10611
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
Друзі, щойно провела розіграш лотереї.
Переможницею стала пані Вікторія з донатом від 30.09.
Я вже з нею зав'язалася і привітала з виграшем.
Щиро дякую усім учасникам, завдяки вам під цей лот ми зібрали 57250 гривень!
Відео розіграшу додаю з великою вдячністю до усіх небайдужих людей.
Таким чином на вантажівку ми вже зібрали 215509 грн, і неухильно наближаємося до нашої цільової суми - 300 тисяч
Хата хмельницьких чиновників середнього рівня по вінця забита готівковими доларами.
У цей же час я змушена відмовляти військовим. Вибачте, я не зможу вам допомогти. Мені дуже шкода, але ми не встигнемо вам зібрати гроші і купити ті нещасні станції, колеса чи планшети. Хлопці, ви якось тримайтеся там, але зрозумійте, збори ідуть дуже повільно, я не можу... Черга... Десь через місяць у кращому випадку, ви зможете почекати місяць?...
Десяти сантиметрів цього ліжка вистачило б, щоб закрити нагальні потреби. Половина - ми б купили все. Ціле ліжко - на окремо взятій ділянці фронту наші б у наступ пішли.
Руки опускаються. Люди несуть по крупинці, по сто-двісті гривень, відриваючи від своєї мінімальної пенсії. Донатять з розрахунку, що сьогодні побудуть голодними, не їстимуть на суму доната. Переконують себе, що добове голодування навіть корисне для здоров'я, і що допомога фронту набагато важливіша.
Одночасно з цими самими людьми у країні живуть нелюди. Подивіться, який він спокійний і незворушний. Йому взагалі плювати, він впевнений, що з ним усе буде в порядку.
Сімейство чиновників середньої ланки. Слуги народу, звісно ж. Вся гниль зібрана, підтягнута у владу і запхана грошима по саму горлянку до кінця життя стараннями Зеленського, Єрмака і ко.
Доброго ранку. Що у нас новенького крім повітряних тривог?
Я розважаюся з тонометром :)
Мені так шкода, але в Ізраїль я теж не полечу. Були квитки на початок листопада з вильотом з Польщі, але я примудрилася провтикати терміни перебування у ЄС.
Що мені завадило подивитися на календар чи хоча би купити квитки з Кишинева - уявлення не маю.
Я стільки речей переплутую, забуваю, випадково викидаю з голови. І це маючи роботу, яка вимагає зібраності, дотримання строків та виконання домовленостей. Колись би переживала до сліз. Зараз нічого такого, що не можна виправити таблетками від тиску
Подорож до Ізраїлю буде як тільки, так відразу. А поки що тримаю кулаки з усіх сил за те, щоб у них вийшло. Коли всі захоплюються силою і рішучістю цієї нації, я завжди хочу сказати - але ж якою ціною!
Ми теж платимо зараз свою непомірну ціну, а ще більшу заплатили у ХХ столітті.
Євреям нема куди відступати, у них за спиною концтабори і гетто. Нам теж нема куди, у нас за спиною Голодомор.
Маленькі розмови у ліфті.
Стоїть, ховає обличчя у комір робочої куртки.
- Ви вибачте, я так накурилася.
- Нічого страшного, я не проти. Якщо вам так легше...
- Коли я курю?
- Ну так.
- Мені легше... Покурю, і мені легше. У мене два сини воюють, один у полоні був. Повернувся сорок кілограм, зараз знову на фронті пішов воювати.
Обнялися прямо у ліфті і так і стояли, поки доїхали до її поверху.
Я пам'ятаю цю історію, я чула, що у однієї з працівниць нашого комплексу син з полону прийшов. Але оце тільки познайомилися.
У хлопця двоє дітей... Сорок кілограм.
