1127
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході
🖼️«Буревій квітів», від Секіно Юніхіро (1914-1988), японського художника, ілюстратора та гравера, який глибоко захоплювався мистецтвом і технікою Альбрехта Дюрера.
#погода #Японія #мистецтво
🖼️Миті буденності та модернізм, від Фатми Араргі (1931-2022), сучасної єгипетської художниці. Як і більшість представників свого мистецького покоління в Єгипті, вона багато уваги працювала над пошуком ідентичності свого народу. Одним з ключових чинників для цього вона бачила у взаємодії зі "спадщиною", у максимально широкому розумінні цього слова (історичною, культурною, не\матеріальною, політичною, національною, релігійною). Адже, як відомо, концепція розуміння спадщини найчастіше визначає і концепцію сприйняття теперішнього.
#мистецтво #Єгипет #модернізм
Жінки тут може танцюють танець чіфтетеллі. Він настільки вважався вульгарним, шо його забороняли танцювати жінкам на публіці – зараз його в основному танцюють чоловіки)))
https://youtu.be/1b2qoeER-yI
П’ятничне:
🎵«Оскільки знатним турецьким дамам не прийнято виходити з дому або зустрічатися з незнайомими людьми, вони запрошують одна одну до себе додому і розважаються танцями, комедіями та подібними формами розваг».
🖼️Текст з підпису до картини «Сцена в турецькому гаремі» (1654), роботи Франца Германа, Ґанса Ґеммінгера, Валентина Мюллера. Колекція Музею Пера у Стамбулі.
✍️У 1628 р. до Константинополя прибуло посольство від імператора Фердинанда ІІ, яке очолював Ганс Людвіг вон Кюфштейн (1582-1656). У складі його делегації були і художники, автори цієї картини, які супроводжували посла на аудієнціях до султана Мурада IV та османських посадовців і вельмож. На основі побаченого і почутого у Стамбулі, вони створили серію полотен зі сценами повсякденного життя й традицій палацу, сповнених яскравими деталями. На картині жінки танцюють під бубон, ребаб та сантур.
#Османська_імперія #Стамбул #музика #мистецтво
🌙Фрагмент кримськотатарського чоловічого амулету «пуздан», ХІХ ст. Подібні срібні пластинки нашивались на верхній одяг та використовувались як обереги, захист від пристріту, хвороб чи іншого лиха, яке могло спіткати людину. На них писали вірші з Корану, фрагменти молитви, або ж «Машша Алла!».
✍️«Татари, чоловіки й жінки, старі й молоді, кожен носить при собі молитву, немов рятівний талісман…» – так писав про цю традицію Густав Радде (1831-1901), німецький науковець і мандрівник Кримом.
За століття побутування в Криму, мусульманські традиції тісно поєднались зі звичаями кримських татар. Цей зв’язок виражається у багатьох аспектах матеріальної культури: прикрасах, костюмі, предметах побуту, яким сторонній глядач часто не надає особливої ваги.
📌Нагадую, що в #Скарбниця_НМІУ досі триває виставка «MIRAS.Спадщина», на якій представлена яскрава колекція кримськотатарських артефактів. Хто ще не відвідав - запрошую🙂
#виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ
✍️"...Агресія Росії та порушення територіальної цілісності України підбадьорили такі країни, як Алжир, почати агресивні дії проти Марокко, бо вони, врешті-решт, хочуть мати доступ до Західної Сахари. Це те, що вони завжди робили, фінансуючи «Фронт ПОЛІСАРІО» — організацію, що базується в Алжирі...".
📝 Інтерв'ю з дослідницею американського Інституту Гадсона Зінеб Рібуа про зміни в безпековій ситуації в регіоні, позицію Марокко щодо російсько вторгнення в Україну та посилення проросійських наративів у регіоні.
#стаття #Африка #Марокко #Україна
🖼️☕Трохи ранкової кави від Османа Хамді Бея (1842-1910), османського художника, мистецтвознавця та невтомного борця з контрабандою історичної спадщини.
