✍🏻ІНІЦІЙОВАНЕ ОБВИНУВАЧЕНИМ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКІВ НЕ Є БЕЗУМОВНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/14821/21(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/14821/21 від 03.05.2023
За ініціативою позивача, якому було висунуто публічне обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, суд закрив провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. На думку позивача, таке закриття кримінального провадження встановлює незаконність дій, вчинених відносно нього органом досудового розслідування та є підставою для відшкодування державою спричиненої йому моральної шкоди.
КЦС ВС не погодився з позицією позивача з огляду на наступне.
Вказана у п.10 ч.1 ст.284 КПК України підстава для закриття кримінального провадження до реабілітуючих не відноситься, тому таке закриття кримінального провадження саме по собі не свідчить про незаконність усіх дій органу досудового розслідування, вчинених у його межах. Вчинені в межах такого кримінального провадження процесуальні дії, що обмежують права громадян, не є самостійною підставою для автоматичного відшкодування завданої особі шкоди в порядку та розмірах, передбачених ч.1 ст.1176 ЦК України
.
Позивач, надавши свою згоду на завершення кримінального провадження через завершення процесуальних строків досудового розслідування з нереабілітуючих підстав, не використав своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Отже, оскільки за ініціативою позивача кримінальне провадження відносно нього закрито з підстав, що не є реабілітуючими (закінчення строків досудового розслідування), тому останній не вправі вимагати безумовного відшкодування моральної шкоди, яка була йому завдана в процесі розслідування.
❓Погоджуєтеся з аргументами ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Згідно з висновком спеціаліста у наданих для дослідження матеріалах переписки містяться висловлювання, вирази, фрази, які є прийомами психологічного впливу: переконання, звернення до позитивних якостей співрозмовника, звернення в емоційно-чуттєвій сфері, активізація особисто-значимих мотивів, актуалізація потреб співрозмовника та формування перспектив їх реалізації; провокація стану тривоги (шляхом тимчасових пауз у спілкуванні). Приймаючи до уваги наявний інтерес у особи до питань психології (зокрема, тематика свідомої діагностики та прогнозування поведінки людини) можна припустити, що вона свідомо використовувала свої знання для прогнозування поведінки позивача та цілеспрямовано застосовувала вплив на його поведінку при вирішенні грошових питань
🔥Постанова КЦС ВС від 21.06.2023 № 643/9458/19 (61-2542св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111871317
✅Специфіка тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг:
Пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров`ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря
🔥Постанова КЦС ВС від 03.07.2023 № 523/10085/19 (61-6643св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111939425
ККС ВС висловився щодо дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи для вчинення слідчих дій
Сторона захисту в цьому кримінальному провадженні ставила питання про недопустимість як доказу винуватості особи протоколу огляду місця події з тих підстав, що ця слідча дія була проведена з порушенням вимог КПК України, оскільки фактично було проведено обшук житла без звернення органу досудового розслідування до слідчого судді на отримання відповідного дозволу.
ККС не погодився із цим доводом захисту та звернув увагу на те, що вказана слідча дія була проведена з дозволу орендаря, яка проживала в квартирі, де проводився огляд, на підставі договору оренди, тобто була тимчасовим володільцем.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
За наявності згоди особи, яка володіє приміщенням, закон не вимагає звернення до слідчого судді за відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК України).
Крім того, як неодноразово зазначав суд касаційної інстанції, положення ст. 223 КПК України не мають на меті вирішення питань власності. Вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона вправі розраховувати у своєму житлі або іншому володінні. Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК України охоплює більш широке коло осіб, ніж титульний власник або особа, володіння якої ґрунтується на певних договірних чи інших законних підставах.
