-
Видання на перетині політики, науки та культури https://goo.gl/A6wzSN
Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію білоруського анархіста Олексія Болєнкова та скасував рішення про його депортацію. Таким чином активіст залишається в Україні.
Як і вчора, під будівлю суду прибула група ультраправих. Поліція перекрила вхід до суду і не допустила туди націоналістів. Проте уникнути нападів все одно не вдалося: постраждав кореспондент сайту «Букви».
Як зазначають організатори кампанії Ні політичним депортаціям!, тепер головним завданням кампанії буде не допустити депортації іншого білоруського активіста Артура Кондратовича.
Сьогодні відбулося засідання Шостого апеляційного суду м. Києва по справі білоруського анархіста Олексія Болєнкова, якого СБУ намагається депортувати до Білорусі. Суду передував напад близько 50 членів кількох ультраправих організацій на Олексія та людей, які прийшли його підтримати.
Читать полностью…
Сьогодні, 9 липня, під будівлею Служби безпеки України відбулася акція проти депортації білоруських анархістів Олексія Болєнкова та Артура Кондратовича. Близько 50 активістів та активісток, більшість з яких також сповідують ліві та анархістські погляди, вимагали від СБУ припинити переслідування білорусів, відмовитися від видачі політичних активістів авторитарним режимам, де на них чекають в’язниця та катування.
За словами Олексія, спроба вивезти його з країни стала результатом співпраці білоруської КДБ та українських силовиків через анархістські погляди Боленкова, а також активну участь в акціях проти міністра МВС Арсена Авакова.
У справі Болєнкова, на думку учасників та учасниць акції, силовикам також допомагають ультраправі, що тісно співпрацюють з МВС. Вимагати депортувати Олексія під стіни СБУ дійсно прийшло близько 30 ультраправих організацій, серед яких «Суспільство майбутнього» (колишня С14) та «Національний спротив». Проте завадити мітингу вони не змогли.
Більше фото за посиланням.
Квіти, музика, вазони і київський модернізм. Такою була атмосфера на сьогоднішній акції «Ми за Квітами» за збереження унікальної будівлі Навчально-методичного павільйона «Квіти України». Близько сотні людей зібралися на навпроти будівлі з вимогою відмовитися від запланованої власником реконструкції та її перетворення на скляний офісний центр. Павільйон «Квіти України» завжди був публічним простором та одним із визначних місць усього району, вважають учасниці й учасники акції, які обіцяють добиватися надання будівлі статусу архітектурної пам’ятки.
Більше фото за посиланням.
Сьогодні, 1 липня, в Україні набув чинності закон про ринок землі. Закон знімає мораторій на продаж сільськогосподарської землі, що діяв ще з 1991 року. Усі ці роки питання про зняття мораторію було полем політичних суперечок, а зробити це врешті вдалося через тиск МВФ.
Та окрім політичних та економічних аспектів, відкриття ринку сільськогосподарських земель несе в собі і екологічні загрози. Хоча політики і малюють пасторальні картини заможного українського фермерства, головними вигодоодержувачами стануть агрокорпорації, які у гонитві за прибутком готові витискати із землі останнє, не надто піклуючись про екологічні наслідки.
Чи зможе українська земля прогодувати «вовка з Волл-стріт», розбиралася Катерина Сорока.
Безлюдні скелі на кінці світу, острівні держави з власною економікою чи маленькі атоли посеред океану — над десятками з них досі майорять прапори європейських країн або США. Попри те, що епоха колоніалізму начебто завершилася в середині XX століття, колишні метрополії далі контролюють числені заморські території, що лежать за тисячі кілометрів від материнських держав.
Які території досі контролюють екс-метрополії, в чому інтерес колишніх колоніалістів зберігати над ними контроль і чому населені острови не поспішають вимагати незалежність — розповідає Олександра Терентьєва.
Різке здорожчання відеокарт, з яким стикнулися геймери в останні роки, — далеко не головний наслідок фантастичного злету курсу біткоїна — найпопулярнішої у світі криптовалюти. Дедалі більше організацій, що борються проти кліматичних змін, критикують його за непомірне споживання енергії, що перевищує енергоспоживання цілих країн. Шалена вартість «крипти» робить виправданим безсенсовне спалення викопного палива, а майнерами стають цілі електростанції.