#мистецтво #кава #Османська_імперія
🖼️Останні миті епохи Едо, у роботах Вільгельма Гейне (1827-1885), німецького художника й письменника, який супроводжував адмірала Перрі до Японії у 1853-1854 рр.
✍️Гейне народився у Дрездені, де й розпочав вивчати живопис. У 1849 р. він покинув батьківщину після придушення революційних рухів «Весни народів», розділивши долю численних німецьких мігрантів. Осівши в Нью-Йорку, невдовзі відкрив власну студію на Бродвеї. Під час експедиції до Центральної Америки він долучився до консульської місії, водночас збираючи відомості про природу й ландшафти регіону. Це дало змогу познайомитись з комадором Метью Перрі, який запросив Гейне в якості штатного художника до знаменитої експедиції у Японію. Серія з майже 400 ілюстрацій стала однією з перших спроб візуального осмислення країни, насильно відкритої й майже невідомої для "західного" світу. Пізніше художник здійснить ще одну велику поїздку до Китаю, Сіаму та Японії, але вже у складі знаменитої «експедиції Ойленбурга» (1860-і роки).
#колоніалізм #Японія #мистецтво
🖼️Історія та традиції ісламу у «Tableau Général de l’Empire Othoman», від Ігнатія Мураджи д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807) – відомого вірменського сходознавця, історик й дипломата, який намагався створити комплексну історію Османської імперії. Прагнучи максимально детально представити європейському читачеві особливості «османської цивілізації», у І-му томі автор презентує історію зародження ісламу, діяння перших халіфів, а також пояснює побутові аспекти життя мусульманина («інструкція» з омовіння, намазу, детальний опис інтер’єру мечеті, тощо).
#мистецтво #іслам #Османська_імперія #книна
📝Також, невеликий фрагмент з дослідження Акчокракли 1927 р., у якому він згадує місцеві легенди про походження «тамги», а також ділиться обставинами виявлення скелі з десятками висічених родових знаків кримських татар:
✍️«По дорозі з Сімферополя, за Сарабузом й селищами Хадир-Балі і Алач, розташоване селище Абузлар. На два кілометри південніше серед поля на поверхні великої скелі висічено багато тамг... Площа скелі – 200-300 кв. саженів; на ній більше 60 тамг, з яким нам вдалось змалювати бл. 35 (інші були нерозбірливі – авт.). Про походження їх серед місцевого населення існує багато легенд. Одні говорять, що на цьому місці колись збирались місцеві татарські племена для вирішення важливих суспільних питань. По іншім версіям, на цьому місці відбувалось визначення й роздача тамг, які для пам’яті висікались на скелі… Припускаємо, що так як район Абузлара по родючості своєї землі здавна слугував пасовищем, може бути, що тамги на цій землі висічені засвідчити право користуватись місцевими пасовищами лише тим, чиї тамги відмічені на цій скелі… Що таке тамга і звідки взялась їх форма? У старців татар степової частини Криму є легенда, що при об’єднані монгольських племен, Чингіз-хан визначив кожному роду свою тамгу, щоб вони могли уникнути змішування (тобто втрати ідентичності – авт.). Коли хтось виокремлювався по принципу роду, він накладав на своє майно та стада окремий знак, який у кожного мав власний вигляд. З часом, багато з назв цих знаків стали зустрічатись у назвах кримських селищ, а їх подібність за формою і назвою вказує на родову чи історичну спорідненість…».
#текст #Крим #кримські_татари
Знову трохи про Україну та Африку:
✍️"Багато країн шукають альянс з Африкою. Тут великий ринок та молоде населення. Україна не має лишатися осторонь. Африка відкрита до нових партнерів" - відзначає професор Нігерійського інституту міжнародних відносин Ефем Убі.
#Африка #Україна #стаття
Доброго ранку!
