-
Главная редакторка @thedevochki о медиа и феминизме. Для связи: @okpavlenko
Тепер думаю, може не варто говорити, що всі ми пишемо грантові заявки з gpt чатом на відкритому зумі?
Але я сповідую стару добру щирість.
Любі друзі, дорога родино
Нам дуже треба бухгалтерка на два ФОПи та ГО.
Маємо трішечки часу на пошуки та дуже хочемо знайти людину, яка закриє усі задачки та знатиме відповіді на всі наші питання.
Обсяг роботи поки невеликий, то і бюджет відповідний, але адекватний.
Буду вдячна за поради.
Із російського полону до України повернули ще 10 цивільних, серед яких мистецтвознавиця Олена Пех, перекладачка Катерина Брюханова і волонтерка Наталія Захаренко.
Наукову співробітницю Горлівського художнього музею Олену Пех, хвору на епілепсію, окупанти утримували у полоні з 2018 року. Через чітку проукраїнську позицію окупанти жорстоко катували та ґвалтували жінку, довівши її до спроби самогубства, а згодом засудили до 13 років ув’язнення.
Катерина Брюханова родом із Херсона. У 2016 році переїхала жити до Білорусі, де працювала перекладачкою з китайської. У липні 2023-го її затримали на білоруському кордоні, звинувативши у «сприянні екстремістській діяльності» — в її телефоні прикордонники виявили відео пересування російської військової техніки під Мінськом.
Жителька Чернігова, підприємиця Наталія Захаренко з 2022-го на волонтерських засадах регулярно їздила до Мозиря через Польщу — перевозила людей, домашніх тварин та речі. У липні 2023 року її затримали і звинуватили у «шпигунстві».
@divochemedia
Несеться як. В інстаграмі принаймні. Цікаво, що там усі, хто розміщував рекламу без дисклеймерів.
Я так розумію, що зараз усі, хто відмовлявся мають про це сказати?
Ми відмовилися, я відмовилася.
😎
Пост на скріні дивний, якщощо.
Женя зробила такий класний матеріал про дебютанток в «Переступах», що я вже планую брати участь у наступному конкурсі.
Читать полностью…
❗️ Пенсійний фонд України заявляє про спробу дискредитації установи через канал в Telegram.
🤦🏻♂️ Вночі тг канал фонду зламали невідомі і розмістили світлину із зображенням сідниць.
«Спробу навряд чи можна назвати вдалою, принаймні діяльність Пенсійного фонду заслуговує на більш креативний підхід.
Просимо не шукати в повідомленні, яке поширюється представниками окремих медіа, прихованих сенсів. Фонд в установленому порядку фінансує пенсійні та страхові виплати, житлові субсидії та пільги.»,
«Дискурс модернізму в українській літературі» Соломії Павличко перевидають цього року.
Стасіневич написав без подробиць, але з частинкою передмови.
Канал «Дім» показав трейлер міні-серіалу про жіночу дружбу «Тут і тепер» за романом Ірен Роздобудько, знятий за бюджетні 17 мільйонів гривень🎬
Книжка розповідає про чотирьох подруг - радіоведучу-бунтарку Лару, акторку Юлю, кримську татарку Ельку та Сусанну, яка емігрувала до Америки. Вони дружать з дитинства і живуть за принципом «тут і тепер». В головних ролях Катерина Кузнецова («Кухня», «Скажене весілля-2»), Наталя Бабенко («Пульс», «Папаньки-3»), Дар’я Баріхашвілі («Моя улюблена Страшко») та Аліса Тункевич («Мамахихотала»). Серіал знімали вже під час повномасштабного вторгнення. У романі багато розповідається про окупацію Криму, Майдан та війну на Донбасі, і як ці події впливають на героїнь. А однією із другорядних персонажів є сепаратистка Женя. Цікаво, чи залишили цю лінію у серіалі.
За проєктом «Тут і тепер» (робоча назва була «Серце знає») тягнеться шлейф скандалу. У 2023 році письменниця Ірен Роздобудько заявила, що серіал знімають за сценарієм, який з нею не погоджували, а значить порушують її авторські права. Також письменниця назвала бюджет на зйомки завищеним. Канал тоді спростував звинувачення і заявив, що має усі права на адаптацію. Чим все закінчилося незрозуміло, але Роздобудько серіал у своїх соцмережах не промотує.
