✍🏻РІШЕННЯ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ЗАЛИШЕННЯ БЕЗ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ СЛІДЧОГО ЩОДО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НЕ ПІДЛЯГАЄ ОСКАРЖЕННЮ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 758/1516/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 758/1516/23 від 29.06.2023
Апеляційний суд на підставі ч.4 ст.399 КПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді, якою клопотання слідчої про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні залишено без розгляду. Така відмова апеляційного суду мотивована тим, що апеляційну скаргу було подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.
ККС ВС погодився з висновком апеляційного суду з огляду на наступне.
Перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов'язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Залишення вищевказаного клопотання слідчої без розгляду (замість відмови) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.
Отже, рішення слідчого судді про залишення без розгляду клопотання слідчої щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, ухвалене слідчим суддею в межах процедури передбаченої КПК України для розгляду таких клопотань, а тому це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
❓Відсутні підстави для апеляційного оскарження?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✅Якщо договір хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав
🔥Постанова КЦС ВС від 02.08.2023 № 607/16519/21 (61-2330св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112634879
✍🏻ВІДКРИТТЯ СПАДКОВОЇ СПРАВИ НОТАРІУСОМ ЗА ЗАЯВОЮ, ПОДАНОЮ З ПОРУШЕННЯМ СТРОКУ, НЕ МОЖЕ СВІДЧИТИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ ОСОБОЮ СПАДЩИНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 175/1404/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 175/1404/19 від 21.06.2023
Особа подала до суду клопотання про залучення до справи як правонаступника позивача, у зв’язку зі смертю останнього. Суди взяли до уваги наявність заяви правонаступника про прийняття спадщини, скерованої до нотаріуса, та задовольнили клопотання.
КЦС ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій.
Законодавець як у ст.1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.
П.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить ст.ст.1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Залучаючи до участі у справі правонаступника, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що строк для прийняття спадщини відповідно до ст.1270 ЦК України, який є присічним, закінчився. У свою чергу особа із заявою про прийняття спадщини звернулася пізніше, що свідчить про пропуск нею строку для прийняття спадщини.
Факт відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням строку, не може свідчити про прийняття особою спадщини, оскільки повноваження щодо поновлення строку на прийняття спадщини надані виключно суду у відповідності із ч.3 ст.1272 ЦК України.
❓Погоджуєтесь з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі
🔥Постанова КЦС ВС від 02.08.2023 № 2-7539/08 (61-12934 св 22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609462
✅У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через своїх батьків, не може виступати позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами. Такі спори є спорами між батьками щодо визначення місця проживання дитини, при вирішенні яких дитина, яка може висловити свою думку, висловлює свою думку та бажання щодо проживання разом з одним із батьків. Якщо малолітня дитина бажає проживати із одним з батьків, то її інтерес збігатиметься з інтересом одного з батьків. У такому випадку самостійна вимога малолітньої дитини відсутня. Якщо малолітня дитина звертається з позовом через одного з батьків як законного представника, це буде позов з такою самою вимогою, що і позов батька чи матері дитини
🔥Постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 31.07.2023 № 761/19046/22 (61-2959 сво 23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430
✅Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди є саме орган, діями якого завдано шкоди, а не посадова особа цього органу
🔥Постанова КЦС ВС від 26.07.2023 № 302/1286/20 (61-3177св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112484418
✅Пред`явленням позову до суду про визнання недійсним оспорюваного договору за інших матеріально-правових підстав у порівняні з підставами позову у справі, яка розглядається, не перериває позовної давності за заявленими вимогами позивача
🔥Постанова КГС ВС від 06.07.2023 № 905/2030/19 (905/2258/19):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112578560
✍🏻БЕЗ ОТРИМАННЯ ПОВНОГО ТЕКСТУ РІШЕННЯ СУДУ НЕМОЖЛИВО ВИКОНАТИ ВИМОГИ ЦПК УКРАЇНИ ЩОДО НАЛЕЖНОГО МОТИВУВАННЯ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 308/10650/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 308/10650/19 від 14.06.2023
У касаційній скарзі ТОВ вказало, що судом першої інстанції не зазначено в рішенні суду дати складання повного тексту судового рішення, у зв'язку з чим порушено право ТОВ на апеляційне оскарження.