🖼️«Кав’ярня», від Хафіда аль Друбі (1914-1991), впливового іракського художника-модерніста та наставника митців, який намагався поєднати «західні» мистецькі стилі з культурним досвідом власного народу.
#Ірак #мистецтво #кава
✍️«Нещодавно в архівах турецького міста Бурса знайшли документ – «итикнаме» про звільнення у червні 1581 року рабів померлої Махідевран, серед яких були й українки. Хто вони, і як потрапили до неволі, розповідає дослідниця Олександра Шутко».
#Туреччина #Україна #стаття
https://history.rayon.in.ua/blogs/608278-supernitsya-roksolani-makhidevran-chi-kalichila-vona-rabin-ukrainok?fbclid=IwAR2fqabs2AIYum6MJ293HHea33ePOXWuiigyJ9ED-_rKNM013QQ61w7D7zQ_aem_th_AQKVRjLdD2HCtuIPMSzQr3cwAE7uyfILcDEnqos05qRen80ICyYuZTaZc9Y8-J_LryE
✍️ «Троє бійців талібану дивились у діру в скелі висотою у 125 футів, де раніше стояла велика статуя Будди в Афганістані, і в голос розмірковували про те, хто винен у її знищенні 22 роки тому. ”Це ідентичність нашої країни” - сказав 44 річний Хеял Мухаммед у камуфляжній кепці… ”Це не слід було бомбити…”
📝В Афганістані розпочинають продаж квитків на відвідини буддійських памʼяток у долині Баміана. Тепер можна буде поглянути й на руїни статуй Будди 6 століття, які знищили у 2001 році. Зараз уряд Афганістану розробляє програму розвитку туризму, адже бачить у цьому перспективи прибутку. Також, це спосіб підкреслити «прагматичність влади нових талібів» (с).
📌П.с. Вже колись писав про те, що довгі роки контрабанда «буддійською старовиною» була стабільним джерелом доходів для багатьох учасників чорного ринку: талібів, попередніх урядів Афганістану, а також Пакистану, Китаю, «західних» колекціонерів та інших бажаючих. Мережа, що поставляла артефакти в різні куточки світу йшла через кордон з Пакистаном, а шукачі скарбів різного рівня просто приїжджали (часто за попередньою домовленістю) до місць памʼяток на джипах, щоб на замовлення видовбати з землі чи скелі потрібні артефакти. Сьогодні Міністерство культури Афганістану обіцяє перекрити цей потік, стверджуючи що лише долину Баміана охоронятимуть 1000 бійців талібану. Що ж, подивимось що із цього вийде…
https://www.washingtonpost.com/world/2023/06/15/afghan-buddhas-taliban-bamian/
#Афганістан #текст #стаття #буддизм
✍️ «Однак крім продовольства, Україна може запропонувати африканським країнам співпрацю в науково-технічній та освітній сферах, торгівлі та бізнесі, діджиталізації, досвід у дипломатії та навіть військовий досвід. Тобто можливостей для співпраці справді дуже багато. І це вигідно для обох сторін, адже мовиться не лише про обмін досвідом та доходи, а й про налагодження зв'язків та підтримку. Це буде важливо не лише під час війни, а й після перемоги».
📌Про «Африканське турне», успіхи й перспективи України в Африці:
#Африка #стаття #текст #Україна
https://24tv.ua/kuleba-v-afritsi-analitika-pro-druge-turne_n2320601?fbclid=IwAR3Ctes2WhVr_rlFp9Mk6gK0E9EbNwFUzcrYAIysOXtxarNsErLEqNvwLGU_aem_th_ASGuB9CNu-8DZBXus4GCwzeCEDN3_aF5jcNRT2PHVV_952GaXLnAmEyqtvybZLVkUYA
🎥 Лекція «Інтелектуальна історія Кримського ханату: проблема першоджерел», від Михайла Якубовича.
