Про вирішальні напруження…
Одна з не багатьох країн, домовленості з якою мають цінність та довіру — це Велика Британія 🇬🇧
➡️ Напередодні виборів я був впевнений, що уряд Лейбористів не змінить курс підтримки України за жодних обставин, але висловлював занепокоєння щодо того чи зможуть вони приділяти Україні на зовнішньополітичній арені ту увагу, яку виконували консерватори.
Мушу визнати мої перестороги були надмірними. Чинний уряд ВБ виконує зараз фантастичний обсяг роботи: від міністрів до аналітичних центрів та відставних військових з контактами за океаном. Все заради одного — стратегічно та безповоротно перевернути ситуацію. І процес цей двопартійний з боку британців.
Про це я з часом зроблю великий допис. Мабуть, вже зараз Ви помічали певну інформацію, але трохи пізніше систематизую і зроблю огляд.
Але зараз просто дякую британцям: «Дякую, дядько Бене».
➡️ Далі мій допис буде складатись з двох частин: короткої інформації та прохання.
Зараз тиск на Білий Дім з вимогою розв’язати нам руки посилився в рази. Особливо в Конгресі. Особливо схоже в неформальній площині й загальні обставини цьому сприяють.
Вимога одна — надати можливість… Скажу моє суб’єктивне спостереження — таке колективне явище як «деескалатори» в глухій обороні. І вже є цілі аналітичні центри, які змінили думку з «ні» на «треба».
Вже третій день передивляючись брифінги у США бачу як прессекретарі Білого Дому чи Пентагона після питання: «Чому не даєте дозвіл?» , — шукають куди втекти.
Серед останнього речник Пентагона Пет Райдер🗣 :
«Проведення оборонних операцій у відповідь через кордон (Курськ) – дозволено, і я на цьому зупинюсь», — уникнув відповіді прессекретар.
І зараз просто з усіх боків йде штурм «деескалаційної цитаделі». Дуже щиро радий від об’єму залученості наших дружніх конгресменів США, які стали нашим лобістським тилом.
Наш старий та перевірений друг Майк Тернер, голова Комітету з розвідки на слуханнях під запис заявив🗣:
«Україна нарешті знаходиться у спроможності притягнути москву до відповідальності», — так він аргументував необхідність надати всі дозволи, які залишились та перестати затягувати час.
➡️ Але все свідчить про те, що певні люди забарикадувались у кабінеті Білого Дому, обірвали телефонні дроти та вже місяць не відповідають на прохання британців (і не тільки їх) та загалом закрили "очі ладонями", щоб не бачити тиск зсередини.
Але ці «деескалаційні ворота» вже тримаються з останніх сил. Плюс ще скоро Блінкен повертається з Бл. Сходу. Тепер трохи є ще наших «таранів».
⚡️ Але зараз є прохання і до Вас, читачі-співрозмовники, а ще до шановних американців, які мене читають, особливо певної категорії, ще до нашої діаспори в США, представниківи різних релігійних організації в Україні та США.
Ми з Вами вже свого часу займались адвокацією та у силу своїх можливостей тиснули, то на спікера Джонсона, то на певні видання, публікації.
➡️ Тепер треба робити те саме на представників Білого Дому. Всі методи можуть працювати: знову письмові звернення до місцевих політиків та конгресменів від округу, звернення від наших релігійних громад до американських, просто коментарі під сторінками американських політиків з проханням зняти заборони. Обмеження дій лише у нашій голові.
Потрібно зараз як ніколи всіма доступними методами актуалізовувати тему «зняття заборон» та ставити представників Білого Дому у незручне положення не тільки на зовнішньополітичному фронті, але й інформаційному. Зараз вони політично не можуть сказати «Ні», але намагаються просто закритись, щоб не надавати ніякої відповіді.
💬 А ще йдуть вибори у президенти, Сенат та Палату представників. Незліченна кількість партійних заходів демократів та республіканців з виборцями, особливо демократів. Якщо Ви поблизу таких заходів, то сходіть не полінуйтесь поставте питання політикам на зустрічах в школах, офісах. Вивісіть плакат на таких зустрічах, організуйте зі знайомими якийсь перфоменс.
Вибори — це зажди незручне положення для політика. З краплин збирається океан… Карфаген Заборони близькі до падіння!
*Трохи тексту в коментарях👇
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
"Почалась паніка", — московські цивільні виробники про потенціал банкрутств через санкції
У продовження теми про "маленькі економічні дзвіночки" на московії через санкції.
➡️ Понад 20 великих виробничих компаній московії у сфері автомобілебудування, будівництва та виробництва побутової техніки звернулись до уряду про термінову допомогу через ризики масових банкрутств виробництв галузей.
➡️ Причиною став 14-й пакет санкцій ЄС в якому серед іншого європейці заборонили постачання поліметіленфенілізоціанатов. Постачання даного продукту хімпромисловості необхідне для виробництва комплектуючих для авто та побутової техніки, монтажної піни, герметиків, труб. Від імпорту цієї сполуки московія залежна на 100%.
У зверненні промисловців до уряду зазначається, що в один момент постачання із США, ЄС та Японії одночасно зупинилось. Китайські виробники через санкції та проблеми з платежами не приймають нові замовлення і теж почали скорочувати постачання, побоюючись підпасти під західні санкції.
⏩ Найбільший виробник даного продукту в Китаї WCG повідомив, що зупиняє будь-яке постачання на московію.
💬 У листі до уряду московські виробники повідомили, що якщо уряд не допоможе налагодити постачання в період кількох місяців з альтернативних джерел (а єдині хто залишились це саудити), то виробництва будуть вимушені зупинитись. Це призведе до банкрутств, зазначають виробники. Об'єм і так вже вимушені скорочувати.
Тепер виколупувати московитів з укриттів можна не тільки білими туалетами та обіцянкою доступу до YouTube, але й cкидами під виглядом монтажної піни причепленої до fpv.
P.S. Тепер московським пожежникам не доведеться гасити пожежу на паромі, але є нюанс 🌚
P.P.S. Те що цистерни з паливом в Крим ганяють на паромах схоже свідчить про те, що з якихось причин московити бояться використовувати кримський залізничний міст чи не вистачає його пропускної потужності.
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
🇫🇷 🇫🇷 Франція. Макрон. Імпічмент та "тактика удава".
Закінчили ми на тому, що Макрону (С. Сежурне) немає куди поспішати, оскільки хватка «удава» довкола шиї Меланшона працює. Макрон має тепер міцні позиції й чекає зручного для себе прем’єра.
➡️ З ультраправого боку нейтралізовано Ле Пен.
➡️ Залишились з ультралівого блоку Меланшон та комуністи. Для цього треба, щоб блок «Новий народний фронт» розвалився, так і не спромігшись отримати необхідну кількість голосів (!підтримки прем'єра, щоб уникнути вотума недовіри, не саме голосування) для свого кандидата в прем’єри.
💬 Франція провела Олімпіаду, сам Макрон відправився у гори на відпочинок накопичувати політичний «дзен». Поспішати немає куди. Атталь виконує обов’язки прем’єра. А в Новому народному фронті (нагадаю, що партія Меланшона лише частина цього блоку), що не тиждень, то скандал.
І закінчили ми тоді на тому, що із закінченням Олімпіади розпочнеться «фінальний раунд» боротьби за владу в якому попри друге місце я б віддав перевагу Макрону та Сежурне, а не Меланшону.
⛳️ Ціль Макрона сформувати стійку центристську коаліцію без ультраправих (Ле Пен) та ультралівих (Меланшон) представників.
І це розпочалось.
➡️ Новий народний фронт висунув вже 4-го кандидата в прем’єри (Люсі Касте), яку теж не погодив Макрон, а без голосів його партії й погодження президента кандидат не стане прем’єром. Тож двох кандидатів — забракував Макрон, а двох, які були зручні Макрону (компромісні) і мали шанс створити «центристську коаліцію» — заблокував Меланшон.
Цього разу не встигли скандали в Новому народному фронті вщухнути як відмова Макрона спровокувала Меланшона на політичну істерію та чергову помилку в стратегічному плані.
Меланшон вирішив погрожувати Макрону імпічментом та почав робити певні дії. Тільки це не послаблює, а навпаки ще більше підсилює політичні позиції Макрона за принципом «нас б'ють, а ми міцнішаємо». Чому? Після того як Макрон створив недовготривале партнерство з Меланшоном, щоб перемогти Ле Пен на виборах президент Франції мав критику за це партнерство серед правоцентричних/правих політиків та виборців, що дещо репутаційно перешкоджало б зараз залучити їх у «центристську коаліцію».
Але тепер саме ультраліві намагаються усунути Макрона і це навпаки тільки посилює позиції Макрона.
➡️ Зрештою спроби Меланшона розпочати процес імпічменту Макрона нарвались і на критику представників партнерів Меланшона по блоку: частини соціалістів та зелених, які покрутили тому палець у скроні.
Тож, що буде далі?
Як і казав раніше Макрон буде чекати, так, саме просто чекати на центристську коаліцію. Чекати як удав на березі Сени, коли труп політичних надій Меланшона пропливе повз, або коли той таки здасться на компромісний варіант, зручний Макрону.
➡️ Для центристської коаліції Макрону треба голоси «зелених» та певної кількості групи соціалістів, які лояльні Глюксману. Для цього через постійні спровоковані скандали виборчий блок Новий народний фронт має розвалитись — це і є стратегією Макрона/Сежурне.
➡️ Тому певний час ще будуть конвульсивні дії Меланшона, але зрештою йому залишиться або погодитись на компромісного прем’єра, або дочекатись, коли блок таки медійно дискредитується через дисфункціональність та розвалиться і тоді Макрон все одно отримає своє.
А поки союзники Макрона продовжують підливати олійки під ноги Меланшону, щоб пришвидшити процеси: виконуючий обов’язки прем’єра Атталь вдруге запропонував депутатам Національних зборів створити центристську коаліцію та призначити замість себе компромісного прем’єра без партії Меланшона чи Ле Пен.
Яка нам користь з цього всього? 🇺🇦
Більш міцні позиції Макрона будуть сприяти реалізації його вектору щодо підтримки України й просто в політичному плані це досить красива гра.
