✅Право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна
🔥Постанова КЦС ВС від 08.11.2023 № 521/6487/20 (61-7945св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114904527
✍🏻У РАЗІ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ПРОПУСК ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ СУД ПОВИНЕН ПЕРЕВІРИТИ НАЛЕЖНІСТЬ ВИКОНАННЯ ПРАЦІВНИКАМИ АПАРАТУ ОБОВ’ЯЗКУ ЩОДО РЕЄСТРАЦІЇ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ В ДЕНЬ НАДХОДЖЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 990/67/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 990/67/22 від 26.09.2023
Апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження вказавши, що апелянт вчасно не усунув зазначені в ухвалі апеляційного адміністративного суду недоліки апеляційної скарги.
КАС ВС розглядаючи касаційну скаргу зауважив, що відповідно до пп.2.2.1. п.2.2. Положення про АСДС вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об'єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну.
Тобто, законодавчі норми свідчать про обов'язок працівників апарату суду реєструвати в автоматизованій системі процесуальні документи в день їх надходження та передавити їх судді, у провадженні якого перебуває справа.
Враховуючи відсутність відомостей про перевірку судом обставин та причин не надходження чи не реєстрації в суді апеляційної інстанції заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, ВС визнав, що висновки суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв'язку із невиконанням ухвали суду є передчасними.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Суд помилково обмежився дослідженням відповіді приватного нотаріуса про знищення документів, не витребував у нотаріуса зазначеного у його відповіді акта знищення документів для того, щоб пересвідчитися чи було серед знищених документів повідомлення позивачки про заборгованість та необхідність її погашення
🔥Постанова КЦС ВС від 16.11.2023 № 521/19849/20 (61-1823св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115061628
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПЕРЕВИЩЕННЯ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ
📁Добірка 445
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21500 правових позицій ВС
🇪🇺 1780 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 липня 2021 року у справі № 663/2520/16
Щодо вирішення питання про відсутність чи наявність стану необхідної оборони, перевищення її меж
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 вересня 2022 року у справі № 446/244/14
Щодо наявності стану необхідної оборони
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 вересня 2022 року у справі № 149/916/17(1)
Щодо кваліфікації дій особи у вигляді умисних тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, що призвели до смерті особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 листопада 2022 року у справі № 686/7480/19
Щодо встановлення судом відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж при вирішенні питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 вересня 2023 року у справі № 204/647/20
Щодо врахування засади забезпечення доведеності вини при вирішенні питання про вчинення умисного позбавленням життя особи у стані необхідної оборони
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 жовтня 2023 року у справі № 202/2592/22
Щодо кваліфікації перевищення меж необхідної оборони
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ПОВІДОМЛЕННЯ ДЕКЛАРАНТА ПРО САМОСТІЙНЕ ВИПРАВЛЕННЯ НЕДОЛІКІВ НЕ СЛІД ОТОТОЖНЮВАТИ З ВИПРАВЛЕНОЮ ДЕКЛАРАЦІЄЮ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 460/238/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 460/238/22 від 26.09.2023
НАЗК у касаційній скарзі зазначило, що викладена у повідомленні декларанта про самостійне виявлення недоліків інформація, не може вважатися самостійним виявленням недостовірних відомостей у поданій нею декларації.
КАС ВС підтримав доводи касанта.
Виправлену декларацію можна подати впродовж 7 днів після подання декларації, але не більше 3 разів. Після спливу цього строку подати декларацію з достовірними відомостями (виправлену) можливо лише за результатами проведеної повної перевірки декларації НАЗК.
Попри це, якщо суб'єкт декларування виявив у декларації недостовірні відомості після семиденного строку, він може звернутися до НАЗК через персональний електронний кабінет. Слід деталізовано описати виявлені неточності або помилки, пояснити причини зазначення недостовірних відомостей, додати підтвердні документи (за наявності).
Саме по собі Повідомлення про виявлення недостовірних відомостей декларації жодним чином не відміняє тих обставин, у зв'язку з якими воно було подане, і його не слід ототожнювати з виправленою декларацією, подання якої передбачено Законом України “Про запобігання корупції”. Повідомлення декларанта про самостійне виявлення недоліків лише демонструє, що особа обізнана про факт існування таких обставин, оскільки сама їх виявила.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 № 707/2516/18 (61-5919сво22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031064
✅Суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань
🔥Постанова КЦСВС від 15.11.2023 № 204/5103/21 (61-7279св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115061618
✍🏻ЗА ПЕВНИХ УМОВ СУД МОЖЕ ЗВІЛЬНИТИ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ САМЕ СТОРОНУ В СПРАВІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 225/2213/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 225/2213/20 від 06.11.2023
Приватний виконавець звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього подання. Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу приватного виконавця з підстав несплати судового збору, не знайшовши правових підстав для задоволення клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
КЦС ВС погодився з висновком апеляційного суду з огляду на наступне.
Ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, звільнити від сплати судового збору саме позивача - члена малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, а заявник (скаржник) не є позивачем у справі.
У даній категорії справ приватний виконавець не діє в особистих інтересах, а є суб'єктом, який здійснює виконання судового рішення, тож вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає.
Отже, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі.
❓ Згодні з висновком ВС?
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: /channel/glossema.
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Із аналізу ч. 5 ст. 719 ЦК України можна зробити висновок, що вимога про необхідність нотаріального посвідчення прямо передбачена в цій нормі для дарування коштів в сумі, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відсутність дотримання вимоги про нотаріальне посвідчення правочину, свідчить про його нікчемність. Якщо суд виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає
🔥Постанова КЦС ВС від 10.11.2023 № 755/12702/22 (61-11920св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114928761
✅Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні
🔥Постанова КЦС ВС від 16.11.2023 № 757/19682/18-ц (61-11480св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031137
✍🏻З МЕТОЮ НЕДОПУЩЕННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ ПОБАЧЕННЯ ДИТИНИ З БАТЬКОМ ПОВИННІ ВІДБУВАТИСЯ НА ЗНАЙОМІЙ ДИТИНІ ТЕРИТОРІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/17680/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 522/17680/18 від 28.09.2023
Стягувач у касаційній скарзі вказав, що запропоновані боржником місця побачень дитини з батьком не задовольняють інтереси дитини у повній мірі.
КЦС ВС погодився з позицією касанта та зауважив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Обираючи один із запропонованих сторонами виконавчого провадження варіантів місця зустрічей, державний виконавець повинен мотивувати свій вибір саме з урахуванням інтересів дитини.
Приймаючи рішення щодо визначення місця побачення з дитиною, державний виконавець повинна була у першу чергу врахувати інтереси дитини, а саме те, наскільки комфортно дитині буде прибувати вранці у вихідні дні до іншого району у порівнянні з іншими варіантами, і як це буде впливати на духовний, емоційний та психічний стан дитини.
Оскільки дитина рідко бачиться з батьком, то з метою недопущення для дитини стресових ситуацій, побачення повинні відбуватися на знайомій дитині території, тоді як місце проживання батька, визначене державним виконавцем у оскаржуваній постанові, таким не є.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅З огляду на приписи трудового законодавства у справах, в яких заявлено про незаконність звільнення працівника, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства
🔥Постанова КЦС ВС від 15.11.2023 № 291/1352/20 (61-11047св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114962292
✅Не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії
🔥Постанова КЦС ВС від 15.11.2023 № 185/7362/22 (61-9741св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114962291
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ПРАВОВІДНОСИНАХ, ПОВ'ЯЗАНИХ З РЕОРГАНІЗАЦІЄЮ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
📁Добірка 443
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21460 правових позицій ВС
🇪🇺 1776 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 липня 2022 року у справі № 806/5244/15
Щодо ефективності обраного кредитором юридичної особи, створеної з порушенням закону, способу захисту своїх майнових прав
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 травня 2023 року у справі № 905/229/21(2)
Щодо визначення суб'єкта, який встановлює строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 червня 2023 року у справі № 463/3792/17
Щодо моменту переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 вересня 2023 року у справі № 210/5663/20
Щодо реорганізації юридичної особи та виділу
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 жовтня 2023 року у справі № 922/1806/21(1)
Щодо порядку набуття прав на землю сільськогосподарським кооперативом, створеним внаслідок реорганізації іншої юридичної особи
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✅Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує нікчемність правочину
🔥Постанова ВП ВС від 06.09.2023 № 910/18489/20 (12-46гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114904857
✅У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги ч. 1 ст. 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи
🔥Постанова КЦС С від 08.11.2023 № 442/7748/20 (61-4119св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114928762
✅Сам по собі факт досягнення дітьми повноліття до ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру стягуваних на їх користь аліментів на час звернення позивача до суду із цим позовом, а також на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, а тому місцевий суд не мав визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України
🔥Постанова КЦС ВС від 15.11.2023 № 522/3680/22 (61-12919св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115126798
✅Втрата чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» лише 22 листопада 2022 року не свідчить про правомірність її застосування до правовідносин щодо звільнення сумісника в період з 19 липня до 22 листопада 2022 року, оскільки КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, який є законом, має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативно-правовий акт, не передбачає такої підстави для розірвання трудового договору, як звільнення з роботи за сумісництвом у зв`язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 № 127/18918/22 (61-8478сво23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115102791
🔥ЧОРНА П'ЯТНИЦЯ уже СЬОГОДНІ!
