Захист інтересів держави, справедливість для громадян!
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль представив новопризначену Віце-прем’єр-міністерку з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - Міністерку юстиції України команді Мін‘юсту.
На заході були присутні профільні заступники та керівники департаментів Міністерства.
Під час свого звернення до команди Міністерства, Ольга Стефанішина представила ключові пріоритети на новій посаді, окреслила головні завдання, зокрема щодо розвитку євроінтеграційного напрямку.
🤝 Вона подякувала команді Міністерства за роботу та підкреслила важливість посилення міжвідомчої комунікації, зокрема Ольга Стефанішина зауважила на важливості посилення видимості ролі Міністерства в контексті переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.
👤 Майном, яке належить малолітній дитині, тобто дитині віком до 14 років, управляють батьки без спеціального на те повноваження. Вони зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.
У разі якщо управління майном здійснює опікун, він може представляти інтереси малолітньої дитини на підставі документа 📄, що посвідчує факт призначення його опікуном цієї дитини.
Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:
➖ відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
➖ видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
➖ вчиняти правочини щодо:
👉🏻 об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;
👉🏻 відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.
Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
🙅🏼 Зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо житлових приміщень не допускається.
Зауважуємо, що батьки (усиновлювачі), опікуни не ❌ мають права дарувати майно дітей.
🔍 Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом 1-го місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
Рішення органів опіки та піклування може бути оскаржено до суду ⚖️ у 6-місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.
На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально 🖋️ засвідчена згода другого з батьків.
👩🏼🤝👨🏻 Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Після припинення управління батьки зобов’язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.
❗️ Неналежне виконання батьками своїх обов’язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов’язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.
Зазначаємо, що дохід 💸, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім’ї.
Неповнолітня дитина розпоряджається доходом 💰 від свого майна відповідно до Цивільного кодексу України. Також зауважуємо, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Крім того, вона має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦКУ.
👉Докладніше
🙌🏻 Українці замовили понад 100 тисяч дублікатів і витягів з ДРАЦС через портал Дія.
Раніше для відновлення втрачених документів необхідно було особисто відвідати державну установу, що могло бути ускладнено через час, проведений в очікуванні. Зібрати всі потрібні документи 📑, оформити та подати заяву, а потім ще раз відвідати конкретну установу, щоб забрати готовий документ — такий шлях доводилося долати українцям після втрати документів за тих чи інших обставин.
💻📲 Наразі цей процес спрощено — на порталі Дія українці в кілька кліків замовили вже понад 100 тисяч дублікатів свідоцтв та витягів з ДРАЦС. Готовий документ можна забрати в обраному Вами відділі ДРАЦС, або замовити доставку до відділення чи курʼєром Укрпошти.
Через портал Дія можна замовити дублікати свідоцтв та витяги про:
▫️ народження;
▫️ зміну імені;
▫️ шлюб;
▫️ розірвання шлюбу;
▫️ смерть.
З Днем незалежності, наша сильна і незламна Україно 💙💛
Для українців незалежність - це не абстрактне поняття. Кожен день, кожну хвилину сини та дочки України віддають життя за нашу свободу, за можливість жити у вільній державі. У нашої незалежності неймовірно висока ціна, про яку ми повинні пам’ятати.
Віримо в Україну, пишаємося нашими сміливими незламними людьми, захищаємо рідну землю та свою свободу, працюємо спільно задля нашої перемоги!
Слава Україні!
Героям слава!
📸 Ці кадри відображають моменти, які формували українську ідентичність і стали ключовими для нашого сьогодення. Кожна світлина є частиною великої історії, що оповідає про нас, наше минуле, теперішнє та майбутнє.
Тож, пропонуємо вашій увазі підбірку Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, яка демонструє найважливіші моменти нашої історії, що вплинули на формування національної свідомості та визначили подальший перебіг подій в Україні
Як можна продемонструвати справжнє обличчя росії всьому світу та закласти основу для репарацій? Подати заяву в міжнародний Реєстр збитків у Дія.
Подання заяв про відшкодування до Реєстру є одним із комплексних заходів для систематичного збору даних про завдані збитки, втрати чи шкоду. Тож, докладніше про те, що потрібно зробити, щоб долучитися до цього важливого процесу — в інфографіці Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. На сьогодні нерідко виникають ситуації, коли українці та українки бажають оформити шлюб і створити сім’ю з іноземцем(-кою).