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження (Частина друга 2/2)
Прошу читати обов’язково ознайомившись з першою частиною👆
▶️ Пункт 3 — це проігнорувати заборону США. Тільки проігнорувати ближче до президентських виборів, наприкінці вересня десь, та вдарити ракетами по аеродромах московії, попередньо заручившись інформаційною та політичною підтримкою якнайбільшої кількості країн (ВБ, Франції, країн Балтії та Скандинавії) щоб в НАТО не було єдиної позиції засудити нас.
Чому на це можна піти?
➡️ Після зняття Байдена ми точно знаємо, що чинний склад Білого Дому та Пентагона буде або повністю, або майже повністю змінений. Тому непорозуміння після нашої дії буде "перезавантажено" як це не раз відбувалось між Ізраїлем та США. Але в результаті "розумно контрольованого дипломатичного конфлікту", заручившись підтримкою частини країн — ми усунемо останню червону лінію.
➡️ Новій адміністрації від демократів буде важко нас інформаційно та політично звинувачувати, бо в нас не було перед ними зобов'язань. Плюс фактично українці НІЧОГО не зробили проти національних інтересів США. Навпаки підірвали ядерний потенціал (якщо вдарити по стратегічній авіації) їх геополітичного ворога. А якщо адміністрація буде від республіканців, то вони взагалі будуть будувати з нами відносини з нуля й удар по аеродромах "буде в минулому", але відсутність частини літаків у ворога для нас буде результатом сьогодення.
Тим паче підтримка цієї дії у США (вдарити по аеродромах) є як серед немалої кількості рядових демократів та республіканців, так й серед цілих Комітетів Конгресу та деяких офісів Білого Дому. Це не дозволить деескалаторам одностайно "засудити" нас у будь-якому разі та видати за узгоджену позицію США. А якщо ми діятимемо ще за підтримки хоча б деяких країн-партнерів, то ця потенційна критика нашої дії розвалиться, а після виборів — у будь-якому разі перезавантажаться відносини, що я описав вище.
Найгірший варіант, що Байден вирішить до інавгурації наступного президента "якось нас покарати", але це навряд, бо тоді він зруйнує "свій історичний спадок" про який він так любить говорити. Як ми заручники від його рішення, так і він заручник від нас — це двостороння залежність. І як показує досвід "покарання Ізраїлю" за відмову перестати проводити операцію в Газі — було засудження та блокування передачі певного озброєння, яке протривало менше ніж тиждень.
💬 Хто давно на каналі знає, що я не відрізняюсь великим радикалізмом та необдуманим авантюризмом. Але зараз обставини та сприятливі умови підштовхують до контрольованого ризику. Раніше казав: "Захід не зізнається, але він підсвідомо любить виважено зухвалих, треба лише правильно відчути час та баланс".
Зараз в нас всі карти на руках: ми або маємо отримати необхідне нам погодження мирним шляхом, або з контрольованими наслідками зухвало взяти своє, бо пізніше таких сприятливих умов може не бути.
Складний час — потребує важких рішень.
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
Про ва-банк ворога
💬 Останні дні Ви спостерігали дописи на каналі про цілі Китаю, трохи про економіку московії й про Курськ.
Чому в мене такий фокус?
Оскільки намагаюсь відчути та проаналізувати точку "перелому", бо за всіма ознаками, які я спостерігаю москва йде ва-банк. Якщо усвідомити, де межа провалу ворожого "ва-банку", то можна використати це на власну користь. Я не вірю, що один чинник може сприяти перемозі над ворогом, має бути сукупність факторів та чинників.
➡️ Останнє дослідження по танках 🗡, яке я робив з колегами з інших каналів, демонструє початок вагомих проблем заміщення втрат у ворога на кінець 2025.
➡️ Останнє дослідження по артилерії 🔫, яке робили демонструє вагому деградацію якості артилерії ворога на початок 2026.
➡️ Останні дослідження Cabala, High Marsed та інших дослідників свідчать, що з бронетехнікою (БМП/МТЛБ/БТР) у ворога теж намічаються дуже вагомі проблеми, навіть раніше за танки та артилерію — від середини/кінця 2025 р.
➡️ Останні дописи про Китай та московію демонструють, що Пекін беззаперечно партнер москви й має інтерес у цій війні, але об'єм китайської підтримки обмежується рядом раціональностей, які поки унеможливлюють саме "військові" постачання з боку Пекіна у москву. Всі партнери москви допомагають не безкоштовно. Закінчаться гроші — закінчаться партнери.
➡️ Останні дописи про московську економіку свідчать про кризові явища, які вже почались та мають набрати обертів на кінець 2025 р.
➡️ Останні дописи про фінансову подушку московії, свідчать, що ця подушка скорочується. Це значно зменшить спроможності ворога зреагувати на кризові явища в економіці, що наближаються наприкінці 2025.
Загалом інформація про вихід західного ВПК на пікові позначки на кінець 2025 — початок 2026 свідчить про те, що наші військові спроможності мають куди зростати, як і технологічність озброєння, якщо підтримка партнерів збережеться.
⏩ Якщо підсумувати, то путіну до кінця 2025 р. треба заморозити війну. І він буде це робити. Якщо об'єктивно Курськ це теж наш ва-банк у якомусь сенсі, але такий самий ва-банк зараз у путіна під Покровськом, який думав, що реалізовує "Дебальцівський кейс" — відкусити якнайбільше перед перемир'ям.
Квола реакція москви на попередження про підготовку нашої операції в Курську свідчить про самовпевненість москви, їх віру, що цього не повинно було статись (Захід би не дозволив) і що "Мінськ-3" близько. Мріями москва вже підписувала Мінськ-3. У Кремлі продовжують вірити, що після виборів США + Китай у власних інтересах створять умови для вигідного перемир'я московії, де "путін збереже обличчя". А загальна втома від війни як в Європі, так й в Україні зіграє свою роль в тиску на підписання цього перемир'я.
москва зараз буде максимально дискредитовувати "Курську операцію", применшуючи її успіхи.
➡️ Натомість на Покровську буде максимально посилюватись тиск, щоб:
• а) дискредитувати таким чином "Курську операцію";
• б) продати перемоги власному суспільству (щоб забули про використання строковиків в Курську)
• в) повернути Захід у роздуми про "перемир'я", на фоні формування того, що "Курськ — це випадковість", а поразка України — невідворотність.
➡️ Натомість якщо: партнери хоча б втримають наявний темп підтримки. Наше суспільство втримається морально. Наша влада не наробить дурниць: я розумію для чого граємось у мирний тренд, для чого граємось з Китаєм, але межа тонка і можна не зауважити як будемо за столом підписувати Мінськ-3, бо "переграємо самі себе". Тоді зможемо.
Звісно війна багатофакторне явище і спланувати, передбачити все неможливо, але особисто для мене очевидно, що москва буде максимально намагатись переконати Захід, і нас самих, що ми неспроможні, бо вони "+-" усвідомлюють вичерпання своїх спроможностей. Вони так само йдуть ва-банк і їх вікно "ва-банку" має закриватись до кінця 2025 р.
Тому, що закінчиться раніше наша віра та віра партнерів у нашу спроможність, й здатність тримати удар чи московська техніка й економіка — це і визначатиме результат цього чергового історичного раунду.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Я не знаю як це коментувати🫣 .
➡️ Мабуть, якось так: "Стали відомі деталі "стратегічних домовленостей" під час візиту путіна до кім чин ина. Лідер "другої армії на московії" домовлявся про постачання 447 стратегічних кіз на північну корею".
"Кози, вивезені з Ленінградської області московії є першою партією сільськогосподарських тварин, які москва має намір доставити до північної кореї. Кози забезпечуватимуть північнокорейських дітей молочними продуктами", — передає Politico.
Десь тихо заплакав кадировець...🐐
P.S. Якщо чесно не знаю сміятись чи плакати, бо трохи моторошно, коли знаєш, що на світі є країни готові підтримувати агресію проти іншої країни хоча б не за золото, долари, нафту, вплив чи технології, а за передачу кіз та інших світських свійських тварин, щоб діти дізнались, що таке "молоко".
Зате мільйони доларів у північної кореї уходять на те, щоб показово раз на місяць атакувати ракетами море.
Resurgam ➰ Приєднуйся
⚡️ Спільното, події на Курщині важливі, але нашої уваги та допомоги потребують й підрозділи, які тримають ворога на інших відтинках фронту та цим дають можливість проводити операцію на Курщині.
➡️ До нас з Вами з офіційним запитом вернулись бійці з 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону зі складу 128-ї ОГШБр, які виконують бойові завдання на Півдні країни. Хлопцям потрібно допомогти покращити логістичні якості транспортних засобів, які забезпечують як переміщення особового складу, евакуацію, підвоз БК, так й різного роду маневри. Колеса може й звучить не так гучно, як "фпв" чи "мавік", але погані колеса можуть бути причиною втрати траспортного засобу і, на жаль, не тільки. Тому такі збори не менш важливі.
Хлопцям потрібно:
• 1 комплект (4 шт.) вантажної шини — 56 000 грн
• 1 комплект (4 шт.) шини на Хамві — 37 600 грн
• 1 комплект (4 шт.) легкової шини — 16 900 грн
• 4 шт. рульової шини для легкових та "спеціальних" засобів перевезення особового складу — 26 600 грн
• 3 комплекти Starlink для забезпечення зв'язку — 55 500 грн
⏩ Загальна вартість 192 600 грн, деталізовані рахунки, які мені скинули хлопці прикріплені до посту👆
Допомогти нашим гірсько-штурмовикам можна за реквізитами ⤵️
➡️ Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/A53iFeshhZ
➡️ Номер картки — 5375411221320661
➡️ PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження (Частина друга 2/2)
Щоб найти відповідь я пропоную подивитись на Чан Хо Джина, який стане спецпредставником новоствореної посади та має виконувати «спецдоручення». Як пишуть корейські ЗМІ Чан кадровий дипломат, який має гарні зв’язки зі США, працював над програмами ядерного стримування північної кореї зі США та добре знайомий із «особливостями московії» (був послом).
💬 Раніше Чан симпатизував москві (про що зауважували корейські ЗМІ), але з середини 2023 почав її різко та жорстко критикувати. Це саме його заява у 2024 р. як представника президента, що Південна Корея не виключає постачання озброєння в Україну, але це залежить від дій московії та того, як вона посилює військові програми північної кореї.
➡️ У червні та липні Міноборони Кореї підтвердило, що москва надає північній кореї супутникові технології та військові технології у танкобудуванні та літакобудуванні.
