Наслухаєшся всяких залаштункових історій, мутних планів гнилих людей, різних реальних ситуації що вже сталися, відбуваються і точно відбудуться, начитаєшся соцмереж і...
...так, руки опускаються, є таке, але весна надає льотний прогноз, ти йдеш на базу, розвертаєш колону і їдеш. Завантажити голову поточним колопотом - так, це про нас. Це, справді, допомагає витримати час "від каравану до каравану".
Ми сьогодні відвезли 2 КШМ (командно-штабна машине із причепом) і 2 ЛПК (лазне-пральний кмплекс). DAF YA, причепи, обладнання - все для армійської авіації.
Пів дня часу і "передача" на 4 188 614 гривень передана адресатам. Але на збиральному майданчику нові причепи і нові контейнери, нові бригади стають в чергу на КШМи, постачальники маякують, що готові до поставки нові колеса і fpv... нам дуже, дуже потрібні Ваші гроші.
Вас переповнює емоція? Конвертуйте її в допомогу. Коментар, репост, передрук - корисне все.
ПРИВАТ 24: 5169 3305 2068 6400
ІНШІ: 5375 4115 0177 8331
Щодо пересувних цирків та броні від мобілізації.
Що там, встановлені мінімальні критерії входження у бізнес? Ну типу якщо його пиняють на блокпосту, а він витягає з кишені клоунську пимпочку і вдягає на носа, то підходить чи ні? Типу, я цирк і тут гастролюю, руки геть.
Я бачу позитив у такому рішенні. Може тоді від "волонтерства" відпадуть ці сотні "фондів" і "благодійних організацій", створених виключно для відмазки бажаючих від армії. Перестануть ганьбити ідею і звалять за горизонт. Напевно ж пимпочку дешевше купити, ніж палету води і рулон туалетного паперу, з яким вони фоткаються у всіх соцмережах.
Хай буде одне велике шапіто на всю країну.
Власне, чому буде? Воно і так є.
Отже, як і більшість наших подорожей, ідея виникла спонтанно, коли я побачила на фб рекламу з неймовірно красивими квітами на тлі гір - крокусами.
Так от, West Rest Yaremche . Детальний опис турів дивіться у них на сторінці, так все і є
Від себе додам. Це жіночий локальний бізнес, фірмою керує місцева жителька пані Христина. Історик за освітою, багато років викладала в університеті.
Христина і її люди огортають вас увагою, як хмари вершину Говерли. Починаючи від персональної зустрічі під потягом і раннього заїзду без додаткової доплати і до індивідуального трансферу на вокзал у самому кінці. А між цими подіями було безліч милих дрібниць.
Про каву на вершині гори я вже писала. Або після підйому нам всім подарували шкарпеточки з крокусами.
Або величезний ланчбокс у похід, я обалділа, коли відкрила.
На кожному кроці ми отримували щось екстра, більше того, за що заплатили.
Маленька група, всього 6 чоловік, з яких чотири наших і ще дві дуже класних пані з Одеси. Постійна наявність транспорту, щодня з нами гід на повний робочий день.
По оплаті - дуже бюджетно, це одна з моїх найдешевших поїздок. Я, звісно, не вкажу суму - раптом там щось зміниться, щоб не вийшло незручно. Але, скажімо, за повну оплату при ранньому бронювання мені додатково знизили цінник на 15 процентів. Я впевнена, якби ми планували і бронювали все самі, нам би вийшло суттєво дорожче.
Поселили нас у готелі "У Марічки і Назара" під живописною скелею, близько до центру. Готель дуже навіть пристойний, великі номери, чисто, ковдри нормального розміру, все як люблю.
Їли ми як і всі туристи, один раз дорого і пафосно у "Над Прутом" (альтернатива - "У Якова"). Потім, як і всі нормальні люди, у ресторанчиках і кафе домашньої кухні, напр. "Коломийка" (або Затишок там же). Діти один раз бігали у Макдональдс, і хто я така, щоб їм забороняти.