✍️Орієнтальний "типаж" крмиського татарина у російській літературі й гуманітарній науці впізнаваний: "вершник з луком і стрілами, який лише воював чи випасав худобу" (с). А отже - його спадщина може бути цікава лише фолькльором, національною кухнею чи іншою екзотикою. Інтелектуальна спадщина та писемна культура Кримського ханства ніколи не вписувалась у цей образ, адже змушувала замислюватись про місцеві політичні традиції чи сталі інституції в Криму, які у процесі колонізації Криму витіснялись і затирались як конкурентні. Запис лекції на маловідому тему, який буде цікавий підписникам.
📌Посилання дублюю також у коментарях:
https://www.youtube.com/watch?v=LXGPjFISz0c&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar
#лекція #відео #Крим #кримські_татари #Україна
Вспомнил как португальский клирик Антонио де Соса, который провел четыре года в плену у алжирских корсаров, описывал тусовочную культуру алжирских женщин в 16 веке:
«Седьмое занятие алжирских женщин — это тусовки (вечеринки). Они постоянно заняты походами по свадьбам и праздникам, которые устраиваются другими женщинами на протяжении года. Восемь дней перед свадьбой женщины, по обычаю проходят в постоянных танцах и вечеринках в домах женщин (как сказано было ранее). И за несколько дней до этого, мать, сестра, и родные невесты, с большой толпой женщин – иногда более пятидесяти или шестидесяти – ходят по домам города и приглашают многих женщин, знакомых им или нет, так что праздники и танцы собирают большое множество, ибо чем больше толпа людей, пришедших к ним домой, тем более официальными и почетными эти праздники становятся. Не довольствуясь танцами на протяжении дня, женщины также танцуют ночью, и муж вынужден все время высматривать, когда же его жена вернется домой. Вот почему ежедневно и ежечасно некоторые весьма постыдные вещи случаются: мужья смиряются со всем, все замолкают и стихают. Никто не пытается изменить эти обычаи, потому что это невозможно».
Антонио де Соса, «Топография Алжира» (1612)
Коментар до попереднього допису:
Читать полностью…
✍️«Сутінки імперії стали променем надії – зароджувались дві нові держави. Так писав колишній президент Пакистану Мушарраф, згадуючи події 1947 року. Звичайно, тоді більший за розмірами Пакистан мав певні підстави стати якщо й не рівним, то принаймні гідним сусідом Індії. Відтоді в усіх оцінках і наукових дослідженнях усталеним стає такий порівняльний підхід: Пакистан майже ніколи не розглядеється сам по собі, а лише як індійський контрагент, порівняння з Індією у будь-якому ракурсі стають майже обов’язковими. Тим часом, якими б не були складними внутрішні проблеми цієї країни, видається не зовсім справедливим те, що їй відмовляють у праві на самостійне дослідження…».
📕«Індія і Пакистан. Інтелектуальна історія розлучення» (Київ, 2018), цікава книга від Олени Борділовської, дослідниці та експертки Національного інституту стратегічних досліджень. Український погляд на історію, політичну культуру, суспільне життя та відносини двох найбільших держав Індостану – Індії та Пакистану.
#Індія #Пакистан #книга
🖼️На платформі ArtStation надибав дуже годний сучасний арт по давньому й середньовічному Китаю, авторства Ginkostory – художнику на історичну тематику, гейм-дизайнера та ілюстратора настільних ігор. Він дуже відповідально підійшов до ілюстрацій. По стилістиці й перспективі деяких робіт навіть можна впізнати деякі референси (джерела), якими «надихався» художник. У панорамі він чудово відтворює атмосферу класичних китайських картин на шовку, які зображали повсякдення середньовічних міст, з великою кількістю деталей. Кілька зразків його робіт: 📌Караван часів династї Тан (7-8 ст.); 📌Панорама міста. Імперія Сун, (11-13 ст.); 📌Воїн династії Мін (14-17 ст.); 📌Вершник з соколом степової імперії Ляо (10-12 ст.) – він особливо шикарний. Також, чимало героїв часів війни Трьох Царств, сцени ремесла й повсякденного життя інших епох. Профіль ілюстратора за посиланням у коментарях.
