*Продовження (Частина друга 2/2)
Щоб найти відповідь я пропоную подивитись на Чан Хо Джина, який стане спецпредставником новоствореної посади та має виконувати «спецдоручення». Як пишуть корейські ЗМІ Чан кадровий дипломат, який має гарні зв’язки зі США, працював над програмами ядерного стримування північної кореї зі США та добре знайомий із «особливостями московії» (був послом).
💬 Раніше Чан симпатизував москві (про що зауважували корейські ЗМІ), але з середини 2023 почав її різко та жорстко критикувати. Це саме його заява у 2024 р. як представника президента, що Південна Корея не виключає постачання озброєння в Україну, але це залежить від дій московії та того, як вона посилює військові програми північної кореї.
➡️ У червні та липні Міноборони Кореї підтвердило, що москва надає північній кореї супутникові технології та військові технології у танкобудуванні та літакобудуванні.
Також міністерством була висловлена теза, що північнокорейські балістичні ракети передані московії мали справжню мету «доопрацювання у бойових умовах».
➡️ Тобто, москва в бойових умовах завдяки одиничним запускам північнокорейських ракет має їх доопрацювати (наведення, інтеграцію із супутниками, влучність) та надати технологію в Пхеньян. Попри попередження Сеула москва продовжила цю співпрацю аж до саміту НАТО і після.
Достеменно сказати, що зараз відбувається в президентських кабінетах Південної Кореї важко. Але можу сказати, що самі корейці заміни та нові призначення називають «неочікуваними та дивними». Які цілі переслідують ці призначення поки важко сказати. Можливо це саме через той процес, від якого Китай істерить та звинувачує США, що ті створюють «азійське НАТО», можливо через посилення співпраці ПК та НАТО, можливо через підготовку до стратегічних рішень (в тому числі в питаннях постачання озброєння).
Я думаю, що все разом. Щодо постачання озброєнь (наприклад за кільцевим обміном) я б спостерігав після виборів у США. Якщо корейці й будуть діяти, то тільки після розуміння, які для них перспективи в Білому Домі, а до того часу нова посада спецпредставника має опрацювати «стратегії дії» у тому числі дуже ймовірно і щодо нас.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 Ех.. цікаво спостерігати (насправді не цікаво) як частина західних ЗМІ та експертів зараз в моїх очах виглядають якось подібно до: сама баба (у значені людини старшого віку) собі щось надумала, сама баба собі щось «нааналізувала», сама баба з нічого зробила сенсацію та висновки. Сама баба порівнює тепер процес до своїх надуманих очікувань. І що головне це все відбувається за відсутності хоча б часткової перевіреної інформації про операцію, яка на хвилинку ще в активній фазі.
Навіть в мемі «9 чи 10» жіночка поважного віку таки намагалась дізнатись правду, бо мала сумнів чи правильно почула. Але тут ні… Тут за відсутності фактів, продукуються ствердні псевдофакти.
Замість того, щоб промовчати чи сказати «я не знаю, що відбувається», «я можу лише здогадуватись за справжні цілі операції», «я не знаю реальну лінію як далеко проникли», «я не знаю наскільки далеко планували проникнути», «зможемо побачити результат пізніше», «треба почекати, щоб сказати», ні — продукується якесь «аналітичне нетримання».
💬 Продовжують писати, писати, писати про те до чого не мають інформації, гіпотези видавати за факт, і потім бігати з цими «фактами».
А коли ці факто-гіпотези руйнуються як: «Тепер Захід відвернеться від України» (хоча достатньо було почекати 2-3 дні реакцій, щоб отримати перші факти зворотнього). Вигадують на третій день нову, наступну гіпотезу та видають її за факт: «ЗСУ зав’язли», а коли на п’ятий день виявиться, що ЗСУ підтягнули логістику та відстріляли ворожі підкріплення, то з очима «собаки Баскервілі» починають перефарбовуватись та писати «ЗСУ надовго», «Удар по іміджу путіна», «Суджа — фортеця ЗСУ».
➡️ Нагадаю, що найпростіший метод пізнання, який ще вивели понад 2.5 тис. років тому у Стародавній Греції — це спостереження. За відсутності верифікованих фактів спостереження — це перший та поки єдиний етап для побудови гіпотези у разі якщо ланцюжок спостережень виявляє закономірність, яку можна трактувати як потенційний факт. Але, здається, це занадто важкий метод у 21 сторіччі для сучасних «експертів»…
⏩ Тому закликаю поводити себе хоча б на рівні розвитку Стародавньої Греції — спостерігайте поки без зайвих ствердних висновків. І у спостереженнях Ви побачите та «відчуєте», коли почнуть випливати факти та закономірності на основі яких будете вже будувати ці висновки. Будете мати дані про кількість полонених, тенденцію руху не на основі даних із затримкою у 48-72 години.
Операція триває 6-ту добу, наша інформаційна бульбашка із затримкою 2-3 дні (у рашистів до речі теж), які можуть бути зараз висновки щодо результативності на основі інформації станом на 3-ій чи 4-ий день операції? Навіть поточні висновки?
P.S. Щодо спостережень: завтра, думаю цікаво, поговоримо чому Китай дещо запанікував і які цікаві дії в одній далекосхідній країні, ймовірно, є приводом ще більшої «стурбованості» Пекіна та москви, особливо на фоні подій КурНР.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇧🇩 Чи вплине зміна уряду в Бангладеші на відносини у трикутнику: "Україна-Бангладеш-московія"?
Якщо коротко, то на даному етапі — ні. Кому більш цікаво "чому?", то давайте поговоримо.
➡️ 1. Україно-бангладеські відносини до усунення Шейх Хасіни.
Якщо коротко, то ці відносини бангладеське МЗС характеризує доволі точно: "Дружбу — всім, ворожість — нікому". Тому після 24 лютого Бангладеш продовжив контакти з москвою як й з Києвом, постійно наголошуючи, що треба "перестати стріляти", "потрібен діалог".
На голосуваннях в ООН за резолюції щодо України Бангладеш 2 рази проголосував в підтримку України, а 4 рази "утримувався" щоб не псувати відносини з москвою.
Також Шейх Хасіна вільно зустрічалась із лавровим, але так само вільно у лютому 2024 р. зустрічалась із делегацією України та Зеленським в Мюнхені.
➡️ 2. Бангладесько-московські відносини часів уряду Шейх Хасіни.
Хоч багато хто вважає, що там "дуже тісна дружба була", то самі дипломати Бангладешу називають ці відносини "на низькому рівні". Головний якір московської дипломатії в Бангладеші складався з "трьох основ":
➡️ 1. Це певна вдячність Бангладешу радянському союзу за підтримку в набутті незалежності та міжнародному визнанні. Тут важливу роль грало те, що радянський союз під час війни за незалежність (1971 р.) підтримував батька Хасіни. Тож це впливало на сприйняття самої Шейх Хасіни московії як партнера.
➡️ 2. Економічний підкуп. Москва виділяла кілька пільгових кредитів Бангладешу, найбільший у 12.6 млрд$ під будівництво "РосАтом" першої АЕС в Бангладеші.
➡️ 3. Залежність ВПК. Московія другий за об'ємом експортер зброї в Бангладеш (після Китаю), що є дуже важливим чинником для Бангладешу відносин з москвою .
Але попри це від 24 лютого Бангладеш декілька разів "підкидав свиню" московії⤵️
▶️1. Західні санкції не дозволяють Бангладешу офіційно зробити кредитний платіж в москву за АЕС. Розв'язувати це питання приїздив в Бангладеш Лавров, але там відмовились переводити платежі в рублі та вводити відповідну московську платіжну систему для обходу санкцій. Бангладеш погодився лише на 300млн$ в юанях при значних конвертаційних втратах для москви.
▶️ 2. Збільшення постачання нафти у Бангладеш (як планувалось) теж не відбулось через те, що порти Бангладешу відмовились приймати кілька десятків суден та танкерів "тіньового флоту" московії, що перебувають під санкціями.
▶️ 3. Найбільший скандал відбувся, коли Бангладеш відмовився приймати в порт підсанкційне московське судно, яке мало доставити обладнання "РосАтому" для будівництва АЕС.
❗️ Станом на зараз бангладесько-московські відносини значною мірою обмежувались небажанням Бангладешу потрапити під вторинні санкції США та ЄС.
▶️ 3. Чи змінить тимчасовий уряд розклад сил і взаємовідносини у трикутнику Україна-Бангладеш-московія?
Хоч заведено вважати нового прем'єра, Нобелівського лауреата Мухаммеда Юнуса більш "продемократичним", з більш потужними зв'язками зі США (навчався/працював там) він навряд кардинально змінить відносини саме з нами від того, що є зараз.
Причина — ряд обмежень:
➡️1. Бангладеш у певній кредитній пастці московії. Бангладеш залежний від оборонної співпраці з московією, особливо з урахуванням того, що на кордоні з М'янмою хаос.
➡️ 2. Після узурпації та повалення влади Хасіни політична система Бангладешу зараз у стадії "переформатування" і міжнародні питання, тим паче конфлікти, не пріоритет.
➡️ 3. Політика тимчасового уряду щодо московського вторгнення продовжиться за принципом уряду Хасіни: "Дружбу — всім, ворожість — нікому". Тим паче всі заяви Юнуса, які я бачив щодо вторгнення відповідали цьому твердженню.
Двостороння (Україна/Бангладеш) протидія участі громадян Бангладешу у війні на боці московії, ймовірно, єдиний інструмент, який може суттєво зашкодити відносинам Бангладешу та москви. Розкручення цієї теми найпростіший метод, який швидко та суттєво може зіпсувати відносини між прем'єром Бангладешу та путіним, враховуючи правозахисні цінності Юнуса та обіцянки "захистити всіх громадян країни та надати їм свободу".
Закінчення допису в коментарях
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇮🇷 Цікаві іранські спостереження
💬 Пам’ятаєте в дописі про обрання Масуда Пезешкіана — я акцентував увагу, що «так» він суто ставленик Хаменеї й кардинально нічого не зміниться, але Пезешкіан матиме відведену йому роль — демонструвати для Заходу, що він ніби той самий «адекватний канал комунікації».
➡️ За задумом цей канал комунікації має дозволити іранським елітам непублічно запросити до «торгів» Захід при цьому не «зраджуючи» вісь зла.
Так ось, спостереження⤵️
⏩ Після ліквідації політичного лідера «Хамасу» Ісмаїла Ханії в Тегерані іран вже тиждень готував «мега-мега відповідь», так, що американці кожного дня писали «ця ніч стане вирішальною», «у цю ніч станеться» — і так разів три.
Тільки в мене у боті накидано з десяток іранської низькоякісної мультиплікації як вони знищують Ізраїль, фото з пальцями до гори, прапорами на мечетях і…
➡️ І, ось виходить новина з 6 на 7 серпня, що Пезешкіан просить аятолу Хаманеї відмовитись від удару у відповідь по Ізраїлю, бо це завдасть більшої зворотної шкоди іранській інфраструктурі.
