✅Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності)
🔥Постанова КЦС ВС від 28.08.2023 № 740/2873/22 (61-8685св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091481
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У ЦИВІЛЬНИХ СПОРАХ ЩОДО ВИЗНАННЯ ПРАВОЧИНІВ НЕДІЙСНИМИ
📁Добірка 408
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20930 правових позицій ВС
🇪🇺 1743 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 квітня 2023 року у справі № 755/11605/21
Щодо визнання недійсним договору довічного утримання, укладеного з приводу нерухомого майно, що перебувало у спільній сумісній власності подружжя
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2023 року у справі № 754/5845/16-ц
Щодо відсутності підстав перевірки законності судового рішення за касаційною скаргою про недійсність окремого пункту кредитного договору
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 травня 2023 року у справі № 337/5653/19
Щодо встановлення судом наявності чи відсутності помилки під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 червня 2023 року у справі № 643/9458/19
Щодо визнання правочину таким, що вчинений під впливом обману
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 червня 2023 року у справі № 639/7714/19
Щодо правових наслідків оспорювання договору іпотеки через тривалий час
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 червня 2023 року у справі № 639/7714/19(1)
Щодо відсутності підстав для визнання іпотечного договору недійсним
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✅Держава або територіальна громада не втрачають володіння земельними ділянками природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, які за законом не можуть бути передані у приватну власність у разі такого їх передання фізичним або юридичним особам і державної реєстрації за останніми права власності. У цих випадках слід усувати перешкоди у користуванні відповідною земельною ділянкою (ст.ст. 391 ЦК України) шляхом її повернення власникові, а не витребовувати із незаконного володіння останнього набувача (ст.ст. 387, 388 ЦК України)
🔥Постанова ВП ВС від 20.06.2023 № 554/10517/16-ц (14-76цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091902
✅У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально
🔥Постанова ВП ВС від 20.06.2023 № 554/10517/16-ц (14-76цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091902
✍🏻УХВАЛА ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ ВІДМОВОЮ ПОТЕРПІЛОГО ВІД ОБВИНУВАЧЕННЯ У ПРОВАДЖЕННІ У ФОРМІ ПРИВАТНОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ ПІДЛЯГАЄ ОКРЕМОМУ АПЕЛЯЦІЙНОМУ ОСКАРЖЕННЮ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 759/6974/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 759/6974/19 від 03.08.2023
У касаційній скарзі прокурор стверджував, що ухвала суду першої інстанції про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення була постановлена в ході судового розгляду, тому з огляду на положення ч.2 ст.392 КПК України окремому оскарженню не підлягала.
ККС ВС не підтримав доводів прокуратури.
З п.3 ч.1 ст.392 КПК України, убачається, що можливість окремого оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції, пов'язується законодавцем із наявністю прямої вказівки на це в КПК України.
За п.7 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством. Якщо зазначена обставина виявляється під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження (абз.2 ч.7 ст.284 КПК України). Відповідно до ч.11 цієї статті ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Тобто, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у зв`язку з відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення підлягає окремому апеляційному оскарженню.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ДО ВИМОГ З ПРИВОДУ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ МЕЖ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В НАТУРІ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ЗАГАЛЬНА ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 444/1995/16-ц
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 444/1995/16-ц від 10.08.2023
У земельному спорі між фізичними особами та органом місцевого самоврядування суди попередніх інстанцій відмовили у застосуванні позовної давності. Суди виходили з того, що вимоги позивачів за зустрічним позовом пов'язані із усуненням перешкод у здійсненні ними права користування чи розпорядження своїм майном (земельною ділянкою та розміщеним на ній нерухомим майном). Вважали, що порушення їх прав є триваючим, а тому позовна давність на їх вимоги не поширюється.
КЦС ВС не погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій.
ВС виснував, що вимоги про визнання незаконним та скасувати рішення міської ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, а також похідні від неї вимоги про скасування запису в поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки, визнання недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, не можуть бути кваліфіковані як негаторний позов, сутність таких вимог не виключає застосування до них загальної позовної давності тривалістю три роки.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (актуальна практика) за І півріччя 2023 року: https://is.gd/OaQELj
Для зручності користування вміщені в огляді правові позиції систематизовано за характером та категорією спорів відповідно до визначених спеціалізацій судових палат КАС ВС.
