10546
Канал авторки Тамара Горіха Зерня. Про політику, війну, побутові спостереження, власні міркування. Коментарі іноді модеруються, іноді ні, як під руку попаде.
"Будь ласочка, хоч один мавік!"
Я збилася з рахунку, скільки разів отримала такі повідомлення останнім часом. І скільки разів відмовляла одними і тими ж словами: вибачте, хлопці, не можу. Мені дуже шкода, але я не зберу на мавік, ми ледве на машини збираємо...
З надією, що знайдуться якісь інші волонтери, які зберуть їм на ці мавіки, на реби, на цукорки і на весь той безкінечний список потреб, які розгортаються перед нами як прірва. І ти така маленька-маленька перед цією прірвою.
А ще дехто пише - ви не образилися? Ми ж ніби звітували про всі витрати, щось не так? Чому ви замовкли?
А я не замовкла, мені просто нічого сказати. Вони під Покровськом або під Херсоном, вони на Курщині, і я просто не розумію, як можна воювати з розрахунку на волонтерів, коли війна вийшла на такий технологічний рівень, коли проти нас така добре оснащена орда. Ми не закриємо донатами навіть нагальні потреби, це неможливо.
Петро Порошенко щойно показав триста нічних мавіків, які його фонд закупив і відправляє на фронт. Також він до нового року законтрактує у Європі іще 200 штук.
Крім того, логісти фонду Порошенка ще раніше забронювали 700 мавіків, але переуступили цей контракт бригадам. У військові підрозділи останнім часом зайшли якісь гроші, але кожному, хто займався такими закупівлями, відомо - гроші навіть не третина справи. Найважче знайти товар, дочекатися черги у виробника і потім ввезти в Україну.
Це те, що мало робити Міністерство оборони. Це мали б робити державні закупівлі, і той факт, що затикання дір перекинули на бригади і волонтерів - свідчення величезного системного провалу.
Я вдячна ПП, що він стоїть на підхваті і робить все можливе на своєму рівні. Але це тимчасове рішення, війну неможливо виграти зусиллями волонтерів.
Друзі, є!
Мету банки досягнуто, кошти зібрані
Пан Тарас завтра повертається з Херсона у Франківськ і відправляється за машиною.
Побігла з радісною новиною до хлопців
Дякую!
Друзі, щоб перетворити нашу передріздвяну історію на різдвяну казку, потрібно зібрати ще 46 тисяч гривень.
Щойно збір закриється, закрутяться зовсім інші коліщатка. Пан Тарас саме повернеться з Херсона, куди він погнав чергову машину, і рлзвернеться на Естонію, за позашляховиком для наших піхотинців.
Нагадаю, що хлопці самі зібрали двісті тисяч і попросили нас дозбирати решту, а це 180 тис. 134 тисячі вже є вашими зусиллями.
За 2024 рік це 52-га передача допомоги від Фонд Порошенка та ГО Справа Громад для ЗСУ і... ні, не остання.
Я бачив командирів бригад та начальників логістики, я бачив командирів полків та батальйонів, командирів рот, взводів та звичайних "роботяг війни". Я бачив десятки знайомих облич та десятки тих, з ким ще не знайомий. Вони всі були у пікселі. І жодного разу я не чув, щоб на фронті та біля нього з щотижневими вантажами допомоги на десятки мільйонів гривень були якісь представники влади. Не знаю чому... може маршрути різні, га?
І ще. Вчора був переданий черговий ЗВИЧАЙНИЙ вантаж на майже мільйон доларів. Там були екскаватори та сотні коліс, там були тисячі фпв-дронів та десятки зарядних станцій EcoFlow, там були купольні системи РЕБ та дизельні автономні пічки. Загальна вартість вантажу, нагадую, по актах прийому-передачі - за 40 000 000 гривень. Внесок донатів, яку зібрала Справа Громад там менше 2 000 000, а решта — особисті кошти Петро Порошенко.
