788
Літературна платформа. Чат для запеклих дискусій: @leport_chat
😈 11.06. Гете, «Фауст»
Сенс людського життя, устрій світу, любов, влада, гроші, необмежені бажання і їхні наслідки - це лише частина тем, які зачіпає Гете у «Фаусті».
Часу подумати над цими питаннями у автора було достатно, – 60 років, протягом яких і писався твір, – ну, а ми маємо попереду два тижні, щоб прочитати його першу частину.
🔻Що буде потім: програма літклубу Leport «18+» leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
Долучайтеся до войс-чату з «Вертера» Гете за посиланням. Починаємо о 19:15
/channel/leport?voicechat=411a6bb8056a65d4f1
Кожен, хто переживає нерозділене кохання (а переживають його в своєму житті майже всі), залишається наодинці з собою і жодні поради йому не допомагають. Так само, як і досвід інших людей, так само, як і те, що написано в книжках. Кожен, абсолютно кожен переконаний, що його випадок – не схожий на всі інші. Так само і leport/SJ2n8fYwE">Вертер у Гете.
Повість ця тому стала такою відомою і популярною, тому її читають через двісті років після написання, бо вона вмістила в собі переживання всіх людей і нерозділене кохання як таке. Але нащо читати "Страждання молодого Вертера", якщо горю все рівно не зарадити?
Можливо, наша стаття якщо й не відповість на питання, то хоча б спонукає взятися за твір. Літклуб відбудеться вже післязавтра, але за ті два вечори, що лишилися, повість усе ще можна прочитати. Деталі про зустріч - тут.
🦾 Сьогодні обговорюємо драму Гете «Гьоц фон Берліхінген»
У 24 роки швабський лицар Готфрід фон Берліхінген на прізвисько Гьоц залишився без руки. Все через ворожого артилериста, який влучив снарядом точнісінько в рукоять меча. Замість кінцівки коваль викував для Гьоца залізний протез – уявіть, що це була за конструкція у 16-му столітті! Тим не менш, це не завадило професійному воїну ще двічі взяти участь у Великій селянській війні та повоювати зі Швабським союзом, турками та французами.
Саме про цього легендарного (але реального!) персонажа і написав драму Гете.
Сьогодні ми обговорюватимемо її у нашому войс чаті за посиланням
Початок о 19:00. Приєднуйтесь!
Починаємо о 19.15
/channel/leport?voicechat=05824db3f2f74ad628
Пам'ятаєте письменника Жозефа Грана - персонажа роману Альбера Камю «Чума»? Щовечора після роботи Гран наполегливо писав роман, але ніяк не міг просунутися далі першого рядка першої сторінки.
«Погожого травневого ранку чепурна амазонка верхи на чудовій гнідій кобилі скакала квітучими алеями Булонського лісу…», - написав якось месье Гран, а відтоді шліфував та відточував це речення довгими годинами копіткої праці. Тяжко, важко, але така вже вона: невдячна і невидима служба у храмі літературної музи.
Наш Іван Миколайович Джезва схожий на месье Грана. Ні, Джезві не випала на долю боротьба з пошестю, він не пряв на тонку нитку, - але Іван Миколайович теж пробує себе в літературі. Лише той, хто бодай раз написав щось сам, здатен відчути його муки.
А радше - leport/6d6XGfU7M">той, хто не написав.
⚡️💥 Завтра, у п'ятницю, о 19:00 поговоримо про перших поетів «Бурі й натиску»: Шубарта, Бюргера, Фосса, Гердера та інших.
А поки що пропонуємо послухати дивовижно-красиву старовинну іспанську баладу «Пісня про падіння Альгами» («Роз'їжджав володар маврів»), де йдеться про передчуття арабів щодо скорої втрати Гранади.
Сподіваємося, це допоможе нам ліпше відчути історичний контекст «Пісні про Сіда» Йогана Гердера перед завтрашньою зустріччю.
📖 Книжка, яку все ще можна встигнути прочитати, знаходиться тут.
🔻 Що буде потім: програма літклубу Leport leport/H1T1m3fHH">«18+»
🎧
Заходьте до нас на літклуб із Бурі та Натиску.
Почнемо, як завжди, о 19:10.
Посилання: /channel/leport?voicechat=b38f05592471541ad0
Приєднуйтесь до нашого літклубу із власних творів! Послухаємо, почитаємо, обговоримо:
/channel/leport?voicechat=8b2374e0898be6daae
Обговорення драми Готгольда Лесінга «Емілія Галотті» на нашому літклубі було запеклим. П'єса пропонує читачеві (або глядачу) низку складних проблем та стикає його із протиріччями, в яких важко розбіратися без контексту тогочасної Німеччини.
