Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
Крок від "Україна отримає необмежений ленд-ліз" до "Захід заморожує допомогу, українське питання більше не виноситься на голосування, наші кордони блокують" виявився коротким. Всього лише рік.
Зійшлися кілька вкрай несприятливих для України обставин. Зовнішні - ситуацію в Україні весь час неправильно оцінювали. Маятник занадто різко повело від надмірного песимізму - Україні давали три дні, ми всі пам'ятаємо - до явно завищеного оптимізму.
Пригадую, як у травні 22го мене питали поляки, чи буде завершена війна до осені. І по всій Польщі влітку того ж року проводилися форуми щодо можливої участі їхнього бізнесу у відбудові України.
І внутрішні чинники, власне, ті самі. Неадекватне уявлення вищого керівництва про реальність, небажання і невміння спуститися до цієї реальності, створення паралельного телевізійного світу, у якому все добре і ми перемагаємо. Напевно, у разі чого кожен із них евакуюється у телевізор і буде нам дулі крутити з безпечної відстані.
Звісно, споглядаючи на все це, багато хто втратив надію.
Але якось всі забувають, що крім телевізійної України у нас є справжня. І вона дуже велика територіально і заселена багатьма людьми. Це вона воює, приймає рішення, працює.
Я особисто покладаюся на цю Україну. Вона як кит у воді, навіть якщо на поверхні не видно, вона все одно є. На поверхні плаває тільки піна і тріски, на які неможливо обпертися.
А на кита можна.
Придивіться уважніше до військових і їхніх командирів, до лікарів, до наших інженерів. Та до всіх, хто трудиться руками і особливо головою, шукає вихід із ситуації.
Вони щось придумають, от побачите. Ми придумаємо.
У контексті Ківи тільки можу сказати, що я переплутала його з Царьовим, і тому дуже здивувалася, коли його ЗНОВУ застрелили.
А взагалі подивіться, скільки відверто стрьомних, психічно хворих, маніакальних пасажирів у нас було - і є - у Верховній Раді.
Невеликий же орган на 40-мільйонну країну. І такий непропорційний
Я за все життя вживу не бачила стількох ідіотів і відвертих бидляків, скільки з трансляції з сесійної зали.
Це глибоко несправедливо і неправильно, що з народу на найвищі і найбільш відповідальні посади потрапляють найгірші представники.
Потрібно висувати більш жорсткі вимоги до кандидатів. Ніяких безробітних, ніяких людей із податковою заборгованістю і незадекларованим майном, ніяких діячів, у яких рівень життя вищий за офіційні доходи.
Вивела щойно з пейпелу 6345 грн. На банці за сьогодні 86948 грн.
На вчорашній банці у дівчат-волонтерів близько 80 тис, плюс 24 тисячі на приваті.
Це дуже хороший результат.
Я, зі свого боку, фонтаную ідеями, як би ще більш пожвавити збір.
Хлопці, пишу, а чи не могли б ви мені зробити фото грязюки? Бажано зблизька. (А ще краще з позиції лежачи, підказує безумний голос у голові, але я її душу на злеті, і навіть не заїкаюся про таке).
Буквально за хвилину отримую відповідь, що на жаль, прямо зараз вони багнюку сфоткати не можуть, оскільки зайняті іншим, але можуть поділитися архівним відео.
Архівне відео у коментарях.
Реквізити там же.
Дасть бог, зберемо швидко, і хлопці спасуться від моїх наступних ідей.
Друзі, вчора весь день міркувала, і все таки вирішила долучитися до цього збору другою «банкою». Поясню чому, причин кілька.
По перше, вони великі. У буквальному значенні, як регбісти у повній амуніції. Під два метри зростом, від ста кілограм кожен, у середньому 120-150. Плюс викладка, плюс боєкомплект. «Ну так, двері вам треба побільші», - сказав Тарас. І не тільки двері, наші стандартні автівки їм таке, взяв і переставив.