Також міністерством була висловлена теза, що північнокорейські балістичні ракети передані московії мали справжню мету «доопрацювання у бойових умовах».
➡️ Тобто, москва в бойових умовах завдяки одиничним запускам північнокорейських ракет має їх доопрацювати (наведення, інтеграцію із супутниками, влучність) та надати технологію в Пхеньян. Попри попередження Сеула москва продовжила цю співпрацю аж до саміту НАТО і після.
Достеменно сказати, що зараз відбувається в президентських кабінетах Південної Кореї важко. Але можу сказати, що самі корейці заміни та нові призначення називають «неочікуваними та дивними». Які цілі переслідують ці призначення поки важко сказати. Можливо це саме через той процес, від якого Китай істерить та звинувачує США, що ті створюють «азійське НАТО», можливо через посилення співпраці ПК та НАТО, можливо через підготовку до стратегічних рішень (в тому числі в питаннях постачання озброєння).
Я думаю, що все разом. Щодо постачання озброєнь (наприклад за кільцевим обміном) я б спостерігав після виборів у США. Якщо корейці й будуть діяти, то тільки після розуміння, які для них перспективи в Білому Домі, а до того часу нова посада спецпредставника має опрацювати «стратегії дії» у тому числі дуже ймовірно і щодо нас.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Ех.. цікаво спостерігати (насправді не цікаво) як частина західних ЗМІ та експертів зараз в моїх очах виглядають якось подібно до: сама баба (у значені людини старшого віку) собі щось надумала, сама баба собі щось «нааналізувала», сама баба з нічого зробила сенсацію та висновки. Сама баба порівнює тепер процес до своїх надуманих очікувань. І що головне це все відбувається за відсутності хоча б часткової перевіреної інформації про операцію, яка на хвилинку ще в активній фазі.
Навіть в мемі «9 чи 10» жіночка поважного віку таки намагалась дізнатись правду, бо мала сумнів чи правильно почула. Але тут ні… Тут за відсутності фактів, продукуються ствердні псевдофакти.
Замість того, щоб промовчати чи сказати «я не знаю, що відбувається», «я можу лише здогадуватись за справжні цілі операції», «я не знаю реальну лінію як далеко проникли», «я не знаю наскільки далеко планували проникнути», «зможемо побачити результат пізніше», «треба почекати, щоб сказати», ні — продукується якесь «аналітичне нетримання».
💬 Продовжують писати, писати, писати про те до чого не мають інформації, гіпотези видавати за факт, і потім бігати з цими «фактами».
А коли ці факто-гіпотези руйнуються як: «Тепер Захід відвернеться від України» (хоча достатньо було почекати 2-3 дні реакцій, щоб отримати перші факти зворотнього). Вигадують на третій день нову, наступну гіпотезу та видають її за факт: «ЗСУ зав’язли», а коли на п’ятий день виявиться, що ЗСУ підтягнули логістику та відстріляли ворожі підкріплення, то з очима «собаки Баскервілі» починають перефарбовуватись та писати «ЗСУ надовго», «Удар по іміджу путіна», «Суджа — фортеця ЗСУ».
➡️ Нагадаю, що найпростіший метод пізнання, який ще вивели понад 2.5 тис. років тому у Стародавній Греції — це спостереження. За відсутності верифікованих фактів спостереження — це перший та поки єдиний етап для побудови гіпотези у разі якщо ланцюжок спостережень виявляє закономірність, яку можна трактувати як потенційний факт. Але, здається, це занадто важкий метод у 21 сторіччі для сучасних «експертів»…
⏩ Тому закликаю поводити себе хоча б на рівні розвитку Стародавньої Греції — спостерігайте поки без зайвих ствердних висновків. І у спостереженнях Ви побачите та «відчуєте», коли почнуть випливати факти та закономірності на основі яких будете вже будувати ці висновки. Будете мати дані про кількість полонених, тенденцію руху не на основі даних із затримкою у 48-72 години.
Операція триває 6-ту добу, наша інформаційна бульбашка із затримкою 2-3 дні (у рашистів до речі теж), які можуть бути зараз висновки щодо результативності на основі інформації станом на 3-ій чи 4-ий день операції? Навіть поточні висновки?
P.S. Щодо спостережень: завтра, думаю цікаво, поговоримо чому Китай дещо запанікував і які цікаві дії в одній далекосхідній країні, ймовірно, є приводом ще більшої «стурбованості» Пекіна та москви, особливо на фоні подій КурНР.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇧🇩 Чи вплине зміна уряду в Бангладеші на відносини у трикутнику: "Україна-Бангладеш-московія"?
Якщо коротко, то на даному етапі — ні. Кому більш цікаво "чому?", то давайте поговоримо.
➡️ 1. Україно-бангладеські відносини до усунення Шейх Хасіни.
Якщо коротко, то ці відносини бангладеське МЗС характеризує доволі точно: "Дружбу — всім, ворожість — нікому". Тому після 24 лютого Бангладеш продовжив контакти з москвою як й з Києвом, постійно наголошуючи, що треба "перестати стріляти", "потрібен діалог".
На голосуваннях в ООН за резолюції щодо України Бангладеш 2 рази проголосував в підтримку України, а 4 рази "утримувався" щоб не псувати відносини з москвою.
Також Шейх Хасіна вільно зустрічалась із лавровим, але так само вільно у лютому 2024 р. зустрічалась із делегацією України та Зеленським в Мюнхені.
➡️ 2. Бангладесько-московські відносини часів уряду Шейх Хасіни.
Хоч багато хто вважає, що там "дуже тісна дружба була", то самі дипломати Бангладешу називають ці відносини "на низькому рівні". Головний якір московської дипломатії в Бангладеші складався з "трьох основ":
➡️ 1. Це певна вдячність Бангладешу радянському союзу за підтримку в набутті незалежності та міжнародному визнанні. Тут важливу роль грало те, що радянський союз під час війни за незалежність (1971 р.) підтримував батька Хасіни. Тож це впливало на сприйняття самої Шейх Хасіни московії як партнера.
➡️ 2. Економічний підкуп. Москва виділяла кілька пільгових кредитів Бангладешу, найбільший у 12.6 млрд$ під будівництво "РосАтом" першої АЕС в Бангладеші.
➡️ 3. Залежність ВПК. Московія другий за об'ємом експортер зброї в Бангладеш (після Китаю), що є дуже важливим чинником для Бангладешу відносин з москвою .
Але попри це від 24 лютого Бангладеш декілька разів "підкидав свиню" московії⤵️
▶️1. Західні санкції не дозволяють Бангладешу офіційно зробити кредитний платіж в москву за АЕС. Розв'язувати це питання приїздив в Бангладеш Лавров, але там відмовились переводити платежі в рублі та вводити відповідну московську платіжну систему для обходу санкцій. Бангладеш погодився лише на 300млн$ в юанях при значних конвертаційних втратах для москви.
▶️ 2. Збільшення постачання нафти у Бангладеш (як планувалось) теж не відбулось через те, що порти Бангладешу відмовились приймати кілька десятків суден та танкерів "тіньового флоту" московії, що перебувають під санкціями.
▶️ 3. Найбільший скандал відбувся, коли Бангладеш відмовився приймати в порт підсанкційне московське судно, яке мало доставити обладнання "РосАтому" для будівництва АЕС.
❗️ Станом на зараз бангладесько-московські відносини значною мірою обмежувались небажанням Бангладешу потрапити під вторинні санкції США та ЄС.
▶️ 3. Чи змінить тимчасовий уряд розклад сил і взаємовідносини у трикутнику Україна-Бангладеш-московія?
Хоч заведено вважати нового прем'єра, Нобелівського лауреата Мухаммеда Юнуса більш "продемократичним", з більш потужними зв'язками зі США (навчався/працював там) він навряд кардинально змінить відносини саме з нами від того, що є зараз.
Причина — ряд обмежень:
➡️1. Бангладеш у певній кредитній пастці московії. Бангладеш залежний від оборонної співпраці з московією, особливо з урахуванням того, що на кордоні з М'янмою хаос.
➡️ 2. Після узурпації та повалення влади Хасіни політична система Бангладешу зараз у стадії "переформатування" і міжнародні питання, тим паче конфлікти, не пріоритет.
➡️ 3. Політика тимчасового уряду щодо московського вторгнення продовжиться за принципом уряду Хасіни: "Дружбу — всім, ворожість — нікому". Тим паче всі заяви Юнуса, які я бачив щодо вторгнення відповідали цьому твердженню.
Двостороння (Україна/Бангладеш) протидія участі громадян Бангладешу у війні на боці московії, ймовірно, єдиний інструмент, який може суттєво зашкодити відносинам Бангладешу та москви. Розкручення цієї теми найпростіший метод, який швидко та суттєво може зіпсувати відносини між прем'єром Бангладешу та путіним, враховуючи правозахисні цінності Юнуса та обіцянки "захистити всіх громадян країни та надати їм свободу".
Закінчення допису в коментарях
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇮🇷 Цікаві іранські спостереження
💬 Пам’ятаєте в дописі про обрання Масуда Пезешкіана — я акцентував увагу, що «так» він суто ставленик Хаменеї й кардинально нічого не зміниться, але Пезешкіан матиме відведену йому роль — демонструвати для Заходу, що він ніби той самий «адекватний канал комунікації».
➡️ За задумом цей канал комунікації має дозволити іранським елітам непублічно запросити до «торгів» Захід при цьому не «зраджуючи» вісь зла.
Так ось, спостереження⤵️
⏩ Після ліквідації політичного лідера «Хамасу» Ісмаїла Ханії в Тегерані іран вже тиждень готував «мега-мега відповідь», так, що американці кожного дня писали «ця ніч стане вирішальною», «у цю ніч станеться» — і так разів три.
Тільки в мене у боті накидано з десяток іранської низькоякісної мультиплікації як вони знищують Ізраїль, фото з пальцями до гори, прапорами на мечетях і…
➡️ І, ось виходить новина з 6 на 7 серпня, що Пезешкіан просить аятолу Хаманеї відмовитись від удару у відповідь по Ізраїлю, бо це завдасть більшої зворотної шкоди іранській інфраструктурі.
І Корпус вартових за це Пезешкіана навіть публічно не висік, а більш того з 7 серпня виходить Politico та ряд американських видань в яких кажуть, що, ймовірно, Хаменеї дослухався до думок президента Пезешкіана і не буде завдавати удару у відповідь (але це не стосується Хезболли).
