10546
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
Щойно зустріла допис волонтерки, якій на терміновий збір хтось поповнив банку на 10 копійок.
Абсолютно справедливо таке поповнення сприймається як приниження. Я б теж ті 10 копійок повернула назад.
Я поважаю і вдячна за маленькі донати, які у сукупності закривають до двадцяти відсотків зборів. Але є тонка межа між скромною гривнею від дитини чи пенсіонера і плювком у чашку з кавою, яку ти просто присіла випити на парапеті біля метро.
Я не стою з протягнутою рукою. І всі інші волонтери, які роблять ту саму справу, не жебраки. Для себе я вважаю, що ці збори є зручним інструментом, який допомагає людям перевести свою злість, відчай, сльози у конструктивне річище. Зробити щось таке, від чого вам полегшає.
І одночасно розумію, що таке величезна кількість запитів від військових, і така широка номенклатура, у тому числі на складне і дороге обладнання - це ганьба і відповідальність влади. По хорошому, треба припинити підставляти їм милиці, а змусити взяти на себе відповідальність, налагодити забезпечення, припинити красти кінець кінцем. Бо кожна куплена волонтерами машина дає можливість маленькому чиновнику купити маленьку машинку собі. Ну або колесо від великої.
Сарказм, звісно, але ця думка не дає мені спокою. З іншого боку, що тоді? Припинити допомагати армії? Це як трампісти обіцяють припинити війну за 24 години. Делікатно оминаючи те, що таке припинення означатиме капітуляцію України.
Це будинок, у якому я жила до 13 років.
І дитячий садок, куди я ходила.
Я намагаюсь не навідуватися без потреби у місця дитинства. Мені хочеться, щоб вони лишилися у пам'яті такими як тоді, назавжди.
Зелене море тополь, найзеленіший у Києві район. Паркан довкола садка, по якому я ходила як по канату. Дім, де не було одиноких дітей, ми зранку до вечора гралися всі разом, однією великою бандою.
Нас не пильнували дорослі, ми стрибали у резиночки, гасали у хованки, залітали одне до одного в гості без попередження.
Або лягали в траву і по черзі верещали "мама!!!!"
Це була така гра, нас дуже дивувало - як вони вгадують, де чиє кричить? Тому що мами безпомилково вискакували на балкон на поклик саме своєї дитини. Як вони нас розрізняли з такої висоти?
У мене за дві хвилини презентація починається, то я одним пальцем, дуже швидко.
Напевно, не всі розуміють важливий момент. Ми не нав'язуємо військовим авто, навпаки, вони до нас звертаються із дуже конкретними запитами. Це може бути машина у вже обраного продавця, але частіше запити з параметрами: марка, об'єм двигуна, паливо - дизель чи гібрид та ін.
Ми купували форди, нісани, ауді, мерспдеси. Буває, що обрали класну машину, а вона не підійшла - завеликий двигун, не витягнуть фінансово пальне.
Або ми купили джип, який самі б ніколи не взяли - стартуватий. Але у хлопці було два таких розбитих, вони планували з них брати запчастини.
Ми цей джип місяць ремонтували, до сказу.
Один чи два рази просили легковушки - щоб їздити на другій лінії.
Тому все дуже індивідуально і складно, але ми якось даємо ради.
Будуть питання -;поговоримо, але пізніше. я поскакала до читачів
Відео з роботою саперів збирає парад диких коментарів
Це телеграм, звісно, анонімність і безкарність накладає свій відбиток. Але також свідчить про те, як наші сапери багатьом заважають.
Друзі, реквізити збору у коментарі, третину суми ми вже подолали.
Мерседес бізнес -класу - це, напевно, мається на увазі машина за 103 тисячі, яку ми купуємо. Ну ок, хай буде бізнес класу.
Хто вгадає, на яку це книжечку такі відгуки на сайті? :)
Читать полностью…
Люди, які складають порядок денний, відірвались від життя. Лише сьогодні вранці я повернувся зі Сходу, де 10 бригад отримали від нас те, чого не додає держава. Так от: земля горить по всій довжині фронту — від Купʼянська аж до Херсону.