КЦС ВС з приводу аргументів касаційної скарги зауважив наступне.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що 19.12.2022 суд першої інстанції оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст рішення суду позивачу не направлявся, а в ЄДРСР рішення було надіслано судом 02.02.2023 та оприлюднено 06.02.2023.
При цьому, судом першої інстанції не зазначено в рішенні суду дату складання повного тексту судового рішення, яке має істотне значення для врахування апеляційним судом при відкритті апеляційного провадження та реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
Судам варто враховувати, що без отримання повного тексту рішення суду неможливо виконати вимоги ЦПК України щодо належного мотивування апеляційної скарги.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻НАВЕДЕННЯ САМИХ ПО СОБІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЦИТАТ ТАКИХ АКТІВ ТА/АБО СУДОВОЇ ПРАКТИКИ НЕ ПІДСТАВАМИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ПОВАЖНИМИ ПРИЧИНИ ПРОПУСКУ СТРОКУ НА ОСКАРЖЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/186/21(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/186/21(1) від 05.07.2023
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважності причин пропуску строку, містилось в тексті апеляційної скарги.
КГС ВС встановив, що у цьому клопотанні апелянт процитував норми ГПК України, Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану та правової позиції ВС.
З огляду на це, ВС зробив наступні висновки.
Саме по собі посилання на відповідну статтю та на підзаконні нормативно-правові акти, наведення цитат із законодавчих та інших актів, не свідчить, що перед судом особою (заявником) порушуються певні питання, які потребують вирішення судом.
Так само вказівка на норми права, цитати законодавчих актів та/або правових позицій самі по собі також не є підставами для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказівки та/або цитати на акти не є тотожнім із зазначенням/обґрунтуванням обставин як причин пропуску, так і поважність причин пропуску такого строку.
Отже, наведення самих по собі нормативно-правових актів, цитат таких актів та/або судової практики не є свідченням того, що перед судом поставлене питання, яке потребує вирішення, зокрема щодо поновлення строку оскарження рішення суду, та наведенні суду обґрунтування обставин/підстав щодо поновлення строку на оскарження і які відповідають критерію поважності.
❓Погоджуєтесь з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✅Ч. 2 ст. 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто, на підставі ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень
🔥Постанова КЦС ВС від 27.07.2023 № 932/1139/21 (61-475св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516341
✅При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, юридичним наслідком є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла. Отже, під час ухвалення рішення про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, не існує необхідності ще й вирішувати вимогу про зняття з реєстрації
🔥Постанова КЦС ВС від 27.07.2023 № 201/290/16-ц (61-6114св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516338
ВП ВС визначила, чи може електронне листування бути доказом у справі
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності й допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.
У цій справі ТОВ звернулося до суду про стягнення з іншого ТОВ передоплати за договором поставки. На виконання цього договору позивач здійснив попередню оплату товару (будівельного профілю), однак відповідач, як зазначив позивач, не здійснив поставку товару та відмовився добровільно повернути отримані кошти.
Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що він здійснив поставку в повному обсязі всього оплаченого позивачем товару, а позивач прийняв цей товар. На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду, зокрема, роздруківку листування з директором позивача в мобільному додатку «WhatsApp».
Задовольняючи позов, апеляційний суд зазначив, що відповідач не надав доказів, які б підтверджували належну поставку товару, а роздруківки листування з додатку «WhatsApp» не можуть бути використані в цій справі як доказ належного виконання відповідачем своїх зобов’язань з поставки сплаченого позивачем товару.
Водночас Велика Палата ВС зазначила, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.
У цій справі відповідач надав суду роздруківки електронного листування між директором позивача та свідком, який розвантажував товар за адресами, вказаними позивачем. При цьому свідок під час розгляду справи підтвердив, що здійснював зазначене. Директор позивача не заперечував обставин того, що він вів переписку подібного змісту, як зазначено в наданих суду роздруківках, не ставив під сумнів подані відповідачем роздруківки електронного листування, а тому суди мали правові підстави для того, щоб оцінювати цей доказ нарівні з іншими доказами у справі.