Але ми все ж таки спробували. Що в нас вийшло – виклали у цій статті:
leport/Hn5C9ocjc" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/Hn5C9ocjc
19.03 – Готгольд Лессінг, «Натан Мудрий».
Останній літклуб із Лессінга відбудеться онлайн. Долучайтеся о 19:00 до @leport_chat
🔹 Що читаємо далі? Програма літклубу Leport «18+»: leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
19.03 -- Готгольд Лессінг, «Натан Мудрий».
Дехто називає цю п'єсу відчайдушним закликом до релігійної терпимості. Але ми чомусь переконані, що гуманістичний пафос Лессінга глибший за уявлення його інтерпретаторів. Тому будемо розбиратися разом -- на це у нас є цілих два тижні.
🔹 19 березня (п'ятниця), 19:00. Центр освіти NewTone на Лівобережній (як дістатися: https://yli.ink/d20lm)
🔹 Трансляція засідання онлайн буде тут: @leport_chat
🔹Програма літклубу Leport «18+»: leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
🗡 Вже завтра – обговорюємо п'єсу Готгольда Лессінга «Емілія Галотті».
Вже традиційно збираємося, щоб обговорити драматичний спадок великого німецького просвітника.
🔹 5 березня (п'ятниця), 19:00. Центр освіти NewTone на Лівобережній (як дістатися: https://yli.ink/d20lm)
🔹 Трансляція засідання онлайн буде тут: @leport_chat
🔹Програма літклубу Leport «18+»: leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
🗡️ 5.03. Готгольд Лессінг – Емілія Галотті
Leport усе глибше занурюється в німецьке просвітництво, щоразу виринаючи на новій його вершині. Наступного разу нею буде славнозвісна «Емілія Галотті» (1772).
Ось що писав про цю п'єсу дослідник Лессінга Володимир Гриб:
«Той же соціальний конфлікт, що й у "Мінні фон Барнхельм", став темою і другої крупної п'єси Лессінга, його шедевру, "Емілії Галотті". Але тепер Лессінг розвиває його вже до природнього трагічного фіналу. "Емілія Галотті" – найбільш політичний твір Лессінга, де реалізм його стає різким, бентежним, разючим.
Для сюжету п'єси Лессінг скористався відомим історичним переказом про Віргінію. В Римі за часів панування патриціїв один іх них – Аппій Клавдій – зазіхнув на дочку плебея Луція Віргінія Віргінію. Щоб не віддати Віргінію насильнику, батько заколов її кинджалом.
Ця подія урвала терпець плебеям, вони повстали проти патриціїв та повалили їхню владу. Однак Лессінг переробив цей легендарний сюжет вельми оригінально, приклавши його до сучасних німецьких порядків...».
Що там такого напридумав класик Лессінг, обробляючи класичний сюжет, розберемо вже за тиждень, на зустрічі літклубу.
🔹 5 березня (п'ятниця), 19:00. Центр освіти NewTone на Лівобережній (як дістатися: https://yli.ink/d20lm)
🔹 Трансляція засідання онлайн буде тут: @leport_chat
🔹Програма літклубу Leport «18+»: leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
26.02. Готгольд Лессінг – Мінна фон Барнгельм, або Солдатське щастя
Лепорт продовжує вивчати цікавезний спадок творця німецької літератури Готгольда Лессінга.
Нова зустріч відбудеться рівно за тиждень, 26 лютого. На черзі - комедія «Мінна фон Барнгельм» (1767), одна з центральних п'єс німецького Просвітництва. З неї ми дізнаємося про долю людей, що взялися до нерівної боротьби із суспільними упередженнями та власними внутрішніми демонами.
Споконвічна тема в літературі, чи не так? Про таке стільки писано-переписано... Проте ми вже знаємо, як Лессінг вміє «підривати мозок» і вражати прямісінько в серденько: побачимо, чим він приголомшить нас цього разу! 🖤
Книжку знайдете у чаті: @leport_chat
🔹Програма літклубу Leport «18+»: leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
🔹 26 лютого (п'ятниця), 19:00. Центр освіти NewTone на Лівобережній (як дістатися)
🔹 Трансляція засідання онлайн буде тут: @leport_chat
🦊 Літклуб із «Рейнеке-Лису» Гете – сьогодні (онлайн).
Будемо обговорювати, як Лису завжди вдавалося вийти сухим із води, вводити в оману та спокушати всіх, включаючи Короля, де пролягає межа між первісною магією та християнськими мотивами (та чи є ця межа взагалі) та чи можна назвати «Рейнеке-Лиса» спробою ескапізму від революційних бурь.