Тож в результаті маємо:
➡️ 1. Ніби наявний факт, що президент Пезешкіан має вплив на аятолу Хаманеї й здатен змінювати його думку. Це ще більш цікаво (якщо не буде відповіді) в тому контексті, що це після десятка роликів аятоли про помсту через які він як мінімум буде виглядати тепер дещо смішним.
➡️ 2. Або це непогана гра у «заплутування», щоб подати помсту «холодненькою». І Пезешкіан тут інструмент, щоб заплутати західні розвідки, щоб потім нанести більш результативну атаку (хоча найчастіше сам іран бажає, щоб його атаки несли суто демонстративний, а не результативний характер).
➡️ У підсумку, якщо у найближчий тиждень відповіді не буде, то значить реалізовано «пункт 1», і це значить що як мінімум, частково мої думки мають місце на існування, у тому контексті, що з Пезешкіана в ірані будуть робити «неформальний канал комунікації» для Заходу.
❗️ Але щоб цей канал запрацював без втрат для ірану, тобто без передчасної негативної реакції Китаю та московії, самі європейці та США мають повестись на «розсудливого», «впливового» та «дипломатичного» Пезешкіана та запропонувати «торги у стилі перського ринку»: де або інші учасники «вісі зла» мають заплатити більше за підтримку лояльності ірану, або захід має запропонувати «щось» для охолодження контактів ірану з іншими учасниками «вісі зла».
Короче іранська еліта думає, що вона вкрай розумна і зможе сидячі на двох стільцях виторгувати собі більше.
На одному стільці вони сидять (вісь зла), а другий стілець потенційно створюють (ніби опозиційний Пезешкіан).
Resurgam ➰ Приєднуйся
На честь концептуальної кризи деескалаторів 🎉закриємо 7% збору, що залишились 👉👈
На даний момент зібрано 453 200 грн з 488 500 грн на 2 од. Mavic 3T 🔫 та 5 од. 10-дюймових FPV-бомберів для 72-ї ОМБр.
🗒Поточний звіт №4 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт #1 можна переглянути тут. Звіт #2 тут. Звіт #3 тут.
Надійшло 71$ кошти у розмірі 2943 грн переведені у банку. Підтвердження переведень прикріплені до допису👆.
*Всі звіти з минулих зборів можна переглянути за #звіт.
Реквізити збору⤵️
❗️ ЗБІР ЗАВЕРШЕНО ❗️
*Скрін банки у коментарях 👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження
▶️Тім Вольц радикальнолівий чи центрист?
Я б сказав ні те, ні інше (приватна думка). Десь посередині. Людину формує життя. Волц яскравий приклад, де це простежується.
➡️Для прикладу з 2015-2017 рр. більше половини законопроєктів співавтором яких був Волц виносили не демократи, а республіканці, що є явною центричною ознакою (двопартійність).
➡️ Але натомість він підтримував вкрай радикально-соціальну реформу Обами в медичному страхуванні. Мотив підтримувати реформу Обами — особиста трагедія. У 19 років у Волца помер від раку батько, останній тиждень його лікування у лікарні коштував його матері 10 років сплати рахунків після. Як наслідок через нестачу коштів та необхідність допомагати матері Волц, ймовірно, і пішов у 19 років в Національну гвардію як можливість швидко вирватись з невеликого містечка Бьют на 400 людей. Шкільні обіди були центральною реформою Волца на посту губернатора так само через особистий досвід Волца🗣 : "Важко добре навчатись, коли ти голодна дитина", — шуткував у відповідь Вольц.
➡️ До 2016 р. згідно з журналом зброярів Guns&Ammo Волц входив у топ-20 політиків Конгресу за яких треба голосувати для підтримки вільного володіння зброї (республіканська тема). Вольц професійний мисливець. Але після стрілянини у Лас-Вегасі, коли загинуло 59 людей, Вольц виступив за часткове обмеження володіння зброєю (в першу чергу на штурмові гвинтівки). Після чого видання понизило його рейтинг з "А" до "F". Тобто, знову особистий досвід/події вплинули на зміну його позицій.
➡️ З 2017 р. Волц поступово "радикалізується як прогресист", що викликано як несприйняттям Трампа в якості президента, так й загальнодемократичним трендом. Апогеєм "радикальності Вольца" є реакція на акції-погроми BLM. Саме за цей період будуть хапатись республіканці, щоб сформувати з Вольца "радикально лівого" ніби він таким був завжди. Схоже до цієї критики демократи були готові, оскільки вчора одразу випустили запис наради Трампа, де він схвалював те як діє Тім Волц під час акцій BLM 🗣: "Я знаю, що у нас тут зараз на лінії губернатор Волц. Ми говорили з ним нещодавно, і я цілком підтримую те, як він останніми днями давав раду ситуації (протести BLM)", — заявив Трамп.
▶️ Тім Вольц проукраїнський? 🇺🇦
Так. Питання тільки на скільки та як з ним працювати. Я особисто знайшов більше проукраїнських дій Волца ніж припустимо у Шапіро, але менше ніж мав Келлі.
Волц: на рівні штату одним з перших розірвав всі контакти з московськими фірмами, організовував в якості губернатора "Дні України" та мітинги на підтримку, особисто зустрічався із Зеленським, входив у пул губернаторів, які тиснули на Конгрес для розблокування допомоги Україні, у 2024 р. підписав проєкт співпраці між Міннесотою та Чернігівською областю. Нещодавні слова посла України в США О.Маркарової: "Повірте мені, Вольц надійний друг нашої країни", — підтверджують ці надії.
➡️ Тож, щодо інтересів України Волц непоганий вибір. Важливий момент на який би я звернув увагу це те, що рівень його "україноцентричності" буде залежати не від тенденцій в партії (куди схиляється партія чи особисто Гарріс), а саме від його особистого сприйняття та досвіду взаємодії з Україною. Тож вибудовувати прямі контакти з Волцем, певною мірою неформальні, буде найкращою стратегією, бо як показує його біографія, перебуваючи в одних питання в "лівій, прогресивній повістці" йому ніщо не заважає бути "яструбом" в інших. Тож висновок — Волц може бути різним.
Підсумуємо результати пошуку:
⏩ У рамках передвиборчої перспективи Волц безризиковий, але посередній кандидат для Гарріс.
⏩ У рамках його ідеологічної направленості він не "радикально лівий" (як каже респпропаганда) і не "центрист" (як малює демпропаганда). Він може бути різним і був різним, і імідж, і біографія йому дозволяють бути таким (можливо на це й ставка).
⏩ У рамках інтересів України 🇺🇦 — "базові його налаштування" проукраїнські, але чи стане він "яструбом підтримки" залежить більшою мірою від його персонального досвіду та сприйняття нас. Тож тут відкрите масивне поле для роботи. Але це поле є, що важливо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Хех, у США 🇺🇸 фактично підтримали нашу операцію
Кірбі🗣: "США не змінили свою політику щодо дозволу Україні 🇺🇦 використовувати зброю, яку вони постачають, «для протидії неминучим загрозам, що виникають по той бік кордону».
"Для протидії неминучим загрозам, що виникають по той бік кордону", — це ключовий фрагмент.
Всі сприймали, що Білий Дім дозволив наносити прикордонні ураження вглиб території московії виключно артилерійсько-реактивними засобами ураження на 70 км+.
Але як то кажуть дід старий забув попередити москву, що на наземну техніку це теж поширюється)
➡️ Тож фактично США аргументує операцію як виключна необхідність нанести превентивний удар, щоб нівелювати потенційну загрозу проникнення московитів на Сумщину.
➡️ А інформація, що США вимагають роз’яснення насправді перекручена московитськими ЗМІ і з якогось переляку підхоплена нашими військкорами та тг-сегментом, бо насправді там чітко видно тон та намір потягнути комедію, заявивши: «Звернемось до українських колег, щоб краще зрозуміти ситуацію», — тобто зрозуміти яку загрозу несло угрупування ворога на кордоні.
Дуже заплутано США кажуть "можна".
Це фактично відповідь США на вереск Кремля на всіх міжнародних майданчиках з вимогою реакції США з надією, що та зупинить маховик.
P.S. Присвячується любителям українського сегменту тг брати новини з «риа-новости»
Resurgam ➰ Приєднуйся
➡️ Щодо нового напарника Гарріс скажу пізніше. Треба вивчити. Замало про нього знаю. Треба час вивчити його більш детально.
Загалом я його не розглядав з ряду причин, які згодом опишу.
За що його обрали на віца — розумію. Навіщо його обрали — ні.
Поки ось такий оксиморон.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Такий насичений та гарний день просто спонукає зробити донат на ЗСУ. Правда 👉👈?
⚡️ Друзі зараз багато звернень від військових і одне з них в мене ще від кінця травня.
➡️ До нас у травні звернулись за допомогою у зборі на авто бійці 3-ї окремої штурмової бригади, а трохи пізніше звернулись ще бійці окремого взводу радіолокаційної розвідки одного зі зведених підрозділів «ХХ» (підрозділ знаю, але вимушений не поширювати інформацію).
💬 Знаю багато зборів, Ви й так вже два роки робите неймовірну роботу на такий невеликий канал, але хлопцям треба допомогти. Повірте для волонтера зв’язуватись з авто це ще той документально-організаційний головняк, але не я формую потреби звернень… Моє завдання допомогти хлопцям в силу можливостей.
➡️ Тож бійцям 3-ї окремої штурмової бригади треба фургон вантажопідйомності до 1 тонни (хлопці зупинились та перевірили Fiat Doblo 2012 р.). Ціна питання — 203 400 грн.
➡️ Бійцям взводу радіолокаційної розвідки Nissan X-trail, перевірений, адаптований та пофарбований під виконання бойових завдань. Ціна питання — 165 000 грн.
⏩ Всього за два авто: 368 400 грн.
Реквізити збору⤵️
❗️ЗБІР ЗАВЕРШЕНО❗️
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
🇬🇪 Промосковські сили не приховують, що планують побудувати «другу Білорусь»
💬 Десь з 2023 року до мене почали потрапляли статті та різна інформація, що грузинський олігарх Іванішвілі, засновник «Грузинської мрії» через посередників веде перемовини з москвою про повернення Абхазії та Південної Осетії у статусі «конфедеративної держави» в обмін на прийняття «закону про іноагентів», «відмову від євроінтеграції» та формалізацію промосковського курсу.