І Корпус вартових за це Пезешкіана навіть публічно не висік, а більш того з 7 серпня виходить Politico та ряд американських видань в яких кажуть, що, ймовірно, Хаменеї дослухався до думок президента Пезешкіана і не буде завдавати удару у відповідь (але це не стосується Хезболли).
Тож в результаті маємо:
➡️ 1. Ніби наявний факт, що президент Пезешкіан має вплив на аятолу Хаманеї й здатен змінювати його думку. Це ще більш цікаво (якщо не буде відповіді) в тому контексті, що це після десятка роликів аятоли про помсту через які він як мінімум буде виглядати тепер дещо смішним.
➡️ 2. Або це непогана гра у «заплутування», щоб подати помсту «холодненькою». І Пезешкіан тут інструмент, щоб заплутати західні розвідки, щоб потім нанести більш результативну атаку (хоча найчастіше сам іран бажає, щоб його атаки несли суто демонстративний, а не результативний характер).
➡️ У підсумку, якщо у найближчий тиждень відповіді не буде, то значить реалізовано «пункт 1», і це значить що як мінімум, частково мої думки мають місце на існування, у тому контексті, що з Пезешкіана в ірані будуть робити «неформальний канал комунікації» для Заходу.
❗️ Але щоб цей канал запрацював без втрат для ірану, тобто без передчасної негативної реакції Китаю та московії, самі європейці та США мають повестись на «розсудливого», «впливового» та «дипломатичного» Пезешкіана та запропонувати «торги у стилі перського ринку»: де або інші учасники «вісі зла» мають заплатити більше за підтримку лояльності ірану, або захід має запропонувати «щось» для охолодження контактів ірану з іншими учасниками «вісі зла».
Короче іранська еліта думає, що вона вкрай розумна і зможе сидячі на двох стільцях виторгувати собі більше.
На одному стільці вони сидять (вісь зла), а другий стілець потенційно створюють (ніби опозиційний Пезешкіан).
Resurgam ➰ Приєднуйся
На честь концептуальної кризи деескалаторів 🎉закриємо 7% збору, що залишились 👉👈
На даний момент зібрано 453 200 грн з 488 500 грн на 2 од. Mavic 3T 🔫 та 5 од. 10-дюймових FPV-бомберів для 72-ї ОМБр.
🗒Поточний звіт №4 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт #1 можна переглянути тут. Звіт #2 тут. Звіт #3 тут.
Надійшло 71$ кошти у розмірі 2943 грн переведені у банку. Підтвердження переведень прикріплені до допису👆.
*Всі звіти з минулих зборів можна переглянути за #звіт.
Реквізити збору⤵️
❗️ ЗБІР ЗАВЕРШЕНО ❗️
*Скрін банки у коментарях 👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження
▶️Тім Вольц радикальнолівий чи центрист?
Я б сказав ні те, ні інше (приватна думка). Десь посередині. Людину формує життя. Волц яскравий приклад, де це простежується.
➡️Для прикладу з 2015-2017 рр. більше половини законопроєктів співавтором яких був Волц виносили не демократи, а республіканці, що є явною центричною ознакою (двопартійність).
➡️ Але натомість він підтримував вкрай радикально-соціальну реформу Обами в медичному страхуванні. Мотив підтримувати реформу Обами — особиста трагедія. У 19 років у Волца помер від раку батько, останній тиждень його лікування у лікарні коштував його матері 10 років сплати рахунків після. Як наслідок через нестачу коштів та необхідність допомагати матері Волц, ймовірно, і пішов у 19 років в Національну гвардію як можливість швидко вирватись з невеликого містечка Бьют на 400 людей. Шкільні обіди були центральною реформою Волца на посту губернатора так само через особистий досвід Волца🗣 : "Важко добре навчатись, коли ти голодна дитина", — шуткував у відповідь Вольц.
➡️ До 2016 р. згідно з журналом зброярів Guns&Ammo Волц входив у топ-20 політиків Конгресу за яких треба голосувати для підтримки вільного володіння зброї (республіканська тема). Вольц професійний мисливець. Але після стрілянини у Лас-Вегасі, коли загинуло 59 людей, Вольц виступив за часткове обмеження володіння зброєю (в першу чергу на штурмові гвинтівки). Після чого видання понизило його рейтинг з "А" до "F". Тобто, знову особистий досвід/події вплинули на зміну його позицій.
➡️ З 2017 р. Волц поступово "радикалізується як прогресист", що викликано як несприйняттям Трампа в якості президента, так й загальнодемократичним трендом. Апогеєм "радикальності Вольца" є реакція на акції-погроми BLM. Саме за цей період будуть хапатись республіканці, щоб сформувати з Вольца "радикально лівого" ніби він таким був завжди. Схоже до цієї критики демократи були готові, оскільки вчора одразу випустили запис наради Трампа, де він схвалював те як діє Тім Волц під час акцій BLM 🗣: "Я знаю, що у нас тут зараз на лінії губернатор Волц. Ми говорили з ним нещодавно, і я цілком підтримую те, як він останніми днями давав раду ситуації (протести BLM)", — заявив Трамп.
▶️ Тім Вольц проукраїнський? 🇺🇦
Так. Питання тільки на скільки та як з ним працювати. Я особисто знайшов більше проукраїнських дій Волца ніж припустимо у Шапіро, але менше ніж мав Келлі.
Волц: на рівні штату одним з перших розірвав всі контакти з московськими фірмами, організовував в якості губернатора "Дні України" та мітинги на підтримку, особисто зустрічався із Зеленським, входив у пул губернаторів, які тиснули на Конгрес для розблокування допомоги Україні, у 2024 р. підписав проєкт співпраці між Міннесотою та Чернігівською областю. Нещодавні слова посла України в США О.Маркарової: "Повірте мені, Вольц надійний друг нашої країни", — підтверджують ці надії.
➡️ Тож, щодо інтересів України Волц непоганий вибір. Важливий момент на який би я звернув увагу це те, що рівень його "україноцентричності" буде залежати не від тенденцій в партії (куди схиляється партія чи особисто Гарріс), а саме від його особистого сприйняття та досвіду взаємодії з Україною. Тож вибудовувати прямі контакти з Волцем, певною мірою неформальні, буде найкращою стратегією, бо як показує його біографія, перебуваючи в одних питання в "лівій, прогресивній повістці" йому ніщо не заважає бути "яструбом" в інших. Тож висновок — Волц може бути різним.
Підсумуємо результати пошуку:
⏩ У рамках передвиборчої перспективи Волц безризиковий, але посередній кандидат для Гарріс.
⏩ У рамках його ідеологічної направленості він не "радикально лівий" (як каже респпропаганда) і не "центрист" (як малює демпропаганда). Він може бути різним і був різним, і імідж, і біографія йому дозволяють бути таким (можливо на це й ставка).
⏩ У рамках інтересів України 🇺🇦 — "базові його налаштування" проукраїнські, але чи стане він "яструбом підтримки" залежить більшою мірою від його персонального досвіду та сприйняття нас. Тож тут відкрите масивне поле для роботи. Але це поле є, що важливо.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Хех, у США 🇺🇸 фактично підтримали нашу операцію
Кірбі🗣: "США не змінили свою політику щодо дозволу Україні 🇺🇦 використовувати зброю, яку вони постачають, «для протидії неминучим загрозам, що виникають по той бік кордону».
"Для протидії неминучим загрозам, що виникають по той бік кордону", — це ключовий фрагмент.
Всі сприймали, що Білий Дім дозволив наносити прикордонні ураження вглиб території московії виключно артилерійсько-реактивними засобами ураження на 70 км+.
Але як то кажуть дід старий забув попередити москву, що на наземну техніку це теж поширюється)
➡️ Тож фактично США аргументує операцію як виключна необхідність нанести превентивний удар, щоб нівелювати потенційну загрозу проникнення московитів на Сумщину.
➡️ А інформація, що США вимагають роз’яснення насправді перекручена московитськими ЗМІ і з якогось переляку підхоплена нашими військкорами та тг-сегментом, бо насправді там чітко видно тон та намір потягнути комедію, заявивши: «Звернемось до українських колег, щоб краще зрозуміти ситуацію», — тобто зрозуміти яку загрозу несло угрупування ворога на кордоні.
Дуже заплутано США кажуть "можна".
Це фактично відповідь США на вереск Кремля на всіх міжнародних майданчиках з вимогою реакції США з надією, що та зупинить маховик.
P.S. Присвячується любителям українського сегменту тг брати новини з «риа-новости»
Resurgam ➰ Приєднуйся
➡️ Щодо нового напарника Гарріс скажу пізніше. Треба вивчити. Замало про нього знаю. Треба час вивчити його більш детально.
Загалом я його не розглядав з ряду причин, які згодом опишу.
За що його обрали на віца — розумію. Навіщо його обрали — ні.
Поки ось такий оксиморон.
Resurgam ➰ Приєднуйся
Україна поглиблює представницьку присутність в Африці: що зробили й що далі (Частина перша 1/2)
Від початку ведення каналу я неодноразово казав, що сміятись з того як лавров бігає по Африці не треба. Нам треба робити теж саме.
➡️ У 2022 році та на початку 2023 р. на каналі виходила серія статей про Африку, необхідність розвивати відносини з цим регіоном та якими методами можна це зробити.
Навіщо нам Африка?
Африка — це сіра зона через, яку москва отримує ресурси, кошти та можливість обходити санкції. Якщо за Азією є певний нагляд, спроба нагляду з боку західних країн, то Африка для західного світу фактично провалена.
План розширення української присутності в Африці обговорювався у 2019-21 рр., але його реалізація розпочалась наприкінці 2022 р.
▶️Перший етап починається від середини 2022 р. до 2023 р., коли було організовано два великих "африканські турне Кулеби" під час яких він відвідав Сенегал, Кот-д’Івуар, Кенію, Гану, Ефіопію, Руанду, Мозамбік, Нігерію, Екваторіальну Гвінею, Ліберію, Марокко та Південно-Африканську Республіку. Також були допоміжні заходи, які мали менше значення, але сприяли руху: як виступи Зеленського в Бюро Асамблеї Африканського Союзу, окремі візити заступників МЗС в Африку.
➡️ За результатом зустрічей було оновлено або встановлено певний рівень дипломатичних представництв. Але не більше, бо без постійних дипломатичних представництв та зв'язків цей рівень відносин не сталий (в моменті). Для фіксації дипломатичного рівня державних відносин розпочалось масштабування українських дипломатичних представництв.
▶️ Другий етап — це друга половина 2023 р. перша половина 2024 р. Україна екстенсивно масштабує своє дипломатичне представництво на континенті.
Упродовж цього періоду відкрито 10 дипломатичних представництв в: Гані, Кот-д'Івуарі (мало було бути відкрито у 2018 р.), Демократичній Республіці Конго, Руанді, Ботсвані, Мозамбіку (мало було відкрите у 2019 р.), Мавританії. У Судані та Гвінеї-Бісау нарешті було призначено послів.
