94
Кооперативней рух мемарів, Смерть Яїчка Тойва)0))0,Об'єднання мемарів авангардистів, той к анал, що потрі6ен для репїсту мемів в чат, або ж просто смері4ка
ПРОТОННе
ВОЛОЧІННя
АЗІОЧУБАТИй*
РОЗБРАт* *
МЕДОПРОТИРОЗТЯЖНИК
¥постмодерний*
передчистяче*
кличтакшда*
дубова
такроба*
метадоновим¥
дитявуличний
СолярадокруктКраснийШар:цукру₴модерна очищуючавнутрішнє п'ятницьонижчеящик безмаковими₴комунальниЙ
Читать полностью…
Повага Слонозгущенці¡ омолоджена екоторбина без блакитних¡ Спільний
Читать полностью…
« Із найтемніших недр справжнього, давно забутого життя завжди ринуть якійсь тіні, вкутані настільки знайомими звуками, що й годі згадувати. А коли ти усією силою намагаєшься ухопитися за це, темрява прожорливо затягує тебе у середину. Виходу немає. Ти маєш бути готовий до швидкої Координації. »
• Координація - Всесвіт у жанрі Советпанк (Радянська атмосфера, яка переплітається з чимось нереальним, фантастичним й фентезійним) запрошує вас взяти участь у створенні цілого вигаданого, де темрява й невизначеність посідає перше місце у житті забутих душ. Візьми на себе роль творця, персонажа або ж звичайного поціновувача, що внесе свою власну лепту у розвиток Координації.
Будь готовий до невимушених складностей, справжніх письменників і фанатів своєї справи. Й пам'ятай - ти можеш стати чимось більшим, аніж тобі може здаватися на перший погляд.
Я щиро перепрошую, а переведення стрілки в такій ситуації є порушенням НАПу?
Читать полностью…
Пророссийская вата объединилась против тех, кого они больше всего боятся - против канала ОпустиВату 🥊
Призываем все проукраински настроенные каналы не мириться с цензурой. Разместите этот пост у себя в каналах. Мы делаем одно дело - боремся против кремлёвского лобби в телеграме ☠️
Сегодня пришли за нами, завтра ублюдки прийдут за остальными проукраинскими каналами. Будем стоять единым строем против этой швали! ✌🏻
Новый канал ОпустиВата тут: https://t.me/joinchat/VVSCFl-a46norSz2
Якось зібрався я і 3 моїх товариша піти у місцевий паб - бар випити пива. Заходимо, сідаємо за вільний столик, і чекаємо коли до нас підійде офіціант. Як раптом підскочила до нас наче лань молода дівчина, з красивим доглянутим волоссям, з надзвичайно красивою посмішкою і двома рядами білосніжних рівних зубів. З ногами як два хмарочоси і з дуже великими грудьми та дуже глибоким декольте. А коли почала говорити, то ми аж забули ціль нашого візиту. Її голос надзвичайно чистий і дзвінкий, просто насолода для вух.
Нам було важко прийти до тями після побаченого і почутого, і довелось з пів хвилини збиратись з думками, аби зробити замовлення.
Коли нарешті це зробили і офіціантка пішла, одразу почали обговорювати побачене диво, бо інакше це не описати, як раптом наш най сміливий товариш, каже, що знає спосіб як розвести любу дівчину на інтим і цю ніч збирається провести з нею. Ну а нам стало цікаво чи вийде у нього взагалі з нею заговорити і почали підтримувати його ініцативу.
Тим часом офіціантка принесла наше замовлення, і наш "Дон Жуан" почав діяти. Поки вона розкладала кухлі з пивом, він почав обсипати її компліментами, і робити різні натяки. І як би це дивно не було, але вони наче працювали, бо вона нібито "випадково" обтерлась своїми грудьми об його голову.
Коли вона пішла, ми почали випивати і говорити про всяке, та настав момент і кружки наші спорожніли. Ми покликали її аби повторити замовлення і цього разу коли його нам подали, то офіціанка вручила нашому Жигало невеличкого листа і щось прошепотіла на вухо. Нас з такого повороту подій це спантеличило але продовжили випивати. Коли уже і на цей раз допили хмільного і почали збиратись ми почули від нього.
-Ви йдіть а я залишусь. - При цьому перекидується поглядами з дівчиною-офіціанткою.
Зрозумівши, що його чекає, не стали його затримувати тай розійшлись.
На наступний день, зібрались на місцевій площі, і чекаємо нашого Героя. Бачимо як він підходить, зігнутий у три рази, руки схрещені на грудях, весь труситься, очі червоні від сліз. Ми звісно у шоці з цього всього питаєм, що з ним скоїлось. Виявилось, що та молода пишногруда офіціантка, була любителем садо-мазо ігор, а тому сильно помучила нашого друга, та настільки, що він навіть тиждень сидіти нормально не міг.
Так що більше ми в той бар не ходимо.
Електрична Тяга. Європейська. Солідарність. . цукрозамінник £ АРХАЇЧНА. ЗАБРУДНЮЮЧЕ. ЗОВНІШНЄ. ВЕРБНА НЕДІЛЯ. ОПІУМНИМ£ КОРПОРАТИВНИЙ
Читать полностью…
ДизрешпектДідо-перцю‽застаріла забруднюючанавколишнє середовищекоробка зкоричневими‽приватниЙ
Читать полностью…
Такого ви ще точно не бачили та не пробували.