У Буковель заїхали на пів дня, покаталися на підйомнику, зацінили масштаби будівництва і спокійно відчалили. Яке щастя, що ніхто з нас не лижник, з одного боку ми чужі на цьому святі життя, з другого ну і добре:)
За вікном співає півень. Малий:
- О, яка сигналізація!
Востаннє в селі він був 21 року, влітку, у рік перед вторгненням. Я запитувала його, села не пам'ятає
Зі зрозумілих причин писати багато не можу.
Причини такі, що не ворушаться пальці. І взагалі нічого не ворушиться, тому що ми пройшли у горах 15 км. Десь третину цього маршруту - рачки лісовим схилом, поміж корінням, камінням, багнюкою і тисячами струмків. Скандинавські палиці - геніальний винахід людства, дай боже здоровля гіду, який нам їх видав.
Навкруги дика і прекрасна природа, я давно не бачила нічого прекраснішого. Крокуси застали, трохи снігу на вершині теж застали. Висота підйому - 1.5 км. Діти у мене герої, навіть малюк дійшов своїми ногами. Оксанка чомусь не захотіла брати палиці і весь маршрут подолала на своїх двох, жодного разу не впавши - прогулянковим кроком :)
Наш гід, пан Юрій, виявився професійним фотографом, всю дорогу робив фотосесії величезною камерою, фото будуть пізніше.
А також баристою.
Як би це сказати, щоб ви повірили. Він пер нагору портативну кавомашину і все начиння, щоб там, на вершині на тлі крокусів, зварити нам найкращу каву у нашому житті.
Тільки зараз побачила новину, що Петро Порошенко передав 6 екскаваторів та іншу допомогу бригаді, яка захищає кордони Сумщини.
Боже, це ж моя Сумщина. Яка вигребла все що могла на оборону на рівні громад, де села віддали останні трактори на копання окопів, де росіяни рівняють із землею прикордоння, але наші люди все одно не здаються.
Де бути волонтером дуже страшно, реально страшно - ніхто не дасть гарантії, що чергове дрг не прийде під твій дім чи не прилетить адресний снаряд з того боку, де люди намагаються не афішувати і менше світитися, і де все одно неймовірно потужний волонтерський рух. Вони навіть примудряються направляти допомогу в інші регіони, "там потрібніше".
Тут зараз так чітко все видно, така проявилася ціна кожному слову і кожній обіцянці. Видно, чим займається районна і обласна влада, видно як реагують на біду, як поводяться по відношенню до людей. Чи ви думаєте, люди сліпі і нічого не бачать?
Порох привіз екскаватори туди, де воюють мої родичі, двоюрідний брат, сусіди і друзі юності. Десь там на самому кордоні наша хата чіпляється за свою землю корінням молодого саду.
Якщо хтось назве таку допомогу піаром, хай буде піар. Ми за будь який піар, якщо він екскаватор.
❌ Що відбувається по "справі" РОМАНА ЧЕРВІНСЬКОГО:
🔻 Спливає рік його ув'язнення.Суд має або звільнити пана Романа, або висунути звинувачення. Але вони не хочуть нести відповідальності, але й не можуть ослухатись команди з опи. Саме тому хворіють, йдуть у відпустку, "мінують" суд, й навіть намагаються перенести розгляд справи в Кропивницький. Будь-що, аби не займатись цією ганьбою.
‼️Сьогодні призначили розгляд на 11-30. Відмінили - "захворів" суддя. Через годину суддя одужав, й розгляд призначили на 13-30. Думали, ніхто не приїде? Але ніт, людей повний зал, приїхала з Кам'янця мама пана Романа. Геть вимучена...