Як мені шкода малу з приводу підготовки до НМТ з історії, не передати словами. При тому, що вона вчиться на курсі своєї власної сестри, і Марія її підготує, нікуди дитя не дінеться. Зі сльозами, соплями, але впораються.
Я не розумію, що робити дітям, у яких нема персонального репетитора, заточеного на ось це. Не розумію, де Оксанці знайти час, маючи у своєму ліцеї по 8-9 уроків щодня (!), ще проходити цю пекельну підготовку.
Чому випускників не звільняють від усього, крім чотирьох екзаменаційних предметів у останньому класі.
Чому іспит з історії має бути таким нелюдським, які садисти це вигадали? Він же не про знання, це просто квест, покликаний підловити на дрібниці. Він не перевіряє здатність мислити, робити якісь висновки, розуміти періоди і тенденції, логіку історичних подій. Він перевіряє короткострокову зорову пам'ять.
Ну от переді мною стоси картинок, які будуть на іспиті. За картинкою потрібно впізнати будівлю і визначити назву, місцезнаходження, рік побудови. Не знаю, може ще архітектора.
Але вони всі однакові! Особливо церкви, їх же неможливо відрізнити одна від одної, а на цих чб малюнках нереально.
Сплутав чергову Преображенську з Вознесенською, і все, на бюджет у Політехніку не вступив.
Те саме з мовою. Вони зубрять наголоси. Наголоси! Це у країні з найбільш розмитою нормою по наголосах, з такою кількістю діалектів і регіональних особливостей. Зрештою, із живою мовою, яка досі розвивається, і де дитя може чути довкола себе два-три варіанти наголосів, і це нормально.
Боже, як мені їх шкода. Вони мріють вирватися зі школи і ніколи більше не повертатися до цих предметів.
Моя вчора ридала над черговим портретом чергового діяча, кричала що це неможливо запам'ятати. Я їй вірю, мене саму вже нудить.
Друзі, маленьке технічне повідомлення
У Франкфурті на книжковому ярмарку мене цьогоріч не буде
Вичерпався 90-денний ліміт перебування у ЄС, а подаватися на статус шукача притулку, так як мені пропонують, щоб потрапити у Франкфурт я якось не готова :)
Але одночасно і хороша новина. З німецьким видавцем плануємо невеликий тур Німеччиною з презентаціями на початку грудня. Так що ми зможемо зустрітися у більш затишній обстановці.
Яка прекрасна осінь у Києві. Який невимовно прекрасний жовтневий день, лагідний, сонячний. Прозоре павутиння у прозорому повітрі, дозрілі каштани під ногами, крихка кульмінація листяної краси.
Забирати дитину зі школи чи хай посидить у бомбосховищі? Ракетна загроза з півночі.
- Мам, дивися! Тобі якась тьотя тисячу гривень прислала! Ти що, багата?
Обіймаю малого і знову пояснюю, що це не мені, а військовим. Але він це і так знає, просто вже навчився жартувати.
Дитя, хрещене на Покрову у Гарнізонному храмі. Дитя, чий хрещений загинув на війні. У нього самого тато воював і був поранений, у сестри воює тато, у другої сестри воює чоловік, у половини однокласників батьки теж у ЗСУ.
Дитя, народжене під час війни за спиною наших захисників. Для нього війна була завжди, він не знає, що це таке - мир, що таке світ, у якому на нас не нападає росія.
Я безмежно вдячна чоловікам і жінкам, які стримують цю навалу, які б'ються за мене і за моїх дітей. І буду вдячна завжди, і поважатиму вашу думку, і проситиму у Бога для вас удачі і всього можливого сприяння . Те що ви зробили і робите не має ціни.
Дякую.
Пропоную цей лот з гордістю. Ви не уявляєте, як ретельно я його збирала, як для себе. (Та чому як?)
Отже, підбірка скарбів, proudly віднайдених у вінтажних магазинчиках Британії. Все оригінальне. Ідеально у передчутті зимових свят, якщо у вас на прикметі є жінка, якій ви захочете подарувати трошки тепла. На день учителя теж можна :)
Лот складається з трьох позицій.
