ковбоєм». Нортвест породив після себе цілу вервечку подібних персонажів, зокрема й у творчості Брекетт, тож сказати, що при створенні Гана Соло Джордж Лукас спирався виключно на Сміта – доволі сильна заява. Скоріше Соло є таким собі «підсумком» всіх попередньо створених у літературі й коміксах «космічних ковбоїв», найяскравішим серед яких свого часу був саме Нортвест.
Космоопери Мур все ж разюче відрізняються від космоопер Брекетт чи того ж Гамільтона, бо від них потужніше відгонить певною готичною традицією, що, тим самим, відводить їх від стовідсоткового влучання в атмосферу «Зоряних війн» і дає зрозуміти, чому творчість Мур рідко асоціюють з франшизою: те ж саме «Шамбло» за своєю фабулою поступово перетворюється заледве не в лавкрафтіанську байку, де тривалий час тебе душить елементом нерозуміння природи Шамбло, а потім уражений нею герой все ж доходить до неприємного зіткнення з тією дивною силою, якою володіє ця іншопланетянка. Такий собі космічний жах! А можливо, таке враження складається тільки тому, що проза Мур значно чуттєвіша за твори інших митців жанру – не дарма Каттнер садовив дружину перед друкарською машинкою задля того, аби вона додавала його історіям певної емоційності та «краси». Але факт лишається фактом, що унікальність створених Кетрін світів і образів свого часу заклала початок чомусь дійсно грандіозному й започаткувала свою, окрему традицію, яку, на жаль, ніяк не визначають. А дарма..!
📍 Шкода, що Мур, яка за життя точно знала про існування всієї оригінальної трилогії, а, можливо, навіть і бачила її, ніколи й ніяк не коментувала своє враження від Гана Соло й «Зоряних воєн» в цілому. Адже, все таки, її фантазія була одним із тих блоків, на яких було відбудовано велику й культову франшизу, що ми всі так її любимо.
На світлині: письменник Е. Е. «Док» Сміт на Ворлдконі 1962-го року в костюмі Нортвеста Сміта.
Я впевнений, що жоден військовий не залишиться без пасочки, але з БПЛА ситуація не настільки гарна.
Тому вриваємось у масштабний збір на 6 ударних дронів для роти БПАК ЩЕДРИК, які несуть службу на Запоріжжі.
Ціль — 240 000 грн.
Щоб оперативно закрити і пошвидше відправити ці дрони на виконання бойових завдань маємо чимало подарунків, які розіграємо серед донатерів!
Якщо ви уважно роздивитесь банери, то зрозумієте, що 4 переможці отримають книжкові подарунки і ще 8 по пазлу від Dodo Toys. 🔥
❗️ Отож:
👊 Вартість одного квитка — 200 гривень. Більше квитків — більше шансів на перемогу.
👊 Всі поповнення будуть внесені до таблички (оновлюється раз на день).
👊 Обовʼязково вкажіть спосіб звʼязку в коментарях до поповнення.
Розіграш закінчиться, щойно закриємо ціль збору. ⏳ Переможців обере рандом.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОНАТІВ:
mono: 5375411213363976
Банка: https://send.monobank.ua/jar/8m6XojhxAt
ПриватБанк: 5168752101517566 (Єрофєєв Л.)
PayPal: erofeevlev@gmail.com
Поширення збору також стане безцінною допомогою!
«Наукова фантастика та комікси! Наелектризована енергія Едмонда Гамільтона об’єднає їх в одну фантастичну чотириколірну гітову серію!»
⚡ «Alter Ego» – американський журнал, присвячений коміксовому мистецтву та його творцям, започаткований у 60-тих роках. Цьогорічний травневий випуск №187 присвячено Едмонду Гамільтону – не тільки знаковому фантасту, а ще й сценаристу DC Comics та Marvel.
До індустрії коміксів Гамільтон долучився вже після Другої світової, коли повоєнний журнальний ринок скоротився й не давав йому достатніх коштів на проживання. Вимушений піклуватися за пристаркуватими батьками, Гамільтон, який під час війни сказав своє категоричне «ні» коміксам, на цей раз погодився, приїхавши до Морта Вайзінґера, аби той йому більше розповів про це ремесло. Врешті-решт, Едмонд пропрацював у сфері близько 20 років, звільнившись тоді, коли на відкладені гроші разом із дружиною вирішив здійснити омріяну навколосвітню подорож.
⚡ Приблизно про все це й буде йтися у левовій частці випуску: як Гамільтон прийшов до індустрії, як на неї вплинув і з якими знаковими іменами в ній був пов’язаний. Обіцяють ще й розлогу біографічну довідку, тож думаю, що мені електронку придбати точно не завадить 🤓
⚡ Наостанок, поділюся спогадом, який відсилає до того, як Гамільтону в «Superman» збиралися робити триб’ют:
Джуліус Шварц, близький друг Гамільтона і його літературний агент, запропонував ввести в комікс Капітана Майбутнє – персонажа, який, хоч і не був створений Едмондом, залишився з ним у тісній асоціації, і назвати його на честь письменника. Згодом він повідомив своїм колегам:
«О, я тут подумав, назвіть його ПОЛКОВНИКОМ Майбутнє. Ед заслужив на підвищення!».