Дякуємо всім, хто слідкує за розвитком системи ZakonOnline, вже вирішує з її допомогою непрості задачі або тільки планує долучитися до її використання!
Ловіть знижки до -1800 грн на сайті ZakonOnline.
Тож обирайте свою 😉
❗️Пропозиція діє до 27 листопада.
Для консультації щодо функціоналу системи, або придбання доступу телефонуйте на номери 044-300-20-36, 067-739-51-14 або пишіть на sales@zakononline.com.ua
✍🏻САМ ФАКТ ІСНУВАННЯ ВОЄННОГО СТАНУ В КРАЇНІ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА П.6 Ч.1 СТ.41 КЗПП УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 523/11673/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 523/11673/22 від 27.09.2023
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити її на роботі в дитячому таборі шляхом скасування наказу про звільнення. У позові посилалася на відсутність безпосереднього зв'язку між відсутністю виробничих, організаційних та технічних умов саме з бойовими діями, а відтак і відсутність підстави для її звільнення за п.6 ч.1 ст.41 КЗпП України.
КЦС ВС підтримав позицію позивачки та вказав на таке.
Заперечуючи проти позову, відповідач наголосив на неможливості здійснення діяльності у зв'язку з наявністю військового стану, а також тимчасовим перебуванням військовослужбовців на узбережжі.
Існування воєнного стану автоматично не означає знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. При цьому суд зауважує, що п.6 ч.1 ст.41 КЗпП України не містить умов за яким трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв'язку із нерентабельністю внаслідок того, що установа фактично не працює чи неможливістю роботодавця організувати безпеку працівникам тощо.
Отже, саме по собі існування воєнного стану в країні та обставини, пов'язані з тим, що фактично дитячій табір не працює, не є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за п.6 ч.1 ст.41 КЗпП України.
❓Згодні з висновками ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі
🔥Постанова КЦС ВС від 06.11.2023 № 725/8953/21 (61-531св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114834963
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ У КОПІЯХ ДЕКЛАРАЦІЙ КРАЇНИ ВІДПРАВЛЕННЯ ДАНИХ ПРО ІНВОЙСИ ТА КОНТРАКТИ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НЕМОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ЗА ЦІНОЮ УГОДИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 815/5414/16
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 815/5414/16 від 11.09.2023
У касаційній скарзі митниця ДФС вказала, зокрема, що у копіях декларацій країни відправлення не зазначені дані про інвойси та контракти, відповідно до яких здійснювалася поставка, попри те, що такі графи наявні.
КАС ВС відхилив такі доводи контролюючого органу.
Ч.2 ст.53 МК України визначає документи, які підтверджують митну вартість товарів. Серед зазначеного переліку немає копій декларацій країни відправлення.
Ч.3 ст.53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, відсутність у копіях декларацій країни відправлення даних про інвойси та контракти, відповідно до яких здійснювалася поставка, не свідчить про неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди, оскільки відповідно до ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів за наявності.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 444
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21480 правових позицій ВС
🇪🇺 1776 правових позицій ЄСПЛ
Щодо правової природи наказів органів місцевого самоврядування про занесення об'єктів до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини та наказів Міністерства культури України про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2022 року у справі № 160/9717/21
Щодо правової природи розпоряджень голови обласної державної адміністрації про затвердження пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 жовтня 2023 року у справі № 826/15864/17
Щодо застосування ст. 625 ЦК України до правовідносин, які виникають внаслідок порушення державою обов'язку з виплати відшкодування шкоди у разі несвоєчасного виконання рішення суду
📕Скасовані правові позиції: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 липня 2021 року у справі № 686/22674/20
Щодо правового регулювання правовідносин з приводу відшкодування державою шкоди у разі несвоєчасне виконання судового рішення про стягнення коштів
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц(1)
Щодо початку відрахування періоду прострочення держави з виконання рішення суду про стягнення коштів
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 03 жовтня 2023 року у справі № 686/7081/21
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✅Встановивши порушення установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме: ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу (докази), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволені заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення
🔥Постанова КЦС ВС від 15.11.2023 № 308/7190/21 (61-10857св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115031204
✍🏻СУДОВА ЗАБОРОНА МЕДІА ЗДІЙСНЮВАТИ БУДЬ-ЯКУ ПУБЛІКАЦІЮ ЗОБРАЖЕНЬ, ЩО ІДЕНТИФІКУЮТЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ПРИ ВИКОНАННІ НИМИ СВОЇХ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ, Є НЕПРАВОМІРНОЮ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BILD GMBH & CO. KG v. GERMANY»від 31.10.2023, заява № 9602/18
Вебсайт новин скаржився на те, що рішення суду про заборону будь-якої публікації записів з камер відеоспостереження про обставини поліцейського арешту без розмитого обличчя одного з поліцейських, який брав участь у ньому, порушило її свободу вираження поглядів.
