✅Інфляційні втрати та 3 % річних є спеціальними мірами цивільно-правової відповідальності, способами захисту майнового права, які не можна ототожнювати із штрафними санкціями. Якщо умовами договору передбачено, що загальний розмір відповідальності покупця не може перевищувати певний % від загальної вартості порушених зобов`язань, такі обмеження поширюються саме на санкції, встановлені договором, а не на інфляційні втрати та 3 % річних
🔥Постанова КГС ВС від 16.08.2023 № 903/806/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113175978
✅Суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання
🔥Постанова КЦС ВС від 31.08.2023 № 824/20/23 (61-6611ав23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236143
✅Законодавством встановлено позасудовий порядок отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, що є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Рішення про відмову у наданні вказаного статусу може бути оскаржене у встановленому законом порядку, зокрема, у порядку адміністративного судочинства
🔥Постанова КЦС ВС від 30.08.2023 № 332/1267/23 (61-9021св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236222
КАС ВС скасував рішення районної ради про розширення меж села за рахунок земель національного природного парку «Тузловські лимани»
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив у силі постанову апеляційного адміністративного суду про визнання протиправним рішення Татарбунарської районної ради Одеської області про розширення меж села Приморське за рахунок земель національного природного парку.
Національний природний парк «Тузловські лимани» просив суд визнати протиправним та скасувати рішення районної ради «Про встановлення меж с. Приморське на території Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області» від 19 червня 2020 року. Цим рішення були розширені межі села до площі 1101,2074 га за рахунок земель, що стали частиною національного природного парку «Тузловські лимани» згідно з Указом Президента України без їх вилучення. Таким чином частина земель національного природного парку перейшла з державної в комунальну власність.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції скасував це рішення і задовольнив позовні вимоги.
Верховний Суд підтримав рішення апеляційного суду, зауваживши, що рішення про розширення меж села за рахунок земель, переданих до складу природного парку, безумовно, впливає на права, інтереси та обов’язки позивача як природоохоронної установи загальнодержавного значення, що входить до складу природно-заповідного фонду України. А тому позивач мав процесуальне право звернутися до суду для збереження та охорони цінних природних комплексів й об’єктів.
Також КАС ВС погодився з висновком апеляційного суду, що Татарбунарська районна рада не мала повноважень розпоряджатися землями державної власності, які були включені до складу національного природного парку без вилучення. Розпорядником таких земель є місцеві державні адміністрації.
КАС ВС зазначив, що національний природний парк «Тузловські лимани» є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, що входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.
Парк створений для збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів водно-болотних угідь міжнародного значення як середовища існування водоплавних птахів, а також об’єктів Північного Причорномор’я, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.
З огляду на викладене Верховний Суд вказав на те, що оскільки ухвалене районною радою рішення є, безумовно, документом стратегічного планування, яке безпосередньо стосується питання охорони довкілля (в контексті розуміння основної мети створення і функціонування національного природного парку як природоохоронної організації) та містобудування (з урахуванням факту включення до меж села Приморське земель, що входять до складу національного природного парку, з можливістю подальшого розпорядження органу місцевого самоврядування вказаними землями), що свідчить про поширення на вказане рішення положень Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Постанова Верховного Суду від 18 серпня 2023 року у справі № 420/11076/20 –https://reyestr.court.gov.ua/Review/112904344.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
ВП ВС визначила порядок повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд
Суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі адміністративний суд визнав протиправною та скасував, можна стягнути на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (Порядок № 787).
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі за позовом товариства до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до обставин цієї справи Укртрансбезпека застосувала до товариства адміністративно-господарський штраф. Товариство оскаржило постанову про застосування штрафу до адміністративного суду та одночасно сплатило цей штраф, щоб уникнути блокування банківських рахунків у виконавчому провадженні. Адміністративний суд в апеляційній інстанції позов товариства задовольнив. Після цього товариство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення сплаченої суми за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки. Суди першої й апеляційної інстанцій позов задовольнили і стягнули на користь товариства кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
Укртрансбезпека в касаційній скарзі вказала, що спір стосується адміністративних відносин, бо відповідач діяв як суб’єкт публічного права, сплачені кошти є об’єктом бюджетних відносин, а процедура повернення цих коштів визначена в Порядку № 787 та є позасудовою.
ВП ВС зауважила, що на момент сплати товариством адміністративно-господарського штрафу була юридична підстава для такого платежу – чинна постанова про застосування штрафу та відкрите виконавче провадження. Тому не можна вважати, що товариство сплатило кошти помилково. Також з огляду на обставини справи немає підстав вважати, що воно сплатило штраф надміру, тобто в розмірі більшому, ніж визначений у зазначеній постанові. Надалі з огляду на набрання законної сили судовим рішенням адміністративного суду про визнання протиправною та скасування такої постанови відповідна юридична підстава відпала.
Порядок № 787 застосовний до випадків повернення помилково чи надміру зарахованих коштів до бюджету. Оскільки сума адміністративно-господарського штрафу, яку товариство внесло до бюджету, не є помилково чи надміру зарахованою, Порядок № 787 на спірні правовідносини не поширюється. Також немає підстав застосовувати до спірних правовідносин приписи ЦК України про відшкодування шкоди. На ці правовідносини поширюються приписи ст. 1212 ЦК України.