Належним відповідачем у справі про відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження є Міністерство юстиції України – ВС
Право на відновлення доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) надає Міністерство юстиції України, а не Державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке є адміністратором реєстрів. До такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом приватної виконавиці до ДП «Національні інформаційні системи».
Позивачка просила суд зобов’язати відповідача відновити їй доступ до АСВП, який вона втратила 24 лютого 2022 року у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану. Через агресію росії відповідач призупинив доступ усіх користувачів до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, зокрема до АСВП. Міністерство юстиції України було долучене до справи як третя особа.
Як установили суди, позивачка працювала приватним виконавцем у м. Маріуполі Донецької області. У своєму позові вона вказала на те, що перебуває на неокупованій території України, на якій не ведуться бойові дії, тож жодної загрози несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах, у неї немає.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Верховний Суд погодився з їхніми висновками, однак змінив мотивувальну частину рішень.
Верховний Суд керувався тим, що саме на Міністерство юстиції України як на суб’єкта владних повноважень покладено повноваження щодо тимчасового зупинення, створення та забезпечення функціонування АСВП. Водночас ДП «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором реєстрів, основною метою якого є саме технічне та технологічне забезпечення створення і супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Міністерства юстиції України.
Суд відмовив у позові з підстав пред’явлення його до неналежного відповідача й констатував, що належним відповідачем у цій справі є Міністерство юстиції України. При цьому клопотань про заміну неналежного відповідача або про залучення Міністерства юстиції України до участі у справі як співвідповідача позивачка не подавала.
Постанова КЦС ВС від 2 серпня 2023 року у справі № 761/13310/22 (провадження № 61-4779св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112758949.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✅Положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України (ч. 4 ст. 244 ГПК України) про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов`язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України (ч. 2 ст. 221 ГПК України) чи повідомити їх про прийняття заяви до розгляду (якщо провадження у справі є письмовим)
🔥Постанова ВП ВС від 05.07.2023 № 911/3312/21 (12-43гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664881
ВП ВС визначила правові наслідки відступлення права вимоги, яка припинилася
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що недійсність вимоги не зумовлює недійсність відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу.
Договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у разі наявності відповідної правової підстави. Наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки (ч. 1 ст. 229 ЦК України), обману (ч. 1 ст. 230 ЦК України), насильства (ч. 1 ст. 231 ЦК України) тощо.
У цій справі фінансова компанія (позивач) звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства (відповідач) про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним і застосування наслідків недійсності правочину. Позов мотивовано тим, що за вказаним договором відповідач відступив право вимоги позивачеві за зобов’язанням, яке припинилося (внаслідок його виконання) на момент укладення договору, що суперечить положенням ст. 514 ЦК України та є підставою для визнання такого договору недійсним з огляду на приписи ст. 215 цього Кодексу. Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ВП ВС з висновками судів попередніх інстанцій не погодилася, вказавши, що той факт, що первісний кредитор передає новому кредитору вимогу, яка припинилася, є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором, а не підставою недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога. Так само зміна розміру заборгованості за кредитним договором не впливає на дійсність / недійсність договору, за яким була передана вимога за відповідним кредитним договором.
Оскаржуваний договір про відступлення права вимоги містить усі ознаки договору купівлі-продажу права вимоги, тому до цього договору повинні застосовуватися положення законодавства щодо договорів купівлі-продажу.
З огляду на викладене ВП ВС дійшла висновку, що якщо предмета права вимоги (боргу) не було на момент його передання позивачеві, то останній має право на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати повернення грошових коштів.
Водночас у цій справі немає підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та застосування наслідків недійсності цього договору.
Постанова ВП ВС від 8 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 (провадження № 12-45гс22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112873033.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #договір #відступлення_права_вимоги #первісний_кредитор #новий_кредитор #недійсна_вимога
✍🏻САМЕ ПО СОБІ СКЛАДАННЯ ПРОТОКОЛІВ ПРО ПРОВЕДЕННЯ НСРД ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ДІЇ УХВАЛИ НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НЕДОПУСТИМІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ТАКИХ НСРД
⚖️Правова позиція ВС у справі № 192/1350/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 192/1350/19 від 18.07.2023
У касаційній скарзі прокурор вказав, що не відповідають вимогам кримінального процесуального закону висновки суду про те, що протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) складені після закінчення строку дії ухвал слідчого судді, якими надавався дозвіл на їх проведення, свідчать про недопустимість результатів НСРД.
