✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 392
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20580 правових позицій ВС
🇪🇺 1719 правових позицій ЄСПЛ
Щодо застосування такого заходу забезпечення позову як зупинення продажу (реалізації) майна
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 лютого 2023 року у справі № 910/1539/21 (910/8758/21)
Щодо застосування такого заходу забезпечення позову як зупинення продажу (реалізації) майна у спорах про визнання недійсними електронних торгів
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 червня 2023 року у справі № 910/5361/22
Щодо переривання позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки поданням позову про стягнення боргу за основним зобов'язанням і навпаки
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 листопада 2018 року у справі № 423/1642/15-ц
Щодо переривання позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов'язанням поданням позову про звернення стягнення на предмет іпотеки
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ТЛУМАЧЕННЯ СУДОМ НОРМИ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ МАЄ БУТИ РОЗУМНО ПЕРЕДБАЧУВАНИМ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «RÉPUBLIQUE DE MOLDOVA» від 04.07.2023, заява № 13451/15
Заявниця, колишній мер муніципалітету, скаржилася на те, що її було засуджено за кримінальним законом, який набув чинності під час провадження у справі, і який, на її думку, до неї не застосовувався.
За результатами розгляду цієї скарги, ЄСПЛ зазначив наступне.
Тлумачення судом норми кримінального закону має бути передбачуваним.
Суд встановив, що апеляційний суд у своєму рішенні вважав, що нове визначення суб'єкта злочину «особа, яка займає державну посаду» замінило старе «особа, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище», і що обидва визначення є еквівалентними. Таким чином, Апеляційний суд застосував широке тлумачення, яке передбачало, що мери підпадають під дію нового визначення.
Однак, Суд вважав, що нездатність національних судів розмежувати ці два поняття, коли законодавець робить це без будь-якого обґрунтування, не може розглядатися як тлумачення, що відповідає формулюванню відповідних положень.
Крім того, Суд постановив, що, надавши таке тлумачення, апеляційний суд створив додаткову невизначеність, тоді як його завданням було усунути неясності в кримінальних положеннях, що стосуються цієї справи.
Таким чином, висновки національних судів не були розумно передбачуваними.
Відповідно, мало місце порушення ст.7 Конвенції.
❓Погоджуєтесь з позицією Суду?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
Роботу одного суду на Донеччині відновлено, а територіальну підсудність судових справ іншого – змінено
Розглянувши подання Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка, Вища рада правосуддя відновила із 7 серпня 2023 року роботу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Також із цієї ж дати ВРП змінила територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Відповідні рішення ВРП ухвалила 25 липня 2023 року.
Водночас ВРП звернулася до Державної судової адміністрації України з метою вжиття невідкладних заходів щодо дострокового закінчення відрядження суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
Крім того, як зазначено в рішенні ВРП, Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська, якому у квітні 2022 року була визначена територіальна підсудність судових справ Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, продовжить розглядати справи, які надійшли до нього до 6 серпня 2023 року включно.
Що стосується зміни територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області, то про доцільність такого кроку повідомила в листі до Верховного Суду голова Дніпровського апеляційного суду Наталія Деркач. Оскільки у Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області здійснює правосуддя 9 суддів, які не заперечують проти передачі судових справ із Краматорського міського суду Донецької області, це дасть змогу визначати склад колегії суддів у випадках, передбачених чинним законодавством. Ураховуючи зазначені обставини, як вважає Голова ВС, зміна підсудності судових справ Краматорського районного суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області сприятиме реалізації права фізичних та юридичних осіб на доступ до суду.
Нагадаємо, що в березні 2022 року через неможливість здійснення правосуддя під час воєнного стану територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області визначено Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська. З огляду на це Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська продовжить розгляд справ, які надійдуть до нього до 6 серпня 2023 року включно.
ВП ВС визначила, чи може прокурор звертатися до суду в інтересах органу місцевого самоврядування та комунального закладу (школи) при оскарженні договору на постачання природного газу
Велика Палата Верховного Суду підтвердила свої попередні висновки, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», має застосовуватися з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб’єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб’єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (далі – Рада) та комунального закладу (школи) до ТОВ про стягнення коштів на користь школи за договором постачання природного газу. Прокурор зазначав, зокрема, що школа та ТОВ всупереч інтересам держави, без будь-яких належних підстав і з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» уклали нікчемні додаткові угоди, якими суттєво збільшили ціну за одиницю товару, що призвело до нераціонального та неефективного використання коштів обласного бюджету.