ЄСПЛ зазначив, що державні службовці, в тому числі поліцейські, за відсутності звинувачень у попередніх неправомірних діях, не позбавлені законного інтересу в захисті свого приватного життя, зокрема, від неправдивих звинувачень у зловживанні службовим становищем.
При цьому за певних обставин державні службовці, діючи в офіційній якості, підпадають під ширші межі допустимої критики, ніж приватні особи.
Обсяг та методика висвітлення певної теми є питанням журналістської свободи.
Суд виснував, що нездатність національного суду оцінити, якою мірою публікація зображення може сприяти громадському обговоренню, ґрунтувалась на загальному міркуванні про те, що будь-яке нерозмите висвітлення буде незаконним, навіть якщо воно відображає фактичні обставини поліцейського втручання без негативного зображення поліцейського. На думку Суду, така нездатність може призвести до неприйнятної заборони будь-якої майбутньої публікації без згоди зацікавлених осіб невідредагованих зображень поліцейських, які виконують свої обов'язки, незалежно від суспільного інтересу до факту застосування сили поліцією.
Відповідно, мало місце порушення ст.10 Конвенції.
❓Порушено права медіа?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✅Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри
🔥Постанова КЦС ВС від 15.11.2023 № 291/1352/20 (61-11047св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114962292
✅Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним)
🔥Постанова КЦС ВС від 15.11.2023 № 185/7362/22 (61-9741св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114962291
✍🏻КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА СТ.362 КК УКРАЇНИ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ У ФОРМІ ПУБЛІЧНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 607/5769/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 607/5769/21 від 27.09.2023
У касаційній скарзі захисник вказав, що ч.1 ст.362 КК України зазначена в п.1 ч.1 ст.477 КПК України (поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення), отже кримінальне провадження не могло бути розпочато без заяви потерпілого, а такої заяви в справі немає.
ККС ВС не підтримав позиції сторони захисту та вказав, що якщо йдеться про посягання на інтереси приватної особи кримінальне провадження за ч.1 ст.362 КК України здійснюється у формі приватного обвинувачення (ст.477 КПК України).
В контексті приписів ст.362 КК України очевидним і обґрунтованим є висновок про те, що посягання обвинуваченого спрямоване не на окремий підрозділ Національної поліції України, а на інтереси Держави Україна в сфері прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Фактично предметом протиправного впливу з боку засудженого є підвалини державного устрою, які забезпечують собою існування України як незалежної, суверенної, демократичної, соціальної, правової держави. Кримінальний процесуальний закон пов'язує реалізацію завдань, визначених в ст.2 КПК України, якщо йдеться про такі посягання, зі здійсненням кримінального провадження у формі публічного обвинувачення.
Вказане вище не дає підстав вважати здійснення цього кримінального провадження у формі публічного обвинувачення порушенням вимог кримінального процесуального закону.
❓Погоджуєтеся з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻СПІР З ПРИВОДУ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПРОЖИВАННЯ ОДНІЄЮ СІМ’ЄЮ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ, ЩО ЗАГИНУВ, НАЛЕЖИТЬ ДО ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 552/4291/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 552/4291/22 від 13.09.2023
У касаційній скарзі Міністерство оборони України вказало, що між ним та позивачкою фактично виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею та її дочкою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї військовослужбовця. Отже, цей спір може існувати лише у сфері публічно-правових відносин.
КАС ВС не підтримав такі доводи касаційної скарги та вказав, що спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Визначаючи, чи пов'язується з встановленням факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення ст.1 ЦК України. За змістом ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини).
За своїм предметом та правовими наслідками заявлені вимоги значною мірою пов'язані з приватно-правовими відносинами позивачки, її дочки та спадкоємців щодо майна, яке перебувало у спільній сумісній власності, та спадкового майна, яке залишилося після смерті спадкодавця-військовослужбовця, а також кола спадкоємців, а отже, не можуть не підлягати вирішенню в порядку цивільного судочинства.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація особі майнових втрат, заподіяних правопорушенням іншої особи. Цій меті слугує, насамперед, відшкодування збитків
🔥Постанова ВП ВС від 06.09.2023 № 910/18489/20 (12-46гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/114904857
