Я зараз у короткій відпустці у Таллінні - приїхав подивитися на Tall Ship Races - фестиваль великих вітрильників, який цього року завітав на Балтику.
Мушу зізнатися, що у мене трохи розрив шаблона. Справа в тім, що тут просто овердохуа москалів. Саме москалів, а не російськомовних українців як у Києві чи Празі, чи російськомовних євреїв як в Ізраїлі, до яких я звик. І це, виявляється, пиздець як некомфортно.
Від мааасковкаго ааакцента мене, російськомовну людину, натурально плющить і виникає бажання стріляти на звук. Бажано з вогнемета.
Особливо цікаво проводити польові дослідження. Підходжу до причалу де катають туристів на яхті по затоці. Виявляється, що москалі. У мене вільна англійська та акцент, який важко ідентифікувати, тому питаю:
- Hi, when is the next departure?
(на стійці дівчина з накачаними губами та виразом легкої розумової відсталості на обличчі)
- Aaaa, I need ask... Вааалодя, спраааси таам каагда ааатплываем...
(з пірса)
- Аааткуд я знаю? У папы спрааасить наадо...
- Таак аа что мне тут этому скааазать?
- Скаажи пусть через час подойдет.
- In one hour could you come? We tell you.
- It's a bit too late for me. Thank you, bye (йду геть).
- Ты пасмааатри, Вааалодя, не нраавится ему! Ну и пааашел ты!
Знаєте, дуже добре, що у мене не було вогнемета, бо не факт що втримався б.
Я розумію, що вся ця нахабна (та переважно досить багата) наволоч - переважно вже давно громадяни Естонії, які формально не мають відношення до росії, але характерний менталітет прямо таки пре назовні. Це відчувається всюди - у магазинах, у транспорті, на набережній. Контраст у поведінці між оцим акаючим бидлом та корінними естонцями - просто разючий.
Спеціально подивився вікіпедію - в Естонії більше 20% оцього рускояяязычного населення. Це пиздець якісь, котику.
Куплю вогнемет б/в, недорого.
#книжкове
Каюся, останнім часом я практично не читаю книжок - ні художніх, ні нон-фікшен. Художку у мене взагалі в якісь момент як відрізало, а з нон-фікшеном та наукпопом у мене завжди були важкі аб'юзивні стосунки. З одного боку я занадто дофіга знаю у достатньо широкій предметній області (від космології до штучного інтелекту), щоб мене можна було чимось здивувати, а з іншого, щось геть далеке від цієї широкої області мені не настільки цікаве, щоб я витрачав на це час. От і виходить, що я як та мавпа з анекдоту - розумна та красива, але не знає в який бік податися.
І ось нарешті дружина підкупила мене українським перекладом книги "Dinosaurs rediscovered" ("Динозаври. Новий погляд") відомого палеонтолога Майкла Бентона. Сів читати. Одразу скажу, що вистачило мене не надовго.
З одного боку, це шикарна книжка. Це серйозний складний наукпоп, який не сюсюкає з читачем і не намагається спростити все до рівня легкої олігофренії, притаманної виборцям Зеленського та електорату Трампа пересічному читачу. Автор детально та послідовно розповідає про те, як на наших очах відбувається революція у палеонтології і як вона стає з "колекціонування метеликів" точною математизованою наукою. У книзі висвітлені всі сучасні досягнення - від математичного моделювання сили куся тиранозавра, до реконструкцій кольору пір'я та статевого диморфізму у дрібних рапторів.
З іншого боку, книжка на диво хріново написана. На "мікро" рівні текст занадто розлогий, з купою непотрібних загальних фраз, погано структурований, з недбало підібраними метафорами та дуже незграбними спробами оживляти сухий академічний стиль. Як тільки автор відходить від академізму, він починає ліпити шопопало аж до фактичних помилок та беззмістовних фраз типу "йшов дощ та два студенти". При чому це не кривий переклад, це оригінал такий - я спеціально звіряв (так, я зануда). Це просто банально погано. Людина не вміє писати белетристику, а літредактор не бив його по рукам.
Постійні екскурси у власну наукову кар'єру автора та розлогі описи того кому з поважних колег він розповідав про свої ідеї і що з цього вийшло відволікають від суті та не додають нічого до ідеї книги - просто посеред науково-популярної книги раптом всунуто пару абзаців нудних мемуарів. Нудота.