➡️ Тобто за рік ми розширили своє представництво на континенті з 20 до 30 дипломатичних представництв, створюючи нові диппредставництва, відновлюючи старі та нарешті призначаючи послів. Це добре, але це другий - екстенсивний етап на якому будується мережа, але практичних профітів, які можна "помацати" поки ще мало. Для цього є третій етап до якого я хочу закликати, бо вважаю це важливим.
▶️ Третій етап має стати переходом з екстенсивної до інтенсивної дипломатії.
Інтенсивна дипломатія — це точкове поглиблення міждержавних відносин у найбільш сприятливий момент. Умови міждержавних відносин нестабільні є сприятливі, є несприятливі періоди, є події-каталізатори, є помилки наших ворогів. Це все є, але це потрібно своєчасно визначати, бачити, прораховувати, щоб витісняти інтереси нашого ворога, створювати умови для спільних проєктів, контрактів, поглиблень партнерств.
➡️ З повідомленням Зеленського 25 травня, що Україна готова спільно будувати продовольчі хаби в Африці можна вважати, що ми перейшли до третього етапу. Але, щоб тертий етап рушив треба наздогнати роки відсутності роботи в регіоні та інтенсифікувати роботу:
І для цього пропоную декілька моментів:
▶️ 1. Зонувати Африку за нашими диппредставництвами та закріпити за кожним регіоном групу профільних африканістів. В нас їх небагато, але вони є і краще за мене чи будь-кого розуміють різницю між народом "буре" та "туре" і як з ними працювати і як з ким краще працювати, в кого є зайві ресурси, в кого проблеми з продовольством.
По факту наявних 30 диппредставництв розділити за принципом спорідненості економіко-політичних ознак, бо працювати з "Африкою" — це доволі широке поняття. В Африці свої субрегіони із власними особливостями, які важливо враховувати на рівні макропланування. Тобто створити ряд міні "think tank" груп з профілем на конкретний регіон Африки (а не всю Африку) та поєднати їх роботу з диппредставництвами відповідних субрегіонів Африки.
*Продовження у наступному пості 👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
Вже пророблена гарна робота, зібрано 76% збору.
На даний момент зібрано 374 368 грн з 488 500 грн на 2 од. Mavic 3T 🔫 та 5 од. 10-дюймових FPV-бомберів для 72-ї ОМБр.
🗒Поточний звіт №3 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт #1 можна переглянути тут. Звіт #2 тут.
Надійшло 175$ кошти у розмірі 7250 грн переведені у банку. Підтвердження переведень прикріплені до допису👆.
*Всі звіти з минулих зборів можна переглянути за #звіт.
P.S може і цього разу традиція донатів каналу спрацює і таки з Мадуро щось станеться 😅
Реквізити збору⤵️
❗️ ЗБІР ЗАВЕРШЕНО ❗️
Resurgam ➰ Приєднуйся
Розрив дипвідносин з Малі 🇲🇱 — це не проблема, конфлікт з Сенегалом 🇸🇳 — це не добре.
💬 Потенційні звернення цих країн в регіональні органи змусять нас лишній раз відволікатись, ряд африканських некомпліментарних статей у виданнях чи статей, де нас поєднують з «джихадистами» — це потенційна втрата в низовому іміджі (серед пересічних громадян).
➡️ Коли критикував інформаційний хайп довкола туарегів, то це не було засудженням операції. Навпаки, я декілька разів пояснював свою думку, що ці операції потрібні, бо ми залучаємо малі сили, щоб завдавати значно більших ударів по ворогу ще й чужими руками. Моє зауваження було в інформаційній стриманості, щоб уникнути непотрібних проблем, які потім будуть відтягувати увагу та силу на міжнародному полі.
⏩ Конфлікт із Сенегалом взагалі непотрібний, особливо в контексті стратегії розбудови африканської дипломатії України. Країна хоч й має тісні зв’язки з москвою, але дотримувалась нейтралітету щодо вторгнення.
➡️ Зараз через необачні заяви нашого посла про роль України в діях туарегів та репост заяв Юсова на дип.сторінку призвели взагалі до непотрібної напруги. У рамках цієї напруги сенегальські урядовці не просто засудили дії, а й звинуватили в підтримці тероризму. Плюс попросили Київ відкликати посла добровільно.
І якщо розрив дипвідносин з Малі — це не проблема, то потенційна підтримка Сенегалом звинувачень Малі (а є ще ряд інших країн лояльних до москви) в регіональних органах Африки та обговорення про «український тероризм» — є не бажаною, а головне необов’язковою втратою.
➡️ Не бажаними є ряд статей в африканських та західних виданнях, які опираються на заяви речника ГУР Юсова та схоже тепер експосла України в Сенегалі Пивоварова. У цих статтях (частково замовних) Україну звинуватили в підтримці ісламістів та порушенні кордонів. Одне діло коли підтвердження в цих статтях «якесь одне фото», «анонімні джерела», зовсім інше, коли заяви офіційних осіб.
⏩ Найбільш шкідливим для нас вважаю те, що у західній пресі використовуються оберти з малійського документа, саме підкріплені офіційними заявами Юсова чи Пивоварова 🗣: «Бамако звинувачує Київ у причетності до важкої поразки малійської армії та групи вагнера в кінці липня в боях проти сепаратистів і джихадистів на півночі країни».
➡️ І далі проводиться паралель в цих статтях, що «туареги — це ніби чисті джихадисти й поруч ставлять Україну». А це вже зачіпає питання нашого міжнародного іміджу серед низового сприйняття громадянами країн-партнерів.
На жаль, французька преса, BBC, The Guardian, Reuters та інші видання «для об’єктивності» ставлять вставки з тг-каналів вагнера, де туарегів називають «джихадистами» і не важливо правда це чи ні, воно просто фіксується. І добре, що завдяки «певним скаргам» була додана інформація й про найманську роль вагнера.
➡️Тож мої застереження були в тому, що якщо попереду бачиш «гівно», то навіщо в нього цілеспрямовано вступати, якщо можна обійти. Вступити у гівно не критично об травичку можна витерти та й все, але коли запізнюєшся кудись (тобто обмежені ресурси) нащо витрачати час на необов’язкові дрібні проблеми створені самі собі. Зараз наші проблемки вирішились би відсутністю зайвого інформаційного хайпу.
Тому, з баченням міжнародника, я й виступав за те, щоб робити справу, мовчки кришити вагнерів в Африці, вибудовувати свої неформальні зв’язки, але удавати вигляд, що «нас там немає». Тобто максимально не привертати увагу до подій. Французи ж не бігають і не розповідають, що зброю туарегам постачають вони (постійно відкидають звинувачення).
Тож підсумуємо ⤵️
Проблеми не критичні, але треба вчитись та на майбутнє враховувати ширше наслідки, бо й від камінчика може статись обвал, якщо він підпирав більший камінчик (ширший контекст/наслідки).
P.S. Сьогодні та завтра буде «день українських інтересів в Африці», тому буде ряд статей. Сьогодні ще поговоримо про одне моє спостереження. Цікаве та вже позитиве спостереження.
Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження (Частина третя 3/3)
📊 Дані аудиторів будуть відправною точкою. Це мають бути закордонні компанії, щоб не стояло критично питання довіри до даних і це можуть бути компанії з різних країн основних партнерів: одна зі США, друга зі ВБ, третя з Німеччини й так далі.
Такими методами уряд продемонстрував би відкритість перед суспільством та готовність перед західними партнерами до оптимізації та збільшення ефективності.
Уряд підвищенням податків планує отримати 140 млрд грн додаткових надходжень на рік.
➡️ Суспільство умовно каже "добре" погоджуємо, бо довели, що не вистачає часу на структурні зміни, але від структурних змін ви (уряд) нікуди не дінетесь (на рівні суспільства застосувати практику МВФ «гроші в обмін на реформи»). Підвищення тільки з 2024 по 27 і за цей час зафіксовані показники тіньової економіки мають бути зменшені на такий-то відсоток. Кожен фіскальний рік ті ж аудитори проводять дослідження на предмет чи досягнуті попередньо встановлені цільові показники.
➡️ Тобто уряд має досягти встановлені, заздалегідь адекватні цільові показники ефективності (зменшення тіньової економіки). Встановити ці показники має широкий круглий стіл від представників уряду та опозиції, до бізнес-асоціації, представників громадського експертного середовища та закордонних партнерів.
Податки на 2024/25 підвищуються, але наприкінці 2025 р. закордонні аудитори проводять друге дослідження та встановлюють чи були досягнуті цільові показники ефективності в кожному сегменті окремо.
➡️ Якщо показники були досягнуті, то це означає, що бюджет отримає додаткові надходження і є підстави скоротити частку податків, які були підвищені у 2024.
🔄 Якщо цільові показники не досягнуті, то топпосадовці, які у своєму сегменті не досягли показників боротьбі з тіньовою економікою, йдуть у відставку. А ми, суспільство тоді вимушені тримати підвищені податки до межі компенсації (бо армія не має відчувати нестачу в ресурсах від неефективності держ.менеджменту. Так ми всі тут заручники), але так хоч хтось понесе політичну відповідальність.
Щодо відповідальних топпосадовців, то це не мають бути третій зам першого зама, секретаря міністра. А конкретні керівники: міністр фінансів, голова податкової, директорат регуляторів, голова митниці в т.д.
Хто не досяг цільових показників, то кажемо НЕ дякую та прошу на вихід. І шукаємо тих, хто здатний.
↪️ Повторюємо методику кожен фіскальний рік.
❗️ Наприкінці 2027 за будь-яких обставин підвищення податків скасовується.
В результаті ми маємо, що підвищення податків 2024 скасовується у 3 потенційні способи:
➡️ 1. Поетапно у 2025, та 2026 шляхом підвищення ефективності адміністрування та боротьбі з тіньовою економікою.
➡️ 2. Якщо підвищення адміністрування не відбулось чи частково відбулось, то 100% податкових підвищень, які відбулись у 2024 р. скасовуються у 2027 р. через вичерпання дії «суспільного податкового договору». У цьому разі уряд та влада загалом отримають колосальну критику та політичні втрати через порушення «джентльменських домовленостей», бо «податковий суспільний договір» буде резонансним явищем і за ним будуть стежити.
➡️ 3. Всі податкові збільшення можуть бути скасовані до 2027 р. у разі завершення воєнного стану.
➡️ Тож в результаті ми отримаємо дані таблиці прикріпленої до посту 👆
Я оцінив це з політологічного боку як зменшити суспільну напругу та вирішити проблему, цікаво було б послухати економістів чи реально застосувати метод та представників бізнесу чи пішли б вони на такий «Податковий суспільний договір»?
Resurgam ➰ Приєднуйся
Останнім часом дуже багато інформаційних конфліктів у суспільстві щодо підвищення податків. (Частина 1/3)
💬 Я ж хочу розглянути питання чому ця конфліктність та розрізненість суспільства допущена і як цього (на мою суб’єктивну думку) можна було уникнути.