По друге, у самій сра… тобто у глухій місцевості, яка, на жаль, давно уже не глуха, а переорана вибухами і танковими траками. Це місиво з багна і глини, Бермудський трикутник для техніки, але їхати все одно треба. Воно, звісно, можна і «тихо прийшов – тихо пішов», але є речі, які на собі не винесуть навіть вони.
І третє, може навіть головне.
Я їх обнадіяла. Я взяла на себе відповідальність і від вашого імені сказала, що ми їх не покинемо. Знаю, що це тупо, так не можна робити, і що потім при поганих розкладах доведеться закладати свої.
Але я вчора переглядала їхні відео. Слухала пісню, яку вони заспівали про свою роботу, з присвятою побратимам, які у полоні.
Спілкувалася наживо, і чула цю розгубленість у голосі. Бо та машина, яка їм потрібна, коштуватиме від 8 тисяч євро. «Я не знаю що сказати, я на свою 9 тисяч кілька років збирав, а тут такі величезні гроші… Ми з хлопцями на банку перші скинулися, ну щоб початок задати, але ми не готові до такої суми, не потягнемо.»
Друзі, я відкриваю ще один збір на 250 тисяч гривень. Сума дійсно не мала, але ми з вами уже збирали такі гроші. З урахуванням вчорашнього збору – там близько 80 тисяч надійшло – ми їм купимо цей трактор на ніжках. Пан Тарас уже риє з колегами по всій Європі, точно знаючи, що саме потрібно.
У коментарях нижче відео, щоб ви бачили для кого збір.
Реквізити для збору теж там. Будь ласка, долучайтеся.
Найближчими днями буду знову і знову розповідати, чому це важливо, ви вже вибачайте.
Я мрію про зовсім інше волонтерство. І чомусь усі мрії пов'язані з садом.
Наприклад, я б віддала частину обійстя для пластових наметів. Щоб діти проводили свої ватри, бігали у ліс, купалися у басейні чи на річці.
Або, можливо, ми б збирали урожай і частину ящиків завозили у школу.
А ще у саду можна збирати сусідок і щось робити руками, вишивати там або малювати. І слухати історії про село.
Наше волонтерство було б тихим, ламповим, приємним у всіх відношеннях.
Те, чим займаються зараз ті, кого я безмежно поважаю, назвати волонтерством можна хіба у страшному сні. Це виснажливий марафон на спринтерській швидкості, на фініші якого ти все одно запізнишся із вірогідністю дев'яносто дев'ять процентів.
І ще отримаєш інфаркт, банкрутство і штраф на додачу. Ну або ордер на арешт.
Втомлені до неможливості, цинічні - а як інакше захищатися? - швидкі у судженнях і вчинках, ризикові, недовірливі і глибоко віруючі одночасно.
Люди з величезним серцем. Хай вас бережуть ангели дороги, хай ваші слова знаходять відгук, хай всі ваші контакти у сигналі, вотсапі та інших месенджерах будуть живими.
Вибачте, що знову на цю тему, але я вважаю, такі речі потрібно дуже добре проговорити і «в моменті», і потім з певної часової дистанції.
Зеленський свого часу запропонував українцям цікаву гру – «кожен із вас президент». Кожен міг легко приміряти на себе життєвий успіх Зеленського, «вчителя з народу», чи то там коміка, актора, менеджера, простого хлопця з харизмою, який піднявся на найвищий щабель у державі завдяки цій харизмі.
Те що «харизма» мала цілком конкретні імена і прізвища, людям не розповіли.
І деякий час воно працювало. Зеленський керував так, як зміг би це зробити кожен умовний таксист. (Ну або підставте іншу професію, це не принципово).
І країна протрималася, почали велике будівництво, розкопали дороги, під патронатом Президента і Першої леді робилося практично все.
У нашої країни був величезний запас міцності, не передати словами який.
Але зараз він уже вичерпався. І тут, поклавши руку на серце, що б зробив кожен виборець на його місці? Залупився б з військовими? Почав атакувати Генштаб? Задушив волонтерів, розісрався з іншими країнами, обідрав ледве живий бізнес, почав війну з мерами і місцевими радами? От що, питається?
