Завершені підготовчі роботи для запуску програми помічника ветерана.
Ухвалені необхідні нормативні акти, виділені в бюджеті кошти, у наступному році заплановано навчити та оплатити працю 11 тисяч фахівців із супроводу ветеранів.
«Політика героїв».
Чи не найбільш відповідальний пункт із морального погляду.
Ми всі розуміємо, які речі потрібні. Врегулювання переходу з військової служби у статус ветерана. Залучення ветеранів на державну службу. Програми підтримки ветеранів та сімей наших воїнів. Повна інтеграція ветеранів у суспільне та економічне життя. Освіта для ветеранів. Підтримка в освіті дітей наших воїнів. Належна реабілітація після поранень, після полону. Належна комунікація із сім’ями полеглих воїнів та зниклих безвісти. Належна підтримка.
Все повинно дати інституційну гарантію того, що держава та суспільство завжди поруч із ветераном та його сім’єю. І це потрібно повністю, системно реалізувати.
Створення сучасних культурних просторів і можливостей, перегляд та оновлення культурної інфраструктури.
Захист, пошук і повернення нашої української культурної та історичної спадщини. Збір доказів щодо злочинів проти культурної спадщини та забезпечення відповідальності.
Збереження наявних музейних колекцій, але й розвиток інфраструктури сучасного мистецтва.
Україні потрібен буквально календар заходів для української культури – в усіх регіонах світу, на весь рік, щоб ми могли на рівні держави цілеспрямовано та системно підтримувати український контент, український культурний продукт.
Нам потрібна культурна дипломатія – активне просування наших українських наративів через культурні та мистецькі проєкти за кордоном.
«Культурний суверенітет».
Ми опрацюємо цей пункт разом з українською культурною спільнотою.
Коли ми готували концептуальні основи Плану стійкості, провели серію зустрічей із різними українськими діячами. На одній із зустрічей було запропоновано формат, який може стати дуже продуктивним для оновлення української культурної політики. Фактично було запропоновано зібрати велику культурну коаліцію – на регулярній основі – усіх тих, хто має бачення для культурної політики в Україні, знає, які рішення можуть допомогти, і головне – своїм досвідом довів, що вміє бути результативним.
Ми обов’язково реалізуємо такий формат.
Також Україні потрібне інституційне посилення всієї політики щодо українців за кордоном – щодо наших людей з усіх хвиль міграції.
Маємо створити спеціальний орган центральної виконавчої влади – Міністерство об’єднання українців, яке буде займатися справами глобальної української спільноти не поміж інших справ, а цілеспрямовано.
До кінця року представимо на затвердження кандидатуру міністра.
В додатках саме до цього пункту Плану стійкості буде опрацьовано:
1. Українську політику щодо відновлення. Бо нам потрібне відновлення не просто тих чи інших будівель та обʼєктів, а життя людей.
2. Національний стандарт безбар’єрності. І це стосується не тільки інфраструктури. Українська політика цифровізації – це прибирання саме таких бар’єрів, які не просто зменшували доступ різних груп у нашому суспільстві до державних послуг, але й робили Україну більш розділеною. Цифровізація додає Україні рівноправ’я всіх громадян. Ми маємо й будемо це розвивати. Українська «Дія», українська «Мрія» та всі інші державні та громадські цифрові сервіси продовжать зміцнюватись.
3. Освіта. Нам потрібен новий та фактично надзвичайний підхід до освіти. Окрім всіх звичних функцій освітньої галузі, маємо забезпечити реалізацію ще одного завдання – збереження українських дітей, мільйонів українських дітей, які зараз перебувають у різних країнах, у полі української культури, українського національного буття. Від належного виконання цього завдання багато в чому залежить майбутнє нашої держави.
4. Потрібно модернізувати та зробити максимально дієвою нашу соціальну політику. Політика охорони здоров’я має бути спрямована на реальну досяжність національних цілей зі збереження життя людей і збільшення тривалості життя українців. Україні потрібна спеціальна політика дитинства – конкретні заходи, які допомагають батьківству в Україні, підтримують сім’ї та сімейне виховання, дають дитині змогу рости в безпечному та сучасному соціальному середовищі.
