10462
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
Розбила вчора дві банки зі збору коштів на машину для підрозділу Сєржа Панкова і вивела внески з пейпелу.
У сукупності вийшло 244307 грн, перевела кошти Ірі Білоцерковській. На вихідних дівчата поїдуть за машиною, дуже сподіваюся, що нам вистачить і все буде добре.
Дякую всім, хто долучився до збору, хто брав участь у наших лотереях, переказував посильні для себе суми.
Це збори для найкращих людей України, на мою думку.
Я не знаю, як писати про збори у день, коли режим закриває голову Асоціації оборонної промисловості. З тяжким розумінням, що подальші арешти - питання часу.
І тим не менше. У нас немає можливості взяти паузу і подивитися, чим все закінчиться. Час зараз - найдорожчий ресурс. росія вкладає всі гроші, щоб купити собі додаткового часу, їм ця пауза потрібна як повітря. Те, що активізувалося з нашого боку кордону, - пряме свідчення того, як підгорає у путіна, які там істерики.
Нам зараз потрібно впертися з усіх сил. Ті, хто спілкуються з фронтовиками і отримують повідомлення звідти, розуміють що відбувається. У мене особисто за відчуттями знову початок лютого 22го. Коли ти розумієш, що насувається, і бачиш неадекватну реакцію влади на загрозу.
Вибачте, я не хочу нагнітати. Але прошу вас підтримувати збори на ЗСУ.
Справа громад сьогодні виклала важливий збір на мобільні шиномонтажі, за тиждень нам потрібно назбирати трохи більше 400 тис, другу половину рахунка закриє Петро Порошенко.
Колеса на передовій розлітаються в хлам після одного виїзду, а на дисках далеко не заїдеш. А колеса це все, це мобільність, бк, поранені, це життя. Такі комплекси працюють у три зміни там, де інших сто просто немає.
Будь ласка, допоможіть закрити цю потребу. Посилання у коментарях
Найбільш доречну, на мою думку, відповідь про наші втрати почула вчора від бойових медиків: завдяки надлюдським зусиллям вдається рятувати поранених, якби не це, втрати були б кратно більшими.
Суспільству важливо знати кількість загиблих, але це знання дійсно може почекати до завершення війни. Якщо буде дві речі - впевненість, що озвучені дані будуть точні, поіменні, тобто існуватиме мартиролог, у якому і сучасники, і нащадки знайдуть кожне ім'я, така реальна чи віртуальна стіна пам'яті.
А також розуміння, що всі задіяні сторони, і військове, і цивільне керівництво б'ються за кожне життя, роблять всі можливе, щоб втрат було менше. Будівництво укріплень, постачання зброї і техніки, доцільність кожної операції. Я думаю, військові багато можуть додати до цього переліку.
Бо поки що ми живемо ніби у кількох реальностях одночасно. Я б дуже хотіла лишитися у тій, де у нас все добре, як у телемарафоні. Але приходить момент, коли тебе починають бити не по паспорту чи по телевізору, а по голові. Хотілося б зараз бачити менше слів, а більше діла.
Ну а голова ГУР Буданов сьогодні на прес-конференції повідомив:
- що Навальний помер своєю смертю від природних причин,
- що Іран не поставляє росії балістичні ракети і
- що росіяни вкладають величезні кошти у Майдан-3, який полягатиме у тому, що деякі несвідомі громадяни засумніваються у легітимності Зеленського, який лишиться на президентській посаді після того, як термін дії його президентських повноважень закінчиться.
У мене така погана пам'ять на обличчя, я весь час їх плутаю, що Буданова, що Арестовича.
Сьогодні вирушив на схід маленький караван від пана Тараса. У цій валці одна з машин - джип, на який ми з вами зібрали гроші на початку лютого.
Там довга історія ремонту була, затратна досить, коли здавалося що все готове і хлопці навіть самі приїхали у Франківськ за машиною, вилізла ще одна поломка, довелося замовляти деталі з Києва і ще доробляти. Зараз машина у надійному робочому стані, ттт, їде на фронт.
