✅Передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою
🔥Постанова КГС ВС від 16.08.2023 № 914/131/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112992645
✅В практиці Верховного Суду сформовано сталу позицію щодо застосування прийменників "до" і "по" у нормативних актах, а також договорах, зокрема, відповідно до неї прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь
🔥Постанова КГС ВС від 15.08.2023 № 910/6870/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113015599
Не можна зупиняти провадження у справі через перебування позивача в ЗСУ, якщо він наполягає на продовженні розгляду справи — КЦС ВС
Інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований з ініціативи відповідача на підставі того, що позивач перебуває в лавах Збройних Сил України, якщо позивач активно бере участь у розгляді справи та наполягає на завершенні її розгляду. Про це виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Суд першої інстанції задовольнив вимогу працівника про поновлення на роботі, апеляційний суд відкрив провадження у справі й зупинив його за клопотанням роботодавця на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки позивач був призваний на військову службу по загальній мобілізації.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов’язаний зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ.
КЦС ВС вказав, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
До основних засад судочинства ч. 3 ст. 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.
Приписи п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України мають на меті захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об’єктивний розгляд справи.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише в разі наявності обставин, які перешкоджають її розгляду.
Апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що позивач, присутній у судовому засіданні в залі суду, та його представник заперечували проти зупинення провадження у справі. У касаційній скарзі позивач також наполягав на розгляді апеляційним судом справи за його позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Призваний на військову службу позивач активно брав участь у розгляді справи, наполягав на завершенні її апеляційного перегляду. Дії відповідача, який наполягав на зупиненні провадження у справі з апеляційного перегляду рішення, ухваленого не на його користь, з посиланням на обставини, з ним не пов’язані, не відповідають принципу добросовісності.
За таких обставин інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.
Постанова Верховного Суду від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 (провадження № 61-8044св23) — https://reyestr.court.gov.ua/Review/112896497.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #КЦС_ВС #трудові_спори #зупинення_провадження #добросовісність
✅Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин; у разі використання приватно-правового інструментарію (зокрема, ініціювання позову про визнання правочину удаваним ) не для захисту приватних (цивільних) прав та інтересів, а для унеможливлення застосування до сторони чи сторін відповідного правочину Закону, то відсутні порушені, невизнані або оспорені відповідачем приватні (цивільні) права (інтереси) позивача
🔥Постанова КЦС ВС від 16.08.2023 № 638/17053/18 (61-6138св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967242
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ
📁Добірка 405
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20850 правових позицій ВС
🇪🇺 1739 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 травня 2019 року у справі № 755/15216/16-к
Щодо врахування презумпції невинуватості при призначенні покарання за сукупністю злочинів
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 грудня 2020 року у справі № 210/4600/15-к
Щодо юридичного змісту презумпції невинуватості
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 жовтня 2021 року у справі № 663/3390/19
Щодо відсутності підстав притягнення особи до кримінальної відповідальності за систематичне вчинення домашнього насильства
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 липня 2022 року у справі № 748/1046/19
Щодо сумніву стосовно доведеності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 листопада 2022 року у справі № 726/1072/20
Щодо недоведеності незаконного зберігання засудженим наркотичного засобу
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
Верховний Суд опублікував дайджест правових позицій Великої Палати ВС за травень – липень 2023 року
Пропонуємо до вашої уваги дайджест правових позицій Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за травень – липень 2023 року) – https://is.gd/lWgOv0.
Серед них – позиції щодо:
✅можливості використання роздруківок електронного листування як доказів у справі;
✅відсутності обов’язку Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені;
✅витребування майна, яке не визначене індивідуально або не виділене в натурі;
✅неможливості оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в частині розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору окремо від рішення суду;
✅представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального закладу (школи) при оскарженні договору на постачання природного газу;
✅строку, протягом якого орендар може звернутися з позовом про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі;
✅відсутності необхідності нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, стороною якого є ФОП;
✅стягнення кредитором заборгованості за рахунок предмета договору поруки / іпотеки в разі смерті боржника тощо.