На "макро" рівні теж проблеми: книга не має жодної наскрізної "історії", а глави розставлені у дивному порядку, який скидається на рандомний. Це призводить до того, що автор, наприклад, пояснює кладистику вже після того, як розказує про появу динозаврів як таксона, що викликає відчуття легкої шизофренії, а непідготованого читача введе у ступор.
У книзі повно графіків та діаграм, які насмикані з наукових праць, але разом з ними чомусь не насмикані правильні підписи. В результаті з цих діаграм непідготовленому читачу зрозуміло приблизно ніфіга, а подекуди там навіть не підписані вісі координат, тому ніфіга не зрозуміло навіть підготовленому спеціалісту. Який сенс у таких ілюстраціях? Автор постійно використовує діаграми отримані методом головних компонент (principal components), але так і не пояснює читачу, що це за метод (хоча це можна зробити одним абзацем).
Загалом, якщо ви не передивилися весь англомовний палеонтологічний ютуб і не дуже в курсі сучасного стану палеонтології, то ви дізнатеся з цієї книги дуже багато нового та цікавого. Звісно, якщо не заснете на мемуарах автора і вас не будуть вибішувати його відверто недолугі спроби вичавити з себе краплі літературного таланту ;)
P.S.: У будь якому разі, це в рази краще ніж читати вітчизняного плагіатора Яненка ;)
Дуолінго робить величезні кроки в бік реалізму: "що ти робиш у ліжку з моїм чоловіком?" це вже на порядок корисніше ніж "в моєму ліжку спить коза" ;)
Читать полностью…
Так, так, Марку, звісно ж я щиро вірю що штучний інтелект твого фейсбука жодним чином не здатен визначити, що це - фейковий профіль для реклами чергового "сайту знайомств" з повіями чи просто тупий фішинг для лохів. От жодних ознак нема, які нейромережа могла б виявити, взагалі нічого не видавало радянського шпійона ;)
Читать полностью…
#лінуксоїдне
В принципі мій майже 20-річний досвід із лінуксом як основною системою на роботі та вдома дозволяє мені авторитетно заявляти: якщо вже лінукс завівся на вашому залізі, то він буде стабільно фуричити поки не помре залізо.
Але з цього правила є два виключення.
Перше - це пропрієтарні драйвери Nvidia. З часом нові версії їх драйвера втрачають підтримку старих карт, а старі версії драйвера перестають компілюватися із новими ядрами. В результаті поставити новий дістибутив на машину із старою відюшкою тупо не вийде. Це бісить, бо після чергового апдейту ваша система внєзапно перетворюється на цеглину без жодного попередження.
Друге - це коли розробники ядра починають вийобуватися креативити. Пару днів тому я раптово помітив, що у мене на ноуті капітально поплили кольори - все стало розмите та не контрастне. Дивитися на це хрючево було фізично неможливо. Після достатнього довгого гугління виявилося, що якісь генії, які пиляють драйвер для AMD GPU, додумалися увімкнути в ньому по замовчуванню опцію "екстремального енергозбереження": коли ноут знаходиться у "економному" режимі драйвер примусово зменшує контрастність екрану та якось хитро згладжує кольорову гамму щоб знизити витрати енергії підсвітки на 10-20%. Ніби прикольно, тільки ефект від цього такий, що хочеться розбити нахрін екран.
Нахіба було вмикати по дефолту таку екстремальну срань, яка очевидним чином погіршує досвід користувача - науці не відомо. На щастя, вимикається це одним параметром ядра в грабі, але для чайника це чорна магія 80-го левела і він скоріше лінукс знесе ніж розбиратиметься що це за упороте шаманство з командним рядком.
От нахіба, питається? :(
Люди добрі, ми тут не мвсцеві, подайте... тьху, не те, сорі. Хоча суть правильна :)
У нас трохи застряг збір на дрон для хлопців, а їм він потрібен був на позавчора і бажано два.
Так хто ще не вже - наполегливо прошу бути вже :) Залишилося не багато, давайте доб'ємо якось, а то невдобно.
