Літературна платформа. Чат для запеклих дискусій: @leport_chat
🌳 1 серпня (п'ятниця). Обговорюємо балади про Робіна Гуда на книжковому клубі Leport
Обговорюючи твори середньовічної літератури та ґрунтовно познайомившись із всесвітом Короля Артура та Лицарів Круглого Столу, ми ненавмисно оминули ще один величезний пласт цієї культури, а саме, сюжети про шляхетного розбійника з Шервудських лісів — Робіна Гуда.
На наступному літклубі будемо виправляти це непорозуміння та розбиратися, чи дійсно знайома нам формула «грабувати багатих, роздавати бідним» була у баладах завжди, що анонімні автори думали про свого героя, а головне — із яких історичних обставин виросли сюжети, що стали невід'ємною частиною сучасної масової культури.
Читаємо «Повість про діяння Робіна Гуда», «Як Робін Гуд став розбійником», «Народження, виховання, подвиги та одруження Робіна Гуда» та інші балади на вибір — вони невеликі, зазвичай не більше 3-4 сторінок.
🗓 1 серпня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
Безкоштовно. Щоб відвідати клуб необхідно додатись до чату: @leport_chat
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
🏛 Цієї п'ятниці обговорюємо фарс «Адвокат П'єр Патлен», продовження («Новий Патлен», «Заповіт Патлена») та інші середньовічні французькі фарси
Ми пройшли довгий шлях текстами високої куртуазної літератури. Ці ж твори — зовсім інші, іронічні, хитрі, кмітливі. Вони не цураються низьких сторін людської природи, мають справу з пройдисвітами та авантюристами, і зовсім по-іншому дивляться на міську народну культуру. Вони ставляться до людини легко і невимушено — але все одно не дають їй попуску та безжально критикують її вади.
Приєднуйтесь до дискусій:
🗓 18 липня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно.
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
🏛 18 липня (п'ятниця). Обговрення твору «Адвокат П'єр Патлен» та інших середньовічних французьких фарсів на книжковому клубі Leport
«Адвокат П'єр Патлен» — один із найбільш знаменитих драматичних текстів Середньовіччя. Хто написав цей феноменально популярний твір ми не знаємо — деякі навіть приписували авторство Франсуа Війону, поезію якого ми обговорювали минулого разу.
Цей фарс переписували, його наслідували, для нього писали продовження — або, як то кажуть, він започаткував цілу франшизу з метавсесвітом. Відсилки до фарсу робить Рабле у «Гаргантюа і Пантагрюелі», багато фраз із нього стали приказками, і навіть з'явилося дієслово «pateliner» — «патленізувати», тобто спритно обманювати дурнів. Звідси ж походить і відома приказка «повернемось до наших баранів». Це фарс про хитрість, спритність, кмітливість та вади судової (і не тільки) бюрократії.
Разом із «Адвокатом» будемо читати його продовження («Новий Патлен», «Заповіт Патлена») та інші середньовічні французькі фарси: «Хлопчик та сліпий», «Паштет і торт», «Бідний Жуан», «Жонатий коханець» та всі, які трапляться вам під руку
✅ Платформа Leport – це майже 10 років літературно-критичних обговорень, 4 ґрунтовних програми з історії європейської літератури та більше 100 прочитаних і обговорених книжок. Ми глибоко занурюємося в контекст епохи, з увагою ставимося до кожного читача та працюємо над тим, щоб розвинути навички критичного читання.
🗓 18 липня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно. Щоб відвідати клуб необхідно додатись до чату: @leport_chat
Книжковий клуб Leport – це нагода прочитати книжки, які за інших обставин ви би не прочитали ніколи!
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
17.07. (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Критика і автор
З літературною критикою можна погоджуватись чи ні, критик може схопити ідею твору краще за автора, а може прискіпуватись до дрібниць. Про те, чи може літературна критика бути об'єктивною (і що це взагалі означає) досі точаться дискусії. Для чого потрібна літературна критика пересічному читачу, що вирішив провести з книжкою вечір — взагалі не очевидно.
Що варто знати про літературну критику письменнику-початківцю? Чи потрібно йому розуміти принципи й закони естетики? На що йому орієнтуватись?