Звісно що ні. Кожна нормальна людина постаралася б домовитися, відсікти минулі образи, протягнути руку усім, хто хоче допомагати. Це нормальна базова реакція, бо коли у тебе горить хата, ти не ставиш підніжки сусідам, які прибігли з відрами, навіть якщо ви раніше з цими сусідами билися за межу і перекидали одне одному через паркан курку з відрубаною головою.
Ну бо на час пожежі встановлюється перемир’я, всі розуміють, якщо вогонь розгориться, то наступною буде твоя хата чи клуня, і паркан теж згорить.
А Зеленський цього не робить. І от це у багатьох викликає паніку, обурення і нерозуміння. Як так, він же один із нас, такий як ми – а поводиться, наче його підмінили.
Блокада вантажного перевезення на українському кордоні матиме для нашої економіки гірші наслідки, ніж європейські санкції впливають на росію. Принаймні, я вже чула таку думку і з того, що відбувається у знайомих підприємців та волонтерів, картина вимальовується нерадісна.
На багатьох пунктах пропуску це блокування носить відверто символічний характер, типу кинув рушник на лежак і пішов, зайняв собі місце на пляжі. Українські фури під приводом «блокування» завертають польські поліцейські. Мені здається, час про це говорити максимально голосно.
Застрягло дуже багато волонтерки. Човни, обладнання, ті самі прожектори для ППО закінчилися в Україні, а завезти комплектуючі неможливо. Я вже не кажу про звичайні товари, продукти, та навіть посилки з-за кордону – хто як завжди замовив дітям подарунки зі Штатів чи Англії через юкрейн експрес, сидить без подарунків.
Справа Громад купує причепи для своїх лазневих комплексів у Німеччині. Вони оплачені, але привезти їх сюди нема можливості. Бо місцеві перевізники виставляють рахунок за кожен день простою, і запустити їх на три тижні у чергу на кордоні - це вилетіти в трубу. До речі, парковка у Німеччині теж платна, і це немалі суми.
Сьогодні з цеху Справи Громад виїхав останній причеп з обладнаним контейнером. На складі лишилося іще десять готових контейнерів.
Логісти СГ вивернулися, і знайшли в Україні сім таких причепів. Їх потрібно забирати впродовж кількох днів, армія не може чекати, особливо взимку.
Тому просто зараз потрібно зібрати 1 529 899 гривень на ці причепи.
Справа Громад просить про допомогу.
ПРИВАТ245169330520686400
ІНШІ БАНКИ5375411501778331
PayPal:
wingman2006@mac.com
Збігала до аптеки за ібупрофеном і вушними краплями. Листок-вкладка виключно литовською мовою, ніякого перекладу.
Згадалася відразу жінка, яка у всіх новинах верещала про «фафистов» в Україні, які не перекладають їй ліки від печінки російською. Бо вона пєчєнь розуміє, а печінку – ні, і це ставить її життя під загрозу.
Цікаво, де вона зараз? Як там її печінка?
На мурах колишнього гетто тут можна зустріти такі графіті. Це портрети євреїв, які жили у Вільно до другої світової війни. Під час німецької окупації були розстрілені, заморені голодом і убиті у концтаборах майже всі євреї Вільнюса, а це сорок відсотків населення міста. Також були знищені величезні архіви та бібліотеки єврейських книг, зруйнована синагога і зроблено все, щоб стерти про них матеріальну пам'ять.
Ці картинки – нагадування про те, що тут сталося.
І вони дуже страшні.
Можливо, тому тут так тихо. Особливо увечері, коли здається, що вони дивляться на тебе, рухаються, перебирають руками. Тут треба дуже постаратися, щоб не чути їхні голоси.
Он я стараюся з усіх сил, заткнула вуха паперовими турундами і залила ліками. Болять, зараза.
Друзі, ми закрили збір на цю машину. Не хочу писати "багатостраждальну", сподіваюся що автівка нормальна, просто збирали кошти не без страждань :)
Машина у Франції, терпляче чекає.
Фонд, який їх завозив в Україну, поки що як школяр за партою, читає, вчить нову матчастину, розбирається як зробити так, щоб автівку не конфіскували на митниці.