⏩ В останні роки керівна еліта Грузії активно використовує неформальні канали контактів з кремлем для вирішення торгово-економічних і політичних питань. Ці канали були використані для підготовки до відновлення авіасполучення між двома країнами минулого року (травень 2023 р.). Офіційні особи використовують московську грузинську діаспору (що складається з впливових бізнесменів) як квазідипломатичний канал.
Достатнього підтвердження цим розмовам не було, окрім чуток та окремих заяв. Пізніше в мережі з’явився аудіозапис, де ніби Хідашелі (афільований бізнесмен з Іванішвілі з МО Грузії) та Вольський (перший заступник голови парламенту Грузії) обговорювали можливість за сприянням москви найближчим часом створити конфедеративну республіку у складі Грузії, Абхазії та так званої Південної Осетії.
Можна було б списати на політичні чутки, якби не починали з'являтись опосередковані підтвердження та натяки вже офіційні та від самої «Грузинської мрії»⤵️
➡️На початку 2024 олігарх у вигнанні Іванішвілі заявив, що планує повернутись «на передову грузинської політики». Хоча він з неї й не зникав, але не був публічним.
➡️ 26 травня 2024 прем’єр Грузії Кобахідзе (ставленик Іванішвілі) заявив, що Грузія планує повернути Абхазію та Півд. Осетію до 2030 року.
Далі всім відомі події з законом «про іноагентів». До речі цей же закон був внесений одночасно й у квазіпарламент Абхазії.
➡️ 20 серпня у провладній партії «Грузинська мрія», відповідаючи на питання: «Навіщо їм треба конституційна більшість?
Відповіли🗣: «Для відновлення територіальної цілісності мирним шляхом, щоб система управління і територіальний державний устрій Грузії відповідали новій реальності». Важливе підкреслив.
➡️ Якщо просто, то конституційна більшість потрібна для зміни державно-територіального устрою, що дуже схоже як підготовка до процесів довкола чуток про «конфедеративність».
🗣 «У зв’язку з тим, що події довкола Грузії розвиваються дуже динамічно, ми маємо бути готові до такої ситуації у будь-який момент», — йдеться в офіційній заяві Грузинської Мрії.
➡️ Паралельно в «Грузинській мрії» пообіцяли заборонити головну опозиційну партію Грузії «Єдиний національний фронт» та їх «малі сателіти».
По факту Грузинська мрія анонсує зміну державно-територіального устрою (можливо під конфедерацію) та побудову «однопартійної системи» (формально буде багатопартійна, але фактично — ні). Все дуже схоже на те, що москва після жовтневих виборів хоче перетворити Грузію на Білорусь на чолі лояльного автократа.
Що це нам дає? 🇺🇦
▶️ По-перше, «Грузинська мрія» зараз буде просувати наратив, що вони — це возз'єднання Грузії (уникаючи питання ціни), а опозиція — партія «війни», яка втягне Грузію у війну.
▶️ По-друге, дуже висока ймовірність фальсифікації на виборах і дуже високі ставки на ці вибори (при чому і для москви).
▶️ По-третє, намагання дипломатично знайти порозуміння з чинною владою Грузії – марне. Доцільно публічно підтримувати та сприяти проєвропейській грузинській опозиції без якихось дипломатичних пересторог, що це може призвести до конфлікту з поки чинним грузинським урядом.
▶️ По-четверте, Грузію очікують політичні потрясіння за будь-якого результату. Чинний уряд мирно не прийме транзит влади (особливо москва не прийме), а у разі поразки опозиції, опозиція не прийме перемогу/фальсифікації чинного уряду. Для опозиції це питання політичного та фізичного виживання.
▶️ По-п’яте, для України вкрай не вигідно допустити узурпацію влади в Грузії через низку геополітичних, політичних та економічних причин, що пояснював в окремому дописі «Битва за Кавказ».
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
#звіт
➡️ Ваша підтримка доставлена до бійців 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону зі складу 128-ї ОГШБр. 17 серпня закрили збір — 20 серпня вже на місці. Бійці Вам щиро вдячні й звісно я.
Доставлено:
• 4 комплект гуми (по 4 шт. в комплекті): для вантажівок, позашляховиків та "спеціальних засобів". Детально можете переглянути найменування та вартість у рахунку👆.
• 3 комплекти Starlink для забезпечення зв'язку
🗒 Фінансова частина звіту. Збирали — 192 600 грн. Було зібрано 194 353.
⏩ Витрачено на придбання комплектів гуми — 139 300 грн.
⏩ Витрачено на придбання 3 комплектів Starlink — 55 500 грн
Всього витрачено 194 800 грн. Всі видаткові прикріплені до допису👆
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
Як ХАМАС має допомогти Україні шарахнути по московії ATACMS?(Частина перша 1/2)
➡️ Вчора відбулось знакове приниження зовнішньої політики США. Напіврозбитий ХАМАС відкинув другий проєкт перемир'я від США.
💬 Річ у тім, що Білий Дім вважає за критичну необхідність досягти перемир'я в регіоні, щоб заспокоїти своє фріпалестинське крило виборців, хоча б на час виборів. Спочатку цим перемир'ям займались Бернс та Салліван, що призвело до "Каїрського скандалу". Зараз до них підключили ще Блінкена, але він ситуацію не виправив. Як наслідок у той момент, коли Блінкен летів в літаку на Близький Схід, а Білий Дім виступив з обнадійливими заявами, що угоду про перемир'я майже досягнуто, ХАМАС на повному морозі каже "No-o". У політичному та інформаційному плані це повне приниження США, що просто... Але суть не в цьому.
Минулий раз коли деескалатори Бернс та Салліван провалились у Каїрі, і залягли на "дно", а паралельно розпочався наступ московитів на Харківщину в нас відкрилось вікно можливостей посунути заборони. Ми скористались можливістю. Тоді ми отримали дозвіл застосовувати західну зброю в 70-км зоні прикордоння московії (окрім ATACMS).
⏩ Зараз знову провал на Близ.Сх., тільки замість другої складової каталізатором виступає не ворожий наступ на Вовчанськ, а наш на КурНР.
Тому доволі зручне поле, щоб переступити останню заборону. Як це зробити?
▶️ 1. Ситуація з ХАМАСом та Сектором Газа не вирішиться ні сьогодні, ні завтра і, мабуть, у найближчі місяці. Натомість сьогодні на з'їзді Демократичної партії до десятка тисяч фріпалестинців намагаються зірвати з'їзд демократів та Гарріс. Особливо після обіцянок Білого Дому, що на цьому тижні мало б відбутись перемир'я. Тому під зʼїзд Б.Дім і поспішав.
На цьому фоні можна доволі прямо запропонувати демократам, що використання західної зброї по аеродромах московії — це буде інформаційний інструмент відволікти увагу від провалу США на Близькому Сході та перенаправити увагу ЗМІ на факт самих ударів та істерику москви, яка неодмінно буде. Ця подія переповнить американський та світовий медіапростір, тому денуклеристи будуть боротись із фріпалестинцями за інформаційну увагу.
Інформаційна увага — це завжди обмежений ресурс. І звісно наші аргументи ударів підкріплювати не тільки інформаційною користю для Білого Дому та фактично Камали, але й твердженнями про ніяку реакцію москви на Курськ. При цьому можна нормально сказати Білому Дому нехай каже, що нічого нам не погоджував та засуджує нас за ескалацію, щоб не втрачати пункти перед "деескалаційним виборцем". Ми це переживемо.
▶️ 2. Велика Британія 🇬🇧 фактично готова дати дозвіл на використання ШШ. Так, вони зараз надіслали запит до США, щоб отримати обґрунтовану відповідь "Чому українцям не можна?". Звинувачувати британців, що вони призупинили попередні заяви про ШШ теж не варто, бо Лондон має політичну відповідальність перед НАТО. Особливо, що стосується такого озброєння як ракети й таких цілей як стратегічні аеродроми. Тому британці як відмінники дипломатії йдуть в межах правил. Але враховуючи ігнорування вже місяць британців з боку Білого Дому, думаю, або вже зараз, або ось-ось у британців урветься терпець очікувати. До речі, злиття інформації у ЗМІ (першими опублікували новину в британському The Times) про "запит британців" через місяць від цього запиту — це і є скоріш за все свідчення того, що в когось закінчується терпіння. Сигнал цього.
Крилаті ракети трохи не те, що нам треба, але нам потрібен просто "прецедент" використання західного озброєння по аеродромах в глибині московії. Тому вже зараз можна пробувати домовлятись з Лондоном, щоб цей прецедент створити, бо британці в рамках правил свою частину очікування виконали — хто винен, що в Білому Домі не можуть знайти час відповісти на лист. А попередньо британці були готові погодити.
➡️ Якщо пункт 1 та 2, які мають відбуватись паралельно не спрацюють на Білий Дім, то пропоную "пункт 3".
* Про «пункт 3» можна прочитати у наступному пості👇
🚀 Resurgam ➰ Приєднуйся
🇨🇳Китайський головний біль: від Курська до "азійського НАТО"
Є таке прислів'я: "Будь-що корисне в надмірній кількості стає шкідливим". Вторгнення москви в Україну було корисним для Китаю. Вже багато хто, і я в тому числі перелічували ту користь, яку Пекін отримує від вторгнення.
➡️ Але на якомусь етапі (приблизно наприкінці 2023 р.) "корисна війна" стала для Пекіну вже шкідливою.
Запитаєте як?
➡️1. Те, що мало закінчитись швидко змусило Китай втягуватись в підтримку московії, бо поразка московії теж не корисна Китаю. Чим більше Китай втягується у підтримку москви та довше цей процес триває, тим кращі позиції у дипломатів США формувати "азійське НАТО", мета якого буде всеохоплююче стримування Китаю.
➡️ 2. Чим довше війна і більше часу на додаткові подразники реакцій, тим гірші відносини між Пекіном та ЄС. Це теж не корисно Китаю і ланцюжок конфліктів з ЄС накопичується.
➡️ 3. І третій пункт, найбільш цікавий. Чим довше війна, тим проблематичнішими для Пекіну становляться відносини з північною кореєю.
Запитаєте як це?