Постанова ККС від 20 червня 2023 року у справі № 756/16122/21 (провадження № 51-641км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111772574.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #ККС #огляд_місця_події #протокол_огляду_місця_події #слідча_дія #КПК_України #обшук_житла #доказ #недопустимість_доказів #слідчий_суддя
✅Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає
🔥Постанова КЦС ВС від 28.06.2023 № 539/5295/21 (61-6235св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111906715
✅У справах про поновлення на посаді державних службовців належним відповідачем є саме державний орган, який зареєстрований у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, тобто та установа, з якої державного службовця було звільнено, а не посадова особа, яка прийняла наказ про звільнення
🔥Постанова КАС ВС від 29.06.2023 № 360/2427/21 (К/990/37752/22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111883929
✅Встановивши, що позивачка померла до дня відкриття провадження у справі, і на момент смерті не набула статусу учасника справи, суди зробили правильний висновок про закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України. ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі
🔥Постанова КЦС ВС від 30.06.2023 № 681/1267/22 (61-6063св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111906690
Верховний Суд підтримує необхідність упровадження кроків, які сприятимуть відновленню довіри до системи правосуддя та прискоренню євроінтеграції України
Указом Президента України від 30 червня 2023 року № 359/2023 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя», яким РНБО звертається до суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо необхідності розгляду змін до законодавства.
Верховний Суд усвідомлює вагомість причин, якими викликане таке рішення РНБО і глави держави, та поділяє необхідність вжиття рішучих кроків для викорінення корупції з усіх гілок та рівнів державної влади.
Ми підтримуємо впровадження невідкладних заходів, які сприятимуть відновленню рівня довіри до системи правосуддя й інших державних інститутів та прискоренню європейської і євроатлантичної інтеграції України.
Судді Верховного Суду висловлюють готовність до реалізації ініціатив, спрямованих на відновлення довіри, водночас зауважують на тому, що такі ініціативи мають здійснюватися в умовах дотримання принципу незалежності суддів і не мають дестабілізувати роботу Верховного Суду.
Верховний Суд відкритий до діалогу з напрацювання конкретних кроків на виконання Указу Президента України, які відповідатимуть верховенству права й міжнародним стандартам.
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ
📁Добірка 382
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20450 правових позицій ВС
🇪🇺 1706 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 липня 2022 року у справі № 910/4445/21
Щодо недопустимості вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України у спорі стосовно оскарження цього наказу
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 вересня 2022 року у справі № 911/172/22
Щодо правових наслідків ухвалення рішення судом про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 вересня 2022 року у справі № 911/172/22(1)
Щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів учасників акціонерного товариства та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 грудня 2022 року у справі № 904/1513/22
Щодо неможливості суду заборонити сторонам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 січня 2023 року у справі № 918/531/22(2)
Щодо забезпечення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів з приводу переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису шляхом заборони здійснення широкого кола реєстраційних дій стосовно товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 січня 2023 року у справі № 918/531/22
Щодо неможливості забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, які вже були вчинені
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✅Частка в статутному капіталі товариства, яка придбана (набута) за рахунок спільних коштів подружжя, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Право з частки належить подружжю, який став учасником такого товариства. Подружжя розпоряджається майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, зокрема, часткою в статутному капіталі товариства, за взаємною згодою, наявність якої презюмується
🔥Постанова КГС ВС від 13.06.2023 № 902/196/19:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111551999
✅Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту
🔥Постанова КЦС ВС від 21.06.2023 № 308/7560/21 ( 61-7906св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111713700
✅У разі встановлення судом, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, суд закриває провадження у справі (повністю або частково), незалежно від доводів касаційної скарги. При цьому розгляд позовних вимог у порядку цивільного судочинства по суті є неможливим
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 № 676/7428/19 (61-361сво22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111613898
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ БІЛЬШ М'ЯКОГО ПОКАРАННЯ, НІЖ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ
📁Добірка 381
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20380 правових позицій ВС
🇪🇺 1705 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 листопада 2021 року у справі № 136/1021/19
Щодо можливості одночасного врахування тотожних обставин справи і даних про винного при застосуванні положень ст.ст. 69 та 75 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 вересня 2022 року у справі № 724/692/21
Щодо відсутності підстав для призначення покарання за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 лютого 2023 року у справі № 187/1548/15-к
Щодо призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України)
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 квітня 2023 року у справі № 606/1059/22
