У болгарському часописі "Пламък" вийшла добірка моїх віршів у перекладі Деніса Олегова.
https://hainibg.eu/.../files/1679991704_plamak_br_1.pdf
при зачиненій брамі європи у світлі непевному
стоїмо із ліхтариками на лобі – такі наші німби воєнні
читаємо книги священні і не впізнаємо себе
ні серед пророків ні серед учнів твоїх ні серед апостолів
хто ми для тебе Господи
чи є ми для тебе дорослими
чи ще ж таки дітьми
чи бачиш нас Господи
чи відділяєш ще світло істини від пітьми
сльози від поту
і невинних від винуватців наших
чи пам’ятаєш що суд твій страшний ще не відбувся
ні в Нюрнберзі ні у Гаазі ні в Києві золотому
і що черга у свідки тепер буде довгою мов спів поминальний
непроминальною наче шлях до військового цвинтаря
чи бачиш ти кров у нас на губах
кров під ногами кров у кишенях кров у наплічниках
кров у кожному слові вогню
і кров у тиші яку нам не перейти мов пустелю свободи
як просили ми землі заповіданої
то віри не йняли що буде вона з крові та м’яса людського
так що й до смерті кістки наших мертвих з горла не вибрати
а води ще не просили
бо соромно серед крові казати про воду
соромно називати воду водою
але поки ми ще стоїмо
ти йди замість нас по воду гніву
йди по крові нашій як по воді
щоб земля наша врешті врожаєм любові вродила
13.03.2023
На початку лютого ходили з моїм перекладачем Денисом Олеговим на болгарське радіо. Розмова болгарською і англійською. https://soundcloud.com/yhwlym3az03y/ukrainskata-poetesa-iya-kiva-v-ponedelnik-vecher
Читать полностью…
пані Діана збирає на спільнокошті на нову книжку https://komubook.com.ua/projects/avtoportrety-trynadtsyaty-ukrayinok; має бути цікаво
Читать полностью…
Есей про відчуття часу під час повномасштабної війни тепер і на сайті Meridian Czernowitz https://www.meridiancz.com/blog/iia-kiva-podali-vid-myru-blyzhche-do-peremohy/
Читать полностью…
Переклад кількох моїх віршів іспанською Petronella Zetterlund https://plenamar.acento.com.do/literatura/tres-poemas/
Читать полностью…
Мій есей "Мертві квіти забуття" в перекладі Stephen Komarnyckyj англійською. Писала, коли дізналася, що мій дім у Донецьку обстріляли. Текст дуже особистий, його просто потрібно було виблювати з себе, щоб дихати. Також Стівен переклав кілька моїх віршів.
https://poetryschool.com/articles/stanzas-for-ukraine-16/
"Ви питали про те, що є частиною травматичного досвіду. Це навмисне заподіяння людиною насильства, що призводить до неймовірного відчуття порушення кордонів і болю. Той факт, що це заподіяне людиною, а не природним лихом, наприклад, впливає на всі людські стосунки. Тому що ця подія стосується іншої людини, Іншого і того, що цей Інший може з вами зробити"
https://lb.ua/society/2022/12/27/540491_beatris_patsalides_hofmann.html
сонце застібає блискавку ока
наповнює небо літерами письма
яке не вміщається в роті
і плюється повітрям як пелюстками троянд
отруєних добрими намірами садівника
сонце якщо ти бачиш нас
на тарелі великого переляку
подаруй нам обручку причетності
— постукай у спини нам ніби по дереву
розпеченим яблуком три рази
спочатку коротко
ніби виделкою об жертовник
потім довго
ніби витягаєш волосся
з розвареної картоплі думок
потім ще довше
ніби жовток пам’яті
розтікається пательнею небуття
поки ти знов не перетворилося на гарбуз
який ми з’їли ще в листопаді
сонце не засинай просто посеред поля
земля не орана жито не сіяне
та й ми ще ся не вродили
у нас під сорочками бігають вовки мовчання
і приносять в зубах кістки наших предків
ніби діти які по складах вчаться читати
великий тлумачний словник історії
і коли ми підпалюємо оповідь як сірник
ліс наших снів співає самими коренями
ми ж руками розводимо як диригенти
у яких замість рук дерева-відлюдники
і шукаємо сад у якому вони заговорять
як кров у серцях вирізаних з паперу
2021
My poems "i :says Marina: am a refugee-person” in Katherine Young translation is published in the Continental literature magazine https://continentalmagazine.com/2023/01/19/i-says-marina-am-a-refugee-person/
Читать полностью…
Чудова журналістська робота, особливо відзначила б, як тонко і доречно в оповідь вплетена іронія. https://www.youtube.com/watch?v=OjQr-IP3Qsk
Читать полностью…
сидимо у темній кімнаті
спина до спини
тінь до тіні
обручку сонця перекручуючи по колу –