5. Наша політика щодо церкви та релігійних організацій. За умови збереження світського характеру державних інституцій ми маємо й можемо розвивати партнерство між державою та церквою, між державою та релігійними спільнотами. В Україні є глобально важливий інституційний приклад такої співпраці – Рада церков і релігійних організацій, і на базі цієї інституції сформовано діалог між державою та всіма релігійними спільнотами України. В межах цього діалогу можемо визначати, які моделі більшої співпраці здатні зміцнити Україну та українців, нашу духовну незалежність та соціальну роботу в Українській державі.
Звичайно, не йдеться про московську церкву. Час тих, хто освячує терор, закінчився.
Ми застосували заходи спеціальної підтримки нашого Харкова в умовах постійного російського терору, щоб життя залишалось у місті. Це стосується спеціальних податкових умов у Харкові. І це довело свою корисність.
Доручаю розробити аналогічні умови для інших прикордонних міст – для центрів тяжіння на сході України, для Сум, для Чернігова.
Маємо не забувати й про наші громади, які зараз на тимчасово окупованій території.
Україні потрібна готовність на всіх рівнях для того, щоб у правильний час та в результаті правильних заходів ми могли відновити контроль над усією своєю територією.
На рівні громад об’єктивно існує зараз та буде постійно збільшуватися міжнародний компонент роботи – роботи з громадами в країнах-партнерах, а також із країнами, які взяли шефство над тим чи іншим нашим регіоном чи містом і опікуються його відбудовою.
Таких зв’язків, таких побратимств повинно бути якомога більше. І що більше в них буде змісту, як у співпраці, наприклад, між Данією та Миколаївщиною, то сильнішою буде вся наша держава.
І це завдання МЗС України та уряду загалом – підтримувати й спрямовувати міжнародну роботу на рівні громад.
«Громади».
Стійкість усієї нашої держави має базуватися на максимальній ефективності управління в громадах. Люди мають відчувати, що громада – для них.
Ми створили спеціальну інституцію для того, щоб врахувати інтереси кожної громади при ухваленні державних рішень, – це Конгрес місцевих та регіональних влад. Я вдячний усім, хто приєднується до його роботи.
Конгрес дає змогу кожній громаді бути почутою кожною державною інституцією.
Зараз, в умовах війни, прифронтові громади та громади у прикордонні з Росією потребують особливої підтримки.
Окремо хочу відзначити принципово важливий і доволі простий проєкт, який має бути виконаний в усій Україні, – це рамки металошукачів на вході у школи, всі інші освітні заклади, громадські будівлі. Це буквально одна з основ культури безпеки. Урядовці, обласна влада та місцеве самоврядування повинні представити чіткі строки реалізації цього проєкту заради безпеки українців.
Читать полностью…
Міністерство внутрішніх справ України у взаємодії з іншими інституціями впроваджує нову систему на загальнодержавному рівні – безпечна область, безпечне місто, безпечна громада. Результатом має стати відповідний рівень захищеності в публічному просторі в Україні.
Читать полностью…
Особливо приємно сказати зараз про роботу державного менеджменту в Укрнафті.
Після націоналізації Укрнафта досягла історично найбільш вагомих результатів.
У 23-му – 24-му роках Укрнафта сплатила 78 мільярдів гривень податків та зборів, має зараз чистого прибутку 43 мільярди. Постійно сплачує в бюджет дивіденди. І це в час війни. Показники, які дають розуміння того, скільки коштів було вкрадено в Укрнафті за десятиліття неналежного державного контролю.
Загалом енергетичний пункт Плану стійкості буде деталізований різними додатками – як закритими, так і відкритими, що в сукупності будуть чіткою енергетичною мапою для України на найближчі роки.
Вже в наступному році імплементуємо паспорти з погляду генерації – і електрики, і тепла. Це стосується, зокрема, децентралізації генерації.
