fungifromyuggoth | Unsorted

Telegram-канал fungifromyuggoth - гриб з юґґота

2728

про життя, пригоди та творчість провідних письменників химерних жанрів 🧟‍♀️ з ділових (і не дуже) питань: @buriedinwater інші соцмережі: https://linktr.ee/shumskayeva

Subscribe to a channel

гриб з юґґота

🌟 Упродовж свого життя Рей Бредбері кілька разів відвідував заходи, що відбувалися у Каліфорнійському технологічному інституті. 12 листопада 1971 року він прибув туди на один із симпозіумів разом із письменником Артуром Кларком, журналістом Вальтером Салліваном та науковцями Карлом Саґаном та Брюсом Мюрреєм. Початок його промови розпочався з одного дуже цікавого спогаду:

«Я поняття бісового не маю, що я тут роблю. Я найменш пов’язана з наукою людина серед тих, що сьогодні перебувають на цій платформі. Зі мною постійно щось виясняють дев’ятирічні хлопчаки. Кілька років тому десятирічний хлопчик підбіг до мене й спитався:

— Ви містер Бредбері?
Я сказав:
— Так.
Він спитав:
— Це ваша книжка — «Марсіанські хроніки»?
Я сказав:
— Так.
Він промовив:
— На 92 сторінці у вас є місяці на Марсі, які сходять на Сході…
Я сказав:
— Так.
Він відказав:
— Ні.

Тож я вдарив його. Чорти б мене побрали, якби мене зацькував якийсь хлопчисько».

Читать полностью…

гриб з юґґота

«Якось так сталося, що життя письменника рідко коли таке ж цікаве чи сповнене пригод, як і ті історії, що він пише. Я знаю, що це правда, бо провів більшу частину свого життя в Каліфорнії, де може статися фактично будь-що».

Так починається автобіографічний есей Генрі Каттнера, опублікований у журналі Startling Stories за 1940 рік. Поглянемо, що ж ще він там розповідав про себе 👇

📍 «На моє превелике задоволення, я народився в Лос-Анджелесі й немовлям провів більшу частину сплячим під прилавком книгарні мого батька. Я поглинав сонячне світло й апельсиновий сік у величезних кількостях. Тоді я переїхав до Сан-Франциско, де вже всотував туман, який з тих пір і полюбив».

📍 «Я відвідував найсуворішу школу у Фріско, що біля Гейз-Веллі, де й заробив кілька медалей за низку абсолютно непотрібних речей так само, як і безліч синців під очима. Повернувшись на південь, я закінчив середню школу й вирішив доєднатися до військово-морського флоту. Мене переконали цього не робити. Замість цього я пішов на роботу. Я працював у будівельному магазині, у цементній бригаді, у книгарні та в літературному агентстві».

📍 «Звички? Я не люблю краватки й віддаю перевагу шарфам. Мені подобається велике містке взуття. Я викурюю одну цигарку за одною, коли пишу, і якщо я вже почав писати оповідку, то рідко зупиняюся, доки її не закінчу. Інші стимулятори сповільнюють мою роботу, хоча чорна кава часом й допомагає. Мені подобаються сендвічі з арахісовим маслом та беконом. Я люблю під зав’язку набиті крісла. Мені не подобається водити, але, тим не менш, часом вирушаю у довгі й виснажливі вилазки на моїй тарантайці. І зрідка коли можу заснути, доки не прочитаю бодай одну книжку за ніч».

На світлині зліва направо: Генрі Каттнер, Кларк Ештон Сміт та Едґар Гоффман Прайс.

Читать полностью…

гриб з юґґота

🇺🇦 Сьогодні — день Збройних Сил України. Привітати наших військових, завдяки яким сьогодні ми можемо отримувати подарунки від Миколая, можна закинувши кошти на наш збір.

Залишилося зовсім трошки, тож останній ривок — і ми нарешті зможемо розбити банку.

Між іншим, з нами щедро поділилися ще однією чашечкою, тому-у-у… 👀 Неодмінно поширюйте цей допис і донатьте — це вкрай важливо!

Ваш донат сюди.

Читать полностью…

гриб з юґґота

👆 Гарлан Еллісон розповідає про те, як станом на 1993 рік у нього було вісім з половиною нагород Г’юґо.

Чому ж саме стільки?

Одну з нагород здобула стрічка A Boy and His Dog, першоджерелом якої була однойменна оповідка Гарлана. Письменник обурився тим, що режисеру дали нагороду, а йому — ні, хоча він написав для неї матеріал. Однак, так як товариство не мало більше повноцінних нагород, все, що вони запропонували Еллісону, це дерев’яну основу.

