10611
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
А взагалі, все що ми думаємо про "шахеди", тут.
У дітей гуртки у підвальних приміщеннях, так що укусіть себе за хвіст.
Я вже з місяць як повернулася до аква аеробіки і ще почала бігати у парку.
Тому є кілька причин. Можна сказати, нас трохи покусав Бірюков і заразив своїм прикладом. Ні, я не думаю, що мені вдасться схуднути на двадцять кілограм, як Юрі, але приємно знати, що це теоретично можливо.
По друге, дуже класна група у басейні, жінки мого віку і плюс. Мирослава Синицька ганяє нас як молодих, я весь час хвилююся, щоб ніхто не перевтомився на тренуванні (наприклад, я). Але нічого так, дівчата ще багатьом фору дадуть.
Сьогодні їхала у басейн з думкою, що я там буду одна, весь ранок вибухи на районі. Думаю - запхайте собі ваші шахеди взад, не буде мені якесь нещастя з боліт вказувати, купатися чи не купатися.
Приїхала, а нас таких три доріжки, усі тут.
За цей місяць зробила два відкриття про свій організм, про які до того не задумувалася. Найважчі вправи для мене - з незначним, але тривалим напруженням. Що таке покрутити гантельки під водою? Дрібниця, непомітно навіть. А якщо три хвилини? П'ять? А якщо невідомо, скільки іще?
І друге: все таки мозок головний, не тіло. Хай м'язи болять, хай ноги бастують, хай серце калатає у вухах. Але я бігтиму рівно стільки, скільки вирішила собі головою, не менше. Думка первинна, ідея на першому місці. Все інше підтягнеться, куди ж воно дінеться.
Навіщо я про це пишу?
Ну, перша причина у коментарях. Ми добре йдемо, вже скоро буде третина суми. Але потрібно зібрати сили і продовжувати. Шкода, що ми не знаємо точно, коли буде перемога.
А може і не шкода, може це і правильно.
А друге це те, що наші зі Справи Громад повезли черговий вантаж на фронт, і скоро будуть фото і звіти. А ще Порошенко передав у ЗСУ відразу вісім комплексів "Ай-Петрі", і це рекорд, про який півроку тому ніхто не мріяв.
Крок за кроком, підганяючи себе командами з власної голови. Крок, іще крок. Потім іще один.
Якось так.
НДІ, той що National Democratic Institute, шукає старшого програмного менеджера у Виборчу програму. Посадові обов’язки включають базовий пакет, який завжди реалізувався на час перегонів і виборів.
Цікаво, це вони просто так підстраховуються – раптом в Україні стануться якісь вибори, а вони такі хоба! І мають менеджера.
Або щось таки знають 😊
Сьогодні святкує день народження один із найактивніших гравців нашого книжкового ринку, людина - феномен, якого можна любити, не любити, сперечатися, обурюватися, захоплюватися, але щоб висловити усі свої зауваження і почуття, спочатку потрібно наздогнати. А це не так просто :)
Вітаємо Кириченко Владислав, бажаємо здоров'я, дякуємо за унікальні книги і фестивалі.
Доречним подарунком на ДР буде підтримка видання Бойових статутів для українського війська.
Видавництво "Наш формат" випустило 10 тисяч примірників статутів, 6 тис уже передані у сухопутні війська.
Вартість цього проекту 600 тис, з яких поки що вдалося зібрати менше двадцяти відсотків. Було б добре, якби ми допомогли закрити цей борг.
Посилання на збір: http://surl.li/xyowmv
Монобанка Реформації: https://send.monobank.ua/jar/8wTnBFNBM9
Відео мало хто бачить, але я все одно лишу тут.
Дивіться, це ваша вантажівка, яку ви купили для військових.
Працює як і планувалося. Для окремо взятого батальйону це велика підтримка, їм тепер значно легше перевозити своє майно. Можете не сумніватися, хлопці згадують вас добрим словом.
Усі ті, хто скидався на неї, хай у вас сьогодні буде хороший день.
Держава у 2023 році переплатила майже 600 млн грн при закупівлі дронів Autel EVO MAX 4T для потреб Збройних Сил України в межах проєкту "Армія дронів".
