«Ну це ми рєшілі нєжданчік влаштувати, шоб зайвий раз не втикали», - в повітряних силах пояснили, чому тривога пролунала за 10 секунд до вибухів
Smak
найкращий спосіб вивільнити емоції - це щось робити. тож тепер я розмальовую сторінки книг - такий собі скетчбук
любителі книг зараз завмерли із широко розплющеними очима, а я лише взяла стару російську писанину) це мій новий ритуал, що супроводжується запаленням пахощів, увімкненням альбому 70-х і переведення телефону в режим «не турбувати»
насолода для душі
як будете на золотих увечері, сядьте на лаві перед ярославом мудрим та прислухайтесь до людей навколо, бо відлуння їх голосів, як спогади, зачаровує
Читать полностью…погода наполягає на прослуховуванні скрябіна
https://on.soundcloud.com/UQEDRJWXowxuudV29
Стус писав:
«Ти повинен бути освіченою людиною.
Бо теперішня людина – тільки освічена. Людина – це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). Людина – твориться, самонароджується. Власне, хто Ти є покищо? Кавалок глини сирової, пластичної. Бери цей кавалок у обидві жмені і мни – доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. Уяви, що Бог, який творить людей, то Ти є сам. Ти є Бог. Отож, як Бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. Для цього в Тебе найкращий час – творися ж!»
щоразу читаю і натхнення зʼявляється, бо ж мало того життя
тато казав, що холодно
може бути лише в душí
лише коли поряд погані люди
або просто - не ті
я створила себе
незалежно від інших
чому я заплющую очі тепер
відчуваючи лиш пустоту
я наче лечу у прірву
таку холодну й вогку
тролейбус. за день до зими.
чоловік у військовій формі запитує в іншого чоловіка у цивільному на якій мові той розмовляв, коли пішов в армію (обидва добряче випивші). той відповідає: «я з києва, уся моя сімʼя говорила зі мною… руською… нє… підарською мовою». жінка, що сиділа позаду нього, підвелась і почала бити його по плечу і кричати: «замолчи уже, ну противно слушать это…». на що чоловік відповідає «мам, ну перестань» (певно била непогано).
тролейбус стає на зупинці. тоді чоловік у формі дивиться на вулицю через відкриті дверцята і починає кричати: «це стеценка, нам тут» і вони починають вибігати з тролейбуса. одного чоловіка затискає між дверима, вони всі кричать, щоб водій відкрив двері й все ж вивалюються.
іноді так не хочеться прокидатися, не тому що життя погане, а тому що уві сні наче паралельний всесвіт, у якому все сталось інакше
Читать полностью…він: «я не люблю святкувати свій день народження, це день подяки батькам, а коли їх нема - то навіщо…»
також він: приходить у святковому одязі, готує солодкий стіл і каже «ви зробили мій день, такий гарний настрій тепер, з вами дуже приємно»
Хто вкрав мій сад,
мої морелі,
Мої собори і віки?..
Страшні мені куфайки,
і шинелі,
І літаків залізні вітряки.
Убите зілля —
довге зілля ночі,
Убита хата, вбито кров...
Де ж мають жити мої очі?
Де має жити мій Дніпро?!
Т. Мельничук
котики, я відкриваю допоміжну банку для Блискавичного збору @alicevalert ⚡️
Моя ціль: 10 000 грн 🎯
Без вас тут не обійтися!
У нас є друг Коля, який з перших днів вторгнення пішов в ТрО захищати Київ. Але хлопці з 130го батальйону відправились далі. Вони простояли найзапекліший Бахмут та брали участь у складних операціях на Харківщині.
Влітку Коля отримав поранення від пострілу танка (!) та вижив лише завдяки якісному спорядженню. Тепер він має при собі взвод добровольців, у яких такого якісного спорядження нема. Також нам потрібно, щоб у хлопців було авто аби виїжджати на позиції.
У жовтні Коля втратив в боях на Харківщині свого найкращого друга — бойового медика Андрія "Молнію". Його вбили російські FPV-дрони.
Зараз Коля завершує реабілітацію та збирається помститись росіянам.
Посилання на мою банку: https://send.monobank.ua/jar/91sHP139n4
Номер карти банки: 5375411212096114
якби можна було висловити все, що відчуваю від сьогоднішнього обстрілу, але виходить лише:
«без світла, води і газу, але нормально»
буває таке, що дивишся фільм і хочеться придумати свою історію, бо ця тебе не зачепила, але через неї ти згадав про своє життя?
у мене – ні)