#жиза
Так історично склалося, що я за останні два місяці мав нещастя готувати одразу три чеські грантові заявки до різних організацій: GAČR (аналог українського НФД), AZV (науковий фонд при місцевому МОЗі) та MŠMT (аналог українського, прости господи, МОНу). Відповідно я мав чудову нагоду на практиці оцінити рівень бюрократичного маразму (куди ж без нього) у всіх трьох установах.
Так от, лідерство по загальній всратості конкурсних правил, притрушеності онлайн-форм та загальній відсутності логіки у всьому процесі, впевнено та з величезним відривом тримає місцевий МОН :)
Для ілюстрації: білатеральний чесько-американський проект подається (фанфари)... чеською мовою. Це при тому, що у Чехії вся наука (за очевидними винятками гуманітаріїв) є, по великому рахунку, англомовною, а серед науковців високого рівня десь третина, якщо не більше, - іноземці. Нейтіви, якщо що, теж відчувають величезний біль нижче спини від необхідності перекладати наукові тексти чеською, бо цього ніхто ніколи не робить при здоровому глузді, термінології нема, тощо. Ну й це не кажучи вже про те, що писати все одно доводиться англійською, а потім перекладати, бо інакше американський партнер банально не прочитає.
Онлайн форми містять повтори одного й того самого по три-чотири рази під пізними назвами, на анотацію виділяють більше знаків чим на опис проекту, самі форми прибацані за структурою та ергономікою і т.п.
Коротше кажучи, щось мені підказує, що така чудова установа як МОН є проклятим місцем незалежно від країни :)
P.S.: Якщо що, то ChatGPT перекладає з англійської на чеську досить пристойно, але для нейтіва буде очевидно, що це або машинний переклад, або писала людина, яка взагалі не розуміє специфіки наукових текстів.
Мистецтво заголовку 80го рівня для наукової роботи. Після цього хтось мені буде говорити, що не можна починати грантову заявку словами "Shit happens..." 😜
Читать полностью…
#робоче
Китайця на ім'я Ho Lo чомусь у розмові звуть Боб.
От після цього розкажіть мені про розумні CRM-системи із штучним інтелектом, які будуть систематизувати все листування та сортувати адресатів, ага, три рази ;)
#жиза
От я вчора написав обгрунтування для гранту на дослідження лайна шпаків (не жарт). А що корисного зробив для людства ти, юзернейм? ;)
#вимбачте
- Ваше дослідження - лайно!
- Але ж це дослідження лайна!
- Тоді норм.
#аяказав
Пам'ятаєте, я тут писав, що не раджу читати Вадима Яненка aka Paleo Daddy?
Мені тоді закидали, що його неперебірливість у партнерстві з нерукопотисненими у пристойних колах ресурсами не є якоюсь крамолою і взагалі у нього мемасики прикольні (десь один із сотні).
Так от, видання Куншт повидаляло зі свого сайту всі науково-популярні статті Яненка через наявність в них відвертої халтури та підозри на плагіат. Ці тексти виявилися лінивим копіпастом з вікіпедії та популярних книжок (як пишуть ті, хто заморочився шукати - з російських перекладів англомовних видань, що окремо доставляє), а з правильними посиланнями автор не сильно заморочувався. Тобто якісь посилання на наукові першоджерела там є (що добре), а от посилань на ті ресурси, звідки безпосередньо передрано текст - нема (що трохи неетично, але піпл й так схаває).
Мабуть таки є якась кореляція (а може й причинно-наслідковий зв'язок) між партнерством із дивними персонажами та цією ікебаною.
Треба одразу сказати, що сам Куншт прокомунікував цю офігітєльну новину, як водиться, через дупу, не опублікувавши одразу доказів своїх претензій. В результаті вони отримали добрячий шітшторм на свою голову (єдиний плюс - може таки трохи навчаться кризової комінікації).
Ще трохи вражень про Естонію.
Чесно кажучи, Таллінн мене добряче розчарував. Після Данії у мене, мабуть, були дещо завищені очікування від балтійських країн, які я чомусь вважав "скандінавією на мінімалках". Виявилося, що ні - 30 років все ще недостатньо, щоб позбутися ублюдочного спадку совка.