🚴🏼♂️ Факт про Рея Бредбері, який, думаю, багатьом відомий ще з шкільних років: письменник навідріз відмовлявся водити машину, замість цього пересуваючись виключно на велосипеді. Це стало такою невід’ємною частиною його іміджу, що колись The Los Angeles Times навіть написали цілий матеріал про людей, які не водять машини, більша частина якого була присвячена Бредбері. Проте, коли про це спитали Едмонда Гамільтона, його давнього друга, він лишень розcміявся і назвав це «найбільшою нісенітницею, яку тільки можна було прочитати»!
«Він купив дружині гарний великий 12-циліндровий Яґуар і вона возить його по всьому місту. А велосипед йому лише для галочки. […] Колись він працював на MGM і розказував нам: "Я щоранку їжджу туди, але є велика проблема – вони просто не знають, де припаркувати мій велосипед на автостоянці". А Меґі [дружина Бредбері] глипнула на нього й відказала: "Чудова байка. Я додам ще дещо. Він з'їжджає на ньому вниз, тому що вся дорога там під нахилом. А потім я спускаюся за ним на універсалі, ми кладемо його велосипед зверху та я везу його назад"».
👾 Послухайте, всі спраглі темних знань і космічних таємниць, схованих за пеленою еонів років і потойбічних вимірів!
Ділимося з вами звісткою, яку сьогодні нам приніс з Юґґота примарний вістовий - напівматеріальна сутність, спеціально створена расою Древніх для донесення їхньої волі до наших земних видавничих кабінетів:
Все, що мало статися, врешті-решт стається. Не є тут вийнятком і четвертий том «Повного зібрання прозових творів» Говарда Філіпса Лавкрафта. Книжка вже у друці, і орієнтовно за місяць очікуємо отримати її наклад найближчим космічним караваном з Юґґоту - зважаючи на всі ризики наших з вами обставин, саме там тепер розміщуються друкарські потужності для виготовлення цього літературного артефакту.
А ще примарний вістовий велів передати, щоб всі, кому належить, готувалися, бо приблизно за три тижні будемо оголошувати передзамовлення.
Волю Древніх ми вам донесли а про книжку читайте тут
📍 Лі Брекетт, Говард Гокс та Джон Вейн під час роботи над стрічкою «El Dorado» у 1966 році.
Брекетт написала сценарії для всієї трилогії вестернів Гокса, яка формується з таких фільмів, як «Rio Bravo», «El Dorado» та «Rio Lobo», що схожі між собою настільки (попри всі протести Лі, яка намагалася втовкмачити Говарду й Джону, що переписувати сцени з попередніх стрічок – це погана ідея), що нерідко звуться рeмейками одне одного.
📍 Про початок роботи над цими вестернами Брекетт згадувала таке:
«Потім, у 57-му році, як грім серед ясного неба, зі мною знову зв'язався Говард Гокс і запитав, чи не хочу я приїхати і попрацювати над ще одним фільмом. Звичайно, що я погодилася. Ми повернулися на узбережжя й я зайшла до офісу свого агента, щоб підписати контракт. Він сказав: "Посидь. Я маю ще дещо зробити. Я повернуся за хвилинку". Я сіла біля столу. Я не читаю чужу кореспонденцію, але там лежав великий товстий контракт, і я побачила на ньому велику назву. Я не читала жодних імен чи чогось такого. Там було написано: "El Paso Red". І я подумала: "Якомусь сценаристу поталанить писати вестерн під назвою "El Paso Red"».
📍 Та як би вона сама не іронізувала, «сценаристом, якому поталанить» виявилася вона сама – на столі лежав контракт про співпрацю над сценарієм стрічки, яка згодом перетворилася на «Rio Bravo».
Дізнаватися, що деякі з моїх улюблених письменників любили інших моїх улюблених письменників, – це як окремий вид задоволення, що дарує своєрідне розуміння того, як література може єднати навіть тих людей, котрим ніколи між собою не судилося пересіктись.
Наприклад, Едмонд Гамільтон та Говард Філіпс Лавкрафт, які, хоч і не були надто близькими товаришами, збиралися зустрітися якось у Флориді, та, на жаль, їм так цього і не вдалося зробити; однак, вони мають інший цікавий перетин – любов до іншого жанрового класика, Лорда Дансейні.
На першій і другій світлині – надзвичайно цікавий примірник книги Дансейні, який знаходиться у колекції Ґільєрмо дель Торо. Мало того, що колись це видання належало Лавкрафту, так воно ще й слугувало його подарунком для Соні Гафт Ґрін! 👀 А на третій та четвертій – примірник Гамільтона, ще й з підписом самого Дансейні (у Лавкрафта, між іншим, теж був шанс отримати підпис улюбленого письменника, але він його проґавив).
Роберт Блох та Андре Нортон на DeepSouthCon25 у липні 1987 року.
