10546
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
А на цих фото - стоянка військових авто. І цивільних авто. А може це колишній житловий комплекс, де росли діти, жили люди і паркувались машини, не знаючи горя, - зараз уже не рлзбереш.
Моїм друзям нагадувати не потрібно. Але може перепостами хтось прочитає і не з нашої бульбашки.
У 22му росіян вибивали з Ірпеня. Якби вони там закріпилися, точно такий вигляд мав би правий берег Києва. Якби дійшли до Броварів і Борисполя - лівий. Навіть якби вони не стали заходити у сам Київ, його б методично знесли з лиця землі.
Так само, як вони стирають зараз Суми чи Харків, як розносять Херсон з близької відстані.
Ми зараз збираємо на авто хлопцям, які зробили цю фотографію. Ні, машина не стоятиме на цій небезпечній парковці без охорони. Вона закидатиме їх на позиції і відразу летітиме назад. Щоб потім забрати знову, дасть бог живих і здорових.
Саме зараз хлопці роблять неможливе, щоб затримати лінію спустошення, не дати їй наблизитися до ваших цивільних машин.
Після таких жахливих обстрілів і руйнувань влада могла б звернутися до іноземних урядів та неурядових організацій і попросити допомоги у відновленні. Могла б організувати збір коштів і всередині країни, і на тій самій розкрученій "президентській" платформі.
(У якій від президента тільки назва і піар, своїх грошей він туди не вкладає. На відміну від БФ родини Порошенків, який поповнюється тільки грошима Порошенка.)
Так от, все це можна було б зробити, якби не жахливий корупційний скандал зі збором і розподілом коштів на Охматдит.
Я не знаю, чи люди уявляють собі, яка свиня усім нам була підкладена зеленими і їхнім кишеньковим фондом із маріонетковою наглядовою радою.
Вони поховали масові фандрайзинги на багато років. Будь яка спроба звернутися за допомогою закордон обов'язково викликає питання про Охматдит.
Боляче дивитися на зусилля львівської влади. Вони звернулися до міжнародних компаній з проханням допомогти у відновленні конкретних будівель історичного центру після обстрілу.
Так от, у кожному повідомленні мерія підкреслює: ми не оголошуємо збір, це не збір, ми не маємо фонду, ми пропонуємо взяти під опіку конкретний будинок і його відбудувати...
Мені здається, ми дожилися до того, що допомогу нам будуть привозити цеглою і штукатуркою під акт прийому кожної цеглини. І всі вантажні роботи робитимуть під відео спостереженням, з обшуком робітників на вході і виході.
І так триватиме доти, доки по Охматдиту не будуть проведені прозорі тендери і виконані всі договори.
Тобто це історія на роки, як мінімум.
Коли починаємо збір, я прошу військових записати коротке відео - ми такі то, нам потрібна автівка для таких то задач.
На півхвилини, не більше. Не тому що це допомагає збирати гроші - навпаки, відео обтяжують дописи і обвалюють подачу у стрічці, у цьому відношенні фото кращі. Це просто доказ цільового збору, як і звітне відео після отримання машини.
І от коли наші авто уже перевалили за два десятки, я нарешті отримала відео, яке хочеться передивлятися просто так. Подивіться, які вони толкові і креативні. Уявіть, як вони воюють - так само з фантазією, намагаючись отримати максимум з наявних ресурсів. І зверніть увагу, як вони вклалися рівно у 30 секунд :)
Давайте підтримаємо хлопців за реквізитами у коментарях.
Це неможливо витримати.
Наших дітей теж можна позначати за пластовими гуртками: де юнакувала, де був новаком, хто виховник...
У моєї малої теж Бешкетниці, тільки шляхетні, Шляхетні Бешкетниці, курінь Янок...
Спілкуюся зараз з хлопцями, їх з самого ранку криють, уже двічі міняли позицію. Все що над ними - труха і руїни, колись квітучого міста більше нема.
Каже ми стараємося все можливе робити, щоб такого більш не було, але дуже тяжко воно дається.
Світові, який зараз думає про вибори, про ціну на пальне, про інші другорядні речі, колись буде дуже соромно дивитися в очі тим українцям, які залишаться в живих.