Шелест на відео - це не вітер і не вибухи, це догоряє бікфордів шнур наших із паном Тарасом нервових клітин :)
Найближчими днями будуть фото передачі військовим, все як належить.
І друга машина у колоні теж наша, тільки ви про це ще не знаєте. Куплена в Україні з рук за недорого, у хорошому стані. Ми її перефарбували і теж веземо хлопцям, але збір ще не встигли відкрити. Продавець наша людина, погодився почекати з оплатою, розуміючи ситуацію у підрозділі.
З усього світу фото і відео мітингів на знак солідарності з Україною. Так зворушливо і надихаюче, хай би люди знали, скільки разів це все переглядається в Україні і як це для нас важливо.
Тільки мені одного бракує. Знаєте, ось такого мітинга з жовто-блакитними прапорами і словами підтримки одне одному у центрі Києва. Я розумію, що влада боїться цього як вогню, їм у кожному натовпі ввижається Майдан.
Як же я скучила за живим скупченням однодумців, за живими обіймами, не передати словами.
Дожилися, для того щоб побачити українців і поспівати під нашими прапорами, треба їхати у Берлін.
"Українці стали менше донатити"
"Українці зібрали 300 млн на морські дрони за два дні"
Дехто з фб друзів вбачає у цьому суперечність. Не розуміючи, що морські дрони - це не донати. Не знаю... це як перехреститися на удачу, от. Хоч гривня, хоч дві гривні, але твої гроші там мають бути, бо цюцюрка відпаде.
Але, до речі, і на інші збори не стали донатити менше, я б сказала.
Я навіть на своїх невеликих зборах бачу, тихою сапою, а дві машини у місяць ми з вами купуємо.
А Справа громад наче щойно возила караван всього, а сьогодні знову виїжджають, і там майна на 35 мільйонів, за тиждень. Це не рахуючи вчорашнього окремого збору, то було для душі.
Я свідомо намагаюся не згадувати, як ми засинали два роки тому і як завтра прокинулися.
Проговорюю імена втрат. Думаю про те, як сама змінилася за цей час, як змінилися люди довкола. Дивлюся на дітей, які живуть з війною так, наче вона була завжди.
Пишу книгу у якомусь звортному порядку - викидаю більше, ніж написую. Боюся, що у кінцевому підсумку вийде збірка анекдотів. Навколо стільки горя, що не хочу додавати жодної сумної сторінки.
Ми вистоїмо, от побачите. І все одно буде перемога, а потім мир. І от тоді буде справжнє велике будівництво, тільки без Зеленського. Вся Україна будуватиме від краю до краю і садити е дерева. Може навіть і мільярд. Я сама грабелькам у нашому прикордонні осколки вийматиму, а потім відбудуємо села заново.
Я не можу роздивитися, хто там на фото. Зеленський зі своїми радниками?
І думаю, а скількох людей могла б я вивести для фото, щоб сказати що всі ми тут? Це було б троє, потім ще два, потім один, тоді знов троє. А між ними пробіли, порожнє місце, де нема кому більше стати.
Сил нема повторювати очевидні речі, які виявляються очевидними тільки для мене.
Колишня френдеса виставляє допис з претензією до українців з "вразливих категорій", яких вона набирає у польський проект.
Проект дорогий, фінансується поляками, і всім цим людям вона на співбесіді говорить, що вони повинні бути вдячними до кінця життя полякам за допомогу.
І тут - сюрпрайз! - одиниці швидко орієнтуються і кивають головами: так-так, звичайно, ми будемо дякувати все життя.
Більшість, як пише колишня френдеса, реагують "угрюмими таблами". І робить з цього висновок - наш "нарід такий нарід".
У коментарях, звісно, хор підтримки, який вправляється у тому, хто смачніше плюне в обличччя цьому "наріду".