1. Штоф для наливки і шість маніпусіньких чарочок, по 30 грам буквально. З цими наперстками можна провести прекрасний вечір. Все ціле, без сколів і дефектів, без пошкоджень малюнка.
2. Дерев'яна шкатулка і 6 ароматичних свічок у кольорових бляшанках з кришечками. Неймовірно смачні і ніжні аромати. Наскільки я вибаглива до запахів, а тут просто не могла відірватися.
3. Альбом-посібник з рукоділля. 500 сторінок, кольорові фото, детальні інструкції. Вишивання, плетіння на спицях і гачком, печворк - чого тут тільки нема. Класичні британські дизайн з детальними схемами, навіть якщо ви з якоїсь причини не читаєте англійською, вам буде все зрозуміло.
Цей невимовно домашній, затишний, ніжний лот ми обміняємо на внесок у брудну, брутальну, запилену і забрьохану вантажівку. Яка підвозитиме боєкомплект, від якого окупанти розлітатимуться кишками по гілках.
Приєднуйтеся, розіграш відбудеться 5 жовтня між усіма учасниками, які поповнять спеціальну банку, без обмеження мінімальної суми. Посилання у коментарях.
Руки в боки інспектую свою книжкову поличку. Що б такого я могла віддати на лотерею / аукціон, щоб підзбирати грошей на вантажівку? Малеееньку вантажівочку.
Поки що нічого :) вони всі мені настільки рідні, що це вже буде крайній випадок, якщо більш нічого не допоможе.
Поки що на словах спробую вкотре розказати, навіщо нам вантажівка.
У хлопців добігає кінця ротація/доукомплектування. Їх відвели із зони активних бойових дій (се ми так пекло називаємо) на зализування ран, але це коротка передишка.
Їм конче потрібна машина, хоч би на 7-10 тонн, для перевезення батальйонного майна і бк.
Зараз ситуація така, що хоч у валізи пакуй і відправляй новою поштою. За винятком того, що нова пошта туди, де їм потрібно, поки що не возить.
За великим рахунком, на ходу у них зараз півтора камази. І ціла галерея побитої, обгорілої техніки.
Хлопці проводять дні і ночі у пошуках підходящих варіантів для покупки. Хочеться купити в Україні, щоб у разі чого можна було знайти продавця. Ну і ретельно перевірити перед покупкою.
Я дуже сподіваюся, що ми доб'ємо цей збір, нам лишилося 170 тисяч до закриття. Сподіваюся, що зірки зійдуться і ми знайдемо підходящу вантажівку. І що НБУ не накладе нові ліміти і дозволить перекинути гроші з рахунка. І що до того моменту іще буде для кого купувати.
(Я впевнена що буде, інакше бути не може. Але блін, мені зараз відклали у резерв бусік, який призначався для іншого підрозділу. Доки бусік пригнали, віддавати уже нема кому. Продавець повернув гроші вдові, тепер знову продає.)
Я знаю, що всім зараз сутужно. Завтра пориюся на полицях, у мене є одна ідея для аукціону. А поки що прошу оживити збір просто так, без лотів.
Моя програма максимум на сьогодні майже виконана.
Звідки я знаю?
А я все, нікуди більше не годна, лежу в номері і їм виноград :) Головне на потяг тепер не запізнитися.
Отже, після виступу на конференції ще зустрілася з читачами у Книгарні Є. Як завжди, прийшли дуже інтелігентні, чуйні та милі жінки. Які потім почали розповідати свої історії виживання і виїзду з окупації - і ти розумієш, що ніяка література і близько не стояла поряд з оцим от.
Дякую що читаєте, дівчата. Живіть, тримайтесь з усіх сил, відновлюйте здоров'я. Ви повинні дожити до перемоги і далі, бути свідками цієї епохи. Вам іще свідчити доведеться.