Люди, які пишуть, що заяви урядовців на звільнення - це демарш проти кадрової політики Зеленського, - ви взагалі у якому світі живете? Ви що, так і не зрозуміли, з ким маєте справу?
Який демарш, від кого? Від Верещучки чи від Кулеби?
Вспливуть дуже скоро на тих же посадах під іншою назвою або на рівнозначних хлібних напрямках. Вони всі - команда Зеленського, переміщення можливі тільки у межах цього болотця.
Очищення станеться тільки після того, як вони будуть злиті у вигрібну яму разом із своїм босом.
Опції "зупиніть землю, я зійду" у нас нема, хоч іноді й хотілося б.
Завезла малого до школи, поїхала у Сільпо за чеком з передбаченнями. (От тільки не кажіть, що ви так не робите :)
У чеку написано: не бійтеся просити про допомогу.
Хто я така, щоб сперечатися з оракулом сільпо? На машину операторам бпла на Донеччині можна докинути за реквізитами у коментарях.
У понеділок хлопці пішли на чотириденний вихід, і коли вони повернуться усі живі і здорові і зайдуть в інтернет, хай їх чекає приємний сюрприз.
Пс. У сільпо прекрасний інжир за знижкою. Зараз хрустить на зубах як кісточки самі-знаєте-кого.
Співчуття родинам загиблих у цій страшній втраті. Полтава, ми всі плачемо разом з вами.
Якщо була провина керівництва закладу у створенні скупчення курсантів, когось покарають... Якби ж могло воскресити людей...
Але потрібно розуміти, що абсолютно всі навчальні заклади Лівобережжя під загрозою.
Можливо тільки київські виші трохи краще захищені.
Так, росія воює з нашим майбутнім і нашими дітьми. У цій ситуації наша влада повинна зробити все можливе, щоб не втратити молодь, яка виїжджає вчитися за кордон.
Я вже кілька разів писала, повторю ще раз
Максимальне спрощення паперового навантаження, прийом дітей в українські школи за віком на підставі заяви батьків, ніяких вступних іспитів і питань, де вони вчилися до того.
Програма адаптації для тих, хто повернувся, доброзичливе підтягування до середнього рівня і закриття пробілів.
Визнання дипломів, ступенів і звань, отриманих у Європі, Штатах, Британії (доповніть перелік) в Україні без додаткової переатестації.
Скасування обмеження на в'їзд і виїзд з України для юнаків, які не досягли мобілізаційного віку.
А за великим рахунком, військові вузи потрібно евакуювати за кордон повним складом. Оптимізувати програму, викидати застаріле і зайве, вчити офіцерів з коліс, але у безпечному середовищі. По завершенню навчання повертати курсантів назад. Але це настільки очевидна річ, що я впевнена, фахівці над цим працюють.
Відвела малого до школи, трошки постояла на ганку, подивилася на інших дітей.
У голові крутиться фраза - "діти вільних кібуців..."
Це наша головна дорогоцінність. Ми так трясемося за них, ми щодня приймаємо життєво важливі рішення і щохвилини сумніваємося у цих рішеннях.
Вивозити? Залишати? Чи вивозити? А якщо? Але ж...
Знаючи, що "але ж" означатиме кінець всього, і нашого життя у тому числі. Тому балуємо як можемо. Дозволяємо те, що нам у дитинстві ніколи б не дозволили. Компенсуємо з усіх сил.
А малі не псуються, от що дивно. Вони виростають добрими і щирими, розкутими, цікавими до всього, стійкими у найкращому значенні цієї стійкості.
Вільні діти київських парків і бомбосховищ, клубів і гуртків, бібліотек і кафешок.
- А який у вас реб тоді?
- Ну який... Як тільки виходимо на позицію, починаємо молитися.
Хто не зрозумів, це жарт такий, хлопці жартують. Група дроноводів, тобто операторів бпла з Донецького напрямку, щойно втратила автівку. Я маю відео, може пізніше викладу, але там салон у крові, фейсбук може не пропустити.