💬 Пекін підтримує північну корею 🇰🇵 як буферну зону від США. Пекін дає північній кореї їжу та ресурси, щоб та не загнулась з голоду. Так само Китай давав північній кореї військові технології (в тому числі ядерні), але в тому об'ємі, щоб це з одно боку дозволяло використовувати півн. корею як інструмент залякування та буферну зону від США, а з іншого боку дозволяло Китаю дипломатично грати в регіоні в "добру панду", щоб не створювати передумови для формування "азійського НАТО".
Сподіваюсь Ви зрозуміли про що я. Про цей тонкий баланс, коли Китай створює мілітаризоване проксі, щоб використовувати для залякування в тих моментах, де Пекін перед іншими не хоче втрачати обличчя "доброго вінні". З іншого боку це мілітаризоване проксі обмежується так, щоб не спонукати оточуючі країни реагувати на нього як на "критичну загрозу", тобто формувати реальні оборонні та політичні союзи для стримування в тому числі проти хазяїна проксі — Китаю.
І тут Китай прорахувався.
⏩ Прорахунок в тому, що Пекін дозволив путіну зайти в північну корею. Сам факт контакту двох агресивних автократій та передачі військових технологій від москви до північної кореї почав ламати "тонкий баланс гри", особливо щодо ядерних технологій. Як результат останній саміт НАТО називали ще "азійським", бо на ньому реально розпочався процес формування "азійського НАТО".
➡️ Тому чим довше буде зберігатись першочерговий чинник — вторгнення московії в Україну, тим швидше та якісніше буде формуватись "азійське НАТО", що фактично унеможливить стратегічні наміри політичної та військової експансії Китаю в регіоні.
Тому вийшло так, що спочатку Китай заохочував контакт путіна із кім чин ином, але ОБ'ЄМ такої співпраці (!уважно, не сам факт співпраці) вийшов за межі інтересів Пекіна. Це почало дратувати Китай і кілька моментів потрапило в ЗМІ. Одразу, щоб відкинути маніпуляції моїми словами: "роздратування Китаю" НЕ означає, що "все Китай кине московію" — це означає, що там є свої підводні течії.
➡️ Пекін зацікавлений у покращенні відносин із Сеулом і Токіо, щоб врівноважити вплив США, а для цього безпекова ситуація має стабілізуватись до тих позначок, які були зручні Пекіну. При цьому Пекін має зберегти й "обличчя путіну" (залишити прецедент окупованих територій).
Тож Китай потребує змусити Україну до миру "на китайсько-путінських умовах", а оскільки українці навряд погодяться, то Пекін працює з нашим оточенням. Китайці відчували, що ось-ось отримають своє (звідси й запрошення після років ігнорування Кулеби), але...
➡️ А тут бац "Курськ", який псує плани Китаю щодо переконання "оточення України" і більш того створює умови, що путін побіжить за військовими ресурсами до найближчих союзників серед яких північна корея. Як наслідок нові контакти московії та північної кореї ще більше створять проблем для Пекіна у відносинах з Сеулом та Токіо, порушуючи ті баланси, які Пекін роками вибудовував, щоб уникнути формування "азійського НАТО".
Тому Пекін зараз у позиції, що два стільці під дупою трохи роз'їхались.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇯🇵 Дякую пану Кішіді
Що ж, на жаль, ризик про який ми з Вами говорили ще у березні (відставка Кішіди) таки реалізується.
➡️ Кішіда не буде наступного місяця боротись за посаду голови партії (відмовляється від посади самостійно) через низку скандалів. Політик заявив, що бере на себе відповідальність, щоб "очистити ім'я партії". Але Кішіда не покидає політику і продовжить працювати рядовим членом партії.
🇯🇵 Японія за прем'єрством Кішіди з 2022 року надала прямої фінансово-гуманітарної підтримки на 9 млрд, а з урахуванням гарантій перед Світовим банком та кредитів через G-7, то понад 11 млрд.
➡️ Драйвером нашої підтримки (драйвером і у спробах змінити законодавство та надати військову підтримку) є політика саме Кішіди, який йшов всупереч багатьом традиціям японського політикуму з тезою🗣: "Сьогодні Україна — завтра Азія", — аргументуючи кожного разу необхідність відходити від "історичних меж нейтралітету та зовнішньополітичного ізоляціонізму".
➡️ Головним претендентом на пост Кішіди є ексміністр оборони Японії Сігеру Ішіба. Про нього я знаю замало (гуглив хто це), але можу зараз сказати, що він на Тайвані зустрічається з президентом (що червона ганчірка для Китаю) і під час зустрічі Ішіба заявив про необхідність об'єднуватись демократіям для стримування авторитарних загроз і дослівно підтримав тезу Кішіди🗣: " Україна сьогодні — це може бути доля Північно-Східної Азії завтра". Також під час зустрічі з президентом Тайваню підкреслив, що неспроможність стримувати москву на необхідному рівні заохотила її до вторгнення (мається на увазі треба було вводити превентивні обмеження).
Тому є надія, що головний кандидат на заміну Кішіди продовжить вектор політики Кішіди щодо України 🇺🇦. Тим паче сам Кішіда буде завжди поруч, оскільки не йде з політики, а йде з посади лідера партії та прем'єр-міністра.
🤝 Дякуємо пану Кішіді за підтримку України попри всю опозиційність всередині країни з якою він зіштовхувався, щоб нас підтримати. Також, пам'ятаємо ту роль, яку Кішіда зіграв під час візиту у США, щоб переконати конгресменів прийняти допомогу Україні, посунувши ряд власних національних тем, щоб саме обговорити допомогу Україні.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇺🇸 Наскільки реально після анонсу Грема та Блументаля, що новий законопроєкт на підтримку України 🇺🇦 буде до кінця року?
🇺🇸 Республіканець Ліндсі Грем звісно цікавий кадр американської політики, бо коли чуєш новини про нього, то або хочеться його обійняти, або скинути з моста. Людина "7 п'ятниць на тиждень". Назвав би його кар'єрист з популістичним ухилом та високою здатністю до політичного пристосування.
До речі, можливо його неочікувані маневри з демократами — це і є елемент пристосування до того, а що якщо "Трамп тепер програє". А ще як наслідок того, що Трамп проігнорував всі його прохання та застереження не призначати Венса і тепер Грем намагається збалансувати Трампа, медійною підтримкою України.
Але попри все контакти з Гремом звісно потрібні, бо він має доступ до кількох важливих високопоставлених "осіб". Загалом хто за ним спостерігає, той зрозуміє про що я.
➡️ Мова у дописі не про нього, а про його ідею разом з демократом Блументалем прийняти нову допомогу США на 2025 р. до кінця 2024 р. та на законодавчому рівні США закріпити обов'язок підтримки України. Ідея супер.
Ідея потрібна і спростить багато важливих процесів. Але:
▶️ Виносити двопартійний проєкт вони збираються у вересні. Допустимо Сенат цей проєкт пройде без проблем (якщо його виносять у співавторстві Блументаль та Грем), а ось Палату Представників... Якщо в них немає домовленості з Джонсоном про винесення в залу, то з урахуванням досвіду голосування за допомогу Україні виглядає... Що це як мінімум буде не швидкий процес.
Але цього разу у Палати Представників ще є чіткі часові 🕐 обмеження — голосувати треба до кінця грудня, бо треба встигнути до терміну, коли починає роботу нове скликання (з січня). Згідно з правилами: законопроєкти, які не пройшли весь законодавчий процес (голосування в Сенаті та Палаті) на кінець терміну повноважень поточного скликання будуть вважатись "мертвими" і потребуватимуть "нового подання" та нового законодавчого циклу.
▶️ Чи погодиться Джонсон в останні місяці розглядати законопроєкт про нову допомогу Україні — цікаве питання. Минулі питання по Україні змушували його захищати крісло. А тут нове і ще більш фундаментальне. Але з іншого боку він останні місяці піарився про "визначальність часу та необхідність перемогти "вісь зла"", "потребу приймати важкі рішення" і т.д..
➡️ І тут цікавим буде один момент — це будуть останні місяці спікерства Джонсона. Згідно з базовими прогнозами у демократів трохи кращі перспективи виграти Палату представників, а отже призначити свого спікера. Це означає, що Джонсон буде "скинутий" і йому треба зачепитись за якусь вагому посаду всередині партійної структури (лідер меншості навряд, але когось трохи нижче в ієрархії — цілком). Він може аргументувати свою "важливість" можливістю домовлятись з демократами в Палаті. Тобто, сформувати свою цінність як переговорника, яким насправді свого часу був спікер Маккарті.
І для цього він може винести на розгляд законопроєкт Ліндсі Грема та Блументаля щодо підтримки України.
Після того, як стануть відомі результати виборів президента у США буде період, коли Палата ще буде допрацьовувати, і це дає Джонсону 2 варіанти дій ⤵️
⏩ Якщо перемагає Трамп, то звісно Джонсон буде відповідати виключно його волі та бажанню (скоріш за все нічого не буде виносити, особливо з позначкою "двопартійний").
⏪ Якщо перемагає Гарріс, то це означає закінчення політичної кар'єри для Трампа, руйнація протрампівської вертикалі влади у партії та початок боротьби за владу всередині Республіканської партії. У такому разі Джонсон, як вагома посадова особа (спікер), буде мати непогані стартові позиції у боротьбі за партійну владу.
Він може спробувати підвищити свою цінність як функціонера: того, хто "може розмовляти з демократами та Білим Домом". Для цього він цілком може винести законопроєкт Грема та Блументаля щодо підтримки України та провести його до кінця терміну повноважень Палати Представників (вибори президента США та Палати представників — 5 листопада 2024, але термін роботи чинного скликання Палати представників до 3 січня 2025).
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇰🇷 До чого готується Південна Корея? (Частина перша 1/2)
➡️ Канцелярія президента Південної Кореї підтвердила, що міністр оборони, радник з національної безпеки (еквівалент посаді Саллівана) будуть замінені на посадах. Також, президент затвердив створення нової посади — спеціального радника з питань закордонної політики та безпеки.
До чого тут Україна та чи є в цьому наш інтерес? Давайте подивимось:
▶️ 1. Після саміту НАТО на каналі виходив допис про виступи президента Південної Кореї з важливими заявами на підтримку України та демонстрацією розуміння взаємозалежності війни в Україні до безпеки Південної Кореї.