О 13-30 засідання знов відклали до 14-30, бо ці раптові переноси порушують процедуру - адвокатів не вчасно попередили. А на 16-30 апеляція в Апеляційному суді. Це Солом'янська площа. І там поки суд "заміновано". Самі себе вже мінують.
‼️Вже давно йдеться про переніс розгляду справи до іншого міста!
Творять, що хочуть. Вірять, що за всю цю ганьбу не доведеться відповідати
📝 Iryna Aleynikova
У нас кілька днів був такий шквальний вітер, що я боялася йти до магнолій. Думала, пооблітали всі до однієї, це ж немислимо втриматися.
А от і ні. Висять наче так і треба, чіпляються своїми лапками - чи що там у них є? - за життя і нікуди не думають відступати.
Будь як квіточка, - кажуть вони. - Ти зможеш :)
Друзі, ми зібрали приблизно 55 відсотків двигуна для саперів. Потрібно зібрати ще трошки, але вже менше, ніж було :)
Я розумію, чому такі збори туго ідуть. По перше, їх багато, дійсно багато. По друге, є якесь підсвідоме упередження проти ремонтів, бо це бездонна бочка. Кожен, хто стикався з капремонтом двигуна, наприклад, переживав момент, коли хотілося скотити машину у прірву і забути, що вона була.
Але моя персональна думка така, що на фронті потрібно ремонтувати все, що хоч трохи підлягає відновленню. Дефіцит транспорту страшний. Але якщо у мирному житті без машини можна піти пішки або поїхати на автобусі, то на війні все не так.
Я прошу вас підтримати хлопців. Повірте, вони вкладались у цей дов... довершений двигун як могли, він у них уже 15 тисяч виїв. Але все одно доводиться міняти, інакше ніяк.
Машину вже відтягнули у тил, все в принципі готове до ремонту.
Цікава новина надійшла з Кропивницького.
Мешканець Кропивницького, такий собі Малежик, за даними СБУ, давав ворогу інформацію про переміщення та розташування ЗСУ на військовому аеродромі «Канатове», а також закликав нанести удар по аеродрому. Мав при цьому анекдотичний позивний "любитель портвейна".
Так ось. Він на днях отримав умовний термін. І вийшов на свободу.
А судять і тримають під вартою Романа Червінського...
Я не знаю, чи доречно про таке розповідати, але цей рукопис мені переслав друг, він же батько моєї доньки, він же колишній чоловік. У ЗСУ з лютого 22го, доброволець. Дружимо ми вже майже 30 років, всі інші моменти життя давно розставило на свої місця. Але не в тому суть.
Пише мені - Тамара, у нашому підрозділі є надзвичайно крута військова, легендарна людина. А ще вона поетка. Подивись на вірші, а?
Хто ж тут відмовить, я сіла погортати збірку. За кілька годин відірвалася і почала наярювати нашій видавчині, Ірині Білоцерковській, у всі дзвони: так і так, будь ласка, по можливості прямо вже читай!
Насправді я не сумнівалася, що книгу приймуть до видання. У кого - кого, а у Іри око заточене на такі речі, вона в житті не пропустить дійсно класний матеріал.
І ще я дуже зраділа, коли авторка пізніше доповнила вірші прозовими новелами, вони теж прекрасні.
Щиро бажаю Ірині Бобик яскравого дебюту. І від душі дякую за захист, хай бог береже і вас, і ваших побратимів.
А читачам, які сприйматимуть цю збірку свіжим оком, трохи заздрю. На вас чекає приємне відкриття.
Передзамовлення на "Двоїну" Ірини Бобик відкрите у Видавництво Білка .
Друзі, потрібна допомога ще одним саперам, інженерно-саперний взвод 405 батальйону 32 бригади, куп'янський напрямок.
На щастя, потрібна не ціла машина, а тільки половина. Чи третина.
У них остаточно навернувся двигун, у який уже було вкладено 15 тис гривень. Але більше ремонту він не підлягає.
