За правду ся бий онь до смерти, бо тоды и Господь Бог ся буде бити за тебе.
The secondary education system within Subcarpathian Rus during the 1930s. One of the many excellent maps contained within the work.
Читать полностью…Atlas of the Economic and Social History of Subcarpathian Rus (1918-1938)
The dissolution of Austria-Hungary created the opportunity for the first-ever autonomous region for the Carpatho-Rusyn people. But how was everyday life within its borders? What was the nature of its economy and political culture? This book answers these questions through a structured analysis of the economic and social development of interwar Subcarpathian Rus, supported by maps and diagrams.
Available today on rusynstore.com!
Експозе: Пoдкарпатська Русь теперь приступно на Amazon! Верзія про Kindle раз ся розраблят. Она буде выпущена до кунця рока.
Купити туй
Антирусинство у державнум проєкті
Єден из первых проявув українізації на території Пудкарпатя новов незалежнов українськов державов є антирусинськый план, приятый Кабінетом Мінструв Україны у 1996. році. Тогды українськов владов быв розробленый и приятый антирусинськый план про усиліня українізації Пудкарпатя и придавліня хоть якых намагань автономізації реґіона. План включат міры по асимілації русинув через просвіту, културу и політичну давку, а также перепону любым ініціативам по самоіндефікації русинув. Вун прямо направленый на зничіня русинського двиганя и удержаня реґіона в українськум културнум просторі.
Читайте дале
Путь ид кодифікації
Пудкарпатськый варіант русинського языка, котрым бісідувут карпатські русины Пудкарпатя, тото богатоє языковоє наслідство. Айбо од падіня комуністичного режима намаганя по кодифікації сього языка ся стрічавут из усякыма серіозныма хыбами, у перву очерідь через одсутность офіціалного вызнаваня и уднушньых конфліктув меджи русинськыма орґанізаціями Пудкарпатя по позад ґраматичных стандартув. Хоть и ситуація пӱдла, єдиный пудход ид кодифікації пудкарпатського варіанта русинського языка потребный про його всокочіня тай розвуй. У сюй статі роззираєме хыбы и предлагаєме крокы вперед у процесови кодифікації.
Читайте дале
Тварь декомунізації
...Кідь проаналізовати ситуацію, стає ясно, же українська власть проводит не лем «дерусифікацію», а за єдным разом старат ся проводити и дерусинізацію и українізацію. За час «дерусифікації» кандидатуры місных русинськых діятілюв іґноруют ся, а много улиць дустали назвы українськых шовініштув и русинофобув. Из єдного бока Київ проводит декомунізацію, айбо из другого – не хоче, жебы многі населені пункты вернули свої правдиві, історичні назвы.
Читайте дале
Пудкарпатська автономія тай вопрос меншин
Адде сьме потовмачили спіч медживоєнного націоналішты Штефана Фенцика д мадярському парламентови 1941. рока. Публикуєме го задарь про тых, кому інтересно його прочитаня позад його важности про розуміня політичного клімата той епохы й політичного наратива, котрый пудпоров єден из майзнамых політикув того періода.
Читайте дале
🫴Што почитати: 5 ліпшых книг выдавательства ОРР ид 2024 рокови
budytel/%D1%88%D1%82%D0%BE-%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8-5-%D0%BB%D1%96%D0%BF%D1%88%D1%8B%D1%85-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3-%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%BE%D1%80%D1%80-%D0%B8%D0%B4-2024-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8-976cad12e34d">Читати дале
#література
Хыбы русинськой літературы
Хоть писателюв, кідь поруняти, на даный час замітно побулшало, тото не значит, же якость літературы тоже ся поліпшила. Айно, сут у нас еталоны літературы, чию творьбу читати не ганьба, айбо напрям жанрув у теперішньых писателюв доста ограниченый. 90% русинськой літературы тото поезія. Поезія у нашых поетув на усяку тематику. Меджи нив мож найти исто ґеніальні верші. Айбо сут и хыбы. Дуже много свойых вершув поеты присвячувут ґастрономічнуй темі. Далше йдут сята тай сохташ ай иншоє. Читава хыба, же много поетув так ся бют у груди, які они русины, што даколи доходит до абсурда. Много из такой творьбы похожоє на сесе: Я русин, сижу за русинськым столом и їм русинську солонину. Хыбит нам філософська, громадська и другі тематикы, котрі часто обходят боком.
Читайте дале
Єдиный приклад, котрый вам треба, жебы доказати неваловшность арґумента, же вшитко, што нам треба — тото "права" и културні інштитуты — тото Панонські Руснакы.