Що мене здивувало у самій книгарні. Виявляється, мода на книги у нас формується у тік-тоці. Щойно вийде черговий сюжет, покупці масово ідуть за однією і тією ж книгою.
Я цього не знала.
По моєму, це круто. Адже ідеться про книги українською мовою. Як ми далеко просунулися за ці роки! Починали з випаленого пейзажу, я ще пам'ятаю книгарні, у яких під україномовну літературу виділяли окрему поличку десь на висілках, все інше було зайняте російською книгою. Пригадуєте мережу "Буква"? Це ж була російська мережа, вони у нас почувалися королями.
А тепер без української книгарні і місто не місто, навіть на звільнені території спочатку заходить Нова пошта і АТБ, а потім книгарня Є, Віват, ВСЛ - та хто завгодно з наших.
І підлітки ідуть купувати модні книги за трендами із соцмереж.
Дорогою до готелю зустріла дух Кам'янець - Подільського. Он вона сидить, я сфотографувала для вас.
Чому у Кам'янці дух міста - кицька, це вже питання не до мене :)
Дуже прошу — прочитайте цей допис та допоможіть його розповсюдити 🔥
У ФБ цей допис побачить не дуже багато читачів, я обʼєктивно розумію цей факт і рецептів боротьби з алгоритмами Фб в мене нема. Фб не любить нашу боротьбу, Фб не любить наші проблеми, Фб не любить наші постійні намагання вижити. Фб любить щось веселе чи тупе, а краще веселе і тупе — типу цих нових квадробобрів.
А в нас проблеми, в моєму підрозділі проблеми, у нас в угруповуванні можуть виникнути додаткові проблеми, хоча і чинних вже забагато. Але давайте крок за кроком (можливо зараз ви зробите невеличку паузу для репосту?).
Операція ЗСУ у Курській області (як би хто до неї не відносився) - надскладне завдання з погляду логістики. Це ж начебто всім зрозуміло. А от ви колись думали про ремонт та заміну коліс у відриві від баз ремонту? І яка доля чекає важку колісну техніку у тому випадку, коли колесо вчасно не вдалося полагодити чи замінити? Як поміняти колесо у БТР? А скільки годин треба витратити на демонтаж та заміну системи run-flat?
На світлинах колесо від бронетранспортера VAB, який зміг вирватись з поля бою саме завдяки run-flat і те, що від власне run-flat залишилось. А поміняти в польових умовах — це багато годин. Багато годин ризику, багато годин балансуючи на грані загибелі. Чи 40 хвилин завдяки шиномонтажному комплексу, який вже тут, притаївся на фермі та працює майже цілодобово. Наш шиномонтаж вже поміняв, відремонтував, перевзув понад 500 важких коліс.
І зараз ми потребуємо допомоги, бо рахунок на витратні матеріали більш як 300 000 гривень.Так, лише минулого тижня ми з вами допомогли побратимам 46-ї, але зараз мова йде вже про мій підрозділ.
Якщо шиномонтаж встане ми втратимо дуже багато техніки просто тому, що не зможем її вчасно витагнути, евакуювати, полагодити. А броня... броня на вагу золота.
Дуже прошу, особисто дуже прошу — допоможіть. Я знаю, що просять допомогу звідусіль. Я знаю, що сил вже нема. Але на нашу логістику зав'язані життя сотень, а може й тисяч військових.
Але Фб це не покаже, бо йому не подобається сумний контент... Залишаэться от ТГ.
💳 ПРИВАТ24
5169 3305 3948 0845
💳 ІНШІ БАНКИ
5375 4115 0177 8331
🌐 USDT (TRC20)
THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
Отже, у Штатах є снарядний завод. На якому працюють місцеві жителі, який платить податки у бюджет своєї країни і штату.