Тому ось такими підручними засобами у майстерні "Під Абрикосою" двигун зняли, але у дірку, що утворилася, потрібно терміново встановити заміну. Ну бо без цього не хоче їхати ніяк :)
У хлопців є своїх 15 тисяч на це діло. Просять допомогти рештою суми, це десь іще 40 тисяч, якщо судити з цін на олх.
Я відкрию банку, сподіваюся ми витягнемо таку суму. Дякую.
Такий випадок, коли я сам у шоці й відчуваю повне благоговіння перед наукою. Це не просто про РЕБ, це куди й куди більше.
Пів року роботи вчених, конструкторів і військових. Пів року, а не роки — банально немає часу, у нас війна тут і зараз. 150 000 000 гривень витрачених виключно на НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) і без копійки державних коштів, лише і виключно зусиллями Петро Порошенко. Десятки випробувань, доробок, удосконалень. У цих п'яти місяцях і два місяці "бойової" роботи тестового комплексу. І бойова робота полягала в прикритті гармат однієї з артилерійських бригад. ЖОДНОЇ поразки наших гармат усіма цими Ланцетами та іншими ФПВ дронами. ЖОДНОГО!
Сьогодні передані перші п'ять СЕРІЙНИХ комплексів "Ай-Петрі СВ", а виробництво розгортається в повну силу. Передані перші серійні комплекси, які "закриють небо" для ворожих ударних і розвідувальних дронів на шматочку фронту, на досить великому шматку. І проєкт тільки-но починається, тільки-но розгортається, завдяки зусиллям вчених, конструкторів, військових і волонтерів.
І так — цього разу абсолютно "військова" ситуація, коли навіть зовнішній вигляд всього комплексу не можна показувати. Лише фрагменти, лише кусочки мозаїки. Не можна розповідати про алгоритми роботи (я, якщо чесно, дуже нечітко зрозумів). Не можна говорити в яку військову частину це передано. Але от можна сказати, наприклад, що у зоні роботи першого комплексу зійшли з розуму російські керовані бомби. Ті самі, що кілька місяців тому зробили так багато лиха в Авдіївці. Просто зійшли з розуму і падали без детонації!
Проєкт тільки починається. Але це буде дуже класний проєкт! І ми допоможемо, як зможемо і чим вміємо — в цьому комплексі машина управління створена на базі нашого улюбленого DAF Leyland. Нам з вами є чим пишатися і є куди докладати зусиль!
💳 ПРИВАТ24: 5169 3305 2068 6400
💳 ІНШІ БАНКИ: 5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal: wingman2006@mac.com
🌐 USDT (TRC20): THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
Я б хотіла задати Мар'яні Безуглій уточнююче запитання.
А чому вона вважає, що вторгнення не було б, якби у 2019 році переміг Порошенко?
Бо відповідь на нього дуже важлива.
Те що слуги свідомо таранили лінії оборони, які створив ПП і свідомо послаблювали країну - нам було очевидно з першого дня. Але виходить, що їм також - більше того, вони нарешті проговорили це вголос.
Але чому саме зараз?
Як би хотілося перескочити на альтернативну гілку нашої історії. Тим більше, ключова розвилка була зовсім нещодавно, на наших очах, при нашій пам'яті.
Як хочеться жити у тій іншій реальності. Як хочеться знову просто поговорити з тими, хто загинув. Просто побачити і обійняти хоч іще один раз.
Слуги знущаються з нашого горя. Не здивуюся, якщо Безугла напише, що вона знову "пашутіла".
Як собі зробити проблему на рівному місці і героїчно її вирішити.
Я купила тканину для сіток із доставкою на прикордоння з магазину, що логічно.
А далі захотіла як краще.
Кажу продавцю, оформіть на мене, я у додатку нової пошти оплачу, а потім зміню одержувача на реального з села. Це для того, щоб гроші з карти на карту даремно не ганяти, бо сума доставки немала, 3350 грн.