На руках в Андре – звичайнісіньке безпритульне кошенятко. Ось що Курт Філіпс згадував про те, як воно опинилося в неї:
«Я був на тій конвенції і пам’ятаю, що бачив те котеня, яке Нортон тримає на світлинах. Це було місцеве безпритульне кошенятко, що забрело в авдиторію, в якій вони з Блохом спілкувалися зі слухачами – воно залізло під стіл Нортон та почало нявчати. Блох нахилився та спіймав кошеня, а Нортон потягнулася та забрала його – більше я не бачив її на тій конвенцій без цього кота в руках. Підозрюю, вона забрала його додому».Читать полностью…
👽 У лютневому випуску журналу «Fantasy & Science Fiction» за 55-й рік Ентоні Бучер написав:
«Лі Брекетт – визнана майстриня яскравих планетарних пригод. Ніхто не може перевершити її в умінні розповісти таку історію як, скажімо, "Пурпурова жриця Божевільного Місяця", настільки майстерно й артистично, що навіть ті читачі, які, зазвичай, мають алергію на подібні екстравагантності, з подивом виявляють, що отримують від неї насолоду».
Але «Пурпурової жриці Божевільного Місяця» (тоді, принаймні) не існувало: Бучер навмисно гіперболізував назви творів Лі («Лорелей червоного туману», «Раби нескінченної ночі», «Морські царі Марсу», «Чорна амазонка Марсу», «Королева марсіанських катакомб» тощо) для жарту, але чи міг він здогадуватися, що його ремарка трансформується в дещо більше – в повноцінну історію?
👽 Тож коли французьке видання «Fiction» вирішило передрукувати одне з оповідань Лі разом із передмовою Бучера, перекладач не зчитав жарт і переклав це буквально, зарахувавши «Пурпурову жрицю...» до бібліографії Брекетт. У Лі почали запитувати, що ж то за історія і де її можна прочитати, аж ось, майже через десять років, журнал Бучера звернувся до неї із проханням написати для них оповідання на честь того, що її разом із чоловіком було призначено почесними гостями тогорічної Всесвітньої конвенції наукової фантастики: Лі запропонувала написати «Пурпурову жрицю…», аби вона вийшла саме в тому журналі, що свого часу й запустив цей жарт.
👽 Це – абсолютно типова для Брекетт історія. Гарві Селден (маю теорію, що це посилання на персонажа «Фундації» Азімова), дослідник матеріальних пам’яток, прибуває на Марс, бо сподівається зайняти там посаду в Бюро міжсвітових культурних відносин. Він цією подорожжю просто марить, бо Марс – це справа його життя і, попри весь свій професіоналізм та невичерпні знання про цю планету, це його перша поїздка туди. На борту корабля перебуває також офіцер, який пропонує Гарві завітати до його марсіанських друзів – дослідник тільки за, адже це пряма можливість краще познайомитися з тими, чию культуру він вивчає. Але він з самого початку не подобається марсіанам: хоч він і негативно висловлюється щодо вчинків тих, хто був першим дослідником та колонізатором цієї планети, ті відкрито показують йому свою неприязнь і журять за вчинки, скоєні пращурам. Гарві не вгаває і необережно вказує їм, що їх історія – це лишень вигадки, та на нього чекає неприємний сюрприз: марсіани, до яких він прийшов, якраз-таки з тих, хто високо шанує свої традиції, та є ревними поклонниками древнього ритуалу, для якого їм необхідна людська жертва…
👽 Здається, що це звичайна для бульварних журналів фабула, яка корінням свого сягає ще лавкрафтівських традицій (згадаймо «Жах у Ред-Гуці»), але Лі навпаки висміює жанр і, в першу чергу, головного героя – звичайного колонізатора, який нічим не відрізняється від свої попередників, адже не втомлюється переконувати марсіан у тому, що їх власне тлумачення історії неправильне і сфабриковане. А коли ж (спойлер!) йому вдається врятувати свою шкуру від марсіанського божества, що має достатньо сил, аби знищити планету, він ніяк не попереджує про це високі інстанції, а лишень продовжує своє інертне існування, переконаний, що це була лишень одна велика галюцинація – йому значно легше вірити написаній у книжках брехні собіподібних, аніж речам, які йому наочно продемонстрували марсіани. А ще Лі не соромиться насміхатися над так званою «опозицією», «білими комірцями», які ніяк не можуть застосувати вичитані з книжок знання у реальному житті і…психологами! Чим же вони їй так не вгодили в реальному житті – важко сказати, але це в оповіданні є основною гумористичною складовою: наприклад, коли після порятунку Гарві звертається до терапії, то сліпо вірить маячні лікаря, серед якої є те, що образ жриці – це одна з його травм, пов’язаних з матір’ю.
👽 Можливо, історія ця не претендує на «високу полицю» й місцями здається дещо абсурдною, але не варто забувати, що й витоки свої вона бере з простого жарту.
До речі, дивіться, що забрала вчора: феміністичний ретелінґ культового «1984» від Лабораторії!
Читатимемо цілою блоґерською командою, тож stay tuned 👀
ЗБІР-РОЗІГРАШ ДЛЯ КУПІВЛІ MAVIC 3T ДЛЯ 24 ОМБр
❗️ПРОХАННЯ ПОШИРИТИ ЦЕЙ ДОПИС ❗️
———— УМОВИ ————
1️⃣ Перерахувати 200 гривень (або більше) на рахунок
https://send.monobank.ua/jar/42JtqgVZZz або номер банки 5375 4112 1506 6742
2️⃣ Залишити під цим дописом (САМЕ ОРИГІНАЛЬНИМ ДОПИСОМ) коментар зі скріном переказу (щоб було видно, що переказ відбувся).
3️⃣ Переказувати кошти можна будь-яку кількість разів і лишати безліч скрінів. Задонатьте 1000 грн і 5 разів будете вписані у список учасників розіграшу.