➡️Причина, яку я для себе виокремив — це комунікація.
⛳️Ціль державної комунікації не в тому щоб донести інформацію і поставити суспільство перед фактом необхідності, а ціль державної комунікації вибудувати таку комунікаційну стратегію, щоб під час прийняття суперечливих рішень були злагоджені гострі кути.
Найчастіше під час спроби злагодити кути й знаходяться кращі рішення, коли суспільство (його активні представники) залучені до розробки та прийняття рішення. Інтелектуальний потенціал суспільства ширший за потенціал владної системи (це загалом у світі, не тільки про Україну).
➡️У процесі партнерського ставлення влади до суспільства рішення стає не суто «державним», а «суспільно-державним». Суспільно-державне рішення має ширшу підтримку у суспільстві, оскільки суспільство та експертне співтовариство, асоціації та інші відчувають залученість до процесу.
Натомість якщо політична система закривається від суспільства та починає продукувати рішення виключно в межах самої системи (від процесу обґрунтування рішення до його розробки й прийняття) така система неодмінно втрачає в ефективності та стабільності. Навіть, якщо рішення обумовлено гострою потребою. На каналі є окремий пост про політичні системи та як вони працюють на основі концепції Д. Істона.
Хочу розставити певні акценти⤵️
▶️1. Будь-який бізнес бажає максимізовувати прибуток та мінімізовувати видатки — це його природа. Часто за цю характеристику бізнес уособлюють як «бездушний», але це лише частина правди. Власники бізнесу та агенти — це люди. Це люди із набором психоемоційних мотивів від віри «заради дітей» до віри «заради перемоги». Звинувачувати український бізнес (особливо малий та середній) в недобросовісності та відсутності патріотизму ні в кого в уряді не має повертатись язик.
Нагадую, у 2022 році були знищені виробничі ланцюжки, пікова міграція, не весь бізнес релоковано, але український бізнес сплатив податків у той рік більше на 80 млрд грн ніж у мирному 2021. Це не якась там інформація з Інтернету — це звіт уряду та Шмигаля. Навіть з кореляцією на долар це більше ніж у 2021 р.
І тепер питання в зал: «Чому частина бізнесу попри важкість сплачувала «авансові податки», чому частина бізнесу попри важкість вийшла із сіряка?»
➡️Відповідь проста, бо в основі бізнесу людина (власник/топменеджери). Люди розуміли цінність сплаченої гривні задля єдиної мети — перемоги. Тому той, хто натякає та звинувачує бізнес у відсутності патріотизму — може йти далеко звідси. Якщо уряд повернутий до бізнесу лицем, той бізнес без зайвого додаткового адміністрування самостійно усвідомлює потреби країни під час війни й готовий підставляти плече.
Те що бізнес зараз проти підвищення податків — це не проблема бізнесу. Це проблема уряду, оскільки уряд, незважаючи на накопичену втому від війни, зменшення фінансової подушки у людей, вирішив саме нав’язати рішення, а не розробити його в рамках суспільного процесу.
Це не означає, що це рішення непотрібне — це означає що методи, якими це рішення просувається і як до цього рішення прийшли, (затягнувши час до останнього) є помилкою. Ставити перед фактом втомлене та емоційно виснажене суспільство — це топорна ідея, бо провокує конфлікт з цим же суспільством.
▶️2. Втрачений час 🕐. Те що зараз є аргумент «це терміново потрібно і немає часу» — не працює. Час був.
➡️Про додаткову потребу грошей було відомо ще в грудні-лютому і лунала цифра з міністерств та комітетів від 500 до 700 млрд.
➡️І ця потреба була з урахуванням того, що всі потенційні фінансові програми західних партнерів будуть прийняті для нас. І добре, що ми від партнерів отримали максимально позитивні рішення: допомога від ЄС, збережено фін. складову у пакеті США, дохід від заморожених активів генерується для наших потреб, кредитори реструктуризували борг.
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
➡️ Ви вже проробили дуже гарну роботу і зібрали 2/3 збору.
На даний момент зібрано 317 527 грн з 488 500 грн на 2 од. Mavic 3T 🔫 та 5 од. 10-дюймових FPV-бомберів для 72-ї ОМБр.
🗒Поточний звіт №2 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт #1 можна переглянути тут.
Надійшло 40$ та 50€ відповідно кошти у розмірі 1673 грн та 2214 грн переведені у банку. Підтвердження переведень прикріплені до допису👆.
*Всі звіти з минулих зборів можна переглянути за #звіт.
Реквізити збору⤵️
➡️ Посилання на банку —
https://send.monobank.ua/jar/7WLBxFu51n
➡️ Номер картки — 5375411220865344
➡️ PayPal — Chanelresurgam@gmail.com
P.S. А завтра розповім як Вучич підставив на гроші Орбана😉
Resurgam ➰ Приєднуйся
#звіт
➡️ Ваші 16 FPV 🔫 придбані та доставлені до бійців 22-ї окремої бригади "Київська Русь". Вони щиро вдячні Вам за підтримку та сподіваються на підтримку в майбутньому.
➡️ Збирали 252 375 грн, а зібрали 280 394. Тому придбали замість 15 од дронів — 16 од.
Витратили 268 200 грн на 16 од.
⏩ Залишок — 10 994 грн.
*Залишок у розмірі 10 994 грн переведений у банку чинного збору для 72-ї ОМБР підтвердження у скринах👆
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇰🇷 До чого готується Південна Корея? (Частина перша 1/2)
➡️ Канцелярія президента Південної Кореї підтвердила, що міністр оборони, радник з національної безпеки (еквівалент посаді Саллівана) будуть замінені на посадах. Також, президент затвердив створення нової посади — спеціального радника з питань закордонної політики та безпеки.
До чого тут Україна та чи є в цьому наш інтерес? Давайте подивимось:
▶️ 1. Після саміту НАТО на каналі виходив допис про виступи президента Південної Кореї з важливими заявами на підтримку України та демонстрацією розуміння взаємозалежності війни в Україні до безпеки Південної Кореї.
▶️ 2. Оточення близьке до президента повідомляє, що Юн Сук Йоль під час саміту отримав «інформацію», яка переконала його в необхідності змін в структурі нац. безпеки в рамках президентських повноважень. Остаточне рішення він прийняв упродовж тижня роздумів під час незапланованої відпустки.
▶️ 3. Перестановки виглядають так: чинний міністр оборони стане радником з національної безпеки, новим міністром оборони стане довірена особа президента — голова служби його безпеки (досвідчений генерал). Радник з національної безпеки Чан Хо Джин буде призначений на новостворену посаду спеціального радника з питань зовнішньої політики та безпеки.
▶️ 4. Саме новостворена посада, яка поєднує «зовнішню політику» та «питання безпеки» є найбільш цікавою темою для нас. Аргументом створення цієї посади речник президента Кореї назвав🗣:
«Новий спецрадник має зосередитись на виконанні різного роду специфічних стратегічних завдань, пов’язаних із президентськими дорученнями в основі яких…».
Також пролунав аргумент з канцелярії Президента🗣:
«Створення нової посади стало наслідком невідкладних питань у сфері економіки та безпеки, які стали непосильні до виконання чинними міністерствами через їх перевантаженість».
Важливим моментом буде те, що призначили на цю посаду Чан Хо Джин (про це далі).
▶️ 5. Як повідомляють люди близькі до канцелярії президента всі призначення та перетасування були обумовлені мотивом Юн Сук Йоля призначити людей профілем яких є питання оборони та безпеки, а не кадрова дипломатія.
Тепер описана інформація простими словами⤵️
➡️ Президент Кореї їде на саміт НАТО як запрошена особа, там він висловлює доволі фундаментальні та потужні погляди про безпеку (в тому числі про взаємозалежність з Україною). На саміті НАТО він має ряд зустрічей від США до апарату генерального секретаря НАТО. У тому числі були зустрічі з українською делегацією. Під кінець саміту НАТО оточення президента підтверджує, що він прийшов до рішення про необхідність зміни вектора в питаннях безпеки та заміни для цього головних ліній безпеки (як трактувати «зміну головних ліній безпеки» — думайте самі).
➡️ Юн Сук Йоль на тиждень їде у відпуску, де приймає остаточне рішення про призначення та створення нової посади. Ці призначення є предметом критики президента, оскільки він їх реалізує «за будь-яких умов», навіть якщо рекомендаційні слухання щодо кандидатів в парламенті будуть негативні (це дратує опозицію в парламенті).
❗️ Тож залишається питання: «Що сталось на саміті НАТО?»
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇩🇪 Міноборони Німеччини під час брифінгу підтвердило дозвіл Україні використовувати німецьку зброю на території московії.
🗣 «Після того, як зброя з Німеччини була передана в розпорядження України, вона вже належить Україні, це – українська зброя… Немає жодних перешкод, отже Україна є вільною у виборі можливостей», — заявив речник МО.
➡️ Також речник Міноборони зазначив, що для Міноборони не стоїть питання законності дій на території Курської області: міжнародне право передбачає можливість заради захисту власної держави ведення воєнних дій на території країни-агресора, зауважив Коллац.
P.S. Після коментарів США, ЄС і тепер Німеччини можна сказати, що «Курська операція» не несе жодних політичних загроз, засудження з боку партнерів, на які так палко у перші дні акцентували ряд західних ЗМІ.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇬🇪 Вибори в Грузії: кавказька смерть московського «кащея»
💬 У минулих дописах я вже акцентував на важливості для москви виборів у Грузії. Саме перемога чинного промосковського уряду дозволить москві у наступні місяці частково відновити свої позиції на Кавказі, які будуть базуватись на тому щоб:
▶️ Утримати лояльний уряд у Грузії 🇬🇪
▶️ Максимально ізолювати Вірменію та Пашиняна і потім провести гібридні операції з повалення уряду, щоб поставити на чолі країни «карабаський клан».
▶️ Максимально затягувати фіналізацію мирного договору між Вірменією та Азербайджаном. Пробувати створити нові передумови для нового насилля, щоб мати аргументацію залишити свій військовий контингент (типу миротворців) на Кавказі.
Вибори у Грузії відбудуться 26 жовтня 2024 — це дуже зручна дата для ворожих операцій з впливу та фальсифікацій виборів, оскільки головна увага буде прикута до США та їх виборів.
Час від часу я буду актуалізовувати «грузинську тему», бо вважаю одним із завдань нашої дипломатії публічними чи не публічними методами привернути максимальну увагу ЄС та США до цих виборів. Оскільки витіснення московії із Кавказу та налагодження партнерських відносин з країнами регіону відповідає нашим інтересам.
⏩ Поразка «Грузинської мрії» на виборах дозволить зламати ланцюжок планів москви загалом в регіоні.
➡️ Ключовим елементом для поразки «Грузинської мрії» є захист результатів від фальсифікацій, що можна досягти фокусом уваги західних політиків та наявністю міжнародних спостерігачів.