#мистецтво #Китай
🎙️На Радіо Культура до Дня кримськотатарського прапора записали чудовий випуск: “Єсть зброя у мене - маленькі слова. Середньовічна пам'ятка кримськотатарської мови та її дослідник Бекір Чобан-Заде".
Цікава розмова з фахівцями, про обставини створення та дослідження відомої пам'ятки "Codex Cumanicus", кримськотатарську мову, а тако ж спадщину відомого тюрколога Бекіра Чобан-Заде. Раджу прослухати:
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3494994&fbclid=IwAR3acvuBuIkaybhrVYBMml_we35yHLgRigzBu_DfyN7NpCG5nGlRlifGEUc
#кримські_татари #інтервю #радіо
Ще один симптом кризи в середовищі творців фахового та вдумливого контенту, на фоні збільшення ролі цифрових медіа, соцмереж, потокових новин, або ж популярності «шукачів сенсацій»:
⚡Авторам National Geographic оголосили про чергове скорочення штату постійних кореспондентів. Журнал, який останні 135 років висвітлював та популяризував науку, відтепер передає роботу над публікаціями на фріленс. Друковане видання більше не буде масово продаватись у кіосках. Також, для фотожурналістів тепер не передбачено контрактів на тривалу польову роботу, з метою створення якісного репортажу чи вражаючої серії знімків.
✍️За останні роки у National Geographic вже відбулось кілька крупних скорочень, які стосувались кореспондентів і топ-редакторів. Нагадаю, що журнал (та його новинний сайт) належав 21st Century Fox. У 2019 р. цю компанію придбали Walt Disney Co. Саме з цим і пов’язують скорочення штату.
Нажаль, люди перестали читати довгі тексти, а це, друзі гуманітарії - наша давня і спільна проблема.
#текст #новини #роздуми
Трохи актуальної погоди:
🖼️ "Дощ", від Сайто Каору (1931-2021), яскравого сучасного японського художника й гравера.
#Японія #мистецтво #погода
-Чи чули ви про Україну? – питаю його нарешті.
-Чув, - відповідає Саті, - це на півдні росії така країна, що хоче волі так, як і ми, араби.
З моєї черги розказую Саті історію українського відродження. Історію великого пробудження і кривавого хрещення України, що коштувало життя найкращих синів народу. Мій учений араб слухає уважно, похитуючи головою, а потім додає як би у відповідь власним моїм думкам:
-Що значить життя одиниці супроти величності ідеалу?
Потім виходимо на чердак по кладу. Із сивих глибин світу непомітно встає день. Він відзначує межі моря і гасить зоряні світла. Згодом з’являються на покладі перші сірі шинелі французьких колоніальних вояків… Але я не можу позбутися думок про Саті і його останні слова… Хто так думає, той побідити мусить. Це для вас встає нині день – Народи Сходу.
Степан Левинський, «Паризькі настрої» (1926).
📝На поч. 1920-х років на пароплаві з Єгипту до Сирії український письменник, сходознавець та дипломат Степан Левинський (1897-194) познайомився з Саті Єль Ґієрі, або ж Саті аль-Ґусрі (1879-1968), відомим сирійським та іракським політиком, письменником, просвітником, а також одним з найвпливовіших ідеологів панарабізму. Коли у жовтні 1918 р. було створено Арабське королівство Сирія, Саті аль-Ґусрі став міністром освіти в уряді короля Фейсала. Оголошення французького мандату на ці території, а також поразка під Майсалуном від армії генерала Анрі Гуро поклали край цій короткій незалежності. Фейсал зайнявся розбудовою держави в Іраку, а разом з ним у цій країні осів і Саті аль-Ґусрі, виховавши кілька поколінь сирійських та іракських політиків. Він вважав, що головними умовами для формування нації є рідна мова та спільна культура. Саме ці чинники можуть відродити політичну націю, навіть після втрати державності в минулому.