Зараз хлопці їздять машиною від частини, яку їм дали у тимчасове користування. Але от на попередньому виїзді ця машина заглохла. На щастя, до них встигла підскочити баггі і вивезти людей, але це був такий собі, близький дзвіночок.
Коротше, нормальний позашляховик ми для них уже притягли і поставили у ремонт. За все про все, з пригоном на Донеччину і ремонтом вийде 264100 грн. Відкриваю банку на цю суму і хочу сказати, що часи, коли ми вкладалися у 200 тисяч за машину, вже минули.
За такі гроші вигребли все що було іще минулого року, лишився відвертий брухт. Тому суми зборів теж зростають. 264 тис на нинішні часи - непогана ціна за обслужену і відремонтовану автівку.
З ілюстраціями до збору трохи проблеми, ні лиця, ні місцевість світити не можна. Тому побудемо креативними. Це песя - талісман підрозділу. Це вид згори у один з робочих днів. Це одна з робочих ночей.
Реквізити у коментарях. Дякую всім, хто долучається.
Отримала дуже важливі для мене авторські примірники.
Перший - Альманах 2022 Конкурсу воєнної поезії імені Гліба Бабіча і Конкурсу воєнної короткої прози від Видавництво Білка.
Я пам'ятаю, як ми придумали цей конкурс, але все якось у тумані. Як обговорювали ідею, як Іра все запускала, як я потім була у жюрі і читала конкурсні твори, як писала свою новелу. Не пам'ятаю, що було навкола, яка була пора року, чим іще ми займалися у той час.
Судячи з текстів, які увійшли до Альманаху, всі ми були гранично злі, як оси, як дракони. Ми горіли помстою і ненавистю, ми свідомо відкинули те, що нам заважало плекати цю ненависть і вершити помсту. Я обіймаю нас тодішніх і хочу надіслати сигнал у той час, повідомити, що от у 2024му ми все ще тут, все ще боремося. Видаємо книжки.
Про те, що двох авторів, вказаних на обкладинці, уже нема в живих, що вони загинули у бою, я б не стала повідомляти.
І друге видання - збірка "Мотанка" від видавництва Vivat. Спалена, перетворена на попіл російською ракетою у травні 2024 року. Відроджена з попелу як насмішка над потугами тих, хто намагається нас убити.
Росіяни дуже забобонні, вони дійсно бояться українських відьом і української магії - і правильно роблять, що бояться. Ми з дівчатами описали, як воно є, але хто ж розкриває усі карти до кінця?
Сьогодні Справа Громад відзначає неабиякий рубіж - нами зібрано 500 млн гривень на потреби ЗСУ.
Враховуючи, що до зібраної суми стільки ж додає Петро Порошенко, СГ за два з половиною роки змогла закупити, виготовити і доставити на фронт вантажів на 1 млрд гривень.
Ви всі бачили ці вантажі у щоденних звітах. Це каравани техніки та обладнання, тисячі дронів, ребів, зарядних станцій, це лазні, майстерні, штабні фургони, незліченна кількість ноутбуків, кілометри кабелю, гори шин, це екскаватори і квадроцикли... Можна до безкінечності продовжувати.
Жодного корупційного скандалу. Зойки про те, що Порошенко привозить на фронт, а потім забирає назад, заткнулись після оголошення винагороди у 2 млн гривень за конкретний фактаж. Два роки минуло, за премією так ніхто і не прийшов.
Наші дрони не потрібно допаювати і докручувати на коліні, вони відразу готові до роботи. Наша техніка у справному стані, у наших комплектах обладнання завжди всього вистачає до останньої гайки.
За цим усім - колосальна робота команди, яка розшукує, контрактує, доставляє. Веде всю звітність і документацію, відбивається від перевірок. Ви думаєте, Справу Громад не намагалися підловити на оформленні документів? Чи може дозволили хоч тиждень спокійно попрацювати?
Не кажучи про негласну, але дієву заборону на висвітлення діяльності СГ у новинах. Навіть коли неможливо не показати наш вантаж, відважні змі писали: "у військових з'явилося", "військові отримали", "випробували"... Скромно забуваючи вказати джерело, з якого ж "воно" таки "з'явилося".