ВП ВС дійшла висновку, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб’єкт владних повноважень, а як сторона в зобов’язальних правовідносинах. Тому немає підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі школи.
Водночас ВП ВС зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів великого кола осіб – мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна й інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.
Отже, оскільки засновником школи та власником її майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов’язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, ВП ВС дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади як складника інтересів держави, пов’язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем.
ВП ВС визначила, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що прокурор не має законних підстав на звернення із цим позовом до суду в інтересах держави в особі Ради є необґрунтованими, оскільки зроблені без належного дослідження обставин дотримання ним порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а також без установлення наявності або відсутності бездіяльності цього органу після отримання відповідного звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Ради.
Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111742765.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #представництво #прокурор #інтереси_держави
✅Вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше), незалежно від того, чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги
🔥Постанова КЦС ВС від 19.07.2023 № 216/1431/19 (61-4942 св 23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112315145
✅Виконавець не повинен чекати повідомлення банківської установи, а за наявною у нього документально підтвердженою інформацією про цільове призначення грошових коштів, зобов`язаний вчиняти дії, передбачені законом, щодо знаття арешту із рахунку боржника
🔥Постанова КЦС ВС від 18.07.2023 № 754/385/16 (61-6325св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112287810
Верховний Суд розглянув кримінальне провадження щодо військового злочину – непокори, вчиненої в умовах воєнного стану
Звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за невиконання ним наказу в умовах воєнного стану (наказу на вибуття в район бойових дій для захисту Батьківщини від збройної агресії ворога) не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а, навпаки, створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини. Зазначене свідчить про підвищену суспільну небезпечність такого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
З такими висновками апеляційного суду погодився Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглянувши кримінальне провадження стосовно військовослужбовця за контрактом, який відкрито відмовився виконати наказ начальника штабу і не прибув до місця тимчасової дислокації батальйону. У цьому провадженні військовослужбовцю інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме непокору, вчинену в умовах воєнного стану.
Суд першої інстанції визнав військовослужбовця винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.
Вироком апеляційного суду вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України скасовано і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Сторона захисту вважала, що в цьому провадженні є підстави для застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК України).
ККС не погодився з таким доводом сторони захисту.
Суд урахував, що військовослужбовець у цьому провадженні ще до початку повномасштабного вторгнення рф уклав контракт на проходження військової служби, добровільно взяв на себе обов’язки військовослужбовця і в період воєнного стану під час військової агресії ворога відкрито відмовився виконати наказ командира вибути до місця дислокації в район ведення бойових дій.
Крім того, покликання сторони захисту на стан здоров’я батька та поганий стан здоров’я самого засудженого не були підтверджені жодними доказами.
Постанова ККС ВС від 11 липня 2023 року у справі № 726/78/23 (провадження № 51-1772км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112175808.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ККС_ВС #КК #кримінальне_провадження #військовий_злочин #воєнний_стан #непокора #покарання #звільнення_від_відбування_покарання_з_випробуванням
Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2023 року
Друзі, до вашої уваги – огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2023 року. Він містить низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
✅Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовані правові висновки щодо:
▪️ ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав / інтересів, якщо позов про визнання недійсним аукціону в межах справи про банкрутство не спрямований на повторний продаж майна за більш високою ціною;
▪️ особливостей касаційного оскарження судових рішень про розподіл витрат у справах про банкрутство.
✅У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством наведено висновки про:
▪️ключові, вагомі та визначальні питання, що підлягають з’ясуванню для розгляду справ за позовом особи, якій на підставі ліцензійного договору належить виключне право на використання твору, про припинення дій, що порушують авторське право;
▪️ обставини, які необхідно встановити для висновку про контрафактність твору.
✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки про
▪️ обов’язок обслуговуючого кооперативу повідомляти асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів;
▪️ відповідальність директора товариства за правильність нарахування та виплату собі заробітної плати.
✅У постановах в інших спорах, що виникають із господарських правовідносин, викладено правові висновки про:
▪️ необхідність надання належної правової оцінки відповідності обставин, якими обґрунтовано позов, критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 652 ЦК України, для розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин за рішенням суду;
▪️ розгляд судом кредиторських вимог у разі ухилення ліквідаційної комісії від виконання цього обов'язку;
▪️ забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса та встановлення заборони на здійснення виконавчих дій у справі за позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису.