На лекції подивимось, що думали про літературну критику класики: і письменники, і критики. Ну, і розберемось, що літературна критика може зробити, аби писати стало простіше й виходило краще.
Книгарня Сенс на Арсенальній
17 липня
19:00
Реєстрація за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/1ZFo8sNM2ngCWKqQsn0R8VvgWWwheml2lCn7AWix2Ra4/viewform
🔪 4 липня (п'ятниця). Обговорення поезії Франсуа Війона («Малий Тестамент», «Великий Тестамент») на книжковому клубі Leport
Франсуа Війон — зовсім нетипова постать для наших обговорень. Злодій та вагабонд, грабіжник, люмпен, утікач — яких тільки брудних епітетів не використовують критики, аби описати його життя на соціальному дні. І все ж, останній і найбільший із поетів французького середньовіччя.
🌹 «Малий Тестамент» (тобто, заповіт) Війон адресує своїх паризьких приятелів та товаришів по чарці. Це вираження любові до життя у всіх її проявах, голос гострого на мову паризького школяра, який не знає ні журби, ні жалю.
🥀 «Великий Тестамент», на противагу, це сповідь людини, що бореться зі страхом смерті, намагаючись переконати себе та оточуючих у її неминучості, у тому, що все суще — це тлін, який «вітер забере з собою». Це точний образ світогляду того часу, коли смерть була буденним явищем — і цим надавала особливої гостроти насолодам.
🗓 04 липня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно. Щоб відвідати клуб — доєднайтесь до чату: @leport_chat
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
✨ 20.06.2025 (п'ятниця). Вже цього тижня обговорюємо два чудових зразки середньовічної прози — «Прекрасну Магелону» та «Фортуната».
Чудова нагода познайомитись із інтерпретацією середньовічних куртуазних, казкових, міфологічних сюжетів для широкої публіки у так званих «народних книжках». Чим сюжет про розлучене кохання двох благородних людей або про наслідки вибору на користь нескінченних грошей замість мудрості так захоплювали свою аудиторію? Чому вони намагались навчити свого читача? І, власне, навіщо вони зараз знадобились нам?
Приходьте, будемо розбиратись разом!
🗓 20 червня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Питання та обговорення: @leport_chat
🗓 Календар зустрічей літературного клубу Leport
Зустрічаємося по п'ятницях о 18:00, щодватижні.
Локація: Бібліотека КПІ
Вхід вільний!
🍒 20 червня. «Прекрасна Магелона», «Фортунат»
«Прекрасна Магелона» — це анонімний французький лицарський роман у прозі, написаний приблизно 1438 року. П'єр, син прованського графа, дізнавшись про красу Магелони, доньки неаполітанського короля, вирушає до Італії, підкорює серце принцеси й викрадає її. Випадок їх розлучає, але це не стає кінцем їхнього кохання.
«Фортунат» — це роман, який поєднує східну казку, притчу, лицарські та крутійські сюжети. Він був однією із найпопулярніших «народних книжок» Німеччини. Фортунат, вихідець зі збіднілої дворянської родини, зустрічається з Повелителькою щастя, отримає від неї Чарівний гаманець, але цей подарунок виявляється роковим як для нього, так і для його синів.
🔪 4 липня. Франсуа Війон. «Малий Тестамент (заповіт)», «Великий Тестамент» та інші поезії
Франсуа Війон — останній і найбільший із поетів французького середньовіччя, злодій та вагабонд (бродяга). Магістр Паризького університету, після участі у пограбуванні він полишає Париж, тиняється з покидьками на соціальному дні, дивом уникає смертної кари. Його поезії — відображення його життя.
🏛 18 липня. «Адвокат П'єр Патлен» та інші середньовічні французькі фарси
«Адвокат П'єр Патлен» — один із найбільш знаменитих драматичних текстів Середньовіччя. Багато фраз із нього стали приказками, і навіть з'явилося дієслово «pateliner» — «патленізувати», тобто спритно обманювати дурнів. Звідси ж походить і відома приказка «повернемось до наших баранів». Це фарс про хитрість, спритність, кмітливість та вади судової (і не тільки) бюрократії.