Це — щотижнева робота, щотижневі вантажі. Отримували допомогу цього разу:
- 80, 82, 95 бригади ДШВ
- 27, 43 та 47 артилерійські бригади
- 54 та 132 окремі розвідувальні батальйони
- 170 полк логістики
В мене особисте прохання — притягніть, будь ласка, якусь знайому вам зеленувату плісняву. Хай вона скаже тут, публічно, що вчора Порошенко сфотографувався та потім забрав вантаж назад. Чи, що він піариться коштом донатів звичайних людей. Дуже прошу, може таких знаєте? Бо вони сміливі тільки у своєму власному болотному середовищі.
Це була 52-га поїздка цього року з допомогою доля ЗСУ та не остання цього року. Продовжуємо, попри всі закидони.
І якщо є бажання допомогти у нашій роботі - ви ж знаєте як ми це чекаємо!
💳 ПРИВАТ245169 3305 3948 0845
💳 ІНШІ БАНКИ4441 1110 5583 1634
🌐 USDT (TRC20)THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX
🌎 Всі реквізити:
https://spgr.org.ua/uk/donate/
Я навіть не знаю, чи починати все спочатку.
Обережно намацуючи ногою лід, з готовністю втекти у будь-який момент, повідомляю, що Білка відкрила передзамовлення на мою нову книгу "Шептуха".
Знову :)
Сподіваюся, цього разу сайт не зламається, і охочі купити книгу зроблять це у цивілізований спосіб, а не як у черзі за яйцями у радянському гастрономі.
Користуючись заминкою, сьогодні запитала у дівчат, чи не можу я щось іще підправити у рукописі. Іра осіла на диван, але навіть голос не здригнувся.
"Так, звісно. Це нам затримає вихід на пару тижнів, але якщо ти вважаєш..." - "Уже не вважаю, хай буде як є."
- Ти знаєш, - додала видавчиня, - може ми вкладемо якусь листівку із замовлянням на смерть ворогам? У цієї книги така енергетика, що має спрацювати.
https://belkabook.com/product/sheptukha-tamara-horikha-zernia/
Через обстріл військами РФ Голосіївського району Києва пошкоджений костел святого Миколая. Наслідки атаки показали у КМВА.
Фото: Telegram/КМВА
Прокоментую двома словами і більше до цієї теми не повертатимусь.
Колишня співробітниця редакції сторінки "А що там у ПП" виклала скріни із закритого редакційного чату, датовані 19-20 роками.
Скріни обрізані так, що дати не видно, і тому складається маніпулятивне враження, що ідеться про діяльність одного з волонтерських фондів після 22го року.
Насправді члени редакції спілкувалися у закритому чаті щодо персоналії політика / політиків, які балотувалися на президентських, парламентських і місцевих виборах у 19-20 роках.
Що стосується благодійного фонду імені цього політика. Я не є донатором цього фонду, тому не вважаю за потрібне коментувати його діяльність.
Що стосується дописів конкретної пані, яка користувалася нашою довірою, збирала з нашою допомогою кошти на заявлені нею потреби - мені шкода, що ми так необачно наділили її повагою і симпатією, дослухалися до її думки і раділи її успіхам. Цей душевний ресурс можна було використати інакше.
На даний момент я не слідкую за її кар'єрою, і пишу цей допис тільки тому, що через треті руки доходять якісь рухи. Зі свого боку можу сказати, що ніхто з колишніх членів редколегії не збирається опускатися до подібних методів
Не так давно у мене заглючили ваги. Хитро так, показували весь час одну й ту саму вагу.
Я не могла зрозуміти, у чому справа. Ніби фізична активність є, стараюся. Всі довкола кажуть, що я схудла, та я і сама у дзеркалі бачу. Але цифра на екрані нерушима.
Я потім змінила батарейки і була приємно здивована. Але до того не раз і не двічі думала все покинути, бо толку нема.
Я перепрошую за таку побутову аналогію до серйозної справи, але щось подібне бачу у політиці.
За соцопитуваннями все стабільно, у Зеленського рейтинг, а у Порошенка антирейтинг, нічого не змінилося.