Гарлан не відмовився від половинки нагороди. Забравши її собі, він посадовив на дерев'яну базу невеличку фігурку Джиміні Крікета 🦗

Читать полностью…

гриб з юґґота

🌟 У 1966 році вийшов фензін, присвячений п'ятдесятиріччю Форреста Акермана, відомого редактора, літературного агента та просто великого прихильника фантастики. У ньому різні письменники ділилися спогадами, пов’язаними з «Форрі», й Лі Брекетт та Едмонд Гамільтон виключенням не стали.

Гамільтон згадував, що коли йому самому виповнилося двадцять п’ять, він уже як чотири роки активно публікувався. Однак того року в нього вперше попросили автограф — йому про це написав чотирнадцятирічний президент клубу прихильників наукової фантастики Сан-Франциско. Згодом, майже через десятиріччя, Форрест зізнався йому, що саме він і був тим хлопчиком.

☀ Через Акермана в житті Гамільтона трапилася й друга видатна подія: його шлюб. Про це Брекетт згадувала у фензіні таке:

«Це відбувалося літом 1946. […]. Він [Гамільтон] дізнався, що Л. Б., як і він сам, велика прихильниця Worm Ourobouros Еддісона. Далі вона розповіла йому, що марно шукала собі примірник, при цьому помітивши, що він, так би мовити, дивиться на неї під Новим Кутом. Наступного разу, коли вони зустрілися, він вивудив книжку й вручив її з незворушністю людини, що подібні речі робить щодня. Л. Б. була дійсно приголомшена.

Тієї ночі Автор [жартівливий псевдонім, яким Гамільтон сам себе назвав у фензіні] зробив їй пропозицію.

— Але, — сказала вона, — це так неочікувано. Це тільки наше третє побачення. Ти впевнений..?
— Звичайно, що я впевнений, — сказав він, вказавши на книжку. — Цей примірник належить Форрі Акерману. Він його позичив мені, тож я маю його повернути.

Дякую тобі, Форрі, за те, що зробив цей шлюб можливим».

На світлині зліва направо: Едмонд Гамільтон, Лі Брекетт та Форрест Акерман
👇

Читать полностью…

гриб з юґґота

Рей Бредбері в одному з епізодів шоу You Bet Your Life 👆

На запитання ведучого, чи Рей одружений та як він зустрів свою дружину, він розповів історію про те, як Марґарет познайомилася з ним у книжковому магазині, в якому працювала. Жінка думала, що Рей збирається вкрасти кілька книжок, тож і заговорила до нього того доленосного дня.

📚 Коли ж письменника запитали, що саме його змусило звернути на його майбутню дружину увагу, між Реєм та ведучим відбувся такий діалог:

«— Вона була дуже розумна й начитана.
— Як ви дізналися це: просто побачивши її посеред магазину..?
— Після того, як через деякий час розговорився з нею та дізнався, що вона знає всі мої книжки та оповідки. Звичайно, це мене причарувало.
— Іншими словами, ви одружилися на цій дівчині, аби сідати серед ночі й обговорювати вас.
— Що ж, зрештою це до того й привело.
— Це не почало вам з часом набридати?
— Ні, мене це дуже бадьорить».

Читать полностью…

гриб з юґґота

Фантастики багато не буває. Каналів, які розповідають про неї, теж.

З цієї нагоди й запрошую вас зазирнути до теки, в якій ви гарантовано знайдете цікавий тематичний контент, що точно припаде до душі всім шанувальникам жанру.

Ваш портал у фантастичні світи 🌀

Читать полностью…

гриб з юґґота

У цьому році я частенько випадала з каналу й в ті проміжки, коли мене тут не було, трошки встигалося читати. Не так багато, як би мені самій того хотілося, але на дещицю жанрового й цікавого свій час все ж вдавалося виокремлювати. Тому тримайте невеличкий дайджест прочитаного, на яке немає розлогих відгуків 👇

«Піранезі» Сюзанна Кларк

З перших сторінок книжки мене точив острах, що вона мені не надто сподобається — з «Леді з Ґрейс-Адью» тієї ж авторки якось зовсім не склалося з тієї причини, що всі оповідання звідти видавалися мені дуже поверхневими, а «Піранезі» з першої ж сторіночки занурює тебе в такий унікальний всесвіт, сповнений недомовок і таємниць, що тієї ж самої поверхневості я й боялася. Однак склалося абсолютно протилежне — книжка вмить мене захопила настільки, що відірватися від неї було геть несила. Чарівний баланс між магічним і реальним, правдивим і напівправдивим, красивим і місцями відверто «чорнушним» ідеально наклався на дуже щемкий кінець зі, здавалося б, доволі банальним, але все ще ефектним сенсом. Буду з нетерпінням очікувати на екранізацію від Laika, а самій книзі від мене 4,5/5.