Побажаймо їм удачі.
За пару днів розберуться і все привезуть.
Якщо ні - будемо шукати в Україні. такого ж класу навряд чи, але хлопці без коліс не залишаться.
Дякую щиро усім, хто долучився грошима.
На фото реношка з попереднього збору уже у нашого медика :)
Я вночі додивилася серіал про школу фігурного катання, і під цим настроєм знайшла відео виступу Оксани Баюл на Олімпіаді 94го року у Норвегії.
Одна з наймолодших учасниць. У якомусь страшному блідо-рожевому трико з куцим пір’ячком за три копійки. Напередодні на тренуванні не неї налетіла німкеня і розсікла гомілку, тому Оксана виступала на знеболювальних, їй зробили уколи перед виходом на арену.
Її оголосили якось так, чи то з України, чи то з Dne…pro…pet…rovsk.
І тільки на середині виступу, після довгої паузи, коментатор з шоком у голосі, який не приховав професійний вишкіл, сказав, що напевно, може бути, якось так, схоже на те, що це Dnepropetrovsk - наближча конкурентка їхньої Ненсі.
На останніх секундах програми Галина Змієвська кричить з-за бортика, що не вистачає стрибків – і вона додає подвійний аксель - подвійний тулуп. Ми насправді не знали, як це називається 😊 Але вона якось так злетіла у повітря і опинилася на другому кінці арени, і тільки в уповільненій зйомці всі зрозуміли, як це можливо.
Після виступу лід засипали квітами. А Оксана розридалася прямо на арені, а з нею ридали усі ми, хто дивився трансляцію.
Церемонію нагородження довго не могли розпочати, затримали на кілька годин. У організаторів не було гімну України, за касетою довелося ганяти у місто.
Добре пам’ятаю, я тоді вперше повірила, що Україна насправді може бути вільною і окремою державою.
Це було колективне селфі українського народу. Шукайте себе на фото.
У мене відчуття, що це ще не кінець. Що, можливо, доведеться іще раз постояти у такому товаристві.
Петра Порошенка не випустили у закордонне відрядження з підписаним "дозволом на виїзд" від Голови ВР на руках.
Тепер на кожному форумі, де він мав виступити, на кожній зустрічі знатимуть причину неявки. Він мав провести ряд переговорів з польськими чиновниками щодо розблокування українських фур на кордоні.
Зелена влада як лемінги, пруть у прірву. Але тягнуть за собою нас усіх
Я підходжу до дзеркала у пошуках сивих волосин, і здається їх там знаходжу.
На моїй сивині має висіти номерний знак, тому що я посивію через машини.
Все, щойно відремонтований і забитий волонтеркою бус нарешті виїхав з Франківська на південь, до нашого медика Леоніда, який був ветеринаром у минулому довоєнному житті.
Повірте, те що я не пишу про ремонти, а тримаю все в собі - велике щастя для моїх читачів.
Фото буса на позиціях у хлопців будуть завтра.
Ось новина про те, що 82-річна кореянка вступила до коледжу, щоб вивчати англійську мову для спілкування з внуками, які живуть у США.
У Вільнюсі люди старшого віку вчать литовську мову, щоб мати можливість спілкуватися зі своїми внуками, які не говорять російською.
Тут є школи з російською мовою викладання, але але це квиток в один бік. Батьки, які віддають туди дитину, розуміють, що вона не зможе отримати вищу освіту у країні та нормально працювати. Перевестися з російської у литовську школу дуже складно, через мовні курси та іспити.
У змішаних сім'ях, де він чи вона говорить російською, а другий член подружжя литовською, діти виростають литовськомовними. Утворюється розрив зі старшим поколінням, коли дідусі-бабусі просто не можуть поговорити з онуками. Тому ідуть вчитися.
Я розумію, що так не скрізь, будь який досвід суб'єктивний і є винятки. Але я думаю, що у нас в Україні також до цього йде. Повільно, болісно, але війна сильно вплине на ситуацію. Дуже багато залежатиме від нової пост-воєнної влади.
👽 Знайдено тіло 15-річної дівчини Аріни Яцюк, яку росіяни вбили біля Києва майже два роки тому.