Але чому тоді всі як з цепу зірвалися з усіх сторін мочити ПП? Підзабуте вже слово "порохоботи" витягли, і виходить, що ці порохоботи несвідомо для себе усім на капці наступили.
І нові перспективні обличчя незадоволені, і регіонали, і слуги аж битися у Раді кидаються...
А що це з вами таке, шановні? Чого така паніка? Вибори ж без вас ніхто не оголосить, то чого забігали?
Можете собі уявити, з яким офігінням я стежу за спробами Білки підняти сайт і все-таки запустити передзамовлення книги.
Напевно, з таким же відчуттям Зе спостерігав, як горить Нотр-Дамм після його візиту. Блін, та за шо? :)
Прошу дівчат, згенеруйте мені картинку сумного Горіха з компресом на голові. Ну от.
Щоправда, компрес у вигляді хінкалі, зате АІ ще від себе додав щось на словах ;)
Просто нагадаємо.
Діяльність проросійської політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» («ОПЗЖ») заборонена в Україні з 15 вересня 2022 року рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України.
Суд прийняв рішення про заборону «ОПЗЖ» на підставі указу Президента та рішення РНБО. Вони ґрунтувалися на доказах деструктивної діяльності партії, зібраних у межах реагування СБУ на загрози національній безпеці.
У повідомленні прес-служби СБУ сказано: «Йдеться про демонстративну підтримку та популяризацію агресивної антиукраїнської політики рф, як на рівні керівництва, так і рядових її членів. «ОПЗЖ» ретранслювала офіційну позицію країни-агресора щодо України та завдавала значної шкоди інтересам нашої держави. Встановлено причетність провідних функціонерів «ОПЗЖ» до діяльності, що створює реальні загрози національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.»
Нема жодного виправдання присутності депутатів від ОПЗЖ у Верховній Раді.
Голосування за законопроекти Зеленського – не виправдання.
Затикання дірок у міфічній «монобільшості», якої насправді не існує – не виправдання.
Участь у фальсифікаціях керівництва ВР, шпигування на користь росії у парламентських комітетах, розпил бюджетних коштів, напади на Європейську солідарність, спроби кулаками забивати неугодних у сесійній залі – теж не виправдання.
По суті, ми маємо подвійну узурпацію влади в Україні.
З одного боку президент, термін повноважень якого минув, але який відмовляється перейти у статус в.о., і тим самим закладає бомбу уповільненої дії під усі акти, підписані ним шляхом самозахоплення влади.
З другого, партія президента у Верховній раді, яка не має достатньої кількості голосів для статусу монобільшості, а відповідно, зобов’язана укласти формальну коаліцію з іншими парламентськими фракціями, відправити у відставку нелегітимний уряд від слуг і сформувати новий коаліційний уряд.
Всього цього не відбувається, двері парламенту зачинені для преси і громадськості, трансляції не ведуться, хоча канал «Рада» отримує фінансування на рівні провідних національних каналів. Для відвернення уваги слуги і опзж-сти влаштовують бійки і скандали.
Вибачте, сміюсь
За п'ять хвилин передзамовлення ми поклали сайт "Білки" :)
Це має щось свідчити про настрої читацького ринку, але я не можу вгадати що, бо у мене істерика :)
А де ваші письменники? - запитають вони нас. - Пред'явіть їх, покажіть когось, хто пише краще за наших булгакових і пушкіних.
Он вони там, - скажемо ми. - У могилах, ви їх убили.
Подивіться за посиланням, там відео Жені Духопельникової. Вона готувала перевидання своєї книги у «Білці», а також працювала над новим рукописом.
https://www.facebook.com/100007894022679/videos/623070823385600
Прийшла до мене дитина ось із таким тортом.
До початку передпродажу книги лишилися лічені дні, але підтримку від своїх головних читачів я уже маю.
Марія Воротило , дякую!
ПОРОШЕНКО ПРОПОНУЄ ЄДНАННЯ. ПОКИ...
Петро Порошенко дав розлоге інтерв'ю журналісту Віталію Портнікову. Ви бачили? Обов'язково подивіться.