Поразка «Грузинської мрії» дозволить Грузії відновити контакти з ЄС. Відновлені контакти Грузії та ЄС збільшать присутність «Заходу» в регіоні, що спростить вже Пашиняну завдання втриматись у владі поки він поступово розриває зв’язки з москвою.
➡️ А стабільний уряд у Вірменії призведе до збереження балансу між Вірменією та Азербайджаном, що не дозволить москві спровокувати нове насилля, яке відверне увагу від нас та не дозволить москві зачепитись в регіон. Підірваний ряд інтересів москви на Кавказі не дозволить їй задовольняти цілий ряд власних інтересів, які забезпечує цей регіон.
📊 Соціологія
Від останнього оновлення на каналі у травні рейтинг промосковської «Грузинської мрії» у нових липневих дослідженнях впав з 42% до 33% і має тенденцію до зниження. Вже зараз можна казати, що навіть якщо «Грузинська мрія» посяде перше місце на виборах, то вона не зможе сформувати коаліцію.
Нагадую, що з цих виборів парламент не тільки обирає прем’єра та виконавчу гілку, але від парламенту залежатиме тепер й обрання президента Грузії.
➡️ Тобто, неможливість сформувати коаліцію з 50%+1 мандат для «Грузинської мрії» буде означати втрату влади у всіх гілках влади. І, навпаки, якщо «Грузинська мрія» зможе сформувати коаліцію 50%+1 — це означатиме, що вони отримують ще більш повну та беззаперечну владу (навіть президента).
Ключовим фактором виборів стануть два моменти:
➡️ 1. Здатність опозиції об’єднатись для проходження 5% бар’єру та зменшення розпорошення голосів. Це від нас не залежить.
➡️ 2. Здатність захистити результати виборів. А на це ми можемо опосередковано вплинути. Дані зараз демонструють, що «Грузинська мрія» стратегічно програє і динаміки для відновлення їх рейтингу немає. Але це на папері, а цифри на папері «мають здатність» перемальовуватись. Щоб цього не сталось ми маємо витратити певний міжнародно-дипломатичний ресурс, щоб додатково привернути увагу західних партнерів до цих виборів та паралельно відігравати певну роль для забезпечення комунікації через нас між прозахідною грузинською опозицією та представниками ЄС.
Тож ситуація така: за принципом гри «Дженга» вибори у Грузії це саме той блок від якого вся надбудова планів москви в регіоні має завалитись.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🗣 Юсов каже Financial Times, що він не підтверджував нічого про Малі 🇲🇱 й не «обіцяв продовження»
➡️ Просто ще раз для засвоєння уроку, що коли можна промовчати й обійтись без зайвого хайпу як на рівні посадових осіб, так й на рівні публічних людей пов’язаних з посадовими особами, то краще це зробити, або як мінімум дочекатись узгодженої позиції, яку в таких випадках має давати МЗС.
Просто тут потрібно бути відповідальними, бо інформація — це зброя. І повірте в дипломатичній та міжнародній сфері — це зброя, яка може багато чого.
➡️ Проблеми не критичні, але створені на рівному місці.
Це фінальний пост для тих, хто вважав, що я не розумію всього задуму і так треба. Ще раз, писав минулі пости про ситуацію із застереженням не для того, щоб когось звинуватити, а тому, що бачив нездоровий хайп, який тоді потенційно міг закінчитись проблемами на рівному місці.
➡️ «Потенційно», на жаль, стало реальним. Я теж почерпнув досвід, що треба перечекати хайп і тоді пробувати доносити думку, яка йде в розріз домінуючому тренду, бо інакше це як запускати паперові літачки проти вітру.
На цьому тему закриваємо і сподіваюсь досвід буде засвоєно.
Resurgam ➰ Приєднуйся
💬 А Ви усвідомлюєте, що вже третю добу руйнується інтелектуальний фундамент всіх концептів «деескалаторів»?
➡️ Віра в те, що військові операції на території ядерної держави неодмінно приведуть до екзистенційної «ядерної війни» — це те, чим персона «С», згідно з інтерв’ю Маккола, лякала всіх в Білому Домі та Конгресі. Віра, яку Кіссінджер та його послідовники пронесли від «Карибської кризи» до наших днів.
Залякування, якими певні аналітичні центри виправдовували існування цинічної «real politik» (яка йшла всупереч декларованим цінностям західної культури), як метода для не допущення «ядерної війни», але при цьому просували ще більш цинічний концепт «Розділяй та Владарюй».
➡️ Паралельно це слугувало постійним виправданням «перезавантаження відносин з радянським союзом», «перезавантаження відносин з московією», постійних поступок і т.д.
Там де треба було брати відповідальність: Придністров’я, Грузія, Україна, любителі «грибів» виправдовували політику поступок.
⏩ Курськ руйнує всі аргументи деескалаторів, що АТАКМС по аеродромах на території московії — це неодмінно ядерна війна. Що удар по Кримському мосту німецькою зброєю — це неодмінно втягування Німеччини у війну. Скільки країн Заходу чия зброя випадково «заблукала» на території КурНР втягнута у війну? Відповідь — нуль.
Це розширює кордони «ядерного стримування», бо жити хочеться всім, навіть таким тваринам як путін та його оточення. Звісно, що при більших загрозах особисто їм, вони можуть наважитись випустити «ядерного джина», але це радше від повної відсутності альтернатив для існування їм особисто. Закінчити життя за принципом «так не діставайся ти нікому».
Звісно те, що я описав вище не означає, що ядерна загроза зведена до нуля, але це означає, що нав’язані рамки концепту ядерного стримування та ядерного страху без якого сам концепт стримування не міг би існувати набагато ширші ніж це інтелектуально малювали певні особи, щоб морально виправдати ряд своїх «допоміжних концептів», які були десятилітньою основою зовнішньої політики.
➡️ Тож тепер вже наявні масштаби подій в КурНР надають опонентам деескалаторів вже цілий беззаперечний ряд історичних аргументів на противагу «Карибській кризі», якою до цього закінчувались всі обговорення допустимих меж «ескалації».
Містер «С» лякав всіх своїми «грибочками», але схоже містеру будуть потрібні більш специфічні «грибочки», щоб пояснити багатьом чому чергова «коричнева лінія» кудись відсунулась так далеко.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇺🇸 Тім Волц безпечно-небезпечний варіант для демократів? (Частина перша 1/2)
Що ж може добре, що я кілька днів тому знав недостатньо добре Тіма Волца, що допомогло склеїти своє уявлення про нього, перечитуючи багато різних матеріалів. Побудуємо нашу розмову на базі питання-відповідь.
▶️ Чому Тім Волц, а не Шапіро чи Кейлі?
Я бачу кілька причин "чому?":
⏭ 1. Неготовність штабу Гарріс йти на ризик.
Згідно з опитуваннями Кейлі був найбільш популярним варіантом: 31% серед всіх виборців відносяться до нього добре, 18 — погано, 52% — не знають його чи не мають позиції щодо нього. Друге місце Шапіро: 25% — позитивно, 23% — негативно, 53% — не знають чи не мають думки. Щодо Тіма Волца, то тільки 17% — позитивно, 12 — негативно та 71% не знають його чи не мають позиції.
➡️ Логічно обирати між Келлі та Шапіро, але обрання Келлі — це потенційна втрата сенатського місця, де у демократів перевага всього в 1 місце. Хоч Келлі останній тиждень запевняв, що демократи збережуть його місце — це не переконало партійне керівництво.
➡️ Шапіро — це ризик для Камали втратити контроль над дуже агресивними фріпалестинським крилом партії. Хоча я думаю цей ризик перебільшений, бо куди фріпалестинцям дітись — голосувати за Трампа? Навіть якщо частка б не прийшла на вибори, то це частка із синіх штатів, де б демократи й так перемогли. Тобто, роль ризику "розлютити фріпалестинців" значно перебільшена. На відмінну від спірних та пурпурних штатів на які мав би вплив Шапіро.
Але все одно, в штабі демократів вирішили, що Келлі та Шапіро занадто ризиковані для кампанії Гарріс (хоч я думаю цей ризик виправдав би себе). Але я не штаб Гарріс, а штаб Гарріс вирішив обрати варіант без ризику — Тім Волц.
⏭ 2. Гідророзрив в обмін на компромісного віцепрезидента. Гарріс підтримала гідророзрив проти волі прогресистського та екокрила Демпартії та пообіцяла більш жорсткі зміни на кордоні. У випадку, якби Байден заявив подібне у партії було б вже повстання прогресистського крила, натомість у Гарріс ці заяви сприйняли з несхвальною тишею, але якось прийняли. Обрання б Шапіро могло спровокувати відкладений вибух із середини Демпартії, щоб потенційно збило б темп росту Гарріс. Тому як певний компроміс — Волц.
⏭ 3. Волца багато хто не знає і це як недолік, так й певна перевага. Перевага, що імідж йому на загальнонаціональному рівні можна побудувати з нуля (якщо встигнуть): і тут будуть суто технології. Демократи будуть намагатись зобразити Волца як "центриста", а республіканські сформувати йому імідж "радикально лівого". Хто більш швидко та технологічно сформує імідж Волца у масовій свідомості, той й і переможе у конкуренції "віців". Або Вольц стане у громадській свідомості радикальним як Венс (тільки з радикального ліва), або Вольц стане поміркованим напротивагу Венсу.
⏭ 4. Принцип "віц не має бути яскравішим за кандидата в президенти" — є така ментальна особливість виборів США: Келлі чи Шапіро могли б бути яскравішими за Гарріс, натомість Вольц буде на рівні партнера.
➡️ Тому "чому Волц?". Відповідь через не готовність штабу Гарріс ризикувати. Хоча у політиці це інколи грає поганий жарт: якщо респи першими сформують Волцу загальнонаціональний імідж радикально лівого — значить Гарріс скинула в пустоту один з ключових козирів.
▶️ Чи підсилить Тім Волц Гарріс?
Я б сказав — поки не послабить. Але вчора читав коментарі республіканських стратегів, що вони видихнули з полегшенням, бо що робити з Вольцем розуміють і вже роблять (формують йому імідж радикала), а ось що робити з Келлі чи Шапіро, які іміджево більш сформовані й часто несуть привабливі тези поміркованим республіканцям вони б не знали (не буде ж республіканський штаб критикувати демократів Келлі та Шапіро за помірковано прореспубліканські тези). Плюс Волц ламає потенційну перевагу демократів у "віковій різниці": середні роки Гарріс + молодий віц були б більшим контрастом проти старого Трампа та молодого Венса. Натомість середні роки Гарріс та такого ж віку Волц руйнують потенційну перевагу в цьому аспекті.
*Продовження у наступному пості👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
Помітили одну цікаву деталь?
➡️ Жодна деескалаційна голова ще не вилізла і не сказала"ай-ай цього не можна робити ще й у напрямку АЕС", "а яку ви зброю там використовуєте?" " О, Боже, а що це хамві за кордоном московії".