«Чаклунський світ» Андре Нортон

Абсолютно випадково знайшла цю книжку в бібліотеці й просльозилась від думки, скількох культових фантастів та фантасток колись видавало КСД 🌚 Андре Нортон була першою жінкою, що здобула відзнаку Gandalf Grand Master of Fantasy, тож, зрозуміло, оминути її з мого боку було б гріховно, а «Чаклунський світ» якраз-таки відкриває її популярну серію «Есткарпський цикл».

У мене з романом великої любові не склалося з однієї простої причини: чим більше фентезійних історій я читаю, тим краще розумію, що це просто не моє. Однак мені сподобався антураж (таке собі середньовіччя, в якому то там-сям є певні вкраплення цікавих технологій) й потужне феміністичне спрямування тексту з цікавими й сильними персонажками. Було б чудово, якби хтось цикл перевидав (навіть я б за таких умов сховала всі свої упередження до фентезі й читнула далі), та й загалом, ідеї Нортон мені здаються дуже цікавими, тож в її доробку я ще обов’язково подлубаюся в пошуках чогось, імовірно, більш «твердофантастичного», хоч й сама авторка стверджувала, що вона більше віддає перевагу історично-пригодницьким сюжетам. Від мене 3/5.

«Чарівник земномор’я» Урсула Ле Ґуїн

Ось тут хочеться щиро заздалегідь вибачитися за все, що я далі напишу, але мені геть не сподобалося 🌚 Для мене ця історія з тих, до яких би ти гарантовано прикипів серцем у дитинстві, однак, перше знайомлячись з твором у дорослому віці, для мене книжка виявилася досить-таки прохідною й звичайною. З огляду на те, що Ле Ґуїн «дала поштовх фентезійному полю», текст дійсно можна назвати потужним і таким, що вражає полем ідей, але для мене він почасти втратив свій чар саме через те, що за своє дитинство я начиталася силу-силенну подібних текстів, тож перу Урсули мене не вдалося вразити от зовсім-зовсім (з цього випливає теорія про мою сильну любов до сай-фаю «бульварного» типу, який мене навпаки чомусь дуже приваблює попри свої очевидні недоліки, — у мене всього-на-всього не було такого чтива у дитинстві!). А якщо підсумовувати, то це надзвичайно динамічна й чарівна історія про життєвих шлях та пригоди одного чаклуна, яка, хоч мені й не сильно сподобалася, все одно мотивує далі знайомитися з творчістю Ле Ґуїн.

🪐 А прямо зараз ж жанрового «дожовую» збірку оповідань Брекетт і розпочинаю «Return to Otherness» Каттнера. Ці двоє мене традиційно не підводять, тож, рано чи пізно, чекайте на розлогі відгуки. Ну й, звичайно, діліться, що цікавого читаєте/читали.

Читать полностью…

гриб з юґґота

🌟 В одному з фензінів, в якому велася рубрика Who’s Who In Science Fiction, автори надавали коротенькі біографічні довідки про себе. У випуску, в якому честь розповідати про себе випала Лі Брекетт, вона відповіла на запитання, які ж її улюблені ілюстрації до власних творів:

«Щодо [найкращих] ілюстрацій до моїх історій, то я думаю, що це будуть зображення до Lorelei of the Red Mist».

🌟 Лі має на увазі ілюстрації Келлі Фріза до свого оповідання, написаного у співавторстві з Реєм Бредбері, у журналі Tops in Science Fiction за 1953 рік. Тільки погляньте, яка ж краса! 👆

А про тогочасні ілюстрації в бульварних журналах Лі відгукувалась так:

«Я думаю, що нині письменники здебільшого задоволені тим, як ілюструються їхні твори. Раніше деякі з них [зображень] дійсно були незугарними, однак зараз їхня якість значно покращилася. Тим не менш, я можу пригадати чимало дійсно гарних ілюстрацій кількарічної давності, деякі з яких були для творів, що їх точно не можна назвати шедеврами світового значення!».

Читать полностью…

гриб з юґґота

Сьогодні в мене найбадьоріший ранок за все життя, бо почався з прильоту у мій будинок.