Наскільки брудною є криптовалюта, чому сумніви щодо доцільності її використання висловлюють навіть такі медіаперсони як Ілон Маск і чи прийдуть на зміну біткойну нові, екологічні технології пише видання Financial Times. Текст переклала Роксолана Машкова.
Сьогодні під Офсом Президента відбулася акція «Тисни, аби не тиснули на тебе» з вимогою ухвалити законопроєкт 5488 щодо боротьби з проявами дискримінації. Акція стала відповіддю на серію нападів праворадикалів на правозахисні центри, а також заходи, організовані ЛГБТ+-організаціями. Хоч учасники цих нападів зазвичай добре відомі, поліція не поспішає переслідувати нападників. Прийняття законопроєкту 5488, на думку організаторів, зможе посприяти притягненню правих радикалів до відповідальності та покращити захист прав усіх українських громадян_ок, а не лише окремих груп.
Акцію відвідали і близько 10 членів ультраправої організації «Соляріс», які 29 травня зірвали показ фільму «Будьмо гей». Проте поліція розділила два табори, тож сутичок не сталося.
Більше фото з акції тут.
UPD: Хоч сама акція і пройшла мирно, після завершення відбувся напад на двох її учасників.
В сучасній історії Києва Поділ завжди був місцем дозвілля, яке притягувало субкультурну молодь. Притягував він і тих, хто хотів нав’язати молоді свої уявлення про «нормальність» за допомогою сили — ультраправих.
Проте, якщо бійки зі «скінами» чи сутички футбольних фанатів носили радше субкультурний характер, в останні роки ультраправе насильство набуло якісно іншого характеру, а «рейди» Подолом стали системними. Поліція ж не поспішає втручатися у ситуацію, та, на думку багатьох, стала ще одним фактором небезпеки для молоді.
Про історію протистоянь з ультраправими на Подолі з початку 2000-х до сьогодні та кардинальні зміни в характері насильства, що відбулися за останні роки, пише Поліна Вернигор.
Як може відбуватися перехід до екологічно безпечного та соціально справедливого суспільства? Що для цього пропонують політичні партії Європи? Ці питання досліджує Юліане Шумахер — авторка книги Global echoes for a Green New Deal, онлайн-презентація та обговорення якої відбудеться у цей четвер, 20 травня.
Запрошуємо всіх, кому не байдужі ідеї зеленого майбутнього.
Презентація відбуватиметься англійською. Для участі необхідно зареєструватися.
Ось вже 7 років як Україна поринула у війну пам’ятей, де тема Другої світової війни грає чи не ключову роль. Хорошим маркером розколотості пам’яті є існування одразу двох святкових днів — Дня пам’яті та примирення 8 і Дня перемоги над нацизмом 9 травня, кожен із яких політичні гравці радо використовують для просування власних наративів.
Вже на цих вихідних ми станемо свідками нового раунду цієї війни. Одні згадуватимуть про «велику перемогу», інші закликатимуть добити перших. Звісно ж, в інтересах «пам’яті та примирення». Тож напередодні хотілося б згадати репортаж Сергія Мовчана з Луганської області, де у 2019 році, напередодні виборів, протистояння цих двох бачень набуло найбільш виразних форм.
Трохи більше 200 років тому, 5 травня народився Карл Маркс. Попри численні спроби заявити, що його спадщина не є актуальною, майже кожен працюючий досі впізнає себе у його концепції відчуженої праці.
Маркс писав про індустріальний капіталізм. Ми ж є сучасниками деіндустріалізації — фабрики та заводи закриваються, і на противагу промисловості розвивається сфера послуг і догляду за людьми та так звані креативні роботи. Згадані сфери століттями належали до неоплачуваної праці, яку виконували переважно жінки, або ж до сфери творчості, щодо яких існує переконання, що ними займаються виключно з природної потреби піклуватися чи пристрасті творити.
Як стверджує авторка книжки «Чому робота не полюбить тебе у відповідь», журналістка із США Сара Джаффе, відчуження нікуди не зникає, натомість роботу тепер потрібно також любити, і робити це якомога сильніше, навіть якщо ця робота справді паскудна.
Проте концепція любові до роботи, яку пропонує сучасний капіталізм, відволікає нашу увагу від того, що праця не обов’язково є приємною, і більшість людства працює не заради задоволення, а тому, що попросту немає іншого виходу.