❗️ А головне жодне західне видання не вилізло з непотрібними "інсайдами".
Можливо, зрештою якийсь свідок ядерного апокаліпсиса й вилізе, якесь західне видання зіллє свій інсайд, але генерально можемо зробити попередні тези⤵️
▶️ 1. Можливо ми маємо мовчазне схвалення на ряд дій, хоч це може публічно не мати підтримки (вийде якийсь прессекретар та скаже "не схвалюємо"), але на тому й все, без жодного додаткового та реального тиску.
▶️ 2. Жодне західне видання не давало й натяку на події, тобто їх "інсайдери" були відрубані.
▶️ 3. Події в Курській народній республіці вдало перекрились більш медійними подіями як вибори віцепрезидента Гарріс та подіями в Бангладеші (там почались розборки між Індією та Китаєм з Пакистаном).
Тож дані спостереження за кілька днів будуть цікавою темою для більш детальних роздумів.
Resurgam ➰ Приєднуйся
*Продовження (Частина друга 2/2)
МЗС призначило спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки Максима Субха, який власне й відкривав більшість диппредставництв України в Африці, але щоб наздогнати час цього замало. Треба підключати університетських та "диванних" африканістів.
➡️ 2. Диппредставництва мають напряму співпрацювати з окресленими "think tank" та надавати локальну, місцеву, виключну інформацію, яка необхідна як "кров" для роботи таких "think tank". Не думаю, що у новостворених диппредставництвах в Африці багато паперової роботи з нашими громадянами, тому вони мають вільний час заповнювати інформаційно-аналітичною роботою: зустрічами, побудовою локальних відносин, збором інформації. Як це виглядає писав тут.
➡️ 3. Не боятись експериментувати та відходити від радянської ієрархічної системи управління МЗС, переводити її у більш децентралізовану та динамічну, де фрагмент дип. структури (посольство) вчиться нести виключну відповідальність та самостійно усвідомлювати необхідність цілісної зовнішньої політики держави (збирати інформацію, працювати над локальними зв'язками) та оперативно приймати рішення, а не чекати розпорядження. Це потрібно робити, бо суто фізично Кулеби та його замів не буде вистачати на підтримку західних відносин/азійських та розбудову африканських.
➡️ Поясню, що маю на увазі: проводити експеримент із залученням молодих спеціалістів одразу з вищих закладів. Поки очі горять і поки вони можуть підготувати цілісний концепт (план) поглиблення відносин в країні. Комбінувати досвід/молодість, а не пенсію сприймати як досвід та професіоналізм; дозволяти замінювати штатку.
Наприклад там де, не потрібно мати 3 штуки секретарів, замінювати на медійника, смм, контент-менеджера; дозволяти посольствам офіційно надавати платні експертно-консультативні послуги бізнесу, який зацікавлений в інформації про країну, де функціонує диппредставництво. Офіційно отримані кошти від такої діяльності перенаправляти на розвиток представницької мережі, зменшуючи тиск на бюджет країни.
💬 Загалом у різний час, у різні роки, різними людьми підіймались різні ідеї покращення дипломатичної роботи та якості представницької мережі, але несли ризики потенційного провалу. В рамках масштабу та важливості вже сталих відносин (умовно в В.Британії) — експерименти можуть бути занадто ризикованими, але в рамках нових представницьких мереж, втрати мінімальні, то чому б ні?
➡️ У будь-якому разі, ми маємо більш креативно інтенсифікувати відносини з африканськими країнами, щоб отримати вже осяжний продукт від цих відносин: найшвидше, що ми можемо продати в Африку це продовольчий сегмент, антиколоніальну риторику, перевернути міф московії, що вони борці з колоніалізмом проти них же (ідеологія та інформація це теж продукт), створити набір різного роду безпекових послуг.
Щодо останнього, то для цього вкрай важливо мати потужну функціонуючу представницьку мережу в регіоні, бо рано чи пізно, надаючи ці послуги можуть бути різного роду неприємні недопрацювання і міжнародка має страхувати та мінімізовувати помилки. Якщо часто йти свідомо на ризик, то рано чи пізно може бути негативний результат.
Окремо зауважу ще один важливий аспект, що активно просуваючи африканський вектор (особливо безпековий продукт) ми рано чи пізно зіткнемось з інтересами Китаю в регіоні.
➡️ Тому я доволі часто почав казати про необхідність бороти страх на дипломатичному рівні перед Китаєм (якщо він є), бо багатовекторне зіткнення наших та їх інтересів практично невідворотні. Звісно, якщо ми не хочемо сидіти на дупці рівно. Намагатись грати з Китаєм можна тільки із ножем за спиною, як він грає стосовно до нас. Головне широко та привітно посміхатись, роблячи все інше.
Загалом підняти дану тему запропонував Останній Капіталіст з пропозицією зробити спільний широкий огляд, де я охоплю міжнародний аспект, а вони економічні перспективи України в Африці, тому запрошую ознайомитись з частиною "економічного огляду" наших перспектив вже у Капіталіста ➡️ /channel/OstanniyCapitalist/36962
Resurgam ➰ Приєднуйся
Поки іран випускає вже третій мульт-трейлер як він атакує Ізраїль, москва просуває новий конфлікт?
Увага світової спільноти прикута до подій між іраном та Ізраїлем в очікуванні «коли іран відповість», але я б звернув увагу в інше місце, знову ж таки на Кавказ. Чому?
➡️ 5-го серпня Шойгу провів зустріч з новообраним президентом ірану Пезешкіаном. Ця зустріч відбулася через 6 днів після того, як «новообраний» президент склав присягу. І цей візит можна було б пояснити загостренням ситуації між Ізраїлем та іраном, але…
➡️ Але чомусь Шойгу з ірану одразу вилетів знову в Азербайджан, де його на вищому рівні зустрів особисто Алієв. І все б нічого, якби занадто неприродна активність відносин у трикутнику московія-Азербайджан-іран, що відбувається останні пів року.
➡️ 3-го травня заступник окремої загальновійськової армії Азербайджану прибув у іран для зустрічі з представниками Генштабу ірану. Офіційна причина візиту: «Обмін думками про безпеку в регіоні».
➡️ 19 травня Раїсі прибув до Азербайджану для зустрічі з Алієвим. Дорогою назад Раїсі загинув.
➡️ З 20 на 21 травня путін скликав нічну нараду з послом ірану в московії з приводу загибелі Раїсі. На нараді були голова міноборони Білоусов, глава МЧС Куренков, директор ФСБ Бортніков, секретар ради безпеки Шойгу. Доволі дивний склад без представників економічного, атомного та нафто-газового секторів, які теж важливі складові у взаємодії московії та ірану.
Варто відзначити, що і зустрічі між москвою та Баку теж занадто стали інтенсивними:
➡️ 5 березня перемовини Мішустіна за прем'єр-міністром Азербайджану.
➡️ 22 квітня 2024 р. приїзд Алієва в москву на зустріч з путіним, де президент Азербайджану заявив 🗣: «Московія є основоположною країною в плані регіональної безпеки на Кавказі й в ширшій географії. Від взаємодії між нашими країнами залежить дуже багато чого».
➡️ 21 червня — МЗС московії та Азербайджану проводять експертну нараду.
Це тільки топ зустрічі, а ще є дрібні між ними.
Дуже велика увага в москві стала приділятись трикутнику московія-Азербайджан-іран. Я вже висловлював думку, що москва виступає посередником між Азербайджаном та іраном, щоб другий відмовився від будь-якої підтримки Вірменії.
➡️ Я думаю москва намагається створити сприятливі умови для Азербайджану і тим самим переконати Алієва ризикнути з Зангезурським коридором. Так москва хотіла б розпалити ще один військовий конфлікт та зону напруги, що відтягнуло б сили Заходу, а Азербайджан би вже безальтернативно увійшов би у сферу партнерства «вісі зла» (московія, Іран, Китай), втративши можливість нормальних контактів із Заходом.
У всіх цих процесах ще поряд є Туреччина 🇹🇷, але Ердоган тримається дещо осторонь, бо якщо Алієв наважиться на авантюру, то турки (непублічно звісно будуть підтримувати спробу Алієва), але публічно триматимуть дистанцію, щоб повністю не розірвати корисні контакти із Заходом.
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇺🇦🇫🇷 Україна та Франція, ймовірно, мають мінісоюзницькі інтереси в Африці
Від постів про туарегів мене непокоїло одне питання чи діяли ми у взаємодії із Францією чи ні. Це важливий момент, оскільки Париж має в тому регіоні ряд власних інтересів. Зіткнення інтересів було б небажаним, враховуючи роль Франції у підтримці України.
➡️І тут все добре. Навпаки дуже добре, схоже Франція намагається відновити вплив в регіоні. Париж гібридно будує нові зв’язки в регіоні на основі або невизнаних сил (туареги), або країн, які готові протидіяти московському проникненню (Марокко).
Проблема , що Париж має ряд обмежень для діяльності в регіоні через свій колоніальний (імперіалістичний) імідж. Цей імідж підвищує потенційні дипломатичні та іміджеві ризики й тому обмежує Париж у застосуванні військових засобів, інструкторів та іншого.
➡️Ще у французькому суспільстві є сформоване негативне ставлення до туарегів через те, що під час 9-річної Сахельської місії загинуло 53 французькі солдати, в тому числі від рук туарегів. Тому французькі ЗМІ доволі критичні до туарегів і тому Франція (Макрон) не може допустити випливання фактів участі Франції на їх боці.
➡️Але схоже для цього є ми.
🇫🇷Париж не збирається просто так пробачати московії втрату впливу та авторитету. І на цьому, ймовірно, простежується наше партнерство з Парижем.
На цей роздум мене наштовхнули 3 новини (факти), які окремо одна від одної нічого не значать, але разом формують певну картинку.
➡️1. Хунта Малі декілька разів зверталась до ООН та інших міжнародних організацій зі звинуваченням Франції в тому, що та надсилає зброю «повстанцям».
➡️2. Французькі видання (Le Monde) були першими серед західної преси, які описали події в регіоні за участю України, спираючись на неназвані анонімні джерела у Франції та Україні.
Але найбільше мене переконала та зацікавила третя новина:
➡️3. Макрон доволі неочікувано підтримав план Марокко щодо автономізації Західної Сахари. Цим Париж пішов всупереч інтересам Алжиру (тісний партнер московії) та ряду країн ЄС.
Дивне це тим, що Франція з 2008 р. ігнорувала пропозицію Марокко, щоб не псувати відносини з Алжиром, але тут неочікувано її приймає. І може це збіг у часі, а може й ні, але ця заява Франції виходить одразу після подій у Малі.
Західна Сахара це про інший конфлікт (не про туарегів), але він регіонально дотичний. Через брак інформації з місць важко збирати цілісну картинку, але схоже відбувається якийсь процес, який можна охарактеризувати як «помста Парижа за приниження в Африці». Схоже на те, що Франція бажає протистояти інтересам москви й ігнорує інтереси тих африканських країн, які лояльні до москви (Алжир).