Про це йдеться в розслідуванні Hromadske. компанія-постачальник "Кріон-М", яка має статутний капітал — 765 гривень, продавала Україні по цінах удвічі вищими за ринкові. Коли українська компанія Flytechnology, яка напряму співпрацює з виробником Autel, восени 2023 року сама пропонувала Держспецзв’язку оптові партії тих самих дронів за 212,5 тис за штуку, то контракт із ними чомусь не уклали, але Україна купила їх у Кріон-М по ціні від 360 тис до майже 500 тис грн за одиницю. Загалом із липня 2023 року Кріон-М продав державі майже 3900 безпілотників на загальну суму приблизно 1,5 млрд. Відповідальність за закупівлі дронів тоді несли Міністерство цифрової трансформації на чолі з Михайлом Федоровим та Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації. НАБУ відкрило кримінальне провадження за фактом завищення цін на дрони, але жодної підозри досі не висунуто. То що ми бачимо? Злочин, змову чи зраду?
Я злетіла з ліжка від вибуху о четвертій ранку, ну і сна вже, відповідно, не було.
Потягнулася рукою до телефону, щоб дізнатися куди прилетіло, а натомість у першому ж дописі побачила ось це.
Інтер'єри майбутньої школи у селі Гора Бориспільського району Київської області. Проект виконаний за гроші сільської громади, вартість цього дизайну - 3 млн гривень. На втілення у життя цього творіння штучного інтелекту сільський голова планує виділити 1 мільярд гривень.
Нагадаю, Гора - це таке специфічне місце під Києвом, де компактно проживає наша нова еліта. Чиновники середньої і вищої руки, податківці, прокурорські і суддівські. Колишніх місцевих селян там все менше, сільські будинки уже майже замінилися палацами.
Кількість населення - 7 тисяч осіб.
А, і ще тут свого часу оштрафували рішенням сільської ради Тетяну Чорновол за нескошену траву перед хатою. Тетяна тоді пішла воювати, косити траву було нікому.
Але повертаючись до прильотів. Ви розумієте, збивати дрони не над Києвом, а в області дорого. Потрібно значно більше машин, екіпажів і обладнання.
Ми з розумінням ставимося до того, що грошей в області на це нема, бо ідеться про мільйони гривень. Де вони їх братимуть, із бюджетів сіл чи що?
Правда ж, Гора?
Відео презентації цього проекту від 24.10 додаю у коментарі. Дякую Наталії Лютіковій, що звернула на це увагу
Не встигла відзвітувати за один з попередніх зборів, там де ми 50 тис хлопцям зібрали на технічне забезпечення підрозділу.
Придбано два комплекти інструментів, комплект шин на машину медика, ще один комплект замовлено, чекаємо доставки. Буде невеликий залишок на кілька тисяч, це вже на затикання поточних дірок.
Дякую всім, хто допомагає
Друзі, як вам здається, чим у них все закінчиться?
З російською армією фактично на території, з величезною п'ятою колоною всередині країни, з такою кількістю допущених росіян...
А з іншого боку, нам теж прогнози давали три дні, але ж ми довше тримаємося.
Раптом і у Грузії станеться диво?
У мене є відео їхньої роботи, але я їх не покажу :) Хоча сама так, буває залипаю надовго, особливо там де бій з близької відстані, практично впритул, у ворожих норах і укріпленнях.
Це дуже схоже на комп'ютерну гру, і від думки, що це не гра, що це відбувається ось зараз, у реальному житті, щось стискається у животі. Таке як страх, можливо.
Сьогодні ми відкриваємо збір на вантажо-пасажирський повнопривідний бус для однієї з груп сил спецоперацій.
Складність цього збору у тому, що я дуже мало можу про них розповісти, а всі фото будуть із закритими обличчями.
Друга складність у пошуку самої машини. Це той сегмент, у якому пробіг завжди скручений, і де знайти реальних 400-500 тисяч - уже щастя. Де пропозиції "у хорошому/ідеальному стані" зазвичай означають "холодець". (Визначення наших механіків для техніки, у якій прогнило все).
Хлопці шукають уже два тижні, поки що глухо, хоча є надії на Німеччину.
Тому суму збору я закладаю приблизну, 340 тисяч. По ідеї, має вистачити на пригон і ремонт. Сподіваюся, доки ми зберемо гроші, бус знайдеться.
На все у нас пару тижнів. Група, для якої призначений бус, пішла у довгий рейд, повернуться у листопаді. Хотілося б їх зустріти добрими новинами.
Я далеко не такий відчайдух, як Дмитро Вовнянко. Поклавши руку на серце, я страшенна боягузка, і якщо вже виходжу з машини, щоб руки-в-боки погорлати матюками на іншого водія, то це тільки у крайніх випадках, як виняток. А так боюся.