По суті, збір коштів вівся лише через соцмережі та сторінки наших друзів і однодумців.
Я щиро дякую усім, хто був поруч зі Справою Громад увесь цей час. Вірю, що ми ще зустрінемося всі разом на великому фестивалі після перемоги.
А у понеділок уже школа... Всі готові?
Я вже відзвітувала вчительці за наші успіхи: засмаг, виріс на 6 см, побував у пластовому таборі і ще чотирьох країнах і, здається, забув букви:)
Табличку множення вивчили до трьох.
Що у вас?
Підтягнувся у стрічці допис Валєри Прозапаса за 21й рік. Дякую, що нагадав.
Тоді слуги в Раді створили ТСК, намагаючись повісити провину за Іловайську трагедію на Порошенка. Очолювала комісію Безугла.
Після багатьох місяців "роботи" комісія дійшла такого висновку. Пропоную зберегти формулювання, воно нам іще не раз знадобиться.
Колись працюватимуть нові депутатські (і не тільки) слідчі комісії, які піднімуть цілий ряд прикрих для Зеленського та його слуг питань.
І про "розведення" військ, яке обернулося "розводом" України, і про підготовку до вторгнення, і як же так вийшло з Херсонщиною, Київщиною, Запорізькою атомною і Чорнобильською АЕС, з "Мрією" та Маріуполем. Про азовців буде багато питань, про підписані у Стамбулі зобов'язання, про те, хто втік, хто не втік і з якою метою. Про те, чим дехто займався на початку вторгнення (от тільки давайте без чеченців) і безпосередньо перед.
Отже, читаємо і запам'ятовуємо:
Парламентська Тимчасова слідча комісія вважає, що головною причиною Іловайської трагедії є неналежна організація оборони країни як системи політичних, економічних, соціальних, військових, інформаційних, правових, організаційних та інших заходів щодо захисту держави в умовах збройної агресії.
Друзі, хелп! Дуже терміново потрібна ваша додаткова допомога!
Світлина в дописі красива. Вантаж шалено корисний і важливий. Крім фпв-дронів, реб-систем та квадроциклів там 5 прально-душових комплексів та наш новий ремонтний контейнер. Про ремонтний контейнер я завтра окремо напишу, адже це початок чергового системного проєкту.
Так, шість контейнерів на причепах поїхали на фронт. А ми залишилися готовими до видачі додаткових комплексів, але без причепів! Я знаю, що писав про причепи вже незліченну кількість разів. Але без них ми не можемо передати вантаж, а кожен причеп коштує 246 тисяч гривень! У понеділок із Європи має стартувати чергова фура із причепами, це 983 875 гривень для оплати! Ми задихаємось, ми не витягуємо і нам потрібна допомога!
Я можу писати зараз епічні чи освітні тези. Можу показувати фотографії побутових умов військовий до/після. Можу. Але тут є ще один момент, який останнім часом почав активно обговорюватись — загальний морально-психологічний стан у різних бригадах. І я не кривлю душею — наявність у бригаді прально-душових комплексів мегапозитивно позначається на цьому моральному та цьому ж психологічному!
От зараз бані їдуть на Покровський напрямок. Так, вони не будуть стояти на лінії зіткнення, але вони вже сьогодні почнуть мити та прати військових, які там, на лінії зіткнення. Відразу, з колес!
Потрібна ваша допомога 🔥🔥🔥
Вона була потрібна минулого тижня, вона потрібна буде і наступного. Але якщо ми в понеділок не сплатимо за причепи, то ціна почне зростати. 5 гривень допоможуть! 100 гривень допоможуть! Будь-яка сума, не існує "маленьких донатів" - все це дозволяє нам забезпечувати бригади ЗСУ!
І якщо ви дочитали до цього місця, то окреме прохання допомогти з поширенням інформації. Змістовний коментар, лайк і репост – це також дуже велика допомога, повірте.
💳 ПРИВАТ245169330520686400
💳 ІНШІ БАНКИ5375411501778331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
Я відео навіть передивлятися не буду. Настільки захмарно хвилювалася, що руки і ноги трусилися.