Що мене вразило?
Перше. Петро Олексійович наголосив. Ви не любите Трампа? Ви просто не вмієте його готувати. Тобто - не вмієте з ним розмовляти. Особисто я згоден і з Портніковим, і з Порошенком, байки про якусь проросійськість Трампа - лише байки. З тим же успіхом можна просторікувати про прокувейскість Буша чи про афганскість Обами. Проблема Трампа в тому що він непередбачуваний. Але цю проблему можна робити перевагою - якщо уміти з Трампом говорити. Зелена влада з ним говорити не вміє - і це вже проблема не Трампа.
Олексійович натякнув: "Хочете говорити з Трампом - спитайте мене як?".
Друге. Олексійович дав зрозуміти, що ніякого "плану Трампа" по Україні наразі може не існувати. У нього склалося саме таке враження. Все наразі зибко і невирішено. З Трампом і його командою треба говорити. У смарагдових з цим - горе-лихо.
Третє. Ідея "Уряду народної довіри" вже застаріла. Тепер актуальна тема Уряду національного порятунку. Що це означає? Що умови створення спільних урядів тепер стають набагато більш важкі для влади. А очевидно, Петро Олексійлвич не сумнівається, що незабаром прийдуть часи коли смарагдові на колінах приповзуть благати про спільний уряд - аби розділити відповідальність.
Від себе додам. Історія знає масу випадків коли через вчасне НЕстворення уряду національного порятунку, створювалися війстково-революційні комітети. В інтересах влади до такого не довести. Варто поквапитися.
Четверте. Петро Олексійович розповів, що йому пропонувати дати покази ФБР про корупцію в оточенні Зеленського-Єрмака. Олексійович покази давати відмовився, бо не вважає що п'ятий президент мусить таке робити. Натяк більш ніж прозорий. Наступного разу може дати. Зрештою, те чого не мусить робити п'ятий президент, цілковито може зробити депутат його фракції. Наприклад - той, по доньці якого прокотилася зелена пропагандистська машина. Я б у такій ситуації на крилах полетів би ділитися інфою з ФБР.
Ще натяк - ФБР всерйоз цікавиться корупційними оборудками естрадно-циркової влади. Владі варто негайно почати фільтрувати свою пропаганду і думати над своєю поведінкою. Бо від американської прокуратури, американська лівота з організацій грантодавців, не рятувала ще жодного разу.
П'яте. Всі "мирні саміти" і "плани перемоги" на сьогодняшній день перетворилися на сотрясання повітря і збірку макулатури, ціна якій менше ніж у рулончика туалетного папер у супермаркеті. У нинішній ситуації всі ці саміти і плани не допомагають взагалі нічим.
А ви ще не забули що мирний саміт Зеленського - то подія десятиріччя? Пригадуєте як кожна ЗЕботва волала про таке?
Найвпливовіший - навпливав.
Шосте. З лексікону естрадно-циркової влади взагалі зникло слово "перемога". Тобто вони вже згодні не на перемогу, а на "справедливий мир". Не дивно. Коли втрачаєш Курахово, коли ворог обходить Велику Новосілку і коли вся країна в шоці від насилля у 210-й бригаді, важко заявляти що звільнення генерала Залужного було виправданим і що от тепер перемога - справа часу.
Очевидно, влада вже думає над збереженням своїх шкір, а не про країну.
Дуже схоже, що інтерв'ю Порршенка в ОПУ почули і тепер думають що їм робити. Чому я так думаю? Тому що на інтерв'ю взяте Віталієм Портніковим (тобто побачили його мільйони глядачів) влада просто промовчала.
Зелена влада багато говорить про єднання? Петро Порошенко пропонує їй єднання. Поки ще пропонує. Чи його почують? Я в це не вірю. Єднання для цієї влади це не співпраця, це коли порохоботи масово замовкають і не критикують владу.
Принадуєте після чого вирубили з ефіру канали "П'ятий", "Прямий" та "Еспрессо"? Після єднання. Після того як Порошенко закликав своїх прибічників до підтртмки влади задля України.