✅ Кому дрон?
Підрозділу мого брата, який служить у складі 24 ОМБр і зараз перебуває на фронті. Яким цей дрон зараз вкрай потрібен.
✅ Що розігрується?
Цей неймовірно крутий комплект із всіма книгами й коміксами про Відьмака, що є українською мово.. Також артбук "Світ Відьмака", офіційна кулінарна книга та 2 фігурки із світу Відьмка. Один щасливий переможець отримає це все добро.
✅ Чи можна донатити менше 200 грн?
Так, авжеж. Просто Ви не братимете участь у фінальному розіграші.
✅ Як допомогти без донату?
Вподобати й поширити цей допис у себе, написавши перед ним декілька слів про збір.
📜 Підрахунок донатів буде з усіх соцмереж (Facebook, Telegram, Instagram).
📆 16.04. опублікую табличку, щоб усі переконались, що вони у ній присутні й 17.04 о 21:00+ проведу розіграш, щоб визначити переможця. Відео процесу розіграшу опублікую у всіх соцмережах, де проходив розіграш.
Дякую усім за ваш донат і поширення збору! Окрема подяка видавництву Vovkulaka за надані примірники для розіграшу. Також дякую чудовому підписнику за статуетки, які також долучилися до цього розіграшу.
🎯Ціль: 205 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/42JtqgVZZz
💳Номер картки банки
5375 4112 1506 6742
💰PayPal
roman.zarichnyi@gmail.com
Роршах врятує нас | Канал про комікси
Іду на невеличку вимушену «відпустку» (якщо так можна назвати період, коли роботи настільки багато, що часу на відпочинок точно бракує 🥲), та хто ж я така, аби наостанок не залишити вам кілька світлин-цікавинок? 👇
1. Зліва направо: Кларк Ештон Сміт, Е. Гоффман Прайс, Едмонд Гамільтон та Джек Вільямсон під час свого гостювання у Сміта;
2. Роберт Блох разом із Фріцом Лайбером;
3. Кетрін Люсіль Мур на конвенції у 1972 році;
4. маленький Фріц Лайбер (четвертий зліва) разом із театральною трупою свого батька;
5. Дональд Вондрі разом із братом;
6. Лі Брекетт на Chicon III;
7. Роберт Блох разом із Бобом Такером;
8. Кетрін Люсіль Мур разом із Расом Годжкінсом, товаришем її чоловіка з «Moonrakers»;
9. Рей Бредбері разом з Альфредом Гічкоком.
Відкриваю дружню банку з різграшем таємничого тубусу з постерами!
Усі кошти з банки відразу йтимуть на збір Роршаха з придбання MAVIC 3T ДЛЯ ГУР МО «KRAKEN».
Роршах в межах збору за посиланням вище також розігрує 9 сувенірів поміж тими, хто задонатить безпосередньо на банку збору, тож ви можете вибрати, у якому з розіграшів взяти участь, а ще краще - задонатити на обидва!
———— УМОВИ ————
1. Донатите суму від 100 грн на банку https://send.monobank.ua/jar/2no4DDjrpE та робите скриншот.
2. Під моїм дописом кидаєте скриншот донату і я закидую вас у табличку, кожні 100 гривень це один квиток.
3. Розіграш буде йти до 20:00 24 травня. Тоді я випадковим чином вибираю переможця.
Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/2no4DDjrpE
Результати розіграшу буде опубліковано на каналі вже наступного дня, тобто 25го травня, й десь в найближчі дати і до переможця їде тубус з таємничою поліграфією Характерника.
Просто зараз хлопці з «KRAKEN» перебувають під Часовим Яром, тож закриття збору є вкрай терміновим!
❗️MAVIC 3T ДЛЯ ГУР МО «KRAKEN»❗️
Вітання усім! Відкриваю новий збір на тепловізійний дрон Mavic 3T, шолом з активними навушниками та бронеплити для медикині для спецпідрозділу ГУР МО «KRAKEN», які зараз перебувають в запеклих і кривавих боях у Часовому Ярі, що вже не є таємницею. Хлопці підготували дуже круті сувеніри з поля бою топ донатерам, від найбільшого донату до меншого. Загалом 9 сувенірів. Звернення від підрозділу можна подивитися ОСЬ ТУТ.
———— УМОВИ ————
1️⃣ Перерахувати донат на рахунок
https://send.monobank.ua/jar/5t9aQopt7h або номер банки 5375 4112 1832 4973
2️⃣ Залишити під цим дописом (САМЕ ОРИГІНАЛЬНИМ ДОПИСОМ) коментар зі скріном переказу або ж МЕНІ ПРИВАТНО, щоб я міг оновити таблицю, якщо ви потрапляєте у список переможців.
3️⃣ Переглянути інформацію хто виграє на даний момент певний сувенір від підрозділу можна буде у ПУБЛІЧНІЙ ТАБЛИЦІ, де буде вказано навпроти сувеніру суму донату і хто його отримає.
4️⃣ Можна донатити кілька разів. Вказуйте, що ви донатили уже і я буду сумувати всі ваші донати докупи, що збільшить шанс отримати сувенір.
✅ Що розігрується (від більшого до меншого донату)?
1) Найбільший донат. Годинник ручної роботи, зроблений братом бійця з підрозділу «KRAKEN» із шевроном підрозділу та кулями, зібраними з поля бою.