Як любов до роботи експлуатує нас по-новому та яка трудова етика нам потрібна — читайте більше у чудовому інтерв’ю з Сарою на Open Democracy - ODR.
За перший квартал 2021 року в Україні зафіксовано 37 випадків ультраправого насильства та конфронтацій. Про це йдеться у звіті моніторингової групи «Маркер». Як і минулого року, найбільше праві радикали нападають на своїх політичних опонент_ок, предстани_ць ЛГБТ+спільноти, а також на неформальну молодь.
Читать полностью…
Сьогодні о 7 ранку поліція та представники СБУ увірвалися до квартири білоруського анархіста Олексія Боленкова, який з 2014 року проживає у Києві. Олексія намагаються примусово депортувати з України до Білорусі, де йому, як і багатьом іншим активістам, неминуче загрожує кримінальне переслідування.
Просимо також поширити цю інформацію.
https://suspilne.media/124305-sbu-namagaetsa-vislati-z-kraini-biloruskogo-aktivista/
Тарифні майдани добились тимчасового зниження цін на комуналку, але не зупинили курс на "ринкові тарифи". Сьогодні нам обіцяють подешевшання після появи повноцінних конкурентів в енергетиці. Але що стоїть за цим насправді?
У дослідженні ми розбирались із таким:
🔸 Як формуються тарифи на газ та електроенергію і що буде з ними після відміни граничних цін?
🔸 Які можливості у регулятора впливати на тарифи?
🔸 Як працюють природні монополії і чому конкуренція — не кращий спосіб знизити ціни для споживачів?
⚡️ Ця стаття відкриває спецпроєкт «Справедливий енергетичний перехід для України». У ньому буде багато аналітики про те, як перейти на зелену енергетику і не забути при цьому про людей.
Кінотеатр «Київ» може залишитися в оренді у ТОВ «Сінема-центр». КП «Київкінофільм» звернулося до апеляційного суду з вимогою скасувати рішення Господарського суду про повернення «Києва» попередньому орендарю — ТОВ «Культурний центр “Кінотеатр «Київ»”». Судове засідання призначено на 9 серпня.
Читать полностью…
Тисячі кілометрів залізних доріг, Гребля Тисячоліття та найбільший в Африці порт — усі ці грандіозні проєкти реалізують в Африці за рахунок інвестицій Китаю, який за останні 10 років став головним інвестором континенту, потіснивши метрополії минулого. КНР — інвестор невибагливий і проводити демократичні реформи під інвестиційні проєкти не вимагає. Проте ціною співпраці стають корисні копалини, високі відсоткові ставки й створення унікальних умов для китайських компаній, що нерідко ведуть африканські країни у боргову кабалу.
У що інвестує КНР у Субсахарській Африці й чи реальною є загроза нового колоніалізму «з китайським обличчям» для континенту — розповідає країнознавиця Олександра Терентьєва.
Нужна ваша поддержка! Украинские спецслужбы помогают режиму Лукашенко ловить беларусских анархистов.
СБУ и МВД отреагировали на информацию от белорусских силовиков, направленную по линии Интерпола, и пытаются депортировать из Украины двух беларусских анархистов — Алексея Боленкова (более известного как Макс Белорус) и Артура Кондратовича.
Подробнее: https://telegra.ph/Nuzhna-vasha-podderzhka-Ukrainskie-specsluzhby-pomogayut-rezhimu-Lukashenko-lovit-belorusskih-anarhistov-07-06-2
Мы объявляем кампанию солидарности с Алексеем, Артуром, Ирой и Сергеем с 9 по 18 июля. Призываем вас распространять информацию об этой ситуации: проводить акции солидарности и просветительские мероприятия
Также адвокатам предстоит еще много работы, поэтому требуется финансовая поддержка.
Вы можете перевести деньги по следующим реквизитам или же организовать бенефитовое мероприятие.