Хочу наголосити, що історія нічого не вчить, навіть коли вона трагічна. Як у серпні 2021 ми волали про збільшення фінансування Збройних сил України, і тоді були такі смішки, так і зараз, коли ми вимагаємо ключове слово — фортифікація. І фортифікація — це не з’їздити відосики познімати на зразковому ВОПі. Фортифікації — це 2000 кілометрів. Це контроль використання грошей.
Запитайте в уряду, скільки було введено в експлуатацію відсотків — і це буде менше 10.
А в кого вам питати? Уряду немає. Парламент втрачає свою контрольну конституційну функцію і несемо відповідальність за це ми з вами.
Питання постановки на голосування комісії щодо фортифікацій підтримали всі, крім слуг. Дайте свого представника і проголосуйте!
Друга позиція: московська церква. Це така сама фортифікаційна споруда від впливу фсб росії, як і перше питання. Негайно поставте і проголосуйте.
Третя позиція: поверніть гроші бригадам. Збільшіть ПДФО в їхньому розпорядженні!
Четверта позиція — поставте наш проект закону про захист бізнес-клімату. Бо єдині, хто утримує нашу армію — це платники податків України. А силовики замість ходити на фронт дуже люблять живитися в офісах українських бізнесменів.
І наступне питання: наш рух до Євросоюзу. Ви обіцяли, що переговори розпочнуться в березні 2024 року. Де? Ми маємо негайно поставити на голосування постанову про імплементацію резолюції Європейського Парламенту, зокрема і щодо відряджень депутатів.
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
"Ось такі маячки. Кожен маячок - це смерть. А біля нього позначка, яка показує, що ж там за смерть. І таких маячків ми познімали ціле поле, он туди вдаль."
Відео роботи саперів, для яких ми з вами купимо машину. Відео, на якому видно, на що перетворили нашу землю росіяни, війна. І скільки рук і сил потрібно, щоб все це виправити.
Хлопці працюють у фронтових районах. Вони - друга лінія розмінування. Перші вузькі стежки пробивають військові сапери по гарячих слідах, потім заходять наші хлопці і роблять ось це.
А потрібно, щоб не заходили, а заїжджали :)
Насправді кілька машин у роти є, але цього мало. Буде більше машин - буде більше роботи виконано, тому що саме транспорт став "вузьким місцем". При всьому бажанні, в руках ось це не винесеш.
Це відео зняте на Харківщині. Хоч би скоріше такі сюжети знімали на Херсонщині, Донеччині, на звільненому Півдні і у нас, на Сумщині. Земля чекає звільнення і очищення.
Повертаємося до більш насущних тем.
Друзі, вам потрібні знайомі сапери? Тобто ні, не так. Хто у наш час відмовиться від такого корисного знайомства?
Пропоную вам нагоду познайомитися і налагодити контакти з одним дуже толковим підрозділом, який займається мінуванням і розмінуванням. Зараз у них багато роботи на фронті, але я вже закинула вудочки на майбутнє: чи не зможуть вони трохи попрацювати у нашому селі після перемоги? Бо там усі поля заміновані.
711 полк охорони Державної спеціальної служби транспорту. Перший у структурі ДССТ, який пройшов складну сертифікацію "Оцінка на місці".
А у моїй практиці - перший підрозділ, який без проблем погоджується ставити бу машину на баланс частини.
Подивіться скріни, вони дійсно виконують мега складну роботу. І хоча у назві структури є слово "транспорт", транспорту їм критично бракує. Щоб не світити цифри скажу, що закрита десь п'ята частина потреби.
Ми можемо купити їм авто, на якому позмінно працюватиме вісім саперів. Для покупки нам потрібно 103 тисячі гривень. Навіть меше, бо 7 тисяч у мене лишилося з попереднього збору.
Будь ласка посилання на банку у коментарях.
Як пасьянс, перебираю фото зі свіжої поїздки волонтерів Справи Громад та Петра Порошенка на південь, в Одесу та Миколаїв.
І думаю, що час найбільший у світі архітектор, він все розставляє на свої місця.
Така кількість і номенклатура допомоги вимагають тісної взаємодії з військовим командуванням. Починаючи з того, що відповідна заявка має бути сформована – а це теж вимагає неабиякої довіри. Далі опрацювання технічних завдань, далі самі закупівлі, доставка, розподіл, оформлення всієї супутньої документації.
А тепер давайте відмотаємо стрічку назад і подивимося, скільки зусиль було витрачено владою, щоб унеможливити цю взаємодію. Погрози, прямі заборони, каральні санкції проти тих, хто наважився. Відверта брехня – «придворні піарники» навіть не гнушалися переклейкою брендованого скотчу на нашому вантажі.
Звісно, повний ігнор у ЗМІ та всіх волонтерських рейтингах. Звісно ж, шалена кампанія з дискримінації у соцмережах.
Ви не повірите, я досі натрапляю на дописи про «скільки можна піаритися, задовбали своїм піаром». Але навіть не реагую – уже нема потреби, цим унікумам і без нас у всі панамки напихають.
Час все розставляє на свої місця. Душе шкода, що війна так довго триває. Але можливо стільки часу знадобилося, щоб народ нарешті розібрався, хто є хто.
Ну а бажаючим підтримати ці великі і складні проекти, які неможливо витягти волонтерам-одинакам, а тільки усім разом, усією громадою –
нагадую наші реквізити.
ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 245169330520686400 (Антоніна Бузіло)
Для ІНШИХ банків:5375411501778331 (Антоніна Бузіло)
Або за посиланнями:
🫙 https://send.monobank.ua/jar/6Xg9qHqMDc
🫙 https://send.monobank.ua/jar/Ae7dosExpq
PayPal
+++++++++
Переказ на: wingman2006@mac.com
Тип переказу: Family/friends
Новини з Бєлгорода все більше нагадують новини з Чорнобаївки. Було смішно, доки Чорнобаївка була 2, 3, 4... Меми прикольні, анекдоти про тупих росіян. Але Чорнобаївка-10 і 11 співпали з окупацією 1/4 території країни.
"Хлопки" і вибиті вікна у Бєлгороді звісно цікаві. Але я боюся, що доки нам показують це шоу, ми втратимо Сумщину. Ситуація у прикордонні не просто загострилася, у деяких громадах це вже випалена земля. Але відео про це у рази менше, ніж про Бєлгород.
У ті скупі зведення, які видає місцева адміністрація, не входить і половини того, що відбувається насправді. Але навіть ці новини не потрапляють у фокус уваги. Йдеться не лише про Писарівську громаду, під щоденними обстрілами все прикордоння. І все більше людей говорить, що Сумщина може не втримати цей натиск.
Я співчуваю жінкам, втягненим у т.зв. порнобізнес.
Я не довіряю і дуже насторожено ставлюся до людей, які намагаються надати цьому "бізнесу" привабливий антураж. На мою думку, це одна з форм експлуатації жінок, і контент, який вони продукують, погіршує становище жінок у реальному житті.
Чоловіки намагаються відтворювати побачене. Що напряму призводить до збільшення каліцтва і смертей жінок; їх грубо гвалтують, душать, завдають болю, пхають всередину предмети.
Жінок і дівчат гвалтують і викладають ці відео у мережу; в Україні також це є, згадайте скандал з секс-вечірками у Києві, де дівчат накачували наркотиками і знімали на камеру.
Є дослідження з Європи і Штатів про те, що дівчата-підлітки почуваються незахищеними у школі, і це прямо пов'язують із впливом порнографії. Мозгів ще нема, критичного мислення нема, а канали з порно є. Хлопчики це дивляться, а потім ідуть практикуватися на однокласницях.
І ще такий момент, дівчаток рано схиляють до "нетрадиційних" форм сексу, буквально перший досвід може бути таким. Вони потім ходять порвані, не можуть нормально оправлятися, і головне - їх ставлять перед фактом, що біль і дискомфорт під час сексу - це нормально. Терпи і прикидайся, якщо хочеш наблизитися до високого стандарту.
А стандарт задає порно.
На цю тему можна багато писати, було б кому слухати. Бізнес надприбутковий, кримінальний, з величезними оборотами і важелями впливу на свідомість.
Так, вони впливають на масову культуру в тому числі, і коли ви називаєте людей, які виступають проти порно, ханжами і "білими пальто", просто подумайте, що можливо ці "ханжі" завдали собі клопоту копнути глибше.
А що стосується жінок, яких використовують у цьому бізнесі, повторюся ще раз. Я їх вважаю жертвами і співчуваю.
Протягом тижня невідомі добрі безпілотники атакували зразу шість російських нафтоперегонних заводів, включаючи дуже крупні. Очевидно, це лише початок процесу. Проте.
Я просто переконаний, що "примирителі" на соцмережах зараз сказяться. Почнуть волати про наше жахливо важке становище і про необхідність замирюватися з ворогом. Бо Москва справді потрапила в пастку з якої хорошого виходу от просто нема.
По-перше, зрозумійте, Росія фізично не може прикрити ППО свої критичні підприємства - вона просто не має стільки ППО. Розміри Росії величезні, нашим апаратам достатньо проскочити лінію боєзіткнення, а далі вони летять в чистому небі під GPS без жодних перешкод.
По-друге. Основні експортні товари в Росії це нафта і газ. Росія вже на півроку заборонила експорт нафтопродуктів, з дуже простої причини, їм кров з носа треба не завалити посівну кампанію. А вже восени їм продзвенів дзвоник - на тлі посівної в Росії пальне просто зникло з заправок. Саме тому зараз вони заборонили експорт - аби втримати ціни на пальне під час посівної. І відповідно втримати ціни на харчі.
Але наші БПЛА вибивають їхні НПЗ. Що це означає? Що в Росії виникне дефіцит пального, а значить будуть завалені посівна, логістика і все інше. Тобто у них злетять ціни от просто на все. Їхня економіка прийде до колапсу.
А далі більше. Розумієте, нинішні атаки БПЛА це далеко не межа того, що ми можемо продемонструвати. Це українські виробники просто створили ударні дрони-камікадзе дальньої дії, перевірили їх у бойових умовах, випустили достатню партію і тепер - атакують.
А буде більше. Бо виробляється наразі кілька типів ударних БПЛА - кожен для своїх задач. Очевидно, після перших успіхів, грошей на них не жалітимуть - і це правильно. Бо безпілотників треба більше.
Бо коли таких БПЛА стане більше, в їхніх польотних завданнях з'являться аеродроми, нафтопроводи, бази ППО та стратегічні підприємства окупантів. Апетит приходить під час їжі.
Ми вже маємо прецедент Чорного моря, де Москва просто боїться виводити свої кораблі, бо по них ударять наші морські дрони. Уявляєте перспективи?
Буквально сьогодні БПЛА атакувпли в Москві аеродром Домодєдово. Реальної шкоди причинили дещицю. Але медійний ефект був убивчий, аеродром миттю спорожнів. Стрьомно знаєте, сідати на літак коли знаєш, що може прилетіти така собі маленька "пташка"...
Думаю не треба казати, що удари по тиловим комунікаціям ворога відіб'ються на ситуації на фронті?
А не забуваймо, захід активізувався в передачі нам допомоги, місце США займають країни Європи. Петро Порошенко не даремно провів у Європі десятки переговорів. Водночас генерал Залужний їде послом у Лондон - зараз роботи по забезпеченню України активізуються багатократно. В енергії Залужного я не сумніваюсь.
От саме тому зараз просто збісятся "примирителі" типу Олешка - бо якщо так піде далі, скоро Москва втратить всі переваги. У війні станеться перелом.
Але я впевнений, єдине чого доб'ються "примирителі" - остаточно розкриють свою зрадницьку сутність. Назавжди.
Шість НПЗ за тиждень атаковані українськими БПЛА. До мене, інструктора по БПЛА, регулярно приповзають смердючі рила, які заявляють: "Ти не на нулі!" Палаючі НПЗ бачили? То наша робота - спільна. Ми - всі хто працює над розвитком українських БПАК - на нулі. Просто наш нуль - дещо інший. Іншого рівня.
На фермерському ринку сьогодні.
Дуже старенька жінка підходить до продавщиці:
- Скажіть, я ж вам заплатила? Така пам'ять стала, що все забуваю, доки додому дійду. Потім оце вертаюся і перепитую.
- Бабуся, ідіть додому, все добре, все заплатили до копієчки.
- Точно?
- Точно-точно, не хвилюйтеся.
Бабуся пішла, дві жінки за прилавком дивляться їй у спину.
- Та скільки вона там взяла, та бабулічка. Хай їсть на здоров'я.
- Та конешно, хай.
Пс. Не знаю, навіщо це пишу на тлі всього, що у нас відбувається. Просто маленький спалах доброти, захотілося лишити про нього згадку.
Друзі, виношу питання на ваш розсуд. Що ви скажете, перезнімати? Саме відео у коментарях.
А кому текст нормально з першого разу зайшов, то для вашої зручності реквізити збору теж у коментарях.
Хороші хлопці, бойові, активні, молоді переважно. Рубаються завзято, їм би з машиною допомогти. До закриття збору тисяч 100 лишилося, авто на прикметі є, шкода якщо заберуть з-під носа.
Найкращим виявом поваги до добровольців у цей день було б надання можливості демобілізуватися.
За бажанням, не у примусовому порядку, але щоб така можливість була.
Тим більше, медичні комісії проводилися формально, у багатьох величезний букет хвороб накопичився чи загострився за ці роки.
Бо у мене відчуття, що влада мститься їм за їхній порив, спеціально затягує час служби до безкінечності, щоб іншим не повадно було.
Це неправильно; довічну службу в армії можна зрозуміти, якби довкола них не лишилися мільйонів чоловіків, які живуть своїм життям як ні в чому не бувало.
А те що зараз вкинули для обговорення ідею матеріального цензу для призову, коли армія тільки для бідних, а зарплата у 35 тисяч забезпечує бронь - це взагалі за гранню.
Над дітьми військових і так сміються більш успішні однолітки, а далі просто пальцем в очі будуть тикати...
Що тут можна сказати, крім того, щоб триматися? Витягаємо екофло, в кого є, заряджаємо телефони, робимо запас технічної води.
Нічого, не зима. Дай боже, дочекаємося і рівнозначної відповіді по тій стороні.
Донатимо.
Сільпо підбадьорює як може.
Звідки вони знають, що я б хотіла зустріти Зеленського і поставити пару питань? :)
Я донесла до хлопців цінну думку Олексія Белянського щодо вибору авто для їхніх підрозділів. Ось що отримала у відповідь:)
Читать полностью…
Усіх киян, які пережили цю ніч, обіймаю. Все одно є відчуття, що ми зробили крок до перемоги, так і бредемо.
По коліна у багні, десь тут іще крокодили плавають, але все одно йдемо.
Не так давно я бронювала квитки для сімейної поїздки і взяла жіноче купе для нас з дівчатами і малого.
Після покупки мені подзвонила оператор Укрзалізниці і сказала, що малюк, на жаль, не може бути у жіночому вагоні, бо йому 7 років, а туди допускають хлопчиків до 6.
Попри те, що у нас було викуплене купе для сім'ї, я здала квитки і взяла місця у іншому потязі, хоч він і не такий зручний по часу.
Я прекрасно розумію, що можна було б домовитися з провідником, і нас би пропустили. Але це не було питанням життя і смерті, аж таким, щоб проситися. Ну тобто через таку дрібницю я б не стала принижуватися, зрештою це лише гроші.
Але довкола бачу стількох людей, які відчувають специфічний кайф від того, що порушують правила, вірніше живуть за своїми власними правилами, і їм нічого не є.
Зараз читаю новину про депутата Тернопільської обласної ради, голову бюджетного комітету, якого прийняли на тому, що він виписував матеріальну допомогу пораненим з бюджету з 50 процентним відкатом, тобто бійці половину повертали йому на карточку. Ось він на фото.
Напевно ж, схема була робочою і відпрацьованою. Поки не знайшовся хтось один, хто вирішив, що принципи важливіші, і не звернувся у СБУ.
Бачить бог, я вранці прокинулася як після сповіді. Чиста, смиренна і сповнена благих намірів. Не сваритися, не ходити у фб далі необхідного мінімуму, не вступати у срачі.
Та ₴#@!!!#
У тихий і спокійний, як вода у ставку, допис про збір коштів на машину саперам приходить коментатор, який вважає, що розміновувати не потрібно. На моє резонне зауваження, що може військовим видніше? Я отримала ось це і як вишеньку на торті - звинувачення у тому, що я маніпулюю.
Так! Зізнаюся - я маніпуляторка :) І кожна моя думка, що базується на моєму власному досвіді, здоровому глузді чи громадській позиції, і яка чомусь не збігається з вашою великоцінною думкою - маніпуляція :)
Господи боже мій, ну пошли мені розумного, адекватного, толкового опонента, з яким було б корисно поговорити і цікаво посперечатися. Невже це так важко? Ну хай би це був сапер, який говорить про саперну справу. Або лікар про медицину. І дідько з ним - порноактор про порнографію.
Ну чому, чому Ти постійно надсилаєш під мої дописи таксистів?
«Правоохоронці закликають жителів населених пунктів, які потерпають від обстрілів, не зволікати та виїжджати до більш безпечних місць. Якщо вам потрібна допомога в евакуації або будь-яка інша, Нацполіція просить звертатися на спецлінію 102.»
На мою думку, ось ця новина добре пояснює, чому люди не евакуюються.
«Не зволікати і виїжджати до безпечних місць.» До яких саме місць? У кого можна отримати інформацію про подальше поселення?
У нашому прикордонні лишилися люди, яким нема куди їхати. Все їхнє життя тут, всі запаси продуктів тут, все майно у вигляді корови і хати теж тут.
Ну і ще це переважно дуже старі люди. Хто міг, іще півроку тому переїхав до родичів у сусіднє містечко чи зняв там житло. Тепер містечко теж під обстрілами, як і вся Сумщина. Хто не міг, одинокий, той лишився вдома. Ну от цих бабусь на руках виносять зі зруйнованих будинків і під обстрілами вивозять вглиб області. А далі що?
Поліція робить що може, вони рятують людей фізично. Але не можуть розселити і надати допомогу для облаштування на новому місці. Потрібно розуміти, що це ж не на місяць і не на два, скоріше за все на роки.
Я б хотіла знати, чи у плануванні рейду на російську територію врахували те, що у відповідь кратно зросте кількість обстрілів прифронтових районів. Чи була обласна і центральна влада готова до такого розвитку подій, чи є якийсь план евакуації і допомоги жителям.
Легше всього позатикати всім роти і сказати «не розганяйте зраду». Але куди діватися біженцям?
Так, ось іще одна історія, ціла дилема для мене.
На просторах інтернету є дядько, який написав критичний пост про Доцю і поширив у всіх тематичних групах. Його звати Олександр Високий, і мені скрін цього допису принесли разів сорок, напевноо.
"Чому авторка не написала про красень-Донецьк із його мільйоном троянд, який ЮНЕСКО ще 1970 року визнало одним із найкрасивіших індустріальних міст у світі? Чому така однобокість і упередженість? Вона образлива для кожного донеччанина! Не сказано, що працею гірників і шахтарів жила вся Україна, про трудові звитяги донбасівців, що скільки талантів подарував край світові! Про це Дуда думала, коли писала таку галіматью?"
Ну і так далі.
Я б звісно промовчала, якби родичі Олександра Високого - сам він у мене чомусь забанений - не принесли мені його вірші для ознайомлення.
"Мені завжди
Твоєї ніжності бракує...
Коли, буває,
Відстань розділяє нас –
В краю далекому
Лише про те жалкую,
Що почуттів твоїх
Не взяв я про запас."
Я тепер вагаюся. Це все мені? Що робити? Я повинна їх просто прочитати чи вивчити напам'ять? Чи потрібно писати відгуки? У яких групах їх поширювати?
Що відбувається зараз на півночі Сумської області
Волонтерка Катерина Андрєєва розповіла Громадському радіо про ситуацію на Сумщині: люди евакуюються під вибухами, волонтери рятують людей та тварин, а росіяни намагаються знищити прикордонні громади...
«Зараз усе прикордоння горить. Ворог намагається стерти все у наших громадах... Зараз старий дідусь бере свій трактор, чіпляє білий прапор і намагається евакуювати всіх людей, які ще мають змогу виїхати. Все це відбувається під обстрілами.
Діти тікають з батьками під шаленими вибухами, беруть на руки хом’яків, котів, собак, дають їм теж шанс на життя. Втомлені військові тримають наші кордони. Окрема група людей — це волонтери, які на безоплатній основі під обстрілами рятують людей, тварин...»
Моєму 72-річному татові сьогодні написали родичі з боліт. Вітали з "прашенним васкресєньєм"
Тато відповів їм ось цим віршем Ірванця:
"З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!
Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.
Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.
З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь.
Я ніколи не прощу Росію.
...Чом відводиш очі, Білорусь?"
Друзі, ви точно бачили цю новину у Ірина Білоцерковська , але не гріх і повторити.
Машина, на яку ми з вами зібрали гроші, і за якою Іра з Богданою Тертичною їздили у Литву, вже передана у підрозділ Сергій Панков і працює.
Яка ж вона велика і класна :) але не класніша за цих найкращих у світі чоловіків.
Ну а ми з Видавництво Білка пишаємося нашим директором і бажаємо йому швидкого повернення додому, до мирного життя, з перемогою.
Друзі, тут нам кажуть, що ми агонь і молодці :)
А я і не сумніваюся в цьому. Тому що у нас зібралися найкращі люди, я всі роки їх невтомно сюди підтягувала, як той боженька на лайнер :)
За вчорашній день ми зібрали хлопцям на машину ще 90 тисяч, лишилося трохи менше 20.
У коментарях нагадування реквізитів з моєю великою вдячністю.
Доки триває один збір, я розписую плани щодо інших, листуюся з військовими.
Є одна категорія запитів, які - на мою думку - повинні закриватися державою на 100 процентів, у повному обсязі, по кількості транспорту у кожному підрозділі плюс запас.
Це реби, засоби протидії падлючим російським дронам.
Послухайте, якщо вже є працюючі технології (вічна вдячність нашим розробникам, цим дядькам зі світлими головами, які нагадали всьому світу, що саме українці своїми мозгами побудували радянський впк і рухали вперед радянську науку). Якщо ці технології пройшли випробування і на полігонах, і у польових умовах.
То чому ці штуки купують волонтери? Чому я щодня читаю у месенджері - там дрон бік розпоров, там прямо в борт прилетів, капець "буханці"...
Якщо є шанс зменшити наші втрати, і якщо ціна цього шансу взагалі-то копійчана у порівнянні з життям...
Ну добре, якщо життя ви вважаєте безцінним, тобто таким що нічого не коштує. Ну порівняйте з 15 млн виплат на одного загиблого.
Я дійсно не розумію, чому ця потреба не закрита з бюджету. Припускаю, що я чогось не знаю, і існує Дуже Вагома Причина, чому ні. Або реби насправді закуповуються за державний кошт, але військові просто не в курсі? Чи існує якесь інше пояснення, чому росіяни застосовують ці технології на повну, а нашим бійцям знову пропонують скинутися на них із зарплати.
Буду дуже рада почути у коментарях, що я все неправильно зрозуміла, і питання давно вирішене.
"Чумовой набор"
"Брезент и печь для чума"
Намет з пічкою, у якому вони що, збираються жити? Чи це для кемпінгу? Чи може історичні реконструкції, як у нас старі мазанки в еко-поселеннях.
Та ні, для життя. Туалет - напевно, у тому ж чумі вкрадений в Україні унітаз поставлять. Інтернет собі на гвіздок повісять - батько в Бучі роутер зняв.
Перуть у паласкалках, їдять хрючево...
Не дивно, що вони тисячами пруть у Маріуполь. Їм плювати, навіть руїни у тисячу разів кращі за їхні чумні бараки.
Це те саме Тьоткіно, з якого я не спускаю очей з особистих причин. Гори-гори ясно.
А знаєте, що замовчують російські канали, на яку тему вони категорично не хочуть говорити? Що ці бойові дії з російською армією на російській території веде інша російська армія. Громадянська війна, як вона є.
Те, що вони постійно намагалися приписати Україні. У що вгатили мільярди - не рублів, а доларів. І у них майже вийшло: до 22 року світ майже повірив, що в Україні відбувається "громадянський конфлікт", коли українці воюють з українцями. Така версія всіх влаштовувала - крім українців, але хто на нас зважав?
Ми знаємо, що зараз росіяни проводять примусову мобілізацію на окупованих територіях. І у підсумку саме це і отримують: примусово зіграних чоловіків, яких женуть у бій заградотряди.
Це трошки не те, що відбувається у Тьоткіно та інших селах. Як бачимо, російські добровольці рвуться вперед самі, ніхто їх у спину автоматами не підпирає.
Ось тому ця атака така важлива, і її медійне значення у рази більше за військове. Ми можемо використати міф про громадянську війну, який всі роки накачував путінський режим, і обернути на свою користь.