2) Пам'ятна рамка із шевроном підрозділу «KRAKEN» та блакитно-жовтим стягом усередині.
3-4) Велика гільза із підписом підрозділу + Мінометна гільза, з якої український бренд «PLEKIT» зробив ароматизовану свічку.
5-6) Гільза від кулемету із підписом підрозділу + Мінометна гільза-свічка від «PLEKIT».
7-9) Гільза від кулемету із підписом підрозділу.
Маю надію, що ми зможе якнайшвидше зібрати кошти на дрон та амуніцію. Бо підрозділ зараз на дуже пекельному напрямку на фронті й сильно потребує тепловізійний дрон. Усім дякую за підтримку та допомогу!
🎯Ціль: 172 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5t9aQopt7h
💳Номер картки банки
5375 4112 1832 4973
💰PayPal
roman.zarichnyi@gmail.com
Роршах врятує нас | Канал про комікси
🖤 Сподіваюсь, усі вже перетравили не тільки вмістилище свого великоднього кошика, а й той факт, що ми нарешті матимемо четвертий том зібрань оповідань Лавкрафта, написаним ним у ролі ґострайтера, або ж у співавторстві, зокрема з чотирма дуже цікавими й різними жінками: Сонею Гафт Ґрін, Зелією Бішоп, Анною Гелен Крофт та Вініфред Вірджинією Джексон.
Думаю, про Соню особливо розказувати на цьому каналі не варто: якщо погортаєте дописи вище, то знайдете чимало старих (і, мушу визнати, не надто добре написаних) матеріалів про неї, зокрема й історію, як вони дійшли до ідеї написання оповідання «Жах на Мартін-Біч». Напрочуд романтичний епізод із життя Лавкрафта, з якого все, можна так сказати, і почалося.
📍 А от з Вініфред В. Джексон ситуація все ж склалася більш неоднозначна: вона також входила до кола аматорських журналістів, як і Лавкрафт, й списалася з ним приблизно в 1915 році. Джексон була поеткою й віце-президенткою Об’єднаної аматорської прес-асоціації, в той час як Лавкрафт був її президентом. І донині навколо цих двох присутній ореол чуток про те, що між ними були романтичні стосунки, на що особливо гостро вплинула ремарка Соні про те, що вона «вкрала» Говарда у Вініфред. Хай там як, але поетичну творчість Джексон Лавкрафт дуже цінував: згадати хоча б той епізод, як йому в оливці трапилася кісточка, а він почав віджартовуватися, що це – рівень його поезії, в той час як творчість Джексон є повноцінною перлиною. Спілкування цих двох теж дуже цікаво зійшло нанівець: Лавкрафт надіслав їй світлину своєї матері, сказавши, що Джексон могла б потягатися з її вродою, і на цьому все й скінчилося 🤓
Іншу співавторку зі збірки, Анну Гелен Крофт, наймовірніше, з автором познайомила Джексон – у її написаній із Лавкрафтом історії «Поезія та боги» є очевидні перетини з творами, написаними Говардом і Вініфред.
📍 Листування Лавкрафта та Зелії Бішоп же тривало все останнє десятиліття його життя. Бішоп працювала репортеркою, паралельно пишучи оповідання та статті, аби мати змогу прогодувати свого малого сина. Вона зв’язалася з Лавкрафтом через Семюеля Лавмена й спочатку просила його просто коментувати або ж перевіряти її роботи. Врешті-решт, Лавкрафт розносив історії Бішоп на друзки, жаліючись на їх нереалістичну солодкавість, і повертав їх настільки виправленими, що в кінці було важко сказати, де починалися думки Зелії, а де – Говарда. Разом вони написали (чи точніше сказати, Зелія просила його допомогти з певною ідеєю, а Лавкрафт брався її втілювати) кілька дійсно вартісних оповідань, в яких традиційного лавкрафтівського дійсно чимало – це «Прокляття Йіґа» та «Курган».
Із Зелією Лавкрафт досить-таки непогано товаришував: С. Т. Джоші навіть іронізував, що в розмовах з нею він часто був не таким скутим, як з іншими своїми кореспондентами, й охоче ділився з жінкою різними подробицями зі свого життя. Але між цими двома з часом все ж зародилася певна холоднеча, спричинена фінансовими питаннями: Зелія не виплачувала вчасно Лавкрафту кошти за його роботу, а за деякий час навіть накопичила перед ним борг, який, донині не відомо, чи сплатила 🤔
На світлині: Вініфред Вірджинія Джексон.
🚀 Колись треба буде зробити допис про те, що ж вдалося передбачити Едмонду Гамільтону у своїх науково-фантастичних творах. Перелік того, що з цього вийде, буде дійсно вражаючим, адже фантазія письменника буяла настільки, що він навіть зміг передбачити рік, коли людина вперше висадилася на Місяць, хоч сам він і зізнавався, що не сподівався коли-небудь застати цей момент. Та у 1969 році йому разом із дружиною Лі Брекетт випала просто надзвичайна можливість стати свідками запуску космічного корабля «Аполлон-12», на якому була здійснена друга висадка людей на Місяць.