3-го березня 2022 року сім’я 15-річної Аріни вирішила виїхати в безпечне місце, але на Житомирській трасі машину розстріляли російських окупанти. Мати кричала, що в машині діти, проте це не зупинило вбивць.
Батьки Аріни загинули одразу. Аріну, поранену в ногу, і її молодшу сестру Лєру забрали росіяни.
Згодом Лєру віддали бабусі й дідусю, але Аріну не могли знайти протягом двох років. Дід з бабусею багато разів давали запити в Беларусь, але кожен раз їм відповідали, що Аріни немає на території Беларусі ані живої, ані мертвої.
Весь цей час тіло Аріни перебувало у морзі міста Мозир у Білорусі, і навіть її ім'я в морзі знали.
Наразі дівчину впізнали за ДНК, забрали в Україну і поховали поряд з могилою батьків в Умані.
Із сім'ї живою залишилась лише молодша Лера, яка зараз мешкає в Польщі із сім'єю свого дядька, рідного брата батька.
👌Схоже українці придумали нетривіальний спосіб прориву польської транспортної блокади
👇👇👇
В мережі зʼявилось відео, де фури, які були заблоковані в Польщі рухаються в бік України на залізничних платформах
Вчора Міністерство освіти оприлюднило результати України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2022.
За результатами оцінювання, 41 % українських учнів у віці 15 років не дотягнули до базового рівня читання і розуміння текстів.
У зв’язку з цим я прошу показати текст, який читали діти. Я серйозно, для того щоб зрозуміти ці цифри, я б хотіла сама прочитати цей текст і відповісти на питання до нього.
Бо як письменниця я вже не раз переконалася. Якщо тебе не розуміють і неправильно читають написане, то часто проблема у тому, що і як ти написала.
Перш ніж заявляти, що майже половина наших п’ятнадцятирічок не уміє читати, я б хотіла сама пройти цей тест.
Може бути, я теж не умію.
Я б могла з приводу Дня волонтера написати щось надихаюче, може навіть про "чашку кави".
Хоча ні, друзі знають, якщо раптом почну збирати гроші під гаслом "задонатьте свою каву, вам що, шкода?" - то це означатиме, що у Горіха зламався або фб, або голова, або те і друге :)
Тому я просто принесу вам у клювику один збір, який поки що ведеться у режимі "для своїх", скидаються друзі, сім'ї, колишні бійці підрозділу. Але їхніх ресурсів не вистачає.
Спецпризначенцям 516 бату потрібна сильна, бистра і містка машина, хороший такий позашляховик. Вони організували збір на 200 000 гривень з тим, що рештою суми скинуться між собою.
Я поговорила з хлопцями, переконалася що потреба реальна. Думаю, що у двісті тисяч вони не вкладуться, але все може бути, дива трапляються.
Особливо якщо долучимося ми з вами, хай це буде маленьким зимовим дивом.
Збір ведеться на картку "їхніх" волонтерів, реквізити дам у коментарях. (І дякувати богу, що не на мою, бо я вже замучилася у банк аналізи (закреслено) довідки і пояснювальні відправляти :) З волонтерами теж переговорила, все ок.
Друзі, бажано допомогти. Це мотивований бойовий підрозділ, вони ефективно працюють, і їм потрібне авто, що відповідає рівню поставлених завдань.
Серйозно, про ялинки?! Я думала всі через це перебилися іще у 15му, але видно нове покоління з дуба впало, для якого війна почалася у двадцять другому, і давай все по новій.
Діти, яким зараз цікава ялинка в Україні, скоріше за все своє дитинство проведуть під час війни. З великою вірогідністю, у них буде значно менше радості, ніж у їхніх ровесників у мирних країнах, і значно більше загроз, ризиків і горя.
Це реальність, яку потрібно прийняти.
І тому я особисто робитиму все можливе, щоб у них були такі моменти, як до війни. Для своїх власних дітей і до кого зможу дотягнутися з чужих.