На вечері пам'яті Гліба Бабіча сьогодні було найкраще товариство. Військові, волонтери, громадські та культурні діячі, ціле сузір'я яскравих, харизматичних інтелектуалів.
Уявляєте, як потрібно було жити, щоб лишити по собі такі теплі і зворушливі спогади у таких людей.
Як же його не вистачає, можу тільки уявити, що б він зараз писав, а ще важливіше - що б робив.
Всі присутні зійшлися на тому, що Гліб був десь поруч цього вечора і сигналізував про свою присутність як міг. У нас почергово вимикалися мікрофони, плуталися пісні і треки, і після кожного такого епізоду ми витирали сльози і посміхалися іще ширше.
Це ж так важливо, що тебе пам'ятають і роблять різні божевільні справи, втілюють проекти на твою честь. Називають вулиці твоїм ім'ям.
Я б така, що перейменувала б на честь Гліба навіть щось на росії. Наприклад, яку небудь москву.
Теж шукаю вчорашню записку, яку побачила у стрічці - там де військовим рекомендують ставити свої автівки подалі від "нормальних" людей, а ще краще взагалі не заїжджали на стоянки для білих, ой, тобто цивільних.
Вчора так прифігіла, що не зберегла собі. Але весь час про це думаю.
А сьогодні подруга виставила скрін іншого коментаря, не із запискою про машини, але теж цілком підходящого.
Підходить, щоб взятися за голову і подумати - може відлік уже увімкнувся? Може годинничок вже цокає? Може господь всемогутній вже чекає відмашки на низькому старті - все, тут уже нічого не зробиш, пали?
Ви розумієте, коли із середньої маси, із середньо-статистичного населення послідовно висмикувати розумних, відповідальних, совісних, талановитих - то те, що залишається, рано чи пізно дійде до виродження. До тупого, обмеженого рагуля з пам'яттю та інтелектом держака від швабри.
А ще додайте відвертих ворогів, які на виду, і тих хто сидить у підпіллі. А їх же тисячі. Додайте реальних ждунів, які переїхали сюди у першому-другому поколінні, і тепер не можуть дочекатися, коли росія переїде слідом за ними.
У мене надія тільки на маленькі зерна, на рідкісні діаманти справжніх людей, яких усе рідше видно з-поміж оцієї безумної маси. На військових, на те що ми все таки дотиснемо демобілізацію, і машин із військовим досвідом стане у дворах більше. На дітей, які все це змушені бачити наживо, не забудуть і зроблять висновки. На того, чиє милосердя може завадить Йому черкнути запальничкою востаннє.
Така собі надія, примарна, але іншої нема.
Наступного тижня я маю бути на літературному фестивалі в Іспанії. Там запланований виступ у рамках фестивалю і ще ціла серія інтерв'ю.
Те, про що ми завжди говоримо: переклад наших книг мовами Європи - це завжди точка входу для обговорення. У нашому випадку для розмови про війну в Україні, я зможу розповісти, як це все починалося, далекій від наших реалій, непідготовленій аудиторії.
З приводу самого виступу я не хвилююся.
Але ж Іспанія... Вже не раз писала, що у моїй голові всі країни існують окремо, ніби на різних планетах. Це має бути поїздка на дуже далеку планету, де я ще не була.
І ніби мені мало тривог, вчора організатори ні з того ні з сього написали, що вони чекають зустрічі, і... передали вітання з Mexico.
От ніколи так не робіть, я вас як географ географа прошу.
Вже потім я зрозуміла, що це вони дійсно у справах у Мексиці, дійсно передають вітання - але що мені туди не треба.
А перед тим я гуглила, де Mexico в Іспанії, потім де Іспанія у Mexico, і ще півдня шукала свій авіа квиток, який десь загубився :)
Я сумніваюся, що на долю людини випадає стільки випробувань, скільки вона може витримати. На долю того нещасного чоловіка випало значно більше, ніж може витримати людина.
Світ має зрозуміти. Це було питанням випадку - на місці того чоловіка міг опинитися кожен із нас. Будь яка людина з тих мільйонів, які поки що лишилися в Україні.
Мета путіна - вигнати звідси українців, витіснити максимальну кількість. Вони готуються заселяти наші території своїм населенням.