✍🏻ІНІЦІЮВАННЯ ПОЗИВАЧЕМ ВЕЛИКОЇ КІЛЬКОСТІ ПОЗОВІВ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ У ЗНАЧНОМУ РОЗМІРІ ЗА КОРОТКІ ПЕРІОДИ ЧАСУ Є ВІДВЕРТИМ ЗЛОВЖИВАННЯМ НИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ПРАВОМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 686/13391/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 686/13391/22 від 13.07.2023
За результатами розгляду касаційної скарги позивача у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення про зобов’язання органу влади невідкладно вклеїти фотографію у його паспорт громадянина України, у розмірі 824 000 000 000 грн, КЦС ВС зазначив наступне.
Згідно з п.3 ч.2 ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуального права дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Заявлені позивачем вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 824 000 000 000 грн, який є нереалістичним, за наявності достовірних даних про заміну йому паспорта, в який не було вклеєно фотокартки, новим, є відвертим зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов'язку керуватися завданням цивільного судочинства та використання позивачем свого права не за призначенням. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч.1,2 вказаної статті).
Крім того, доведено, що позивач подав до суду велику кількість аналогічних позовів про відшкодування моральної шкоди за невиконання того самого судового рішення протягом різних незначних періодів часу. Зазначене свідчить про відверте зловживання позивачем правом та використання його не за призначенням.
❓Позивач допустив зловживання процесуальним правом?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється
🔥Постанова КЦС ВС від 22.08.2023 № 128/2735/20 (61-7536св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967371
✅При визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду
🔥Постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 201/6750/16 (61-12456св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112938793
✍🏻ВИЗНАЧЕННЯ БЮДЖЕТУ, ЗА РАХУНОК ЯКОГО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ КОМПЕНСАЦІЯ ВИТРАТ НА ПІЛЬГОВІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД РІВНЯ ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ, ЯКИМ ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 916/726/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 916/726/22 від 14.07.2023
У касаційній скарзі Укрзалізниця стверджувала, що між правовим регулюванням, передбаченим ч.6 ст.9 Закону "Про залізничний транспорт" та ст.91 БК, існує неузгодженість в частині можливості відшкодування збитків за рахунок державного бюджету та необхідності у визначенні органу, яким прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
З цього приводу КГС ВС зазначив наступне.
До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення господарського законодавства (в цьому випадку - Закону України "Про залізничний транспорт"), а не БК, який визначає засади функціонування бюджетної системи України, до якої позивач (Укрзалізниця) не належить. Тому застосування положень цього Кодексу у контексті визначення особи-боржника у цивільних правовідносинах є помилковим.
Згідно з ч.1 ст. 20 Закону України "Про державні соціальні гарантії" вбачається, що надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Тобто, рішення з питання щодо компенсаційних виплат залізничного транспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян може бути прийнятим (1) державою у межах реалізації державних програм соціального захисту та (2) органами місцевого самоврядування. Відповідно, визначення бюджету (державного або місцевого), за рахунок якого відбуватиметься компенсація вказаних витрат, залежить напряму від рівня державного органу, яким прийнято рішення щодо пільг та їх компенсації.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 404
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20810 правових позицій ВС
🇪🇺 1739 правових позицій ЄСПЛ
Щодо права заступника керівника обласної прокуратури подавати апеляційну скаргу на судове рішення
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 лютого 2022 року у справі № 420/4462/20
Щодо умов реалізації заступником керівника місцевої (окружної) прокуратури повноваження на підписання апеляційної скарги
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 червня 2023 року у справі № 580/8729/21
Щодо неможливості пред'явлення малолітньою особою через свого представника самостійного позову у спорах між її батьками про визначення місця проживання дитини
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 червня 2022 року у справі № 490/1087/21
Щодо можливості пред'явлення малолітньою особою через свого представника самостійного позову у спорах між її батьками про визначення місця проживання дитини
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✅Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань
🔥Постанова КГС ВС від 15.08.2023 № 922/2993/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112895374
✍🏻ОБОВ’ЯЗОК СУДДІ ЗБЕРІГАТИ КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ВИМАГАЄ ВІД НЬОГО НЕ РОЗГОЛОШУВАТИ МОТИВИ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ ДО ТОГО, ЯК ВОНИ СТАНУТЬ ДОСТУПНИМИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОСТІ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MANOLE v. REPUBLIC OF MOLDOVA» від 18.07.2023, заява № 26360/19
Заявниця скаржилася на те, що її звільнення з посади судді за те, що вона повідомила пресі про мотиви своєї окремої думки після проголошення резолютивної частини рішення, становило незаконне і непропорційне втручання в її право передавати інформацію про питання, що становлять суспільний інтерес.