Звичайно у них буде ялинка і подарунки від святого Миколая. І мандарини, і цукерки скільки зможуть з'їсти. І гном, і гусь-обнімусь, і на ковзанку підемо, і на гірку кататися.
Я не стану слухати нікого, хто спробує вкрасти у них ці миті дитинства.
Ви що, зовсім уже? Вони два роки засинають з думкою про те, що їх можуть розбомбити. Давайте іще ялинку у них заберемо.
Прочитайте цей допис 🔥 Я знову змушений писати про це і знову змушений просити вас про допомогу.
Ви всі бачите погоду за вікном. І якщо у більшості з вас є можливість дивитися на холод і сльоту через вікно, то на фронті... Я тут зараз можу продовжувати порівняння про брудний одяг та брудну білизну. Або про бруд, що в'їдається в тіло та про комфорт від гарячого душу. Я все це писав уже сотні разів. Як і розповідав про сотні прально-душових контейнерів, які ми робимо для армії.
АЛЕ!
Проблема в тому, що через блок вантажних перевезень на кордоні у нас на паузі закупівля причепів з Німеччини — зараз нерентабельно зараз платити транспортній компанії за перевезення вантажів, бо вони беруть додаткові гроші за додаткові дні стоянки вантажівок на кордоні. А нам потрібні причепи! Нам терміново потрібні причепи! Нам гостро потрібні причепи – у нас десяток готових контейнерів на майданчику!
Десяток контейнерів — усвідомте, що це багато тисяч військових можуть викупатися і попрати речі та білизну!
Багато! Тисяч! Військових!
На фотографії наш останній "вільний" причіп, а готових контейнерів ВЖЕ десять штук. Нам терміново потрібні ресурси для позапланового викупу причепів. Ми знайшли 7 причепів тут, в Україні. Ми перерили всі оголошення, всіх постачальників, партнерів. Ми знайшли 7 причепів, які потрібно викупити протягом найближчих днів. Це 1 529 899 гривень!
Я прошу допомогти!
Я прошу допомогти! Я прошу про будь-яку суму допомоги, і 5 гривень чудово допомагають! Я прошу про осмислені коментарі, лайки та репости – це теж завжди допомагає!
Я дуже. Прошу. Допомогти. 🔥🔥🔥
💳 ПРИВАТ245169330520686400
💳 ІНШІ БАНКИ5375411501778331
🌎 PayPal:
wingman2006@mac.com
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
В поліції Києва заявили, що не підтвердили побиття нардепа Дубінського, підозрюваного в держзраді, у СІЗО після перевірки та судово-медичної експертизи.
Ну той хай фото і відео покажуть, бо що це за цирк?
Стільки абсурду, скільки принесли слуги у наше життя, тут не було ніколи. Божевільні захопили психлікарню і вимагають мільйон вертольотів і один долар.
Депутат від правлячої партії сидить у сізо за звинуваченням у держзраді. У тому ж сізо поступово збирається фулл хаус від тієї ж фракції.
Депутат заявляє, що йому у сізо поламали ребра, поліція спростовує на словах.
Враховуючи, що міністр внутрішніх справ, прокуратура - це та сама фракція, все це можна було б сприймати як сварку у придурошному сімействі, самі розберуться. Якби вони всю країну не перетворили на смердючу кухню, де вода з їхньої брудної білизни капає прямо у борщ.
СБУ повідомила, що Порошенка не випустили до Європи, щоб не дати йому зустрітися з Орбаном, оскільки цю зустріч можуть використати росіяни для поширення іпсо.
"Культивуючи велич арійської раси..." Ой, тьху, вибачте, це не те.
А, ось воно:
"Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан запрошений до України, і в Києві сподіваються, що він здійснить візит."
Це його Зеленський запросив, якщо що.
Я не розумію, чому мовчить СБУ? Спасайте Зеленського, йому іпсо у штани підкинули, доки ви за Порохом бігаєте.
Хлопці, от скажіть. Підрив потяга на БАМі - це ваша робота? А ось ця ганьба із ПП - теж ваша?
А як ці два крила у вас у одному відомстві уживаються, і ви ще не розірвалися посередині?