Загалом це чергова спроба зняти стильний український серіал про сучасне життя. Що з цього вийшло можна буде побачити 25 березня о 21:00 на каналі «Дім».
Відео: Канал «Дім»
Коротко про світ, у якому ми живемо: Ювілейна конференція відбудеться 16-18 травня 2024 року в одному з найбільших укриттів Львова.
Читать полностью…
Цікаве голосування, хто буде в нацжурі Євробачення 2024.
Ви за кого?
У 1937 році журнал «Нова хата» запитав у письменниці та тогочасноі тревел блогерки Софії Яблонської, як вона пише та як працює.
На що та написала довгий текст про те, чому не пише.
«Надто мені до писання потрібно «атмосфери». Правда, як це звучить претензійно?
Хоч для мене це слово виражає тільки кілька майже матеріальних вимог, як самота, тиша та брак буденних клопотів на голові; а це не завжди легко здобути. Отже, колись і потім в мене було, як було... ну, а тепер? Тепер я замужем!!!...
— Ось, ось, ось, — вигукнете всі, — ось призналася, сама показала пальцем на боляк!..
Передусім це не боляк, а потім мій муж не є мені ніякою перешкодою до писання, навпаки, він перший готов на всі уступки, тільки щоб я писала, якщо це мені потрібне до щастя, до моєї рівноваги...
Тож пишіть, скажете! Пишіть день, пишіть ніч, пишіть якнай-більше, поки обставини сприяють!..
Ні!.. Не вдається! Не можу!».
Далі вона веде, що відродився приспаний дух ґаздині та загалом розмірковує і про жіноче письмо, і про конфлікт між доглядовою чи домашньою працею та прагненням бути письменницею.
«У голові ще гудів бренькіт помитого начиння, а думки вже були зайняті турботами про обід, непрасоване білля, про діряві панчохи.
Зрозуміло, що в тому й лежить причина, чому багато жінок, що виходять заміж, пишуть менше та гірше, а то й іноді зовсім замовкають. Це через те, що родинне життя, яке б воно не було, ставить жінку, та передусім її, віч-на-віч із буденщиною, що її вона мусить «перетравити» самостійно, коли хоче дати своїй родині безжурну та затишну атмосферу.
А коли не хоче - бунтується проти долі й веде вічну війну з цією буденщиною, тоді від цієї війни розбивається і гіркне ціла родина та з нею й сама жінка.
Від цього, зрештою, література ніяк не може скористати.
На цю складну проблему, що для кожної з нас представляється інакше, дуже трудно дати яку-небудь відповідь, тим менше розвʼязку. В кожнім разі, якщо для деяких жінок проблема представляється подібно, то я перша розумію, чому вони рідко та мало пишуть, та нерадо відгукуються на подібні анкети, що на них треба б відповісти з рукою на серці, як при сповіді, битися у груди, хоч так хотілось би гукнути цілому світові:
— Лихо побери, коли б я не жінка та коли б я подалі стояла від необхідних дітей, начиння, обіду та шкарпеток, — тоді, може, і я мала б приємність задати чоловікам питання: «що ж то їм перешкоджає писати?
Можливо теж, що ситуація дещо змінилась би, коли б жінка зуміла визбутися свого нахилу до «дрібничковости», себто, добре зробленої дрібної праці, вразливоста та іноді перечулення, а замість того набралась вона чоловічої впертости, амбіцій та постановила собі — нехай там світ валиться, муж буде без обіду, дитина без сорочини, а я буду писати, «бо це одинока суть мого мого життя!».
Загалом закінчує тим, що родинне життя не завжди є перешкодою, але загально тенденція така.
На цю свою думку вона отримали відповідь від іншої українською письменниці. Вгадайте якої?
Напишу новий пост за хвилин 10.
доповнення: все ж журнал був «Нова Хата», просто книга дуже дивно зібрана.
Включила український серіал.
