✅Виконання підрядником робіт, пов`язаних з зимовим утриманням доріг, було передбачено сторонами у договорі, а відсутність заявок з боку замовника не звільняла підрядника від обов`язку негайно приступити до виконання робіт відповідно до правил зимового утримання доріг
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 № 914/2355/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111972417
✍🏻ВСТАНОВЛЕННЯ НАЯВНОСТІ ЧИ ВІДСУТНОСТІ ФАКТУ НЕЗАКОННОЇ ВИРУБКИ ДЕРЕВ Є НЕОБХІДНОЮ ПЕРЕДУМОВОЮ ДЛЯ ОЦІНКИ ПРАВОМІРНОСТІ ДІЙ ОСОБИ З ТОЧКИ ЗОРУ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 924/883/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 924/883/21 від 25.05.2023
У касаційній скарзі прокурор вказав, що суди дослідили лише описову частину Акта перевірки (далі - Акт) та не дослідили надані прокурором документи, що підтверджують фактичну рубку у відповідних кварталах (товарно-транспортні накладні, договори підряду, акти виконаних робіт), у зв'язку з чим дійшли хибного висновку про те, що зафіксовані в ньому відомості не свідчать про порушення природоохоронного законодавства.
КГС ВС наголосив, що без дослідження та без надання оцінки відповідним доказам (Акту, польовим переліковим відомостям, на які в Акті містяться посилання, зауваженням Відповідача до Акту) неможливо встановити факт вирубки дерев, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах.
Суди вирішили спір у справі без належного встановлення обставин щодо наявності чи відсутності вчинення Відповідачем спірного діяння - вирубки дерев, зафіксованої в Акті. Тоді як саме встановлення такого факту є необхідною передумовою для оцінки правомірності дій Відповідача з точки зору дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема вчинення їх на території, передбаченій проектом створення Парку, або поза її межами, з отриманням необхідних дозвільних документів на спеціальне використання природних ресурсів чи без них, а також для надання оцінки наявності чи відсутності інших елементів цивільного правопорушення, з'ясування обставин щодо вини Відповідача в заподіянні збитків та їх розміру (в разі наявності).
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✅У разі укладення кредитного договору та отримання грошей на придбання нерухомості одним із подружжя до укладення шлюбу, за умови подальшого виконання кредитного зобов`язання подружжям під час шлюбу, той із подружжя, який не укладав кредитний договір, після розірвання шлюбу має право на компенсацію половини суми, що вносилась на виконання кредитного зобов`язання, та не має права на компенсацію частки вартості нерухомого майна або на певну частку нерухомості
🔥Постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 № 712/8602/19 (61-14809сво21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111871301
✅Залежно від встановлених судами обставин конкретної справи, документ, який сторони справи іменують як "акт приймання-передачі", може як підтверджувати певні факти та бути документом первинного бухгалтерського обліку, так і мати ознаки правочину, тобто бути спрямованим на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Суд досліджує акт в кожному конкретному випадку та надає йому оцінку в залежності від того, чи підтверджує він волевиявлення сторін, а також чи має він юридичні наслідки, в залежності від чого суд робить висновок щодо того, чи є акт правочином та щодо ефективного способу захисту
🔥Постанова КГС ВС від 05.07.2023 № 916/2708/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112058108
✅Відсутність згоди кредитора на переведення боргу свідчить, що договір про переведення боргу між новим та первісним боржниками не породив правових наслідків для кредитора, тобто не відбулося переведення боргу
🔥Постанова КЦС ВС від 04.07.2023 № 357/7048/22 (61-4642св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111999020
✅Європейський суд з прав людини: відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції
🔥Постанова КЦС ВС від 04.07.2023 № 367/8744/16-ц (61-4862св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111999016
✍🏻НА РІВНІ ЗАКОНУ ПОВИННА БУТИ ВПРОВАДЖЕНА ЕФЕКТИВНА СИСТЕМА ПОКАРАННЯ ЗА ВСІ ФОРМИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТАТНІХ ГАРАНТІЙ ДЛЯ ЖЕРТВ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «A.E. v. BULGARIA» від 23.05.2023, заява № 53891/20
Заявниця скаржилася на нездатність держави забезпечити належний захист їй як жертві домашнього насильства з боку особи, з якою перебувала у фактичних шлюбних відносинах.