🔮 Програма літклубу повністю: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
💬 Запитання та обговорення: @leport_chat
✨ 20.06.2025 (п'ятниця). Обговорення середньовічних прозових романів «Прекрасна Магелона» та «Фортунат» на книжковому клубі Leport
«Прекрасна Магелона» ("Pierre de Provence et la belle Maguelonne") – це історія кохання доньки неаполітанського короля Магелони та П'єра, сина графа Провансу. П'єр закохує у себе принцесу та викрадає її, однак пізніше сам потрапляє в полон до сарацинів. Чи вдастся їм зустрітись знову, і чим закінчиться їхнє кохання? Матимете нагоду дізнатись із цього чудового та дуже популярного свого часу роману🧐
«Фортунат» складається з двох частин. У першій розповідається про пригоди самого Фортуната, а в другій — про його двох синів, Ампедо та Андолозія. Роман поєднує елементи східної казки, притчі, лицарських та крутійських сюжетів роману. У тексті відчуваються відлуння «Книги мандрів» Джона Мандевіля, середньовічних легенд про графа Дракулу та чистилище святого Патріка, «Римських діянь» й інших джерел.
✅ Платформа Leport – це майже 10 років літературно-критичних обговорень, 4 ґрунтовних програми з історії європейської літератури та більше 100 прочитаних і обговорених книжок. Ми глибоко занурюємося в контекст епохи, з увагою ставимося до кожного читача та працюємо над тим, щоб розвинути навички критичного читання.
🗓 20 червня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно. Щоб відвідати клуб необхідно додатись до чату: @leport_chat
Книжковий клуб Leport – це нагода прочитати книжки, які за інших обставин ви би не прочитали ніколи!
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
🍀 Вже цієї п'ятниці — обговорення середньовічних англійських поем «Перлина» та «Сер Орфео»!
«Перлина» — елегія на смерть дитини, яка, тим не менш, підіймає складні богословські питання, багато в чому — обурює, але точно змушує замислитись.
«Сер Орфео» — середньоанглійська поема про короля Орфео, який втрачаєсвою дружину Г'юродіс і відрікається від трону, стаючи жебраком. Чи буде в цій історії хепі-енд, незрозуміло до самого кінця!
Приходьте на обговорення:
🗓 06 червня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Питання та обговорення: @leport_chat
Вже сьогодні чекаємо вас на обговоренні поеми «Сер Ґавейн і Зелений Лицар» 💫
📍Бібліотека КПІ
📍Зала 1.4 (перший поверх, праворуч)
Якщо питатимуть на охороні – просто скажіть пароль «я на літклуб»
🌿 Оперативний зв'язок із нами: @leport_chat
🪓 Обговорення роману «Сер Ґавейн і Зелений Лицар» уже за тиждень – у п'ятницю
Поема без назви про пригоди молодого лицаря Круглого столу, який приймає виклик загадкового Зеленого Лицаря, міститься в унікальному манускрипті у Британському музеї. Разом із іншими трьома поемами вона переписана тією самою рукою і датується приблизно десь 1400 роком. Чи належать ці поеми одному й тому самому автору – невідомо, але ретельний порівняльний аналіз свідчить, що скоріш за все так.
Про автора сьогодні нічого не відомо. Але точно відомо, що він був визначним поетом свого часу, людиною глибокого і побожного розуму, з почуттям гумору; цікавився теологією і трохи знався на ній, хоча знання ці, певно, були радше аматорські, ніж професійні; знав латину та французьку і був досить начитаний у французькій літературі, як лицарській, так і навчальній.
Ця середньовічна історія представляє період так званого Алітераційного Відродження XIV століття – спробу писати високі та серйозні твори давнім віршовим розміром та стилем. В подальшому історія стала на бік Чосера, який був сучасником автора «Ґавейна». Але сама ця спроба подарувала нам чудові твори, які ми найближчим часом обговорюватимемо на літклубі.
🗓 23 травня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
💬 Запитання та обговорення: @leport_chat
🌿 Вже у цю п'ятницю обговорюємо твори Франческо Петрарки «Про незнання власне й багатьох інших», «Тріумфи»
Також, за бажанням, можете звернутися й до інших філософських і полемічних творів італійського гуманіста. Буде цікаво!