Завод випускає снаряди для України. Коли у США прибув український президент, місцева адміністрація запрошує його подивитися підприємство. Яке, нагадаємо, працює за гроші, виділені для допомоги Україні, але дає робочі місця і сплачує податки у США.
Зеленський фоткається на фоні станків, потискає руки - тобто робить рівно те саме, що на його місці зробив би будь який інший глава держави.
У Штатах скоро вибори, і кандидат-істеричка з цього візиту на рівному місці роздмухує скандал. Йому плювати з якого приводу, що там насправді відбувається, в його інтересах зараз істерити з приводу України, він і буде це робити.
Це нам з вами за те що не молимося. Точно такий же кандидат - істеричка атакував нашого Президента у 19му році і на цій істериці виграв вибори.
І от тепер дежавю. Я щиро сподіваюся, що американські виборці виявлять здоровий глузд і дадуть належну оцінку цьому цирку. Точно так само, як сподіваюся на здоровий глузд наших виборців, коли вони дійдуть нарешті до виборчих дільниць.
Не можуть же вдруге наступити на ті самі граблі там і там :)
Найпотрібніша річ у дрмі на даний момент - кавоварка. Хто б міг подумати.
Дітей не будила вночі. Не знаю чи правильно, весь час собі дорікаю, що б не обрала. Зате малюк пішов до школи виспаний. У малої сьогодні онлайн.
Кава. Потім таблетки від тиску. Потім все одно кава.
Так виглядає 500 тис доларів, викинутих з балкону під час обшуку.
Треба порадити хлопцям походити під балконами. А раптом щось підберуть корисне.
Хоча я б порадила заходити прямо у хату.
На Хмельниччині ДБР викрило керівницю МСЕК та її сина, який очолює обласне управління Пенсійного фонду, на незаконному збагаченні на суму близько 6 мільйонів доларів.
Під час слідчих дій посадовиця намагалася приховати частину коштів, викинувши дві сумки з 500 тисячами доларів через вікно.
У відповідь на мою лотерею фейсбук почав закидати запрошеннями у групи любителів антикваріату :)
Аж приємно, що він про мене такої високої думки.
Насправді це один із наймиліших спогадів літа: як ми з подругою обходили цілі вулиці малесеньких вінтажних крамниць у Англії. Перебирали книги і порцеляну, відчайдушно торгувалися за кожен фунт, купували дивні речі, яких точно не було у списку бажань - бо як можна бажати щось, про існування чого ти навіть не здогадувалася?
Яке це щастя жити у країні, яка поколіннями не знала війни. І уявлення не має, що таке розкуркулення і колективізація. У них якщо прапра винесла ящик на горище, він там і стоятиме двісті років, на тому самому горищі.
Речі, які опиняються у таких магазинах, є матеріальним свідченням давнього багаторічного достатку. Кожне нове покоління може опиратися на здобутки попереднього.
Як же нам цього бракує. Хто як не ми заслуговує на таку саму мирну працю на своїй землі. І у нас було б точно так, якби росіяни не грабували нас під корінь кожних тридцять-сорок років.
Друзі, нагадую, що завтра у нас завершується лотерея зі збору коштів на військову вантажівку.
У складі лота три позиції:
Скляний штоф зі скляною пробкою і 6 маленьких чарочок
Набір ароматмчних свічок у дерев'яній шкатулці
Альбом з рукоділля 1983 року, сотні ідей, схем у різних техніках, 500 ілюстрованих сторінок.
Все британський вінтаж, придбане у Англії мною особисто :)
Ось кілька фото з альбома, дуже залипальна штука, відірватися неможливо. Посилання у коментарях, розіграш завтра у п'ятницю о 20.00 серед усіх донаторів банки.
Варто вкотре "подякувати" одній особі.
Військові та OSINT-аналітики одноголосно погоджуються, що ситуація на напрямку Вугледара значно погіршилася після публікації народної депутатки Мар'яни Безуглої щодо ротації 72-ї бригади.