Насправді, зареєструвати шлюб 💍 з громадянином(-кою) іншої країни в Україні — не так складно. Однією з важливих умов для створення шлюбу є те, що іноземець в момент реєстрації має легально перебувати на території України.
Заява 📄 про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.
Слід зауважити, що підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24 – 26 Кодексу.
👩🏼❤️👨🏻 Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з пред’явленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається.
У разі якщо жінка та/або чоловік перебували у шлюбі, відомості про документ, що підтверджує припинення ❌ попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть іншого з подружжя в попередньому шлюбі тощо), зазначаються в заяві 📄 про державну реєстрацію шлюбу.
📁 Документи, складені іноземною мовою, подаються/пред’являються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку, які залишаються у справах органу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву.
👉Детальніше на нашому вебсайті
👩🏼❤️👨🏻 Створення сім’ї — це важливий крок у стосунках. Багато пар заздалегідь планують деталі весільної церемонії. Проте інколи наречені вирішують зареєструвати шлюб незаплановано, наприклад, під час перебування за кордоном. Розповідаємо про те, що необхідно знати українцям та українкам, які вирішили укласти шлюб за кордоном.
Насамперед слід звернути увагу на чинне законодавство іноземної країни – чи дозволена в певній державі процедура реєстрації між двома іноземними громадянами (громадянами України).
👉🏻 Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»(далі – Закон) державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.
🏛️ Перелік установ, їх адреси та контакти для зв’язку можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ України 👉за посиланням.
Саме дипломатичні представництва і консульські установи України проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті щодо громадян України, приймають і розглядають заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання поза межами нашої держави.
❗️ Зауважимо, що державна реєстрація зміни імені та розірвання шлюбу проводиться вищевказаними представництвами та установами України лише щодо громадян України, які постійно проживають за кордоном.
Шлюб між громадянами України, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу (частина перша статті 58 Закону).
👉Докладніше
Міністерство юстиції України подало до Вищого антикорупційного суду позовну заяву про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 ЗУ «Про санкції», до Медведчука Віктора Володимировича та Марченко Оксани Михайлівни.
👤 Медведчук В.В., 07.08.1954 року народження, до 10.01.2023 громадянин України, проросійський політик, державний та громадський діяч, бізнесмен. Народний депутат України II-IV та IX-го скликань, один з керівників забороненої партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА - ЗА ЖИТТЯ». Перший заступник Голови ВРУ (лютий 2000 - грудень 2001), Голова АП України каденції Леоніда Кучми (2002-2005).
👤 Марченко О.М., 28.04.1973 року народження, громадянка України, колишня українська телеведуча, дружина Медведчука В.В.
Медведчук В.В. та Марченко О.М. є наближеними до керівництва російської федерації, перебувають в особистих дружніх зв’язках з президентом рф путіним в.в.
👉 До стягнення Міністерством юстиції заявлено майно, яким Медведчук В.В. та Марченко О.М. володіють прямо та опосередковано (через фізичних та юридичних осіб). Зокрема, рухоме майно (24 автомобіля, 2 повітряних судна (літак «Gulfstream G650», гвинтокрил «Bell-427»), 1 прогулянкове судно (типу «Azimut benetti spa», назва судна – «Романс 1»), нерухоме майно (більше 20 об’єктів), корпоративні права 22 юридичних осіб (обленерго, телеканали тощо), майнові права на 8-м торгівельних марок, грошові кошти Медведчука В.В. та Марченко О.М. (в еквіваленті близько 1,9 млн грн), більше 1000 одиниць історико-культурних та матеріальних цінностей (годинники, ювелірні вироби, картини, гарнітури, предмети інтер’єру, залізничний вагон-ресторан з меблями).
‼️Служба безпеки України, за сприяння керівництва Міністерства юстиції, ліквідувала корупційну схему в Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, яке є головним органом із державної правової політики у 7 областях західної України.
Фігуранти отримували хабарі за незаконне закриття виконавчих проваджень щодо громадян, які мають боргові зобов’язання. Наразі всіх фігурантів звільнено із займаних посад.
За матеріалами справи, до організації злочинної діяльності причетний колишній керівник міжобласної структури Мін’юсту, який залучив до протиправного механізму кількох своїх підлеглих. На момент викриття корупційної схеми співробітниками СБУ він був діючим очільником установи.
За неправомірну вигоду посадовці управління Мін’юсту пропонували боржникам закрити виконавче провадження без сплати визначених судом платежів.