Щодо врахування позиції потерпілого у справах про вчинення кримінального правопорушення у сфері безпеки руху
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 червня 2023 року у справі № 161/8834/22
Щодо обставини, яка не є підставою для застосування до обвинуваченого при призначенні покарання ст.ст. 69, 75 КК України
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✅Звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного застереження за існування відповідних обставин, зокрема невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, що призвело до існування простроченої заборгованості, дотримання процедури примусового звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у період, коли не діяв ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (21 та 22 квітня 2021 року) та за обставин прийняття 13.942021 Верховною Радою України Законів № 1381-IX та № 1382-IX, які опубліковані 22.042021 та набрали чинності 23.04.2021, є правомірним
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 № 718/1816/21 (61-3528сво22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111709333
КЦС ВС визначився щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог сторін спору, які мають підтверджені арбітражним рішенням зобов’язання зі сплати на користь одне одного грошових коштів
У цій справі «NOVARGI INDUSTRIES S.L.» подала до національного суду заяву про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення. Заявник зазначав, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України частково задовольнив первісний і зустрічний позови сторін спору, стягнув з компанії «NOVARGI INDUSTRIES S.L.» на користь АТ «Укргазвидобування» 677 446,56 євро та з АТ «Укргазвидобування» на користь «NOVARGI INDUSTRIES S.L.» 624 132,32 євро. Водночас АТ «Укргазвидобування» заперечувало проти цього, вказувало, що його зобов’язання перед заявником припинені з огляду на їх зарахування із зустрічними однорідними вимогами на підставі заяви товариства про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву «NOVARGI INDUSTRIES S.L.», керувався тим, що немає правових підстав для відмови у визнанні й наданні дозволу на виконання арбітражного рішення. При цьому суд першої інстанції вважав, що оскільки міжнародний комерційний арбітраж не вирішував питання про зарахування зустрічних вимог, немає підстав для відмови в задоволенні заяви «NOVARGI INDUSTRIES S. L.».
Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки рішенням МКАС при ТПП України встановлено обов’язок компанії «NOVARGI INDUSTRIES S.L.» перед АТ «Укргазвидобування» щодо сплати коштів, а також обов’язок АТ «Укргазвидобування» перед «NOVARGI INDUSTRIES S.L.» щодо погашення боргу, але зарахування зустрічних однорідних вимог міжнародним комерційним арбітражем не проведено, зазначене рішення не оспорено сторонами та є обов’язковим для них, при цьому АТ «Укргазвидобування» виконало своє зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до компанії «NOVARGI INDUSTRIES S.L.», немає правових підстав для примусового виконання рішення МКАС при ТПП України, зокрема, в частині стягнення з АТ «Укргазвидобування» на користь «NOVARGI INDUSTRIES S.L.» грошових коштів.
Зараховані вимоги відповідають умовам зустрічного зарахування на підставі положень ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 ГК України, оскільки є зустрічними (кредитор за одним зобов’язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов’язанням є кредитором за другим), однорідними (стосуються стягнення грошових коштів, виникли на підставі одного договору та підтверджені одним арбітражним рішенням), безспірними (встановлені рішенням міжнародного комерційного арбітражу, з яким погодилися сторони) та такими, строк виконання яких настав (сторони погодилися з ухваленим рішенням міжнародного комерційного арбітражу та звернулися із заявами про надання дозволу на його виконання).
Встановлення та урахування обставин виконання сторонами рішення міжнародного комерційного арбітражу, у тому числі на підставі положень ст. 601 ЦК України чи ч. 3 ст. 20З ГК України, не є зміною такого рішення, а є процесуальним обов’язком суду, який вирішує питання про наявність правових підстав для примусового виконання відповідного рішення міжнародного комерційного арбітражу (ч. 3 ст. 479 ЦПК України).
Постанова КЦС ВС від 15 червня 2023 року у справі № 824/144/22 (провадження № 61-2716ав23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111613911.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КЦС_ВС #арбітражне_рішення #дозвіл_на_виконання
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 383
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20460 правових позицій ВС
🇪🇺 1707 правових позицій ЄСПЛ
Щодо визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок війни
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22
Щодо правомірності прийняття Кабінетом Міністрів України рішення стосовно тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій з приводу разової грошової допомоги від держави в умовах воєнного стану
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22
Щодо поширення мораторію на нарахування пені на час проведення антитерористичної операції на прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 грудня 2020 року у справі № 910/3262/16
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 лютого 2023 року у справі № 910/23042/16(1)
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻У ПРОВЕДЕННІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ЗАЯВАМИ ПРО ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ З БОКУ ОРГАНІВ ВЛАДИ ЖЕРТВА ПОВИННА МАТИ МОЖЛИВІСТЬ ЕФЕКТИВНО БРАТИ УЧАСТЬ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BADALYAN v. ARMENIA» від 13.06.2023, заява № 28215/11
Суть скарги заявника полягала в тому, що не було проведено ефективного розслідування його тверджень про жорстоке поводження під час затримання в якості підозрюваного у резонансній кримінальній справі і що винні особи не були притягнуті до відповідальності.