Они мавут ушитко тото, за што наш реґіон годен хыба лем мріяти. Языковый стандарт, котрый є єдным из офіційных языкув Войводины и хоснує ся онь з 1920. года; они не зажили Декады Мовчаня; многочислені орґанізації, котрі фінансує держава, айбо… їх лідеры рувно такі старі й некомпетентні таги й усяде инде; росте проблема українофілув; култура, котра, в цілум, не интересує молоджаву; численость населіня паде. Челядь помалы "камініє".
Слобода выражати свою културу тай ідентичность ≠ выживаня й процвітаня.
Звідаєме інтеліґенцію — Юрій Шипович
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Пойте ся дузнаєме! Зазвідайме в них тото, што нико окрем нас не зазвідат. Нашоє другоє інтервю — закладатель Русинського културолоґічного клуба и головный редактор часописа "Отцюзнина" Юрій Шипович.
Читайте дале
Звідаєме інтеліґенцію — Микола Бобинець
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Пойте ся дузнаєме за йсе. Зазвідайме в них тото, што нико окрем нас не зазвідат. Нашоє первоє інтервю — репрезентант Пудкарпатя на Світовум Конґресі Русинув, Микола Бобинець.
Читайте дале
Flectere si nequeo superos, Acheronta movebo.
"Кідь ми ся не даст рухнути небеса, та я пудойму пекло."
— Верґілій
Обласноє «вызнаня»
7. марця 2007. года Закарпатська обласна рада прияла важноє рішіня вызнати русинув націоналнов меншинов у границьох реґіона. Сімдесят єден депутат проголосовали за сесь навырг, протув ся высказали лем двоє, и ищи двоє ся вдержали, што каже за широку пудпору сього звіданя у обласнуй раді. Шак, непозиравучи на переважавучу булшину на реґіоналнум уровни, рішіня головно ся убстало лем символічным жестом. На практиці русины Пудкарпатя не увиділи значных перемін авадь поліпшінь у їх правовум статусови авадь вызнаньови на державнум уровни в Україні.
Читайте дале
Atlas of the Economic and Social History of Subcarpathian Rus (1918-1938) is now available on Amazon for those interested in purchasing it there.
https://www.amazon.com/dp/B0DMCQBV9X
The dissolution of Austria-Hungary created the opportunity for the first-ever autonomous region for the Carpatho-Rusyn people. But how was everyday life within its borders? What was the nature of its economy and political culture? This book answers these questions through a structured analysis of the economic and social development of interwar Subcarpathian Rus, supported by maps and diagrams.
✋Доброго здоровля, честовані читачі! Скоро увидить світ нова книжка про Пудкарпатя - Атлас ґаздӯвської тай соціальної історії Пудкарпатської Руси (1918-1938) [по-анґл.]. У пуддержку сиї події учинеме туй сирію тематичных постӯв у формі вікторины. Ци готові сьте провірити свої знаня тай дознати ся інтересні факты з живота меживоєнного Пудкарпатя? Товды зачнеме!
👉У 1870 році на Пудкарпатьови жило коло 400,000 люди. Кулько жило люди у Пудкарпатськув Руси в 1930 році?
a) 806,260
b) 604,593
c) 725,357
*Читайте тай узнавайте бӯлше у Атласі ґаздӯвської тай соціальної історії Пудкарпатської Руси (1918-1938), котрый уйде уже 7 новембра 2024 на ОРР
#атлас #історія
Правда не має значіня, кідь лідеры сут слабі на вто, жебы ся держати за ню. Главного усе веце было у другум ги у первум.
Читать полностью…Звідаєме інтеліґенцію — Юрко Капац
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє четвертоє інтервю: молодый русинськый активішта Юрко Капац, основатель Русинського портала, член Світовой Рады Русинув од Чеськой Республікы.
Читайте дале
Звідаєме інтеліґенцію — Дмитрій Сидор
У што вірят наші нынішні лідеры, што вни думавут за одроджіня послідньых 30 рокув? Што щи май важно — якый має быти, подля їхнього назора, наш путь уперед? Нашоє третьоє інтервю: отець Дмитрій Сидор, православный сященик, голова общества Кирила и Мефодія.
Припомніня: одповіди, котрі давут гості у свойых інтервю, нияк не одображавут и не сут скапчані з назорами ОРР тай назорами його робутникув, членув. Цільов сих інтервю є вказати назоры й мотивацію днешньой русинськой інтеліґенції, из котрыма сьме ся годни й не соглашати.