Для передачі коштів організатор схеми залучив посередника – мешканця Івано-Франківська.
У подальшому фігуранти розподіляли грошову винагороду між собою, а виконавчі провадження закривали з формулюванням «у зв’язку з повним погашенням боргу».
Під час обшуків за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах зловмисників виявлено:
▫️ великі суми готівки, ймовірно одержані злочинним шляхом;
▫️ матеріали виконавчих проваджень, учасники яких були залучені до оборудки;
▫️ мобільні телефони із доказами незаконної діяльності.
Наразі ексначальнику Західного міжрегіонального управління Мін’юсту повідомлено про підозру ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою). Його звільнено із займаної посади.
Дії посередника кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (пособництво у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди службовою особою).
Вирішується питання щодо обрання їм запобіжних заходів. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до корупційної схеми.
Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Івано-Франківській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури.
З Днем Конституції України!
Слава Україні! ❤️🇺🇦
❗️ ЄСПЛ оголосив своє рішення у міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)».
📢 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини публічно оголосив рішення по суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18. Ця справа стосується масових та систематичних порушень росією прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та порушення прав українських політичних в’язнів.
У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що Уряд України надав вичерпні докази, які ефективно та поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками рф та підконтрольних їй осіб прав та свобод, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та Протоколами до неї. Зокрема, у зв’язку з основними скаргами Уряду України, що пов’язані з адміністративною практикою:
▪️ насильницьких зникнень та відсутності ефективного розслідування у цьому зв’язку (стаття 2);
▪️ жорстокого поводження (стаття 3) та незаконних затримань (стаття 5);
▪️ поширення законодавства російської федерації на територію Криму, у результаті чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважатись такими, що встановлені законом (стаття 6);
▪️ незаконного автоматичного нав’язування російського громадянства (стаття 8);
▪️ незаконних обшуків приватної власності (стаття 8);
▪️ утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви (стаття 9);
▪️ припинення діяльності українських та кримськотатарських медіа (стаття 10);
▪️ заборони публічних зібрань, а також залякування та незаконне затримання організаторів демонстрацій (стаття 11);
▪️ експропріації майна цивільних осіб та приватних підприємств без компенсації (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції);
▪️ заборони української мови в школах та переслідування україномовних дітей у школі (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції);
▪️ обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим та материковою частиною України в результаті фактичного перетворення російською федерацією адміністративного розмежування на кордон (між росією та Україною) (стаття 2 Протоколу № 4 до Конвенції);
▪️ переслідування кримських татар (стаття 14 у поєднанні зі статтями 8, 9, 10 та 11 Конвенції та зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції).
Також ЄСПЛ зазначив, що уряд рф є відповідальним за порушення прав українських політичних в’язнів – осіб, які переслідувалися та досі переслідуються рф за їхню проукраїнську позицію та дії, на тимчасово окупованих росією територіях України та на території рф.
☝🏻 Нагадаємо, що 14.01.2021 Європейський суд з прав людини оголосив ухвалу від 16.12.2020 щодо прийнятності міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14, визнавши її частково прийнятною, та прийняв рішення про приєднання до міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявою № 20958/14 справи «Україна проти Росії (VII)» за заявою № 38334/18 щодо політичних в’язнів.
У цій ухвалі Європейський суд з прав людини встановив, що російська федерація здійснює ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та м. Севастополь з 27.02.2014, та визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики рф стосовно порушень прав людини, гарантованих Конвенцією та Протоколами до неї, та перейшов до розгляду їх по суті.
13.12.2023 у приміщенні Європейського суду з прав людини у м. Страсбург, Французька Республіка, відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» за заявами №№ 20958/14 та 38334/18, де делегація України представила позицію Уряду України у зазначеній справі.
Денис Малюська
Маргарита Сокоренко
👉Рішення
Засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя врегульовано 📖 Сімейним кодексом України.
👉 Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.
Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов’язків подружжя.
Шлюб є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя.
Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
☝️ Жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї ⤵️
🔷 Дружина має право на материнство. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв’язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов’язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди. Вагітній дружині мають бути створені у сім’ї умови для збереження її здоров’я та народження здорової дитини. Дружині-матері мають бути створені у сім’ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов’язків.
🔷 Чоловік має право на батьківство. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв’язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.
🔷 Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
🔷 Дружина та чоловік мають право на зміну прізвища. Якщо при державній реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.