Украинская карта: 5375411502807212 (монобанк)
IBAN: UA673220010000026203314746023 Tkachuk Yuliia
PayPal: jasmin99.ja@googlemail.com
BTC: bc1qmhv7pff0vfdac30apsyu6r8ukkjannguednucl
Ethereum: 0x3285Ed3Ed208bFd9335a2C69CA2C68559638ee5F
Соц. сети кампании солидарности:
https://www.facebook.com/blackcrossukraine
/channel/abcukraine
https://www.instagram.com/abc_ukraine/
email: Krushi_soziday@riseup.net
За останні 4 роки в Україні було заблоковано 633 Інтернет-ресурси. Старт процесу поклало рішення п’ятого президента Петра Порошенка про блокування російських соцмереж шляхом введення санкцій, яке і відкрило «скриньку Пандори» позасудового блокувань веб-сайтів.
Проте ефективність, легітимність і технічна організація таких блокувань видаються надзвичайно сумнівними, тому багато провайдерів виконують президентські укази на власний розсуд.
Як забезпечити свободу слова в мережі і водночас реагувати на безпекові виклики більш ефективно — у своєму звіті аналізує «Лабораторія цифрової безпеки». «Політична критика» зібрала ключові тези дослідження.
Кінотеатр «Київ» повертають попереднім орендарям — «Культурному центру “Кінотеатр «Київ»”». Таке рішення прийняв господарський суд м. Києва. Договір оренди з ТОВ «Сінема-центр», передача кінотеатру якому викликала масові протести та яке так і не спромоглося організувати кінопокази за більш ніж 2 роки, суд визнав недійсним.
Читать полностью…
Сьогодні, 17 червня, під Міністерством охорони здоров’я пройшла акція «Врятуймо медицину разом». Медсестри та лікарі з руху «Будь як Ніна» вкотре вийшли на вулицю, аби привернути увагу чиновників до низьких зарплат у галузі, які часто не дотягують навіть до прожиткового мінімуму. Також вони звертали увагу на безправність медиків і неможливість довести зараження COVID-19 на робочому місці. На їхню думку, рік медичної сестри, що нині триває в Україні, став найгіршим для медсестер за всі останні роки.
Учасницям акції вдалося поспілкуватися з директоркою Центру розвитку медсестринства Катериною Балабановою, а згодом — з новим міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком. Чиновники пообіцяли медсестрам розглянути їхні пропозиції на робочій зустрічі, ліквідувати заборгованості з зарплати та, в майбутньому, збільшити зарплати медикам. Однак коли чекати цих змін — відповісти не змогли.
Більше фото тут.
Якщо ви займаєтеся темою політики пам’яті, працюєте з молоддю чи цікавитеся тим, як і чому різняться способи вшанування одних і тих самих історичних подій, запрошуємо взяти участь у міжнародному проєкті «Культури пам’яті», співорганізатором якого є «Політична критика». Проект передбачає формування міжнародної команди та дві подорожі по місцям пам’яті подій Другої світової війни в Україні та Німеччині.
Для участі у проекті необхідно подати заявку до 20 червня.
https://cultures-of-remembrance.com/ukr
Завтра, 5 червня, о 12:00 під Офісом президента відбудеться акція #5488: ТИСНИ аби НЕ ТИСНУЛИ на тебе! проти нападів ультраправих на активісток та активістів, а також із вимогою ухвалити законопроєкт 5488 щодо боротьби з проявами дискримінації.
Читать полностью…
Вчора під Подільським управлінням поліції відбувся рейв протесту. Понад тисяча людей зібралися з вимогою звільнити керівника райвідділку Павла Василенка, припинити поліцейське «сафарі» на молодь та покарати винних у побитті правоохоронцями художника Дмитра Бугайчука.
Яка атмосфера панувала на акції та чого вимагали організатори, ми намагалися передати цим відео.
Сьогодні, 12 травня, у День медичної сестри активістки руху медсестер «Будь як Ніна» прийшли до Міністерства охорони здоров’я, щоб вкотре привернути увагу чиновників до проблем у галузі. До акції вийшов міністр Максим Степанов.
Учасниці руху розказали про катастрофічну ситуацію, яка, на їхню думку, склалася у медицині. За їхніми словами, другий етап медреформи перетворив лікарні на підприємства, де директори мають фантастичні зарплати, тоді як медики, чиї зарплати прописуються у колективному договорі, абсолютно безправні. Зарплати медсестер можуть становити 3-4 тис. гривень, тоді як навантаження через пандемію та масові звільнення персоналу суттєво збільшилося — часом до 12 годин на день. Щоб проілюструвати таку нерівність, активістки принесли продукти, які може дозволити собі директор КНП та медсестра.