Ну далі зрозуміло. Виявилося, що одержувача може змінити тільки відправник - це півбіди. Але при зміні одержувача також скасовується оплата! І повернеться мені на карту впродовж десяти робочих днів.
Скільки користуюся послугами нп, не знала про цей нюанс.
У кінцевому підсумку все добре, спанбонд частково вже в одержувачів, а частково поїдуть другою ходкою, бо за раз все в машину не влізло :) 7 рулонів по 260 м. кожен.
Друзі, яка прекрасна новина
Виявляється, російський церковний МАФ на території істричного музею, який російська церква встановила мало не на фундаменті Десятиденної церкви, не демонтували через те, що у бюджеті не було коштів на демонтаж, а церква-окупант не збиралася за це платити.
Так, вони у нас дуже вільно почуваються і нічого не бояться.
Вчора Музей оголосив збір коштів на демонтаж. За добу українці накидали з надлишком.
Я б хотіла, щоб демонтаж розпочався нарешті і на нього запросили усіх бажаючих. Я б абсолютно безкоштовно відколупала б там щось
Перше, що я прочитала по приїзді до Києва, - це те, що водій-удошник убив на фунікулері 15-літнього підлітка. З криком "зараз ми перевіримо, як ти готовий родіну защіщать", штовхнув того у вікно вагончика, хлопець порізав уламком скла шию і помер на місці. На очах своїх друзів, таких самих школярів.
Зараз убивця "співробітник правоохоронних органів" відсторонений від виконання обов'язків. На сторінці Управління державної охорони коментатори висловлюють співчуття... йому. Мовляв, шкода хлопця, зламав собі життя.
Я правильно зрозуміла з новин, що ідеться про співробітника президентської охорони?
У жодному разі не можна замовчати цю справу.
І принагідно задати питання Зеленському, скільки ж людей його насправді охороняє, навіщо стільки і чому при такій катастрофічній ситуації на фронті у нас армія правоохоронців у тилу вже перевищує кількісний склад ЗСУ (за суб'єктивними враженнями)
Так, це три різних питання, я знаю.
Не знайду слів, щоб висловити співчуття родині убитої дитини. У мене, зовсім чужої людини, але теж мами, вже голова вибухає від сліз.
Наша завершальна підбірка фото з цієї подорожі. Ми вже їдемо додому і за відчуттями цих три дні у Карпатах можна порівняти з повноцінною двотижневою відпусткою деінде.
Повне перезавантаження фізичне і психологічне, якщо сюди я їхала сповнена страхами і панікою, не розуміючи, скільки ми всі і персонально я ще витримаємо, то назад повертаюся сповнена вдячності.
На в'їзді у Буковель висить бігборд: "Дякуємо Богу за все". Ми пирхнули у кулак, звісно - Буковелю таки є за що дякувати, але у цьому щось є.
Я персонально вдячна за батьків і дітей. За те, що поки що вдається радувати і тих, і других, за те що діти ростуть і я можу бути максимально близькою до них.
За те що ми живі. За те, що в Україні ще лишилися незаміновані ліси і гори з вільним доступом, і поки що ми можемо скочити у потяг і на ранок бути тут і все це бачити на власні очі.
Ключове слово "поки що", і ніхто не знає, як довго ще буде така можливість. Дорікаю собі, що свого часу не поїздила сама і не повозила дітей у Крим. Що прогавила Херсонщину, ми не побачили ні рожеві озера, ні Асканію, ні Джарилгач.
Ось вам кілька карпатських краєвидів. І до речі,я вдячна вам, що читали і підтримували. В очі мені поки що ніхто не прийшов з негативними коментарями, а що там поза очі говорять, мені невідомо. У наступному дописі розпишу деталі, у якого оператора брали тур і де зупинялися.