Постанова ВП ВС від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112088045.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #електронні_докази #електронне_листування #WhatsApp #сукупність_доказів #договір_поставки
✍🏻ДЛЯ ЦІЛЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ СТ.СТ.2,4 ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ” ДАТОЮ ІМПОРТУ Є ДАТА ПЕРЕТИНУ ТОВАРОМ МИТНОГО КОРДОНУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 803/555/17
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 803/555/17 від 26.06.2023
У касаційній скарзі податковий орган вказував, що моментом вчинення імпортної операції є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
КАС ВС підтримав аргументи касанта та зауважив, що положення абз.38 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» про те, що моментом здійснення імпорту є момент переходу права власності на товар, стосуються товарів, які не ввозяться на територію України, умови завершення яких встановлено Порядком визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1392.
Відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після отримання інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій.
Таким чином, датою імпорту у випадку ввезення товару на територію України, якщо такий товар підлягає митному оформленню, для цілей застосування ст.ст.2,4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" слід вважати саме дату перетину товаром митного кордону України.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ ЕКСТРАДИЦІЇ, ПОВИННА ДОВЕСТИ НАЯВНІСТЬ РЕАЛЬНОГО РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ ДО НЕЇ ДОВІЧНОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ БЕЗ ПРАВА НА УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «BIJAN BALAHAN v. SWEDEN» від 29.06.2023, заява № 9839/22
У цій справі ЄСПЛ досліджував питання відповідності ст.3 Конвенції призначення покарання у виді довічного ув’язнення без права на умовно-дострокове звільнення в контексті екстрадиції.
Суд зазначив, у цьому випадку необхідний адаптований підхід. Останній складається з двох етапів.
На першому етапі необхідно встановити, чи надав заявник докази, здатні довести, що існують серйозні підстави вважати, що в разі його екстрадиції і визнання винним, існує реальний ризик того, що йому буде призначено покарання у вигляді довічного ув'язнення без права на умовно-дострокове звільнення.
На другому етапі, який вступає в дію тільки в тому випадку, якщо заявник доведе наявність такого ризику, необхідно з'ясувати, чи існує з моменту винесення вироку механізм перегляду, що дозволяє національним органам влади розглядати прогрес ув'язненого на шляху до реабілітації або будь-які інші підстави для звільнення, виходячи з його поведінки або інших відповідних особистих обставин.
Суд вважав, що заявник не довів, що існує реальний ризик того, що у разі його екстрадиції та засудження він отримає покарання у вигляді довічного позбавлення волі з мінімальним строком до 61 року, що перевищує тривалість його життя.
Отже, заявник не надав докази, здатні довести, що його екстрадиція створить реальний ризик поводження, яке досягне порогу за ст.3 Конвенції. З огляду на це, Суд вирішив не переходити у цій справі до другого етапу аналізу.
Відсутнє порушення ст.3 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✅Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні ч. 1 ст. 116 КЗпП України такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення. Визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачені. Тобто, якщо комісія вчасно розглянула питання про оплату листа непрацездатності, роботодавець направив заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то відповідальність має нести Фонд. Якщо комісія чи роботодавець не вчинили таких дій, то відповідальність за невиплату такого відшкодування покладається на роботодавця
🔥Постанова ВП ВС від 26.07.2023 № 552/16890/20 (14-15цс23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516544
Верховний Суд опублікував тематичний огляд КГС ВС
Верховний Суд продовжує публікувати тематичні огляди в новому форматі.
Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на тему «Розгляд в межах провадження у справі про банкрутство спорів, які виникають у трудових правовідносинах, а також щодо оплати праці, соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників боржника» – https://is.gd/fIQ62F.
У цьому огляді наведені правові позиції щодо:
✅визначення юрисдикції справ у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника у справі про банкрутство;
✅звільнення керівника юридичної особи за різними підставами;
✅здійснення остаточного розрахунку між працівником та боржником;
✅звільнення в період перебування працівниці на лікарняному та в стані вагітності;
✅розгляду заяв Фонду соціального страхування України про визнання кредиторських вимог до боржника у вигляді капіталізованих платежів.