✅У постанові ОП КГС зроблено висновок про те, що у разі звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного / частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Із цими та іншими правовими позиціями, висвітленими в огляді, можна ознайомитися за посиланням https://rb.gy/vi3o3.
✅При співвідношенні двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принципу "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення"; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення відповідача за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття
🔥Постанова КГС ВС від 12.07.2023 № 757/36650/16-ц:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112209703
КАС ВС зобов’язав Державну інспекцію архітектури та містобудування подати позов проти забудовника в Київській області
КАС ВС зобов’язав Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ) звернутися до суду щодо знесення самочинно збудованого будинку в місті Обухові Київської області.
Про це йдеться в постанові КАС ВС у справі, у якій позивачка звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ – на момент подання позову ще працювала ДАБІ. 15 вересня 2021 року замість неї почала функціонувати ДІАМ), щоб та подала позов про знесення будинку, збудованого на земельній ділянці поряд із будинком позивачки. Як стверджувала позивачка, у 2014 році Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області встановила, що на місці забудови влаштовують котлован під будівництво багатоповерхівки без відповідних документів. Власника земельної ділянки тоді оштрафували за адміністративне правопорушення на 8500 грн та зобов’язали зупинити будівництво до усунення порушень. Згодом з’ясувалося, що будівельні роботи не зупинені.
У серпні 2015 року Департамент державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт, а потім – про готовність об’єкта до експлуатації, але після звернення позивачки до суду із цим позовом вони були скасовані.
Позивачка заявляла, що власник сусідньої земельної ділянки без відповідного дозволу провів реконструкцію житлового будинку під шестиповерховий багатоквартирний будинок із порушенням протипожежних відстаней до інших житлових будинків. А Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області свідомо не зверталася в суд і таким чином, на думку позивачки, давала можливість забудовнику продовжувати незаконне будівництво.
Заперечуючи проти позову, представники ДІАМ у суді посилалися на неможливість проведення перевірки виконання забудовником вимог припису через ухилення останнього від її проведення, що зафіксовано в їхніх зверненнях до Обухівського райвідділу ГУ МВС в Київській області. Вони просили поліцію сприяти проведенню перевірки виконання забудовником вимог приписів. Але правоохоронці не надавали відповіді, а тому для позову до суду не були виконані всі визначені законодавством передумови.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це тим, що не був складений акт перевірки виконання приписів, тобто не був установлений факт невиконання припису протягом визначеного законодавством терміну.
КАС ВС не погодився з такими рішеннями судів, вказуючи на те, що об’єктивні обставини цієї справи свідчать, що ДІАМ достеменно знала про самочинне будівництво зі стадії зведення котловану, але не вжило заходів щодо його припинення і знесення. На думку КАС ВС, інспекція фактично самоусунулася від виконання своїх завдань, ховаючись за формальну причину – відсутність сприяння з боку правоохоронних органів у пошуку замовника будівництва.
КАС ВС також зазначив, що факти самочинного будівництва можуть бути виявлені й під час проведення перевірок, призначених і проведених у встановленому законом порядку, однак ст. 38 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» не конкретизує, яким способом орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен виявити факт самочинного будівництва, і не вимагають проведення таких перевірок як передумови для реалізації повноважень, визначених цією статтею, та знесення самочинно збудованих об’єктів.
Основне завдання ДІАМ полягає в тому, щоб вчасно припиняти самочинне будівництво, запобігати негативним наслідкам незаконного будівництва. А тому ВС визнав протиправною бездіяльність ДІАМ і зобов’язав її подати позов проти забудовника.
Постанова ВС від 14 червня 2023 року у справі № 826/22842/15 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111663091.
Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС – lpd.court.gov.ua/login.
