potehaklio | Unsorted

Telegram-канал potehaklio - Потішная Кліо

-

Наш путеводитель по истории рассчитан на людей с юмором! А также с критическим восприятием жизни, вселенной и вообще..😉 @PotehaKlioChatBot Натхнення для адміна можна надсилати за посиланням в Моно☺️ https://send.monobank.ua/jar/4sDFx47o7w

Subscribe to a channel

Потішная Кліо

Поспілкувався щодо цього питання з GPT. Душний він якийсь, мені не подобається😁

"Як штучний інтелект, я дотримуюся логічного підходу, який передбачає, що всемогутність обмежена логічними можливостями. З цієї точки зору, питання про створення каменя, який неможливо підняти, є логічно суперечливим і, отже, позбавленим сенсу. Тому в рамках цієї логіки відповідь буде "ні", але це не ставить під сумнів всемогутність, оскільки завдання початково не має сенсу."

Читать полностью…

Потішная Кліо

У місті Тузла, Боснія, досі їздять п'ять німецьких Кригслокомотивів часів Другої світової. Місцеві робітники возять на них вугілля на Тузлінську електростанцію🚂

Читать полностью…

Потішная Кліо

Графіті в Тбілісі це дещо 🤝🇺🇦

Читать полностью…

Потішная Кліо

Площа, що сформувалася на руїнах давньоримського амфітеатру в центрі міста Лукка, Італія.

У Середньовіччі жителі міста поступово розбирали амфітеатр, що містив близько 20 тисяч глядачів, і будували прилеглі будівлі, наприклад, базиліку Святого Фрідіана. А фундамент, що залишився, став основою для житлових будинків.

В 1830 Карл Людовік Бурбон-Пармський вирішив навести в місті порядок і наказав влаштувати на арені колишнього амфітеатру міський ринок. Для цього за наступні вісім років простір усередині кільця будинків під керівництвом архітектора Лоренцо Ноттоліні було очищено від будівель та вимощено. Також було облаштовано прохід на площу через чотири арки у кільці будинків.

Сьогодні площа є однією з найвідоміших пам'яток Луккі, центром міського життя, де розташовано безліч кафе та магазинів. Рівень площі знаходиться приблизно на три метри вище за рівень римської арени.

Читать полностью…

Потішная Кліо

🤔 Цікавий факт – засновник московського книгодрукування, відомий нам як Іван Федоров, після переїзду з Московщини до Речі Посполитої став себе називати Іваном Федоровичем, хоч і додавав до цього пояснення "з Москви", або "москвитин". 🌚

Проживав у Заблудові, Львові та Острозі. Мав сина, відомого як Іван Друкаревич, який загинув в борговій ямі, куди його кинули кредитори, які прийшли вибивати з нього борги батька. Весело.

Ймовірно, Федорович не був першодрукарем в Україні – за деякими даними, у 1460 році багатий міщанин Степан Дропан подарував друкарню львівському Онуфріївському монастирю, хоча нічого невідомо про її діяльність. Проте, на надгробній плиті Федоровича сказано, що "друкованє занедбане обновил", а друкував він при тому самому монастирі. Тому думайте.

Ще цікаво, що у 2003 році одна з російських делегацій під час візиту до Львова вимагала, щоби рештки друкаря були перевезені до Москви, але дістала відмову. Ось так – хоч він ще той сучий син москвин, але свій, не віддамо))

Читать полностью…

Потішная Кліо

Ацтекська гігієна зубів та порожнини рота

👴🗿👵

Ви коли-небудь думали про те, що робили люди, коли ще не було ні зубних щіток, ні спеціальних паст? Невже ходили з жовтими зубами, що гниють, і смерділи на ліво і на право?🦷

Ацтеки, виявляється, приділяли велику увагу стану своїх зубів та ротів.

Є такий документ, відомий як «Рукопис Бадіануса: ацтекський травник» 1552 року. Дуже занятне чтиво. Він зберігається в бібліотеці Ватикану і вважається найстарішим відомим американським травником. У ньому описані лікувальні властивості різних рослин, які використовувались ацтеками. Він був переведений латиною Хуаном Бадіано з оригіналу на науатлі, який до наших днів не зберігся. Крім іншого, він містить чіткі інструкції з гігієни порожнини рота:

«Нечисті зуби слід полірувати дуже ретельно; після видалення зубного каменю, зуби слід натерти невеликою тканиною, намазаною білим попелом, змішаним з білим медом, щоб збереглася їхня елегантна яскравість і належний блиск...».