Ви, мабуть, вже бачили його в новинах - прилетіло в мій поверх, але в іншу квартиру 💔

Тож повертаюсь до вас з проханням трохи задонатити на збір на ППО, бо це неймовірно важливо🙏

Збір 🖇 /channel/sashas_reads/3286

Банка 🖇 https://send.monobank.ua/jar/74rz9MW1hs

Він майже завершений, та якщо вийде більше, всі кошти перекажу фонду, зайвими вони точно не будуть.

Дуже всім дякую і бережіть себе🙏

Читать полностью…

гриб з юґґота

Поки адмінка цього каналу у мінівідпустці, обов’язково зазирайте до інших книжкових блоґів☝🏼

Тож тицяйте ТУТ і читайте тільки найкращий тематичний контент, якого тут дійсно знайдеться на будь-який смак 🤝🏻

Читать полностью…

гриб з юґґота

✈️ Розігруємо 40 книги за донат на ЗСУ (збір на Мавік)

За донат від 250 грн ви отримуєте шанс виграти 40 книг, всі, що бачите на фото.

Але більше донатити не забороняємо 😉

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/7E1s1PMLAH

💰 На що збираємо?

На Mavic 3 Pro та актуальні потреби підрозділу (антена, генератор, ремонт автівки, ноутбуки тощо).

👤 Для кого?

Для бійців роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «NOVA».

Ми вже проводили збір для хлопців цієї весни й успішно зібрали кошти на 8 fpv-дронів.

⏳ Розіграш відбудеться наступної неділі (6 жовтня) о 19:00.

Читать полностью…

гриб з юґґота

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ.
Наразі звернувся випускник, військовослужбовець ББпС 61 бригади.
Потреба: ремонт автівки
Кожна гривня важлива!

🎯Ціль: 20 000.00 ₴

🔗Посилання на конверт
https://www.privat24.ua/send/d3qji

💳Номер картки банки
5168752101871922
Канал звітів @reportgroupzbir

Читать полностью…

гриб з юґґота

🦇 Стежками дружніх каналів до мене прибрела новина, що сьогодні Міжнародний день Бетмена, тим самим нагадавши мені про ті триб’юти, які індустрія надавала Едмонду Гамільтону — потужній постаті не тільки в царині наукової фантастики, а й коміксів.

Сам же Едмонд неодноразово писав сценарії й до Бетмена, почавши з історії Bandits in Toyland у випуску Batman №11 1942 року (ще до того, як він офіційно почав працювати в цій індустрії). Згодом він подарував шанувальникам коміксів про людину-кажана такі історії, як The Case of the Practical Joker, The Master’s Meteor, One Corpse Too Many, A Japanese Plot to Poison… та чимало інших.
 
🤖 Повернемося до триб’ютів — розпочати мені хочеться з одного пожиттєвого. У 1956 році у 74 випуску журналу Strange Adventures в історії The Metal Spy from Space! з’являється персонаж, якого звати Едмонд Гамілфорд, що здатен завадити тим самим металевим шпигунам з космосу передавати інформацію про Землю на свою планету. Гамілфорда кличуть Рятівником Світів — пряме посилання на псевдонім, який собі заробив Гамільтон серед колег завдяки повторюваному сюжету у своїх творах, коли планети рятуються від немислимої загрози в останню мить. І Гамілфорду з коміксу дійсно вдалося врятувати Землю, але в досить незвичний спосіб: просто пригадавши сюжет однієї зі своїх старих історій! 😅
 
🤖 А в Superman №378 ви зможете зустрітися з героєм, якого так і звати — Едмонд Гамільтон. Його армійські друзі дражняться, називаючи чоловіка Капітаном Майбутнє (а отримавши підвищення, він стає цілим ПОЛКОВНИКОМ Майбутнє!), що прямо посилає на персонажа, про якого Гамільтон так багато писав. А ще в нього є найкращий друг на ім’я Брекетт — очевидний реверанс у сторону Лі Брекетт, дружини Едмонда. У цій історії Гамільтон отримує неочікуване видіння з майбутнього, в якому бачить, як винищується Земля. І, звичайно ж, наш герой знову береться до того, що йому вдається найкраще — рятувати Землю в найкритичніший момент! Він створює пристрій, який перетворює його, власне, на Полковника Майбутнє, й береться до порятунку світу, однак йому на заваді стає…Супермен! Виявилося, що Гамільтон трохи не так трактував послання, що спричинило небезпечну плутанину…

І так, це той самий комікс, під час якого Джуліус Шварц попросив, аби Едмонду Гамільтону дали підвищення.
 