🔷 Дружина та чоловік мають право на розподіл обов’язків та спільне вирішення питань життя сім’ї. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов’язки в сім’ї. Усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім’ї.
🔷 Дружина та чоловік мають право на свободу та особисту недоторканність, вільний вибір місця свого проживання.
🔷 Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
🔷 Обов’язок подружжя турбуватися про сім’ю. Дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім’ї повагу до матері. Дружина зобов’язана утверджувати в сім’ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.
❗️Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Більше за посиланням: http://surl.li/uqpgf
🖋️ Прізвище дитині присвоюється під час державної реєстрації народження органами державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду.
Водночас інформуємо, що сімейним законодавством передбачена можливість у подальшому змінити батьками прізвище дитини.
Підстави для зміни прізвища дитини визначені статтею 148 Кодексу, а саме:
👉 У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.
👉 У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
👉 За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.
Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
📌 Куди звернутися для зміни прізвищ❓
Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі – відділи ДРАЦС) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.
📑 Які документи необхідно подати❓
Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати: заяву про зміну прізвища малолітньої дитини, паспорт, свідоцтво про народження, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.
Відділ ДРАЦС, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.
📅 Строки розгляду
Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.
Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.
🔝 У травні українці знову встановили рекорд — замовили 8 912 повторних свідоцтв та витягів через портал Дія. Усього українці скористалися сервісом вже понад 77 тисяч разів.
Послуга користується популярністю не випадково. Сьогодні замовити дублікати свідоцтв та витяги з ДРАЦС можна без походів до держустанов, прямо на порталі Дія.
Так, на порталі Дія можна замовити дублікати свідоцтв і витяги з ДРАЦС про:
👉 народження;
👉 зміну імені;
👉 реєстрацію шлюбу;
👉 розірвання шлюбу;
👉 смерть.
Як це зробити?
1️⃣. Авторизуйтеся на порталі Дія, натисніть Послуги та виберіть Довідки й витяги.
2️⃣. Клікніть на потрібний документ і перевірте дані про заявника.
3️⃣. Вкажіть, щодо кого документ, і причину повторної видачі.
4️⃣. Виберіть, де зручно забрати дублікат.
5️⃣. Оплатіть послугу та підпишіть заяву КЕПом чи Дія.Підписом.
📥 Отримати дублікат чи витяг можна у ДРАЦС, який вказали при замовленні, а також у відділенні чи кур’єром Укрпошти.
Цифровізуємо наші послуги, аби бюрократія не ставала на шляху вирішення проблем із документами!
💻 Державна реєстрація прав на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, може проводитися за заявою, поданою в електронній формі через Портал Дія.
Зазначена послуга запроваджена Мін'юстом разом із Мінцифри.
📌 На сьогодні державна реєстрація прав на нерухоме майно через Портал Дія доступна вже у 20 областях, а саме: у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано- Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.
👉 Щоб зареєструвати нерухомість на порталі Дія, потрібно вибрати відповідну послугу та внести необхідну інформацію та скановані копії документів і засвідчити заяву електронним підписом. Після цього державний реєстратор, за необхідності, самостійно надішле запит у бюро технічної інвентаризації, а потім внесе дані в реєстр.
⚖️ 04 вересня 2024 року Вищий антикорупційний суд рішенням у справі № 991/5084/24 задовольнив другу позовну заяву Мін’юсту про застосування до російських бізнесменів Ротенберга А.Р., Ротенберга І.А., Скоробогатька О.І., Пономаренка О.А. санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Рішенням ВАКС в дохід держави стягнуто права вимоги пов’язаної з відповідачами компанії-нерезидента, а саме:
🔹 право вимоги за кредитним договором № 1 від 27.10.2009, укладеним між ТОВ «ІС «Либідь» та компанією «Ethoder Investments Limited»;
🔹 право вимоги за договором іпотеки від 28.03.2014, укладеним між ТОВ «ІС «Либідь» та компанією «Ethoder Investments Limited»;
🔹 право вимоги за договором застави від 14.04.2014, укладеним між ТОВ «Авангард-Віларті» та компанією «Ethoder Investments Limited».
Дякуємо Національна поліція України за надану інформацію.
Апеляційна скарга на рішення Вищого антикорупційного суду може бути подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5-ти днів з дня проголошення рішення суду.