Далі – більше:

«Слабкі та гниючі зуби спочатку проколювалися і чистились іншим міцним зубом ягуара. Потім корінь високого чагарника, званого теонóчтлі [teonochtli, божественний кактус], слід розмолоти і спалити з оленячим рогом; дорогоцінні камені іцтаккетцаліцтлі [yztacquetzallitztli, білий нефрит], чичілтик тапачтлі [chichiltic tapachtli, червона коралова черепашка] і трохи борошна грубого помелу слід нагріти із сіллю. Все це слід загорнути в тканину і кілька разів притиснути до зубів, особливо до тих, що мають ушкодження від гниття або болю. Нарешті, білі пахощі [копал] і мазь, яку ми називаємо шочіокóтцотль [xochiocotzotl, ліквідамбар], слід спалити на вугіллі, а товстий тампон з вати наповнений мескалем і часто прикладати до зуба, а ще краще прив'язати».


Ацтеки чистили зуби після кожного прийому їжі, а рот полоскали холодною водою. Як зубну пасту використовувалася суміш солі, галунів, чилі та кошенили (для полірування) або порошок з кори куаутепоцтлі (cuauhtepotztli, копаіфера) з водою і копалем. А в ролі щітки виступав корінь тлатлаукапатлі (tlatlauhcapatli, вид герані). Для профілактики зубного каменю в якості полоскалки використовували вугілля та солону воду — засіб, який був відомий у всьому світі до появи зубних паст.

Всюдисущий наш Бернардіно де Саагун у Флорентійському кодексі теж наводить подробиці про зуби:

«При зубному болю необхідно знайти хробака, який зазвичай розмножується в гною, подрібнити його, змішати з окотцотлем і покласти на щоки навколо хворого місця; і розігріти чилі, і коли він стане гарячим, притиснути його до найболючішого зуба, притиснути крупинку солі, проколоти ясна і покласти на них... траву, яка називається тлалкакауатль. І якщо цього недостатньо, зуб слід видалити, а порожню порожнину покласти трохи солі. Щоб запобігти цій хворобі зубів ... зуби слід чистити після їжі, а м'ясо слід видаляти з проміжків маленькою паличкою, бо воно часто гниє і псує зуби».


І насамкінець трохи екстремальної традиційної медицини від Саагуна:

«Від нальоту на зубах необхідно [все те, що ми вже прочитали вище — прим. mexicalli] ... або полоскати зуби сечею, чистити [їх] полином ... І буде добре зіскребти затверділий наліт яким-небудь металом, а потім прикласти трохи мелених галунів, кошенили, солі та чилі».

Читать полностью…

Потішная Кліо

Дивлюсь я на цього хлопака, і проводжу паралель з тяжкою роботи адмінів, що шукають де би вкрасти контент і подати його "типу свій", або того більше, придумують власний і презентувати вам його в своїх каналах😁

Читать полностью…

Потішная Кліо

Французький солдат прикурює сигарету маленькому македончику під час Першої світової війни.

Німецький солдат пропонує сигарету маленькому сербу.

Яка зворушлива, непідробна турбота про дитинство😁

Читать полностью…

Потішная Кліо

Рицарі теж не хочуть залишати свої ліжка, але сьогодні тільки вівторок і попереду робочий тиждень🏕

Читать полностью…

Потішная Кліо

Що гарно в Ізраїлі - так це серед однотипних магазинів з набором одної марки молока, яєць чи трьох видів йогуртів, можна знайти унікальні крихітні мануфактурки, винарні чи сімейні магазини з різними видами сирів, що загубились десь серед пустельних пагорбів околиць Єршалаїму.

Одне з таких місць - Латрунський монастир, що був заснований не так давно, років з 200 тому французькими монахами-мовчальниками (трапістами).

Під час наполеонівських війн французи завезли сюди виноградну лозу, з якої до сьогоднішнього дня монахи роблять вино. Для них це один з основних видів доходу, разом з продажем оливкової олії. Атмосфера спокою виноградників на Латрунських пагорбах, монахи в сандаліях, розмірений ритм дзвонів дозволяє забути, що за 200 метрів від монастирської стіни вже колючий дріт Теритрій🙏

Читать полностью…

Потішная Кліо

Дуже шабатний перекус, який дехто назвав би добрим після пʼятничної молитвочки..