▪️ 25 квітня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat
💫 Обговорення середньовічних французьких фарсів — сьогодні! Чекаємо вас:
📍Бібліотека КПІ
📍Зала 1.4 (перший поверх, праворуч)
На охороні просто скажіть «я на літклуб»
🌿 Оперативний зв'язок із нами: @leport_chat
17.07. (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Критика і автор
З літературною критикою можна погоджуватись чи ні, критик може схопити ідею твору краще за автора, а може прискіпуватись до дрібниць. Про те, чи може літературна критика бути об'єктивною (і що це взагалі означає) досі точаться дискусії. Для чого потрібна літературна критика пересічному читачу, що вирішив провести з книжкою вечір — взагалі не очевидно.
Що варто знати про літературну критику письменнику-початківцю? Чи потрібно йому розуміти принципи й закони естетики? На що йому орієнтуватись?
На лекції подивимось, що думали про літературну критику класики: і письменники, і критики. Ну, і розберемось, що літературна критика може зробити, аби писати стало простіше й виходило краще.
Книгарня Сенс на Арсенальній
17 липня
19:00
Реєстрація за посиланням:
https://docs.google.com/forms/d/1ZFo8sNM2ngCWKqQsn0R8VvgWWwheml2lCn7AWix2Ra4/viewform
📜 Вже завтра обговорюємо поезію Франсуа Війона
Я — Франсуа, — намилив кат
Вже зашморга три рази,
І скільки мій заважить зад,
Довідаються в'язи.
🗓 04 липня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Питання та обговорення: @leport_chat
🔪 4 липня (п'ятниця). Обговорення поезії Франсуа Війона («Малий Тестамент», «Великий Тестамент») на книжковому клубі Leport
Не криюсь — грішник я. Одверто
Грішив усе своє життя.
Та бог, він не моєї смерті
Бажає — тільки каяття.
Як я зміню своє буття
Й покину шлях свій многогрішний,
Віддасть на вічне забуття
Усі гріхи мої всевишній.
Так сповідується у «Великому Тестаменті» Франсуа Війон. Про його світовідчуття цілком справедливо пишуть, що воно було «макабрічним», але все ж таки сповненим жаги життя. «Краще під рядном суворим знаходити живому рай, аніж в могилі гнить сеньйором» — пише він.
Вже за тиждень будемо знайомитись із тими химерними шляхами, якими через поезію Франсуа Війона прокладав собі дорогу гуманізм.
🗓 04 липня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Питання та обговорення: @leport_chat
Хіба ревуть студенти, як сесія закрита? 🤔
НЕакадемічний літклуб пропонує відзначити закінчення навчального року обговоренням класичного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» авторства Панаса Мирного.
Через життєпис простого селянина Чіпки читачеві відкриваються моторошні соціальні пейзажі гніту, примусу й зла. Чи знайдеться в романі місце для сонячного світла, чи народ приречений на вічне животіння в неприборканому насильстві?
Обговорити це та інші питання можна буде вже 11 липня о 18:30 у лекторії «Вежі».
Обов'язково реєструйся до 16:00 11 липня і заходь-но досліджувати шкільну літературу з нових ракурсів 📚
🔥Вже сьогодні чекаємо вас на обговоренні «Прекрасної Магелони» та «Фортуната»
📍Бібліотека КПІ
📍Зала 1.4 (перший поверх, праворуч)
На охороні просто скажіть «я на літклуб»
🌿 Оперативний зв'язок із нами: @leport_chat
🎧 Добірка обговорень книжок з наших програм із вивчення західноєвропейського роману (першої, leport/H1T1m3fHH">другої, leport/unread_not_dead">третьої) на літературно-критичному подкасті «Техніка читання»
За час існування літклубу Лепорт ми встигли обговорити десятки книжок. І деякі з них нам особливо запам'ятались і припали до душі. Ловіть підбірку подкастів, у яких ми намагалися зафіксувати усе важливе з обговорень наживо — і приходьте на наступний літклуб:
▫️ «Беовульф».
Ідеальний герой у поемі з глибокого середньовіччя.