Одна з героїнь займається боксом та намагається потрапити у ЗСУ, але її не беруть (звучить питання «це тому що я баба?»), друга — дизайнерка, яка всім бреше про своє походження та має дуже молодого коханця (він хоче зробити пропозицію, далі плаче, що його мобілізують, вона обіцяє «масіка» вивезти), третя — принципова вчителька, яка звільняється через конфлікт з ученицею, яку виховує батько-одинак, який підтримує школу фінансово (вона ще у день, коли почалося повномасштабне вторгнення, дізналася, що її зрадив чоловік та залишилася без даху над головою).
Як я розумію, вони всі сестри та зараз зустрінуться у батьківському домі.
Трохи збентежена власним вибором контенту для відволіктися, але це якісь нові жіночі образи чи що?
Сталася рекурсія — Ґрунт вирішив, що він паблік «Всрата журналістика» і потрапив у Всрату журналістику……
Читать полностью…
У «Слуха» у коментарях цікаво про недоречність такого колажу для ілюстрації новини.
Та й правда, картинка ніби підтвердження слів Іванова 🤡, а сам він з контексту виходить.
❤️🔥Даруємо книжки з класичної серії видавництва «Лабораторія» за донат 100 гривень.
•Донат 100 гривень на банку.
•Скрін у коментарі.
•Отримати номер (я видам).
Розіграш проведу у неділю та відправлю по Україні за свій рахунок.
Дякую ❤️
І дуже дякую видавництву Лабораторія за такий лот. Тож попрошу вас підписатися на їхній канал у телеграм.
А ще усі ваші донати беруть участь у загальному розіграші 😎
Ультраправа партія «Національне об’єднання», яку очолює Марін Ле Пен, лідирувала на виборах до Європарламенту у Франції. Низка соціологічних опитувань давно передрікали її першість. Однак стрімке зростання підтримки ультраправої партії з боку жінок було неочікуваним для соціологів.
Кількість прихильниць «Національного об’єднання» збільшилася на 10% з 2019 року — і це при тому, що історично жінки не віддають голоси партіям правого спектра, які обмежують права жінок. Як так вийшло, що сучасні жінки все більше схиляються до підтримки ультраправих політиків і, відповідно, консервативних цінностей? Пояснюємо на прикладі тріумфу Ле Пен.
Чому жінки в Європі голосують за правих: Розбираємось на прикладі партії Марін Ле Пен
Якщо коротко: все погано, буде гірше, спробуйте різні джерела прибутку :) https://mediamaker.substack.com/p/reuters-institute-report-2024
Читать полностью…
О, який хороший приклад заскрінила.
І шахти, і ТЦК, і комуністи.
Бінго просто.
Загалом відчувається пожвавлення по рекламному риночку.
Читать полностью…
Українська мистецтвознавиця і наукова співробітниця Горлівського художнього музею Олена Пех перебуває у російському полоні 5,5 років. Через чітку проукраїнську позицію її засудили до 13 років ув’язнення.
Жінка разом із донькою Ізабеллою виїхала до Одеси в 2014 році, проте періодично їздила на окуповану територію, щоби доглядати за хворою матір’ю. В один із таких приїздів її схопили.
За словами Ізабелли, до її матері застосовували фізичні тортури, щоб змусити підписати потрібні їм свідчення та визнання.
«Її сильно били, душили поліетиленовим пакетом, катували електричним струмом, одягали протигаз і одночасно вмикали електричний струм, запобігаючи доступу повітря. Моя мама неодноразово непритомніла. Щоб привести її до тями, її обливали водою і підносили до тіла електрошокер… Їй вкручували шурупи в коліна і регулярно ґвалтували. Двічі імітували розстріл і вивозили в ліс, погрожуючи вбивством», — розповіла дівчина, яка весь цей час бореться за життя і свободу своєї матері.
Підписатися | Підтримати DIVOCHE
Лірум шукає журналіста/ку на новини та мають ще одну вакансію.
Bazilik.media теж шукають людину на новини.
Круто, що невеликі медіа мають змогу брати людей. Я от сіла прописувати, хто нам потрібен, спираючись на список задач та щось не можу ради собі дати.
👆🏻 Я таки подивилася першу серію і це не скажу, що сильно погано, але нічого не зрозуміло.