Цікаво як переплітаються в таких речах люди і мотиви. Згадав бородатий болгарський сюжет, де етнографи їздили балканами і питали людей "Чия це пісня" (Чия е тази песен) і македонці, албанці, серби, болгари, турки, хорвати, чорногорці, всі сказали, що це їх традиційний народний мотив, і тільки їх, без виключень😊

Тут можна послухати мотив😎

Читать полностью…

Потішная Кліо

Напис десь на просторах італійської республіки, що зберігся з часів Муссоліні: "Ми мріємо про Римську Італію"

Читать полностью…

Потішная Кліо

Насправді, голосування історичне)

Читать полностью…

Потішная Кліо

Так ми влітаємо в робочий тиждень! Всіх з понеділком🐢

Читать полностью…

Потішная Кліо

Дверний замок із золота, срібла та бронзи із зображенням Білосніжки та семи гномів, 1911 рік.

Читать полностью…

Потішная Кліо

в продовження теми потягів часів Другої світової:

так штучний інтелект бачить естетику урбанізму Третього Райху, що переміг у війні🧐

Читать полностью…

Потішная Кліо

З добрим понеділковим ранком!🥱

А це стара японська реклама кавоварки, мені подобається🌊

Читать полностью…

Потішная Кліо

Естонська реклама училища з виробництва взуття №16 (в якому місті - не панятна) кінця 1980-х 😉🤭

Читать полностью…

Потішная Кліо

В переддень грудня, літня вулиця Басейна 1950-х рр.

Читать полностью…

Потішная Кліо

Воїнське кладовище 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». Успенка, Україна, 1942 рік.

Читать полностью…

Потішная Кліо

Гейші, Японія, початок хх століття

Читать полностью…

Потішная Кліо

Роман Саманти Харві "Орбіта", який отримав цьогорічну Букерівську премію, обурив українців.

"Перемогла книжка про тотальне замирення в космосі - з росіянами за штурвалом", - написала літературна критикиня Ганна Улюра.

У коментарях запитують, навіщо судді обрали книжку, що прославляє росіян.

Чим переможець обурив українців
https://bbc.in/4ettVtO

Читать полностью…

Потішная Кліо

«Критики мистецтва», Габріель фон Макс

Читать полностью…

Потішная Кліо

Сьогодні закінчилась Перша світова війна. 11 листопада 1918 року об 11 годині 11 хвилин замовчала лінія Західного фронту.

Останні рядки класиків описували цей день смертю солдата, але Західний фронт залишився без змін. Не знаю як вам, а мені остання екранізація дуже сподобалась. Атмосфера тоскності, болота, невизначеності солдата, у якого є лише варінт померти або затрьохсотитись.

Але є варіант обрати сталеві грози. Сильну людину з нестерпною волею до життя, для якої коріння на стінах бліндажа надає спокійного відчуття свого місця.

Читать полностью…

Потішная Кліо

Не знаю як вас, а мене заворожує цей олд мані🌊

Взято туць
https://www.instagram.com/niccolobanfi/profilecard/?igsh=bmMzb2phY2txc250

Читать полностью…

Потішная Кліо

Сторінка Кодексу Борджіа зображує протилежні та взаємодоповнюючі елементи: життя (Кетцалькоатль, праворуч) та смерть (Міктлантекутлі, ліворуч).

Тут же відбито 260-денний цикл, що складається з комбінацій чисел від 1 до 13 і 20 знаків дня (розташовані по периметру)

А туць вікіпєдійка про всякі знаки дня і ночі🌞

Читать полностью…

Потішная Кліо

Ну що, очікуємо протягом 24-х годин закінчення війни чи зустрічаємо третю світову у третій штурмовій?)

Читать полностью…

Потішная Кліо

https://www.youtube.com/live/_XihrYpl7R0?si=FwYk-KIjK9rE74hR

Читать полностью…

Потішная Кліо

Будували на віки! Римська якість)) В Іспанії давньоримська дамба в Альмонасид-де-ла-Куба змогла запобігти руйнуванням і жертвам під час повені.

Гребля, зведена близько двох тисяч років тому, ефективно впоралася з потоками води, що дозволило уникнути руйнувань та жертв.

Читать полностью…

Потішная Кліо

Вайби Східної Німеччини 1980-х..

Думаю, роздрукую собі цю фотку, і коли буду старим душним: "а вот у нас хобіхорсєрів не було, ми тіктонік танцювали", нехай вона мені нагадує, що світ завжди належить молодим

Читать полностью…
Subscribe to a channel