Маємо звернути увагу також на управління споживанням енергії в Україні. Підтримка раціональності споживання енергії є обов’язком держави.
Ми звикли до терміну «енергоефективність». Але маємо також звикнути до того, що заходи з енергоефективності – це не про когось іншого в країні, це про тебе.
Наступне – Україна як енергетичний хаб. Завдяки своїм можливостям в енергетиці наша країна може бути геополітично у Європі серед перших.
Звичайно, це більшою мірою стосується часу після цієї війни. Але передумови для цього маємо створювати вже зараз.
Сьогодні – на фронті. Зараз – Куп’янськ. Вже був у Покровську. У наших бригадах. Привітав хлопців, дівчат – наших воїнів – із Днем сержанта. Сержанти – саме воїни, без яких не уявити нормальну роботу офіцерів і загалом наших підрозділів. Я вдячний усім сержантам, які справді є прикладом для солдата. Сила всієї нашої української армії – це люди, які служать, служать віддано, стійко. Сьогодні мав честь відзначити державними нагородами найкращих воїнів – тих, хто проявив себе в боях. Заслухав доповіді наших командирів. Також – доповіді щодо безпекової ситуації, соціальної ситуації на Донеччині та Харківщині. Тримаємо наші позиції! Дякую воїнам.
Слава Україні!
Здоров’я ветеранів. Реабілітація. У кожній кластерній та надкластерній лікарні створюються реабілітаційні відділення та центри ментального здоров’я.
Завдання для урядовців, для місцевої влади: у 25-му році амбулаторні реабілітаційні відділення мають бути в кожній громаді, де є лікувальний заклад.
З наступного року запускається й додаткова оплата для сімейних лікарів за декларації, що укладені з ветеранами.
І найочевидніше. Цілеспрямоване, системне створення нашого, українського контенту. Такого контенту, який здатен повністю замістити російський контент. Це інвестиції у створення українського культурного продукту для різних соціальних груп та вікових категорій. Передусім для дітей. І це питання – і про стійкість, і про безпеку.
Ми повинні переграти Росію і в цьому.
Потрібна побудова довготривалих професійних зв’язків та культурної кооперації з культурними інституціями країн-партнерів.
Потрібна підтримка перекладів українських авторів іншими мовами та інтеграція наших українознавчих студій в академічні кола світу, тобто фактично – системне сприяння створенню кафедр україністики у світових університетах.
Саме мовою культури можна досягти тих країн і спільнот, які недосяжні для нашої політики чи інформаційної сфери.
Загалом будемо додавати політиці Української держави щодо культури таких спільних сил. Потрібні партнерства. Як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Ми реалізуємо формат «культурного Рамштайну» для України. Пан міністр Микола Точицький представить деталі.
Не забуваємо про дуже приземлені, конкретні, відчутні рішення, які допомагають людям кожного дня. Зокрема, цього року ми запровадили для всіх українських дітей із першого по четвертий клас школи безкоштовне харчування.
Я доручив уряду забезпечити в наступному році безкоштовне харчування для всіх українських школярів.
Україні потрібен інститут множинного громадянства. Маємо визнати цю реальність: українці – це вже глобальна нація. І маємо не намагатися обмежити це, а спрямувати в інтересах України.
Україні потрібен перезапуск дипломатичної служби. Це стосується різних аспектів роботи нашої дипломатії – і фінансових, і персональних. Зараз опрацьовуємо це разом із міністром закордонних справ України.
До кінця року будуть проведені заміни в корпусі послів України. Особливу увагу приділяємо державам G7+. Заповнимо всі вакансії українських послів.
«Людський капітал».
Фактично це про державну повагу до кожного й кожної з мільйонів наших людей.
Ми повинні створити всі умови для того, щоб українці – хоч би де перебували – справді могли відчувати себе українцями, працювати в Україні, з Україною, для України, зберігати справжній і сильний емоційний зв’язок з Україною, з усією українською нацією, з її досягненнями, завданнями.
Бути українцем і не бути осторонь України.
Потрібні такі умови для кожного громадянина, для кожного, хто хоче пов’язати свою долю з Україною.