У нього не вийде. Українці чинять і чинитимуть шалений опір. Невже хтось думає, що нам легко палити власну землю з дронів, бачити як тут все горить і перетворюється на пекло? Але ми знаємо, що нас ця земля простить, ми потім її перепросимо, руками переборемо кожну грудочку. А чужинці тут інородне тіло, забруднення. Ця земля їх вивергне з себе, не буде по їхньому.
Я не знаю, де брати віри нам усім, стільки людей зневірилося, стільки почали ненавидіти тих хто ближче, кидатися на них.
Я сьогодні дописала у свою книгу ще одну фразу. Героїня питає стару сусідку: бабо, а чи вірите ви у бога? А та відповідає: я то вірю, але толку з того, якщо він у нас не вірить?
За сюжетом, як мені здається, виходить так, що баба помиляється. Він поки що зберігає віру, хоч мало у що втручається.
Хай сьогоднішній день скоріше мине.
Це фото запамʼятає, мабуть, кожен українець. Ця сімʼя була частиною Пласту. Після сьогоднішньої атаки у Львові в живих залишився лише батько Ярослав. Євгенія та троє доньок відійшли на Вічну Ватру💔
Ми щиро співчуваємо батьку Ярославу та просимо про спільну молитву!
Мама Євгенія Садовська юнакувала в Пчілках, в 90-х роках, гурток "Первоцвіти", виховниця Надія Цюра.
Базилевич Дарина 19.03.2006 р.н. пластувала в курені ім. Ганки Коренець в гуртку "Бешкетниці", виховниця Наталя-Гелена Дунай. Перейшла з новацтва у вересні 2017 року і активно пластувала до 2021-го. Завжди була дуже світлою та радісною особистістю. Хоч не мала можливості продовжувати активно пластувати, завжди була на контакті зі своїм гуртком та подругами з куреня.
Базилевич Ярина 05.06.2003 р.н. новакувала в рої «Ельфики», у 36-му гнізді, сестричка Маринка Гнатик. Після юнакувала в Басарабках, виховниця Марта Шанайда, "Іриски". Завжди була дуже світлою та радісною особистістю.
Підтримати Ярослава https://send.monobank.ua/jar/3VCA3LWk8y
"Хто проти тиранії - встаньте!"
Напевно, кожен із нас хоч раз подумки приміряв на себе цю ситуацію. А ти встав би? У тому кінотеатрі, забитому сексотами, міліцією і кадебістами, знаючи, що просто зараз вони почнуть хапати і виводити людей.
Я от не впевнена щодо себе. Напевно підвелася б з ваганнями, але тремтіла б і може навіть плакала від страху. Чи може, якби була молодшою і бездітною, підскочила як дурне щеня, у щасливій впевненості, що зі мною точно нічого поганого не станеться. Або навпаки, сиділа б, вчепившись у крісло, і мріяла у цей час опинитися деінде. Не знаю...
Але точно мені б забракло духу першою крикнути, покликати людей на цей мовчазний, але такий гучний протест. Запропонувати їм скоїти найбільший злочин, за який у совку всі роки розстрілювали і убивали - заявити, що я проти.
Що я маю своє Я, маю свою думку, і що для мене вона цінніша, ніж думка всього вашого всратого колективу. Так, я іду не в ногу з вами, пливу проти течії. І ви, з усією вашою потугою, нічого не зробите з моєю правотою.
А Стус зміг. Він міг іще багато чого, будучи геніальним поетом і перекладачем. Але ми б віддавали йому шану, сумували за ним і заздрили цій неймовірній силі духу, навіть якби він нічого не написав у своєму житті.
Хто проти тиранії - встаньте.
Вже не таємне місце та таємний підрозділ...
В нас працює майже десяток Фоденів, працюють цілодобово та в інтересах декількох бригад. Ми витягуємо трофейну техніку, ми витягуємо пошкоджену нашу.
На всіх малюках стоїть купольний РЕБ, який забезпечує досить надійний захист в діапазоні від 750 до 1050 MHz. Але проблема в тому, що підари вже давно перейшли на нижчий діапазон.