▫️ Гюго. Знедолені
Найуспішніший великий роман останніх двохсот років.
▫️Гофман. Крихітка Цахес
Казка про найгірше в людській природі: жадібність, заздрісність, пиху та присвоєння чужих здобутків. Але може всі ми — трошки Крихітка Цахес?
▫️ Аббат Прево. Манон Леско
Класичний роман про аморальне, але пристрасне кохання. Та чи є воно справжнім?
▫️ Лессінг. Емілія Галотті
Коли йдеться про створення національної літератури, краще бути генієм, ніж просто майстром. Але що, як геніїв немає, а суспільний запит на свою літературу й свій театр уже сформувався?
▫️Жорж Санд. Мопра
Роман-виховання, де воно відбувається завдяки силі почуття. Книжка, що на 70 років випередила роман про Мартіна Ідена.
Найближчим часом вийде ще два випуски за нашою програмою (на картинці спойлер до одного з них 🤗), тож підписуйтесь на подкаст на зручній для вас платформі:
tehnika_chytannia">YouTube | Apple podcasts | Spotify
🎧 Чимало книжок із тих, які ми обговорюємо на літературному клубі, також стають головними героями подкасту «Техніка читання».
Останнім часом на Лепорті ми багато говорили про алітераційну поезію, її прадавні корені, намагання її відродити та її вплив на сучасне мистецтво. Але говорити про цю літературну традицію, героїчний епос та «вічні сюжети» неможливо, не згадавши найдревнішу відому нам пам'ятку давньої англійської літератури – «Беовульф».
👑 Тож радимо послухати «Техніку читання» про поему. У випуску — знайомі сюжети з фентезійних книжок (наприклад, із Толкінівського «Гобіта»), лінгвістичні знахідки та дискусія про місце героя в сучасному світі:
YouTube | Apple podcasts | Spotify
🔥Вже сьогодні чекаємо вас на обговоренні «Перлини» та «Сера Орфео»
📍Бібліотека КПІ
📍Зала 1.4 (перший поверх, праворуч)
На охороні просто скажіть «я на літклуб»
🌿 Оперативний зв'язок із нами: @leport_chat
05.06. (четвер) – Літературна майстерня «Техніки читання». Літературний стиль
«Стиль - це людина». Цей вираз Бюффона любив повторювати Гюстав Флобер.
Про стиль відомо, що він має бути досконалий або принаймні хороший. Стиль випрацьовується, але якщо людина з самого початку не може відрізнити хороший стиль від поганого, то нічого й старатись.
І як це може комусь допомогти? Ці загальні уявлення про стиль у літературі радше заплутують, ніж стають у пригоді початківцям.
На лекції про літературний стиль подивимось, що думали про цей феномен класики. Впевнені, їхній досвід і їхні поради допоможуть зрозуміти, як писати просто, ясно і по-своєму.
Книгарня Сенс на Арсенальній
5 червня
19:00
Вхід вільний
🍀 06.06.2025 (п'ятниця). Обговорення середньовічних англійських поем «Перлина» та «Сер Орфео» на книжковому клубі Leport
«Перлина» — елегія на смерть дитини, поема, пронизана відчуттям великої особистої втрати. Батько оплакує втрату доньки, але у сні потрапляє до небесного раю, де вона з'являється як дух. Через діалог із нею він приходить до розуміння справедливості, смирення та вічного життя.
«Сер Орфео» — середньоанглійська поема, що переосмислює міф про Орфея в середньовічному контексті. Король Орфео вирушає в чарівне підземне царство, аби врятувати свою викрадену дружину Геродіс.
✅ Платформа Leport – це майже 10 років літературно-критичних обговорень, 4 ґрунтовних програми з історії європейської літератури та більше 100 прочитаних і обговорених книжок. Ми глибоко занурюємося в контекст епохи, з увагою ставимося до кожного читача та працюємо над тим, щоб розвинути навички критичного читання.
🗓 06 червня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно. Щоб відвідати клуб необхідно додатись до чату: @leport_chat
Книжковий клуб Leport – це нагода прочитати книжки, які за інших обставин ви би не прочитали ніколи!
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
🗓 Календар зустрічей літературного клубу Leport на наближчий час
Зустрічаємося по п'ятницях о 18:00, щодватижні.