Читайте дале
Хосен ґлобалізації
Ґлобалізація – тяжкоє и часто протиречивоє явліня. Хоть она має свої позитивні бокы, но май несе неґативный уплыв на малі народы. Кідь говорити за ґлобалізацію, из єдного бока, тото наша велика хыба. Айбо сесе не значит, што мы не годні хосновати єї блага. Про русинськоє общество хоснованя інстурментув и ресурсув ґлобалізації може стати стратеґічным способом усокоченя и продвиганя свої самобытности, хоть сама ґлобалізація фактично иде до свого упадка. Ключ ся заключат у розуміньови того, як ефективно реалізовати сесі інструменты.
Читайте дале
інтвервю Какера Тарлсона з Полійом Туманишинцьом по-нашому.
https://www.youtube.com/watch?v=lGzhdwZxN90
Експозе: Пoдкарпатська Русь
https://rusynstore.com/expose-podkarpatska-rus
Наконець, зо вторка 6. авґуста, політичноє експозе русина-американця, даколишнього ґубернатора Пудкарпатськой Руси, буде приступно по-русинськы (кирилиця місто первотной латинкы) ай по-анґліцькы. У сюй монументалнуй роботі, што ся ныні скоро гет забыла, Жаткович подробно пописує інтеґрацію Русинії з Чехословакійов и обіцянкы, котрі правительство у Празі не додержало. У сюй роботі пописані проблемы, котрі пак у выслідкови будут мати місто всю медживоєнну епоху.
Робота не лем указує сесе вшитко, ай щи й ілуструє епоху, кой у нас были многым май читаві амбіції. Жаткович и многі йому подобні ся бороли за автономію й суверенітет русинського народа. Тото быв час, кой исьме хотіли повну контролу над нашыма уднушньыма ділами, языком, школованьом, реліґіозным животом а уднушньов політиков. Айбо у послідньых словах текста они май желали «fair play».
🧶Мыслителі руснакам - Артур Шопенгауер
budytel/%D0%BC%D1%8B%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96-%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BC-%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D1%80-%D1%88%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B5%D1%80-62cc3b0877e0">Читати дале
Сякі у нас “лідеры”
Зачати хочу из того, ож вопросы редакції были містами доста острыми тай провокатівными, што бы ся направду и чекало выд інтервю сякого формата. Бо Микола Бобинець занимат дуже важну посаду про русинськоє кываня, а значит и нарокы на нього сут дуже высокі, та хотїли бы сьме обы вӯн тому зодповідав.
Дале бых хотїв покрітіковати конкретні удповідї, тверджіня самого Миколы.
Читайте дале
Раді сьме анонсовати выпуск русинського товмаченя ориґіналного репорта Едмунда Еґана за страшні условія живота русинув у епоху Австро-Мадярщины.
Приступно на http://rusynstore.com.
Цімборове, нам треба вашу помуч у поширеньови нашого стандарта! Продовжім діло нашой еволуції!
Довгі десятьроча 70% русинського населеня не мало ниякого єдиного стандарта языка. Мы віриме, же перьвый крок ид выправленьови сьой силуації — ограниченый стандарт, авадь, так повіме, скелет, на котрый сьме ся годни оперти.
Універзалный пудкарпатськый русинськый стандарт тото ограниченый стандарт, закладеный на говорах Пудкарпатськой Руси з елементами Пряшівського варіанта русинського языка. Вун кодифікує головні рисы ґраматикы й ортоґрафії, а такой дас 150 май хоснованых слув. У сюм сенсі, сесе робота, котра доста файно парує ушиткым, котра при тум сокотит слободу про реґіоналні лінґвістичні рисы й особености а нашу зязь из другыма русинськыма реґіонами. Сесе щи й стандарт, котрым мы, ОРР, чиниме публикації.
Прочитайте булше такой теперь тай поширьте інформацію меджи свойыма знакомыма.
У майближых роках мы будеме детално изучати й писати за українсько-радянськый план українізації Пудкарпатя. За елімінацію люди а інститутув, нехосеных про їхньый нарратив. Маєме ґіґабайты інформації, булшина котруй сперед тым приступна не была. Окрем того будеме збирати й публиковати історії люди, котрі зажили перві годы той трансформації.
Ныні мы чуєме так много слув за дерадянізацію… Ануж поникайме, што за нима стоит посправді.
In the coming years we'll be investigating and writing in depth about the Ukrainian-Soviet plan to Ukrainianize Subcarpathia and remove people and institutions undesirable to their narrative. We have gigabytes of information, much of it previously not available to work with. In addition, we will be procuring and publishing stories from individuals who experienced the early years of this transformation.
We hear so much these days about de-Sovietization, let's see what that really means.