#ВерховнийСуд #ВС #КАС #правова_позиція #самочинне_будівництво #окрема_ухвала #будівництво
✍🏻КОШТИ, ПЕРЕКАЗ ЯКИХ ІНІЦІЙОВАНО ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ, ЯКА НЕ МАЄ ВІДКРИТОГО РАХУНКУ В БАНКУ, В ЯКОМУ ЗАПРОВАДЖЕНО ТИМЧАСОВУ АДМІНІСТРАЦІЮ ТА ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ТРАНЗИТНОМУ РАХУНКУ, ПІДЛЯГАЮТЬ ПОВЕРНЕННЮ ЦІЙ ФІЗИЧНІЙ ОСОБІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/3496/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/3496/22 від 22.06.2023
У цій справі судами встановлено, що через касу банку фізичною особою - декларантом було здійснено оплату коштів (мита та митних платежів за розмитнення транспортного засобу), які були зараховані на транзитний рахунок. У зв`язку із введенням в банку тимчасової адміністрації, вказані кошти не були перераховані отримувачу - митниці.
Митниця стверджувала, що має право на включення її вимог до реєстру акцептованих вимог банку, оскільки декларант здійснила фактичне розпорядження своїми коштами шляхом їх переказу через банк на рахунок митниці.
КГС ВС зауважив, що митниця не набула права на спірні кошти, які знаходились на транзитному рахунку, оскільки такі кошти не були зараховані на її рахунок як отримувача.
Спеціальне нормативно-правове регулювання виведення з ринку неплатоспроможного банку (Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку) передбачає, що кошти, переказ яких ініційовано фізичною особою, яка не має відкритого рахунку в банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію та які знаходяться на транзитному рахунку і не надійшли одержувачу, підлягають поверненню відправнику (тобто цій фізичній особі) у шосту чергу у порядку здійснення ліквідаційної процедури.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Електронне судочинство: обов’язкова реєстрація та використання електронних кабінетів у ЄСІТС
Сьогодні, 20 липня 2023 року, опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (від 29 червня 2023 року № 3200-IX).
Вже через 90 днів з дня його опублікування, відповідно до вимог ГПК, КАС та ЦПК України, електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) обов’язково повинні мати:
• адвокати;
• нотаріуси;
• державні та приватні виконавці;
• арбітражні керуючі;
• судові експерти;
• органи державної влади та інші державні органи;
• органи місцевого самоврядування;
• інші юридичні особи.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.
Водночас для адміністративного та цивільного судочинства є виняток: норми про обов’язок реєстрації електронних кабінетів юридичними особами (приватної форми власності) вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування Закону № 3200-IX.
Завдяки реєстрації електронного кабінету особа, яка пройшла електронну ідентифікацію, отримує доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів). Зокрема, у зареєстрованих користувачів є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо), що здійснюється між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи відбувається з використанням КЕП чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом та учасниками справи.
Справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності Законом № 3200-IX, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього нормативно-правового акта.
Зареєструвати електронний кабінет можна тут: https://id.court.gov.ua.
✍🏻СПІР, ЩО ВИНИК МІЖ КРЕДИТОРОМ - ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ТА ЛІКВІДАТОРОМ БОРЖНИКА В ПРОЦЕДУРІ ДОБРОВІЛЬНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НАЛЕЖИТЬ РОЗГЛЯДАТИ ЗА ПРАВИЛАМИ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 331/2125/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 331/2125/21 від 24.05.2023
Апеляційний суд закрив провадження у справі за позовом фізичної особи до товариства про визнання недійсним договору, та вказав, що фактично позов ініційовано у зв`язку з існуванням спору між кредитором та ліквідатором боржника товариства стосовно реалізації майна під час здійснення процедури ліквідації юридичної особи. Зазначене притаманне спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
КЦС ВС не підтримав позицію апеляційного суду та зауважив, що апеляційний суд, закриваючи провадження у справі без зазначення конкретного пункту ч.1 ст.20 ГПК України, вказав, що ініційований позивачем спір належить до юрисдикції господарських судів, оскільки він виник між кредитором та ліквідатором боржника товариства стосовно реалізації майна під час здійснення процедури ліквідації юридичної особи.
Однак суд не звернув увагу на те, що п.8 ч.1 ст.20 ГПК України (який найбільше підходить до спірної ситуації) стосується процедури банкрутства (за судовим рішенням), а не добровільної ліквідації юридичної особи - боржника. Тому зазначена норма господарського процесуального права не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами.
Аналіз ст.20 ГПК України дає підстави для висновку, що законодавством не передбачено можливість розгляду господарським судом справи за позовом особи, яка не є учасником товариства, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який укладений ліквідатором товариства з порушенням встановленої законодавством процедури добровільної ліквідації товариства, що проводиться за рішенням його учасника (учасників). Отже, спір у цій справі згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
Якщо Ви практикуючий адвокат, то для Вас безумовно важливо отримувати вчасно корисну інформацію, щоб тримати все під контролем та використовувати нові можливості.