І у всіх цих процесах очевидно відведена роль Україні. Це і добре, але й вкрай відповідально.
Добре⤵️
▶️1. Це зближує нас із Францією, що потенційно виллється у підвищенні якості політичної та військової підтримки з боку Парижа.
▶️2. Україна так стає певним геополітичним гравцем, нехай і в якості інструменту. Але станом на зараз це переслідує і наші інтереси (вибивати ресурсну базу москви в Африці, яку вона використовує для фінансування війни в Україні).
▶️3. Ми не маємо регіональних контактів в Сахелі, але ці контакти має Франція. Очевидно ці контакти, люб’язно надані нам, зараз і працюють. І в купі це допомагає пришвидшено вже вибудовувати власні контакти на які б могли піти місяці чи роки.
▶️4. Ну і головне, коли маєш впливового однодумця, який бажає помститись московії — це значно спрощує справу.
З чим потрібно бути обережними:
⏩ 1. Не дати ворогу (і не підставлятись) спробувати колоніальний образ Франції натягнути на нас як партнера Парижа. Саме боротьба з колоніалізмом і доведення країнам Африки, що московія — це колоніальна імперія має бути нашим «ідеологічним експортом».
⏩ 2. Розуміти, що Франція має свою гру і свої інтереси — їх постійно потрібно вивчати, щоб вони збігалися з нашими та уникати тих речей, які корисні Франції, але шкідливі нам. Для прикладу «план Марокко» щодо Західної Сахари, який підтримала Франція є конфліктним в рамках ЄС.
*Продовження у коментарях👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
Оновлення по Венесуелі 🇻🇪
🇺🇸 США — це ще одна країна, яка визнала переможцем кандидата від опозиції Гонсалеса та заявила, що опозиція надала достатні докази своєї перемоги.
🇵🇪 Перу була першою країною, яка визнала переможцем Гонсалеса. Мадуро розірвав дипломатичні зв'язки з Перу.
➡️ Посольству Аргентини 🇦🇷 у Венесуелі Мадуро відключив світло та інші комунікації та поставив ультиматум впродовж 3 днів аргентинським дипломантам покинути країну.
💬 Упродовж 2 днів протестів загинуло від 13 до 21 осіб, понад 1100 заарештовано. Протести зафіксовані у 187 населених пунктах країни.
Можу припустити дивлячись на підготовку, що активні дії опозиція планує після 3-го числа.
➡️ Першим етапом було хаотичними протестами привернути увагу світової спільноти.
➡️ Другим етапом надати докази міжнародній спільноті про фальсифікації, щоб почався процес засудження та невизнання. Необхідно було дочекатись чіткого рішення від США, яке відбулось вчора. Це певна відправна точка майбутніх процесів.
Цікаво, що навіть президент Бразилії не спішить визнавати вибори, тримає контакт та робить спільні заяви зі США й вимагає від Мадуро оприлюднити протоколи.
Опозиція Венесуели ж оприлюднила протоколи, які в неї були.
➡️ Третій етап — будуть організовані протести після 3 серпня (вже розпочався). Проблема в тому, що традиційний недолік венесуельських протестів це була координація. Але опозиція зробила цікаву річ, щоб переглянути копію протоколів треба зайти на спеціальний сайт. Авторизація приблизно як в Дії, вона введена через те, що в перші ж хвилини роботи сайту його поклали, але в реальності є ще один мотив — виявити свою цільову групу (ЦА).
➡️ Той хто в перші дні хоче перевірити протокол у більшості випадків це той, хто проти Мадуро, і це та людина, яка вже зробила на одну дію більше за інших.
Авторизація йде через код громадянина на який власне прив'язані номери телефонів.
І якщо координацію через ЗМІ та Інтернет було важко реалізовувати : ЗМІ контролює Мадуро, а інтернет блокують, то тепер є антимадурівська база телефонів для координації і ця база охоплює потенційних активістів для протестів територіально з усієї країни та всіх верств населення. І тут вже треба блокувати весь телефонний зв'язок, що вдарить по позиціях Мадуро ще більше.
Тому опозиція розумно спланувала: в перші дні максимально обмежувала насилля, щоб пропаганда Мадуро не могла дискредитувати опозицію в очах світової спільноти, дочекалась легітимаційної основи (визнання США та інших), а паралельно підготували підґрунтя для дій. За логікою далі мають бути організовані різні заходи. Вчора вони розпочались і мають тривати безстроково.
Я лише ще раз повторю свою тезу, що Україна 🇺🇦 має доєднатись до позиції Перу, США та інших (визнати перемогу опозиції), або як мінімум до позиції Аргентини, Чилі, Еквадору та інших (чітко заявити, що ми не визнаємо результати виборів та зафіксувати свою позицію).
Resurgam ➰ Приєднуйся
* Продовження (Частина друга 2/3)
Але ще раз. Ці рішення не зменшували дірку в бюджеті, ці рішення просто не дозволили цю дірку збільшити.
Те, що буде нестача коштів було відомо 8-9 місяців тому. І саме це був дорогоцінний час для комунікації із суспільством і розробки спільного рішення для виходу із ситуації, а зараз «так» часу на комунікацію обмаль, потреба критична та фактично «на вчора» і всі поставлені перед фактом: плати, або разом летимо у прірву.
▶️ 3. Аргументи «закритості». Є аргумент, що суспільство не могло бути залучено для розробки рішення, бо в нас війна і фінансові потреби «це таємниця». Але це неправда, бо точні цифри про потреби відомі від самої ж держави. Відомо куди планують направити додатково зібрані податки. Відомо по категоріях, видатках та сумах, які треба закрити. Тобто це відкрита інформація і рішення могло б розроблятись колегіально, працюючи із цими даними.
Якою, на мою думку, мала б бути комунікація та розробка рішення?
🇺🇦 Україні потрібно 500 млрд грн, щоб закрити потреби. Всі підвищення податків мають принести до бюджету 140 млрд.
За ідеєю уряду 70% додаткових податкових надходжень від всіх змін має принести введення нового податку з обороту (1% для всіх юр.осіб і ФОП 3 гр) — 50 млрд та збільшення військових зборів — 48 млрд, решта підвищень податків принесе 42 млрд. Всі перед фактом.
У моєму розумінні мало бути так: виходить прем'єр-міністр у лютому (добре нехай в березні) та каже🗣:
«Українці в нас проблема, треба терміново знайти 500 млрд».
І скликаються робочі групи з урядовців та агентів суспільства: асоціацій, експертів, та інших кого це рішення стосується (переважно це бізнес) та просто починається комунікація: уряд би будував свою аргументацію, що треба швидко все робити й підвищення податків для цього найкращий крок. Бізнес би акцентував на якості адміністрування податків та податковій адекватності. Економісти б згадали «Криву Лаффера». Суспільство б зазначило необхідність, що уряду необхідно оптимізувати витрати.
І може у разі такої комунікації влада б мала можливість донести суспільству, що державні видатки планово мають теж зменшитись на 65 млрд. При бажанні комунікувати уряд краще б зрозумів, що головне занепокоєння навіть не в факті підвищення податків, а занепокоєння щодо якості їх адміністрування. І так далі.
Навіть якщо кінцеве рішення не всім сподобається — залученість до розробки рішення, яке стосується як бізнесу, так й всього суспільства в цілому мало б шанс згладити гострі кути, а не викликати внутрішню конфронтацію. І може у цій розробці сторони почули б аргументи один одного, досвід інших та прийшли б до компромісного рішення.
⏩ Якби мене запитали як я зі своєї дзвіниці тепер бачу вихід із ситуації (саме зараз зі всіма недоліками, які вже є), то, мабуть, я б запропонував естонський досвід та трохи «національних інновацій».
🇪🇪 Естонія для переозброєння теж підіймає податки, але вони тимчасові (до 2027-28 рр.). Але звісно якість адміністрування податків в Естонії вище ніж в нас. Тому я б додав національно адаптивні нововведення — «податковий суспільний договір».
Податковий суспільний договір⤵️
Фіксується, що суспільство в основі не погоджується на підвищення податків, але суспільство погоджується дати час державній машині стати кращою і на цей час дає згоду підстрахувати оборонні потреби країни.
🕐 Час на який суспільство та бізнес готові податково підстрахувати державу в оборонних потребах умовно складає 3 фіскальні роки.
Натомість для уряду запроваджуються показники ефективності, проміжні маяки заміру ефективності та персональна відповідальність. За час на який суспільство готове морально прийняти підвищення податків уряд має досягти якісних показників у боротьбі з тіньовою економікою та оптимізацією видатків.
➡️ Держава наймає аудиторсько-аналітичні компанії. Кожна аудиторська компанія оцінює об'єми тіньового ринку якогось одного сегменту, наприклад одні фіксують тютюн, другі алкоголь, треті бензин, четверті сіряк на митниці.
*Продовження у наступному пості 👇
Resurgam ➰ Приєднуйся
Як рішення Сербії 🇷🇸 вдарило по Угорщині, Туреччині та Китаю
➡️ Під час візиту Шольца до Белграда 19 липня ЄС та Сербія підписали вкрай важливу угоду щодо відновлення розробки літієвих родовищ у Сербії. ЄС (не тільки німці) отримали виключні права на постачання сировини. Представники компанії Rio Tinto, за ліцензією якої тепер будуть видобувати сербський літій, повідомляють, що сербський літій покриє 90% дефіциту попиту літія в ЄС.
Нагадую з минулого посту, що у Франції тайванський гігант будує перший і найбільший завод з виробництва літієвих батарей вартістю 5.2 млрд євро. Запуск першої черги має відбутись наступного року. Тепер цей завод може функціонувати не на «імпортному», а на «європейському» літії.
➡️ За угодою Сербія отримає від ЄС 6 млрд євро інвестицій та обіцянку від Шольца побудувати в Сербії завод з виробництва акумуляторів.
Така новина цікава в кількох контекстах⤵️
▶️ Факт того, що Сербія обрала ЄС, а не Китай. Китай програв цей вкрай важливий для себе ресурсний раунд, бо тепер німецьке електро автомобілебудування стане менш залежне від Китаю.
▶️ Рішення Сербії б’є по перспективах Угорщини стати «столицею китайського електро автомобілебудування». Угорщина під «інвестиційні кредити» будує китайський завод від CATL з виробництва акумуляторів. Також, BYD будують завод з виробництва електромобілів в Угорщині та Туреччині. Ціллю було обійти санаційні обмеження ЄС та заполонити європейський ринок зсередини більш конкурентною продукцією на основі китайської сировини (літій), комплектуючих (батарей) та технологій.
❗️ Але тепер рішення Сербії псує всі карти Китаю 🇨🇳, бо завдяки місцевому (сербському літію) тайвано-французькі акумулятори та автомобілебудівна галузь Німеччини стануть менш залежними від більш дорогих зовнішніх постачать (в тому числі з Китаю).
