Telegram-канал khomiakoleg - Олег Хомяк: Unsorted

Олег Хомяк

19 Mar 2024 11:57

Пётр Чернышов.

Корупція, капіталізм і демократія - взгляд с американского дівана

Якщо ви хочете зрозуміти, як працюють економіки Китаю та Індії і чому одна добре, а інша не дуже - то читайте далі. Ну і читаючи - звичайно ж думайте про Україну ;)

Вчора я познайомився і довго гуляв в National Mall з одним професором економіки з Чиказького Університету. Він займається економікою розвитку і сам індус - дуже давно емігрував до США. Знає багато цікавого про економіки розвиваючихся країн. Ну і ми говорили на різні теми. Ось одна з них.

Отже - обидві країни ТОТАЛЬНО корумповані. Але в одній (Індії) - демократія і на виборах перемагають по черзі дві різні партії. Причому на рівні штату (Губернатор і Мер) може бути одна, а в країні (Прем'єр-міністр) - інша.

А в Китаї - демократії немає. Там Компартія править уже близько 80 років і буде ще дуже довго керувати.

В кожній країні законодавство зроблене таким чином - що отримати всі необхідні дозволи і ліцензії на будівництво заводу займе у вас три роки - це якщо ви будете все робити строго за законом. Так зроблено, щоб саме чиновник на місці міг вирішувати, кому дозволяти будувати - а кому ні. І в нього є право або дуже прискорити процес - і у вас всі процедури займуть три місяці. Або СТРОГО ЗА ЗАКОНОМ.

А тепер ситуація: інвестор хоче побудувати завод і приносить свій бізнес план чиновнику (це як правило рівень заступника мера великого міста). Часто у інвестора на початку проекту грошей мало - як звичайний стартапер він розраховує розбагатіти після того, як проект стане прибутковим і ЗАЛИШИТЬСЯ прибутковим багато років.

І ось він приходить до китайського чиновника - той знає, що влада Компартії НАВІЧНО і можна спокійно планувати майбутнє - воно не буде відрізнятися від сьогодні. І він хоче від інвестора пакет акцій у бізнесі - на відміну від грошей, акції інвестор МОЖЕ давати на початку проекту без проблем. Чиновник отримує свій пакет (звичайно на підставну компанію) і спокійно чекає, поки бізнес розбагатіє - щоб отримувати високі дивіденди або продати пакет. І ось тут найважливіше: оскільки гроші з'являться тільки у майбутньому - дуже важливо правильно вибрати той бізнес, якому чиновник дозволить інвестувати у своєму місті. Важливо, щоб це був ХОРОШИЙ бізнес - якщо він буде вибирати погані - то вони або збанкрутують - або будуть приносити дуже мало грошей У МАЙБУТНЬОМУ. І він не зможе (корупційно) розбагатіти!

А ось наш інвестор приходить до індійського чиновника - тому в принципі все одно який це буде завод - у нього є тариф! Даєш Х відсотків від суми інвестицій - і вперед. Другий раз він до тебе не прийде за грошима. Буде у тебе бізнес прибутковий чи ні, ростучий чи поганий - його це не хвилює. Йому важливо, щоб при зміні правлячої партії (на виборах) у нього не забрали його бенефіти - а він їх вже отримав - так що швидше за все не заберуть.

От так вийшло - в Китаї система корупції працює так, щоб будувалися ПОТЕНЦІЙНО прибуткові і ростучі проекти. А 100% передбачити, який бізнес буде процвітати - а який збанкрутує - дуже важко. Тому китайський заступник мера працює по суті як венчурний капіталіст - він будує собі ПОРТФЕЛЬ акцій у різні компанії (саме такий термін використовував мій Професор). І як будь-якому венчурному капіталісту - китайському чиновнику важливо КІЛЬКІСТЬ компаній у портфелі (треба багато) і диверсифікація (треба різні індустрії)

А в Індії корупція працює так, що всім чиновникам в принципі не важливо, які бізнеси у них у регіоні будуть інвестуватися. І оскільки частку в компанії віддати завжди простіше, ніж значну суму грошей на початку шляху - то в Китаї будується просто набагато більше бізнесів.

Але життя змінюється!

Тепер в Індії одна партія править вже дуже довго і інвестори повірили в те, що Прем'єр Морі - прийшов надовго, а потім, швидше за все, залишить свого наступника. І тому Індія стала дуже гарно рости.