немовби освідчуючись у любові
а коли пальці і руки і рухи нам зраджують –
тепло обіймає наче дитя
вдивляємося в страх темряви
ніби…
(повітря хапає за горло –
і метафори змокрілий сірник
кришиться наче хліб)
…війна – це гра у перегляди
ця ґвалтовна втрата звички до мови –
срібне серце що б’ється на шворці
про яке кожен думає: щось ми загубили
15.01.2023
російський годинник смерті працює добре
без секундної стрілки
без стрілки годинникової
як знак безкінечності на піску
хоч як витирай - вода відступає
і смерть відступає
а російський годинник смерті працює
на онімілій руці часу
15.01.2023
мати тримає у жмені п’ять дорослих синів
щоби кинути насінини у великому місті
землю у їхньому селі прокляли місцеві християни
з того часу тут родиться лише каміння
і ґрунт перекочує в роті їхні імена
Павло Петро Михайло Іван та Яків
з очима янгольськими як в їхнього батька
з характером бісовим як в їхньої матері
віддам першим Петра каже
бо немає на світі випробування
яке б не подужала брила
і Петро стає залізничником
визначає шляхи та поєднує долі
адамовими сльозами втішає вигнанців
дає соломонові поради і позичає гроші
і звісно ж одного дня попадається на контрабанді
віддам другим Павла каже
бо немає меншого між людей
смиренність заводить далі за будь-який потяг
і Павло мріє стати священиком
студіює Старий та Новий Заповіти
сипле цитатами як мідяками з кишень
снідає з жебраками і вечеряє з хвойдами
його ніхто не полишає ображеним
бо любов ніколи нічого не коштує
а хто буде годувати родину чує він голос згори
а хто витягатиме старшого брата з в’язниці
нема ради на одкровення з нічного кошмару
і Павло стає рекетиром що не б’є не вбиває
лише самими розмовами доводить до сказу
віддам третім Михайла каже
він завжди лупцював сусідських дітей
і робив зброю навіть з пателень та битих горщиків
і Михайло займається боксом як навіжений
щовечора приносить біль та синці як зарплату
перетворює живе на мертве мов кров на воду
а як приходить війна іде до добровольчого батальйону
і гине в людському котлі безіменною кісткою
за свідченнями рідних
він завжди тримав при собі кулю кольору хакі
з тією дитячою іграшкою його і ховали
у правій руці як на всіх прижиттєвих світлинах
віддам четвертим Івана каже
бо Господь наш милостивий
з таким ім’ям неможливо заподіяти собі шкоди
Іван добре вчиться і сумлінно працює
гребує шкідливими звичками і братовими ничками
і навіть у хлопців з заводу викликає нудоту
одружується з ткалею-кралею з сусідньої фабрики
народжує трійко дітей щоб усе як годиться
і висить у рамочці на дошці пошани
живим мерцем соціалістичної революції
як пісок розвіюється він степом чужинським
і сходить ковилою дівчат що пішли подобою в жінку
нема тому роду переводу як то кажуть розумні люди
а Якова не віддам шепоче
він ще із сиру та молока
як візьмете його забирайте дім і всі лахи
а що народить він дванадцятеро синів
то ви ще не написали цієї історії
(2019)
У Хорватії вийшла антологія Ukrajina 2022.: pjesnički ljetopis rata ("Україна 2022: поетичний літопис війни"), в якій зібрано 50 віршів 25 українських поетів та поеток, які переклала Алла Татаренко. Рада бути частиною цього важливого висловлювання.
Читать полностью…
Мій есей "Подалі від миру, ближче до перемоги" з онлайн-антології "Воєнний стан" - на сайту часопису Apofenie в перекладі Кейт Цуркан і Юлії Любки https://www.apofenie.com/letters-and-essays/2023/2/24/further-from-peace-closer-to-victory
Читать полностью…
бачу свій дім хіба в репортажах з обстрілів
жовтий мов смуга надії на українському прапорі
дивлюся в очі йому
а він відвертається
затуляється
фанерними дошками пам’яті
жити не хоче
регоче
з війни
зі смерті
із мене
але
якщо він ще живий
то і я ще жива
хоч не відчуваю себе живою
не знаю чи хочу жити у домі
який домом мене не назве
хіба химерним притулком для слів
а слова випадають з кишень
мов ключі тимчасових помешкань
за кожною спробою світло ввімкнути
і вітер руїни кричить між хребцями любові
на весь степ окупований посмішкою небуття
07.03.2023
Цієї весни у видавництві Arrowsmith Press вийде антологія сучасної української поезії In the Hour of War, яку впорядкували Ілля Камінський і Каролін Форше. Там, серед іншого, можна буде прочитати й мої вірші в перекладі англійською Амелії Глейзер і Юлії Ільчук.