В цьому допоможе новий функціонал нашої системи ZakonOnline - "Моніторинг пошукових запитів".
Відтепер завдяки цьому функціоналу Ви маєте можливість::
▫️відстежувати появу нових судових рішень за назвою юридичної особи, кодом ЄДРПОУ, за кадастровим номером земельної ділянки, за адресою, за суддею тощо,
▫️відслідковувати появу нових правових позицій та судових рішень за певним запитом з урахуванням логічних операторів та фільтрів,
▫️отримувати інформацію про призначені судові засідання за назвою сторони,
▫️дізнаватися про оновлення нормативних актів, або появу нових, що містять певну пошукову фразу
✅У разі неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання
🔥Постанова ВП ВС від 12.04.2023 № 511/2303/19 (14-56цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/110255611
У Верховному Суді відбудеться нарада з представниками органів судової влади щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану
28 липня 2023 року у Верховному Суді відбудеться нарада щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану за участю керівництва Верховного Суду, голів апеляційних судів України, голови Вищого антикорупційного суду.
До обговорення актуальних питань долучаться також голови Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України та інші представники органів державної влади.
Нарада триватиме з 11:00 до 14:00 в адмінбудівлі Верховного Суду (просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ).
Акредитація представників ЗМІ – до 18:00 27 липня 2023 року за номером телефону: (044) 253-06-48.
✍🏻САМ ПО СОБІ ВОЄННИЙ СТАН В УКРАЇНІ НЕ Є БЕЗУМОВНОЮ ПІДСТАВОЮ НІ ДЛЯ ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, НІ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ЇХ ВИКОНАННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 925/1238/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 925/1238/22 від 22.06.2023
Покупець звернувся до суду з позовом про визнання розірваним договору купівлі-продажу та стягнення суми авансу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Покупець надіслав Продавцю листа про повернення сплачених коштів за товар. Покупець вважав, що цей лист є пропозицією розірвати договір купівлі-продажу. Підставою для цього листа зазначив введений в Україні воєнний стан та неможливість виконання договору. Крім того, часткове повернення Продавцем попередньої оплати, на думку Покупця, свідчило про погодження розірвати договір.
З цього приводу КГС ВС зазначив, що волевиявлення сторін щодо розірвання договору за погодженням сторін має бути вчинено ними в активній однозначній формі, має бути зрозумілим для обох сторін та має бути доведеним до сторін.
Оскільки лист Покупця не містить пропозиції про розірвання договору, а повернення Продавцем частини грошових коштів не можна вважати згодою відповідача на пропозицію про розірвання договору, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що договір купівлі-продажу є чинним та не розірваним за згодою сторін.
ВС наголосив, що сам по собі воєнний стан в Україні, зокрема ведення бойових дій на території України не є безумовною підставою ні для припинення зобов'язань, ні для звільнення від їх виконання.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍🏻ТИМЧАСОВІ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ЗА ЗАЯВАМИ ОСОБИ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З ДЕРЖАВОЮ-АГРЕСОРОМ, НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗНАННЯ НОТАРІАЛЬНО НЕ ПОСВІДЧЕНОГО ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ НЕРУХОМОГО МАЙНА ДІЙСНИМ ВІДПОВІДНО ДО Ч.2 СТ.220 ЦК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 947/15160/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 947/15160/22 від 07.06.2023
Позивачка звернулась до суду з позовом до Відповідача про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. Зазначила, що Відповідач є її близьким родичем та громадянином рф, а договір укладено у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.
КЦС ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання такого договору дійсним у судовому порядку. Адже, відсутні докази ухилення Відповідача від його нотаріального посвідчення.
Спірний договір був підписаний сторонами до введення в Україні воєнного стану та запровадження обмежень щодо вчинення нотаріальних дій під час дії воєнного стану.
Втрата продавцем нерухомого майна довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, його небажання прибути на територію України після запровадження воєнного стану не свідчать про наявність підстав для визнання нотаріально не посвідченого договору купівлі-продажу квартири, укладеного між близькими родичами, дійсним.