Я прокоментувала дуже різко, так різко, що колишня френдеса видалила допис. Там у неї на сторінці далі вже миють кістки мені, я і неадекватна, і зіркова хвороба, і чомусь позеленіла. Ну то таке.
Чому я пишу про цей дрібний епізод?
Тому що я особисто вважаю, що українці платять таку ціну, яка неспівмірна ні з якими грошима і ніякими проектами. І я думаю, що це нам Європа повинна дякувати до кінця життя, і що у цій ситуації ми можемо собі дозволити бути "угрюмими".
І усім, хто вважає що українці комусь мало долали подяк і недостатньо низько вклонилися, - краще просто закрити рота.
Я б усе віддала, щоб помінятися місцями і обставинами з будь якою країною Європи. Давайте ви воюйте, а ми приймемо ваших біженців.
Вибачте, болюча тема, не можу заспокоїтися.
Ні, я не можу заспокоїтися.
Це велика сила мистецтва
Ось ви бачите, як скульптура Філа знаходить своє втілення у реальному житті. Я вітаю переможця, який виграв цей лот у розіграші Справи громад
І прошу художника не зупинятися, а перейти до валяння великих форм, наприклад, кремлів і мостів.
Не треба вимагати від них щирості, вибачення за ебонітові палички і таке інше.
По перше, цьому акторові заплакати - як мені яблуко з'їсти. Тому ні, щирості не очікуємо. Якихось вибачень, осмислення, росту над собою чи роботи над помилками теж, це неможливо, не той психотип.
Але потрібно розуміти, що на урочистій церемонії сьогодні були глава країни і його дружина. Якби вони проігнорували подію і не прийшли, це було б набагато гірше, дуже поганий сигнал.
А наступного року, можливо, у нас взагалі інший президент працюватиме, і Зеленських на Інститутській ми більше не побачимо.
На росії націоналізували залишки фабрики "Рошен".
Твоє обличчя, коли ти сам достатньо розумний чоловік, і у тебе крута команда.
Чому? Порох евакуював цю фабрику у 14му, вивіз найдорожче обладнання і людей.
Ось тут можу помилятися у кількості, але рахунок ішов на тисячі. Називали цифру до 5 тисяч українських робітників, які працювали у Липецьку вахтовим методом, і в один момент могли опинитися у заручниках.
Коли мишоловка закрилася, наших там уже не було, росіяни арештували будівлю і руїни технологічних ліній. Паспорти українців їм не дісталися.
Я коли вперше почула цю історію, згадала одну приятельку, яка тікала від чоловіка-тирана. Кілька місяців вона виносила з дому цінні речі на ничку і розвішувала у шафах решту барахла так, що була видимість присутності, він до останнього не здогадався.
Сьогодні о 15.00 на каналі Справи громад буде розіграш концептуальної скульптури з чоловічками від Філа. Хто вже купив квитки, не прогавте момент розіграшу. Хто ще вагається, у вас є кілька годин на прийняття рішення. Можете випробувати свій талант гравця - буде кумедно, якщо основний приз забере ставка, зроблена в останні хвилини розіграшу https://www.youtube.com/live/wTEuSW7Ym2Q?feature=shared
Читать полностью…
Скажу свою думку. Не будучи експертом, виключно за рахунок інтуїції і звички багато років - десятиліть, якщо точніше - щодня перечитувати всю пресу, новини і статті у різних нудних виданнях різними мовами.
Я бачу передумови для ускладнень у всіх сферах життя.
Але не бачу передумов до "втрати державності у травні", як нас тут лякають.
У травні у Зеленського і його команди будуть величезні проблеми, і вони це знають. Але це той випадок, коли для нас може і на краще все обернеться.
Знову ж таки, моя суб'єктивна думка.
Знаєте, щоразу коли ви на роботі впорете несусвітню дурню.
Коли одним необережним рухом відправите у корпоративний чат своє хоум відео.