▶️ 2. Оточення близьке до президента повідомляє, що Юн Сук Йоль під час саміту отримав «інформацію», яка переконала його в необхідності змін в структурі нац. безпеки в рамках президентських повноважень. Остаточне рішення він прийняв упродовж тижня роздумів під час незапланованої відпустки.
▶️ 3. Перестановки виглядають так: чинний міністр оборони стане радником з національної безпеки, новим міністром оборони стане довірена особа президента — голова служби його безпеки (досвідчений генерал). Радник з національної безпеки Чан Хо Джин буде призначений на новостворену посаду спеціального радника з питань зовнішньої політики та безпеки.
▶️ 4. Саме новостворена посада, яка поєднує «зовнішню політику» та «питання безпеки» є найбільш цікавою темою для нас. Аргументом створення цієї посади речник президента Кореї назвав🗣:
«Новий спецрадник має зосередитись на виконанні різного роду специфічних стратегічних завдань, пов’язаних із президентськими дорученнями в основі яких…».
Також пролунав аргумент з канцелярії Президента🗣:
«Створення нової посади стало наслідком невідкладних питань у сфері економіки та безпеки, які стали непосильні до виконання чинними міністерствами через їх перевантаженість».
Важливим моментом буде те, що призначили на цю посаду Чан Хо Джин (про це далі).
▶️ 5. Як повідомляють люди близькі до канцелярії президента всі призначення та перетасування були обумовлені мотивом Юн Сук Йоля призначити людей профілем яких є питання оборони та безпеки, а не кадрова дипломатія.
Тепер описана інформація простими словами⤵️
➡️ Президент Кореї їде на саміт НАТО як запрошена особа, там він висловлює доволі фундаментальні та потужні погляди про безпеку (в тому числі про взаємозалежність з Україною). На саміті НАТО він має ряд зустрічей від США до апарату генерального секретаря НАТО. У тому числі були зустрічі з українською делегацією. Під кінець саміту НАТО оточення президента підтверджує, що він прийшов до рішення про необхідність зміни вектора в питаннях безпеки та заміни для цього головних ліній безпеки (як трактувати «зміну головних ліній безпеки» — думайте самі).
➡️ Юн Сук Йоль на тиждень їде у відпуску, де приймає остаточне рішення про призначення та створення нової посади. Ці призначення є предметом критики президента, оскільки він їх реалізує «за будь-яких умов», навіть якщо рекомендаційні слухання щодо кандидатів в парламенті будуть негативні (це дратує опозицію в парламенті).
❗️ Тож залишається питання: «Що сталось на саміті НАТО?»
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇩🇪 Міноборони Німеччини під час брифінгу підтвердило дозвіл Україні використовувати німецьку зброю на території московії.
🗣 «Після того, як зброя з Німеччини була передана в розпорядження України, вона вже належить Україні, це – українська зброя… Немає жодних перешкод, отже Україна є вільною у виборі можливостей», — заявив речник МО.
➡️ Також речник Міноборони зазначив, що для Міноборони не стоїть питання законності дій на території Курської області: міжнародне право передбачає можливість заради захисту власної держави ведення воєнних дій на території країни-агресора, зауважив Коллац.
P.S. Після коментарів США, ЄС і тепер Німеччини можна сказати, що «Курська операція» не несе жодних політичних загроз, засудження з боку партнерів, на які так палко у перші дні акцентували ряд західних ЗМІ.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇬🇪 Вибори в Грузії: кавказька смерть московського «кащея»
💬 У минулих дописах я вже акцентував на важливості для москви виборів у Грузії. Саме перемога чинного промосковського уряду дозволить москві у наступні місяці частково відновити свої позиції на Кавказі, які будуть базуватись на тому щоб:
▶️ Утримати лояльний уряд у Грузії 🇬🇪
▶️ Максимально ізолювати Вірменію та Пашиняна і потім провести гібридні операції з повалення уряду, щоб поставити на чолі країни «карабаський клан».
▶️ Максимально затягувати фіналізацію мирного договору між Вірменією та Азербайджаном. Пробувати створити нові передумови для нового насилля, щоб мати аргументацію залишити свій військовий контингент (типу миротворців) на Кавказі.
Вибори у Грузії відбудуться 26 жовтня 2024 — це дуже зручна дата для ворожих операцій з впливу та фальсифікацій виборів, оскільки головна увага буде прикута до США та їх виборів.
Час від часу я буду актуалізовувати «грузинську тему», бо вважаю одним із завдань нашої дипломатії публічними чи не публічними методами привернути максимальну увагу ЄС та США до цих виборів. Оскільки витіснення московії із Кавказу та налагодження партнерських відносин з країнами регіону відповідає нашим інтересам.
⏩ Поразка «Грузинської мрії» на виборах дозволить зламати ланцюжок планів москви загалом в регіоні.
➡️ Ключовим елементом для поразки «Грузинської мрії» є захист результатів від фальсифікацій, що можна досягти фокусом уваги західних політиків та наявністю міжнародних спостерігачів.
Поразка «Грузинської мрії» дозволить Грузії відновити контакти з ЄС. Відновлені контакти Грузії та ЄС збільшать присутність «Заходу» в регіоні, що спростить вже Пашиняну завдання втриматись у владі поки він поступово розриває зв’язки з москвою.
➡️ А стабільний уряд у Вірменії призведе до збереження балансу між Вірменією та Азербайджаном, що не дозволить москві спровокувати нове насилля, яке відверне увагу від нас та не дозволить москві зачепитись в регіон. Підірваний ряд інтересів москви на Кавказі не дозволить їй задовольняти цілий ряд власних інтересів, які забезпечує цей регіон.
📊 Соціологія
Від останнього оновлення на каналі у травні рейтинг промосковської «Грузинської мрії» у нових липневих дослідженнях впав з 42% до 33% і має тенденцію до зниження. Вже зараз можна казати, що навіть якщо «Грузинська мрія» посяде перше місце на виборах, то вона не зможе сформувати коаліцію.
Нагадую, що з цих виборів парламент не тільки обирає прем’єра та виконавчу гілку, але від парламенту залежатиме тепер й обрання президента Грузії.
➡️ Тобто, неможливість сформувати коаліцію з 50%+1 мандат для «Грузинської мрії» буде означати втрату влади у всіх гілках влади. І, навпаки, якщо «Грузинська мрія» зможе сформувати коаліцію 50%+1 — це означатиме, що вони отримують ще більш повну та беззаперечну владу (навіть президента).
Ключовим фактором виборів стануть два моменти:
➡️ 1. Здатність опозиції об’єднатись для проходження 5% бар’єру та зменшення розпорошення голосів. Це від нас не залежить.
➡️ 2. Здатність захистити результати виборів. А на це ми можемо опосередковано вплинути. Дані зараз демонструють, що «Грузинська мрія» стратегічно програє і динаміки для відновлення їх рейтингу немає. Але це на папері, а цифри на папері «мають здатність» перемальовуватись. Щоб цього не сталось ми маємо витратити певний міжнародно-дипломатичний ресурс, щоб додатково привернути увагу західних партнерів до цих виборів та паралельно відігравати певну роль для забезпечення комунікації через нас між прозахідною грузинською опозицією та представниками ЄС.
Тож ситуація така: за принципом гри «Дженга» вибори у Грузії це саме той блок від якого вся надбудова планів москви в регіоні має завалитись.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🗣 Юсов каже Financial Times, що він не підтверджував нічого про Малі 🇲🇱 й не «обіцяв продовження»
➡️ Просто ще раз для засвоєння уроку, що коли можна промовчати й обійтись без зайвого хайпу як на рівні посадових осіб, так й на рівні публічних людей пов’язаних з посадовими особами, то краще це зробити, або як мінімум дочекатись узгодженої позиції, яку в таких випадках має давати МЗС.
Просто тут потрібно бути відповідальними, бо інформація — це зброя. І повірте в дипломатичній та міжнародній сфері — це зброя, яка може багато чого.
➡️ Проблеми не критичні, але створені на рівному місці.
Це фінальний пост для тих, хто вважав, що я не розумію всього задуму і так треба. Ще раз, писав минулі пости про ситуацію із застереженням не для того, щоб когось звинуватити, а тому, що бачив нездоровий хайп, який тоді потенційно міг закінчитись проблемами на рівному місці.
➡️ «Потенційно», на жаль, стало реальним. Я теж почерпнув досвід, що треба перечекати хайп і тоді пробувати доносити думку, яка йде в розріз домінуючому тренду, бо інакше це як запускати паперові літачки проти вітру.
На цьому тему закриваємо і сподіваюсь досвід буде засвоєно.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 А Ви усвідомлюєте, що вже третю добу руйнується інтелектуальний фундамент всіх концептів «деескалаторів»?
➡️ Віра в те, що військові операції на території ядерної держави неодмінно приведуть до екзистенційної «ядерної війни» — це те, чим персона «С», згідно з інтерв’ю Маккола, лякала всіх в Білому Домі та Конгресі. Віра, яку Кіссінджер та його послідовники пронесли від «Карибської кризи» до наших днів.
Залякування, якими певні аналітичні центри виправдовували існування цинічної «real politik» (яка йшла всупереч декларованим цінностям західної культури), як метода для не допущення «ядерної війни», але при цьому просували ще більш цинічний концепт «Розділяй та Владарюй».
➡️ Паралельно це слугувало постійним виправданням «перезавантаження відносин з радянським союзом», «перезавантаження відносин з московією», постійних поступок і т.д.
Там де треба було брати відповідальність: Придністров’я, Грузія, Україна, любителі «грибів» виправдовували політику поступок.
⏩ Курськ руйнує всі аргументи деескалаторів, що АТАКМС по аеродромах на території московії — це неодмінно ядерна війна. Що удар по Кримському мосту німецькою зброєю — це неодмінно втягування Німеччини у війну. Скільки країн Заходу чия зброя випадково «заблукала» на території КурНР втягнута у війну? Відповідь — нуль.
Це розширює кордони «ядерного стримування», бо жити хочеться всім, навіть таким тваринам як путін та його оточення. Звісно, що при більших загрозах особисто їм, вони можуть наважитись випустити «ядерного джина», але це радше від повної відсутності альтернатив для існування їм особисто. Закінчити життя за принципом «так не діставайся ти нікому».