✅Встановлена п. 27, п.п. 5 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України заборона, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, - не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили
🔥Постанова КЦС ВС від 27.07.2023 № 392/856/22 (61-1092св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112634833
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ЮРИСДИКЦІЇ СПОРІВ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ ДОГОВОРІВ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЧАСТКИ У СТАТУТНОМУ КАПІТАЛІ
📁Добірка 397
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20755 правових позицій ВС
🇪🇺 1733 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 15 червня 2020 року у справі № 826/20221/16(2)
Щодо юрисдикції спорів стосовно визнання нечинними з моменту укладення договорів про придбання акцій та договорів купівлі-продажу акцій банку
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20
Щодо юрисдикції спорів про визнання недійсними правочинів стосовно часток у товаристві
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 лютого 2022 року у справі № 904/6672/20
Щодо підсудності спорів, що виникають при виконанні договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ у частині оплати вартості частки
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 травня 2023 року у справі № 331/2125/21
Щодо юрисдикції спорів за позовом особи, яка не є учасником товариства, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який укладений ліквідатором товариства з порушенням встановленої законодавством процедури добровільної ліквідації товариства
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 червня 2023 року у справі № 209/925/21
Щодо юрисдикції спору між учасниками товариства з приводу стягнення авансу, сплаченого за комерційною пропозицією купівлі-продажу частки у статутному капіталі
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻НЕДОТРИМАННЯ ЗАСАДИ ЗАКОННОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ ДОКАЗІВ НЕДОПУСТИМИМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 461/327/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 461/327/19 від 03.07.2023
У цій справі встановлено, що матеріали клопотання про проведення допиту потерпілого не містять жодної інформації про належне повідомлення сторони захисту у відповідності до положень глави 11 КПК України.
Враховуючи викладене, ККС ВС погодився з судами попередніх інстанцій, які визнали допит потерпілого в порядку ст.225 КПК України недопустимим доказом відповідно до положення п.5 ч.2 ст.87 КПК України, згідно якого суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права на перехресний допит, та зазначили, що долучений до матеріалів справи рапорт слідчого про те, що він телефонував сторонам, з метою повідомлення про проведення допиту потерпілого, не може бути доказом такого повідомлення, оскільки суперечить нормам процесуального законодавства.
Суд наголосив, що відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Тому недотримання законності як загальної засади кримінального провадження тягне за собою визнання доказів, отриманих внаслідок такого порушення недопустимими.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✅Позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не можуть бути звернені до державного реєстратора, якого позивач визначив співвідповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений
🔥Постанова КЦС ВС від 26.07.2023 № 302/1286/20 (61-3177св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112484418
✅Законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід`ємно пов`язаний з обов`язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах. Тому сторони мали можливість здійснити перереєстрацію спірного автомобіля з використанням інших, передбачених Порядком № 1388, способів реєстрації, зокрема шляхом особистої явки до органу реєстрації транспортних засобів. При цьому суд не може підміняти орган, уповноважений здійснювати державну реєстрацію права власності на транспортний засіб і перебирати на себе повноваження, які законодавством віднесені до компетенції цих органів
🔥Постанова КЦС ВС від 26.07.2023 № 166/817/22 (61-1634св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609373
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН
📁Добірка 396
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20760 правових позицій ВС
🇪🇺 1731 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20
Щодо застосування неконкурентних засад продажу земельної ділянки, якщо на розміщений на ній об'єкт особа не має права власності
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20(1)
Щодо нікчемності договору купівлі-продажу земельної ділянки через порушення конкурентного порядку її набуття
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 жовтня 2022 року у справі № 925/764/21
Щодо обставин, які підлягають встановленню під час розгляду справ з приводу надання в користування земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 січня 2023 року у справі № 915/1422/21
Щодо неналежного способу повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 лютого 2023 року у справі № 922/672/21(1)
Щодо розмежування понять "невикористання земельної ділянки за призначенням" та "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням"
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2023 року у справі № 916/3893/21
Щодо застосування ст. 1212 ЦК України у правовідносинах, пов'язаних з недоотриманням власником земельної ділянки, цільове призначення якої змінено, коштів, які мав би сплатити орендар у випадку належного оформлення додаткової угоди
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
❗️ При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, юридичним наслідком є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла. Отже, під час ухвалення рішення про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, не існує необхідності ще й вирішувати вимогу про зняття з реєстрації – Верховний Суд.