ЄСПЛ, оцінюючи національне законодавство у сфері запобіганню та протидії домашньому насильству, зазначив, що чинні правові норми не в повній мірі здатні адекватно реагувати на випадки домашнього насильства або насильства, завданого жертвам (зокрема, неповнолітнім), які самі не в змозі ініціювати кримінальне провадження.
По-перше, закон вимагає повторних випадків домашнього насильства, перш ніж держава зможе втрутитися. Однак домашнє насильство може мати місце навіть в результаті одного інциденту.
По-друге, закон диктує, що фактичні шлюбні відносини існують лише тоді, коли і жертва, і кривдник у контексті домашнього насильства є повнолітніми особами, які проживають разом більше двох років; це, у поєднанні з вимогою, щоб спільне проживання мало тривалий характер, фактично виключає з-під державного обвинувачення низку випадків насильства щодо жінок з боку їхніх партнерів.
По-третє, закон встановлює мінімальний поріг тяжкості тілесних ушкоджень, який повинен бути досягнутий для порушення кримінальної справи щодо домашнього насильства над неповнолітніми.
По-четверте, закон залишає проведення офіційного розслідування на розсуд прокурора у випадку легких тілесних ушкоджень, коли жертви не здатні захистити себе.
Отже, на думку Суду, закон не відповідає позитивному зобов'язанню держави запровадити ефективну систему покарання за всі форми домашнього насильства та забезпечити достатні гарантії для жертв.
Відповідно, мало місце порушення ст.3 Конвенції.
❓Підтримуєте висновок Суду?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
У справі про встановлення факту народження дитини на окупованій території представником може бути особа без статусу адвоката за довіреністю в електронній формі
Верховний Суд виснував, що процесуальним законом допускається подання апеляційної скарги представником (не адвокатом) у справі про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства (ст. 317 ЦПК України).
Законодавець передбачив у межах процесуального представництва конструкцію «довіреності в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Довіреність, видана з дотриманням зазначених правил як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника в суді.
У цій справі представник одного з батьків звернувся до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. Суд першої інстанції повернув заяву, оскільки її підписано та подано особою, яка не підтвердила повноважень на її підписання.
Апеляційний суд при поверненні апеляційної скарги також вважав, що згідно із ч. 2 ст. 62 ЦПК України довіреність фізичної особи має бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою; апеляційна скарга на ухвалу підписана представником, який начебто діє в інтересах позивача. Разом з тим до апеляційної скарги надано довіреність, яка не зареєстрована в передбаченому законом порядку, не містить підпису довірителя.
Водночас з огляду на висновки, викладені вище, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд не врахував, що до апеляційної скарги, поданої через Електронний суд, додано довіреність в електронній формі. Тому апеляційний суд зробив передчасний висновок про повернення апеляційної скарги.
Постанова Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 619/1908/23 (провадження № 61-8428св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111742048.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КЦС_ВС #ДТП #встановлення_факту_народження #представництво #електронні_документи
✅У ст. 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. Тлумачення аб. 1 ч. 1 ст. 1046, абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України дозволяє стверджувати, що законодавцем не забороняється стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті
🔥Постанова КЦС ВС від 05.07.2023 № 295/7309/21 (61-10115св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112030165
У силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Юридична особа зобов`язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням ст.ст. 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (ст. 13 ГПК України)
🔥Постанова КГС ВС від 06.07.2023 № 910/15120/20:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112029733
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ ВИСНОВКУ МСЕК НА МОМЕНТ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА П.2 Ч.1 СТ.40 КЗПП УКРАЇНИ НЕЗАКОННИМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 459/3010/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 459/3010/21 від 29.05.2023
Позивачка звернулася до суду з позовом до підприємства про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. На обґрунтування позову зазначила, що на момент звільнення із роботи у неї ще не було встановлено МСЕК стійкої втрати працездатності.
КЦС ВС не погодився з позицією позивачки та вказав наступне.
При розгляді справ про звільнення за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов'язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров'я.
Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі - це документально підтверджена неможливість продовжувати виконання роботи працівником за умови, що така робота потребує певної кваліфікації чи стану здоров'я.