ЄСПЛ наголосив, що у проведенні розслідування за заявами про жорстоке поводження з боку представників держави жертва повинна мати можливість ефективно брати участь.
У цій справі розслідування було повністю бездіяльним протягом щонайменше п'яти з половиною років з непояснених або невиправданих причин, пов'язаних з бездіяльністю органів влади. Таке розслідування не можна вважати швидким та оперативним.
Суд зазначив, що протягом перших років розслідування заявник не був визнаний потерпілим для цілей кримінального провадження, як того вимагає національне законодавство, і був залучений лише як свідок, що позбавило його всіх прав, якими користується потерпілий у кримінальному провадженні, у тому числі права на ознайомлення з певними матеріалами кримінальної справи, а також права заявляти відводи та апеляції. Таким чином, не будучи офіційно залученим як потерпілий, заявник не був поінформований про постанову про зупинення розслідування. Він також не мав права оскаржити це рішення в суді. Не було надано жодного переконливого пояснення відмови у визнанні заявника потерпілим на будь-якій стадії провадження. Отже, органи влади не забезпечили ефективної участі заявника у розслідуванні.
Відповідно, мало місце порушення ст.3 Конвенції.
❓Підтримуєте висновок ЄСПЛ?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✅Інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у п.п. 29 і 30 ч. 2, п.п. 14 і 15 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації
🔥Постанова КЦС ВС від 28.06.2023 № 463/3792/17 (61-5160св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111906716
✍🏻ПОСЛУГИ З НАДАННЯ НЕРЕЗИДЕНТОМ РЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ В ОРЕНДУ (ЛІЗИНГ) ЛІТАКІВ НЕ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ПДВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 826/9530/17
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 826/9530/17 від 15.06.2023
Оскаржуючи податкове повідомлення-рішення, ТОВ у своєму позові зазначило, що податковим органом протиправно донараховані податкові зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з оренди (лізингу) літаків, наданих йому нерезидентом.
Не погоджуючись з судовими рішеннями про задоволення цього позову, у касаційній скарзі податковий орган вказав, що місцем постачання послуг з лізингу літаків вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, тому такі господарські операції мають оподатковуватися ПДВ на території України.
З метою вирішення спору КАС ВС проаналізував приписи пп.пп.186.2.1 п.186.2, пп.«ґ» п.186.3, п.186.4 ст.186 ПК України у сукупності.
ВС зробив висновок, що послуги з надання в оренду рухомого майна (за винятком транспортних засобів і банківських сейфів), які надаються резиденту України, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються в загальному порядку за ставкою 20%.
Оскільки літак є транспортним засобом, пп.«ґ» п.186.3 ст.186 ПК України не може бути застосований до правовідносин з оренди (лізингу) літаків у нерезидентів.
За таких обставин, є правильним висновок судових інстанцій, що в даному випадку місцем постачання послуг оренди (лізингу) літаків є місце реєстрації нерезидентів за межами митної території України, тому такі операції оподатковуванню ПДВ не підлягають.
❓Чи відсутні підстави для оподаткування відповідних операцій ПДВ?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
Закон не передбачає відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого внаслідок ДТП, щомісячними платежами та одноразовим платежем одночасно
КЦС ВС виснував, що страхове відшкодування особі, яка має право на отримання страхового відшкодування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України (дитині – до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту – до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років)), може здійснюватися одним із таких способів:
1) шляхом виплати щомісячних платежів до досягнення особою відповідного віку, за умови відсутності випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 1202 ЦК України, для стягнення одноразового платежу;
2) шляхом виплати одноразової виплати (але не більше як за три роки наперед) у разі існування випадків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 1202 ЦК України, та подальшої виплати щомісячних платежів до досягнення особою відповідного віку із виключенням суми одноразової виплати.