Той досвід - надто болісний.
Новина дня, яка особисто мене просто розплющила. На рахунку Агенції оборонних закупівель за місяць до Нового року лишалося 102 мільярди залишків невитрачених коштів.
Чули? 102 мільярди грн. Це 2,43 мільярди доларів США. Тобто на оці гроші озброєння і боєприпасів НЕ закупили. Це на додачу до мільйонів які в Міноборони просто випарувалися.
Тобто боєприпаси на ці кошти не закупили взагалі. Не тільки в Україні, а й за кордоном. Гроші просто лежать невитрачені, на радість інфляції.
Це от за таких умов у нас на фронті снарядний голод, а міни до мінометів "псуються через погоду". Краса?
Мені фантазії бракує що отримали б ЗСУ, якби ці кошти просто перелічили "Справі громад". Скільки б на фронт пішло РЕБів "Ай-Петрі" та ФПВ-дронів?
До речі депутати фракції Петра Порошенка криком кричать, що 55% коштів військового ПДФО має напрявлятися боцовим бригадам, аби вони самі закуповували те що їм потрібно.
Але - ні. Кошти лежать мертвою вагою. А тим часом у Курахово та біля Великої Новосілки...
Довкола нової книги стільки очікувань, і стільки всього вилазить.
Вона як свіча, притягує усіх на світло, і хороших людей, і не дуже.
Якось заздрісники активізувалися, атакують Іру претензіями, але вона тримає оборону.
А я єдине, за що переживаю - це за технологічний процес. Щоб нічого з друкарнею не сталося, щоб вистачило світла, щоб не розбомбили наклад.
А щойно книга доїде до перших читачів, мої хвилювання закінчаться. Я впевнена, що вона все скаже сама за себе, її не треба буде захищати чи щось комусь пояснювати. Вона має чітку цільову аудиторію і знайде свого читача.
Усі жінки, які читали "Шептуху", впізнають себе у тих чи інших моментах. Я написала історію для жінок і про жінок у першу чергу, там їхні переживання, роздуми, рішення на першому місці.
Новонароджене видавництво "Капібара" випустило у світ перший комплект книг, започатковуючи серію легкого, смішного, україномовного "жіночого" детектива.
Це книги нашої нової авторки Ксенки Гасай "Королева драми" і "Метод дзен".
Моїм першим враженням після прочитання рукопису був такий собі "рожевий зефір" у голові. Загальне враження розслабленості і відпочинку, ті кілька годин за книгою відчутно послабили тривогу, відволікли.
Іншими словами, це ідеальний дорожній формат. Це читання для розваги, максимально несерйозне.
Це та ніша на нашому книжковому ринку, яка завжди була окупована росіянами, російською мовою і авторами.
Саме тому я взялася за редагування цих детективів, і провела чимало часу за мозковими штурмами з авторкою. Ми придумували жарти, слівця, загалом веселилися як могли.
Українська книга може бути дуже різною, наші автори повинні застовбити за собою усі жанри і стилі.
Читала думку про те, що на кордонах колапс, тому що жінки повезли на свята своїх дітей з України до батьків - ухилянтів.
Хз, як це можна визначити за зовнішнім виглядом :) Бо про нас теж напевно так подумали, у машині жінка з трьома дітьми. Ну або дві жінки, якщо старшу не вважати дитиною.
По них же не видно, що у Марії чоловік і свекор воюють, у Оксани тато на війні з лютого 22го, у Марка тато воював і був поранений. Одна я серед них цивільний піджак.
Кордон у Смільниці пройшли за 5 годин, і потім іще дві години лісами з тої Смільниці виїжджали. До Кракова прибилися уже потемки, житло, яке мені забронювали, виявилося недоступним. Чортихаючись, потемки букнули якусь luxury and bright apartment (це воно так називається) - прокурене гніздо на горищі, у якому не лише розетки, а і вікна у руках залишаються. Я серйозно,на мене рама віконна випала.