ЄСПЛ зазначив, що від суддів можна очікувати стриманого здійснення ними свободи вираження поглядів, коли авторитет і неупередженість судової влади можуть бути поставлені під сумнів.
Обов'язок стриманості членів судової влади вимагає, щоб поширення інформації, навіть точної, здійснювалося помірковано і коректно.
Такий обов'язок розсуду посилюється, коли йдеться про інформацію, що стосується справ, які перебувають на розгляді, але ще не були оприлюднені, особливо коли йдеться про справи, за розгляд яких відповідала особа, про яку йдеться, і щодо яких цей обов'язок доповнюється зобов'язанням зберігати конфіденційність.
Таким чином, обов’язок судді зберігати конфіденційність вимагає від нього не розголошувати мотиви рішення до того, як вони стануть доступними для громадськості.
Хоча заявниця порушила вищевказаний обов’язок, однак застосоване до неї дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення було непропорційним.
Відповідно, мало місце порушення ст.10 Конвенції.
❓Згодні з висновком ЄСПЛ?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
12 років позбавлення волі за державну зраду: ВС залишив у силі вирок судді, яка продовжила здійснювати правосуддя в окупованому Криму
Як установили суди в цьому кримінальному провадженні, будучи суддею Господарського суду АР Крим, громадянка України вчинила державну зраду, а саме: умисно на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України надавала рф як іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Зокрема, після окупації Криму суддя продовжувала здійснювати правосуддя за російським законодавством, а в грудні 2014 року указом президента рф була призначена на посаду судді арбітражного суду.
Вироком районного суду м. Києва колишню суддю України визнано винуватою та засуджено за ч. 1 ст. 111 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апеляційний суд залишив це судове рішення без змін.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду відмовила захиснику в задоволенні касаційної скарги, а судові рішення залишила без змін.
З повним текстом судового рішення ККС ВС у справі № 759/4148/17 (провадження № 51–1893 км 23) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua.
✅Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються
🔥Постанова ВП ВС від 05.07.2023 № 912/2797/21 (12-32гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664880
✅Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо
🔥Постанова КГС ВС від 16.08.2023 № 910/6654/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112895511
✍🏻СПІР ПРО СТЯГНЕННЯ З ПРАЦІВНИКА ЗСУ МАЙНОВОЇ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ ВНАСЛІДОК ЗЛОЧИНУ, ПІДЛЯГАЄ РОЗГЛЯДУ В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 127/7281/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 127/7281/20 від 12.07.2023
Військовий прокурор звернувся до суду цивільної юрисдикції з позовом до працівника ЗСУ про відшкодування шкоди, завданої вчиненням злочину. Ухвалою суду першої інстанції провадження у справі закрито та роз'яснено позивачам їх право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.
Оцінюючи дії судів попередніх інстанцій КЦС ВС зауважив, що цей спір не пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди.
Той факт, що майнової шкоди завдано військовій частині не залежить від того чи було її завдано службовою особою, що не є військовослужбовцем, чи службовою особою під час проходження військової служби, і не змінює правової природи спірних відносин, тому не є підставою для визначення спору у справі, що переглядається, як публічно-правового.