🤖 В індустрії Гамільтон пропрацював плідних 20 років і завершив кар’єру тому, що почав разом із дружиною багато мандрувати й не встигав цим займатися повноцінно. Едмонд ніколи не приховував, що для нього комікси є, скоріше, додатковим джерелом заробітку, ніж чимось, до чого він прикипів душею. Про це він і говорив в одному зі своїх останніх інтерв’ю для Tangent:
 
«Для мене комікси були чимось тимчасовим».
 
«Звісно, головною перевагою коміксів було те, що за них платили значно більше, ніж за наукову фантастику. Морт Вайзінґер, мій старий друг і приятель, перейшов до коміксів зі Standard Magazines. У 1941 році він захотів, аби я там спрівпрацював разом з ним, — я трохи подумав про це, а потім сказав йому, що не хочу, аби мене цим займали. Після війни, власне, на День Перемоги над Японією, він написав мені й спитався: "Еде, ти не передумав?". Що ж, під час війни ринки наукової фантастики дуже збідніли, тож мені було важко заробляти собі на життя, а ще Морт знав, що мені не подобається жити в Нью-Йорку, тож сказав мені, що якщо ти приїдеш і побудеш з нами тиждень, то ми покажемо тобі, як це все робиться, а потім надсилатимеш нам усе поштою. І я поїхав […]. Мені це подобалося. Не так сильно, як писати оповідання, але…це аж ніяк не було "халтуркою"».

Читать полностью…

гриб з юґґота

Скоро чесно будуть нормальні дописи, а поки тримайте трошки спаму (але все ще тематичного! 🌚).

Похвалюся абсолютно випадковими, але цінними для моєї колекції надбаннями 🤲🏻

Читать полностью…

гриб з юґґота

Думаю ввести рубрику «Навіщо ж читати книжки й писати на них відгуки, якщо можна просто показати, що тобі прийшло з eBay?» 🌚

Давно не хизувалася, що ж цікавого маю на поличках: сьогодні покажу вам неочевидний готичний must-read від Haffner Press: збірку жахастиків від Едмонда Гамільтона The Vampire Master and Other Tales of Horror.

📍 Попри те, що автор ввійшов у літературний пантеон, передусім, як фантаст, в його доробку знайшлося місце й для химерних історій: воно й не дивно, враховуючи, що через нестачу журналів у жанрі нф, Гамільтон спершу був дописувачем саме у Weird Tales, в якому й дебютував.

📍 Маю підозри, що на мене тут чекатиме дещо меррітівське.

З Меррітом у мене не надто хороші стосунки, тож маю попередні острахи, та не спробую — не дізнаюсь, що ж воно таке. Однак книжка, на мою думку, в будь-якому випадку чудово б вписалася до «Майстрів готичної прози» Жупанського й ідеально поповнила тамтешній перелік авторів, дотичних до Weird Tales 🤫

Читать полностью…

гриб з юґґота

🌟 7 грудня 1915 року народилася Лі Брекетт — авторка науково-фантастичних і детективних історій, єдина жінка, яка коли-небудь «торкалася» сценаріїв до Star Wars, улюблена сценаристка Говард Гокса й абсолютно справедливо титулована «королева космоопери».

У цей день, думаю, Лі було б доцільно самій щось розказати про себе. Тому тримайте уривки її автобіографічного есе, написаного для фензіну Destiny у 1954 році 👇

📍 «Я народилася 7 грудня 1915 року в Лос-Анджелісі, Каліфорнія. Там, а ще в Новому Орлеані й Бостоні (де я також прожила кілька років) я й навчалася. Мій тато помер перед тим, як мені виповнилося три роки, тож який би хист до письма я не мала, я успадкувала це від нього. Не так давно я знайшла серед родинних паперів пакунок з його поемами, замальовками сюжетів й недописаними історіями — особливо лячно стає від того, що одна з оповідок мала ідентичну назву до тієї, над якою я тоді працювала. Шкода, що він не прожив достатньо довго, аби затвердитися в тому статусі, а якому він так хотів — письменником».

📍 «Більшу частину свого дитинства — беззаперечно, найщасливіші його роки, — я провела в будинку свого діда на віддаленому каліфорнійському пляжі. Там я плавала, рибалила, засмагала на сонці й розвила в собі охоту до збирання на березі всіляких дрібничок, яка так мене ніколи й не покинула. Там я відкрила для себе Едґара Райса Берроуза та Марс. Там я прочитала Дойлову оповідку The Maracot Deep в Saturday Evening Post, що стала ще одним наріжним каменем. Там я напам’ять завчила Jungle Book Кіплінґа та вперше спробувала Райдера Гаґґарда. У мене також були хороші оцінки з англійської. Ці дві речі згодом мене зрадили: одна привела мене до фантастики, а інша — до переконання, що бути письменницею, це легка робота».