А щоб заговорювати з людьми, вдавати з себе прихильницю Зеленського і заміряти реакцію - ні, нема дурних. На мені окуляри ціною у півзарплати, у разі чого, хто їх ремонтуватиме?
Тому я як партизан просто проглянула деякі місцеві пабліки, це безпечно. Хотіла з'ясувати, як люди відреагували на Вовину тисячу.
Так я вам скажу, до мене повертається віра в людство. Такої одностайності я не бачила ніколи. Хай собі запхає... ну ви зрозуміли.
Люди обурені, сприймають це як зневагу і насмішку, як знущання і як недолугу спробу дрібною подачкою відволікти від корупційних скандалів.
Навіть традиційно нейтральні канали, там де квіточки - продам корову - підкажіть розклад маршрутки через Буринь, не стрималися і відплювалися.
На Банковій моніторять настрої і не економлять на замірах. Тож, думаю, вони побачили реакцію і як мінімум задумалися щодо доцільності такої роздачі.
Ну і на завершення, весь день дивлюся стріми з Грузії. Яким диким і огидним виглядає вкидання пачок бюлетенів у скриньки. Від цього тхне трупом, мертвечиною.
Якщо влада спробує щось подібне провернути у нас, пройти на наступну каденцію через фальсифікації, з ними ніхто не буде панькатися. Мені здається, після першої спроби до вечора вже все буде закінчене.
О, Зеленський повертає "Вовину тисячу".
Тепер у мене немає сумніву, що вони готуються до виборів. Коли, як, на яких територіях, з якими зловживаннями - невідомо, але вибори ось скоро будуть.
"Запахло вєсной", як то кажуть..
"Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутною для кожної сім’ї в Україні. Є-підтримка для всіх наших людей — дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину — на родину це вийде по кілька тисяч гривень."
До речі, у нашому розбитому, розбомбленому, кинутому напризволяще прикордонні за Зеленського все одного проголосують. У нього імідж хлопчика, який стараєцця.
Те що нічого не виходить, і від цих старань тільки гірше - ну що ж, йому заважають. Що він, бідненький, один проти всіх може. Але ж старається.
Не писала цього року.
Оксанку оперували з 10 до 12 години. Мені якось не з руки було розкластися з диктантом за столиком у коридорі, на очах медсестри.
Але я всім серцем з тими, хто писав, дай вам боже здоров'я і ще не один рік написати.
Пс. Але боюся, що я наступного року теж буду з вами тільки морально.
Як не одне, так друге, але нам, дисграфікам, диктант писати - тільки папір псувати. Вуха чують одне, очі бачать друге, а рука виводить щось третє. Я досі на письмі б і в, и і ш, т і м плутаю :)
Пс2. Нічого страшного, планове втручання. Просто я ці дні трохи зайнята цим усім
Автор Volodymyr Omelyan
Мої скромні поради людям, які все знають, але нічого не можуть зробити пʼять років поспіль, бо щось весь час заважає.
Є дві сторони внутрішнього Плану Перемоги (Алілуя, що нарешті на Банковій зрозуміли необхідність не лише формули «дайте нам!», але й формули «ми зробили!»):
1. Забезпечення Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine.
У війська немає часу чекати 2-3 місяці, щоб першокурсник народив від таксиста черговий документ на 3 сторінки про зелену траву і голубе небо.
Найкраще позиції по забезпеченню війська виклав Петро Порошенко у програмі «Save Soldier”: кожен піхотинець має бути забезпечений якісною сучасною формою і засобами захисту згідно з новими вимогами бою, радіостанцією, детектором дронів. На кожне відділення мають бути 2-3 прилади нічного бачення та мобільна радіостанція для зв’язку з броньованими автомобілями. Усі підрозділи (взводи, роти, батальйони) та автомобілі мають бути гарантовано забезпечені РЕБ.
2. Необхідно схвалити державну програму: «50 заводів за 2 роки» і передбачити під неї фінансування. Це заводи з пошиття якісної форми і індивідуальних засобів захисту, харчування, автомобілів і вантажівок, оптики і тепловізорів, стрілецької та важкої зброї, артилерії, ракет і дронів, боєприпасів і мін, чіпів і мікроелектроніки, захищених планшетів, телефонів і радіостанцій і тд. Максимум з можливого, що потрібно для війська, має вироблятися в Україні. Ці заводи можуть бути як державні, так і змішаної форми власності, ключова умова - масове серійне виробництво. В подальшому, після війни, вони стануть фундаментом нової економіки України, працюючи, у т.ч. на експорт.