Отже, відсутність висновку МСЕК на момент звільнення позивачки не є підставою для визнання звільнення за п.2 ч.1 ст.40 КЗпП України незаконним, оскільки факт неможливості виконання позивачкою роботи в умовах дії шкідливих факторів підтверджується іншими медичними висновками, які позивачка особисто надала роботодавцю перед звільненням.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ПЕРЕБУВАННЯ ОСОБИ, ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ЗА ДОТРИМАННЯ МИТНОГО РЕЖИМУ, НА ЛІКАРНЯНОМУ ДО ОБСТАВИН НЕПЕРЕБОРНОЇ СИЛИ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 462/3426/16-а
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 462/3426/16-а від 16.06.2023
Позивач оскаржив до суду постанову митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за несвоєчасне вивезення за межі України транспортного засобу. На думку позивача, адміністративне стягнення накладено на нього незаконно, оскільки такі обставини, як його хвороба звільняють його від відповідальності за ст.470 МК України.
Натомість митний орган вказав, що така причина порушення строку транзитних перевезень не відноситься до обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності, передбаченої законом.
КАС ВС погодився з доводами митного органу та зазначив, що у МК України не має визначення обставин непереборної сили. Їх визначення та перелік закріплено Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну від 31.05.2012 №657 та Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими Наказом ДМС України 17.11.2005 №1118.
Перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи:
▫️обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами;
▫️обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб;
▫️обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування.
Отже, перебування особи, відповідальної за дотримання митного режиму, на лікарняному до жодної групи обставин непереборної сили не відноситься.
❓ Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
Огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за травень 2023 року: https://rb.gy/63y3f.
В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду, ухвалених у травні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:
✅ встановлено, що в діях особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, можуть міститися ознаки однієї з обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння з огляду на те, що, відповідно до показань обвинуваченого, він отримав зброю після оголошення воєнного стану в Україні для відсічі збройній агресії російської федерації;
✅ акцентовано на тому, що нез’явлення обвинуваченого до суду через неналежне повідомлення його про судовий розгляд, а також через те, що він захищав державу від збройної агресії російської федерації, не є умисним ухиленням від суду та не зупиняє строки давності, передбачені ч. 1 ст. 49 КК України.
У сфері кримінального процесуального права:
✅ констатовано, що відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я в результаті дорожньо-транспортної пригоди, має персональний характер (стосується виключно особи, якій вона заподіяна) та не може бути предметом правонаступництва;
✅ встановлено, що протокол контролю за вчиненням злочину відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від засудженого, що не вимагає його присутності, оскільки він не може засвідчити чи спростувати жодних фактів, свідком яких він не був.
Упродовж травня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
ККС ВС зробив висновок про вплив рішення прокурора щодо скасування постанови слідчого, якою досудове розслідування зупинялося, на строки такого розслідування
Кримінальний процесуальний кодекс України чітко передбачає, що у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення кримінального провадження строк із дня її винесення до дня її скасування слідчим суддею включається у строки досудового розслідування (абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК України).
Колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вважає, що процесуальні рішення прокурора про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування за своєю правовою природою є аналогічними з ухвалами слідчих суддів, якими скасовуються такі постанови про зупинення досудового розслідування.
Рішення слідчого судді є формою судового контролю за дотриманням процесуального законодавства стороною обвинувачення на етапі досудового розслідування. Проте кримінальний процесуальний закон не позбавляє саму сторону обвинувачення виправити ті помилки, які були допущені шляхом скасування прийнятих процесуальних рішень.
Проте процесуальні наслідки після скасування що слідчим суддею, що прокурором постанови слідчого про зупинення досудового розслідування повинні бути однаковими. Процесуальні помилки сторони обвинувачення не можуть обмежувати права та інтереси сторони захисту.
Отже, колегія суддів ККС ВС дійшла висновку, що в разі скасування прокурором постанови про зупинення кримінального провадження строк із дня винесення відповідної постанови слідчого до дня її скасування прокурором включається у строки досудового розслідування.