ККС ВС погодився з доводами касаційної скарги та вказав, що складення протоколу за результатами проведення НСРД та направлення його прокурору є обов'язком працівника оперативного підрозділу, то пропущення ним строку виконання обов'язку не спричиняє його припинення. Допущене перевищення визначеного кримінальним процесуальним законом строку, порушує порядок кримінального процесу, невід'ємною складовою якої є встановлені законом строки передачі прокурору протоколу про проведення НСРД. Втім, таке порушення не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення у встановлені процесуальні строки.
Тому порушення вимог ч.3 ст.252 КПК України при складанні протоколів про проведення НСРД саме по собі ще не може свідчити про необхідність визнання недопустимими результатів цих НСРД.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✅Позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду лише за тих виявлених судом після відкриття провадження у справі порушень правил об`єднання позовних вимог, що передбачені нормами частин четвертої та п`ятої статті 173 ГПК України. В інших випадках порушення правил об`єднання позовних вимог, виявлених та встановлених судом у підготовчому провадженні, суддя за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи приймає рішення про роз`єднання позовних вимог
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08. 2023 № 910/21280/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112992615
✅Обставина, що особа брала участь у розгляді скарги, але не скористалась своїм правом бути присутнім під час оголошення слідчим суддею постановленого рішення, не тягне за собою застосування порядку обчислення строку на апеляційне оскарження, передбаченого ч. 3 ст. 395 КПК України
🔥Постанова ККС ВС від 17.08.2023 № 761/22747/22 (51-1279 км 23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112992818
✍🏻ПОЗОВ ПРО ВИЗНАННЯ УКЛАДЕНОЮ ДОДАТКОВОЇ УГОДИ ПРО ПОНОВЛЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ МОЖЕ БУТИ ПОДАНО ПРОТЯГОМ УСЬОГО СТРОКУ, НА ЯКИЙ ЦЕЙ ДОГОВІР МІГ БУТИ ПОНОВЛЕНИЙ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 904/8884/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 904/8884/21 від 05.07.2023
У касаційній скарзі Товариство вказало, що позовна давність на вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не поширюється з огляду на триваючий характер правопорушення з боку міської ради.
ВП ВС підтримала доводи касанта та зауважила, що аналіз положень Законів України «Про оренду землі» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку, що укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди є проміжною стадією між поновленням договору оренди землі в силу закону та здійсненням державної реєстрації права оренди орендарем.
Тому порушення відповідачем як орендодавцем вимог Закону України «Про оренду землі» щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди є триваючим правопорушенням та позбавляє позивача як орендаря можливості зареєструвати відповідне речове право.
Протягом строку, на який договір міг бути поновлений, орендар не може бути обмежений у праві звернутися до суду з позовом, покликаним усунути його неможливість зареєструвати право оренди в Державному реєстрі речових прав, зокрема і шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди.
Такий позов може бути пред'явлений протягом усього строку дії договору оренди, на який цей договір міг бути поновлений.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ПРЕДСТАВНИЦТВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ
📁Добірка 406
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20910 правових позицій ВС
🇪🇺 1741 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 вересня 2021 року у справі № 160/5405/20
Щодо доказів на підтвердження повноважень виконуючого обов'язки керівника юридичної особи - суб'єкта владних повноважень на підписання апеляційної скарги
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2021 року у справі № 560/10261/21
Щодо надсилання процесуальних документів в електронному вигляді шляхом використання сервісу "Електронний суд"
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21
Щодо вимог, які не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд»
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 серпня 2023 року у справі № 420/16873/22
Щодо наслідків повернення судом апеляційної інстанції апеляційної скарги у зв'язку з непідтвердженням особою, яка її підписала повноважень на здійснення представництва
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 серпня 2023 року у справі № 280/9095/21
Щодо порядку повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви (ч. 8 ст. 169 КАС України)
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✅Відсутність у момент вчинення оспорюваного правочину в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про накладення арешту на спірне нерухоме майно не свідчить про відсутність будь-яких обтяжень на таке майно та право особи вільно ним розпоряджатися. Правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на час його укладення, якщо про встановлену заборону сторонам правочину було відомо
🔥Постанова КЦС ВС від 29.08.2023 № 758/55/21 (61-10630св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113121899
ВП ВС визначила, чи перериває строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, повторне подання позову після його повернення судом
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже і для відмови кредиторові в позові в разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов’язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаною нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.
Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає вже фактично неіснуючий обов’язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.
У цій справі в серпні 2009 року банк уперше звернувся до суду з позовом, у якому просив солідарно стягнути з позичальника та двох поручителів заборгованість за кредитним договором. Суд першої інстанції направив справу за підсудністю до іншого суду, який у жовтні 2010 року повернув позовну заяву позивачу для подання до належного суду. У лютому 2011 року банк повторно звернувся з позовом про стягнення кредитної заборгованості до належного суду.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з поручителів, апеляційний суд зазначив, що в цій справі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Оскільки вказаний шестимісячний строк належить до преклюзивних, а банк не подав відповідного позову до поручителів у межах цього строку, порука вважається припиненою і в стягненні коштів з поручителів слід відмовити.
Водночас банк у касаційній скарзі зазначав, що звертався до суду з позовом у межах шестимісячного строку, проте цей позов було надіслано за підсудністю до іншого суду, а останній повернув його позивачеві. Тобто, на думку заявника, строк на пред’явлення вимог до поручителів не пропущений через його переривання.
Велика Палата ВС погодилася з висновками суду апеляційної інстанції і вказала, що ані ст. 559, ані будь-які інші норми ЦК України не містять положень про можливість поновлення, зупинення чи переривання строку звернення з вимогами до поручителя.
Звернення банку в серпні 2009 року з позовом спочатку в один суд першої інстанції, а потім направлення справи за підсудністю в інший суд не може бути підставою для переривання строку, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України, який є преклюзивним, оскільки провадження у вказаній справі закінчене постановленням ухвали про повернення позовної заяви позивачу. Таке звернення не є вимогою до поручителя у цій справі в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Постанова ВП ВС від 4 липня 2023 року у справі № 2-1268/11 (провадження № 14-2цс23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406151.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✅Зайняття фізичними та юридичними особами земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, не пов`язане із позбавленням власника цих ділянок володіння ними. Вказане стосується і тих випадків, коли право приватної власності на земельні ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення було зареєстровано на підставі неправомірних рішень про передачу таких земель у власність фізичних чи юридичних осіб. Такі рішення не створюють ті юридичні наслідки, на які вони спрямовані. Вимогу про усунення перешкод державі чи відповідній територіальній громаді у користуванні чи розпорядженні такими земельними ділянками можна заявити впродовж усього часу, поки триває відповідне порушення
🔥Постанова ВП ВС від 20.06.2023 № 554/10517/16-ц (14-76цс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091902
✍🏻ЗАКОНОДАВСТВОМ НЕ ВСТАНОВЛЕНО ОБМЕЖЕНЬ ЩОДО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ КОМІСІЇ СТОСОВНО ТОВАРІВ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ЗАСОБІВ ГІГІЄНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 802/1435/16-а
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 802/1435/16-а від 11.07.2023
У касаційній скарзі податковий орган вказав, що судами не враховано, що медичні вироби та товари побутової хімії не можуть передаватися за договорами комісії, що свідчить про безпідставне включення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати за комісійним продажем лікувальних засобів і виробів медичного призначення.
КАС ВС не погодився з доводами скаржника про порушення ТОВ вимог п.2.3 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 №37, з огляду на таке.
У п.2.3 Правил №37 наведено вичерпний перелік товарів, які не приймаються для комісійного продажу, зокрема: лікувальні засоби і вироби медичного призначення; товари побутової хімії.
ТОВ здійснювало оптову торгівлю товарами широкого асортименту та товарами господарського призначення, зокрема, засобами особистої гігієни та мийними засобами (код УКТ ЗЕД 3402), що не є товарами побутової хімії або виробами медичного призначення у розумінні п.2.3 Правил №37.
Тобто, законодавством не встановлено обмежень щодо укладення договорів комісії стосовно товарів, які відносяться до засобів гігієни.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
Ухвала суду першої інстанції про продовження тримання під вартою за ст. 615 КПК України підлягає апеляційному оскарженню – ВС
Ухвала суду першої інстанції, винесена за два дні до завершення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якою постановлено вважати цей запобіжний захід продовженим відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у зв’язку з неможливістю розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому КПК України порядку, фактично є підставою для подальшого тримання особи під вартою, а тому така ухвала підлягає апеляційному оскарженню. Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду.