3. Як це все зробити?
Президент, який де факто перебрав на себе всі повноваження, формує команди за напрямками, призначає відповідальних професійних, а не просто лояльних людей, і разом із ними несе персональну відповідальність за результат.
Ці команди спільно з Президентом готують покроковий план дій, з чітким графіком і етапами.
Далі цей план узгоджується парламентом і урядом.
За прозорістю роботи і антикорупційною складовою наглядає окремий менеджер Президента, позивний Татаров, якого доведеться одразу замінити мін за профнепридатність на іншого, умовно Микиту, якщо Юрій Ніколов вкотре знайде сталеві яйця по 17.
4. Всі мертві державні структури, основною функцією яких є імітація роботи і самозбагачення, ліквідуються і поповнюють лави ЗСУ. До речі, в цих держструктурах є купа притомних патріотичних держслужбовців, які з радістю навчать своїх начальників-моральних інвалідів, як правильно за Батьківщину воювати і себе не шкодувати.
5. Чи є на це гроші?
Обшуки на регіональному рівні і збагачення непростого народу за 2019-24 рр. дозволяють впевнено стверджувати, що готівки і біткоінів на 50 заводів точно вистачить за умовної вартості одного заводу 10-50 млн. дол. Якщо раптом НАБУ набереться сміливості, то ми легко знайдемо додаткові 10 млрд дол навіть не залазячи в кишеню 5-6 недоторканих.
А якщо зріжемо всі нераціональні витрати: клумби, нові дороги, кешбеки і телемарафони з доплатами кешем незрозумілим особам за дурнувату пропаганду - то й держзамовленням ці заводи забезпечимо на рік точно.
Такий План Перемоги мав бути розроблений на 2 місяць повномасштабної війни, якщо не вистачило розуму до неї готуватися.
Ще можна спробувати його встигнути розробити і втілити негайно, якщо дуже не хочеться виборів під час війни.
А виборів ж не хочеться, правда? Бо ж після них настане повна відповідальність.
Розкішна можливість потягнути політичний час ще трохи потужними змінами, особливо, якщо уряд теж змінити на адекватний.
Нація повинна нарешті збагнути: кожен день брехні і казок по телевізору коштує сотень життів українців на фронті і тилу, лінія фронту змінюється не нашу користь насамперед через нездатність влади належно організувати систему державного управління.
В 2019 цих обирали, щоб стало краще.
Результат на табло!
Я на перше місце поставив світлину, де Петро Порошенко показує дизельні автономні обігрівачі на фоні буржуйок, які ми тягали у ЗСУ взимку 2022 року. І я це зробив навмисно, бо я ЧУДОВО памʼятаю, як тупі мавпи реготали з буржуйок. Памʼятаєте? "Не його масштаб", "буржуй тягає буржуйки" і так інше? А я памʼятаю...
Я не знаю скільки людських життів ми зберегли тоді, бо це не просто тепло. Це можливість відновитись до наступного бойового зіткнення. Це можливість висушити форму та взуття — і не захворіти. Мавпам було смішно, але ж то мавпи.
Бойові дії змінились, характер бойових дій змінився. Дим з буржуйки став занадто демаскуючим та ризикованим. Але тепло потрібно як і раніше! Тому цього року ми будемо сотнями завозити автономні дизельні обігрівачі. Сотнями вже, якщо зможемо хоч трохи набрати грошенят, то й тисячами.
Завтра перші сотні уже будуть обігрівати воїнів. Десант та морпіхи, тероборона та сухопутка - для нас нема різниці в родах та видах ЗСУ.
Одна така пічка коштує 4600 гривень... І ми поки не можемо сплатити решту рахунків.
💳 ПРИВАТ24
5169 3305 3948 0845
💳 ІНШІ БАНКИ
5375 4115 0177 8331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
Ще в січні ми мали лише ідею та розуміння, що потрібно протистояти великій кількості ворожих дронів. Так з’явився перший комплекс протидії технічній розвідці «Ай-Петрі».
А вже зараз на лінії бойового зіткнення екіпажі «Ай-Петрі» щодня перехоплюють десятки смертоносних «Zala», «Орланів», «Supercam», «Ланцетів» та КАБів. Поступово ми збільшили виробництво, передавали комплекси щомісяця та змогли закрити 1000 кілометрів лінії фронту.