Дообладнати РЕБ на "малюках" - бюджет майже 300 000 гривень. Я вже домовився про постачання якнайшвидше, але потрібно терміново сплатити рахунок.
Цього разу я використовую особисте становище в службових цілях та прошу допомогти саме моєму підрозділу. Дуже прошу.
💳 ПРИВАТ245169330520686400
💳 ІНШІ БАНКИ5375411501778331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
За посиланням у коментарях - моє годинне інтерв'ю з Ганною Гопко.
Чим я пишаюся, так це своєю фразою: в оцінці подій на Курщині перше і останнє слово має залишатися за військовими.
Серед моїх знайомих, людей з якими я спілкуюся, жоден військовий не сказав, що це погано.
Пс. Сама не передивляюся. Я ніколи не дивлюся свої записи, всі ефіри сприймаю як хвилину ганьби, необхідну для того, щоб донести якісь думки.
Апд. Ура! Готово! Тягар з моєї душі просто впав і розбився! Дякую всім учасникам збору.
Друзі, я знаю що так не робиться, два збори в один день ніхто не клепає.
І також знаю, що ви мені це пробачите.
Рік тому ми передали течик військовому медику. Рік вони його експлуатували і обслуговували самі, а зараз уже не витягують.
На ремонт потрібно трошки більше 20 тисяч. У мене є списки запчастин, ціни людські, все що можна взято б/у з розборок.
Їм дуже потрібен цей бусік на ходу. Будь ласка, я зробила ще одну банку. Не скажу, що це мала сума, але у порівнянні з функцією, покладеною на цей транспорт, це дуже виправдане вкладення.
Хлопці хороші, делікатні, ніколи не просять зайвого. Звичайно ж гарячий напрямок.
Прокинулася, обтрусилася, зібрала себе докупи, підняла дітей, відправила/відвела до школи. Цього року у нас третій і одинадцятий клас.
Настрій відповідний обставинам. Пишаюся дітьми, пишаюся собою, що ми це змогли. Не можу повірити, що вони ідуть до своєї школи у своєму рідному місті. Це диво.
Диво, за яке безмежно вдячна нашим військовим, нашим ППО. Батьки обох дітей воюють, тобто роблять усе від них залежне, щоб цей навчальний рік відбувся.
🥺«Я, Ваня Полажченко, хочу учитися», такий напис на дошці залишився у зруйнованій школі Глухова.
👆🏻Нагадуємо, що вчора зранку, 30 серпня, росіяни скинули шість авіабомб на місто.
‼️Через удари поранені двоє людей. Також, окрім школи, пошкоджені 16 багатоповерхівок, 3 магазини, дитячий садок, будівля школи мистецтв та авто.
Наше прикордоння дуже сильно обстрілюють. Я знаю, що це взагалі не новина, тим більше, у зведення новин ці обстріли чомусь не потрапляють, максимум на сторінку місцевої військової адміністрації.
Великі сайти пишуть про обстріл школи у Глухові, а той факт, що місто щодня розбирає артилерія, і що дрони скидають гранати перехожим на голови і на машини уже просто на вулицях, - якось випадає із загальної уваги.
Але живі люди саме зараз дорізають останню худобу і за безцінь здають м'ясо, там де ще доїжджають перекупи.
Рвуться на городи під скидами, щоб добрати картоплю, а діти силою тягнуть у машину і намагаються вивезти.
Навіть у глибині області, за сто кілометрів від кордону, ставлять ціни на будинки по двадцять тисяч гривень, а їм пишуть, що все одно тут скоро все розбомбить росія.
Ми не на порозі, ми в розпалі величезної гуманітарної катастрофи. Ідеться про тисячі людей, сотні тисяч, яким напередодні зими просто нікуди їхати. Вибір у них - або загинути під руїнами власного дому, або бомжувати на вокзалах. Вони приречено обирають дім, це у більшості старики, вони не можуть знятися аби куди у невідомість.
Це якесь божевілля, у нас президент знімає командувачів військами після допису на фейсбуці, якась чи то депутатка, чи то божевільна, чи то два в одному має більшу владу над Генштабом, ніж головнокомандувач, а у цей час цілі села зносять з лиця землі, цілі області на межі фізичного знищення.