Ухвалою суду першої інстанції від 12 січня 2023 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого (та продовжений ухвалою цього ж суду), постановлено вважати продовженим відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, тобто до 12 березня 2023 року.
Дніпровський апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника на вказану ухвалу у зв’язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що місцевий суд згаданою ухвалою не продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а лише ухвалив рішення про неможливість розгляду судом питання щодо продовження тримання під вартою обвинуваченого в порядку, визначеному КПК України. Нормами КПК України не передбачено оскарження зазначеного судового рішення, тому відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України колегія суддів постановила продовжити строк запобіжного заходу до вирішення цього питання судом.
ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова ККС ВС від 4 липня 2023 року у справі № 212/2688/21 (провадження № 51-5685км21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112087985.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
💥Сьогодні завершується Акція від ZakonOnline!
Ловіть знижку на систему до -20%
З цією знижкою користуватись нашою системою стане ще приємніше, адже її перевагами є:
🔸 пошук та аналіз релевантної судової практики стане для Вас максимально простим та швидким
🔸 Ви будете впевнені в тому, що посилаєтесь на правові позиції, від яких досі не було відступлень
🔸 Ви зможете вчасно дізнаватися про появу нових судових рішень та засідань з смс-повідомлень, або листів на пошту
🔸 Вам достатньо буде зазирнути в свій кабінет, щоб дізнатися про появу нової правової позиції у Вашій галузі
🔸 Ви зможете легко відслідковувати призначення перших судових засідань у нових справах по Ваших клієнтах та відслідковувати появу нових рішень по будь-яких запитах
🔸 Вам будуть надходити повідомлення про зміни в нормативних актах
🔸 З’явиться можливість систематизувати зберігання документів та нотаток, що відносяться до певної справи.
Для консультації щодо системи, а також щодо умов акції телефонуйте на номери 044-300-20-36 або 067-739-51-14
✍🏻СПІР ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКЛАСТИ КОНТРАКТ НА РЕСТАВРАЦІЮ ТА РЕМОНТ ОБ'ЄКТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ НАЛЕЖИТЬ РОЗГЛЯДАТИ В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 0940/2305/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 0940/2305/18 від 13.07.2023
Фізична особа звернулась до окружного адміністративного суду з позовом про зобов’язання виконавчого органу міської ради виконати функції замовника та укласти з цією метою контракт на реставрацію, ремонт та інші заходи щодо охорони об’єкта культурної спадщини – будівлі, яка віднесена до пам`яток містобудування і архітектури місцевого значення.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції помилково розглянув зазначений вище позов у порядку адміністративного судочинства.
КАС ВС погодився з таким висновком апеляційного суду.
Спір у цій справі, щодо спонукання до укладання договорів не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, пов'язаних з культурною спадщиною від порушень з боку органу місцевого самоврядування, стосується утримання у належному стані належного позивачу об'єкта нерухомості, тобто ця позовна вимога спрямована на захист цивільних прав позивача.
Отже, спір про укладення контракту на реставрацію та ремонт будівлі не є публічно-правовим, а тому цю справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 407
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20920 правових позицій ВС
🇪🇺 1742 правових позицій ЄСПЛ
Щодо правових наслідків непідписання замовником актів приймання робіт/послуг
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 листопада 2022 року у справі № 914/1904/21
Щодо наявності підстав для звільнення замовника від обов'язку оплачувати виконані підрядником роботи за відсутності планів-завдань та підписаних актів виконаних робіт
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 червня 2023 року у справі № 914/2355/21
Щодо правомірності відмови у відкритті провадження у справі з підстав наявності між сторонами укладеної арбітражної угоди (застереження)
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 червня 2020 року у справі № 908/1481/19
Щодо неможливості розгляду судом справ з іноземним елементом у випадку укладенні між сторонами арбітражної угоди
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 червня 2023 року у справі № 926/4889/22
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✅Визначення місця проживання дитини з батьком не повинно негативно впливати на її взаємовідносини з матір`ю, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом. Суд підкреслює необхідність налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту між кожним із них з дитиною, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу
🔥Постанова КЦС ВС від 15.08.2023 № 552/1858/22 (61-8333св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112895987
✍🏻ТЯЖКІСТЬ ЗЛОЧИНУ АБО ЙОГО НАСЛІДКИ НЕ Є САМОСТІЙНИМИ ПІДСТАВАМИ, ЩО ВИПРАВДОВУЮТЬ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MUÇAJ v. ALBANIA» від 11.07.2023, заява № 37814/10
Заявник скаржився, що досудове тримання під вартою не ґрунтувалось на обґрунтованій підозрі, а його тривалість була надмірною.