Найбільше я не розумію, який це рік, бо дівчата одягнуті у якийсь мікс 70-80-90-их. Те саме з антуражем (і фоном впізнаваного сучасного Києва).
Якщо зараз головній героїні 37, школу вона мала закінчити десь у 2003, то костюми виглядають не туди.
Трохи дивно, що випускниць грають дорослі жінки, які потім у 37 виглядають так само. Але Бог з ним.
Я не прихильниця Роздобудько, проте вона вміє у зрозумілу драму. Але стільки героїв – це важко.
Крінжово грають не всі, що плюс.
Боже, нічого не змінилось.
Кобринська досить актуальні теми висувала, типу дитячих садків чи того, що жінці варто гроші заробляти.
До речі, Марта Богачевська-Хом'як пише, що до Кобринської були питання, бо вона більше по теорії чим по практиці.
Але вектор давала правильний.
Мисткиня виносить з-під завалів роботи після обстрілів.
Суспільне Культура шукає цю дівчину.
Отже відповідає їй Ірина Вільде.
Говорить, що ви Софія, молодець, що пишете з Китаю, яка ви хороша господиня та як дбаєте про чоловіка та про те, щоб він «не відчував, що його дружина письменниця».
Пише, що існує суспільний договір, що якщо жінка стає дружиною письменника, то мусить дбати й про його талант.
«Ви мусили б ради розвою його таланту зректися свого особистого життя, мусили б зійти в тінь і жити тільки відблиском його слави. Ба що більше!
Коли б Ви хотіли запротестувати проти цього, то Вас зараз признали б за «негідну» дружину для того талановитого чоловіка, а його зі співчуттям називали б «нещасним у родиннім співжитті».
Ви й Ваші діти мусили б ходити на пальцях тоді, як він творить, уступатись йому з дороги тоді, коли він хоче шукати «вражень».
«А навіщо женяться мужчини-артисти, малярі, музики, пись-менники? Звичайно, щоб жінка перебрала на себе всі їх буденні клопоти, а вони, щоб могли віддатись спокійно своїй творчій праці. З тих самих мотивів і жінка–мистець може хотіти вийти заміж.
Нехай чоловік, оцей наш вірний друг турбується тим всім, що могло б нас відривати від нашої мистецької праці, нехай він старається створити нам таку атмосферу, так унормувати відносини, щоб ми могли працювати».
«Шкода Вас, Софіє, на те, щоб Ви власноручно готовили чоловікові обід, вишивали, садили цвіти. Маєте до цього досить китайців. Але от що... я свого чоловіка й синка ледве перевиховала в тім напрямі (не забувайте, що вони теж атавістично обтяжені деякими поглядами на ролю мужчини в родині), що в них мама і жінка займається літературою, тому вони здебільше повинні не тільки самі про себе, але й про неї подбати, а Ви тим часом своєю відповіддю зовсім збунтували мені їх. І що тепер буде?»
Вийшло цікаве листування двох жінок та всі ці досі вічні питання про творчість жінок.
Обкладинка книги у коментарях.
У принцеси Уельської Кейт Міддлтон діагностували рак, і вона вже почала хімієтерапію.
«У січні я перенесла серйозну операцію на черевній порожнині в Лондоні, і тоді вважалося, що моє захворювання не пов’язано з раком… Операція минула успішно. Однак аналізи після операції показали онкологічне захворювання. Тому мої лікарі порадили мені пройти курс профілактичної хімієтерапії, і зараз я перебуваю на ранніх стадіях цього лікування. Це, звичайно, стало величезним шоком, і ми з Вільямом робили все можливе, щоб зберегти приватність заради нашої молодої сім’ї», — розповіла принцеса у відеозверненні до своїх прихильників.
Кейт Міддлтон запевнила, що почувається «добре, і щодня з’являється дедалі більше сил».
Підписатися | Підтримати DIVOCHE
У Харкові нещодавно відкритий бар «Поза зоною» спричинив скандал назвами своїх коктейлів у меню. Відвідувачкам пропонують напої «Медова сучка», «Подвійне проникнення», «Зґвалтований», «Інцест», «Дешева хвойда» тощо.
У соцмережі обурилися через такі назви, проте представники закладу почали висміювати та знецінювати зауваження.