У розмові між Степаном Левинським та Саті аль-Ґусрі відчувається емпатія, адже обидва інтелектуали належали до народів, що у фіналі Великої війни вимушені були відстоювати своє право на самовизначення та незалежність у важкій боротьбі. Деколоніалізм, модернізація, просвітництво, національне відродження та право на суб’єктність – це ті теми, які найбільше турбували співрозмовників.
#Сирія #Ірак #Україна #текст
До дня кримськотатарського прапора:
📷Усеїн Боданінський та Осман Акчокракли досліджують пам'ятки степового Криму. Експедиція 1925 р.
#фото #Крим
📷«Наближення тіні» (1954), від Фан Го (1937-2016), китайського фотографа й режисера, безмежно закоханого у ритми міського життя.
#фото #Китай #Гонконг #погода
🗺️Кримський ханат на мапі «Україна - земля козаків» (1746), від знаменитого німецького картографа Йогана Гомана.
📝На мапі представлено перебіг Північної війни (1700-1721). В контексті цих подій в Європі значно зріс інтерес до теми козацтва та їх визвольної боротьби. Щоб зрозуміти передумови виступу Івана Мазепи проти царя, а також краще уявляти й відтворювати (на гравюрах і картушах до мап) знання про місцеві народи й країни, інтелектуали почали шукати історичні праці й інші тексти про цей регіон. Тут в пригоді став «Опис України» Гійома де Боплана, з якого картограф Йоган Гоман найвірогідніше і черпав натхнення та відомості не лише про козаків, але й про Кримське ханство - союзника Мазепи та Карла ХІІ.
#карта #Крим #Україна
🖼️«Музиканти грають туніський Малуф» (1956), від Нуреддіна Хаячі (1918-1987), впливового туніського художника, який прагнув поєднати традиційні сюжети з європейським мистецьким досвідом. Малуф - музичний жанр у Тунісі, Алжирі та Лівії, який має Андалузьке походження. Ця музична традиція потрапила до Магрибу у 15 столітті, разом з іберійськими біженцями в часи реконкісти.
#музика #Туніс #мистецтво
🖼️«Гортензії», від Ідо Масао (1945-2016), японського художника й майстра деревориту. Ідо Масао народився в Маньчжурії, у родині японських колоністів. Мистецьку карʼєру розпочав лише після повернення на історичну батьківщину у 1960-х роках. Працював в Кіото під керівництвом відомих майстрів: Кохо Йошіди та (згодом) Сігечіке Оцубо. Роботи художника обʼєднані глибоким відчуттям спокою, гармонії та легкої меланхолії, якими переймаєшся під час споглядання прекрасних садів, сільських пейзажів чи дикої природи. Загалом, саме тим, що потрібно у цей дощовий ранок.
#Японія #мистецтво #погода
Ще один цікавий предмет з глибоким контекстом:
🐟 Перський золотий флакон для ароматичного масла і парфумів, виготовлений у формі риби барбель, або ж марени (родина коропових). Колекція Британського музею.
✍️Флакон знайдений на місці стародавнього поселення Тахті-Кувад, у Таджикистані. Ця чудова рибка датується 6-4 ст. до н.е. і є частиною знаменитого Амударїнського скарбу - однієї з найбільших знахідок золотих прикрас епохи Ахеменідів.
У Центральній Азії та на Близькому Сході здавна існувала своя яскрава культура сприйняття запахів. Правильний запах мав виражати статус, праведний спосіб життя і навіть риси характеру. У часи Ахеменідів, з подібних флаконів чоловіки покривали ароматичними маслами довге волосся, бороди й тіло, що було частиною палацового етикету, моди й навіть дипломатичної культури.
#Таджикистан #музей #артефакт