📍 «Я продала свою першу історію завдяки двом речам. По-перше, завдяки своєму дідусеві, який аніскілечки не сумнівався в мені, фінансуючи мою можливість писати тоді, коли я була достатньо дорослою, аби самотужки заробляти собі на хліб. По-друге, завдяки такому собі Генрі Каттнеру, про якого ви вже чули, котрий вирішив, що мої невпевнені і безформні спроби мають певний потенціал, і зробив усе можливе, щоб допомогти мені розвинути його».

📍 «Що мені подобається й не подобається? Легко. Мені подобаються люди, окрім тих, які перебувають у загальному переліку покидьків, що їх не варто перераховувати. Я люблю товсті стейки та печену картоплю. Мені подобаються собаки, коні та коти — в зазначеному порядку. Я люблю плавати, читати, слухати музику та ходити в лісі, особливо в жовтні чи коли настає глибока зима й спадає сніг. Мені подобається жити за містом. Я люблю працювати руками, а за містом завжди є, що робити, від вирощування картоплі й до зрізання кущів. Я терпіти не можу низку речей: капелюхи, закупи, виряджатися, високі підбори. Якби в мене був вибір, я б не вдягала нічого, крім брюків, лоферів та старого светра. Мої найкращі оповідання? Я думаю, що Starmen of Llyrdis — це моя найкраща науково-фантастична новела, а The Halfling чи The Veil of Astellar, певне, мої найкращі оповідання».

📍 «Мій улюблений письменник наукової фантастики — Едмонд Гамільтон. Він мені сподобався настільки, що я вийшла за нього заміж у 1946 році. Та він мені й досі подобається. Ми жили в районі Лос-Анджелесу три роки, поки я працювала сценаристкою. Я працювала над такими картинами, як The Big Sleep та одним фантастичним фільмом, The Vampire’s Ghost […].

Приємно бачити, як наукова фантастика розвивається, отримує визнання, зростає. Це, мабуть, особливо тішить тих з нас (я була пізнім прибульцем порівняно з Гамільтоном, Лейнстером і багатьма іншими, але це все ще було чотирнадцять років тому), хто писав заради любові і півпенні за слово, і мусив пояснювати людям, що ж таке наукова фантастика. Я рада, що вона перестала бути таким собі пасинком.

І я дуже сподіваюсь, що я зможу лишатися в галузі стільки, скільки я зможу».

Читать полностью…

гриб з юґґота

📍 Письменник, публіцист та журналіст Амброуз Бірс вважається безвісти зниклим у 1913 році. Чоловік вирушив на екскурсію місцями Громадянської війни й дійшов до Ель-Пасо, після чого його слід обірвався навіки, породивши цілу низку містифікацій.

📍 Між Бірсом та Лавкрафтом, який на тлі його зникнення породив оповідку The Thing on the Doorstep, був невеличкий місток: Семюель Лавмен, котрий був другом як першому, так і другому. Великий допис про Лавмена виходив ось тут, та якщо ж коротко, то як колекціонер він з часом набув статусу містифікатора, через що його слова про те, що він був останнім, до кого звернувся Бірс, не можна вважати на сто відсотків правдивими. Однак за життя Лавмен був близьким Бірсовим другом та протеже, адже Амброуз, як мінімум, неодноразово намагався забезпечити публікацію поеми Лавмена In Pierrot's Garden.

👆 На світлині — форзац зібрання поезій Лавмена, в якому міститься рукописна присвята Бірсу. Серед творів, опублікованих у книзі, є також і In Pierrot's Garden.

Читать полностью…

гриб з юґґота

🌊 Уривок критичної статті про твір Говарда Філіпса Лавкрафта Dagon, в якому рецензент хвалить його роботу.

🌊 Підпис олівцем зверху на папірці, в якому говориться Fine + True, належить Сарі Сьюзан Філіпс Лавкрафт, його матері.

Читать полностью…

гриб з юґґота

Друзі, відкрили з моєю подружкою допоміжну баночку на авто для 21 окремої механізованої бригади і потребуємо вашої помічі 🤝

З вас донат розміром у будь-яку суму, а з нас невеличкий подарунок вам на Миколайчика, майбутнього володаря якого ми оберемо рандомайзером 🌟

Наша ціль — 15 000 грн.

Посилання на банку.

Маленьких донатів не буває, пам’ятайте про це. А ще будемо щиро вдячні за поширення, бо дуже хочемо закрити баночку до кінця тижня 🙌

Читать полностью…

гриб з юґґота

🎨 Знайшла на eBay дуже цікавий та дійсно унікальний лот: упаковку сигар, яку Ганнес Бок використовував у 1963 році як кювету для своїх фарб.