Локація: Бібліотека КПІ
Вхід вільний!
☘️ 23 травня. «Сер Ґавейн і Зелений Лицар»
Історія про молодого лицаря Круглого столу, який приймає чудернацький та небезпечний виклик від загадкового Зеленого Лицаря
🔘 06 червня. «Перлина», «Сер Орфео»
Два твори, що разом із «Ґавейном» увійшли до нещодавно виданої збірки опрацювань Дж.Р.Р. Толкіна, перекладених українською.
«Перлина» — елегія на смерть дитини, поема, пронизана відчуттям великої особистої втрати. Батько оплакує втрату доньки, але у сні потрапляє до небесного раю, де вона з'являється як дух. Через діалог із нею він приходить до розуміння справедливості, смирення та вічного життя.
«Сер Орфео» — це середньоанглійська поема, що переосмислює міф про Орфея в середньовічному контексті. Король Орфео вирушає в чарівне підземне царство, аби врятувати свою викрадену дружину Геродіс
🍒 20 червня. «Прекрасна Магелона»
Анонімний французький лицарський роман у прозі, написаний приблизно 1438 року. П'єр, син прованського графа, дізнавшись про красу Магелони, доньки неаполітанського короля, вирушає до Італії, підкорює серце принцеси й викрадає її. Випадок їх розлучає .
П'єр потрапляє в полон до сарацинів, які відвозять його за море, до двору султана. Магелона, переодягнувшись паломницею, добирається до Провансу, де створює притулок для хворих бідняків. Через багато років у цьому притулку опиняється П’єр — хворий і нещасний, не підозрюючи, що саме тут він знайде Магелону.
🔮 Програма літклубу повністю: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
💬 Запитання та обговорення: @leport_chat
⚔️ 23.05.2025 (п'ятниця). Обговорення середньовічного роману «Сер Ґавейн і Зелений Лицар» на книжковому клубі Leport
Історія про молодого лицаря Круглого столу, який приймає чудернацький та небезпечний виклик від загадкового Зеленого Лицаря – чудова нагода обговорити різні аспекти лицарської честі, боротьбу язичницьких та християнських вірувань та порівняти оригінальний роман із сучасною екранізацією.
✅ Платформа Leport – це майже 10 років літературно-критичних обговорень, 4 ґрунтовних програми з історії європейської літератури та більше 100 прочитаних і обговорених книжок.
Ми глибоко занурюємося в контекст епохи, з увагою ставимося до кожного читача та працюємо над тим, щоб розвинути навички критичного читання.
🗓 23 травня (п'ятниця)
🕕 18:00
📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4)
💸 Безкоштовно. Щоб відвідати клуб необхідно додатись до чату: @leport_chat
Книжковий клуб Leport – це нагода прочитати книжки, які за інших обставин ви би не прочитали ніколи!
🔮 Актуальна програма: leport/unread_not_dead">«Нечитана класика»
🌿 Анонси подій: @leport
🌿 9.05.2025. Літературний клуб: Джефрі Чосер — «Троїл та Крессіда» (~1387 р.)
На найближчій зустрічі літклубу — постать, яку нерідко називають англійським Данте.
Джефрі Чосер (1343–1400) — поет, придворний, дипломат, військовий, і людина, яка перетворила середньоанглійську на мову великої літератури. Його «Троїл і Крессіда» — це психологічна любовна драма, що несподівано боляче зачіпає сучасного читача розмірковуваннями про мінливість долі, зраду, внутрішні конфлікти, велику тугу за нездійсненним і суперечності між пристрастю та обов'язком.
Розбиратимемо складні питання, які Чосер ставив понад 600 років тому — і які досі не втратили актуальності. А ще поговоримо про королівську строфу, Шекспіра, греків і троянців, та чому славнозвісні «Кентерберійські оповіді» — це ще не все, що варто знати про Чосера.
▪️ 9 травня (п'ятниця)
▪️ 18:00
▪️ Бібліотека КПІ (зала 1.4)
🔮 Програма літклубу Leport «leport/unread_not_dead">Нечитана класика»
🧐 Питання та обговорення: @leport_chat