Таким чином, спір про стягнення зі службової особи - працівника ЗСУ майнової шкоди, завданої військовій частині внаслідок злочину, щодо якої є рішення суду у кримінальній справі з оцінкою правомірності її дій, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам ст. 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар
🔥Постанова КЦС ВС від 16.08.2023 № 201/1669/21 (61-7346св23):
📎https://reyestr.court.gov. ua/Review/112967243
КГС ВС висловився щодо визнання грошових вимог кредитора, який створений та зареєстрований відповідно до законодавства рф
У межах справи про банкрутство ТОВ надійшла заява від ТОВ, яке є юридичною особою з місцем реєстрації в м. москва (рф), з грошовими вимогами до боржника.
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, заяву ТОВ залишив без розгляду. При цьому суди керувалися тим, що з урахуванням положень ст. 17 Конституції України, підпункту 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» вимоги ТОВ – юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства рф, не можуть бути виконані та визнані з огляду на наявність мораторію (заборони) на їх виконання.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначені судові рішення скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні заяви ТОВ про визнання грошових вимог до боржника.
Верховний Суд виснував, що дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов’язань. З моменту запровадження зазначеного мораторію суб’єктивне право осіб – кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у постанові КМУ № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов’язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом.
Установлений у підпункті 1 п. 1 постанови КМУ № 187 мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф, у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил і наслідків звернення та визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство унеможливлює визнання за правилами КУзПБ грошових вимог тих кредиторів, які є особами, визначеними в постанові КМУ № 187, зокрема юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства рф, яким є ТОВ.
Постанова КГС ВС від 30 травня 2023 року у cправі № 925/1248/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111709194.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #КГС_ВС #КУзПБ #ТОВ #КМУ #росія #агресія #мораторій #справа_про_банкрутство #боржник #кредитор
✍🏻У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ У ПОДАНИХ ЗАМОВНИКОМ ПОВІДОМЛЕННЯХ ПРО ПОЧАТОК БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ НЕДОСТОВІРНИХ ДАНИХ, ЩО НЕ ВКАЗУЮТЬ НА САМОЧИННІСТЬ БУДІВНИЦТВА, ДІАМ НЕ ПОВИННА ПОВЕРТАТИ ДОКУМЕНТИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 420/14944/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 420/14944/22 від 04.07.2023
У спірних правовідносинах ДІАМ повернула Товариству подані повідомлення про початок виконання будівельних робіт, посилаючись на те, що зазначений у цих повідомленнях договір оренди землі не посвідчує право користування земельною ділянкою, вказаною замовником, оскільки державна реєстрація такого права у встановленому законом порядку не здійснювалась.
КАС ВС зазначив, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених, зокрема, у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет зобов'язаний повідомити про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Таким чином, у випадку виявлення у поданих замовником повідомленнях недостовірних даних, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом ДІАМ повинна діяти згідно з вимогами абз.абз.1-3 п.15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт й, не повертаючи документів, впродовж одного робочого дня з дня виявлення недостовірних даних у поданих повідомленнях, письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомити про це замовникові, надавши таким чином останньому можливість усунути виявлені недоліки.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
Команда ZakonOnline щиро вітає Вас із Днем Незалежності України🇺🇦!
Ми віримо у переможне завтра нашої Батьківщини. Кожен українець на своєму місці сьогодні плідно працює, щоб цей день настав якнайшвидше. З щирого серця бажаємо Вам бадьорості духу, добробуту і щастя, порозуміння і згуртованості, миру та любові!
Слава Україні 💙💛!
Бережіть себе та своїх рідних!
Верховний Суд визначив, чи припиняється зобов’язання емітента зі сплати суми номінальної вартості облігацій на підставі ст. 607 ЦК України у зв’язку з неможливістю розпоряджатися коштами, розміщеними на рахунку банку, що ліквідується
Неможливість виконання емітентом зобов’язань за договором купівлі-продажу цінних паперів щодо сплати суми номінальної вартості облігацій з огляду на запровадження процедури ліквідації банку, внаслідок чого емітент позбавлений можливості розпоряджатися коштами на рахунку, не є в розумінні ст. 607 ЦК України підставою для припинення зобов’язань за договором.