Саме розголос про планове відведення бригади призвів до негайної реакції з боку російських військ, які перекинули значні сили в цей район.
Цей розголос і спричинив зірвання ротації біля Водяного і призвів до майже повної втрати оборонних споруд на схід від населеного пункту.
Потужні рішення та дії, які призводять до кривавих наслідків. Щоразу усвідомлюю це й просто ахуєваю.
Звідки у Ірану стільки балістики? Такий масований удар по Ізраїлю, і це ж на додаток до першого фронту - російського. Скільки вже вони зброї на росію загнали...
Насправді ми всі знаємо відповідь на ці питання, вони риторичні. Демократичний світ до останнього не дивився вгору. Проспали становлення нових монстрів, хоча було видно, до чого все йде, років із двадцять тому.
Чи застосує свої арсенали Китай, Північна Корея, росія у третій світовій? Я не сумніваюся, що так, повною мірою. Щодо ядерки поки що питання, але мені здається, що ми і це побачимо.
Зайдіть заради цікавості на сторінку Порошенка. Подивіться на цей конвеєр зустрічей у Брюсселі.
Які колосальні зусилля докладаються, щоб згладити наслідки чиєїсь (не будемо тицяти пальцем) авантюрної непродуманої шоумен-політики.
Я впевнена, про це жодним словом не згадають на марафоні чи в новинах.
Для більшості населення це як репортажі з іншої галактики.
Де той Брюссель? Де та Єврокомісія? Які такі вибори, що таке взагалі вибори і до чого тут ми? Краще дайте ракет, вертоліт і мільйон доларів готівкою...
ПП - акула у водах європейського політичного лобіювання. Він заворожує співрозмовників як факір, він знаходить такі слова і аргументи, які заходять там як вода у суху землю. Ну нема у нас більше діячів такого рівня і такого досвіду, він реально найкращий.
Трускавецькій школоті варто було б пройти якусь детоксикацію, протверезіти і надати Порошенку максимальне сприяння і повноваження у переговорах з ЄС. Дивися, і справа з членством би посунулася, і збройна допомога. Тим більше на фоні того, що відбулося і ще відбудеться у Штатах.
ПРАЦЮЄМО АБИ ЗАХИСТИТИ
Сьогодні день захисників і захисниць.
І традиційно в коменти до мене лізуть і лізуть моральні вилупки з ниттям про те як нас злили - підтекст, ми вже програли в опиратися немає сенсу. Вони - потвори викладають "вітання з Днем захисників" супроводжуючи їх фотками з нашими бійцям пошматованими вибухами. Підтекст - не ходіть захищати Україну, без ручок-ніжок залишитеся.
Московський бот нині сильно помінявся. Московський бот заговорив гарною українською - вочевидь долучили до роботи колишніх з України. Московський бот не приносить тобі ідеї "рускава міра" - він розуміє, що зразу опиниться в бані. Московський бот робить хитріше.
Московський бот нині приходить до тебе від маскою порохобота - і виливає тону багна на твого товариша або депутата від ЄС. Московський бот приходить під маскою прибічника ЗЕ і починає нести таке, що очевидно - він не тебе переконує, він твою огиду посилює. Московський бот приходить до тебе плакатися що "вони - безнадійні" і що "всі зелені - хронічні ідіоти", підтекст - не смій з ними говорити і переконувати, ненавидь власних співгромадян. Не смій домовлятися. Не смій розумітися. Московський бот сьогодні напише ще багато гидоти.
Канал-провокатор на ТГ публікує пафосне вітання з Днем захисника, навіть супроводжує картинкою з каналу Залужного. Чудово, якщо забути що весь рік той самий канал плакався про страшне-страшне ТЦК яке захопить бідних українців і всіх відправить гинути на штурмах. Ну тобто те саме співає, що й Скабеєва на російському ТБ. Зрозуміло?