Постанова ККС ВС від 6 червня 2023 року у справі № 343/828/22 (провадження № 51-2574км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111524530.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #ККС #досудове_розслідування #строк_досудового_розслідування #постанова #ухвала_слідчого_судді #КПК_України #прокурор #кримінальне_провадження #слідчий_суддя
✍🏻ФАКТ ТОГО, ЩО ПЕРЕД ВЗЯТТЯМ ПІД ВАРТУ ОБВИНУВАЧЕНИЙ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ'Я БУВ ВИЗНАНИЙ ПРИДАТНИМ ДО НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДО НЬОГО ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ СТ.СТ.69,75 КК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 161/8834/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 161/8834/22 від 06.06.2023
У касаційній скарзі захисник стверджував, що суди порушили загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначили засудженому занадто суворе покарання у виді позбавлення волі за ч.4 ст.185 КК України строком на 5 років. На його думку, суди не застосували ст.ст.69,75 КК України.
ККС ВС не погодився з доводами касанта.
ВС наголосив, що кримінальний закон передбачає у виключних випадках можливість застосування положень ст.69 КК України лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням особи винного.
За правилами ст.75 КК України у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може звільнити вказану особу від відбування заходу примусу з випробуванням, умотивувавши належним чином своє рішення.
Отже, факт того, що перед взяттям обвинуваченого під варту він пройшов медичну комісію та за станом здоров'я був визнаний придатним до несення військової служби не є підставою для застосування до обвинуваченого при призначенні покарання ст.ст.69,75 КК України.
❓Дотримано судами правил призначення покарання?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
У справах про звільнення працівника за систематичні порушення суд повинен перевірити законність попередніх стягнень, незалежно від їх оскарження до суду
Вирішуючи спір про поновлення на роботі працівника, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність усіх попередніх стягнень, які, за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше), незалежно від того, чи оспорює позивач відповідні накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги.
У цій справі у травні 2020 року позивача було звільнено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором. На обґрунтування систематичного невиконання без поважних причин обов’язків зазначено накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17 вересня 2019 року та від 21 жовтня 2019 року. Позивач звернувся до суду з позовом, зокрема, про скасування наказів про догани та поновлення на роботі в липні 2020 року.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач не довів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, за які йому було оголошено догани, а тому накази роботодавця від 17 вересня 2019 року та від 21 жовтня 2019 року є незаконними та підлягають скасуванню, як і наказ від 6 травня 2020 року про звільнення позивача, оскільки немає системності невиконання ним без поважних причин обов’язків. При цьому суди вважали, що позивач не пропустив строк звернення до суду з позовом, оскільки йому не були вручені накази про оголошення доган.
Звертаючись із касаційною скаргою, відповідач доводив, що позивач звернувся до суду з позовом про звільнення з пропуском місячного строку. Безпідставними є доводи позивача про те, що він не знав про накази про оголошення його догани, оскільки ухилявся від отримання відповідних наказів, а тому пропустив строк і на їх оскарження.
Верховний Суд виснував, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 КЗпП України, продовжуються на строк дії такого карантину. Отже, звернувшись до суду з позовом під час дії карантину, позивач не пропустив місячний строк, оскільки вказаний строк продовжується на строк дії карантину.
Також Верховний Суд відхилив доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду з оскарженням наказів про оголошення доган позивачу (які входили в систему для звільнення) та визначив, що, вирішуючи спір про поновлення на роботі працівника, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність усіх попередніх стягнень, які, за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та ін.). Отже, незалежно від того, чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень. А тому помилкове дослідження судом строку звернення до суду з оскарженням наказів роботодавця, які увійшли в систему порушень, не є підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень.
Постанова Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 212/5018/20 (провадження № 61-2744св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111871325.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КЦС_ВС #трудові_спори #систематичні_порушення #строки
✍🏻САМ ФАКТ ЗНАХОДЖЕННЯ БАТЬКІВ ДИТИНИ ПІД СОЦІАЛЬНИМ СУПРОВОДОМ ТА ПЕРЕБУВАННЯМ НА ОБЛІКУ ПРИ СЛУЖБІ У СПРАВАХ ДІТЕЙ НЕ Є ДОСТАТНЬОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИСНОВКУ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 635/5223/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 635/5223/20 від 31.05.2023
У цій справі КЦС ВС досліджував питання про наявність підстав для позбавлення батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей за позовом органу місцевого самоврядування.