У цій справі Державна іпотечна установа звернулася до суду з позовом про припинення зобов’язань перед банком щодо сплати суми номінальної вартості іменних відсоткових облігацій. Як на підставу для припинення зобов’язань позивач посилався на положення ст. 607 ЦК України, якою передбачено, що зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову.
Розглядаючи спір, Верховний Суд зазначив, що обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об’єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов’язання.
Посилання скаржника на зміни в законодавстві, через які було втрачено єдиний можливий спосіб припинення зобов’язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, Верховний Суд оцінив критично, оскільки фактично твердження позивача про припинення зобов’язання на підставі ст. 607 ЦК України зводяться до неможливості виконання позивачем вимоги про погашення номінальної вартості облігацій через відсутність необхідних коштів.
Натомість позивач відсутність необхідних коштів пов’язує із запровадженням у банку процедури ліквідації, внаслідок якої позивач позбавлений можливості розпоряджатися коштами на рахунку у вказаному банку, а інших джерел фінансування в нього немає.
Суд зауважує, що прийняття правлінням Національного банку України постанови про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та надалі постанови правління НБУ про відкликання банківської ліцензії і ліквідацію банку не є законодавчою забороною щодо повернення грошових коштів кредиторові неплатоспроможного банку на вимогу такого кредитора й не може свідчити про неможливість виконання зобов’язання в розумінні ст. 607 ЦК України, оскільки процедура повернення кредиторові неплатоспроможного банку коштів чітко регламентована спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а початок ліквідації банку не є підставою для припинення зобов’язань.
Процедура ліквідації відповідача триває, в цій процедурі здійснюються заходи щодо збереження активів банку, стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку, відчуження майна (активів) банку, а кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів), спрямовуються на погашення кредиторів банку у визначеній спеціальним законом черговості. Тому доводи позивача, що сьома черга кредиторів банку не буде задоволена, на цей час є передчасними.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що наведені вище позивачем обставини щодо неможливості виконання ним вимоги про погашення номінальної вартості облігацій не є в розумінні ст. 607 ЦК України підставою для припинення зобов’язання неможливістю його виконання.
Детальніше за посиланням: https://is.gd/7m9Gtx.
Постанова КГС ВС від 11 липня 2023 року у справі № 910/18432/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112173165.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #КГС_ВС #господарські_зобовязання #розміщення_обіг_цінних_паперів #погашення_облігацій #припинення_зобовязання
✅Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 367 ЦПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення принципу правової визначеності
🔥Постанова КЦС ВС від 21.08.2023 № 552/7368/21 (61-455св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967325
✍🏻Ч.5 СТ.301 КПК УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЄ ЄДИНУ ФОРМУ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МАТЕРІАЛАМИ ДІЗНАННЯ - ШЛЯХОМ ВРУЧЕННЯ ОСОБІ КОПІЙ МАТЕРІАЛІВ ДІЗНАННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 353/685/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 353/685/22 від 17.07.2023
У касаційній скарзі потерпілий вказав, що йому не були вручені копії матеріалів дізнання як того вимагають положення ч.5 ст.301 КПК України.
З цього приводу ККС ВС зазначив наступне.
Ч.5 ст.301 КПК України передбачає відкриття матеріалів дізнання шляхом вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику їх копій.
Як слідує з матеріалів провадження і потерпілому, і підозрюваному було надано доступ до матеріалів досудового розслідування відповідно до вимог ст.290 КПК України, однак не було виконано приписи ч. 5 ст. 301 КК України щодо надання копій матеріалів дізнання.
Ст.290 та ч.5 ст.301 КПК України співвідносяться між собою як загальна та спеціальна норми.
Таким чином, під час вирішення питання про ознайомлення з матеріалами дізнання потрібно керуватися положеннями саме ч.5 ст.301 КПК України, яка передбачає єдину форму ознайомлення - шляхом вручення особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання, що в цьому провадженні виконано не було.
❓Погоджуєтесь з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
Суд може визнати перерахування заставодавцем грошей, які були внесені як застава, на підтримку ЗСУ обставиною, що пом’якшує покарання – Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду підтвердив позицію судів нижчих інстанцій про визнання обставиною, що пом’якшує покарання, перерахування коштів, які внесла сестра засудженого на підтримку Збройний Сил України. Суд дійшов висновку, що врахування такої обставини під час призначення покарання відповідає вимогам закону. Про це йдеться в постанові Верховного Суду.