Однією з перших на назви коктейлів звернула увагу українська виконавиця ТУЧА (Марія Тучка), яка розповіла DIVOCHE.MEDIA, що вже звернулась щодо закладу до поліції та Держпродспоживслужби.
«Увага, в країні, в якій війна, і ми знаємо вже про сотні випадків зґвалтувань (в тому числі неповнолітніх) і скільки ми ще не знаємо, заклад в Харкові має таки позиції коктейлів — “Мрія педофіла”, “Зґвалтований”, “Врот”. Там цілий список таких непорозумінь, в закладі комунікація з цього приводу — нахабність та прикривання ЗСУ... Що розважливого та веселого в педофілії чи зґвалтуванні? В мене цей кейс викликав ступор і шок», — зазначила вона.
Підписатися | Підтримати DIVOCHE
Інститут репутації або як не вскочити в халепу, якщо ви розвиваєте бізнес в Україні
Під час скандалу з художницею Сонею Морозюк думала підготувати невеличкий посібник по взаємодії з інфлюенсерами, але тоді не вистачило на це наснаги. В цей раз, вирішила, що не буде зайвим додатково проговорити, бо аудиторія в соцмережах стала більш відповідальною й вимагають від компаній розділення їхніх цінностей.
Перше і найголовніше правило від мене: уникайте інфлюенсерів та підприємців, які в минулому вже поводились не в рамках норми або мають недобру, зіпсовану репутацію. Наприклад, їх раніше ловили на брехні, вони мають проросійську позицію, були авторами дискримінаційних висловлювань, рекламували зашкварні бренди і т.п. Це хороший показник, що в майбутньому від людини можна очікувати таку саму взаємодію.
Друге правило: пам'ятайте, що ви розвиваєте бізнес під час війни, а не займаєтесь інтеграцією назад в суспільство людей, які власноруч псують власну репутацію. Ви не повинні ціною власної репутації відбілювати людей або інші бізнеси, навіть в рамках благодійних проєктів – ви не тільки отримаєте гейт від небайдужої аудиторії, а й можете втратити лояльних клієнтів.
Третє правило: навіть якщо ви знаєте людину особисто й вона здається вам адекватною, емоційно не піддавайтесь та думайте тільки з погляду свого бізнесу. Сьогодні ви підтримаєте особистість, але коли від вас відвернуться інші (а таке точно станеться), чи допоможе вона оплатити зарплату вашим працівникам та замовити сировину на наступний сезон?
Четверте правило: завжди обирайте сторону вашого клієнта. Навіть, якщо ваша особиста позиція не настільки радикальна, це не настільки важливо – в скандалах немає сірої сторони й ви маєте чітко визначитися яку позицію ви займаєте.
• Чи є життя після 27 – канал комунікаційниці про фешн, меми та книжки
Я прочитала дуже багато коментарів про Юлію Сенюк. Дуже багато постів, коментарів, думок та навіть пост Винничука.
Срач очікуваний, люди передбачувані у своїх висловлюваннях та навіть у тому, що певні у своїй правоті.
Хейтити жінку -- погано. Говорити про порно без урахування того, що це часто про насильство над жінками та торгівлю людьми, без урахування того, що є безліч досліджень про те, як порно впливає на дітей, як перегляд порно впливає на подальше сприйняття сексуальності та партнерів, про те, що порнографія викликає залежність -- теж погано.
Є Джозефіна Джексон (псевдонім Юлії Сенюк), є Амарна Міллер, а є Серена К. Флейтс із Каліфорнії, відео з якою виклали на порнохаб, коли їй було 14 без її на те згоди. І є інші дуже погані історії та не дуже швидке реагування платформ на скарги.
Можливо, говорячи про порно, комусь хочеться виглядати розкутими та сміливими, десь вказати на те, що всі інші просто зажаті, просто не розуміють. Але вузьке мислення ще нікого не зробило розкутим.
Та, якщо чесно, щоб я не написала вище, все одно залишається місце для срача у коментарях. Для всіх сторін, для всіх думок. Таку можливість вже дав нам інтернет і це єдина з його можливостей, яку ми використовуємо на 100%.