А вчора побили власний рекорд — одночасно передали 8 комплексів протидії технічній розвідці ворога «Ай-Петрі». Вони прикриватимуть наших військових на Одещині, Запоріжжі, Херсонщині та на Сході.
Зараз можу з упевненістю стверджувати: за ціною, ефективністю та обсягом виробництва «Ай-Петрі» немає рівних в Україні. Це — наш внесок у розвиток українського оборонно-промислового комплексу.
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Побачила у стрічці прекрасне відео.
Індуїстський священик заявив, що вміє літати, і стрибнув зі скелі. На політ прийшло подивитися усе село. На жаль, не злетів і розбився насмерть - це погано.
Більше нікого за собою не потягнув, це добре .
Переслала відео малій.
Сміється: а що, ти б не прийшла на таке подивитися?
Доця, - відповідаю, - я у 25 процентній меншості. Я б волала десь там ззаду: ви що, дебіли?! Що ви робите, ось у мене підручник з фізики, почитайте, чудес не буває!
У мережі знову обговорюють допис про те, як комусь не сподобалося за кордоном, і думки знову розділилися. Більшість доводить авторці, що вона вигадала, помилилася або неправильно все зрозуміла. Меншість несміливо постить подібний досвід.
Скажу так, як туристці мені подобається скрізь. Я з більшим чи меншим інтересом бігаю з фотоапаратом, смакую місцеву кухню чи скуповую сувеніри. Це хороший план на відпустку.
Як емігрантці мені не сподобається ніде. Вимушена еміграція буде особистою трагедією, пониженням життєвих стандартів, стресом, обтяжливою і дуже нервовою справою. Це спричинить безліч проблем, які мені не потрібні, без яких я б чудово прожила, і взагалі на це все нема ні енергії, ні здоров'я.
Починати все спочатку, шукати роботу, яка скоріше за все буде некваліфікованою. А я вже не пам'ятаю, коли востаннє заробляла фізичною працею. Приблизно ніколи.
Вчити чужу мову, робити сотні зайвих рухів.
Все те, що вдома стається автоматично, у іншій країні вимагатиме уваги і зусиль. Тут я у суботу вночі кинула заявку, у понеділок вранці технік налаштував роутер, і це все коштувало 5 доларів. Ніде більше так не буде, і це одна з тисяч дрібниць.
Ключовим у нашому становищі є вимушеність. На відміну від попередніх хвиль емігрантів, ми не хочемо нікуди їхати. Нам вдома прекрасно.
Але з нашого прекрасного дому нас можуть вибомбити росіяни. І можливо доведеться кидати свій затишний і вилизаний до кожного куточка дім і тікати світ за очі з дітьми. Я не можу це сприймати інакше, як трагедію цілого покоління.
Нічого хорошого в цьому нема. Крім того, що українці, які виїхали за кордон, скоріше за все залишаться живі.
От і зважуємо щодня, як краще. І ніхто не зможе нічого підказати чи порадити, кожен вирішує сам. Особливо важко приймати рішення за себе і за дітей.
🆘🆘🆘 Для перевезення чергового вантажу зранку потрібно сплатити рахунки перевізникам на 215 000 гривень. Там лише коліс для вантажівок понад 400 штук...
А ми в повній... глибоко, бо всі кошти витратили на додатковий вантаж. Ситуація анекдотична та тупа, але й ще просто жахлива. Боги логістики, ага.
Не планував цього робити, але от тут ну ТРИНДЕЦЬ як потрібна термінова допомога.
💳 ПРИВАТ24
5169 3305 3948 0845
💳 ІНШІ БАНКИ
5375 4115 0177 8331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
І вкрай потрібен розголос :(
Що завгодно, аби тільки відвести погляд від Харкова. Ця жінка, яка стоїть під руїнами будинку і сподівається, що її 15-річний племінник живий. За кілька хвилин це сподівання закінчиться, у наступному сюжеті дістають тіло.
- Мам, - питає малюк уночі, - це вибух?
- Спи, сину, все добре. Це наша ППО, спи.
Він спить, я до ранку ні.
Вранці купила малому капібару, він дуже хотів цю іграшку. Доки бігли до машини, він її ховав під курткою від вітру.
- Мам, ти знаєш, що капібари дуже веселі? І що найбільше на світі вони люблять повну ванну мандаринів!