Нагадаємо, 20.03.2023 рішенням ВАКС у справі № 991/1914/23 до Ротенберга А.Р., Ротенберга І.А., Скоробогатька О.І. та Пономаренка О.І. вже було застосовано санкцію передбачену пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції» та в дохід держави було стягнуто 100% частки статутного капіталу ТОВ «Авангард-Віларті» та 66,65% частки статутного капіталу ТОВ «ІС «Либідь» (власник ТРЦ Ocean Plaza).
#санкційна_політика
👥 Звільненими особами вважаються військові та цивільні люди, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджено відповідною довідкою. Вони мають право на звільнення з військової служби або додаткову відпустку, матеріальну допомогу, звільнення від сплати по кредитах, безоплатну правничу допомогу тощо.
Читайте більше про це — в інфографіці ✅
#безбарєрність
🇺🇦 З Днем Державного прапора України!
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів — синьо-жовтий стяг. Це є символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Конституцією України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Він є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення та історії.
Сьогодні прапор супроводжує наших військових — з ними на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам та посестрам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. Ми всі чекаємо, коли синьо-жовтий стяг знову з гордістю виднітиметься у всіх містах, селищах та селах нашої держави 💙💛
24 серпня 1991 року відбулася позачергова сесія Верховної Ради УРСР, протягом якої ухвалено Акт проголошення незалежності і дві постанови: «Про проголошення незалежності України» та «Про військові формування в Україні».
23 серпня, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів — синьо-жовтий стяг.
Державний прапор України затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 року та уособлює символ незалежності та суверенітету нашої держави. Жовто-блакитні кольори стягу відображають історичні та культурні традиції українського народу. Державний символ поєднує у собі дві горизонтальні смуги — верхню жовту і нижню блакитну, де жовтий колір символізує багатство та родючість української землі, а блакитний — мирне небо та гідність народу.
Найближчими днями ми будемо активно популяризувати інформацію про історію та значення нашого прапора, інших державних символів, спрямовану на підвищення національної свідомості та єдності. Запрошуємо всіх охочих долучитися до кампанії.
💻📱 Смартфони та комп’ютери, які зберігають особисті дані, фінансову інформацію та робочі документи, потребують регулярних оновлень, антивірусних програм і дотримання правил кібербезпеки для захисту від кіберзлочинців. 🥷🏻 Останні нерідко використовують різноманітні методи для отримання доступу, зокрема, до конфіденційної інформації, тому важливо знати, як захиститися.
Пропонуємо Вашій увазі поради щодо того, як правильно подбати про власні гаджети ⤵️
▶️ Завантажуйте ліцензійне програмне забезпечення та застосунки лише з офіційних магазинів чи вебсайтів розробника. Використовуйте такі офіційні магазини застосунків, як: Microsoft Store для Windows, Apple App Store для macOS та iOS, Google Play для Android. Офіційні магазини дбають про безпеку, але іноді навіть там можна зустріти шкідливе програмне забезпечення.
Щоб уникнути ризиків:
🔻 завжди перевіряйте репутацію виробника;
🔻 читайте відгуки інших користувачів не лише на сайті магазину, а й на перевірених форумах;
🔻 звертайте увагу на кількість завантажень;
🔻 зважайте на країну походження програмного забезпечення (не завантажуйте програми, створені в росії або іншій країні із сумнівною репутацією);
🔻 враховуйте, які дозволи вимагає надати застосунок під час його встановлення (додатки, створені шахраями, можуть вимагати доступ до Вашої персональної інформації);
🔻 вчасно оновлюйте операційну систему та антивірусне програмне забезпечення;
🔻 регулярно скануйте Ваші пристрої за допомогою антивірусу на наявність вірусів і шкідливих програм.
❗️ Пам’ятайте, що безпека даних вимагає постійної уваги та обережності.
🔗 Більше інформації про налаштування пристроїв читайте на сайті НБУ та Держспецзв’язку
Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації частини території України постала необхідність встановлення факту народження або смерті особи на ТОТ у судовому порядку.
Статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс) регламентовано особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заява 📄 про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заява про встановлення факту смерті особи може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду ⚖️ України незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
💻 Подати заяву про встановлення факту народження дитини або смерті особи можна також через Державну систему «Електронний суд» (https://id.court.gov.ua).
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній ВРУ, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
❗️ Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
👉Докладніше на вебсайті
☝️ Міністерство юстиції України нагадує, що Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) зобов’язує юридичних осіб мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) або його відсутність та структуру власності, а також подавати інформацію про КБВ або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).