Подружжя, як зізнавався сам Гамільтон, «випросило» журналістські перепустки для того, аби бути поближче (врешті-решт, навіть тодішній президент та віце-президент опинилися далі, ніж Едмонд і Лі), й спостерігало за пуском на мисі Кеннеді. Гамільтон згадує:
«Вони сказали, що не хочуть ризикувати ними – але вони не проти ризикнуть мною! Та це був величезний досвід, знаєте, після того, як я був залучений до всього цього з 20-х років, отак-от побачити, як це насправді відбувається».
Тоді. між іншим, до останнього моменту сумнівалися, чи запускати корабель, адже перед стартом у нього двічі влучала блискавка. Брекетт віджартовувалася, що «хтось їх туди не пускає».
🚀 Проте, в Гамільтона й до того був шанс опинитися на Місяці ще за першої висадки – метафорично, звичайно. Один із його прихильників написував у НАСА з проханням, аби екіпаж взяв із собою…примірники історій Гамільтона про «Капітана Майбутнє»! Та парубку ввічливо відмовили, заявивши, що вони на борту не матимуть для них місця.
🚀 Важко уявити, що ж тоді відчували ті двоє, віч-на-віч зіткнувшись з явищем, яке тривалий час не було нічим більше, ніж яскравою вигадкою, що могла трапитися, на їх думку, тільки в далекому-далекому майбутньому (особливо Гамільтон, який пригадував, що його дитяча домівка тривалий час не мала навіть електрики, газу та адекватного водопроводу). Але, в будь-якому випадку, хто б тоді не погодився видати їм ті журналістські перепустки, той зміг ощасливити двійко людей, які давно живуть цією справою, хоч і в інакшому «контексті».
Зізнавайтесь, бувало: імпульсивно вирішуєте підстригтись, а потім дивитеся на своє обскубане волосся і думаєте, як би вам повернутися у минуле і виправити цю помилку 🚶♀️
От у Кетрін Люсіль Мур точно було: вона зізналася в цьому в листі до Роберта Барлоу в 1935-му, коли коментувала один із віршів Френка Белнапа Лонґа.
«А один рядок з іншого вірша просто збив мене з ніг. "Вони любили тебе так, як жінка любить своє волосся". Річ у тім, що я нещодавно відрізала своє довге волосся, і тепер відчуваю себе настільки ураженою горем, наче я втратила всю свою родину та друзів. Мені цікаво, як він про це дізнався?».Читать полностью…
🔴 Там, цейво...гриб тепер є на Друкарні!
Чогось extra поки не гарантую, хіба що трошки відредаговані перезаливи дописів звідси, але з більшою кількістю світлин. Та якщо підпишетесь і там, буду вдячна!
Зазирайте 👀
✒️ 20 квітня 1908 року народився Дональд Вондрі – чергова в «химерній» галузі постать, про яку так і проситься сказати, як про «несправедливо забуту».
Та одна з основних несправедливостей все ж полягає в тому, що писемна творчість Дональда не просто зосталася маловідомою – забутим й припорошеним пилом зостався інший його визначний здобуток: засновництво Arkham House разом із Авґустом Дерлетом.
✒️ Близький друг Лавкрафта, з яким вони колись влаштували те саме відоме змагання з поїдання морозива, він увійшов з ним у контакт через іншого свого кумира – Кларка Ештона Сміта. З тих пір його життя так чи інакше вертілося навколо Говарда: саме він посприяв тому, що Фарнсворт Райт прийняв, певне, найвідоміший твір Лавкрафта «The Call of Cthulhu» до «Weird Tales», а згодом, після смерті Говарда, скооперувався з Дерлетом й почав займатися компонуванням його творів. Відмова за відмовою від інших видавців, і чоловіки пішли на ризикований крок: створили своє видавництво про химерну прозу й для тих, хто її писав.
✒️ А те, що відбувалося далі, це сумна історія того, як Вондрі так і не вдалося посісти таке ж місце в популяризації творів Лавкрафта, що й Дерлету: мобілізований, він відійшов від роботи над видавництвом, а по своєму поверненню з’ясував, що місця йому в Arkham House вже й не лишилося. Вондрі навіть подавав позов на свого колегу, але зміг його виграти тільки через тринадцять років, коли сам Дерлет вже був майже як з десяток років мертвий. На короткий строк відпрацювавши там редактором, він повністю відійшов від справ видавництва, так остаточно й не оговтавшись від несправедливості, що звалилася на його плечі. Це вразило Дональда настільки, що він навіть деякий час брав участь у написанні релігійних листів-розсилок, які засуджували той рух, до зародження якого він сам і долучився.
✒️ Єдиною дійсно велико нагородою, якою відзначили Дональда за його життя, була Всесвітня премія фентезі, від якої він, до того ж, відмовився, та ще й з доволі благородної причини: йому не подобалося, якою карикатурною та потворною була нагорода, що тоді поставала у вигляді бюста Лавкрафта.
✒️ Звичайно, Дерлет у більшому обсязі вклався у видавництво, але чи зміг би він провести його запуск, якби не Вондрі? І чи побачили б ми колись те саме культове лавкрафтівське оповідання, яке перевернуло жанр, якби не юнак, який їхав до свого кумира в Провіденс кілька днем автостопом, пару-двійку разів ночуючи під відкритим небом, коли не знаходилося водіїв, готових його підвезти..?
👇🏼 На світлині зліва направо: Дональд Вондрі, Говард Філіпс Лавкрафт та Френк Белнап Лонґ.