Ось ми, ось цунамі. Між нами тоненька плівка. Якщо вона прорветься, нас затопить океаном сліз. Все що я можу - щодня укріплювати цю плівочку і не заглядати на той бік, не дивитися, що за нею. Поруч тисячі людей роблять те саме, я це відчуваю.
Господи, спаси наших дітей і дай нам дожити до справедливої відплати.
16-річний "студент коледжу" з Житомирської області підпалив у Києві три відділення Укрпошти, перш ніж його зловили. Виконував завдання російських кураторів з телеграму для заробітку.
Заробив, може розраховувати на сім років позбавлення волі, плюс батьки влетіли на відшкодування збитків.
Одне з моїх спостережень останнього часу - як же все-таки тупим важко живеться на світі. Я раніше думала, що навпаки, легше. Нема мозгів - не болить голова, гарно спить і з апетитом їсть.
Але ні, їм постійно прилітає через власну тупість. Перестріли біля будинку двоє у формі, перевіряли статус військовозобов'язаного.
"Та, вони шось потицяли у себе на екрані і сказали іди, свабодєн."
І що, ти пішов?
Пішов.
А якось поцікавитися, що саме вони тицяли чи обновити свої дані не пробував?
Ні, це вище його розуміння. Зате коли прилетів штраф на 7 тисяч і заблокувалися усі карти, сидить і не знає що робити.
Як воно так получилося?
І так на кожному кроці. Спочатку наголосують, а потім дивуються.
Печерський суд ухвалив рішення про негайне повернення раніше заблокованих 2,6 млрд грн російському олігарху, власнику онлайн-казино Pin-UP Дмитру Пуніну.
Цим рішенням знято арешт із коштів, які були передані в управління АРМА як "російські гроші" та вже використані для потреб української армії – їх витратили на облігації внутрішньої державної позики.
Тепер ці гроші мають бути повернені, фактично ставлячи ЗСУ в борг росіянам на $65 млн. Це рішення, винесене 25 жовтня суддею Світланою Смик, не тільки знімає арешт, але й забороняє його оскарження, роблячи повернення коштів остаточним.
Коментувати цей ахуй потрібно?
Може я чогось не розумію, але вже другий тиждень спостерігаю біля торгового центру "Мандарин" на Шулявці ніссан у оливковому кольорі зі скринькою для збору коштів на капоті.
Збирають ніби на один з військових підрозділів, принаймні така наліпка на скриньці.
Мене напружують люди зі скриньками у торгових центрах, я недовірлива, не довіряю таким зборам.
А тут без людини, просто скринька на капоті.
Мені муляє нецільове використання авто, якщо воно дійсно належить військовим. Напевно ж, волонтери не для того збирали кошти, щоб машина тижнями простоювала у Києві під торговельним центром.
І ще мені здається, що такі збори просто неефективні. Можливо, колись настане час і держава сама закриватиме потреби своїх військових. Але поки цього не сталося, підрозділам краще діяти через публічних осіб у соцмережах, якось залучати лідерів думок, щоб ті вели збори для конкретних підрозділів.
А ці пластикові коробки перед магазинами, якось воно, не знаю...
Історія про "вовину тищу" виявилась настільки безглуздою, що вони почали включати антикриз та закидувати нові тези про майбутню виплату цієї 1000. Нова версія, яку голосом через рот озвучила Ольга "Залишайтесь в Бучі" Василевська-Смаглюк — це незаплановані доходи бюджету від західної допомоги, які можна виплатити населенню.
А ЗСУ їх віддати не можна? От всі ці десятки мільярдів гривень? Чи ЗСУ не потребують? А зробити ВЕЛИКУ премію за підписання контракту добровольця не можна? А закупити всі наявні в Україні екскаватори не можна?
На світлині армійський екскаватор однієї з дуже "старих" бригад. Дуже старий екскаватор дуже старої бригади. Без деталізації та конкретики, але він ну піздець як був важливий. Більше в бригаді екскаваторів нема, закопувати мега-відому-техніку нема чим.
Дзвонять нам, благають про новий екскаватор.
І таких дзвінків...
💳 ПРИВАТ24
5169 3305 3948 0845
💳 ІНШІ БАНКИ
5375 4115 0177 8331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
Червона помада занадто виклична, так?