Тільки подивіться, як вона гарно оздоблена, і, до того ж, цікаво перегукується з елементами на його повноформатних роботах 🤌

🎨 Дрібку його ілюстрацій можна підгледіти в цьому дописі.

Читать полностью…

гриб з юґґота

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ.

Потреба: парафін для виготовлення окопних свічок
Кожна гривня важлива!

🎯Ціль: 11 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/A4xh9EonbE

💳Номер картки банки
4441111127841207
Канал звітів /channel/reportgroupzbir

Читать полностью…

гриб з юґґота

🐉 На світлині — фантастка Енн Маккефрі (авторка циклу Dragonriders of Pern) разом зі своїми братами Г’ю та Кевіном. У дитинстві брати мали специфічну «забавку» — ігнорувати сестру, через що дівчинка з головою занурилася в книжки й шукала собі компанію серед тварин. Вирісши, Енн не розгубила своєї любові до братів наших менших: у сюжеті для Time Out of Mind за 1979 рік вона ділилася тим, що володіла дванадцятьма конями, і мала двох собак і чотирьох котів.

👆 Прикріплю вище один чарівний уривок звідти, де фантастка якраз годує своїх улюбленців і розповідає, як їй приємна їхня компанія.

Читать полностью…

гриб з юґґота

Сумували за «грибом…»? А він повертається! І не сам, а з невеличким супутнім проєктом про старий Голлівуд, тож зазирайте і туди (самі ж розумієте, що згадки про фантастів там теж будуть регулярно 😉)!

А новий допис буде вже ось-ось. Всі ж тут сумували за хроніками життя Лі Брекетт, Генрі Каттнера, Джека Вільямсона та інших? 🥳

Читать полностью…

гриб з юґґота

Команда МЗУТу відкриває допоміжну банку для збору на каналі Роршах врятує нас!

ЗБІР ДЛЯ ГУР МО «KRAKEN»
Потреби: Mavic 3E.

Серед донаторів від 50 гривень ми, через Monobank, розіграємо лот з чотирьох видань по Доктору Хто:
- Heart Stone by Trevor Baxendale
- The Water Thief by Jacqueline Rayner
- Terminal of Despair by Steve Lyons
- The Encyclopedia by Garry Russel (2011 edition)

УМОВИ УЧАСТІ

1. Задонатити 50 гривень на нашу допоміжну банку

2. Донатити можна безліч разів, або більшу суму кратну 50. До прикладу, 100 гривень — 2 квитки, 150 гривень — 3 квитки і т.д.

3. Менші донати в розіграші участі не беруть, проте ми будемо дуже вдячні, якщо ви підтримаєте збір! Також будемо вдячні, якщо ви допоможете поширенням.

4. Якщо ви не користувач Monobank, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент з тим як із вами зв'язатися у разі перемоги.

Загальна мета на збір: 95000 ₴
Наша мета: 10000 ₴

Наш збір триватиме поки не досягнемо загальної суми збору.

Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9Mbh43sbSm

Читать полностью…

гриб з юґґота

Доводжу до кінця один дуже великий проєкт, який, сподіваюсь, вас приємно здивує ☝🏼🤓 Однак він займає надзвичайно багато мого особистого часу, тож до кінця жовтня дуже маловірогідно, що виходитимуть бодай якісь дописи, та я гарантую вам, що воно того буде варте 🤝🏻

Однак хто я така, щоб навіть у нелегкий для себе час не показати вам щось цікаве зі своєї полиці? Для фанатів Рея Бредбері це видання точно не буде великим ексклюзивом, але під час його замовлення я якось абсолютно пропустила той факт, що примірник підписаний Семом Веллером, автором книжки. Взяла тільки через те, що це був найдешевший лот — отак і маю тепер цей надзвичайний скарб на своїх полицях 😈

А проєкт той напряму пов’язаний з деким, про кого я нерідко згадую на каналі. Говорити більше не буду, а лишень сподіватимусь, що найближчими роками ви самі все побачите 👹

Читать полностью…

гриб з юґґота

Тільки-но доповзла додому з Книжкової Країни — це був вайб!

Абсолютно казкове поєднання книжок, людей та атмосфери останнього літнього дня. Особливо хочу подякувати всім, з ким я провела цей день! ❤️‍🔥

Показую, що звідти винесла (знову абсолютно неочевидне): завдяки Яні маю тепер свій примірник оповідань Азімова (ну чарівниця якась!), а Яр приніс мені оцю красу від Haffner Press, яку згодом покажу детальніше.