Коли поїдете в аеропорт зустрічати директора з табличкою "Гімно.Пуля", а він насправді "Меч.Марципан", але розуміє українську мову.
Коли забудете клієнтів у квартирі, яку вони прийшли дивитися, і їх відкриватиме поліція до другої ночі,
Так от, щоразу думайте про Філарета.
У канцелярії цього діяча виписали нагороду українському військовому. А потім дізналися, що він відкритий гей, і нагороду скасували.
Продовжуємо.
Зеленський спростував дані Генштабу щодо кількості убитих окупантів. Якщо дані Зеленського правильні, Генштаб завищив офіційну статистику більш ніж удвічі, 180 проти 410 тис.
Далі, Малюк оголосив, що Керченський міст обов'язково буде уражений. Але також повідомив, що окупанти не використовують його для перевезення військових вантажів у зв'язку з пошкодженнями.
Тобто Україна розбомбить міст, який використовується не військовими, а...
Любителі підбирати контекст з підлоги можуть продовжити речення. Я, напевно, відключу інтернет на якийсь час
Я перепрошую, але це пише голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, член фракції Слуга народу Галина Третьякова.
Можна тільки уявити, до якого рівня дійшов накал боротьби всередині СН і що взагалі відбувається у парламенті, якщо у публічну площину виходять такі дописи.
Група умовно розумніших слуг поспішає зістрибнути з підніжки цього потяга. Можливо, вони щось таке почули на зустрічі Зеленського зі слугами, що шосте чуття їм підказало: час звалювати. Можливо самі до цього дійшли власною головою, маючи певну закриту інформацію про ситуацію у країні, якою вони докерувалися.
Це нагадує панічні дні Майдану, коли Ківалов та іже з ним зайнялися терміновим вивезенням валіз зі зливками. Ну але Янукович тоді втікав на Ростов. А ці куди тікатимуть?
Від самого ранку слухаю церковний спів. Це дуже гарно, ангельські голоси. І дуже зручно - можна слухати просто з ліжка, навіть не відчиняючи вікно.
Проблема в тому, що я його також слухала вчора. І позавчора. І, якщо чесно, весь тиждень у Трускавці.
Тут є православна церква, є греко-католицька, і мені здається, що також костел - принаймні перед ним статуя Іоанна Павла Другого.
Попри конфесійні відмінності, їх об'єднує те, що служби транслюються назовні. Тобто всі відправи через потужні колонки доносяться от до таких людей як я, що не прийшли до церкви.
Спочатку це навіть подобається, як місцева екзотика. Я відразу згадала Стамбул - от зараз чоловічий тенор виводить мелодію з тими ж інтонаціями, що імам у Туреччині.
А потім робиться трохи не по собі. Все таки за останні роки довелося побувати у багатьох європейських країнах з височенною концентрацією церков.
Я ночувала у Кракові, Вроцлаві, Любліні, Гданську, Варшаві, у Ризі і Вільнюсі, у Римі... При бажанні, жителів середмістя там можна було б оглушувати зранку до ночі. Але ніде такого не бачила, тисячолітні костели правлять служби музикою всередину.
Але хай буде на згадку.
Боже, і далі храни нас, кого зможеш.
Як би так написати, ніби я говорю це буденним голосом, а не стрибаю по ліжках до неба.
Отже, крайній 5 розіграш у нашій банці на машину для Сєржа Панкова і його хлопців з 206 бату - три шеврони від видавництва Білка виграла Анна-Марія Винницька, яка перерахувала на збір 50 тисяч гривень.
Таким чином, на двох банках у нас зібрано 227 936.55 грн і ще 60 доларів на пейпелі.
Я дякую всім вам доземно, незалежно від суми внеску, і тримаю за вас кулаки, щоб все у вас було добре. А ви також тримайте за нас, завтра наші люди їдуть дивитися чергову машину, і хай їм пощастить.