Крім того, встановлені на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» тимчасові обмеження щодо здійснення нотаріальних дій за заявами особи, пов'язаної з державою-агресором, не свідчать про ухилення Відповідача від нотаріального посвідчення договору, а отже і не свідчить про наявність підстав для визнання такого договору дійсним відповідно до приписів ч.2 ст.220 ЦК України.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻ТИМЧАСОВІ ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ЗА ЗАЯВАМИ ОСОБИ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З ДЕРЖАВОЮ-АГРЕСОРОМ, НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ВИЗНАННЯ НОТАРІАЛЬНО НЕ ПОСВІДЧЕНОГО ДОГОВОРУ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ НЕРУХОМОГО МАЙНА ДІЙСНИМ ВІДПОВІДНО ДО Ч.2 СТ.220 ЦК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 947/15160/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 947/15160/22 від 07.06.2023
Позивачка звернулась до суду з позовом до Відповідача про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. Зазначила, що Відповідач є її близьким родичем та громадянином рф, а договір укладено у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.
КЦС ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій дійшли законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання такого договору дійсним у судовому порядку. Адже, відсутні докази ухилення Відповідача від його нотаріального посвідчення.
Спірний договір був підписаний сторонами до введення в Україні воєнного стану та запровадження обмежень щодо вчинення нотаріальних дій під час дії воєнного стану.
Втрата продавцем нерухомого майна довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, його небажання прибути на територію України після запровадження воєнного стану не свідчать про наявність підстав для визнання нотаріально не посвідченого договору купівлі-продажу квартири, укладеного між близькими родичами, дійсним.
Крім того, встановлені на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» тимчасові обмеження щодо здійснення нотаріальних дій за заявами особи, пов'язаної з державою-агресором, не свідчать про ухилення Відповідача від нотаріального посвідчення договору, а отже і не свідчить про наявність підстав для визнання такого договору дійсним відповідно до приписів ч.2 ст.220 ЦК України.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
Зовсім скоро стартує курс “АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ 5.0”
⏰ КОЛИ: 24 ЛИПНЯ
💁♂️ ДЛЯ КОГО: для вже діючих адвокатів, які бажають підвищити свою кваліфікацію та юристів, які планують здавати адвокатський іспит.
📌 Курс складено за програмою здачі адвокатського іспиту (ключові питання), де буде не тільки теорія, а й практика. Також поговоримо про специфіку іспиту, які нормативно-правові акти відкривати, коли трапилося те чи інше питання та на що обов'язково звернути увагу.
❗️ Завдання курсу - допомогти юристам максимально якісно підготуватися до здачі адвокатського іспиту в мінімальні терміни, а також підвищити свій рівень кваліфікації як адвоката.
🎁 При оплаті протягом 2 днів - ще корисні бонуси!
Реєстрація: https://www.bca.education/kurs-advokatury-4-0/?traffic_mark=xd8gk6
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ПРО ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
📁Добірка 391
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20668 правових позицій ВС
🇪🇺 1725 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 лютого 2023 року у справі № 546/243/20
Щодо обставин, які підлягають з’ясуванню судом при вирішенні питання про віднесення звільненого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України працівника до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20
Щодо визнання припиненими трудових відносин у зв'язку із закінченням строку дії контракту як ефективного способу захисту прав працівника
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 березня 2023 року у справі № 727/12528/21
Щодо термінів вирішення питання про припинення чи продовження контракту із працівником у разі закінчення строку його дії (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 травня 2023 року у справі № 761/23538/20
Щодо правових наслідків припинення дистанційної форми роботи
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 травня 2023 року у справі № 459/3010/21
Щодо відсутності висновку МСЕК на момент звільнення як підстави для визнання звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 травня 2023 року у справі № 297/1013/22
Щодо моменту закінчення виконання рішення про поновлення на роботі
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ПРИЗНАЧЕННЯ ПОВТОРНОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ОБСТАВИН ТА ПРИЧИН НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ Є ЛИШЕ ПРАВОМ ГОЛОВИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 240/436/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 240/436/20 від 15.06.2023
Позивач оскаржив до суду рішення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у проведенні повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, прийнятих на підставі розгляду його скарг. У касаційній скарзі зауважив, що суди неправильно застосували Інструкцію «Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України» №199.
З цього приводу КАС ВС зазначив наступне.