Розігруємо 45 книг за донат для ЗСУ (збір на fpv-дрони)❗️
🙏 СИТУАЦІЯ ВКРАЙ ВАЖКА, ДУЖЕ ПРОШУ МАКСИМАЛЬНОГО ПОШИРЕННЯ💙💛
Умови:
1. Перерахувати 250 гривень (або більше) на рахунок
https://send.monobank.ua/jar/ARwga1muR2 або номер банки 5375 4112 1719 0607 (Сергій Ф.)
2. Залишити під цим постом (там де оригінальний) коментар зі скріном переказу (хоча б частинку, щоб було видно, що переказ відбувся).
3. Переказувати кошти можна будь-яку кількість разів і лишати безліч скрінів. Задонадьте 3750 грн і я 15 разів впишу ваше ім'я у розіграші.
✅ Кому fpv-дрони?
FPV-дрони необхідні всюди, але наразі саме 81-й ОАеМБр, де служить мій брат. Бригада знаходиться на Бахмутському напрямку (Білогорівка). Список потреб дуже великий, сподіваємось зможемо хоч трохи закрити потреби fpv-дронами, які, за словами знайомих військових, дуже гарно зарекомендували себе в нищенні ворога.
✅ Які книги розігруються?
Всі, що на картинці. Усі книги нові. І один щасливий переможець їх усі отримає.
✅ Чи можна донатити менше 250 грн?
Так, авжеж. Просто Ви не братимете участь у фінальному розіграші. Розуміємо, сума в 250 грн немаленька, але в середньому кожна книга з добірки вартує майже вдвічі більше.
✅ Як допомогти без коштів?
Поширити цей допис у себе, написавши перед ним декілька слів про збір.
▫️ Підрахунок донатів буде з усіх соцмереж (фейсбук, телеграм, інстаграм, твіттер).
▫️ 25.04. виставимо табличку, щоб усі переконались, що вони у ній присутні і 26.04 о 21:00 зробимо онлайн-трансляцію у фейсбуці, щоб обрати переможця.
#допомогаЗСУ
Рівно два роки тому на цьому каналі вийшов перший допис! 💀
Якщо торік його тематичне спрямування так відрізнялося від того, що маємо зараз, про те, яким він був тоді й згадувати смішно 👀 Але приємно знати, що тут ще є люди з тих часів, коли канал взагалі не мав ніякої узгодженої теми і просто був місцем, куди я вивалювала якісь свої думки.
Сподіваюсь, далі – більше. Хочеться вірити, що мені все ж вдалося зацікавити вас у деяких з тих письменників та письменниць, яких я сама дуже ціную, та й загалом закохати в жанр так, як я свого часу закохалася в нього.
Якщо хочете привітати мене, то закиньте на збір Роршарху (там якраз круті призи, а сьогодні ще й останній день, коли ви можете виграти крутий відьмацький набір, тож не проґавте свій шанс!).
І дякую всім, хто читає. Без вас ці грибні спори так далеко й глибоко б не розповсюдилися 🖤
Факультет історії і права ХНПУ імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ.
Прийшов запит від нашого випускника, бійця в/ч А4729.
Необхідно :
🔸10 пар медіаконвертерів Voltronic NetLink A+B
🔸Планшет Lenovo Xiaoxin Pad 2024
🔸Турнікет Tourniquet Set CAT Generation 7 (4 шт. для всіх кінцівок)
Кожна гривня важлива!
💳Моно :https://send.monobank.ua/jar/28jDAgaMVc
💳Номер картки банки : 5375411213898773
Канал звітів @reportgroupzbir
Інформація про нас
Прокинулись, потягнулись, видихнули з важким «йбн блд русня» і донатимо! 👊
Куди? На авто для 3 штурмової.
Хто збирає? Книгарня «Ніша». Ось їхній оригінальний допис про збір.
Серед донатерів розіграють книжки Софії Андрухович з автографами — «Жінки їхніх чоловіків. Старі люди» та «Амадока».
❗️ Білет на участь в розіграші — 50 грн. Обовʼязково вказуйте свій номер телефону в коментарях до платежу.
Реквізити:
Банка: https://send.monobank.ua/jar/51WLcNoFGD
Карта: 5375411215699450
«Надзвичайно цікавий екземпляр праворуч від вас – це не голова з банки, наповненої формальдегідом […]. Це я, Генрі Каттнер, найледачіша людина, яка коли-небудь тицяла по друкарській машинці й отримувала за це гроші».
📍Цими словами починається гумористичний есей про сьогоднішнього іменинника, Генрі Каттнера, у фензіні «Futuria Fantasia» 1939-го року. Експресивний та на диво інформативний (хоч і не без зайвих гіперболізацій) нарис таку назву й мав: «Чи правда все те, що вони говорять про Каттнера?». І от, що про того Каттнера все ж говорять 👇🏻
«Каттнеру двадцять чотири роки. Він пише більшу частину свого життя – навчився друкувати, коли йому виповнилося вісім, і з тих пір не перестає цього робити. Народився із кнопкою друкарської машинки в роті. Зараз живе у тихій катакомбі, що зветься Беверлі-Гілз – першому побаченому мною кладовищі, освітленому вуличними ліхтарями».