З іншого боку, чому б і ні :)
ЗА ПІДТРИМКУ ЗЕ Б'ЮТЬ РИЛО
Принаймні, перспектива зловити - цілком реальна. Сам переконався.
Можна скільки завгодно читати про рівні довіри влади, але власних вражень не замінить ніщо. А власні враження я щойно мав нагоду скласти.
Не раз переконувався, перебуваючи у ЗСУ, коли все життя триває між своєю кімнатою і полігоном, картину світу бачиш дещо спотворену. А тут випала нагода проїхатися через пів України у цивільному на своєму власному авто, при чому різними шляхами туді і назад. Тобто їхав я з Києва до Запоріжжя і назад - обома берегами Дніпра. Згодом розповім як так сталося.
Ще до вторгнення я практикував такий експеримент. У дорозі, скрізь де доводилося зупинятися (заправки, кав'ярні, СТО) я вдавав з себе переконаного прибічника Зеленського. Піднімав у розмовах з випадковими співбесідниками цю тему і дивився на реакцію. Я гарно пам'ятаю як році щось так у 20-му коли згадував про ЗЕ, у відповідь лунали дифирамби та захоплені просторікування як "Вова зараз всім влаштує..." Україну його мрій.
Нині все категорично не так.
Реакція 75% людей при згадці про ЗЕ нині - люди замикаються в собі переривають розмову і похмуро поглядають з під лоба. Вочевидь, тема їм сильно неприємна. Але сталося й те чого раніше не було.
Мінімум три рази згадка про ЗЕ ставала причиною для скандалу. Мені не стримуючись видали все, що думають про ЗЕ, при чому не стримуючись в епітетах.
Маю обрадувати всіх нитиків що приповзають до мене скиглити "Їх не переконати". Зеленському пам'ятають все - і смертність під час КОВІД (він по телевізору хизувався, а в мене брат задихнувся без ліків), і травневі шашлики (батьків своїх він вивіз, а Бучу окупанти пошматували!) і відставку Залужного (як вигнали генерала - так і перемог більше нема).
Але особливий топчик - це мобілізація. Я тепер навіть не сумніваюся, рейтинг ЗЕ поховає ТЦК, при чому надійно і категорично. На Батьківщині мені розповіли що чудить ТЦК в регіонах - там придатними визнають і людей розбитих цукровим діабетом, і людей з перерізаними животами після операцій і ще багато кого. А он пішов цілковито непридатний до ЗСУ бичок з відготованим рилом, у нього жахлива хвороба, матуся працює в районній адміністрації.
Всі знають все.
Але й це не межа. Один раз коли я завів гарно знайомі тези про "він же не втік" і "так зброя з Заходу це ж його заслуга", мені цілковито доступно пообіцяли розбити рило. Пообіцяв дядько такої кондиції, що сумніватися не довелося - розіб'є. Був би я більш агресивний - зловив би. Але в мене була інша проблема - негайно знайти і зжерти лимон аби не засяяти від радості. Роль довелося догравати.
Чи траплялися мені палкі прибічники ЗЕ? Звісно траплялися. Вони є, я не заперечую. Кілька пані віку Мосейчук з таким самим придиханням платонічної закоханості мені повторили мосейчуківське "Ви ж бачите що він кращій? Такого президента ще не було!" Але повторюю, таких була аж ніяк не більшість.
Коротше. Одна поїздка мені відкрила все зразу. Я давно підозрював - реальні настрої в суспільстві далеко не ті, що приносять мені в коменти нитики і скиглики штибу "Їх не переконати". Суспільство прозріває. Так, можливо прозріває не так швидко як хочеться нам. Але факт - очевидний.
Так, звісно, мої враження суто суб'єктивні. А бачив лише тих хто трапився мені дорогою. Але ж трапилися мені саме от такі настрої. Такі як описав.
До речі, про ставлення до Порошенка. Ні, воно суттєво не покращилося. Але й не погіршилося. Ба-більше, мені трапився дядько який заявив "Та якби не Порошенко, цей клоун охренів би повністю!" Інший дядько видав таке: "Та взагалі Порох - молодець. Його шість років гноблять. Міг би просто виїхати зі своїми мільйонам - а він б'ється як правий".
Отак. Не треба питати тепер чому я баню нитиків що просторікують "Їх не переконати" та "Зеленського і зараз оберуть легко". Бо я переконаний на кожних п'ять таких нитків, троє - боти зелені, один - бот московський, і ще один - наш панікер. А я не терплю панікерів.