З'ясували сьогодні з лікарем, що у мене нічого так деякі органи, взагалі без зауважень. Я аж запишалася ними, ніби ми тут іспит складаємо.
А деякі, на жаль, гірше. По одному взагалі направлення на планове видалення. Бо у певному віці можуть виникнути проблеми.
- Лікарю, а можна тут детальніше? У якому приблизно віці можна очікувати проблем?
- Ну, після 85ти вам буде значно складніше, якщо ви цього не зробите.
Добре, дякую. Треба собі записати, що у мене планова операція десь у 2065 році.
Ідеологічну обробку дітей з окупованих територій фінансує UNICEF, дитячий фонд ООН.
Дітей із окупованих Росією територій України возили в Білорусь у дитячі літні табори «для реабілітації». Організацією таких поїздок у 2022-2023 році опікувався Білоруський Червоний Хрест. А в 2022 року цю програму також співфінансував Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, - спільне розслідування журналістів «Схем» і білоруської редакції Радіо Свобода
Під час таких поїздок дітей возили на білоруські військові полігони, давали зброю і проводили «ідеологічні» заняття з антиукраїнськими наративами.
Я б хотіла, щоб всі українці приміряли на себе українську мову, як риба приміряє океан. Щоб це було природнє і абсолютно вільне середовище, у якому нічого не тисне, не сковує рухів, яке задовольняє всі потреби.
Я люблю, коли російськомовні у побуті люди переходять зі мною на українську. Я завжди помічаю момент, коли вони набирають розгін, як потяг. Спочатку зі скрипом, ніби випробовуючи кригу на міцність, а потім кріпне і кріпне здивування - ого, це я так можу? І вона у мене ось така, десь була замкнена, така, якою у дитинстві говорили і у школі. І так, це не дивно, і ніхто не тицяє пальцем, не звертає голову - це нормально...
Я всім серцем підтримую цих людей, тому що кожен із нас має прибрати свій дім після окупації, і повернення до своєї мови - велика частина такого прибирання.
І ще я звернула увагу. Квартал зі своїм "сіскадовськом" завдали колосального удару. Люди сильно соромляться своєї недосконалої української, і багато хто не наважується говорити ламаною мовою після насмішки з головного екрану країни.
☠Відмінно вишикувалися окупанти у Трудівському. HIMARS щоправда трохи зіпсував стрій.
Читать полностью…
В умовах війни все засекречене, і це логічно. Зрештою, ми виросли на фільмах про минулу війну і знаємо, що "балтун - находка для шпіона".
Я це розумію і поважаю.
Тільки у мене відчуття, що існує два типи секретності.
Перший - це коли у пресі ні слова, а підприємства валять на повну потужність у три зміни, коли у кожному ангарі щось клепають для армії, всі про це знають, але ніякі стріми ніхто не знімає, ідіотів нема.
Другий - це коли приватні виробники сидять тихо, як миші під віником, щоб не дай бог не привернути до себе увагу державних аудиторів чи умовного Вови з телекамерами, бо завтра їхні адреси будуть надруковані у відкритому доступі, цехи показані по телевізору, а післязавтра їх розбомблять нафіг.
Вам вирішувати, який тип секретності превалює в Україні. Я лише скажу, що до Справи громад через волонтерські канали звернулися представники однієї штурмової бригади і попросили купити ххх.
Була здійснена пробна закупка, перших сорок одиниць від українського виробника передані у підрозділ, і того ж дня СГ завалили заявками на 1.9 млн гривень на цей товар. Прохання настільки актуальне, що військові вивели його у пріорітет проти всіх інших закупівель. Просять ось це привезти у першу чергу. Та яке там привезти, вони самі заберуть, тільки свисніть...
Справа громад відкрила окремі рахунки під цей збір і всадовила окремих людей цим займатися.
Ми просимо вашої допомоги. Якби ви хотіли, щоб ваші гривні безпосередньо вкладалися у зброю - це саме той варіант.