Так от спеціально для московських ботів і тих наших недолугих, які з готовністю повотрюють за московськими ботіми, я повідомляю.
Ми не складаємо зброю. У ЗСУ нема настроїв все покинути. Я не чую таких настроїв від хлопців які приїздять з фронту, аби я навчив їх водити БПЛА в умовах поля бою. А я не став навчати менше - я працюю навіть більше ніж нещодавно, попри вічну втому і хворе серце.
Волонтери - на місцях і працюють. Виробники дають фронту нову й нову техніку. Фонд Порошенка і "Справа громад" везуть на фронт нове й нове обладнання. Так, від держави хотілося б отримувати більше і якісніше. Але проблеми з державою - не привід припиняти захищати Батьківщину.
Ми в строю і ми працюємо - кожен на своєму місці.
І так. Тема політики в підрозділах ЗСУ, негласно - табу. Людина може підтримувати Зеленського, Тимошенко, Тягнибока, кого завгодно - якщо зараз вона в строю, вона утричі дороча мені за особу, що корчить з себе порохобота, але від фронту бігає.
Бо до таких і до всіх нитиків з тилу немає жодних почуттів крім глибокого презирства. Безкінечного. Бо давно відомо, хочеш нити, береш 300 грн і несеш "Справі громад" або "АрміїСОС", або тим волонтерам кому віриш. Не допомогло - повторюєш. І так доти, поки не допоможе.
Так у мене теж складається враження, що нас доводять до межі, аби ми самі заскиглили "ми більше не можемо - домовляйтеся!" Хрін їм. Не дочекаються.
Я не довіряю владі, але довіряю опозиції - справжнім державникам. Допоки цю владу контролює ця опозиція - я спокійний. Проревемося. А там - спитаємо з влади за все.
Третій рік я зустрічаю День захисників і захисниць України у Збройних силах. Третій рік роблю все що тільки в моїх силах. Сказати що я і мої товариші втомилися - не сказати нічого. Шалено втомилися. Очі б наші не бачили цієї війни. Але водночас ми дуже гарно знаємо ціну оцінякам тих, проти кого ми воюємо.
Воюємо - аби не допустити. Аби захистити.
Так і працюємо. Всі.
З Днем захисників і захисниць всіх хто в строю і всіх хто допомагає. Нас не зламати. Ми вистоїмо.
Колеги підіймають келих за "нашу годувальницю" - Вавилонську вежу :)
Вже кілька років у сфері перекладу я займаюсь вузько спеціалізованою справою - перекладаю непрості художні тексти, класику, експериментальну прозу. Враховуючи специфіку такого перекладу, сподіваюся виграти перегони зі штучним інтелектом. Мені ще роботи вистачить, а от на рахунок молодших перекладачів не впевнена :)
Світ так швидко змінюється, що ми навіть не беремося передбачати майбутні технологічні повороти. Можливо, немовлятам майбутнього вживлюватимуть у мозок універсальний перекладач. Можливо, людство повернеться до єдиної мови і навчиться якось комунікувати образами. Або гаджети перекладатимуть у реальному часі з неймовірною точністю. А техніка матиме свою перекладацьку інтуїцію.
Я не знаю, якою буде лінгвістика майбутнього. Знаю тільки, що російська має перейти у розряд мертвих мов. Це обов'язкова умова для існування майбутнього як такого.
Повертаючись з останньої події на Книжковій країні, я все таки не можу змовчати.
Мені прикро.
На першому фото - волонтерський намет зі збору коштів на тактичну медицину від Лелеки.
Як бачите, він замаскований між колонадою на висілках.
На другому фото приблизна відстань від намету до основних локацій фестивалю.
Є логіка у тому, щоб розмістити цей намет біля павільйону 4, де зосереджені всі "воєнні" презентації.
Немає логіки в тому, що це аж настільки віддалений павільйон.
