11976
Про місто, в якому з 1256 року дощ. Та інші місця щасливих людей. Для звязку та інсайда: @goyra Чат: @lvivingchat
Торгівля на Ринку, листівка 1900-го року видання.
🦁 Львівський дощ
Над пошкодженим Шахедом корпусом університету в Дублянах завершили монтувати накриття
🦁 Львівський дощ
Троє артистів Львівської опери не повернулися в Україну з гастролей у Фінляндії
Провідний соліст балету Андрій Михаліха, солістка балету Юлія Михаліха-Рома, а також артист балету Богдан Ключник не повернулися разом з усім колективом в Україну з гастролей у Фінляндії. Усі троє повідомили про це колег, попрощавшись з ними віртуально.
Завжди підозрював, що сучасний балет те ще лайно.
🦁 Львівський дощ
За 12 днів — мінус 13 літаків.
10× Су-34.
2× Су-35.
1× А-50У.
Політ нормальний.
Верховний Суд визнав незаконним будівництво готелю на площі Міцкевича у Львові
Тепер у Львові на один самобуд більше.
🦁 Львівський дощ
У Львові запустили онлайн-мапу доступних для людей з інвалідністю місць
Йдеться про заклади харчування, комунальні установи, готелі та місця для відпочинку й розваг. На мапі вже позначені 100 доступних місць,
🦁 Львівський дощ
У Львові з 28 лютого до 8 березня міська державна ветклініка буде безкоштовно вакцинувати від сказу домашніх тварин.
На вакцинацію приходити з паспортом тварини.
🦁 Львівський дощ
У Львові оголосили архітектурний конкурс на відбудову музею Шухевича після атаки “шахедів”
🦁 Львівський дощ
Львівська співачка Ірина Федишин наколядувала на 22 автомобілі для військових
«Автівки отримають: 710 штурмова бригада, 3 автівки відправляються у 141 бригаду, також позашляховики отримають 5 штурмова бригада, 17 танкова , 41 бригада , 241, 65, 32, 128, 80, 110 бригада ТРО, 108 ТРО, 105 Тернопільська ТРО, 4 окрема танкова бригада, 2 автівки отримають перша окрема бригада ім. Князя Лева», – йдеться у повідомленні.
Західні партнери створили коаліцію з постачання Україні далекобійного озброєння.
Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон після завершення конференції з підтримки України в Парижі.
Також він зазначив, що загальний консенсус лідерів країн, які перебували на зустрічі, полягав у тому, що усі повинні бути готові через кілька років до нападу росії на свої країни.
Львівський ІТ Кластер передав другу партію авто та обладнання для сил ППО
Читать полностью…
31 тисяча військових загинули в цій війні, – Зеленський розкрив втрати України.
росіян загинуло 180 000, до 500 тисяч разом з пораненими.
Пошкоджено 160 тонн українського зерна на польській залізничній станції
Новий акт вандалізму – вночі з 24 на 25 лютого на станції Котомеж була розсипана українська агропродукція з 8 напіввагонів. Вантаж прямував транзитом до порту Гданськ, звідки направлявся до інших країн світу.
"Українська сторона сумлінно виконує свої зобов’язання і згідно домовленностям з польським урядом не експортує деякі види агропродукції на територію Польщі. Це підтверджено на офіційному рівні – ані зернові, ані кукурудза, ані рапс – не залишається там", - прокоментував Олександр Кубраков, міністр розвитку громад, теториторій та інфраструктури.
У Львові суд оштрафував жінку, яка вдарила свого чоловіка по голові та "образила його гідність".
Судді розцінили дії львів'янки як психологічну та фізичну форму домашнього насильства над чоловіком.
На засідання суду жінка не з'явилася, але свою вину визнала та попросила про м'яке покарання. Окрім штрафу у розмірі 340 гривень, вона має сплатити і 605 грн судового збору.
У цьому львівському палаці був ратифікований договір про "вічний мир" між Польщею і росією...
.
На цій світлині 1910 року ви бачите одну зі скульптур рицарів, які височать на ренесансному декорованому аттику, що на площі Ринок у Львові. Звісно, ви одразу впізнали, що мова йде про палац православного (і дуже багатого) магната Костянтина Корнякта, який побудував ці унікальні хороми більш як чотириста літ тому - у 1580-му році (власне, сама ця скульптура й представляє алегоричну постать вищезгаданого власника цього палацу).