⚖️ Постанова від 27.07.2023 року у справі № 201/290/16-ц
🔎 https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516338
↘️ Підписатися | 📨 Отримати консультацію
📢 ВІДКРИТО РАННЮ РЕЄСТРАЦІЮ НА КУРС ВІЙСЬКОВЕ ПРАВО 5.0. 📢
✅ Курс буде корисним військовозобов’язаним, а також юристам з метою розширення компетенції в галузі військового права для захисту прав військовослужбовців. Ви отримаєте релевантну інформацію про способи захисту, законодавство та судові рішення, що стосуються військових справ.
🗓️ Початок: 26 вересня 2023 року
📚 Що вас очікує на курсі?
✔️ Мобілізація: від вручення повістки до отримання мобілізаційного розпорядження.
✔️ Мобілізація жінок. Права та обов’язки жінки військовослужбовця.
✔️ Звільнення з військової служби. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців. Статус УБД.
✔️ Статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Статус сім’ї загиблого. Процедура визнання фізичної особи померлою.
✔️ Оскарження висновку ВЛК. Захист військовослужбовців за КПК під час війни.
👉 Реєструйтеся, не втрачайте можливість придбати курс за ціною ранньої реєстрації
Реєстрація за посиланням - http://surl.li/jqvif
✅Якщо спірна нерухомість передана в іпотеку ще до реєстрації у ній дитини, а отже, на час укладення іпотечного договору вона не мала права власності чи права користування нею, що у свою чергу унеможливлює порушення її прав на житло, проте дитина набула права користування цим житлом як член сім`ї власника, відповідно до ст. 405 ЦК України, ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства»
🔥Постанова КЦС ВС від 27.07.2023 № 201/290/16-ц (61-6114св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516338
✅Належним відповідачем у спорах про визнання права власності на майно у порядку спадкування є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням
🔥Постанова КЦС ВС від 27.07.2023 № 296/8061/19 (61-2873св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112545804
✍🏻СУД МОЖЕ ЗАКРИТИ КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ З ПІДСТАВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ П.3 Ч.1 СТ.284 КПК УКРАЇНИ (НЕВСТАНОВЛЕННЯ ДОСТАТНІХ ДОКАЗІВ ДЛЯ ДОВЕДЕННЯ ВИНУВАТОСТІ ОСОБИ)
⚖️Правова позиція ВС у справі № 759/9497/17
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 759/9497/17 від 29.06.2023
У касаційній скарзі прокурор зазначив, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні вказав на підставу, згідно з якою суд позбавлений можливості закрити кримінальне провадження, оскільки застосування п.3 ч.1 ст.284 КПК України можливе лише прокурором на стадії досудового розслідування.
ККС ВС відхилив доводи прокурора з огляду на таке.
Відповідно до ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Згідно з п.3 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Тобто, доводи касаційної скарги прокурора про те, що закрити кримінальне провадження з підстав невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати (п.3 ч. 1 ст.284 КПК України) може лише прокурор за результатами досудового розслідування, суперечать положенням кримінального процесуального закону.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 395
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20750 правових позицій ВС
🇪🇺 1730 правових позицій ЄСПЛ
Щодо можливості витребування нерухомого майна, яке не є індивідуально визначеним або яке не виділено в натурі
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 січня 2021 року у справі № 2-4440/11
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19
Щодо юрисдикції спорів з приводу права користування житловим приміщенням, розташованим в будівлі, належній на праві власності релігійній організації
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 серпня 2022 року у справі № 607/15017/20
Щодо юрисдикції спорів стосовно права проживати у келії монастиря
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 червня 2023 року у справі № 607/15144/20
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✅Обов`язковою умовою при вирішенні питання перереєстрації права власності на іпотечне майно є наявність доказів отримання іпотекодавцем письмової вимоги та дотримання строку, зазначеного в ньому. Проте у даній справі відсутні докази вручення повідомлення-вимоги боржниці. Відповідно до матеріалів справи поштове відправлення повернулося без вручення адресату за сплином строку зберігання, що було перешкодою у вчиненні державним реєстратором оспорюваних реєстраційних дій
🔥Постанова ВП ВС від 26.07.2023 № 759/5454/19 (14-81цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516545
✅У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально
🔥Постанова ВП ВС від 20.06.2023 № 633/408/18 (14-86цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112516537