Звісно те, що я описав вище не означає, що ядерна загроза зведена до нуля, але це означає, що нав’язані рамки концепту ядерного стримування та ядерного страху без якого сам концепт стримування не міг би існувати набагато ширші ніж це інтелектуально малювали певні особи, щоб морально виправдати ряд своїх «допоміжних концептів», які були десятилітньою основою зовнішньої політики.
➡️ Тож тепер вже наявні масштаби подій в КурНР надають опонентам деескалаторів вже цілий беззаперечний ряд історичних аргументів на противагу «Карибській кризі», якою до цього закінчувались всі обговорення допустимих меж «ескалації».
Містер «С» лякав всіх своїми «грибочками», але схоже містеру будуть потрібні більш специфічні «грибочки», щоб пояснити багатьом чому чергова «коричнева лінія» кудись відсунулась так далеко.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇺🇸 Тім Волц безпечно-небезпечний варіант для демократів? (Частина перша 1/2)
Що ж може добре, що я кілька днів тому знав недостатньо добре Тіма Волца, що допомогло склеїти своє уявлення про нього, перечитуючи багато різних матеріалів. Побудуємо нашу розмову на базі питання-відповідь.
▶️ Чому Тім Волц, а не Шапіро чи Кейлі?
Я бачу кілька причин "чому?":
⏭ 1. Неготовність штабу Гарріс йти на ризик.
Згідно з опитуваннями Кейлі був найбільш популярним варіантом: 31% серед всіх виборців відносяться до нього добре, 18 — погано, 52% — не знають його чи не мають позиції щодо нього. Друге місце Шапіро: 25% — позитивно, 23% — негативно, 53% — не знають чи не мають думки. Щодо Тіма Волца, то тільки 17% — позитивно, 12 — негативно та 71% не знають його чи не мають позиції.
➡️ Логічно обирати між Келлі та Шапіро, але обрання Келлі — це потенційна втрата сенатського місця, де у демократів перевага всього в 1 місце. Хоч Келлі останній тиждень запевняв, що демократи збережуть його місце — це не переконало партійне керівництво.
➡️ Шапіро — це ризик для Камали втратити контроль над дуже агресивними фріпалестинським крилом партії. Хоча я думаю цей ризик перебільшений, бо куди фріпалестинцям дітись — голосувати за Трампа? Навіть якщо частка б не прийшла на вибори, то це частка із синіх штатів, де б демократи й так перемогли. Тобто, роль ризику "розлютити фріпалестинців" значно перебільшена. На відмінну від спірних та пурпурних штатів на які мав би вплив Шапіро.
Але все одно, в штабі демократів вирішили, що Келлі та Шапіро занадто ризиковані для кампанії Гарріс (хоч я думаю цей ризик виправдав би себе). Але я не штаб Гарріс, а штаб Гарріс вирішив обрати варіант без ризику — Тім Волц.
⏭ 2. Гідророзрив в обмін на компромісного віцепрезидента. Гарріс підтримала гідророзрив проти волі прогресистського та екокрила Демпартії та пообіцяла більш жорсткі зміни на кордоні. У випадку, якби Байден заявив подібне у партії було б вже повстання прогресистського крила, натомість у Гарріс ці заяви сприйняли з несхвальною тишею, але якось прийняли. Обрання б Шапіро могло спровокувати відкладений вибух із середини Демпартії, щоб потенційно збило б темп росту Гарріс. Тому як певний компроміс — Волц.
⏭ 3. Волца багато хто не знає і це як недолік, так й певна перевага. Перевага, що імідж йому на загальнонаціональному рівні можна побудувати з нуля (якщо встигнуть): і тут будуть суто технології. Демократи будуть намагатись зобразити Волца як "центриста", а республіканські сформувати йому імідж "радикально лівого". Хто більш швидко та технологічно сформує імідж Волца у масовій свідомості, той й і переможе у конкуренції "віців". Або Вольц стане у громадській свідомості радикальним як Венс (тільки з радикального ліва), або Вольц стане поміркованим напротивагу Венсу.
⏭ 4. Принцип "віц не має бути яскравішим за кандидата в президенти" — є така ментальна особливість виборів США: Келлі чи Шапіро могли б бути яскравішими за Гарріс, натомість Вольц буде на рівні партнера.
➡️ Тому "чому Волц?". Відповідь через не готовність штабу Гарріс ризикувати. Хоча у політиці це інколи грає поганий жарт: якщо респи першими сформують Волцу загальнонаціональний імідж радикально лівого — значить Гарріс скинула в пустоту один з ключових козирів.
▶️ Чи підсилить Тім Волц Гарріс?
Я б сказав — поки не послабить. Але вчора читав коментарі республіканських стратегів, що вони видихнули з полегшенням, бо що робити з Вольцем розуміють і вже роблять (формують йому імідж радикала), а ось що робити з Келлі чи Шапіро, які іміджево більш сформовані й часто несуть привабливі тези поміркованим республіканцям вони б не знали (не буде ж республіканський штаб критикувати демократів Келлі та Шапіро за помірковано прореспубліканські тези). Плюс Волц ламає потенційну перевагу демократів у "віковій різниці": середні роки Гарріс + молодий віц були б більшим контрастом проти старого Трампа та молодого Венса. Натомість середні роки Гарріс та такого ж віку Волц руйнують потенційну перевагу в цьому аспекті.
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
Помітили одну цікаву деталь?
➡️ Жодна деескалаційна голова ще не вилізла і не сказала"ай-ай цього не можна робити ще й у напрямку АЕС", "а яку ви зброю там використовуєте?" " О, Боже, а що це хамві за кордоном московії".
❗️ А головне жодне західне видання не вилізло з непотрібними "інсайдами".
Можливо, зрештою якийсь свідок ядерного апокаліпсиса й вилізе, якесь західне видання зіллє свій інсайд, але генерально можемо зробити попередні тези⤵️
▶️ 1. Можливо ми маємо мовчазне схвалення на ряд дій, хоч це може публічно не мати підтримки (вийде якийсь прессекретар та скаже "не схвалюємо"), але на тому й все, без жодного додаткового та реального тиску.
▶️ 2. Жодне західне видання не давало й натяку на події, тобто їх "інсайдери" були відрубані.
▶️ 3. Події в Курській народній республіці вдало перекрились більш медійними подіями як вибори віцепрезидента Гарріс та подіями в Бангладеші (там почались розборки між Індією та Китаєм з Пакистаном).
Тож дані спостереження за кілька днів будуть цікавою темою для більш детальних роздумів.
Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження (Частина друга 2/2)
МЗС призначило спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Максима Субха, який власне й відкривав більшість диппредставництв України в Африці, але щоб наздогнати час цього замало. Треба підключати університетських та "диванних" африканістів.
➡️ 2. Диппредставництва мають напряму співпрацювати з окресленими "think tank" та надавати локальну, місцеву, виключну інформацію, яка необхідна як "кров" для роботи таких "think tank". Не думаю, що у новостворених диппредставництвах в Африці багато паперової роботи з нашими громадянами, тому вони мають вільний час заповнювати інформаційно-аналітичною роботою: зустрічами, побудовою локальних відносин, збором інформації. Як це виглядає писав тут.
➡️ 3. Не боятись експериментувати та відходити від радянської ієрархічної системи управління МЗС, переводити її у більш децентралізовану та динамічну, де фрагмент дип. структури (посольство) вчиться нести виключну відповідальність та самостійно усвідомлювати необхідність цілісної зовнішньої політики держави (збирати інформацію, працювати над локальними зв'язками) та оперативно приймати рішення, а не чекати розпорядження. Це потрібно робити, бо суто фізично Кулеби та його замів не буде вистачати на підтримку західних відносин/азійських та розбудову африканських.
➡️ Поясню, що маю на увазі: проводити експеримент із залученням молодих спеціалістів одразу з вищих закладів. Поки очі горять і поки вони можуть підготувати цілісний концепт (план) поглиблення відносин в країні. Комбінувати досвід/молодість, а не пенсію сприймати як досвід та професіоналізм; дозволяти замінювати штатку.
Наприклад там де, не потрібно мати 3 штуки секретарів, замінювати на медійника, смм, контент-менеджера; дозволяти посольствам офіційно надавати платні експертно-консультативні послуги бізнесу, який зацікавлений в інформації про країну, де функціонує диппредставництво. Офіційно отримані кошти від такої діяльності перенаправляти на розвиток представницької мережі, зменшуючи тиск на бюджет країни.
💬 Загалом у різний час, у різні роки, різними людьми підіймались різні ідеї покращення дипломатичної роботи та якості представницької мережі, але несли ризики потенційного провалу. В рамках масштабу та важливості вже сталих відносин (умовно в В.Британії) — експерименти можуть бути занадто ризикованими, але в рамках нових представницьких мереж, втрати мінімальні, то чому б ні?
➡️ У будь-якому разі, ми маємо більш креативно інтенсифікувати відносини з африканськими країнами, щоб отримати вже осяжний продукт від цих відносин: найшвидше, що ми можемо продати в Африку це продовольчий сегмент, антиколоніальну риторику, перевернути міф московії, що вони борці з колоніалізмом проти них же (ідеологія та інформація це теж продукт), створити набір різного роду безпекових послуг.
Щодо останнього, то для цього вкрай важливо мати потужну функціонуючу представницьку мережу в регіоні, бо рано чи пізно, надаючи ці послуги можуть бути різного роду неприємні недопрацювання і міжнародка має страхувати та мінімізовувати помилки. Якщо часто йти свідомо на ризик, то рано чи пізно може бути негативний результат.
Окремо зауважу ще один важливий аспект, що активно просуваючи африканський вектор (особливо безпековий продукт) ми рано чи пізно зіткнемось з інтересами Китаю в регіоні.
➡️ Тому я доволі часто почав казати про необхідність бороти страх на дипломатичному рівні перед Китаєм (якщо він є), бо багатовекторне зіткнення наших та їх інтересів практично невідворотні. Звісно, якщо ми не хочемо сидіти на дупці рівно. Намагатись грати з Китаєм можна тільки із ножем за спиною, як він грає стосовно до нас. Головне широко та привітно посміхатись, роблячи все інше.
Загалом підняти дану тему запропонував Останній Капіталіст з пропозицією зробити спільний широкий огляд, де я охоплю міжнародний аспект, а вони економічні перспективи України в Африці, тому запрошую ознайомитись з частиною "економічного огляду" наших перспектив вже у Капіталіста ➡️ /channel/OstanniyCapitalist/36962
Resurgam ➰ Приєднуйся