Долучайтесь🤝
Двірник Анатолій любив викурити зранку цигарку. Він прокидався перед самим світанком, у невеличкому складовому приміщенні місцевої котельні. Одягав свій єдиний робочий костюм, брав тілєжку з інструментами і виходив на свою ділянку. Старий під'їзд, дорога до нього, тротуар, над яким густо ростуть дерева, з яких осипається осіннє листя на сірий бетон. Ось і вся його територія.
Після роботи Анатолій завжди йшов до знайомого товариша на чарку, якого звали чи то Петро чи то Пилип. Анатолію на те було відверто байдуже, він просто хотів напитись і забутись, а його "друг" ніколи не задавав зайвих питань.
Життя Анатолія було нудним і заздалегідь прописаним його матір'ю. Народився Анатолій у середньостатистичній совєцькій сім'ї. Мама була вчителькою молодших класів, а тато – інженером. Його батько помер через нещасний випадок: він вдавився солоним огірком, яким закушував святкові 100 грам на десятому дні народженні свого сина. Після цього Анатолій більше не святкував свої дні народження, а мама взяла виховання над ним під свій контроль. Змушувала вчитись на відмінно, аби потім вступити до університету, знайти хорошу роботу, одружитись, народити їй онуків і так далі. І перечити цьому Анатолій не міг, бо за всякий докір його били, змушували стояти на колінах на горохові, закривали у кімнаті і завжди кричали.
Так Анатолій жив до 20 років, поки мама не знайшла собі нового чоловіка-цигана, який задурив його матусі голову і та переписала на нього квартиру, яка мала дістатись Анатолію. Потім той циган переселив усю свою циганську сім'ю туди, а їх двох виставив на вулицю.
Мама почала пити, а Анатолій став перебиватись різними заробітками. Жили вони у дешевому гуртожитку, в якому були абсолютно такі самі люди. Його матінка забирала усі зароблені ним гроші та витрачала їх на дешевий алкоголь. Тривало це до одного разу, коли на новорічні свята вона напилась до білої гарячки і почала тікати від привида свого мертвого чоловіка. Зрештою, вона замерзла на смерть, після чого Анатолій перестав святкувати і новорічні свята.
Залишившись абсолютно самим, Анатолій запив. Можливо, щоб заглушити страх самотності і біль від усвідомлення того, що його життя було абсолютно порожнім і сумним. Він ніколи не чув від батьків доброго слова, ніколи не заводив друзів, ніколи не відчував любов, ніколи не кохав. Він багато думав над цим: "Чому мене так життя карає? Що я зробив такого поганого, аби заслужити такі страждання?"
Та відповідей ніколи не було, як і не було тих, кого можна було спитати.
Сонце сходить над містом. Анатолій любив такі моменти, адже сіре місто на мить забарвлювалось у сонячне проміння. Викуривши цигарку, він брав свою тілєжку з інструментом і йшов на ділянку. Після роботи по звичці заходив до знайомого чи то Пилипа чи то Петра на 100 грам, а ввечері повертався до своєї кімнатки у місцевій котельні.
Одного дня він не вийшов на свою ділянку. Не вийшов на другий і на третій день. Коли начальство почало розбиратись, чому їх працівник байдикує, виявилось, що Анатолій повісився.
Репост, соратники. В каналы и в чаты, единым строем 🇺🇦
Животные из Рашки воображают, что победили. Твари не понимают, что мы семена. И мы прорастём - на их погибель! 😈
Все, кто за Украину - подписываемся и шерим линк: https://t.me/joinchat/VVSCFl-a46norSz2
10 година ранку, початок липневого дня. Я чекаю свого інструктора з водіння під автошколою. Він казав, що буде з хвилини на хвилину, але ці міські затори можуть його затримати. На щастя, навпроти тієї школи є невеличкий підвальний магазинчик, у якому можна купити дешевої гіркої кави.
Смалю цигарку, сьорбаю кавусю, стою під невеличким деревцем, яке захищає мене від сонця і просто насолоджуюсь днем.
Як раптом чую звідкись з гори крик.
- От ти курва!
Я рефлекторно оглянувся - навколо ні душі. Глянув вгору і побачив балкон, на якому стояв дід і кричав.
- Як уже ти мені надоїла! Кажу ж тобі, то не я!
- А хто тоді!? - Відповів старий жіночий голос. Швидше за все, то його жінка.
- Та відки я можу знати, як мене тут небуло!?
- Ах ти старий сучий син. Напивси вчора і поліз до моїх квіток...
- Не помню я нічо, не галасуй, карга стара. Відстань.
- Ти, курвисько, квітки мої поперевертав!
- Та то сука не я, а полтергейст якийсь курво! Дай віддихнути.
Я мовчки спостерігаю, як він закриває балкон, сідає на табурєтку, дістає якісь самокрутки, сірники і тільки но він їх підкурив, як знову залетіла його баба.
- Моу ти дідьку. - шипить на нього. - Я тобі казала не курити!
Відбирає його самокрутку і викидає.
- Та ти курва стара, блядь, дай мені спокою уже нарешті. - Зірвався дід.
- Тільки коли я вмру.
- Зараз устроїм.
Після цих слів бабка втекла у квартиру, а дід - за нею. Я почув деякі крики та звук падаючих меблів. Саме в цей момент до мене під'їхав інструктор. Я сідаю до нього і розповідаю йому про те, що тільки що бачив. Він дуже здивувався і розповів, що у тому будинку уже ніхто давно не живе. Будучи малим, він чув розповіді про те, що там дід свою бабку зарізав. А люди, які знімали ту квартиру, не витримували там і тижня: жалілись на постійні сварки, які доносились з порожнього балкону.