Взагалі вайби совка відчуваються на диво сильно і проявляються у дрібних деталях, за які миттєво чіпляється око: ще радяньські дорожні бордюри, ліхтарні стовпи та тролейбусні дроти; надписи російською у несподіваних місцях, починаючи від каналізаційних люків і закінчуючи старими вагами у магазині; кривувата радянська плитка "кабанчик" у вокзальному переході; огидні радянські цегляні будки трамвайних подстанцій; страшні радянські гаражі у дворах - перелічувати можна довго. Ну й звісно повсюдна російська мова із мразотним аканням та огидні москальські пики, які просять цеглини.
У Чехії ці вайби далеко не так сильно кидаються у вічі. Там видно, що радянська окупація по країні проїхалася, але від цього періоду зараз мало що залишилося окрім окремих будівель. Чехія хоч і була політично підконтрольною москві, але економічно, інфраструктурно та головне демографічно залишалася окремою. А от країни балтії отримали по повній програмі включно із значним заміщенням населення. І це дуже добре відчувається.
Але й без совкових вайбів якось воно не Копенгаген (pun intended). Місто здалося мені достатньо бардачним та не дуже затишним. Дуже багато машин, шумно, трафік неприємно агресивний. Громадський транспорт переповнений, зупинки дуже далеко одна від одної, графік не витримується. Заради справедливості, це може бути пов'язане з тим, що все місто перекопане нафіг через будівнитво нової лінії трамвая, але кажу як є на даний момент.
Окремо вразило, що трамвай ходить посередині чотириполосної вулиці, але зупинки взагалі ніяк не позначені розміткою! Люди виходять просто на проїзжу частину і йдуть навпростець через дві полоси без жодної зебри чи бодай чогось, що якось маркує появу на дорозі пішоходів. Мене це дуже стрімало.
Висадило, що їбучі електросамокати та не менш їбучі велокур'єи повсюдно ганяють по тротуарах на великій швидкості. Судячи з усього тут це чи то дозволено, чи то поліція просто прутень на це поклала. Ситуація схожа на довоєнний Київ: їздити по дорогам велом чи самокатом - вірна смерть (трафік дурний), а доріжок тупо нема, тому всі й їздять тротуарами. Після Праги (вже не кажучи про Скандинавію) практично повна відсутність велоінфраструктури неприємно дивує.
Місто поза історичним центром місцями досить таки обшарпане, при чому обшарпане саме у поганому совковому стилі із занедбаними будинками, іржавими дахами та покоцаними тротуарами.
Історичний центр, звісно, гарний та мімімішний. Збережені сереньовічні стіни та башти справляють враження. Але він, сцуко, набитий туристами не гірше за центр Праги і, відповідно, абсолютно не "живий". Якось я такого не чекав, чесно кажучи.
До речі, якщо хтось мені пояснить, чому у морському місті Таллінн неможливо знайти рибний ресторан - буду дуже вдячний. Бо до мене якось цей момент геть не дійшов. Естонці історично взагалі не рибалили чи що?
Коротше кажучи, влюбитися у це місто у мене не вийшло, #вимбачте.
До речі про актуальні новини із США. Тепер Трамп 100% президент вже без жодних варіантів, а пуйло буде де факто управляти через нього америкою на пару з Ілоном Маском. І третя світова, як бачите, не знадобилася - вистачило достатньо тупої ФСБшної постановки.
Читать полностью…
Ну нарешті хоч щось відносно релевантне ;)
Читать полностью…
#хтобмігподумати
Отже, сорока на хвості принесла, що відомий мемогенератор, а за сумісництвом палеонтолог, Вадим Яненко наплагіатив не тільки у популярних статтях на сайті "Куншт" (які вже видалили із скандалом), а й у своїй книзі "Прикладна палеонтологія".
Обсяг та зухвалість копі-піздінгу без посилань поки не відомі, але інформація у сороки надійна і сумнівів не викликає.
У кого є ця книжка - майте на уівазі, що її автор халтурник та академічно недоброчесний плагіатор. Якщо книжки у вас нема, але ви думали її придбати, то не треба - не підтримуйте недоброчесність.
Складного наукового гумору вам зранку:
A weed scientist goes into a shop. He asks: 'Hey, you got any of that inhibitor of 3-phosphoshikimate-carboxyvinyl transferase?' Shopkeeper: 'You mean Roundup?' Scientist: 'Yeah, that's it. I can never remember that dang name!'Читать полностью…
(с) John Pickett
#прокіно
Дивлюся по мірі виходу серіал "Аколіт" і щиро не розумію чому його так захейтили. Як на мене, поки що (5 серій з 8) дуже навіть бадьоро та інтригуюче. Принаймні як для сучасного стану всесвіту ЗВ.