Я щойно вчора спустилася з гір у буквальному сенсі, мені можна гальмувати
Раз-по-раз переглядаю відео з падінням ікони біля Папи. Вона така громіздка, на такій важкій тумбі, яку кілька охоронців заледве піднімають. І завалилася від одного єдиного пориву вітру. Це все таки символічний знак.
А друге - дивовижна реакція присутніх. Папа і кардинали сидять нерухомо, голову повернув аж один із них,і це не Папа. Якби всі не писали, що це реальне відео, я б подумала, що монтаж, наклали одне зображення поверх іншого.
Що з ним, він під дією препаратів? Чому така загальмованість? До слів Папи про Україну дослухаються мільйони людей, він активно формує ставлення до військової допомоги нам.
А знаєте що сьогодні за день?
А сьогодні, я завершив вичитку рукопису і передав мій новий роман редактору.
Так. Я видаю свій новий роман. Так, видаю перебуваючи в ЗСУ. Життя триває - і ніщо не зупинить книжку, час якої настав!
"ПТАШНИКИ"
Художній роман про пілотів БПЛА. Про нинішню війну і про той її бік де "Лелека", "Мара", "Валькірія" та "Довбуш" - це бойова зброя. Апарати - безпілотні і літальні.
Роман написаний на смартфоні - від і до. Я почав його під Бахмутом. Писав під Вугледаром. А завершив вже в інструкторах - під свіжими враженнями про фронт.
Роман написаний. Над романом - працюють. Все буде.
На фото - я ще в часи АТО. Безпілотники я водив ще до того як це стало мейнстримом. Навіть навчав на них - ще тоді.
Тепер про це буде роман. Буде!
До речі, це вже другий роман, який я видаю після повномасштабки. Коректуру "Третього вибору Мазепи" я вичитував на позиціях під Києвом.
Якщо час не марнувати на дурниці - його вистачає багато на що.
На сувенірному ринку у Яремче:
- Доброго дня. А можна подивитися ось цю шапочку?
- Доброго дня, пані Тамаро.
Все, від сьогодні я зрозуміла, що потрібно принаймні розчесатися, незалежно від того, як далеко від дому я від'їхала. Місць, де нас не знають, стає все менше :)
Вибралися на вихідні з дітьми у гори. Сьогодні мали екскурсію стежками Довбуша через печеру Довбуша до скелі Довбуша :) потім до водоспаду у Яремче, далі за сувенірами, тоді в абсолютно неймовірне містечко гобітів, такої милоти в житті не бачила, і наостанок музей гуцульських старожитностей з лекцією про побут гуцулів і про мольфарів.
Ну і грибну юшку поїсти над рікою і банош, це святе.
Наповнені враженнями по вінця. І найдивніше для мене те, що в Україні досі є місця, куди можна ось так спонтанно рвонути за порівняно невеликі гроші. Де вас підхоплять о сьомій ранку, зразу поселять і нагодують. І будуть з видимим задоволенням все показувати і розказувати. Ах, яка у нас гід Юля була сьогодні, ви просто не уявляєте!
Я так пишаюся українцями, які в цих умовах все одно розвивають свій малий бізнес, будують, придумують якісь нові цікавинки для туристів.
У Києві знову відкрилися магазини Зари та деяких інших брендів, люди повиносили там усе включно з манекенами, зробили мережі річний виторг за три дні.
Когось це дивує і обурює, але як на мене, не треба обурюватися.
Відносно легко критикувати, якщо ти – ну або я, хай буде – можеш спокійно поїхати за кордон і там купити все що хочеш. Або вмієш користуватися міжнародним шопінгом, знаєш як ту саму Zara замовляти з іспанських магазинів чи джордж дитині з Англії.
Багато хто сидить тут безвилазно і сидітиме до кінця війни. У них нема особливого вибору.