Дуже зручна колонада для волонтерського намету була у першому корпусі, там де основний потік відвідувачів.
Дуже зручним корпусом для військових презентацій був би перший корпус.
По хорошому, треба було посунути всіх, а волонтерів і військових поставити на видне місце.
Це про повагу і про сенси. Їх бракувало на фестивалі.
Сьогодні на Книжковій країні була презентація "Мотанки".
Таке дивне відчуття, коли за одним столом зібралися десять авторок - дивишся і розумієш, що це, на секундочку, потужна ланка сучасної української літератури. І щоб вона з'явилася і могла працювати, дуже багато зірок мали зійтися сприятливим чином.
Для читачів була розвага - бігати з "Мотанкою" і збирати автографи, як студенти на сесії бігають із заліковками.
Для нас нагода іще раз проговорити важливі речі. Я рада, що взяла участь у цьому проекті, це було цікаво і корисно.
Користь у тому, що росіяни дійсно бояться наших ворожок, магії, вроків і замовлянь. Вони вірять у наших відьом значно більше за нас, бо росіяни самі по собі страшенно забобонні, і їм у цьому підіграє їхня церква і політичне керівництво.
За таких умов гріх не підхопити цю тему. Я навіть готова свідчити, що оповідання документальні, засновані на реальних подіях.
Бу.
Я у Кам'янець - Подільському на форумі "Культура та потенціал особистості", розповідатиму про нашу Шалигінську громаду
А о 15.00 матиму презентацію у Книгарні Є.
Приходьте, буду рада бачити.
Селфі для демонстрації бавовни на лацкані :)
Петро Порошенко сьогодні святкує 59 років.
Хто зна, чи то він так помолодшав, чи то ми так підросли...
Блін, всього лише 59. А п'ять років тому, виходить, було 54?!
Але це не завадило політичним опонентам запускати кампанію про "сивочолого". І грати на протиставленні поколінь, пропихаючи свого "молодого" vs "старого".
Як би я хотіла, щоб і ПП, і ми з вами дожили до справжньої сивочолості. Щоб можна було передати справи дітям, а самим неспішно згадувати, писати мемуари, завести марудне хоббі. І в країні щоб був порядок і спокій, і якщо комусь би знадобилися наші поради, то хай приходять. А ні, то ще краще.
Помріяти ж можна?
Але навіть за кращих часів до такого відпочинку ще цілі десятиліття виснажливої роботи. А зараз так взагалі, перспектива спокою сховалася за горизонтом.
Порошенки замість святкового бенкету повезли чергову партію допомоги на фронт. Знов щось біля 30 млн гривень.
Ми вихаркуємо наслідки вибору "молодих обличь". Де можна, латаємо діри, де вже неможливо залатати, робимо собі примітку запам'ятати і розібратися потім.
Петру Олексійовичу многая літа. Нам усім сил і терпіння.
🎉 Оце так зробив собі подарунок Петро ПОРОШЕНКО на день народження!! На 30 мільйонів гривень. 👏
Ну... як "собі"? - звісно це подарунки нашим захисникам, на фронт. 😎
Можемо і переможемо! ✌
https://youtu.be/f82tno81Xlg
ДОПОМОГА ЗСУ:
ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 245169330539480845 (Антоніна Бузіло)
Для ІНШИХ банків:5375411501778331 (Антоніна Бузіло)
Інші реквізити 💳
🌐 Сайт | 🤝 Донат-платформа сувенірів
FACEBOOK | TWITTER | YOUTUBE
Навіяно виступом російського представника в ООН.
У кожній мові є неперекладні слова. Вони позначають явище, яке існує виключно у певній країні. Перекладається описово, тобто перекладач розгортає цілі словосполучення і речення, транслітерує і робить примітки...
Так от, на росії це "заградатряди"
"Загороджувальні загони", "загородзагони"... Спробуйте вимовити українською, щелепу можна зламати.