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5GGwNzT81K
💳Номер картки банки
5375 4112 1385 0634
💳 ПРИВАТ24
5169 3305 2068 6400
🌎 PayPal:
wingman2006@mac.com
Росія вкладає величезні кошти у роздмухування "побутового анти-українізму" у Європі. І цьому дуже складно протистояти.
Українців згадують у контексті всіх негативних подій, від здорожчання цін на комуналку і житло - винні українці, звісно, - до кримінальної хроніки. Якщо десь стороною пригоди буде українець, про це напишуть усі пабліки. Навіть якщо він чи вона у якості жертви, на яку напали - все одно буде учасником бійки.
Запускаються дикі чутки й історії з розряду "баба бабі сказала'. Особливість такої усної творчості у тому, що оповідач легко "перескакує сходинки", і ось уже це сталося не з "сусідом мого кума, якому про це розказав колега на роботі, що почув від своєї дівчини, якій хтось сказав на базарі", а "з моїм кумом" чи навіть "зі мною".
Соцмережі дуже спрощують. У кожну стрічку коментарів прийде хтось з вкидом про страшних невдячних українських біженців. І на пряме питання - навіщо ви це робите? - відповість: так що, неправда?
Може правда, а може й ні, ніхто не перевірить. Але про хороші випадки, про чесних, відповідальних, гідних людей ви не розповідаєте, хоч таких і більшість.
Підіграють підкуплені росією політики і рухи, які знайшли в особі українців діру, у яку можна злити негатив без шкоди для себе. Підняли голову негідники, які просто кайфують від можливості бити і лякати жінок. Взагалі росіяни талановито збирають довкола себе всю нечисть, вони як магніт для гімнюків.
Що у цій ситуації можуть зробити українці? Дуже мало, у нас нема ресурсу на гібридні війни такого типу, у нас нема інституцій і фахівців, які б планували і оплачували такі кампанії. Ми не можемо як росіяни працювати з "пересічним поляком". Те, що наших у Польщі багато, нічого не означає - це переважно жінки і діти, які ледве тримаються на плаву, налякані, знесилені і розгублені.
Ми повинні говорити з елітою, інтерігенцією, змі - вказувати на небезпеку і на те, що ми її бачимо. На те, що це загроза насамперед для їхніх країн, якщо вони проморгають цю гниль, не втрутяться, то наступними будуть уже їхні власні громадяни.
Історичні паралелі, от що. Це вже було, Європа уже заразилася одного разу цим сказом, не дала вчасно по руках нацистам, заплющила очі на погроми. Ситі та цивілізовані буржуа централізовано виловлювали євреїв і ешелонами депортували у Німеччину на вимогу Гітлера, а потім всі разом умилися кривавими сльозами за цей гріх.
Здавалося б, урок засвоєно на всі покоління вперед. Але так виходить, що ні.
Заховалася від світу на кілька діб, щоб попрацювати над книгою. Стара будівля, старий кабінет, тиша і спокій прописані окремим рядком із власником :)
По суті, єдина моя умова була - щоб без людей і мене ніхто не турбував.
По приїзді з'ясувалося, що у сусідній кімнаті живуть постояльці, і у нас із ними спільна кухня. І у цьому ж дворі іще люди із Запоріжжя. І дід.
Десь тут є дід, який вмикає бойлер з гарячою водою. Але діда сьогодні ніхто не бачив, тому води у нас поки що нема.
Тим не менше, замкнулася і працюю. І тут. Прямо під вікном. Та що там - за відчуттями з моєї сторони вікна - сирена повітряної тривоги. Яка тут вмикається і на початку тривоги, і в кінці :)
Це я до того, що кілька розділів книги будуть дуже злими, напевно.
Мар'яна Безугла стерла клавіатуру, накидаючи на Залужного за захист дисертації під час війни. І одночасно сама цього літа вступила на заочну магістратуру університету ім. Шевченка.
Але це ж не рахується, ета другоє.