Далі, повернення мережевих магазинів – це завжди хороша ознака, це позитивний сигнал іншим компаніям, це величезна кількість робочих місць, про які ми часто і не здогадуємося. Я колись цілий рік одному такому бренду перекладала їхні безкінечні політики, програми і внутрішні сайти для персоналу, теж робота непогана така була.
Ну і ще один факт, який ми ніяк не можемо осягнути у своїй бульбашці. Це ми підтягуємо паски, це у нас падають донати, а потреби на фронт наростають як сніговий ком. Але у людей в цілому досить багато вільних грошей на руках. Якщо вас не озадачили, наприклад, дані щодо ігрового бізнесу, то я вже не знаю… Так і будете дивуватися до кінця життя. Це не добре і не погано, це об’єктивна реальність, країна живе, у країні крутяться гроші, у когось цих грошей більше, у когось менше.
Ну і наостанок. Відкриють знову Ікею, я теж стоятиму там у черзі. Не тому, що не можу жити без їхніх тарілок і свічок, а тому, що не росіянам вирішувати, у яких магазинах мені ці тарілки купувати.
У дитини у ліцеї скорочують 25 відсотків вчителів через брак фінансування.
Один з кращих навчальних закладів України, топ-5 за результатами зно / тестування.
Мені дуже шкода, можу тільки порадіти, що десятий клас вона тут закінчує, ну а наступний уже випускний. Нам пощастило.
Цих дітей та їхніх викладачів дуже легко витіснити за кордон, з руками і ногами заберуть. Але значно важче потім буде повернути в Україну.
Їх і так мало, камерний навчальний заклад із надзвичайно складною програмою. Випускники цього ліцею - штучний "товар", золоті голови. Держава б мала всіма силами підтримувати колектив, не рахуючись із витратами, тому що це перспектива, це наука, інженерія, майбутні високі технології. Таких шкіл у нас - на пальцях однієї руки можна порахувати.
Але такими темпами рахунок ще скоротиться.
Дивлюся у вікно і гадаю, чи можна у разі чого вважати страховим випадком «машину віднесла за обрій піщана буря». Ці думки налаштовують на філософський лад, тому напишу вам щось хороше. Дійсно хороше.
Півроку тому Петро Порошенко вклав більше 150 мільйонів у розробку «глушилки» нового покоління – комплексу «Ай-Петрі СВ», який складається з РЕБу, радіолокаційної станції, антидронового пристрою, зв’язку, автономного живлення, пікапа, штабів управління.
Ця штука не просто збиває з курсу дрони, вона перехоплює управління. У зоні випробувань комплексу підтверджене падіння керованої бомби без детонації. У артилерійської бригади, яку у тестовому режимі прикривав цей комплекс, за два місяці жодної втрати від ланцетів та іншої зарази на гарячому напрямку.
Про такі речі говорять – здатна змінити розклад на полі бою. І навіть щось там переломити у ході війни.
До розробки були залучені кращі технічні команди України, висока інженерія. І все це без копійки державних грошей, на приватній ініціативі людей, які добре уявляють проблему і мають шалену мотивацію до її вирішення.
Як у тому анекдоті про «маю час, маю натхнення». Тільки проблема у тому, що часу у нас якраз нема. 5 комплексів уже передані бригадам. Але потрібно більше, значно більше – амбітна мета прикрити всю лінію фронту.
Так, проект реалізується коштом Порошенка. Але Справа громад вирішила долучитися до збору, щоб виграти цей дорогоцінний час. Потрібні вантажівки для пунктів керування, потрібні комплектуючі, багато чого потрібно – крім «розумної» і дуже дорогої начинки, там іще безліч деталей зі складною логістикою.
Будь ласка, долучайтеся. Це дійсно дуже амбітний проект, але факт той, що ніхто крім нас цього не зробить.