ВС зауважив, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків
ВС зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки батьків щодо умисного злісного ухилення від виконання батьківських обов'язків, як і не доведено, у чому будуть полягати позитивні зміни в житті дітей у разі позбавлення їх батьківських прав.
Також відсутні докази:
▫️з'ясування причин негативної сімейної обстановки;
▫️про проведення ефективних заходів впливу з боку державних органів для її усунення;
▫️щодо проведених заходів для запобігання настання подібних випадків неналежного догляду за дітьми у майбутньому;
▫️систематичного вживання батьками спиртних напоїв, вчинення ними адміністративних та кримінальних правопорушень у відношенні до дітей чи у відношенні до членів сім'ї.
Тому сам факт знаходження родини дитини під соціальним супроводом та перебуванням на обліку при службі у справах дітей, винесення попереджень батькам у неналежному вихованні дітей, проведення профілактичних з ними бесід є лише формальними мірами та не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 386
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20535 правових позицій ВС
🇪🇺 1714 правових позицій ЄСПЛ
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху в частині визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 січня 2019 року у справі № 638/17815/17
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 червня 2023 року у справі № 607/23244/21
Щодо закриття провадження у справі у разі порушення правил юрисдикції
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 квітня 2022 року у справі № 676/196/20
Щодо підстав для витребування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від третіх осіб
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✅Встановлена Конституційний Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, встановленої остаточним судовим рішенням у справі
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 07.07.2023 № 818/1793/18 (К/9901/27229/19):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112096007
✅У разі поділу спільної сумісної власності необхідно настільки, наскільки це можливо, встановити, для кого зі сторін спору майно, яке є предметом поділу, має більше значення, враховуючи різні обставини його набуття та використання сім`єю
🔥Постанова КЦС ВС від 04.07.2023 № 438/1311/18 (61-6651св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111999018
Верховний Суд опублікував огляд судової практики КАС ВС за травень 2023 року
В огляді актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду представлені рішення, внесені до ЄДРСР, за травень 2023 року – https://rb.gy/4fxtf.
У рішеннях у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів містяться правові позиції колегій суддів про:
✅строк оприбуткування готівки;
✅обов’язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
✅визначення бази оподаткування податком на додану вартість;
✅конвертування вартості товару з доларів США у євро під час визначення митної вартості товарів;
✅коригування митної вартості товарів;
✅застосування преференційного режиму на товар походженням з Європейського Союзу;
✅застосування тарифної преференції, встановленої щодо товарів, імпортованих з країни Європейського Союзу.
У рішеннях у справах щодо захисту соціальних прав викладено правові позиції колегій суддів стосовно:
✅розрахунку роботодавцем (страхувальником) допомоги по тимчасовій непрацездатності;
✅відсутності в роботодавця права в односторонньому порядку приймати рішення щодо заміни компенсації за невикористані відпустки на зарахування цих днів до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки.
Окремої уваги заслуговують рішення з правовими позиціями щодо:
✅чинників, які впливають на своєчасність розгляду запитів на публічну інформацію в умовах правового режиму воєнного стану;
✅наявності дискримінаційних ознак у нормах Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо священнослужителів інших конфесій;
✅відсутності правових підстав для звільнення особи з військової служби під час воєнного стану через отримання такою особою бронювання.
До актуальних судових рішень можна віднести також ті, що містять правові позиції про:
✅вирішення питання щодо занесення об'єкта культурної спадщини до переліку таких об'єктів;
✅право Державної служби експортного контролю України застосовувати процедуру державного експортного контролю до товарів військового призначення, міжнародна передача яких не підлягає такому контролю;
✅помилковість зазначення в листі-згоді на обробку персональних даних учасника публічних закупівель «місця реєстрації» учасника замість «місця проживання».
✍🏻ПОЗБАВЛЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ПРИТЯГУЄТЬСЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ, ПРАВА БРАТИ УЧАСТЬ У РОЗГЛЯДІ СПРАВИ МОЖЕ БУТИ САМОСТІЙНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ СКАСУВАННЯ ПОСТАНОВИ У ЦІЙ СПРАВІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 462/3426/16-а(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 462/3426/16-а(1) від 16.06.2023
Позивач оскаржив до суду постанову митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. На думку позивача, митниця не сповістила його про місце і час розгляду справи і розглянула її за його відсутності, чим порушили його права, передбачені ст.526 МК України.