🔺Початок о 19:00
🔺Обговорюємо у войс-чаті
🔺Що буде потім: програма літклубу Leport leport/H1T1m3fHH">«18+»
💔
Обговорюємо сьогодні: Йоганн Вольфганг Гете, «Страждання молодого Вертера» (🏛 вживу / 🔊 онлайн)
Наприкінці 18-го сторіччя Європою прокотилася хвиля самогубств, спровокована романом Гете. Це явище отримало назву «ефекту Вертера», тим самим закарбувавши ім'я нещасного закоханого не тільки в історії літератури, але й в соціальній психології.
Сьогодні розбиратимемося, як Гете зробив історію свого кохання всесвітньо-історичним явищем та чому Генріх Гейне побачив у образі Вертера співця німецької свободи.
🔺 Початок о 19:00
🏛 Долучитися вживу: Центр освіти NewTone на Лівобережній (геомітка ; інструкція як дістатися)
🔊 Долучитися онлайн: войсчат
Сьогодні Україна відзначає 150 років від дня народження Василя Стефаника.
Його називають одним із перших модерністів в українській літературі, шанують за те, що він остаточно порвав із романтизуванням села, поважають за громадянську позицію.
Марко Черемшина, один із учасників так званої Покутської трійці (разом зі Стефаником і Лесем Мартовичем), вважав його поетом мужицької розпуки, тобто безнадії. У leport/5cPMr7iAKJe">посвяті видатному новелістові від 1937 року Марко Черемшина вказує, що трагічність життя простих людей “знайшла у творах Стефаника свій величний вислів”.
Ми вважаємо Василя Стефаника одним із найсильніших письменників у нашій літературі. Він такий автор, якого читати багато одразу не вийде, бо його твори непрості. Та “Синю книжечку” і всі інші новели треба перечитувати, до чого вас і закликаємо. А перед цим прочитайте повний текст короткої присвяти Марка Черемшини.
🔸 14.V.2021 – Йоганн Вольфганг Гете, «Гьоц фон Берліхінген» 🔸
Багато кому з нашого літклубу не терпілося взятися за цього титана світової літератури. І нарешті це сталося! Ми читатимемо його багато та послідовно, тому з особливим натхненням запрошуємо всіх охочих на першу зустріч.
Починаємо з ранньої, проте сильної роботи Гете – драми «Гьоц фон Берліхінген» (1774) про однойменного німецького лицаря.
В літературознавстві цю п'єсу називають програмною для «бурі й натиску»: свого часу вона наробила багато галасу. Зараз про «Гьоца фон Берліхінгена» чути мало. Але ми вже звикли, що подібні «сліпі плями» сучасності часто приховують справжні скарби.
Приходьте, будемо відшукувати ці скарби разом!
🔹Детальніше про те, що та як читати, напишемо в @leport_chat
🔻Що буде потім: програма літклубу Leport leport/H1T1m3fHH">«18+»
(Картинка: одна з чотирьох ілюстрацій-гравюр на дереві до «Гьоца фон Берліхінгена», автор Ежен Делакруа, >1845 р.)
🔺Вже завтра – зустрінемось вживу на літклубі з вибраних творів Гердера🔻
Ми за вами скучили! Приходьте обговорювати ідеї німецького філософа та поета Йоганна Гердера: його захват Шекспіром, пристрасну любов до народної поезії, скепсис щодо французів та критичне ставлення до німецької дійсності.
До того ж, на вас чекають дві ґрунтовні доповіді наших завсідників – вони допоможуть нам розібратися, що взагалі відбувалося в тій бісовій Німеччині, що й досі тривожить розуми наших сучасників.
🔹 7 травня (п'ятниця), 19:00
🏛 Вживу долучитися тут: Центр освіти NewTone на Лівобережній (геомітка ; інструкція як дістатися)
🔊 Онлайн долучитися тут: посиланнячко
📖 Чим ми займаємось: leport/H1T1m3fHH">Програма літклубу Leport «18+»
📣 Рівно о 19:15 почнемо літклуб - просто в цьому каналі. Долучайтеся до войс-чату вже з 19:00.
Читать полностью…
23.04.2021, 19:00. Перші поети «Бурі й натиску»
На наступну зустріч ми прочитаємо вибрані твори поетів «Бурі й натиску», щоб власним розумом відшукати в них те, що Гаман і Якобі розробляли теоретично, та щоб відчути вогонь німецького бунту проти розсудку власним серцем.
Добірка поезій доступна за посиланням (беремо сторінки 231-310, від Шубарта до Гете): /channel/leport_chat/4572
🔻 Що буде потім: програма літклубу Leport «18+» leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
Нагадуємо: сьогодні о 19:00 у войс чаті каналу поговоримо про «Бурю і натиск», Гамана та Якобі.