Інструкцією №199 визначено підставу, за якої наявна можливість призначення повторного (додаткового) розслідування, а саме: у разі надходження скарги на висновки комісії щодо обставин та причин нещасного випадку.
Відповідно до п.22 Розділу ІІ Інструкції №199 встановлено, що за висновком комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, має право скасувати акти попередньої комісії та затвердити нові акти форми Нвс-5 і форми Нвс-1 (або форми НПвс), а також вжити заходів щодо активізації роботи із запобігання виникненню нещасних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб органів Держприкордонслужби, які порушили вимоги керівних документів щодо збереження життя та здоров'я військовослужбовців. Про скасування актів попередньої комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, видає наказ.
Тобто, призначення повторного (додаткового) розслідування обставин та причин нещасного випадку є правом, а не обов'язком Голови Державної прикордонної служби України (керівника територіального органу Адміністрації Держприкордонслужби).
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Щодо можливості відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду про те, що обрання позивачем неефективного (неналежного) на думку суду способу захисту порушеного права може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову
🔥Ухвала КЦС ВС від 19.04.2023 № 592/11227/20 (61-6833 св 22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112065397
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СУДДІ (СУДУ) ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
📁Добірка 390
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20590 правових позицій ВС
🇪🇺 1715 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 січня 2022 року у справі № 759/10447/21
Щодо підстав для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 вересня 2022 року у справі № 532/308/15-к
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в зміні запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на інший, більш м’який запобіжний захід
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 жовтня 2022 року у справі № 456/3303/21
Щодо меж реалізації можливості апеляційного оскарження ухвали судді (суду) про арешт майна
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 грудня 2022 року у справі № 753/7745/18
Щодо апеляційного оскарження ухвали суду про обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 лютого 2023 року у справі № 183/2118/22
Щодо апеляційного оскарження ухвали суду про визнання неможливим розгляд судом питання про продовження строку тримання під вартою
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✅Сам по собі той факт, що майнова шкода, завдана позивачу, - суб`єкту владних повноважень під час проходження відповідачем публічної служби, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір на публічно-правовий
🔥Постанова КЦС ВС від 05.07.2023 № 206/2402/22 (61-1918св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112287746
Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж травня 2023 року – https://rb.gy/8sum0.
Упродовж цього періоду ЄСПЛ, серед іншого, постановив рішення у складі Великої Палати у справі SANCHEZ v. France, надавши оцінку питанню відповідальності окремих власників облікових записів у соціальних мережах за коментарі, опубліковані іншими особами на їхніх сторінках, яке не було до цього предметом розгляду державами – учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обставини цієї справи стосувалися покладення відповідальності за розпалювання ворожнечі проти осіб мусульманського віросповідання на заявника – політика – через те, що він вчасно не видалив явно протиправні коментарі інших авторів на своїй публічно доступній сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», використовуваній під час його передвиборчої кампанії.
Велика Палата ЄСПЛ, розглянувши зазначену справу, погодилась із висновком Палати в рішенні від 2 вересня 2021 року про відсутність порушення прав заявника за п. 2 ст. 10 Конвенції.
Справа SHIPS WASTE OIL COLLECTOR B.V. v. The Netherlands, розглянута ЄСПЛ у світлі ст. 8 Конвенції, стосувалася законності передачі та подальшого використання даних щодо компанії-заявника, отриманих правоохоронним органом у процесі розслідування діяльності іншої компанії, а саме санкціонованого прослуховування телефонних розмов її працівників, Управлінню з питань конкуренції Нідерландів.
Дослідивши, зокрема, національне законодавство держави – учасниці Конвенції, ЄСПЛ дійшов висновку про законність та передбачуваність втручання у право компанії-заявника, захищене ст. 8 Конвенції, а також наявність адекватних гарантій, які його супроводжували.
Питання ефективності засобу правового захисту, право на який закріплене ст. 13 Конвенції, було проаналізовано ЄСПЛ у справі PANJU v. Belgium (no. 2), згідно з обставинами якої кримінальне провадження щодо заявника було визнано неприйнятним з огляду на його надмірну тривалість, яка нівелювала можливість проведення справедливого суду щодо нього.
Держава, проте, відмовила в задоволенні позову заявника про відшкодування шкоди за таку надмірну тривалість.