З цього приводу КАС ВС зазначив наступне.
Згідно з ч.1 ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
За змістом ч.4 ст.526 МК України така справа може бути розглянута за відсутності вказаної особи лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, мають право, зокрема бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів тощо.
Тому недотримання митним органом процедури розгляду справи про порушення митних правил, встановленої МК України, та позбавлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, у реалізації процесуальних прав, передбачених ст.ст.498,526 МК України, може бути самостійною підставою для скасування постанови у справі про порушення митних правил.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻КІЛЬКІСНИЙ ПОКАЗНИК ЗВЕРНЕНЬ СТОРОНИ ОБВИНУВАЧЕННЯ ІЗ АПЕЛЯЦІЙНОЮ СКАРГОЮ У ТОМУ САМОМУ ПРОВАДЖЕННІ ІЗ ТИХ САМИХ ПИТАНЬ НЕ ВПЛИВАЄ НА ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 358/751/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 358/751/22 від 06.06.2023
У цьому кримінальному провадженні кілька прокурорів оскаржили ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за ч.1 ст.125 КК України на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
ККС ВС залишив касаційну скаргу одного з таких прокурорів на ухвалу судді-доповідача апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на вищевказану ухвалу суду без задоволення.
При цьому ВС зауважив, що питання про правильність застосування підстави для закриття провадження вже були предметом апеляційного перегляду за ініціативою саме сторони обвинувачення і апеляційний суд надав на них мотивовані відповіді.
Суд не вважає, що кількісний показник звернень сторони обвинувачення із апеляційною скаргою у тому ж провадженні із тих самих питань впливає на висновки суду апеляційної інстанції. Навпаки такий підхід сторони обвинувачення викликає запитання щодо узгодженості дій сторони обвинувачення, яка прагне отримати відповідь суду на ті ж питання, які вже були розглянуті судом за її ж ініціативою.
❓Погоджуєтесь з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
Раді Вам повідомити про запуск нашого нового курсу "Судова практика" 🥳
Цей курс створений спеціально для юристів та адвокатів, які прагнуть розвинути свої навички та збагатити свою професійну практику в сфері судової роботи 😎
Що Ви отримаєте?
❗️судову практику з перших рук
❗️коментарі суддів
❗️збірку актуальної судової практики
При оплаті курсу протягом дня ще два подарунки 🎁
Реєстрація:https://www.bca.education/sudova-praktyka/?traffic_mark=93pzsa
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО
📁Добірка 385
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20525 правових позицій ВС
🇪🇺 1713 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 13 квітня 2023 року у справі № 320/12137/20
Щодо юрисдикції спорів за вимогами платника податку у межах справи про банкрутство про стягнення з контролюючого органу пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ, інфляційних втрат та річних процентів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22
Щодо моменту, на який повинна визначатись територіальна юрисдикція справи про банкрутство юридичних осіб за критерієм місцезнаходження боржника
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22(1)
Щодо порядку розгляду заяв ініціюючих кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство, які надійшли до різних господарських судів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22(2)
Щодо визначення територіальної підсудності господарського суду у разі зміни боржником у справі про банкрутство (неплатоспроможність) зареєстрованого місцезнаходження
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 квітня 2023 року у справі № 904/2154/22(4)
Щодо передачі за підсудністю справи про банкрутство
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 травня 2023 року у справі № 908/1957/21(908/3544/21)
)Щодо юрисдикції спорів у межах справи про банкрутство, якщо відповідачем у таких спорах є суб'єкт владних повноважень
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ПОРУШЕННЯ ЗАСАД КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
📁Добірка 384
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20470 правових позицій ВС
🇪🇺 1708 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 травня 2022 року у справі № 953/12422/20
Щодо дотримання права обвинуваченого на перекладача
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 серпня 2022 року у справі № 589/3741/19
Щодо правових наслідків недотримання загальних засад кримінального провадження при здійсненні окремих процесуальних дій
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 серпня 2022 року у справі № 708/638/19
Щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 жовтня 2022 року у справі № 289/1259/16-к
Щодо правових наслідків відсутності належної судової оцінки письмових доказів
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 січня 2023 року у справі № 303/3450/20
Щодо забезпечення інформування особи про гарантоване їй право зберігати мовчання
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 березня 2023 року у справі № 720/1277/20(1)
Щодо правових наслідків апеляційного розгляду справи без участі військовозобов’язаного захисника
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
КАС ВС висловився щодо визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році для осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок війни
Виплата особам з інвалідністю внаслідок війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-ХІV у таких розмірах: I групи – десять мінімальних пенсій за віком; II групи – вісім мінімальних пенсій за віком; III групи – сім мінімальних пенсій за віком.