.
Так, саме у цьому львівському палаці Корнякта, попри який ми незліченну кількість разів проходимо, у 1686 році польський король Ян Собєський у присутності московських послів, урочисто присягнув на вірність вже підписаним у москві статтям мирного договору між Польщею і московським царством.
.
Однак, у цій події є ще один досить цікавий нюанс, на який досі не особливо зверталося уваги, а саме: у цих корняктівських палацових стінах майже три десятиліття перед тим (у 1652 році) молодий Ян Собєський лікувався від рани, яку отримав на дуелі. А, вся родзинка у тому, що саме через це поранення, Ян Собєський не зміг взяти участь у знаменитій битві польського війська з козаками під Батогом, де поляки були наголову розгромлені нашими військами (власне, тоді у цій битві й загинув старший брат Яна Собєського, Марек).
.
Отож, якби не те поранення, то хто зна, чи став би Ян Собєський взагалі колись польським королем. І, тоді б історія країн Центральної і Східної Європи могла б піти цілком за іншим сценарієм...
- Микола Бандрівський
Львів 1959 рік, Летовище у Скнилові, чи як його почали називати -аеропорт "Львів".
Львівські телевізійники отримали пересувні ретрансляційні станції і телебачення стало цікавішим. Може здатись ,що на світлині круті хлопці з телебачення, які добре заробляють і можуть собі дозволити круті окуляри та інші "прибамбаси". Але, ймовірно, в той час у Львові нелегко було знайти ентузіастів, які б згодилися взятися за запуск технічної новинки, тим більше, що держава пропонувала поріняно невелику зарплату.
Зі спогадів тих, хто стояв біля витоків телебачення в СРСР, зарплата редактора ТБ була 880 рублів (після деномінації в 1961 році – 88), головного режисера – 1500 (відповідно – 150), а диктора – 500 (відповідно – 50) за умови ненормованого робочого дня та шаленого напруження.
Акторів львівських театрів та працівників радіо було важко спокусити такими умовами праці. З іншого боку, з тих небагатьох охочих, хто розумів потенціал телебачення, далеко не кожного брали на роботу, бо треба було пройти перевірку на відповідність вимогам комуністичної ідеології та моралі. Хоча... можливо такі гроші в той час не були такі вже й не малі.
- Гриць Совків
У Львові 20-річному студенту довелось через суд скасовувати заборону прикордонників на виїзд з України
Згідно з рішенням суду, Денис Конопляник отримав дозвіл виїзду за кордон від Інгульського ТЦК. Він їхав на безкоштовне навчання в Поморський університет в Слупську та мав лист від ректора. Після невдалої спроби виїхати з України хлопець звернувся до суду й просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону.
Денис Конопляник зазначив, що прикордонник відмовився випустити його у Польщу, оскільки нібито не було всіх документів. Однак інспектор не повідомив, яких саме документів не вистачає.
Суддя Зоряна Лунь повністю задовольнила позов Дениса Конопляника, скасувала й визнала протиправним рішення прикордонників. Крім цього, сьомий прикордонний Карпатський загін сплатить понад тисячу гривень судового збору. Рішення ще можна оскаржити.
🦁 Львівський дощ
Львів ,1941-1944, верхній Личаків. Світлина ілюструє, як проводжали своїх "визволителів" мешканці нашого міста в кінці червня 1941 року.
Панічно втікаючи з міста перед наступом нових окупантів, більшовики несподівано,а може й очікувано, стикнулись зі збройним протистоянням львів'ян. З перших днів німецького наступу , ще за тиждень до захоплення Львова, почались локальні перестрілки між озброєними мешканцями і більшовиками. Протиборство наростало, по більшовикам могло стрельнути будь яке вікно в місті , паркан, чи навіть дзвіниця. Точились і масовані перестрілки з використанням атоматів, кулеметів і навіть бронемашин і танків.