У жовтні 2022 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області засудив чоловіка на п’ять років позбавлення волі за обвинуваченням у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК України). При цьому суд врахував обставину, що пом’якшує покарання, – добровільне розпорядження засудженим коштами в розмірі 49 тис. 620 грн, які внесла його сестра як заставу під час досудового слідства. Пізніше засуджений виявив бажання перерахувати ці кошти на підтримку ЗСУ, із чим погодилася і його сестра.
Львівський апеляційний суд залишив вирок без змін.
Прокурор подав касаційну скаргу, посилаючись, серед іншого, на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано визнали перерахування застави ЗСУ обставиною, що пом’якшує покарання, під час призначення покарання засудженому. Він наголосив на тому, що заставу внесла сестра засудженого, а не він сам, а тому лише вона на власний розсуд, самостійно, незалежно від волі засудженого мала право розпоряджатися належними їй коштами.
ККС ВС залишив без зміни рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши, що перерахування коштів, що були предметом застави, на підтримку ЗСУ навіть від заставодавця може бути враховане судом під час призначення покарання засудженому як обставина, що його пом’якшує.
Постанова ККС ВС від 19 липня 2023 року у справі № 442/2407/22 (провадження № 51-2963км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112345047.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #ККС_ВС #КК_У #помякшуюча_обставина #ЗСУ #підтримка_ЗСУ #застава
✅Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними
🔥Постанова КЦС ВС від 16.08.2023 № 176/1445/22 (61-8249св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112872788
Верховний Суд опублікував зведений огляд судової практики КГС ВС за І півріччя 2023 року
Пропонуємо ознайомитися з оглядом ключових правових позицій КГС ВС за І півріччя 2023 року — https://is.gd/Pg7r0g.
Особливої уваги варті правові позиції, що сформовані з огляду на наслідки повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, зокрема про:
✅ застосування мораторію при вирішенні питання щодо грошових вимог кредитора – суб’єкта російської федерації;
✅ незворотність дії в часі Закону України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану, введеного у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України»;
✅ дію заборони на відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та ін.
Для зручності в користуванні матеріал систематизований за окремими категоріями спорів, що належать до господарської юрисдикції.
✍🏻НЕ РОЗ'ЯСНЕННЯ ПОТЕРПІЛОМУ ПОЛОЖЕНЬ СТ.384 КК УКРАЇНИ ПЕРЕД ПРОВЕДЕННЯМ СЛІДЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ БЕЗУМОВНО НЕ СВІДЧИТЬ ПРО ПОРУШЕННЯ ВИМОГ КПК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 279/3112/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 279/3112/21 від 17.07.2023
У касаційній скарзі захисник засудженого зазначив, що протокол слідчого експерименту за участю потерпілого є недопустимим доказом, оскільки останній не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України.
ККС ВС відхилив такі доводи касанта та зазначив наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події.
Зокрема, у даному кримінальному провадженні, слідчим було прийнято рішення щодо проведення слідчого експерименту за участю потерпілого з метою перевірки його показань.
При цьому не роз'яснення потерпілому положень ст.384 КК України перед проведенням слідчого експерименту не може автоматично визнавати вказану слідчу дію такою, що не відповідає вимогам КПК України.
❓Порушено відповідні вимоги КПК України?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✅З огляду на встановлені в цій справі обставини неможливості визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки внаслідок того що компетентними державними органами не було визначено межі населеного пункту на час укладення оспорюваного договору та врегулювання в договірному порядку процедури усунення таких наслідків, прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача на оренду землі
🔥Постанова ВП ВС від 05.07.2023 № 912/2797/21 (12-32гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664880
✅Законодавець не пов`язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов`язкових платежів. Цивільний суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов`язкових платежів
🔥Постанова КЦС ВС від 26.07.2023 № 138/56/22 (61-2095св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112896606