Пішла у неділю увечері купити щось поїсти, знайшла працюючу бєдронку - це що, вони нарешті здалися під натиском українців? Телефон розрядився, заблукала у середмісті. Мене знайшли діти, які вирушили на пошуки мами. Реально, дочка знайшла на вулиці і розвернула у бік квартири :) бо я активно топала у протилежному напрямку.
Описую це все, і самій смішно з того, що я взагалі не хвилююся. Дорожні пригоди такі милі порівняно з проблемами, які лишилися вдома.
Для киян і українців загалом цей допис не цікавий, у всіх так. Тому пишу переважно для іноземних друзів.
Я просто думаю, що ми повинні якомога більше розповідати про свій досвід. Щоб світ не міг потім сказати - а ми не знали, ми думали там все добре, вони не жалілися.
У мене з'явилася нова фобія. Щоразу у басейні я думаю, якщо сюди влучить, і оті кабелі освітлення разом зі шматками стелі попадають у воду, то чи буде коротке замикання? І чи не зваримося ми у цій воді як креветки у супі? Чи нам уже буде байдуже?
Це новий страх. Але він, звичайно, не порівнюється зі старим, який зі мною з 24 лютого 2024 року. Я до смерті боюся почути вибух і побачити стовп диму з того району, де школа дитини. Іноді мені сниться, як я біжу і біжу вперед, падаю, викрадаю чужі машини, щоб доїхати, але дим все одно далеко.
А в усьому іншому так, ми ходимо у басейн, уявіть собі. У дітей відбулися новорічні концерти, малюк був у костюмі короля і натер собі позолоченим коміром шию. У школі старшої погрожують доганами за запізнення. Тобто ракети-ракетами, але на перший урок після тривоги бажано не запізнюватися.
Сьогодні перший день канікул, я посадила дітей у машину і привезла у Львів. Ми тут просто гуляємо, їмо, фотографуємося, потім поїдемо далі.
Нас ніхто ніколи не вчив, як правильно жити під час війни. Я для себе обрала стратегію радіти дрібним приводам і ворушити дітей, щоб не зациклювалися.
Буквально минулого тижня читала історію знайомої, якій нарахували податок на нерухомість за всі квартири, куплені і продані нею впродовж років. Люди багато переїжджали, купували і продавали нерухомість.
Я не пам'ятаю достеменно хто це писав, бо підтягнула б допис. Для того, щоб відкараскатися від штрафів і довести податковій, що вона не є власницею цього майна, довелося іти в суд і проводити слухання по кожному об'єкту.
За наявності усіх актів купівлі - продажу на руках.
Я бачу, який зараз ступор у середовищі фахівців після зламу реєстрів.
І як це ще не дійшло до широкого загалу.
Людям потрібно шукати паперові документи на всі свої квартири і земельні ділянки, на спадщину, на батьківські паї та готуватися до довгого і виснажливого доведення права власності. З високою ймовірністю, що саме зараз у ці реєстри вносяться зміни, і доводити буде не так просто.
Друзі,
Наш збір на позашляховик просувається, зібрано 108 тисяч зі 180.
Нагадаю, що це дозбір - бійці своїми силами зібрали 200 тисяч, ми допомагаємо завершити.
Попередньо в Естонії ми відібрали 4 машини на перегляд, пан Тарас вирушає туди найближчим часом. Було б класно привезти машину, обслужити / відремонтувати і доставити хлопцям до Нового року.
Для прискорення збору я попросила їх записати коротке відео. Кажу, зробіть щось неформальне, не треба шикуватися і виголошувати з папірця, просто телефон у руки і простими словами скажіть, що вам потрібно.
Ну от :) будемо вважати, що це найвища міра військової неформальності :)
Вдячна всім за допомогу, реквізити у коментарях
Таке враження, що зараз знову шибки перекособочить.
Чогось такого ми всі чекали після відносного затишшя.
Нічого, після тривоги діти все одно підуть до школи, у них будуть новорічні свята і красиві костюми.
Путіна і його народ глибоко зневажаю, але вже без емоційної реакції. Гній він і є гній, на ненависть не заслуговує навіть.