Саме тут, на Личаківській, відбулась одна з таких сутичок. Ось як описує це у своїх мемуарах "Из фронтового блокнота" один з її свідків, такий собі Карпов Н. , що в 1941 році служив у львівському підрозділі "ВЧ" (оперативний відділ урядового звязку ) Управління НКВС (мова оригіналу):
"На второй день войны активизировали свои действия боевые группы ОУН, на улицах началась стрельба. Была повреждена воздушная линия на Тернополь, в районе парка. Мы выехали устранять повреждение, но два пулемета с костела не давали возможности устранить повреждение. Только с помощью танка, который прислал начальник погранвойск, удалось подавить огневые точки и восстановить связь. Бои принимали все более ожесточенный характер. В некоторых районах Львова еще до прихода немцев завязались уличные бои..."
Танк це був , чи бронемашина , достовірно не знаю , але на фото залишки покинутого броневика БА-3, які довго поневірялись в цій дільниці , аж поки його не забрали на брухт. В мережі є багато світлин того "враку", а ця публікується вперше.
У Львові розробили ошийник, який перекладає з котячої мови
🦁 Львівський дощ
Лебеді повернулись у Стрийський парк
Птахи зимували у міському еколого-натуралістичному центрі.
🦁 Львівський дощ
На вулицях Львова.
Фото Tatiana Seredovych 🦁 Львівський дощ
У Варшаві розпочався великий протест фермерів, рух блокуватимуть до 10 тисяч осіб
Вони протестують проти імпорту продовольства з України. Кажуть, що це підриває їхню конкурентоздатність.
Також фермери проти політики «зеленого курсу» ЄС, що накладає на фермерів низку обмежень.
🦁 Львівський дощ
В міста вимагають повернути 1,5 мільйони гривень за демонтовану альтанку Брезіцького
Йдеться про самобуд на комунальній ділянці на вул. Тарнавського, 71, який, за рішенням виконкому, було демонтовано ще у жовтні 2020 року.
"Зараз у Галицькому районному суді слухають дві окремі справи про відшкодування збитків через демонтаж однієї альтанки. Цікаво, що одна заявниця оцінила завдану шкоду у понад 800 тис. грн, а інша – у понад 600 тис. грн. Тоді як на момент демонтажу споруди, за інформацією ЛКП "Рембуд", її оціночна вартість була в десятки разів нижчою" – йдеться у повідомленні міськради.
Нагадаємо, 8 жовтня 2020 року кандидат на посаду міського голови Львова Назарій Брезіцький розпочав роботи із знесення незаконної будівлі на Тарнавського, 71. Тоді у міськраді планували на її місці відновити водозабірну колонку.
Зазначимо, раніше адміністративна комісія при виконавчому комітеті міськради надала Брезіцькому тиждень на знесення цієї незаконної будівлі та відновлення історичної огорожі.
За словами начальниці управління охорони історичного середовища міськради Лілії Онищенко-Швець, вілла на Тарнавського, 71 є пам'яткою архітектури, а земля, на якій збудована альтанка, знаходиться в загальному користуванні.
Ця виразна камʼяниця на розі вулиць Кубанської та Василя Стуса має три фасади: один, що виходить на Стуса (найбільш відомий), один — на Кубанську, і цей — власне на ріг вулиць. Перед ним ще є доволі занедбаний нині палісадник*, а з отого верхнього балкону свого часу відкривався чудовий огляд на білосніжний памʼятник Миколі Островському, імʼя якого носила чільна вулиця до перейменування на Стуса. Але хороші камʼяниці довговічніші і за назви вулиць, і за політично вмотивовані памʼятники. Бо камʼяниця — це про стиль, архітектуру, житло, а життєві цикли цих явищ вимірюються століттями. Ось і ця рядова камʼяниця скільки вже пережила назв, режимів, змін героїв. А люди як жили, так і живуть за її потужними стінами.
———
*Палісадник — нормативне слово української мови, що походить з франц. palissade через польськ. palisada. Невеличкий огороджений садок з вулиці перед фасадом будинку.
У Львові відкрили виставку антиросійських плакатів, які створили студенти з Харкова
Оглянути їх можна впродовж місяця за адресою: вул. Музейна 1.
Таких пасажирів у львівській маршрутці ще не було
Читать полностью…