❗️ Також Закон № 361 передбачає обов’язок юридичних осіб підтримувати відомості про КБВ та структуру власності юридичної особи в актуальному стані.
Статтею 51 Закону № 361 встановлено, що у разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб’єктом первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ), іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про КБВ та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ та/або структуру власності такої особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі) такий орган, суб’єкт або особа протягом 1️⃣0️⃣ робочих днів з дня їх виявлення направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю Єдиного державного реєстру.
У свою чергу статтею 8 Закону № 361 СПФМ зобов’язано повідомляти в порядку, встановленому Мін’юстом, держателя Єдиного державного реєстру про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі відомостями про КБВ та структуру власності клієнта (зокрема, про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про КБВ або про структуру власності такого клієнта, що міститься в Єдиному державному реєстрі) - протягом 1️⃣0️⃣ робочих днів з дня виявлення розбіжностей.
Держателем Єдиного державного реєстру є Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру.
Процедура повідомлення Міністерства юстиції України як держателя Єдиного державного реєстру визначена Порядком повідомлення держателя Єдиного державного реєстру про виявлення розбіжностей між отриманими СПФМ в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі відомостями про КБВ та/або структуру власності юридичної особи (наказ Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5) (далі – Порядок повідомлення).
📃 Наказом Мін’юсту від 18.03.2024 № 727/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12 липня 2023 року № 2542/5» відтерміновано впровадження Порядку повідомлення до 01 вересня 2024 року.
‼️ Акцентуємо увагу на тому, що після набрання чинності наказом Мін’юсту від 12.07.2023 № 2542/5, на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України буде створено рубрику «Повідомлення держателя Єдиного державного реєстру про виявлення розбіжностей між отриманими СПФМ в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі відомостями про КБВ та/або структуру власності юридичної особи», у якій будуть розміщені передбачені пунктом 7 Порядку повідомлення сертифікат шифрування та адреса електронної пошти.
Наголошуємо, що притягнення осіб до відповідальності за порушення, передбачені частиною четвертою статті 35 Закону № 755, здійснюється Міністерством юстиції України відповідно до Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб (наказ Мін’юсту від 13.09.2023 № 3258/5).
Отримали штраф від ТЦК: як дізнатися чи відкрито виконавче провадження з АСВП❓
Якщо особа отримала штраф від ТЦК і стосовно неї відкрито виконавче провадження, вона побачить про себе інформацію у Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі — АСВП).
Нагадаємо, що у разі, якщо ТЦК наклав своєю постановою штраф на особу, яка ухиляється від військового обліку, і ця особа не поспішає добровільно його сплатити, це може загрожувати арештом коштів на рахунках боржника, подальшим списанням коштів з цих рахунків, а також арештом майна з метою його подальшої реалізації.
👤 Особа може дізнатися чи відкриті відносно неї виконавчі провадження безпосередньо через АСВП, не відвідуючи при цьому відповідний орган державної виконавчої служби.
Так, аби дізнатись про хід виконавчого провадження, варто скористатись Автоматизованою системою виконавчого провадження. Пошук можна здійснити за своїми прізвищем та ім’ям. Саме в АСВП здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксуються всі виконавчі дії.
💻 Автоматизована система виконавчого провадження — це комп’ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі на своєму 👉офіційному вебсайті за допомогою індивідуального ідентифікатора доступу.
ℹ️ Інформація містить відомості також і про час її розміщення.
Пошук інформації через вебсайт здійснюється за такими параметрами:
🔹 прізвище, ім’я, по батькові;
🔹 число, місяць, рік народження боржника - фізичної особи та прізвище, ім’я, по батькові (за його наявності) стягувача - фізичної особи;
🔹 найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника та стягувача;
🔹 номер виконавчого провадження.
Кожна особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, може звернутися до Міністерства юстиції України, його територіального органу чи до суду.
Міністерство юстиції України розглядає:
1) скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;
2) скарги на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України;
3) повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації (крім рішень про державну реєстрацію прав), які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється 👥 колегіально, крім випадків, визначених законодавством.
Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін’юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – колегії).
👉 Протягом січня-травня 2024 року до Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації надійшло 1️⃣ 2️⃣5️⃣5️⃣ скарг, з яких 9️⃣8️⃣0️⃣ були розглянуті колегіально.
До очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації можна віднести:
🔹 проведення реєстраційних дій за наявності в ЄДР або Державному реєстрі прав відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій;
🔹 проведення реєстраційних дій з порушенням встановленого законом територіального принципу державної реєстрації (наприклад, державний реєстратор, робоче місце якого знаходиться в місті Києві, проводить реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться у місті Луцьку);
🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно за наявності зареєстрованих обтяжень речових прав на таке майно;
🔹 проведення реєстраційних дій за відсутності долучених до ЄДР або Державного реєстру прав електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування;
🔹 проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі прав за відсутності повного пакету документів, що підтверджують набуття права власності, та за умови відсутності відповідних відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно;
🔹 встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації.
👉Детальніше на вебсайті
🇪🇺🇺🇦 Розпочато роботу Першої Міжурядової конференції між Україною та ЄС.
25 червня 2024 року відбувся старт переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу під головуванням Бельгії у Раді ЄС — скликано першу Міжурядову конференцію між Україною та ЄС в Люксембурзі. Це історичний момент, який свідчить про відданість нашої держави курсу на членство в ЄС та виконанню всіх необхідних зобовʼязань на цьому шляху в умовах повномасштабної війни.
💬 Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак підкреслила: «Цьому історичному моменту передувала тривала і кропітка робота — Україна розпочинає переговори підготовленою. Напередодні, 21 червня, ЄС затвердив переговорну рамку з Україною, що визначає формат та порядок ведення переговорів про вступ. Наша держава повністю виконала всі додаткові кроки, визначені Єврокомісією як маркер для старту переговорів, що було офіційно підтверджено».
В політиці розширення ЄС поняття міжурядової конференції уособлює офіційні переговори між країною-кандидатом та урядами країн-членів Європейського Союзу для обговорення та узгодження положень майбутнього договору про вступ країни-кандидата до Євросоюзу. На Першій Міжурядовій конференції українська делегація виступила із заявою, в якій йшлося про загальний підхід нашої держави до перемовин та основ, на яких здійснюватиметься інтеграція, наближення національного законодавства до відповідного європейського та безпосередньо вступ України до ЄС.
🔹 21 червня 2024 року Президент України затвердив склад делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про вступ України до ЄС. Про це йдеться в указі №365/2024. Відповідно до нього, главою делегації визначено Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгу Стефанішину. З боку Міністерства юстиції України участь в перемовинах щодо вступу до ЄС бере заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак.
До делегації також увійшли міністри та заступники міністрів по сферах, охоплених переговорним процесом — представники Офісу Президента України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Державної служби статистики України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та інші. Це свідчить про спільну мобілізацію навколо єдиної цілі – вступу України до Євросоюзу. Надалі за кожним переговорним розділом буде сформовано робочу групу для підготовки переговорних позицій України.
❗️ Нагадаємо, що 14 грудня 2023 року ЄС ухвалив історичне рішення про відкриття перемовин щодо вступу з Україною, після чого було розпочато пояснювальні сесії в межах офіційного скринінгу ЄС. Відтак цей етап завершено: з лютого по травень відбулося 32 сесії, які стосувались усіх переговорних розділів, розподілених на 6 кластерів. Від України було залучено понад 80 органів державної влади та державних установ. Крім того, до перегляду зустрічей мали змогу долучитися парламентарі та представники експертного середовища.
Очікується, що з липня цього року Єврокомісія розпочне наступний етап скринінгу – проведення двосторонніх зустрічей, під час яких Україна представлятиме стан наближення національного законодавства до законодавства ЄС по кожному переговорному розділу.
⚡️ Історичний момент: 22 червня в Україні запустили перший у світі сервіс онлайн-реєстрації шлюбу через застосунок Дія.
Процес реєстрації шлюбу та отримання свідоцтва про шлюб включає етапи:
1️⃣. Заява через «Дія»: Наречені заповнюють заяву на реєстрацію шлюбу у застосунку «Дія», вказуючи бажаний час, місце та формат церемонії.
2️⃣. Обробка заяви: Цифровий офіс ДРАЦС оброблює заяву та надсилає результати розгляду на електронну пошту.
3️⃣. Відеоцеремонія через «Дія»: На визначений час відбувається відеоконференція, під час якої ведуча та реєстратор ДРАЦС проводить церемонію одруження.
4️⃣. Електронне відображення актового запису: За деякий час після церемонії електронний актовий запис про шлюб відображається в застосунку «Дія».
5️⃣. Доставка свідоцтва про шлюб: ДРАЦС забезпечує доставку та вручення свідоцтва про шлюб новоспеченим чоловіку і дружині через службу Укрпошти.