💳 ПРИВАТ24: 5169 3305 2068 6400
💳 ІНШІ БАНКИ: 5375 4115 0177 8331
🌎 PayPal: wingman2006@mac.com
Відсьогодні у Гаазі запрацював міжнародний Реєстр збитків, заподіяних російською агресією. Подати заяву на відшкодування можна через «Дію», повідомив очільник Мінцифри Федоров. На першому етапі приймаються заяви про знищене або пошкоджене житло.
Згодом зʼявиться можливість подавати заяви про вимушене переміщення, шкоду життю, здоровʼю, тортури та сексуальне насильство. Потім скарги зможе подавати бізнес і держава.
За першу годину функціонування Реєстру збитків заяви на компенсацію подали вже 18 українців, повідомив міністр закордонних справ Кулеба.
Відео: Telegram/FEDOROV
"У нас тут одна є, вона сама по чотири сітки за тиждень плете. Каже тільки - мені каву і сигарети підносьте, і все"
Я не зна, може вам буде легше від думки, що саме зараз на прикордонні жінка плете сітки одночасно двома руками. Вона не любить, як на неї дивляться. Іноді здається, що смужки тканини довкола неї живі, вони шурхотять суголосно і лягають у візерунок, як дресировані змії.
У хаті сильно накурено. Їй варять каву і підкурюють сигарети, не відволікаючи від роботи.
А це машина, до якої ми долучилися частково - пам'ятаєте збір на 50 тисяч на пригон з Англії і ремонт?
То ось вона, пригнана, відремонтована і вже у хлопців. Навішують останній навіс і з завтрашнього дня вже буде в роботі.
Дякую всім, хто взяв участь у зборі.
Мені здається, для нас цей день іще багато років не буде днем сміху, а днем великої особистої втрати.
Вибачте, але я скажу як думаю. Добровольцями першої хвилі після вторгнення затикали діри в обороні. Там де мали стояти війська на укріплених позиціях, там де мали бути неприступні бетонні бункери і точки ведення вогню, мінні поля у три накати, де мали підриватися мости і залізниці - там виявилися тільки вчорашні цивільні, які взяли в руки автомати три дні тому.
А чи багато навоюєш автоматами проти танків?
Вічна пам'ять вам, дорогий друже. Ви так багато могли б зробити і для своїх рідних, і для України. Ви були і лишаєтесь незамінною людиною. Пробачте нам, що не вберегли. Вас дуже сильно бракує
Кажуть, сьогодні річниця першого туру виборів Зеленського?
Я не буду ридати з цього приводу - я відридила рівно п'ять років тому.
Моя думка лишилася незмінною: його не можна було обирати.
Але хотілося б, щоб ми свіжим оком глянули на перелік кандидатів першого туру і взялися за голову. Як можна було допустити таку кількість запроданців, відкритих російських агентів, ворогів України і психічно хворого до боротьби за найвищу державну посаду?
Балашов, Богословська, Юрій Бойко, Вілкул, Ататолій Гриценко, Каплін, Ківа (!), Олександр Мороз, Петров (той самий з ютубу), Смєшко, Тарута, Юлія Володимирівна, Олександр Буковель-Шевченко...
Скажете, такий перелік є пропорційним відображенням профілю і цінностей суспільства? Ніколи у житті. Якби суспільство було таким, як цей перелік, ми здалися б у 22 році, війна б закінчилася за три дні капітуляцією України.
Суспільство на голову переросло цих корумпованих, ненависних до України діячів, які купили собі місця у списках "еліти", так ніби це комерційний конкурс, за перемогу у якому достатньо заплатити.
На питання - як же переміг Зеленський при такому класному народові? У мене одна відповідь, яка теж не змінилася з 19го: обманом. Гарно продуманою брехнею, яку навіть вигадав не він, а зачитав із суфлера.
Але можна довго обманювати одну людину або коротко всіх. Неможливо довго дурити всіх, і час Вовиного "довго" логічно підійшов до завершення. Вони, до речі, це розуміють краще за нас, у брехунів і шахраїв добре працює чуйка. Тому і смикаються.