Той чоловік зі Львова, який такий різкий, як сітро смілянське. Який збирається болгаркою спилювати пандус, встановлений для військовослужбовця.
Я б хотіла знати, хто він такий. Яке ім'я і прізвище, де працює, на якій посаді. Де живе ми вже знаємо, правильно?
На вигляд дуже навіть призовного віку, енергії аж за край, он як скаче.
Чому не воює? На якій підставі?
Троє дітей, напевно. Або дружина інвалід, і він єдиний доглядальник?
Було б добре з'ясувати це питання. Суспільство в моїй особі цікавиться, які такі пільги і відстрочки дають право ось цьому конкретному чоловіку зневажати військового і тероризувати його родину.
Хотілося б також почути думку львів'ян з цього приводу. Бо ж це ваш вилупок.
Я розумію, що ті хлопці, які могли б відреагувати і провести бесіду, вже лежать на Марсовому. І все ж.
Видавництво Білка:
Друзі!
Як виявив вчора наш програміст, крім великої кількості бажаючих замовити книгу, на сайт видавництво було здійснено цілеспрямовану атаку. Саме з цієї причини ми вже добу встановлюємо додатковий захист і переносимо сайт на інший хостинг.
Дуже перепрошуємо за ці незручності.
Ми додатково повідомимо, коли сайт повноцінно запрацює.
Ми такі вдячні, що ви переймаєтесь і чекаєте.
А! І головне!
🐿️ книг вистачить всім.
🐿️ книги будуть підписані Тамара Горіха Зерня.
🐿️ передзамовлення триває до лютого, тож всі встигають.
Ми вас любимо і дякуємо, що ви любите нас і наші книги.
Сьогодні вийшло дослідження, у якому ЄС та прихильників партії завуальовано звинувачують у іміджевих атаках на благодійні фонди. Там досить смішна методика аналізу; скажімо, партія ЄС через кому згадується з «російськими структурами» окремо від просто «російських структур». Так що у читача має виникнути враження, ніби ЄС має структури на росії.
Або автори дослідження виключають з аналізу нападки на Порошенка. Мовляв, він політик, 5й президент, тому атаки на нього – справа звична і цілком природна, це тло, з яким він має жити, і на яке аналітики не реагують. Тоді як персональну критику очільників інших фондів вивели в окрему категорію іміджевих атак і приділили їй пильну увагу.
Після прочитання цього дослідження у мене значно більше питань, аніж відповідей. Але скажу загальне враження. Це погана манера, списувати будь-які критичні зауваження на «російське іпсо». Наша влада ховається за цим «іпсом» як за парканом. Звісно, найлегше оголосити усіх незадоволених ворожими агентами і позатикати роти під таким потужним приводом.
Але це до пори до часу. Можна до посиніння кивати на «іноагентів», тобто «російських агентів», але рано чи пізно критична маса незадоволення переважить ваші засоби стриму, і тоді зеленим не допоможе ні Вовина тисяча, ні дві тисячі, ні десять.
Це те що стосується чинної влади і рикошетом падає на президентський благодійний фонд. Так би мовити, тінь патрона псує репутацію.
Що стосується інших фондів – я б порадила менше лякатися Порошенка і Справи громад, а більше звертати увагу на власну прозорість і звітність, а також використовувати свій соціальний капітал, щоб змушувати владу виконувати покладені на неї функції. Іншими словами, це не зовсім ОК, коли один Порошенко кричить про зупинки з поставками дронів або боєприпасів, про ситуацію на Покровському та інших напрямках, а решта фондів з мільйонами підписників сидять, наче води в рота понабирали.
Ну і на завершення, цього тижня ПП і Справа громад зібрали у дорогу черговий вантаж вартістю 1 млн євро. Причому левова частка коштів у цьому вантажі – особисті гроші з фонду Порошенка. Я не знаю, скільки у Петра Олексійовича іще мільйонів у запасі, і скільки нам усім іще лупати сю скалу. Сподіваюся, запас є, а новорічні закупи солодощів по всій країні його трошки підкріплять.
Але звертає увагу, що навіть хейтери утримуються від звинувачень у «нецільовому використанні коштів» на адресу ПП.
Просто тому що він витрачає свої. Було б дивно вислуховувати про «нецільове використання» власних грошей.
Ооооооххх,ну що, з богом, поїхали.
Від сьогодні оголошене передзамовлення нової книги.
Вартість у передзамовленні - 330 грн. Потім у продажі буде 400.
Всі примірники, придбані за передзамовленням, будуть підписані авторкою, тобто мною.
Я не просто хвилююся, я зараз піду проситися, щоб мене у медикаментозний сон ввели на місяць , до появи книги :)
Щиро сподіваюся, що ви полюбите мою "Шептуху" так, як люблю її я. Для мене ця історія має кілька смислових шарів, кілька сеансів, і власне це те, що я б хотіла зараз сказати людям з урахуванням свого життєвого досвіду.
Читати анотацію, уривок, замовляти можна тут.
https://www.facebook.com/share/p/15iL6wrUYo/
Який біль сьогодні у стрічці... І принаймні третина дописів починається зі слів "ми, звісно, сварилися..."
Ми теж сварилися, хтось когось відфрендив, але Женя все одно приходила коментувати, а я читала кожен її допис.
І раділа цьому острівцю адекватності, гумору і здорового глузду.
Україна втратила хорошу людину і хорошу письменницю. Вона могла б написати ще не одну книгу, і написала б - з таким життєвим матеріалом...
Jane Dukhopelnykova , це так боляче і несправедливо. Пам'ять і честь.
Ой, про потяги згадала.
Колись мене страшенно дивувало ціноутворення Укрзалізниці на міжнародні рейси. Здається, я навіть допис такий виставляла.
Це було ще до вторгнення, і можливо навіть до Зеленського. Хто ними їздить? - думала я собі. - Люди, які бояться літати? Невже на цілий потяг набирається потрібна кількість пасажирів з фобіями?
Бо це ж комусь зручніше переплачувати втридорога - немислима сума, майже сто євро до Варшави! І добу тирлигати, замість того, щоб долетіти за сорок хвилин і за дев'ять євро.
Де дев'ять, а де сто, є різниця?
Для мене існування цих потягів було загадкою :) А потім нічого так, життя навчило.
Якщо довго і послідовно блазнювати, кривлятися, епатувати всіх топтанням по чутливих темах, то рано чи пізно ти людей дістанеш, і тоді все, що ти робитимеш, буде сприйнято в штики.
Це я про Клопоткнка, хоча те саме можу сказати і про Зеленського.
Коли Клопотенко озвучив свою фантазію "посадити жінку у клітку і там її годувати", для мене це був величезний червоний прапорець. Я подумала тоді, що цей чоловік може бути небезпечним, навіть якщо це такий жарт.
Другий дзвіночок - сюжет, у якому він смажив сандалі у клярі. Ми несемо у собі память про Голодомор. Від вигляду взуття, яке пхають у тісто, мені було боляче. Після того Клопотенко може до посиніння розпинатися про "відродження традицій", але я розумію, що всі ці традиції йому гуглять помічники. Не від душі воно, а підготовлене піарниками, нещире.
Я не знаю, чи встигнемо ми з цим до нового року, але спробуємо.
Піхота, роботяги. По шию у багні та снігу, покровський напрямок. У підрозділі було дві навари, одну з яких у травні їм купили ми. Тепер лишилася одна.
Потрібне щось прохідне і повнопривідне. Буханки та інший раритет, на якому вони їздили влітку, зараз непрохідні.
Погана новина - вартість бажаної машини висока. Її знайшли, обстежили, продавець притримає для нас, але дорого. Але у хорошому стані.
Хороша новина - хлопці самі зібрали і скинулися на більшу половину суми, тому у нас не збір, а дозбір.
У них є 200 тисяч. Потрібно зібрати ще 180 (сто вісімдесят тисяч)
Всі реквізити у коментарях, дякую.