Коли на вечорі пам'яті Гліба Петро Олексійович сказав, що завтра вони з командою Справи громад вирушають у Покровськ, я подумала, що мені причулося. Хоч і сиділа під самою сценою.
Ну просто Покровськ - це не те місто, куди зараз так просто їздять. Але це правда, наші таки поїхали, відвезли 2 тисячі дронів безпосередньо на передову, а також техніку і лазневі комплекси на другу лінію.
Я пишаюся тим, що робить ця команда. Вони щоразу там, де це найбільше потрібно. Стільки часу уже, сотні мільйонів гривень зібрано і вкладено у нашу оборону. І жодного корупційного скандалу, ніхто не може сказати, що СГ допустила нецільове використання, закупила якусь неякісну дурницю чи переплатила мутним компаніям за надання послуг.
Зараз вони просять закрити черговий збір на причепи, які вже законтрактовані у Європі, це потрібно буде для лазень і пересувних майстерень.
Реквізити ось, прокоментую у коментарях. Зранку отримала переказ на свій пейпел з приміткою "для Справи Громад", перерахувала за призначенням. Дякую всім, хто допомагає.
Для переказів з ПБ - 5169 3305 2068 6400
Для переказів з інших банків - 5375 4115 0177 8331
Якби я вміла фотографувати очима, це були б найкращі репортажі ever. Шкода, що за кермом не встигаю зорієнтуватися.
Їхала поруч із втомленою військовою машиною з цікавою сіткою на кузові, от просто всю дорогу милувалася кольором і виконанням. Водій рухався обережно, і я собі уявляла, що може він відвик від київського трафіку.
А на світлофорі поперед нього вклинився кабріолет з відкидним верхом. Там за кермом був чоловік у рожевій кепочці.
І я подумала, що це був би прекрасний кадр, знятий на Галицькій площі, яка колись була площею Перемоги.
Брутальний запилюжений корч і маленький блискучий кабріолетик, ціною як десять таких корчів.
І ще подумала, що це все одно тільки видимість. Ми не знаємо, що насправді відбувається у тих кабріолетиках, може там якась така допомога армії, що нам і не снилася.
Але я не можу не помітити, скільки на вулицях нових машин. Таке враження, що київський парк оновився мінімум наполовину за останні роки. І я дійсно щиро не розумію як; країна у такій страшній борговій ямі, стільки всього зруйновано, стільки бізнесів закрилося.
Напевно, треба припинити витріщатися на чужі машини і зосередитися на своїх справах.
Це геній маскування Васильович підтримує збір коштів на ноут для колег по духу, таких же геніїв маскування.
А якщо серйозно, Ярік Матюшин попросив купити ноут для хлопців, які "тишком-нишком ходять у ліси" на напрямку, який ми поки що не називаємо. Раніше для них був придбаний б/у ноут, який навернувся без можливості ремонту.
Було б добре купити новий і закрити питання. Сума збору 18 200.
Гліб Бабіч був для мене братом, справжнім другом, талановитим філософом.
Воїн, волонтер, співак, поет. Для всіх присутніх він став невидимою ниточкою, яка затягнула, переплела нас воєдино.
У серці кожного з нас сум за Глібом. Але водночас на наших обличчях посмішки, неначе він зараз тут, з нами. Він ніколи не давав зневіритися і журитися — був нашим мотором. Для команди «Братів по Зброї», «Справи Громад», банди-команди «Білка», волонтерів.
Він нас зібрав з гарної нагоди: з’явилася нова редакція його книжки «Пісні та вірші. Спогади друзів». Вийшла вона у видавництві «Білка» і зроблена настільки добре, ніби відчувається рука самого Гліба.
Ця книга надихає. Ніби говориш із самим Глібом — генієм, філософом масштабу Сковороди. Він вів нас уперед: своїми словами, своїми вчинками. І він точно приведе нас всіх до Перемоги.
Його справою було не тільки боронити наше небо та нашу землю, як воїн. А боронити нашу душу — душу України, душу українців. Величезна вдячність тобі за це, Глібе!
Вічна памʼять!
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter