10546
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
Зловила себе на тому, що мені вже тяжко проводити у потязі дві ночі поспіль. Все таки раніше я була здоровішою і легшою на підйом:)
З хорошого. Поряд зі мною їхала група хлопців, візуально років 15-16, десь так ровесники моєї Оксани. І вони весь вечір українською мовою обговорювали якісь задачі з тригонометрії, потім перейшли до інтегралів. Не без задоволення поглядаючи на обличчя сусідів по вагону (це був плацкарт), які виразно видовжувалися.
Аж захотілося набрати малу по гучному зв'язку: доця, тут у таких хороших молодих людей ніяк розв'язок не виходить, ану підкажи їм :)
Працюй так, наче над тобою висить прихована камера. Ну і обшукуй кабінет щоранку на предмет прихованих камер.
Мені здається, се має бути девізом усіх чиновників і службовців, а тим більше військових і силовиків.
У нас війна, а вас непойми хто знімає на робочому місці і в інтернет викладає. Сподіваюся, служба безпеки на вухах стоїть після кожного випадку.
Я щойно проїхала у вагоні, якій міг застати іще Сталіна. Туалет системи дірка на рейки, що відкривається педалькою. Щоб закрити вікно, провідниця мусила залізти до нас із ногами на стіл, і все одно не змогла.
А потім читаю аргументи про тварин у потязі - мовляв, можуть заважати алергикам. Оглядаюся на всі боки. Алергик, який проведе ніч у такому рухомому складі і вийде з нього своїми ногами, може їсти собак на сніданок, з ним нічого не станеться.
У нас занадто багато лицемірства. Називайте вже речі своїми іменами: правила прописані так, щоб зідрати з людей побільше за любов до тварин, а потім принизити за їхні гроші.
Друзі, дякую
Ми зібрали 34 тисячі за лічені хвилини на спанбонд для маскувальних сіток для Сумщини.
Купуватиму завтра вранці - мені треба живому менеджеру на вухах повисіти, за оптову знижку домовитися :)
Ви неймовірні. Я це вже писала, але не гріх повторити.
«Культивуючи велич – ну хай буде української – раси, підмінюючи собою функції держави…» Справа Громад і Петро Порошенко погнали черговий караван волонтерської допомоги на схід.
Цього разу до переліку допомоги увійшли 5 вантажівок DAF YA, 500 FPV дронів „Пегас“, 500 FPV дронів „Мольфар“, 21 квадрокоптер DJI Mavic, автобус Mercedes Sprinter, 2 мобільних душових комплекси та 3 пересувних авторемонтних майстерні, а також дещо з електроніки.
Пишу ці рядки під брудним вікном, яке аж проситься до миття. Руки сверблять почати велике весняне прибирання, тільки вагаюся – перечекати ще пару обстрілів і вже тоді обдирати плівку чи ні?
Так само хочеться дочекатися великого прибирання у країні. Гігантської толоки, величезного суботника, аудиту – називайте як хочете. Щоб у кожну установу повернулися відповідальні дорослі. На Банкову, на Грушевського, в уряд і парламент. А клоуни, носії довідок від психіатрів, любительки «пашутіть» у робочий час щоб дременули городами, як павуки від віника.
Я знаю, як нам тяжко триматися, наскільки пригнічує те, що ми бачимо на фронті, у прифронтових областях, і те, що ми бачимо у щоденних відосиках. Але триматися все одно треба.
З думкою про те, що кожен місяць зараз – вирішальний. У росіян теж підгоряє, вони не можуть воювати десятиліттями, вони тиснуть як востаннє у житті. Ми повинні встояти, чого б нам це не коштувало. А потім із чистою, акумульованою і дуже раціональною люттю провести прибирання.
Допомагайте волонтерам, які закривають великі прогалини. Допомагайте Справі громад – це ті люди, які бачать пріоритети.
По Україні
+++++++
ТІЛЬКИ ДЛЯ ПРИВАТ 245169330520686400 (Антоніна Бузіло)
Для ІНШИХ банків:5375411501778331 (Антоніна Бузіло)
Або за посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/Ae7dosExpq
Я була впевнена, що це жарт. Але ні, народні депутатки Третьякова і Безугла дійсно подали Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій (законопроект № 11104), він є на сайті Верховної Ради.
Депутатки пропонують карати позбавленням волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна або без такої за «Привласнення громадянином України державних
функцій, зокрема представлення України на міжнародних заходах, перед уповноваженими особами чи агентами іноземних держав, а також представниками міжнародних організацій, у тому числі за допомогою листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування, без надання на те повноважень та
погоджень у визначеному законом порядку.»
У пояснювальній записці до законопроекту пані вказують, що «мають місце випадки вчинення ганебними «громадянами України» дій направлених на отримання власних привілеєва за рахунок державних інтересів, шляхом привласнення державних функцій.».
Почитайте, пояснювальна коротка, хоча «ганебні громадяни України» згадані у ній кілька разів.
Ну що я вам скажу, Єрмак в апаснасті. Я звірилася зі списком пред’яв, він підпадає під усі пункти. Сподіваюсь, у Безуглої є список його майна, щоб можна було конфіскувати без зайвих затримок.
Друзі, 29 березня о 18.00 у мене буде презентація у Франківську, у книгарні Є
Вул. Незалежності 31
Модеруватиме розмову пан Степан Процюк.
Хто матиме бажання - приходьте, буду рада всіх бачити. Бо не можу сказати, коли наступного разу буду у Франківську, цього разу я у місті за сімейними обставинами, тому вирішили поєднати корисне з корисним :)
Друзі, з невимовною радістю можу сказати, шо ми це зробили. Збір на 13ту машину, проведений на цій сторінці, закритий.
Авто вже отримали сапери, ми їм віддали ніби авансом, не закінчуючи закриття збору. І тепер з полегшенням бачу, що ми знову без боргів. Ура!
Зосліпу зранку переглянула поповнення і не зовсім зрозуміла, що це за платіж такий був на 12400, ніби ж багато для разового поповнення. Хто його зробив?
А потім дійшло, що я :) Це виведення коштів з пейпелу. Це українці з діаспори та їхні друзі підтримують наші збори в Україні, за що я дуже вдячна.
Зокрема, many thanks to Carolyn M. Jarvis, a professor of IWU for helping us to raise funds for defense forces of Ukraine. We appreciate your assistance greatly, thank you so much for being so supportive.
А також дякую пані Iryna Patryshche, Соломії Лебюк, пані Людмилі, Марії Шепель, дорогій нашій Яні Котляр та багатьом іншим чоловікам і жінкам, які постійно долучаються до цих зборів. Ми бачимо і цінуємо.
(Ой, я пишу це під час повітряної тривоги, і у нас тут гримить щось схоже на вибухи. Який сюр… )
Обіймаю всіх вас, дорогі українці. Я вірю, що ми вистоїмо, доки тримаємо у голові основний посил: ми або в ЗСУ, або для ЗСУ.
Погнали наші водії на Харківщину три машини, бусік і якусь чупакабру.
Одна з цих машин куплена і відремонтована за ваші гроші :)
Дякую всім, хто долучається до цієї роботи. Крім матеріальної допомоги це також дуже цінна моральна підтримка. Я щоразу розповідаю і показую хлопцям, скільки людей їх підтримує, і це дійсно надає сили.
❗️В окупованому Севастополі Сили оборони уразили великі десантні кораблі «Ямал» і «Азов», а також центр зв'язку та кілька об'єктів інфраструктури Чорноморського флоту РФ, повідомили в Генштабі.
Читать полностью…
От так дивишся на росіян з їхніми подіями і думаєш: яка все таки неблагополучна країна.
Довели себе до краю власними ж руками, все зробили для того, щоб їхні діти там були нещасними. Чверть століття з путіним і такими страшними терактами, з постійними проблемами, внутрішніми війнами, агресією і ненавистю.
Як же ми їм муляли своїми простими житейськими радостями, своїм умінням зробити красиво, смачно наварити, гарно заспівати, просто радіти життю... Вони цього не перенесли.
У коментарях відео, я пропоную його переглянути. Цікаво, чи у вас теж очі будуть на мокрому місці, чи одна я така тонкосльоза.
Відео великувате, я б із задоволенням порізала там де дякують мені особисто, але вони там одночасно дякують вам, це у рази важливіше.
По друге, ви бачите пана Тараса. Я не знаю, скільки днів він за кермом, не спить по три доби, у тиждень намотує до 10 тис кілометрів. Людина горить єдиною метою, от рідко таку затятість зустрінеш. Я вважаю, що нам пощастило працювати разом, це набагато ефективніше, ніж поодинці.
На і головне, наш сапер Сашко на відео забирає машину і дуже щиро і гарно говорить про свою роботу. Саме на цьому місці я і всплакнула. :)
Автівку ми їм віддали, не чекаючи закінчення збору. Знову у боргах по вуха, але це таке. Час, ми женемося навперейми з часом. І якщо хлопцям випала нагода приїхати у Франківськ і вони можуть забрати машину, значить так треба.
По збору ми вчора подолали екватор, уже є 60 тисяч, лишилося ще 40.
У мене була альтернатива
Після безсонної ночі у плацкартному вагоні рахівського потяга зробити свої справи, потім стрибнути у маршрутку, доїхати до Львова, потім добігти на потяг і сьогодні вночі повернутися до Києва.
Або залягти в готелі з детективчиками до вечора і поїхати додому нічним прямим потягом.
Ну звісно ж, я обрала маршрутку :)
У короткі проблиски інтернету бачу, що росіяни досі намагаються видобути з нас емпатію тертям. І ображаються, що її там нема.
Істочнік іссяк і запал.
Пробігаю повз жінку, з якою час від часу побіжно вітаюсь. Ну про що може бути сьогоднішній small talk? Як у всіх.
- Падлюки які, а? Але добре що все таки не грудень, а березень, не в зиму
- Ну так шо ж ви хочете. Він там (показує вгору) не дурак. Панімає, що якщо в зиму, люди будуть недовольні, люди будуть протів.
Я спіткнулась на бігу.
- Хто "там"? Бог чи що?
- Ні, путін...
Чесно, от що у людей у голові? Для мене це така загадка, щоразу як вперше дивуюся.
Провели затишну і душевну презентацію у Франківську.
Оскільки я це пишу у потязі, фото довантажу вже з Києва, тому просто включайте уяву :)
Щоразу, як і на кожній зустрічі, були люди з Донецька. Щоразу говорю, що ми з ними ще проведемо таку саму презентацію у Донецьку. І це буде при нашій пам'яті, і ми ще будемо достатньо бадьорі і діяльні, щоб туди їхати.
Щоразу, як і на кожній зустрічі, багато знайомих очей. Обійняла Сталіну Чубенко, Любу Загоровську, ще дівчат.
Дякую пану Степану Процюку за модерацію. Ми з ним прекрасно знайшли спільну мову на темі Спілки письменників. Тільки він говорив з позиції метра, а я розповіла один з найбільш ганебних епізодів своєї біографії :)
У скарбничку спогадів - слова бібліотекарки з Харкова. У Хвркові багато людей почали читати українською саме завдяки "Доці". Після цієї першої книги приходили і просили щось іще подібне українською.
Як завжди, багато фотографувалися. "Автор сьогодні працює фото зоною" - це неформальний девіз видавництва "Білка".
Після презентації поганяли з містом з паном Тарасом. Нарешті ми зустрілися вживу, це після 13 спільних машин :) Хороший чоловік, ідейний і затятий, як всі ми тут з вами. Ніхто нас не зрушить з місця, яке ми вважаємо своїм.
Друзі, нагадую, що сьогодні я у Франківську, у книгарні Є (вул. Незалежності 31) з 18.00 до 19.00. Буде бесіда про літературу і життя, яку модеруватиме пан Степан Процюк.
Хто захоче підписати книги, приходьте трошки раніше, десь о 17.45, бо рівно о сьомій вечора горіх перетвориться на гарбуз :) і побіжить на потяг.
Франківськ мене і так вразив у саме серденько, коли я сьогодні о шостій ранку йшла порожніми вулицями, а над головою літало те що літало, бо я не додуммлася перевірити сигнал тривоги:)
У 22му році мені мала все повторювала, що вона пропустила весну. Що її бачила, але не відчувала, не було запаху весни.
Я її дуже добре розумію. Тим більше, зараз щось схоже відбувається: очима ніби бачиш, як у кіно. Але решта відчуттів у цей кінотеатр не прийшли.
Нарешті яскраве сонце, до болю в очах. Всі дороги нашого району забиті машини з написом У або - нарешті! - Н, навчальні. У принципі, тут завжди полігон для тренувань водіїв на тихих вуличках, але цього року особливо багато.
Ну правильно, якось не хочеться померти через те, що ти не вмієш зрушити з місця машину.
Знову з усіх боків запитують, чи не буду я вивозити дітей з України. Не питайте, я не знаю, у мене нема відповіді на це питання.
Оплатила рахунок на 37100 грн на спанбонд для сіток. Іще десь 3500 грн буде доставка, решту суми, що там залишиться, закину дівчатам на основу для сіток.
Третя найтривожніша весна у житті. Можливо, ми її знову не помітимо. Але потім все одно буде літо.
Апд. Є! Дякую!!! Ви мега круті, зібрали. Завтра все купую, чеки будуть тут. Обіймаю!
- Тамара, ну як мама?
- Нічого, лікується. Рветься картоплю садити, та ми не пускаємо.
- Ну що Адамівна придумала? Якщо живий останусь, приїдеш набереш картошки скільки тобі треба. Хіба зараз будемо за таке щитатися?
Якщо.
А чого дзвонили, власне? Жінки у нашому селі наплели 50 основ. А сам матеріал для сіток закінчився. То вони просять, чи не поможу я їм купити пару рулонів агроволокна "защитного цвєту".
Друзі, я відкрила банку для короткого збору. Скільки на завтра зберемо, стільки й буде, решту докину своїми. Купимо не агроволокно, а спанбонд ось такого типу.
Хто не зовсім зрозумів з мого сумбурного допису - це прикордоння Сумщини, село під обстрілами. Місцеві плетуть сітки для військових, які стоять тут же на кордоні. Накривати пртрібно все, потреба дуже велика.
"Баби батують день і ніч", як сказав мій співрозмовник.
Оголосіть будь ласка весь список "державних функцій".
«Привласнення громадянином України державних функцій, зокрема…»
Мене непокоїть це «зокрема», яке ніби вказує на те, що крім телефонних дзвінків закордонним політикам є щось іще.
Чи підпадають під цю категорію волонтерські збори, якими ми закриваємо проріхи у виконанні державою своїх функцій? Ось ці всі машини, дрони, турнікети, тепловізори, РЕБи, міномети, снаряди, а також, наприклад, мобільні командні пункти - це ж ніби держава повинна була закупити і надати військовим.
А тероборона, яка з травматами і коктейлями побігла танки зустрічати? А екіпажі, які зараз вивозять людей і тварин з-під обстрілів? Яка цікава колізія: якщо держава в особі Верещук краде волонтерські фотки і видає їх за свою роботу, чи можна це вважати відновленням поцуплених державних функцій?
Ходить гарбуз по городу...
Це я як той гарбуз, усіх рахую. Батьки, дякувати богу, на два тижні у санаторії. Малого вивезла, старша донька сама виїхала, середню завтра відвезу.
Хоч на період шкільних канікул повипихаю всіх з Києва. Розумію, що це ілюзія безпеки, але можна нам хоча би ілюзію залишити?
Два-три тижні, - повторюю я собі. - Давай потерпимо два-три тижні, а потім буде легше.
А це ранковий звіт, машина номер 12 вже у хлопців, це для підрозділу "Спартан", збір ми проводили на початку березня.
Ось так і працюємо ми з вами, як на конвеєрі. Будь ласка, пишайтесь собою, подивіться, як багато ви робите для підтримки військових.
Я цілий день спостерігаю за цією історією, мені вона здається еталонною. Пам'ятаєте, ми колись говорили, що ми всі - краплі в океані, але кожна крапля і є океан.
Так от,у нас є Ірина Верещук, яка в собі уособлює океан зеленої влади.
На своїй сторінці у тг вона опублікувала фото евакуації 90-річної жінки з окупованої території. З підводки до фото складається враження, що Верещук або її міністерство мають стосунок до цієї евакуації.
Цілий день їй пишуть волонтери, які займалися вивезенням цієї конкретної жінки. Пишуть з обуренням, що їхнє фото і результат роботи використані для піару, хоча міністерство не має жодного стосунку до цієї акції.
І цілий день адмін каналу тре коментарі волонтерів. Тобто вони не захотіли додати уточнення, що це волонтерський проект. Не відповіли на звернення волонтерів, яким потрібна нагальна допомога у вивезенні людей. Вони не зробили нічого, крім того, що труть коментарі.
- Оксана, ти годувала котів без мене? У них вранці була порожня мисочка!
- Мама, вони мене підставляють.
Дуже складно читати експертів, які пояснюють логіку дій російської влади, опираючись на заяви цієї самої влади. Таке собі "ми знаємо, що вони брешуть, але давайте зробимо вигляд, що ми віримо, але насправді ні..." і так до безкінечності.
У мене від такого голова болить. Чи може болить від марш-кидків з пересадками, потягів і того факту, що вчора я тричі здавала квитки через зрив графіків руху.
Мені хочеться простих відповідей.
От наприклад: якщо путіну для стимуляції призову потрібно налаштувати такий страшний теракт, значить не все так просто у них з мобілізацією? І з мотивацією? І з підтримкою війни?
Ну тобто було б просто, вони б набрали тих додаткових триста тисяч, не розстрілюючи своїх гусей, ні?
Мені здається, вони так само на надриві та виснаженні ресурсів, як і ми. Просто блефують краще.
До речі, зловила себе на тому, що поняття не маю, які машини бізнес класу, які не бізнес
Ось цей мерседес, який ми саперам віддали - він бізнес?
Мені якось важливіше, що він гібрид, у хорошому стані, на сто перевірку пройшов, дрібниці доробили, рама ціла, не битий, наче не крашений :) ну і те що знайомий у Литві віддавав за помірну ціну
З доставкою і обслуговуванням 103 тисячі
По моєму, за такі гроші у нас значно гірші машини продають.
То що, треба було відмовитися від покупки, бо воно мерседес? Єдине застереження, що ремонт дорожчий, ніж для фордів, наприклад. Але він своє відпрацює ще до ремонту, зараз машина на ходу без зауважень.
З радістю послухаю людей, які знаходять кращі варіанти ціна-якості, може я чогось не розумію, може є якісь секрети чи місця, де вони купують інакше.
О, ну нарешті все на своїх місцях. Бо коли відповідальність за теракт на себе взяли ІДІЛ, я трошки розгубилась. Якось воно випало з традиційного сценарію. Але - ні. Все в порядку, все як завжди. П. - послідовність.
Читать полностью…
Горить російський нафтопереробний завод в місті Новокуйбишевськ Самарської області.
Читать полностью…
Я зараз їду рахівським потягом у плацкартному вагоні :) тому повною мірою насолодитися кадрами з москви не можу.
Вірю на слово, хто б там не стріляв, вболіваю за обидві сторони.
У саперів, яким ми збираємо на авто, не так давно відбулася реорганізація. Набрані нові люди, які пройшли навчання, отримали сертифікацію, і одночасно з цим вилізла діра з транспортом. Всі дотичні волонтери і бійці риють землю як хорти, щоб закрити цю діру.
Хлопці зверталися до Києва - я так розумію, до свого керівництва, звідки їм відповіли, що грошей нема. "У Києві дєнєг нєт". Я слухала про це у величезній тянучці, проспект Бандери застряг у дві сторони, і скільки бачило око, у чотири смуги стояли машини.
Стоп, Тамара, - сказала я собі. - Ти перетворюєшся на Саакашвілі, на офіс простих рішень. Не можна хапати пікапи на вулицях і відправляти на фронт. Це недемократично.
Ми підемо повільним шляхом, пташечка по зернятку клює, наклюємо на цю автівку, потім іще на одну, потім хлопці притягнуть свої авто з цивільного життя, і так переможемо.
Ну або зараз сюди влупить прямо на проспект, частина заліза згорить до дідька, а частину ми згребемо у совочок і віддамо на фронт. І так переможемо.
Ви ж розумієте, ми задаємо незручні питання не тому, що нам нічого робити чи ми зазіхаємо на дорогоцінний рейтинг Зеленського. Порівняно з тим, що чекає на країну і з якою перспективою ми зіткнулися, рейтинг Зеленського - це мізер, пил під ногами. Шкода, що сам він цього ніяк не зрозуміє.