➡️ Але найбільш смішно те, що підвищення конкурентоздатності ЄС стосовно до Китаю може призвести до того, що Угорщина залишиться з мільярдними кредитними боргами та не рентабельним китайським виробництвом батарей та електромобілів. А якщо ще нові санкції від ЄС, то м-м-м-м. Власне це ще один мотив Орбана пробувати терміново примусити Україну до невигідного миру. Тоді (за логікою Орбана) має зменшитись напруга між ЄС та Китаєм, що дозволить уникнути ризику потенційних нових санкцій та мит (наприклад на постачання сировини (літію) в ЄС на китайські виробництва в Угорщині).
Але найбільше цікавить питання чому Вучич обрав ЄС?
Китай в інвестиційному плані міг конкурувати на рівні з німецько-європейською пропозицією (вкласти в родовища та побудувати завод). Тож значить в ЄС запропонували більше?
➡️ Найбільше спадає на думку — це інтеграція в ЄС. Вучич дочекався виборів в ЄС та політичних розкладів у виконавчій гілці ЄС. Саме це скликання європарламентарів та відповідно виконавчих органів будуть відповідальні за розширення ЄС, яке має статись у найближчі 5 років.
➡️ Тож, потенційно ЄС міг запропонувати пом’якшити якось свою позицію щодо Косова, сербської євроінтеграції та переконати такі уряди як Хорватії бути більш схильними до вступу Сербії.
Якщо ця здогадка правильна, то найближчим часом ми побачимо ще більше зближення ЄС та Сербії із всіма наступними наслідками для нас та ризиками для московії.
💬 У минулих дописах (закину в коментарі👇) неодноразово писав про «трьохстільцеву позицію Вучича», але й те, чому вона така, й те чому з нею можна працювати, й те чому ми можемо від Сербії отримувати вкрай корисні рішення (як відмова Вучича блокувати реекспорт сербських снарядів в Україну).
➡️ Такі новини як про сербський літій дають змогу відстежувати загальні тенденції. Майже все в міжнародці непрямолінійно і вкрай важливо вчасно та правильно ставити питання : «Чому?», щоб вдало визначити «як», «де» та «коли» настає час пробувати діяти та робити різне…
Resurgam ➰ Приєднуйся
"Дайте їм перемогти"
➡️ Така фраза від сенатора Піта Рікеттса була адресована помічнику держсекретаря США з питань Європи Джеймсу О'Браєну під час відкритих слухань та звітів в Сенаті США.
Доволі цікаві слухання нещодавно відбулись в Сенаті, де підняли тему застосування західної зброї для завдавання ударів в глиб московії. Не всі думки з певних причин скажу, але деякі можемо обговорити⤵️
Слухання не були присвячені цій темі, але під час питання-відповіді демократка Джин Шагін порушила питання "як там справи з наданням дозволу завдавати ударів вглиб території московії". Після ряду відповідей представника Блінкена сенатор-республіканець Піт Рікеттс виступив з потужною промовою🗣: "Нехай вони використовують ATACAMS у найефективніший спосіб — вражаючи ці цілі (у глибині московії). І, знаєте, перестаньте уповільнювати цей процес. Дайте їм можливість перемогти. Я закликаю адміністрацію до цього, тому що я вважаю, що це найшвидший шлях до перемоги".
Помічник держсекретаря США надав декілька важливих тез для розуміння процесу, який відбувається:
▶️ 1. Він сказав, що подібні теми він не буде обговорювати занадто відкрито на відкритих слуханнях. Ці теми більш доцільно обговорювати на закритих слуханнях військової тематики із відповідним рівнем контролю доступу до інформації. Це раз цікавий момент (тобто є активний предмет розмови).
▶️ 2. Він підтвердив, що США (як мінімум офіс Блінкена) прагнуть, щоб Україна перемогла🗣: "США хочуть, щоб Україна перемогла. Для цього їй слід використовувати зброю — як власну, так і надану союзниками — у спосіб, який зараз є найбільш ефективним". Двозначна відповідь, бо далі тема була про Схід України й фразу "найбільш ефективно"можна трактувати по-різному, але може бути й натяком.
▶️ 3. Він підтвердив, що принцип, щоб: "Україна могла використовувати ту зброю, яку вона має, у місцях, де це може завдати найбільшої шкоди", — є основою.
▶️ 4. На уточнення чи означає це можливість ударів по москві, посадовець відповів, що не обговорював би це під час відкритих слухань у Сенаті, “навіть якби мав цю інформацію”.
▶️ 5. Також він підтвердив, що відбуваються консультації між Україною та США щодо того, які способи використання американської зброї є найефективнішими.
➡️ Також, О'Браєн поєднав тезу, що терористичний акт щодо Охматдиту є наслідком розширення дозволу застосувати певні види озброєння в прикордонні. Тож, ця заява американського високопосадовця ще раз підтверджує висловлену раніше мною тезу, що даний терор у хворій уяві путіна був навмисне здійснений напередодні саміту НАТО, де мали розглядати серед питань розширене право застосування західної зброї.
Можемо підсумувати:
➡️ 1. Консультації між США та Україною щодо розширення права застосувати західну зброю ведуться і вони явно перебувають в активній фазі.
➡️ 2. У політичних колах та офісах США ця тема вже циркулює самостійно без додаткових імпульсів. Це дуже добре. АЛЕ мало імпульсів не буває.
➡️ 3. Є певне уявлення як мінімум в офісі Блінкена, але воно не публічне.
➡️ 4. Підсилення спроможності ППО і захист цивільних об'єктів напряму впливає на наближення позитивного рішення щодо використання західної зброї. Хоча це помилкове уявлення, дайте жахнути й буде менше можливостей у ворога тероризувати цивільні об'єкти.
➡️ Нам же треба тиснути саме зараз, бо частина республіканців буде підключатись у цей тиск: хтось в рамках підтримки України, хтось в рамках тиску на Білий Дім. А оскільки, схоже, є підтримка офісу Блінкена та ряду демократів, які підіймають тему "дати дозвіл", то тиск вийде двопартійний і дуже неприємним в електоральному плані для "центрів прийняття рішень" в Білому Домі. Особливо, коли Камала риторикою намагається зміститись ближче до центру. Зробити так, що "дати жахнути" буде менш проблематичним рішенням ніж на кожного разу, на кожних слуханнях, на кожних міжнародних заходах, кожного тижня у статтях ЗМІ відчувати хронічний тиск та сверблячий погляд України та найближчих наших партнерів.
На жаль тільки так: "An oak is not felled at one stroke".
Resurgam ➰ Приєднуйся
🇺🇸 Республіканські конгресмени: «Вибір Венса був помилкою»
Після двох тижнів скандалів довкола віцепрезидента Трампа в «Республіканській партії» почали критикувати вибір та навіть розглядати можливість заміни.
➡️ Виданню The Hill багато республіканських сенаторів та членів Палати Представників повідомили, що Трампу рекомендували не призначати Венса на посаду. Але Трамп не послухався.
Сенатор від республіканців назвав призначення Венса: «Невимушеною помилкою».
Сенатор Ліндсі Грем ще в літаку прямуючи на з’їзд у спробі останньої надії намагався переконати Трампа не призначати Венса. За аргументами частини республіканців це не додасть голосів за межами самої бази Трампа, яка ВЖЕ наявна.
➡️ Більшість намагалась переконати призначити на посаду Тімма Скотта — єдиного темношкірого сенатора від Республіканської партії, який був одним з головних розробників успішного податкового законопроєкту Трампа та республіканців у 2017 р.
📎 Довідка від мене. Тімм Скотт відносно послідовно підтримував Україну та неодноразово заявляв, що підтримка України є життєво важливим національним інтересом Америки. Хоча час від часу були певні заяви/дії, які б нам могли не сподобатись.
Республіканці, які виступають проти Венса зазначають, що у партії заведено вважати, що вирішальну роль у призначенні Венса зіграли Трамп-молодший та Такер Карлсон🗣: «Зазвичай вважається, що Трампа вмовили на це (Венса) його син та Такер. Я впевнений, що цього не робили Уайлс та ЛаСівіта (це два головні політичні стратеги кампанії Трампа), оскільки до цього всі їх кроки були успішними та направлені на розширення бази Трампа».
Кілька конгресменів від республіканців допустили, що Трамп тепер не дуже щасливий🗣: «Трамп любить робити дискомфорт іншим, але Трамп не любить коли йому роблять цей дискомфорт (відсилка на необов’язкові скандали Венса, які вдарили рикошетом по Трампу)».
🔄 Замінити тепер Венса можна у випадку: «Смерті. Відміни. Інших випадків». Але проблема в тому, що всі варіанти, окрім смерті Венса, змушують Трампа визнати свою помилку.
«Трамп ненавидить все, що може його принизити, тому він ніколи не подумає, що зробив помилку (принизив сам себе)», — підсумовує сенатор від Республіканців.
➡️ Такі розмови всередині республіканських конгресменів спровоковані не тільки тим, що стоїть питання президентських виборів, але й питанням виборів до Конгресу. Республіканці та демократи потенційно йдуть ніздря в ніздрю в обох Палатах. А тепер імпульс явно на боці демократів і це ще без призначення віцепрезидента.
Останній тиждень явно пішов в категоричний мінус Трампу:
▶️ Скандали Венса
▶️ Дебати: Трамп спочатку погодився на дебати з Гарріс, коли дійшло до визначення місця та часу почав давати задню. Хоча думаю дебати будуть. Трамп тягне час, бо стратегія його штабу як цілісно атакувати Гарріс ще не готова.
▶️ Республіканський мер міста Меса (третє за розміром місто Аризони, спірний штат) підтримав Камалу Гарріс та закликав республіканців йти шляхом Маккейна, а не екстремізму. Республіканський мер звинуватив Трампа, що він скочує партію в політичний екстремізм.
▶️ Ну і зверху ще з боку родини прилетіло в Трампа. Його племінник Фред Трамп III заявив, що планує голосувати за Гарріс. Конфлікт між Фредом та Дональдом Трампом давній та публічний, але для виборів все одно в якомусь сегменті виборців це б’є по Трампу, бо коли ти не можеш склеїти власну родину, як ти можеш склеїти цілу Республіканську партію чи країну.
Фред Трамп неодноразово називав Д.Трампа божевільним:
🗣 «І в кожній сім'ї, люди це знають, сім'ї складні. У кожній родині є свій божевільний дядечко», — сказав він в ефірі “Доброго ранку, Америко”, — «Мій дядько Дональд — ядерно божевільний. І він залишив свій слід в історії сім'ї», — сказав Фред Трамп.
Зараз висхідний тренд Гарріс та низхідний тренд Трампа. Якщо це продовжиться, то до кінця серпня може закріпитись стала перевага Гарріс в спірних штатах, яка може потягнути те, що республіканці почнуть програвати Конгрес. Конгрес — це і є головним мотивом того, чого зараз всередині партії почали критикувати призначення Венса.
Resurgam ➰ Приєднуйся