Читать полностью…
Невеличка добірка віршів у перекладі норвезькою Марини Хоббель в часописі "Mellom"
Читать полностью…
війна – це як їхати в потязі без машиніста
що набирає швидкість неначе воду з колодязя
носить і носить цю мертву водичку
мов квітучі плітки що давно всім набридли
але хто першим закриє рота – правда чи віра –
не передбачити; колії долі ростуть тепер просто з долонь,
руйнуючи тіло любові за кожним рукостисканням
хтось зістрибає і тішиться що відбувся синцями
хтось намагається час зупинити й ламає руки та ноги
хтось зі страху застигає мов цятка крові на верхній губі
але є і такі що вийдуть лише на останній зупинці –
мертвими чи живими – з трояндою досвіду між хребців
і вже ніколи не зможуть притулитись до інших спиною
всі вони вийдуть мертвими та живими
всі вони стануть шукати у світі вільного місця
щоб впасти у морок майбутнього ще і ще
так виглядає найдовша подорож до буття
14.02.2023
дивимося як ніч запускає свій феєрверк
брязкальцями очей – і нічого не бачимо
нічого такого, що б вже не лежало на віях
мішками снігу, перегорілою, мов лампочка, правдою
ми вже стояли на цьому порожньому перехресті
плутаючи історію з дзеркалом, подих – із бритвою
ми вже міняли тут зношені мешти любові на сірники
думаючи, що палимо зиму, а то наша хата горить
і лисиця майбутнього бігає червоними копицями пам'яті -
наче степ поміж стежок мертвого вітру
простір обмежень захоплює наші думки мов загроза
і мова провалюється під лід завмирання
завмирати
вмирати
мир
ти
я
хто забрав нашого коваля
віддайте нам нашого коваля
нехай викує голос нам зі сталі що воду цілує
нехай забере метал гніву з наших твердих язиків
нехай стає до роботи – щоб коло часу замкнулося
неначе обійми дощу на згарищі добрих дерев
а ніч – ну що ніч
розплете свої коси дівочі
і зайдеться сміхом залізним
02.02.2023
Дуже годна штука у львівському "Слові і голосі". Навіть до розваг чи дозвілля не залічиш, бо виглядає так, ніби перші християни сидять, співають і прикликають світло.
https://www.youtube.com/watch?v=NDupZRNpNis
9 лютого матиму презентацію "Свідка безіменності" в Софії в перекладі Дениса Олегова.
Читать полностью…
Навздогін до Чубаєвої дати і вже офіційної вулиці Чубая у Львові. https://youtu.be/E-z39PTi6ow
Читать полностью…
Страшенно цікаво, коли люди замість пропаганди, яка відволікає від "сумних тем", почнуть слухати експертизу, обговорювати експертизу і приймати рішення та давати оцінки з огляду на експртизу.
https://www.youtube.com/watch?v=h0Vx-k0UCq8
[яблука]
думали: це вечеря з яблук
а це смерть із яблуками
груповий портрет смерті та яблук
на якому смерть з’їла людей
місто де росло дідове дерево
(не кажіть що це була яблуня)
стало яблуком в горлі
зерня крику засіває січневе небо
мов щедрівка яку нема кому заспівати
і яблуні у раю смерть всі зрубала
17.01.2023
щось тут зробилося щось тут робило
не переходячи в інструмент здивування
поглянь-но поглянь – он могила
гирло нашого співу і фальшування
встали і ходимо накульгуючи краєм світла –
прошений хліб зірок даючи нужденним
скажеш любов пересохла у горлі світу –
краще скажи що любили ми недаремно
а як жили тут і як умирали –
нема на то свідків для святого дива
бачиш як землю намилюють дрібними рухами віри –
це там когось вбили це ми там когось вбили
09.01.2023
Документальний про Володимира Вакуленка. https://www.youtube.com/watch?v=4cm6kmJbF7o
Читать полностью…
Моя польська білінгвальна книжка "Чорні ружі часи" вийшла друком. У чудових над чудовими перекладах Анети Камінської. Книжка є частиною серії "Перед лицем війни".
Купити 10 книжок з серії (зокрема і мою) можна, зробивши донат на рахунок видавництва з такою ось поміткою "Donation to support Ukrainian creators" в розмірі of 50 PLN або більше на рахунок Fundaczi Border:
PL: PL92 1240 5891 1111 0010 4401 1913 k onto EUR: PL26124058911978001052340366 USD account: PL53124058911787001042509362 BIC/SWIFT: PCOPPLPW PayPal payment: https://www.pogranicze.sejny.pl/en/payment/
У примітці до платежу треба зазначити адресу, на яку вислати посилку з книжками, або зробити це у фейсбуку на сторінці Wydawnictwo "Pogranicze" (https://www.facebook.com/wydawnictwo.pogranicze).
Усі кошти від продажу йдуть на підтримку України та українських митців.