Має збільшуватись і співпраця між громадами в Україні на основі принципу «пліч-о-пліч». Розвиток проєктів згуртованості всередині нашої країни, коли тилові й більш спроможні громади підтримують і допомагають прифронтовим і тим, що під обстрілами.
Читать полностью…
Громади, які прийняли найбільше переселенців, потребують спеціальних рішень для більшої внутрішньої інтегрованості людей. Є диспропорція в доходах громад – у зв’язку з релокацією бізнесу та на основі віддаленості від фронту. І це лише кілька причин для того, щоб існували спеціальні принципи до нашої взаємодії з громадами у час війни.
Читать полностью…
Також хочу зробити кілька наголосів щодо часу після цієї війни.
Перше – Україна братиме участь у конкуренції у світі за людей, інвестиції та, в широкому сенсі слова, привабливість. Внутрішня безпека має стати конкурентною перевагою України.
Друге – ми маємо зробити все можливе, щоб мінне забруднення української землі не стало проблемою на покоління. Україні потрібне лідерство в технологіях та у виробництвах заради розмінування.
Третє – ми маємо зробити все можливе, щоб закінчити цю війну справедливо для України. Але навіть за найкращого сценарію все одно залишиться сусідство з Росією.
І в майбутньому українці не мають покладатись на те, що хтось чи щось там зміниться.
Тому укріплення державного кордону України, навчання українців цивільного захисту й домедичної допомоги, розгортання системи базової військової підготовки є довготерміновою необхідністю. І це не про страх, а про впевненість і спокій.
Максимальний пріоритет – безпека в навчальних закладах, передусім у школах по всій країні. Поліцейський у школі – обов’язково. Поліцейський у громаді – обов’язково. Люди мають бачити й знати, хто гарантує їм та їхнім дітям безпеку.
Безпековий пункт Плану стійкості передбачає й детальну роботу щодо укриттів. Це модернізація стандартів щодо укриттів, реконструкція та будівництво достатньої кількості нових укриттів.
«Безпека».
Саме внутрішня безпека в Україні.
Безпечний публічний простір та захищеність приватного життя є базовими потребами. Я б ділив цей напрям на три блоки – Україна сьогодні, Україна повоєнна та Україна сталого й надійного миру.
Які кроки робимо в час війни заради внутрішньої безпеки – це тільки частково відкрита інформація.
Зрозуміло, що в цій сфері є робота і для Служби безпеки України, і для всієї системи Міністерства внутрішніх справ України, і для всіх правоохоронних органів. Йдеться саме про жорстку роботу, яка не дозволяє ворогу підірвати життя України.
Я вдячний усім, хто ефективно працює, щоб захистити нашу державу та людей від відповідних загроз.
Атомна генерація – очевидний пріоритет.
Газ – збільшення видобутку, інтеграція нашої інфраструктури зберігання газу в європейську енергетичну практику, а також підтримка роботи української газотранспортної системи згідно з базовим сценарієм, для внутрішніх завдань.
Нафта – це збільшення видобутку та відновлення переробки. Складне завдання, але має стати досяжним. Усі підприємства Групи Нафтогаз покращили показники.
Харківську область з робочим візитом відвідав Президент України
У межах робочої поїздки на Харківщину Президента Володимира Зеленського, керівника Офісу Президента Андрія Єрмака начальник ОВА Олег Синєгубов взяв участь у нараді щодо оперативної ситуації в регіоні.
«На засіданні під головуванням Президента обговорили ситуацію на Куп'янському напрямку та інші оборонні питання. Особливу увагу приділили гуманітарним викликам: евакуації, посилення захисту Харкова та населених пунктів області від російських авіабомб та опалювальному сезону», – зазначив Олег Синєгубов.
❗️Ворог продовжує чинити терор мирного населення Харківщини
Близько 16:00 російські військові обстріляли село Токарівка Харківського району. Внаслідок удару зазнав травм 52-річний чоловік. Потерпілого з вибуховим пошкодженням грудної клітини доставили до медзакладу.