Водночас законом не передбачено одночасного стягнення на користь особи, яка перебувала на утриманні померлого, як щомісячних платежів, так і одноразової виплати за один і той самий період, оскільки це призводить до подвійного стягнення коштів з відповідальної особи за одне і те ж правопорушення.
Зазначена позиція ґрунтується, зокрема, на системному тлумаченні п. 27.2 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 1200 та 1202 ЦК України, якими визначено два альтернативні способи відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, – щомісячними платежами або одноразовим платежем (не більше ніж за три роки).
У цій справі після смерті матері внаслідок ДТП дочка, яка перебувала на її утриманні, звернулася до МТСБУ з позовом про відшкодування шкоди у зв’язку із втратою годувальника. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив вимоги позивачки про відшкодування шкоди, завданої смертю її матері в ДТП, щомісячними платежами до закінчення навчання, але не більше як до досягнення дочкою 23 років, та одноразовою виплатою за рахунок коштів МТСБУ в межах ліміту відповідальності.
Верховний Суд дійшов висновку про можливість стягнення на користь особи страхового відшкодування одноразовим платежем відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України.
Водночас, стягуючи на користь позивачки страхове відшкодування одноразовим платежем (за три роки), суди не врахували, що до закінчення її навчання залишилося 2 роки і 9 місяців, а тому сума страхового відшкодування підлягає зменшенню.
Таким чином, з огляду на те, що відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілої, на користь позивачки МТСБУ здійснює шляхом одноразової виплати, немає правових підстав для стягнення з МТСБУ щомісячних платежів.
Постанова Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 686/1866/22 (провадження № 61-2968св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111251199.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КЦС_ВС #ДТП #відшкодування_шкоди #страхове_відшкодування
🤩 Старт курсу “ВІЙСЬКОВЕ ПРАВО" вже 4 липня 🤩
На курсі будемо розглядати наступні питання:
- Мобілізація. Регулювання військової служби. Захист військовослужбовця.
- Трудові питання під час воєнного стану
- Форс-мажор під час воєнного стану у виконанні господарських договорів
- Мобілізаційні питання
- Відшкодування збитків, завданих воєнними діями.
- Особливості оподаткування під час війни
При швидкій оплаті протягом дня, отримайте ще 2 подарунок від нас!
Реєстрація: https://www.bca.education/military-law-3-0?traffic_mark=stfkem
✍🏻ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО НЕ МІСТИТЬ ПОСИЛАННЯ НА ОБОВ’ЯЗОК ЕКСПЕРТА ЗАЗНАЧАТИ У ВИСНОВКУ ВІДОМОСТІ ПРО ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ АКТИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 496/2555/14-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 496/2555/14-к від 29.05.2023
Захисник у касаційній скарзі вказував на відсутність у висновку експерта відомостей про використані нормативні акти, що, на його думку, є підставою для визнання доказу недопустимим.
Оцінюючи аргументи захисника, ККС ВС зауважив наступне.
Згідно з ч.1 ст.102 КПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта) та на якій підставі була проведена експертиза; місце і час проведення експертизи; хто був присутній при проведенні експертизи; перелік питань, що були поставлені експертові; опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом; докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка; обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
Хоч слушними є доводи захисника про відсутність у висновку відомостей про використані експертами нормативні акти, проте норми чинного кримінального процесуального закону, зокрема, вимоги ст.102 КПК України, не містять посилань на обов`язок експертів зазначати це у своєму висновку.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
У Верховному Суді здійснено переклад Контрольного переліку показників з таймменеджменту та пояснювальної записки до нього, ухвалених CEPEJ
На 40-му пленарному засіданні Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) був ухвалений Контрольний перелік показників з таймменеджменту. Цей документ, розроблений Робочою групою із судового таймменеджменту (CEPEJ-SATURN), є першим інструментом діагностики та управління для судів. У ньому представлено базовий перелік запитань, які допоможуть зібрати необхідну інформацію про справи та проаналізувати відповідні аспекти тривалості судових проваджень. Мета Контрольного переліку показників з таймменеджменту – допомогти судам вжити заходів для розгляду справ у розумні й обґрунтовані строки та зробити судочинство більш прозорим і передбачуваним для відвідувачів суду.