Після, прости господи, "Обі Вана", який був просто халтурною казочкою для молодших школярів та "Асоки", де я примудрявся засипати навіть на екшен-сценах, "Аколіт" поки виглядає дуже навіть добротно. Історія є, нетривіальна інтрига є, динаміка є, достатньо непоганий екшен є, харизматичний поганець теж є.
Звісно, у них ще є три серії щоб все зіпсувати, але поки дуже навіть нічого собі.
Повторюся, я категорично не розумію катастрофічно жахливої оцінки у 3.4 бали (!!!) на IMDb. Для порівняння, у абсолютно провального "Обі Вана" - 7.1, а у нудної як воєнно-морський пиздець "Асоки" - аж 7.5. Я хз як це працює, не питайте.
#збір
Шановне панство, тут у нас трохи лижі не їдуть і банани не ростуть. Точніше у нас дрон не летить. По причині відсутності дрона - грошей поки не назбирали. А дрон потрібен на вчора на Харківський напрям.
Тому давайте якось трохи активізуємося, бо банани самі по собі не вродять дрон сам себе не купить.
На DJI Mavic 3T з тепловізором.
🎯 Ціль: 200 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4hSFxN1jsw
💳Номер картки банки
5375 4112 1782 2589
На фото антени для FPV-дронів, яки купили на залишки грошей від попереднього збору. 30 штук по одній в дупу кожному москалю.
Вітаннячка, всім хто встав, але не прокинувся ;)
Читать полностью…
#програмістське
Нарешті мені вдалося написати настільки всратий trait bound на расті, що компілятор повісився та видав overflow :)
Будемо вважати, що я пройшов цей рівень та переміг фінального боса :)
#програмістське
Останнім часом я добряче підсів на just a command runner - геніальну у своїй простоті тулзу (написану на расті, до речі), яка є сучасним переосмисленням make-файлів і дозволяє зберігати потрібні в певному робочому контексті консольні команди у структурованому файлі.
Це виявилося на порядок зручніше та простіше за shell aliases чи якість інші костильні рішення, а можливість змішувати в одному файлі команди на будь-якій мові (bash, python, node...) - це взагалі краса та ікебана.
Всіляко рекомендую. Тепер не знаю як раніше без такого обходився.
Ой, а що ж сі то стало? Як же так можна тиснути на чесних та непідкупних (тм) журналістів?
Просто нагадаю, що це саме "чесне та непідкупне" видання пару років тому публікувало брудні наклепницькі матеріали проти НАН України на замовлення бажаючих подерибанити нерухомість у центрі Києва.
Карма, що ти робиш, ахаха, припини! :)
Знаєте, злопам'ятним бути загалом погано, але іноді це дозволяє відчути певну дещо іронічну справедливість всесвіту.
#збір
Шановне панство, тут у нас трохи лижі не їдуть і банани не ростуть. Точніше у нас дрон не летить. По причині відсутності дрона - грошей поки не назбирали. А дрон потрібен на вчора на Харківський напрям.
Тому давайте якось трохи активізуємося, бо банани самі по собі не вродять дрон сам себе не купить.
На DJI Mavic 3T з тепловізором.
🎯 Ціль: 200 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/4hSFxN1jsw
💳Номер картки банки
5375 4112 1782 2589
На фото антени для FPV-дронів, яки купили на залишки грошей від попереднього збору. 30 штук по одній в дупу кожному москалю.
От що мене дико вибішує у дуолінго, так це дурнуваті фрази, в яких навіть з півлітрою важко знайти якісь зміст.
Ну от, наприклад, що це, бляха, таке:
"I don't know which tools they make it with"?
Воно чеською звучить так само прибацано як і в перекладі і мені дуже важко уявити щоб у реальному житті хтось колись вживав такі конструкції. От нахіба таке давати?
#жиза
Навіяно спілкуванням з індійськими колегами, що мають вельми нетривіальні прізвища.
Після того, як вчитель фізкультури Юрій Мирославович побував Милосраловичем, Малосраловичем та Мимосраловичем, він дозволив називати себе просто дядя Юра (с)Читать полностью…