ЄСПЛ наголосив, що наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non для обґрунтованості досудового тримання під вартою, але через певний проміжок часу вона перестає бути достатньою.
Досудове тримання заявника під вартою тривало три роки, два місяці та тринадцять днів. Для такого тривалого періоду потрібні, в принципі, вагомі підстави для позбавлення волі.
Національні суди на підставі наявних доказів встановили, що існувала обґрунтована підозра у вчиненні заявником злочину у вигляді зловживання службовим становищем. Однак національні суди продовжували посилатися на небезпеку втечі як на основну підставу для тривалого тримання заявника під вартою, не намагаючись показати, як це стосується конкретно справи заявника, а лише зазначаючи про серйозність обвинувачень.
Суд виснував, що тяжкість злочину або його наслідки не є самостійними підставами, що виправдовують тримання під вартою, і не можуть самі по собі виправдовувати позбавлення підозрюваного свободи, якщо тільки вони не розглядаються в ході оцінки наявності допустимих підстав, за яких може бути прийняте рішення про тримання під вартою.
Відповідно, мало місце порушення п.3 ст.5 Конвенції?
❓Порушено права заявника?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
Апеляційний суд може визнати апеляційну скаргу неподаною внаслідок невиконання лише тих недоліків, які вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху – КЦС ВС
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував ухвалу Київського апеляційного суду про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику, що не надав її паперові копії всім учасникам справи.
Позивач просив суд стягнути з Державної казначейської служби України збитки через тривале невиконання рішення суду. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, тож позивач подав апеляційну скаргу.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без руху, посилаючись на те, що позивач не додав її копій разом з додатками всім учасникам справи, і запропонував направити до суду паперові матеріали.
Позивач подав до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначив, що відповідно до частин 6 і 7 ст. 43 ЦПК України не зобов’язаний подавати копії в паперовій формі, оскільки апеляційна скарга подана в електронній формі.
Апеляційний суд повернув скаргу позивачу, мотивувавши це тим, що особа, яка подає апеляційну скаргу шляхом направлення її на електронну поштову скриньку апеляційного суду, не звільнена від обов’язку подати копії апеляційної скарги. Вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України є спеціальними та застосовуються лише в разі подачі до суду процесуальних документів в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Крім того, суд зазначив, що позивач не дотримався вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, на яку сам же і посилався, адже доказів надсилання копії апеляційної скарги іншому учаснику справи листом з описом вкладення не надав. Тому суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліків апеляційної скарги у визначений строк.
Верховний Суд вирішив, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику можливе лише в разі неусунення заявником недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
Оскільки апеляційна скарга була залишена без руху з підстав невиконання позивачем вимог п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України щодо подання до суду копій апеляційної скарги в паперовій формі, а ухвала про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику фактично мотивована недодержанням позивачем вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України, то апеляційний суд зробив передчасний висновок про неусунення позивачем недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі про залишення її без руху, та наявність підстав для її повернення позивачу.
Якщо апеляційний суд після подання заяви про усунення недоліків установив наявність інших недоліків апеляційної скарги, які в ухвалі про залишення без руху не зазначались, то суд не позбавлений можливості повторно залишити апеляційну скаргу без руху із зазначенням таких недоліків та встановленням заявникові строку для їх усунення.
Постанова КЦС ВС від 9 серпня 2023 року у справі № 757/1592/21 (провадження № 61-3651ск23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112758971.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #КЦС_ВС #ЦПК #письмова_форма #електронна_форма #апеляційна_скарга #ЄСІТС
✅Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав
🔥Постанова КГС ВС від 09.08.2023 № 922/2344/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967144
Верховний Суд опублікував дайджест судової практики Великої Палати ВС у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності Вищої ради правосуддя
До вашої уваги – дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності Вищої ради правосуддя (рішення, внесені до ЄДРСР станом на 30 червня 2023 року) – https://is.gd/o3JsIu.