ЄСПЛ не вбачив у цьому порушення, вказавши, серед іншого, на наявність певної дискреції держав – учасниць Конвенції у виборі та забезпеченні засобів правового захисту й погодившись із тим, що самі по собі визнання судового провадження проти особи неприйнятним та його остаточне припинення можуть слугувати одним із можливих варіантів ефективного засобу правового захисту в значенні ст. 13 Конвенції.
Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://rb.gy/d49hu.
✍🏻ВСТАНОВЛЕНИЙ НБУ ПОРЯДОК НАДСИЛАННЯ ДО БАНКІВ ПОСТАНОВ ВИКОНАВЦЯ ПРО ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ НЕ ПОРУШУЄ ПРОФЕСІЙНІ ПРАВА АДВОКАТА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 640/4851/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 640/4851/19 від 05.07.2023
У позовній заяві позивач просив суд визнати нечинним абз.1 п.9.11. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (з відповідними змінами) з огляду на їх протиправність та обмеження прав адвоката на представництво інтересів особи в суді.
КАС ВС відхилив такі аргументи позивача, зазначивши наступне.
Оскаржувані положення п.9.11 Інструкції хоч і регулюють питання, пов’язані з порядком виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів, однак ці положення не змінюють і не відміняють передбачену Законом України «Про виконавче провадження» процедуру виконання судових рішень.
Інструкція в цій частині не містить обмежень щодо здійснення адвокатської діяльності, а відсутність у переліку осіб, які можуть доставити судове рішення до банку, не відміняє інших законодавчих норм, на підставі яких здійснюється адвокатська діяльність.
Абз.1 п.9.11 Інструкції не визначено порядку і способу виконання судових рішень, а лише встановлено порядок доставки/надіслання таких судових рішень для їх подальшого виконання.
Абз.1 п.9.11 Інструкції лише конкретизує перелік посадових осіб визначених ними установ, уповноважених на доставку/направлення відповідних судових рішень для їх подальшого виконання, не наділяючи при цьому жодну зі сторін кримінального провадження привілейованими повноваженнями.
Отже, положення абз.1 п.9.11 Інструкції не порушують принципу рівності сторін кримінального провадження і не звужують визначені ст.131-2 Конституції України та ст.20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійні права адвоката.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
ККС ВС зробив висновок щодо строку досудового розслідування для кримінальних проступків
Суд першої інстанції ухвалою, яку апеляційний суд залишив без змін, кримінальне провадження про вчинення проступку закрив, посилаючись на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (закриття кримінального провадження, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи).
У касаційній скарзі сторона обвинувачення стверджувала, що в КПК України передбачено строки дізнання для кримінальних проступків після повідомлення особі про підозру, а не до цього моменту, а тому вважала, що закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є неправильним.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду не погодився з такими доводами сторони обвинувачення, констатувавши таке.
Частиною 2 ст. 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У ч. 2 ст. 298 гл. 25 КПК України «Особливості досудового розслідування кримінальних проступків» встановлено правило про те, що досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Тобто КПК України не визначає строк дізнання для кримінальних проступків з моменту внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Разом з тим кримінальні проступки за ст. 12 КК України є найменш суспільно небезпечними діяннями. На наступному щаблі градації за суспільною небезпекою – нетяжкі злочини.
У ч. 2 ст. 219 КПК України визначено строк досудового розслідування для нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів.
З огляду на те, що кримінальні проступки є менш суспільно небезпечними діяннями порівняно з нетяжкими злочинами, строк їх розслідування не повинен бути більшим, ніж для нетяжких злочинів.
Постанова ККС ВС від 6 червня 2023 року у справі № 461/9707/21 (провадження № 51-3012км22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111431127.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ККС_ВС #КПК #кримінальне_провадження #кримінальний_проступок #строк_досудового_розслідування #сторона_обвинувачення #суспільна_небезпека
✅Якщо на земельній ділянці, яка є особистою приватною власністю одного з подружжя, а не спільною сумісною власністю подружжя, знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України
🔥Постанова КЦС ВС від 12.07.2023 № 352/1506/21 (61-4227св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112202474
✅Виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності, передбачено у ст. 364, а поділ майна, що є у спільній частковій власності, урегульовано у ст. 367 ЦК України. Вказане уможливлюється після витребування 1/2 спірного нерухомого майна на користь позивачки. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку про те, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно або майно, яке виділено в натурі
🔥Постанова ВП ВС від 20.06.2023 № 362/2707/19 (14-21цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/111908321