«Генк небагатослівний, щирий. Та він має таке почуття гумору, що вибиває з тебе весь дух. Він – ідеальний жартівник-відчайдух».
«Каттнеру подобається, як пише К. Л. Мур (а кому ж не подобається?). Він хотів би писати як вона, але стверджує, що коли він намагається їй наслідувати, то виходить якесь сміття […]. Він малює свою картину талановитими різкими мазками, у той час як Мур накладає свій жах, нашаровуючи його, доторком майстра мозаїки. Каттнер збиває з ніг і змушує вас відскакувати. Мур же закручує вас у павутиння і затягує у нескінченність».
«Так чи правда все те, що говорять про Каттнера?
Ні, він не вживає наркотики, аби досягнути цього ефекту у своїх історіях. У нього на столі стоїть гігантська картина Арта Барнза, і коли він сідає писати, то час від часу глипає на неї, аби відчути цю моторошну атмосферу. А вже потім він починає друкувати!
Вклоніться, містере Каттнер.
(Та нахилися ж ти нижче, Генку! А. К. Барнз).
БАМ!
Ауч! (Каттнер)».
📍 А ось, що Каттнер написав про себе, коли до нього звернулися із проханням написати коротеньку автобіографію (це дійсно рідкісний випадок, коли він поділився бодай чимось особистим, хай і в притаманній для нього саркастичній формі):
«У мені п’ять футів з чимось – не певен – важу десь 135 [фунтів], худющий як жердина, а ще я глибоко прив’язаний до маленьких темних вусиків, що їх кличу Квентіном. Ходив до школи. Невдало працював над багатьма речами. Писав. Служив. З тих пір моя єдина перспектива – це бути настільки ледачим, наскільки це можливо. […] Що ж ще? Ненавиджу взуття та краватки. Мені подобається моя шия, та мені вона, звичайно, щоб їсти. К. Л. Мур – моя улюблена авторка».
📍 А якщо все ж без властивих Каттнеру гуморесок, то хочеться без зайвих лестощів відзначити, що він, певне, одне з моїх головних відкриттів минулого року. І як би не було шкода, що його життя склалося так, як склалося, ми все ж маємо йому віддячити за його творчий доробок: фантастичний (в усіх сенсах!), задиркуватий, химерний, дотепний, доволі-таки плідний та розмаїтий, до якого, з часом, сподіваюсь, звертатиметься все більше і більше читачів.
Бо Каттнер того дійсно заслуговує.
А нижче та сама карикатура Каттнера, на яку в «Futuria Fantasia» посилаються як на «надзвичайно цікавий екземпляр» 👇🏻
🖤 Сьогодні День Народження Роберта Блоха – культового письменника всеможливих жанрових розгалужень, одного з найвідоміших наслідувачів лавкрафтіанської традиції, сценариста та просто величезного жартівника!
На честь цього зібрала для вас низку цікавезних світлин із іменинником 👇
1. Роберт разом зі своєю першою дружиною Маріон.
2. Блох тисне руку Кліффорду Сімаку на St. Loiuscon.
3. Роберт разом із Фріцом Лайбером та Едмондом Гамільтоном.
4. Джоан Кроуфорд та Блох на заході, присвяченому стрічці «Straitjacket».
5. Блох разом із Вампірою.
6. Блох розписується на ножі своєї прихильниці.
7. Разом із Лі Брекетт (і великою кількістю пляшок 😋).
8. На тлі постеру культового «Психо», знятого за його однойменним романом.
9. Блох із Форрестом Акерманом та Фріцом Лайбером.
10. …а також із Акерманом та постерами до «Привида Опери»!
А чому б мені вам не нагадати скоренько про своє існування, а заодно й підбити підсумки по березневим дописам? 👀
📍 Збірка ілюстрацій Джона Шонгера до «Дюни» Френка Герберта.
📍 Тематичний допис про Лі Брекетт, приурочений до 8 березня.
📍 Допис, присвячений річниці весілля Говарда Філіпса Лавкрафта та Соні Гафт Ґрін.
📍 «Чесна реакція» Роберта Блоха на його відзнаку на L. A. Con II.
📍 Дописи про смерть Лавкрафта та Брекетт.
📍 Огляд на «Із праху посталі» Рея Бредбері.
📍 Аналіз оповідання Едмонда Гамільтона «Exile», прототипом одного з героїв у якому був Генрі Каттнер.
#грибний_дайджест
Видавництво «Віват» оголосило про передпродаж антології «Змієві вали», тож тепер можу трохи написати про неї.
– Це розширена і доповнена версія антології, яку я укладав у 2022-му році на замовлення польського видавця. Тут трохи більше оповідань – двадцять. Також ми актуалізал дані в есеї-огляді української фантастики, який після 22-го року встиг вийти ще англійською, французькою та угорською мовами. Нижче даю повний зміст антології.
– Спеціально для цього видання Олександр Продан проілюстрував всі твори – маємо 20 повносторінкових ілюстрацій + кілька заставок до трьох частин есею.
– Звісно, ці тексти – лише верхівка айсберга. Саме тому ми даємо й огляд, в якому хоча би коротко намагаємося згадати про різних авторів, різні жанри і т.д.
– У цьому томі – лише завершені твори, не уривки. Я намагався зібрати твори, які будуть цікаві сучасним читачам, а не лише вузькому колу літературознавців.
/продовження і зміст — в коментарі/