Пропонуємо ознайомитися з перекладом Контрольного переліку показників з таймменеджменту (https://rb.gy/wd7fn) і пояснювальної записки до нього (https://rb.gy/51kyi), підготовленим Верховним Судом.
✍🏻НЕГАЙНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ З-ПІД ВАРТИ Є ДОСТАТНЬОЮ САТИСФАКЦІЄЮ В РАЗІ НЕЗНАЧНОГО (16 ХВИЛИН) ПОРУШЕННЯ СТРОКУ ВРУЧЕННЯ ПІДОЗРИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/14821/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/14821/21 від 03.05.2023
Особа звернулася з позовом про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування та прокуратури. Позивач вважав, що сам по собі факт закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування є підтвердженням незаконності дій органів досудового розслідування.
За результатами розгляду цієї справи, КЦС ВС зауважив, що заявляючи цей позов, позивач не надав належних доказів незаконності дій органів досудового розслідування щодо його затримання та тримання під вартою, повідомлення про підозру та висунення обвинувачення.
Позивач надав ухвалу слідчого судді, якою встановлено, що всупереч вимогам ч.ч.2,3 ст.278 КПК України підозра була вручена не протягом 24 годин з моменту його затримання, а на 16 хвилин пізніше (о 17 год. 39 хв. 19 травня 2018 року, при фактичному часі затримання 17 год. 55 хв. 17 травня 2018 року). Внаслідок цього порушення позивач негайно був звільнений з-під варти.
Таким чином, незначне (16 хвилин) порушення строку вручення підозри було компенсовано позивачу негайним звільненням з-під варти внаслідок реалізації права на судовий контроль за додержанням права особи у кримінальному провадженні, що, на думку суду, є достатньою сатисфакцією і не є безумовною підставою для відшкодування особі моральної шкоди.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за травень 2023 року – https://rb.gy/gzeqd.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що державна реєстрація рухомого майна, здійснена на підставі неукладеного правочину, що порушує права особи, яка за наявності такої реєстрації позбавлена можливості зареєструвати транспортний засіб на підставі укладеного з продавцем договору купівлі-продажу, підлягає скасуванню. Внаслідок скасування державної реєстрації рухомого майна, здійсненої на підставі неукладеного правочину, позивач не позбавлений можливості в позасудовому порядку звернутися до реєстратора з відповідною заявою для набуття права власності на транспортний засіб;
✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, слід розглядати як не пов’язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов’язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки;
✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, акцентовано, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 229 ЦК України наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз’яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживання в спірному будинку після укладення договору дарування;
✅ у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зауважено, що сам факт переходу права власності на житло до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї власника цього нерухомого майна, у тому числі й колишніх, які є особами похилого віку, побудували спірне домоволодіння, проживають у ньому понад 20 років, сприймають його як єдине житло, не мають іншого житла, придатного для проживання, сплачують плату за житлово-комунальні послуги та загалом характеризуються позитивно за місцем свого проживання. Виселення становитиме надмірний тягар для них та за вказаних обставин є непропорційним у контексті принципів ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, наголошено, що під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов’язком батьків діяти в її інтересах. У разі зміни відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною визначене місце проживання дитини з одним із батьків може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку;
✅ у спорах, що стосуються питань процесуального права, констатовано, що в розумінні ч. 3 ст. 296 ЦПК України всі рідні брати та сестри, незалежно від того повнорідні вони чи неповнорідні, є близькими родичами, а отже мають право подати заяву про визнання брата (сестри) недієздатними.
✅Враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту
🔥Постанова КЦС ВС від 21.06.2023 № 308/7560/21 ( 61-7906св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111713700
✅Підписання виконавчим органом Товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього Товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені Товариства, а не його учасника
🔥Постанова КГС ВС від 20.06.2023 № 907/731/19:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111739211
Відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області відтерміновано
Відповідне рішення ухвалила Вища рада правосуддя за поданням Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка. Цьому передувала інформація від голови Херсонського апеляційного суду та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області про відсутність належних умов для роботи Білозерського районного суду Херсонської області. Тож відновлення його процесуальної діяльності відтерміновано до 1 серпня 2023 року.
Херсонський міський суд Херсонської області продовжить розгляд справ, які надійдуть на його розгляд до 31 липня 2023 року включно.