Уряд у додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою КМУ від 7 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"» (далі – Порядок № 540) установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема, інвалідам війни здійснюється в таких розмірах: I групи – 4421 грн, II групи – 3906 грн, III групи – 3391 грн, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта КМУ положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу, тому положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році.
Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.
У цій справі у 2022 році позивачеві виплачено одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн, визначеному Порядком № 540. Не погодившись із розміром виплаченої допомоги, позивач оскаржив бездіяльність ГУ ПФУ щодо нарахування та виплати йому як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
КАС ВС дійшов висновку, що оскільки на час виплати позивачеві у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і Порядку № 540, в яких по-різному визначено розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення ч. 3 ст. 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Постанова Верховного Суду від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111536574.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КАС_ВС #правова_позиція
✍🏻ЯКЩО УЧАСНИК ПОВНОГО ТОВАРИСТВА, ЩО ВИЙШОВ, ЧАСТИНУ СВОЄЇ ЧАСТКИ ОПЛАТИВ САМОСТІЙНО, А ІНШУ - ОТРИМАВ ВІД ІНШОГО УЧАСНИКА, ТО ВИПЛАТА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ У ЗАГАЛЬНОМУ РОЗМІРІ ВНЕСКУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/3625/16
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/3625/16 від 25.04.2023
Позивачка у касаційній скарзі вказала, що внесок/вклад може бути набутий учасником, крім як шляхом безпосереднього зарахування коштів на рахунок товариства, також в інший спосіб. Якщо учасник товариства здійснив вклад, а потім продав частку з відповідним вкладом третій особі, то така особа не набуває обов'язку повторно вносити грошові кошти до складеного капіталу, оскільки вона придбала/викупила частку з вкладом, який вже наявний у складеному капіталі.
КГС ВС підтримав доводи касаційної скарги.
Зі змісту ст.69 Закону України "Про господарські товариства" та ч.2 ст.127 ЦК України випливає, що учасник товариства, якому інший учасник відступив (передав) частину своєї частки, що була раніше оплачена (фактично зроблено внесок), при виході має право вимагати від товариства виплати вартості цього внеску за загальним правилом, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.
Тобто, у ситуації, коли учасник повного товариства, що вийшов, частину своєї частки оплатив власними коштами, а іншу частину частки отримав від іншого учасника, який до цього повністю вніс свій внесок та передав (відступив) частину своєї частки, то виплата здійснюється у загальному розмірі вартості внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо трансфертного ціноутворення – https://rb.gy/2i8n8.
Захист платників, прогнозованість і стабільність господарської діяльності з нерезидентами вагомі під час розбудови бізнес-ландшафту України. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо оподаткування таких операцій:
✅ визнання господарських операцій контрольованими;
✅ реалізація принципу «витягнутої руки»;
✅ особливості податкової звітності та контролю.
У Верховному Суді відбудеться брифінг щодо здійснення правосуддя під час війни
7 липня 2023 року о 10:30 у приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8 відбудеться брифінг керівництва ВС на тему «Правосуддя в умовах воєнного стану».
Захід організовано для інформування ЗМІ та громадськості про:
✅ поточну ситуацію в системі правосуддя та її функціонування в умовах воєнного стану;
✅ стан та перспективи розгляду судами воєнних злочинів і злочинів проти основ нацбезпеки;
✅ важливі правові позиції ВС із захисту прав громадян у період дії воєнного стану.
Акредитація представників ЗМІ відбуватиметься до 18:00 6 липня 2023 року за номером телефону: (044) 253-06-48.