(На картині: Фрідріх Шиллер читає перед друзями драму «Розбійники», в той час як до нього наближаються солдати герцога)
9.04 (п'ятниця) – засідання літклубу за власними творами.
Пишіть вірші, оповідання, поеми, п'єси, романи та випробовуйте ними публіку (і себе на публіці).
Зберемося у войсчаті каналу, почитаємо свої твори та обговоримо, що в нас вийшло.
Навіть якщо у вас нічого немає – приходьте. Нам буде цікаво почути вашу думку.
Початок о 19:00
Ми знаємо, що ви сумували!
І це взаємно!
У нас є чудова нагода зібратися на поетичний вечір. 21 березня - Міжнародний день поезії. А ми зустрінемось наступного дня:
◽22 березня (понеділок)
◽19:00
◽Zoom
◽Тема: улюблена поезія. Будь яких країн, авторів і епох. Якщо пишите самі - тим більше приходьте ділитися напрацюваннями. Ми підтримаємо і дамо фідбек.
Приходьте читати вірші, розбиратися в авторах, їх особливостях і тому, що чіпляє вас в стилі улюблених поетів.
А ми розкажемо вам, які знахідки вразили нас в минулому сезоні, коли ми розбирали ось цю програму.
📩Пишіть в особисті повідомлення @zlata_pr, щоб отримати посилання на вечір.
До зустрічі!😉
Картина Тараса Шевченка на сюжет Віргінії (тієї, що стала Емілією Галотті в Лессінга).
Читать полностью…
🔴
Увага!
Ми не зможемо сьогодні провести літклуб офлайн. Сьогоднішнє засідання із трагедії «Емілія Галотті» Готгольда Лессінга пройде онлайн.
Для того, щоб взяти участь, долучайтеся о 19:00 до войс-чату тут: @leport_chat
Завтра поговоримо про майбутнє офлайн-спільнот в пост-ковідну еру з співорганізатором кількох крутих ком'юніті Дмитром Столяренко.
Діма — випускник КПІ, експерт Центру Громадського Здоров'я, адмін @phaeton_gls. Приклав руку до філософського клубу @garmataclub і літеранутної спільноти @leport
Коли: завтра, 1 березня, 19:00
Де: голосовий чат @dislike_chat
Сьогодні обговорюємо п'єсу Готгольда Лессінга «Мінна фон Барнгельм, або Солдатське щастя»
Борги, кохання та війна стали матеріалом для однієї з ключових п'єс для німецього Просвітництва. Розбиратимемося, як саме. Якщо у вас вистачить ентузіазму, то ви все ще встигнете її прочитати.
🔹 26 лютого (п'ятниця), 19:00. Центр освіти NewTone на Лівобережній (як дістатися)
🔹 Трансляція засідання онлайн буде тут: @leport_chat
🔹Програма літклубу Leport «18+»: leport/H1T1m3fHH" rel="nofollow">https://teletype.in/@leport/H1T1m3fHH
🟥 Завтра, 19.02 – літклуб із «Лаокоону» німецького драматурга і мислителя Готгольда Лессінга
Твір «Лаокоон» Готгольда Лессінга, написаний понад 250 років тому, й понині залишається однією з найвпливовіших праць в історії світової думки взагалі. Можна нічогісінько не знати про Лессінга, але все рівно жити у світі, який багато в чому визначається його ідеями. Тож ознайомитися із «Лаокооном» буде вкрай корисно.
📖 Прочитавши твір, – а на це вистачить решти дня, якщо почати просто зараз, – ви:
– дізнаєтеся, чому письменники, скульптори, художники у своїй роботі не можуть послуговуватися однаковими виражальними засобами, – навіть попри те, що ці люди разом творять мистецтво;
– зрозумієте, як правильно обирати момент для художнього зображення, щоб твір вийшов сильним і вражаючим;
– осягнете глибше вже знайомі вам твори мистецтва, побачивши в них нову красу (або несподівану потворність), відзначите їхні раніше непомічені переваги чи недоліки;
– ліпше відрізнятимете тонку роботу майстра від неоковирних поробок профанів;
– переконаєтеся, що розбирати твір поза культурно-історичним контекстом – невдала ідея;
– в ніч проти літклубу (тобто вже сьогодні) засинатимете із приємною думкою про те, що ви прожили цей день недаремно.
⚠️ Увага! Через технічні причини зустріч літклубу Leport знову відбудеться онлайн. Щоб узяти участь, у п’ятницю, 19 лютого, о 19:00 долучайтеся до войс-чату @leport_chat