Останній день фестивалю буде завтра, тому ви ще встигаєте туди зазирнути. І я дуже раджу вам це все ж зробити! 🌚

Читать полностью…

гриб з юґґота

🧚🏻‍♂️ Попри те, що без Лорда Дансейні фентезі не було б таким, яким ми його знаємо зараз, український читач тільки починає пізнавати стежки його творчості. Бажаєте ознайомитися з творами Короля Снів? Тоді ловіть невеличку добірку його оповідань, які особисто мені сподобалися найбільше 👇🏼

🌟 The Injudicious Prayers of Pombo the Idolator
Жив собі такий чолов’яга на ім’я Помбо, який, розсердившись на те, що один з богів не відповідає на його молитви, благає іншого, аби того божка було покарано. Та Помбо не знав, що таким чином він порушує священний лад богів і напрошується на їхню немилість — тепер ніхто з них не реагує на його молитви та прохання! Розлючений, він вирушає в непросту мандрівку, аби знайти дуже свавільного ідола, який відповідає на молитви неслухів.

🌟 The Coronation of Mr. Thomas Shap
Звичайний чоловік на ім'я Томас Шнап, щоранку рушаючи на свою нудну корпоративну роботу, вигадує різні небилиці. В якійсь момент він почав уявляти собі, що він є королем далекого чарівного краю, а також володіє надзвичайно потужною силою. Та чи ці фантазії не відобразяться на його справжній особистості..?

🌟 A Legend of The Dawn
Колись Дансейні ділився, що ідея The Gods of Pegana прийшла йому, бо він захотів якось пояснити, звідки ж узявся дощ й інші природні явища. Тут він пропонує свою казкову візію на тему того, як з'явився світанок. Та якщо все ж зазирнути за завісу цієї таємниці, то все це відбувається через одну грайливу малечу, яка постійно губила свого м'ячика там, де цього робити не потрібно було!

🌟 The Kith of the Elf-Folk
Певне, моє найулюбленіше з усього, що я поки що читала в Дансейні. Маленька болотяна істота, підгледівши, як відбувається вечірня служба, починає мріяти про те, аби стати людиною. Та перетворившись молодичку, вона розуміє, що людське життя не таке вже гарне та легке, а краса боліт, у яких вона провела свої роки до того, для неї стає недосяжна. Так юна дівчина поступово починає засвоювати для себе труднощі людського життя (зокрема й працю на заводі 🌚) і робить неочікуване відкриття своєї справжньої сутності.

🌟 How Nuth Would Have Practised His Art upon the Gnoles
Історія про заповзятого авантюриста та крадія Нута, який здатен обійти будь-яку пастку. Якось до нього звертається згорьована мати, яка дуже хоче, аби він навчив її сина мистецтва пограбувань. Ну, треба ж чимось дитинці заробляти на життя! Так Нут і бере юнака, який виявляється напрочуд справним, собі в учні. Але чи зможе той перенести випробування крадіжкою речей з дому ґнолів..?

🌟 The Madness of Andlesprutz
Трагічна притча про змордоване війною місто, душа якого божеволіє від пережитого. Її містянин вирішує підгледіти, як же душа переживає цю трагедію й бачить, як інші знищені міста її втішають. Дуже щемко, поетично й до сліз зворушливо.

🌟 The Unhappy Body
Сиділо якось тіло на вечірці і в нього спиталися, чому ж воно не танцює. Тоді воно відповіло коротко й лаконічно: йому заважає страшна тиранка-душа, яка приходить і щоночі мучить її — навіть алкоголь не дає змогу ту трикляту душу надовго вгамувати! Тут у автора вийшла така собі гумористична оповідка з серйозним підтекстом і трагічним кінцем, в головному герої якої, думаю, багато хто впізнає себе.

😈 А ви читали щось у Дансейні чи плануєте? Діліться!

Читать полностью…

гриб з юґґота

Факультет історії і права Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди продовжує надавати допомогу своїм випускникам, які у лавах ЗСУ.
Наразі звернувся випускник, військовослужбовець танкової роти 3БрОП НГУ «Спартан»
Потреба: 4 розкладних ліжок НАТО для облаштування позицій
Кожна гривня важлива!

🎯Ціль: 15 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5GzNnABHXb

💳Номер картки банки
5375 4112 2234 3902
Канал звітів @reportgroupzbir

Читать полностью…

гриб з юґґота

Другий день фесту. А чого це я вам не показувала, до речі, свою 🔥 фантастичну🔥 футболку?

Читать полностью…
Subscribe to a channel