817
Приглашаю тебя Завтра в собственный ад @pokoojnik_bot
Здається, сталася біда
Здається, я тебе люблю
Мені бажають всі одужати
І сотні слів, і сотні сліз
І сотні сміху одиниць
І сто бажань, чужих надій
Якого чорта всі в мені
І божевільний той, хто прагне надихнути спогад новим існуванням! Бо розкладається минуле, як труп
Читать полностью…
якщо в тебе
повноментальне вторгнення
Якщо твій настрій також окуповано
Не занурюйся в смуток
Не заглиблюйся в жаль
Нам іще стільки себе розміновувати
Якщо ця сирена лунає в тобі
не десь за вікном
а десь прямо в тобі
Не розтікайся у власній журбі
Дихай
Ходи
Медитуй
Прислухайся
Будь врешті-решт сам собі допомогою
Бо навіть і в цій невловимій війні
Нам також потрібна своя перемога
Познайомся я — дофамінний труп
Не зважай, я тут трохи постою
Іноді навіть відтінок неба може нагадати минуле, якого більше ніколи не буде
Читать полностью…
навчи мене безумовно любити тебе
навчи мене безумовно любити себе
Так страшно мені
Так добре мені
Так звично мені
Коли я в біді
скільки залишилось
твого терпіння
твого бажання
перехитрити час
Більше не торкає
Все навколо мене.
Більше не торкає
Це напевно мине.
мій світ ніколи ще не був таким крихким
мій біль ніколи ще не був таким гучним
як літній грім.
Ембріони кохання стрибали з дахів
Викидались із верхніх поверхів
Розчинялись в солодкому запаху неба
Залишали по собі купи боргів
життя — це випадковість
смерть — це випадковість
любов — це закономірність