Реальні настрої людей я щойно побачив.
Неможливо на це дивитися.
Таранила Залужного з тим самим завзяттям, з яким за кілька років до того валила Порошенка.
Зняли одного і другого, замінили своїми новими обличчями. Так у чому знову проблема?
Як так вийшло, що Главком, призначений на посаду з максимальним схваленням і підтримкою Безуглої, знову "не получився". Вона ж йому такі панегірики співала!
То може справа не у Главкомі, а у комусь такому, хто сидить над ним? Може, не побоїмося цього слова, зрада, недолугість і некомпетентність зароджуються десь вище, на Верховному рівні?
А Ізюму так, звісно, треба готуватися до кругової оборони. Підготовку треба було починати ще у 19му.
Була сьогодні у нашому Інституті журналістики на панельний дискусії про мову. Повна зала студентів - а у мене дежавю.
У цій самій залі не раз виступала років так тридцять тому :)
Альма-матер взагалі не змінилася. Ялинки підросли перед входом, "пузата хата" відкрилася через дорогу. Але аудиторії ті самі, і сходи, і коридори. Стільки спогадів, про які нікому не розкажеш, а сучасним дітям і поготів :)
Обговорення вийшло цікавим, принаймні мені. Шкода, що часу мало, може ми з деким і зчепилися б врукопаш на радість присутнім. Ну бо я чесно не розумію, як зараз можна воювати проти англійських запозичень. Виходити до молодіжної аудиторії і з серйозним лицем заявляти, що не можна вживати вираз "workbook", а потрібно "робочий зошит".
І що взагалі слід замінити іноземні слова "питомо нашими". І тим же ротом при цьому вимовляти "інкорпорація", "концепт", "асиміляція" і "аудиторія".
Шкода, що мені не дали розгорнутися на повну силу, я не договорила :)
Чи мені мало було репутації "захисниці фемінітивів", я тепер іще буду і "захисницею суржика". Нема сили дивитися, як той суржик - а по факту, прекрасні регіональні говірки, живі, експресивні, образні і дуже смішні, добрі - товчуть усі кому нічим більше зайнятися, а ще витравлюють з рукописів пуристи від редагування.
Мова жива, доки вона вбирає в себе нове, щось перетравлює і пристосовує до своїх потреб, щось випльовує і забуває. Радіти треба, що у нас таке є, а не крутити носом і виправляти.
- Доця! Я ще розумію диких туристів, але ти! Ти, українське дитя, яке їло борщ вдома, борщ, зварений ось цими материнськими руками. Ти знаєш смак борщу, ти маєш із заплющеними очима відрізняти...
Як ти могла купити ось цей інфаркт двох націй, "борщ у круасані"!
- Ну маааам...
- Не мамкай! Іди смекту випий!
Я вчора прочитала рукопис абсолютно прекрасного детектива (так, кумівство. Тобто білківство, користуючись дружбою з "видавчинею у платтячку", я маю можливість читати бестселери раніше за всіх)
Так от, під враженням ніяк не зійду з детективних рейок, все думаю.
Як довести, що інвалідність у прокурора куплена, якщо за документами у нього все правильно? І довідки про стаціонарне лікування двічі на рік, і висновки лікарів, і аналізи, все на місці. Шукати свідків, з якими він нібито лежав у лікарні?
Можу уявити цю роботу по тисячам фігурантів одночасно у межах країни.
Сумнівно, що комусь дадуть можливість провести таке слідство. Правильніше було б сприймати цю інвалідність як маркер, як підставу для повної перевірки доброчесності.
Кожен інвалід від прокуратури має бути перетрушений і розглянутий під лупою.
Вся нерухомість усіх пов'язаних осіб, усі машини і земельні ділянки. Усі виїзди за кордон, шопінг дружин і коханок, навчання і розваги дітей, мами і тещі, які "любят скорость".
Ні, на аналізи теж можна відправити, але у першу чергу інвалідність на прокурорській службі має бути чорною міткою для фінансових перевірок і перегляду посадових рішень. По суті, кожен із них підняв над головою табличку - "я корупціонер". Це задокументований статус, якого не так просто позбутися.
У нас же нема механізму виключення з пожиттєвої інвалідності, хіба з кінцем життя.
Гріх було б не скористатися такою нагодою.
Ну і сподіваюся, що громадянське суспільство в особі "Миротворця" теж долучиться, і списки прокурорів-інвалідів будуть залиті у базу даних.