Також, за словами медсестер, медики, що заразилися коронавірусом, стикаються з непідйомниим бюрократичними процедурами, аби довести, що інфікування відбулося на робочому місці.
Міністр Степанов заявив, що підтримує вимоги медиків і виступає за мінімальну зарплату у галузі на рівні 23 тис. для лікарів і 17 тис. для медсестер. Проте такі зміни можна буде внести лише з наступного року, прописавши їх у бюджеті, чого може і не відбутися. Наразі ж конкретних механізмів вирішення проблем, озвучених учасницями руху «Будь як Ніна», почути не вдалося.
Акцію відвідав кореспондент «Політичної критики». Усі фото з акції за посиланням.
Заголовки українських та європейських медіа останні тижні рясніють новинами навколо Донбасу. Та попри увагу світових політичних гравців до регіону, життя людей у прифронтових територіях швидше скидається на виживання, сильно залежне від гуманітарної допомоги.
Про дорогі сільські магазини, ринок нерухомості, успішний похоронний бізнес та інші особливості економічної системи, що склалася в «сірій зоні», пише Вікторія Пилипенко.
Сьогодні у Києві під Верховною Радою відбулася першотравнева демонстрація. Участь у ній взяли члени організації «Соціальний рух», ліві активіст_ки та представни_ці профспілок, зокрема профспілки будівельни_ць, метрополітену та залізнични_ць. Учасни_ці акції наголошували, що перше травня — день боротьби за права робітни_ць, які в Україні системно порушуються, що спричиняє масову трудову міграцію.
Проте боротьба за свої трудові права витіснена з поля суспільної уваги, адже політики_ні та власни_ці великих підприємств не зацікавлені в актуалізації соціальних питань. Так, майже невидимою лишається боротьба криворізьких шахтарів та металургів, а попри пандемію, медики й досі отримують мізерні зарплати.
Також від соціально-економічних негараздів та карантинних обмежень чи не найбільше страждають жінки. «Центри зайнятості переповнені безробітними жінками», — заявила одна зі спікерок акції.
На демонстрації до 1 травня побував і кореспондент «Політичної критики». Усі фото за посиланням.
Виникнення все нових цифрових технологій, як і виникнення Інтернету у свій час, оповите хмарами надій на прогресивні зміни, які вони могли б принести людству. Проте замість звільнення, ці технології дедалі частіше використовують для створення лише нових, часто незримих способів закріпачення.
Саме тому важливо розуміти, як технології трансформують нашу роботу і дозвілля при капіталізмі, аби розібратися, як ми можемо їх використати для боротьби за краще життя для нас усіх.
У пригоді стане збірка «Цифровий капіталізм та утопії Інтернету», що представляє переклади праць ключових сучасних дослідни_ць цифрової економіки та сучасних медіа (видання Центру соціальних і трудових досліджень). Олексій Кучанський розповідає, чому ця книжка може стати вдалим посібником для активіст_ок, дослідни_ць і журналіст_ок, і ділиться своїми міркуваннями про ключові теми збірки.
Пігулки, що «скасовують аборт». Саме такі «ліки» почали пропонувати жінкам у багатьох країнах християнські активісти, які отримують фінансування з США. І хоча пігулки, що нібито скасовують медикаментозний аборт, не пройшли жодних реальних тестувань і, на думку медичних організацій, можуть серйозно вплинути на здоров’я жінки під час вагітності, це не заважає лікарям, які налаштовані проти абортів, наполегливо радити їх.
Журналістки openDemocracy під прикриттям зателефонували на гарячу лінію на 4 континентах і дізналися, як жінкам виписують небезпечні пігулки.
Попри передвиборчі обіцянки чи не кожного політика, вартість комунальних послуг в Україні постійно зростає. Знизити ціни за рахунок створення конкуренції на ринку постачальників обіцяла і нинішня влада, але врешті цього так і не відбулося. А останні підняття цін на електроенергію та газ викликали хвилю протестів по всій Україні.
Про те, як формуються тарифи на електроенергію та газ, чому конкуренція не завжди здешевлює товари, а природні монополії — не абсолютне зло, та врешті, на якому етапі справді можна було б зменшити вартість комунальних послуг, читайте у докладному тексті на сайті “Спільне”.