У цей день в онлайні зареєстрували шлюб 3 пари молодят. Зауважимо, на участь у бета-тестуванні подались більше 5 тис. користувачів.
👉Деталі
⚡️⚡️⚡️ Нове цифрове рішення для бізнесу: запущено комплексну послугу е-Підприємець
💻 На порталі Дія запущено нову комплексну послугу е-Підприємець, яка створена для спрощення ведення бізнесу.
Відтепер можна оформити онлайн необхідні послуги для ведення бізнесу за однією заявою за ⏱️ 15-40 хв.
Для нових та діючих підприємців доступні 🔟 сервісів в одній заяві, а саме:
👉 Державна реєстрація ФОП.
👉 Державна реєстрація змін до відомостей про ФОП, що містяться в ЄДР.
👉 Реєстрація декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
👉 Державна реєстрація потужностей операторів ринку харчових продуктів.
👉 Державна реєстрація створення ТОВ на підставі модельного статуту.
👉 Державна реєстрація переходу ТОВ на діяльність на підставі модельного статуту.
👉 Подання вакансій.
👉 Реєстрація/перехід на спрощену систему оподаткування.
👉 Реєстрація платником податку на додану вартість.
👉 Відкриття банківського рахунку.
➡️Детальніше⬅️
📢 12 червня 2024 року відбудуться усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії».
Вказана справа стосується порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення росії на територію України за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, до якої в частині щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну 2️⃣6️⃣ держав приєдналися у якості третьої сторони, а саме: Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Данія, Естонська Республіка, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Ірландія, Італійська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Королівство Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Словацька Республіка, Словенська Республіка, Королівство Іспанія, Королівство Швеція, Ісландія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Болгарія, а також 1 неурядова організація.
ℹ️ Нагадаємо, що 25 січня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення щодо прийнятності спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 (щодо Донбасу, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу МН-17), визнавши її прийнятною, а вже 17 лютого 2023року ЄСПЛ повідомив Уряд України про об’єднання згаданої справи з міждержавною справою «Україна проти Росії (Х)» за заявою № 11055/22 (щодо повномасштабного вторгнення рф) в одне провадження «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22.
26 січня 2022 року у ЄСПЛ відбулися усні слухання щодо прийнятності зазначеної заяви.
✍🏻 Суд визнав, що Україна надала достатньо обґрунтованих очевидних доказів як повторюваності діянь у порушення Конвенції, так і офіційного толерування з боку рф. Серед іншого, 25 січня 2023 року Європейський суд вперше серед закордонних юрисдикційних органів встановив, що території на сході України були захоплені російськими окупаційними силами з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня 2022 року (дати проведення усних слухань), були під юрисдикцією російської федерації.
Європейський суд послався на присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014. Він також встановив, що держава-відповідач:
➖ мала значний вплив на воєнну стратегію її маріонеткових адміністрацій;
➖ надавала зброю та інше військове обладнання цим окупаційним адміністраціям у значних масштабах з початку їх створення (так звані Л/ДНР) та в подальші місяці та роки;
➖ проводила артилерійські обстріли на запит цих окупаційних адміністрацій;
➖ надавала політичну та економічну підтримку зазначеним окупаційним утворенням.
Також ЄСПЛ визнав прийнятними скарги про адміністративні практики на порушення цілого ряду статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З початку війни, за даними Опендатабот, у власність України ➡️ перейшло 58 компаній, які належали підсанкційним особам.
Власниками 13 з них були громадяни РФ.
У решти 45 компаній засновники мали тісні звʼязки з агресором або підтримували війну в Україні.
Всі ці компанії було вилучено у власність України за допомогою внутрішніх санкцій. За словами заступника міністра юстиції України Інна Богатих, механізм стягнення, який використовує Україна, є унікальним у світовій практиці. У таких справах важливо йти з дотриманням міжнародних норм та національних вимог законодавства, аби рішення не були оскаржені в міжнародних судах.
💬 "Від початку повномасштабного вторгнення Міністерство юстиції України подало 48 позовних заяв. З них 40 вже задоволено на користь держави, а рішення по 1 справі поки не набрало законної сили. Ще 7 справ за позовами Мін’юсту наразі знаходяться на розгляді ВАКС та Апеляційної палати ВАКС. Загалом можна сказати, що 98% позовних вимог, заявлених щодо стягнення активів, судом задовольняється"