Чому Єрмак, а не Зеленський, проводить міжнародні форуми у Борисполі і зустрічається іноземними послами - я вже не запитую.
У мене інше питання, більш практичного плану.
Якщо вони таки відкриють Бориспіль до завершення війни, ви купите квиток на літак і полетите кудись чи ні? Мені дійсно цікаво.
Друзі, ви напевно звернули увагу, що на якийсь час я припинила писати про збори на крайню автівку, це той пікап, який мали пригнати з Франції.
Я просто зрозуміла, що ми не встигаємо зібрати кошти і завезти її в Україну до першого грудня. Крім того, тривав ремонт попереднього буса, я хотіла щоб він гарантовано виїхав з майстерні, і тільки потім купувати наступну машину.
(Я не дуже справляюся з відповідальністю, коли дві машини за раз. Для мене це серйозні суми, і тому намагаюся проплачувати за наступну машину, коли попередня уже у хлопців. Це уповільнює процес, але інакше не можу, і так на таблетках.)
У нас зібрано 214 тисяч гривень з 232. Я пропоную все таки добити цю банку. Сподіваюся, за тиждень мінсоц або допиляє свій додаток, або люди знесуть цю богадільню, що оптимально було б, але не з нашим щастям.
Пан Тарас - це голова партнерського фонду, через якого ми завозимо і ставимо на облік ці машини, повернеться від хлопців і будемо думати далі. (Він сам погнав їм бусіка)
Можливо, доведеться купувати в Україні, що вийде дорожче, але виходу все одно нема.
Реквізити у коментарях, дякую всім.
Уточнення по ситуації.
У Справи громад з польського боку кордону застрягли 50 оплачених військових вантажівок.
Порошенко, серед іншого, мав би домовитися, щоб їх пропустили в Україну.
Ось у цьому місці можна кричати про "баригу", який пробивається у Польщу, щоб порішати "свої" питання.
Ок, добре. А чому не-барига Зеленський не проривається визволяти свої вантажівки? Його ж, напевно, випустять на кордоні?
Ну власне, як і очікувалося
Нижче два перепости від людей, які намагалися завезти машини для ЗСУ після 0.00 першого грудня.
Ми знали, що так буде, я не сумнівалася
Тепер у допис прибігає міністр соцполітики і начальник львівської митниці, будуть гасити пожежу віниками.
Програма, яку розробив Мінсоц, закуклилася у першу ж годину.
Митники взагалі не чули про якісь відтермінування до квітня, пікап арештували, дівчат водійок виперли пішки на мороз, добряче морально познущавшись.
І прогнозовано, частина коментаторів також волає - прі чьом тут Зєлєнскій, чого він у вас у кожній бочці затичка?
Це так зворушливо, з самого ранку дзвонять і пишуть люди, які не встигли вкластися у прожектори для ппо і просять картку на цей збір.
Я рада, що ми вчора змогли, тому що хлопці роблять все що в людських силах для нашого захисту і навіть більше.
Сьогодні замовлено чотири (!) прожектори, при тому що вчора на початку збору ішлося про один. Тепер треба чекати, доки продавець виконає замовлення.
Ми обов'язково повторимо цю акцію для якогось іншого підрозділу, хай тільки ситуація з поставками проясниться. Я хочу, щоб все наше небо світилося вогнями, щоб ні одна зараза не пролетіла непоміченою.
Друзі, ось.
Сума, яку ми зібрали на прожектори за один день. Банка розбита і відправлена адресатам.
Хлопці обіцяють фото, відео і все таке.
Я думаю, що вони у приємному шоці.
А я безмежно пишаюся людьми, які у мене у друзях і читачах цієї сторінки. Ми могли б сидіти і нити. Могли настрочити сотню постів про те, чому ці ліхтарі не купило Міноборони у достатній кількості - і це правильно, за рік з минулих блекаутів уже можна було якось роздуплитися.
Ми абсолютно праві у своєму обуренні, але при цьому ми одночасно робимо справу. Так, ми незручні, скандальні, ми іноді лупимо по своїх, але покажіть мені ще одну таку спільноту, як наша.
Обійняла.