Дайджест дає змогу зрозуміти основні правові підходи Великої Палати ВС до вирішення проблемних питань, які виникають під час притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, здійснення дисциплінарними органами ВРП дисциплінарного провадження, призначення на посади та звільнення з посад Голови ДСА України, його заступників тощо.
У дайджесті відображено найважливіші правові висновки ВП ВС, сформульовані під час розгляду справ, пов’язаних із перевіркою законності рішень, дій, бездіяльності ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, щодо:
▪️ дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;
▪️ визнання порушення суддею вимог стосовно несумісності і про звільнення його з посади;
▪️ тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя;
▪️ невнесення Президентові України подання про призначення судді на посаду;
▪️ переведення судді з одного суду до іншого тощо.
Також у дайджесті висвітлено актуальну судову практику ВП ВС щодо порядку оскарження рішень Етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття цієї посади.
КАС ВС висловився щодо обчислення строку звернення прокурора до суду в інтересах держави
У випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави положення ч. 2 ст. 122 КАС України (для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частин 3 і 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Вказані норми, серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб’єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень.
Крім того, лише в такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати й отримувати від нього матеріали та їх копії.
Такого висновку дійшов КАС ВС. У справі, що розглядалася, прокурор в інтересах держави звернувся з позовом до співвласників житлової будівлі – пам’ятки архітектури місцевого значення, в якому просив суд зобов’язати відповідачів привести належну їм будівлю у відповідність до технічного паспорта шляхом демонтажу самовільної надбудови.
Суд першої інстанції своїм рішенням, залишеним у силі апеляційним судом, повернув позовну заяву прокурору, керуючись тим, що прокурор, подавши позов 28 жовтня 2022 року, звернувся до суду з порушенням установлених законодавством строків, оскільки відлік тримісячного строку звернення до суду має починатися з 9 травня 2022 року – дати, коли прокурору стало відомо про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, тобто про порушення інтересів держави у відповідній сфері правовідносин.
Прокурор, оскаржуючи відповідні рішення в касаційному порядку, доводив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 121–123 КАС України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», оскільки не взяли до уваги, що прокурору перед зверненням до суду в інтересах держави необхідно дотриматися встановленої процедури щодо підтвердження наявності в нього підстав для представництва інтересів держави в суді, а тому тримісячний строк звернення прокурора до суду має відраховуватися з моменту виникнення та підтвердження наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.
Прокурор посилався на те, що виникнення підстав для представництва інтересів держави в суді мало місце після того, як уповноважені органи надали відповіді на звернення прокурора стосовно вжитих ними заходів у сфері порушеного у зверненні питання щодо самочинного будівництва на об’єкті, що належить до пам’ятки архітектури місцевого значення. Такі відповіді прокурор отримав у серпні та вересні 2022 року, отже саме із цього моменту слід рахувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.
Верховний Суд виснував, що підстави для представництва інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше в серпні 2022 року, а тому звернення прокурора з позовом у жовтні 2022 року здійснено в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
З огляду на це КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував оскаржувані рішення і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова ВС від 5 липня 2023 року у справі № 380/15396/22 (провадження № К/990/10318/23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112009012.
Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС – lpd.court.gov.ua/login.
#ВерховнийСуд #КАС #правова_позиція #поновлення_строку
Хочете стати частиною успішної IT-спільноти та збільшити свої гонорари в кілька разів? Ми чекаємо вас онлайн-курсі з IT-ПРАВА “DIGITAL LAW XIII.0”!
Під час проходження курсу з IT-ПРАВА Ви розглянете питання:
📚про структуру та особливості галузі, основні поняття;
📚про всі види договорів у IT-бізнесі;
📚про оподаткування ІТ-компаній;
📚про структурування відносин з IT-фахівцями;
📚про правові питання власників ІТ-бізнесу;
📚про захист інтелектуальної власності IT-компаній;
📚про захист бізнесу, запобігання перевіркам державних органів, супровід в разі проведення таких перевірок, врегулювання суперечок в досудовому порядку;
📚про міжнародне структурування ІТ-бізнесу;
📚про специфіку роботи відповідно до закону про Дія Сіті та ще багато іншого