Також ВП ВС зазначила, що оскільки після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу кошти, які платник сплатив на виконання цієї постанови, перебувають у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави, то повернення таких коштів платникові стосується захисту його майнових прав як суб’єкта господарювання, а справи у спорах про стягнення цих коштів належать до юрисдикції господарських судів.
Постанова ВП ВС від 8 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21 (провадження № 12-36гс22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Інформація, отримана під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, не підлягає спростуванню – КЦС ВС
Верховний Суд виснував, що не підлягає спростуванню інформація, отримана під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки законом встановлений інший порядок оскарження такої інформації (її дослідження здійснюється під час досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні).
У цій справі особа звернулася до суду з позовом до Харківської обласної прокуратури і телерадіокомпанії про спростування недостовірної інформації про обставини її затримання та обрання запобіжного заходу, яку поширив прокурор у відеоматеріалі телерадіокомпанії.
У ст. 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Відповідно до ст. 34 Основного Закону кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач довів факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації про вчинення ним злочинів, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, і така інформація не є оціночним судженням.
КЦС ВС скасував судові рішення і в задоволенні позову відмовив з огляду на те, що частина висловлювань щодо затримання позивача, які він вважав недостовірними, підтверджується офіційними документами, зокрема протоколом затримання особи, тобто має фактичне підґрунтя.
Щодо іншої частини висловлювань, які позивач вважав недостовірними, а саме: «…безпосередньо після вчинення ним кримінального правопорушення, пов’язаного з крадіжкою з автомобіля…», КЦС ВС виходив із того, що в п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках, зокрема, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення.
Тобто в зазначених висловлюваннях прокурор пояснив визначену кримінальним процесуальним законом правову підставу затримання особи без ухвали слідчого судді, а не вказував на винуватість позивача у вчиненні того чи іншого злочину.
Враховуючи наведене, КЦС ВС дійшов висновку про те, що позивач не довів протиправності дій відповідачів та, відповідно, порушення його особистих немайнових прав внаслідок поширення прокурором оспорюваної інформації, і застосував ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику ЄСПЛ.
Щодо вимог до телерадіокомпанії, то КЦС ВС зауважив, що засоби масової інформації та громадськість не позбавлені можливості обговорювати й висвітлювати питання, що мають суспільно важливе значення.
Висвітлена у відеоматеріалі інформація містить відомості про події, що мають суспільне значення та викликають суспільний резонанс, оскільки стосуються питань громадського правопорядку. Тому суспільство має бути обізнаним і ознайомленим із такою інформацією, а таке поширення інформації відповідає практиці застосування ЄСПЛ ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це не порушує презумпцію невинуватості (ст. 62 Конституції України).
Постанова КЦС ВС від 16 серпня 2023 року у справі № 646/2173/21 (провадження № 61-3116св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112896122.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✅Зазначення у резолютивній частині рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним без батьків, без зазначення конкретної адреси, не суперечить усталеним підходам при вирішені цієї категорії спорів (за відсутності спору саме про адресу), адже є тотожним визначенню місця проживання дитини за місцем проживання одного з батьків, з ким суд ухвалює рішення про спільне проживання дитини
🔥Постанова КЦС ВС від 28.06.2023 199/2898/22 (61-6126св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112145959
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 410
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20970 правових позицій ВС
🇪🇺 1744 правових позицій ЄСПЛ
Щодо дій суду за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця в частині вимог про відшкодування моральної шкоди
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 січня 2023 року у справі № 216/5508/20(1)
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20
Щодо можливості оспорювання батьківства особи, записаної після своєї смерті батьком дитини, спадкоємцями такої особи
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 вересня 2020 року у справі № 202/4051/18
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 липня 2023 року у справі № 461/3122/19
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻РІШЕННЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ УСТАНОВИ ПРО ВІДМОВУ ПЕРЕДАТИ УВ’ЯЗНЕНИМ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ НЕ МОЖУТЬ БУТИ ФОРМАЛЬНИМИ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «OSMAN ET ALTAY c. Türkiye» від 18.07.2023, заяви №№ 23782/20,40731/20
Заявники, які утримувалися у двох різних в'язницях, скаржились на відмову адміністрацій пенітенціарних установ у доставці чотирьох випусків газети, які були надіслані їм поштою без замовлення у встановленому законом порядку або придбання через адміністрацію пенітенціарної установи.
ЄСПЛ зазначив, що на рівні Конституційного Суду та ЄСПЛ сформована судова практика, якою вироблені критерії, що мають враховуватися адміністрацією пенітенціарної установи під час контролю за періодичними виданнями, які надсилаються ув'язненим через таку адміністрацію або в інший спосіб (без посередництва адміністрації). Ці критерії полягають у детальному аналізі змісту відповідних видань, врахування їх впливу на поведінку ув’язнених та видалення забороненого контексту.
При цьому адміністрація пенітенціарної установи повинна приймати рішення, які містять обґрунтовані підстави відмови передати періодичні видання ув'язненим. Зокрема, у таких рішеннях мають бути викладені достатньо конкретні причини відмови, а уривки цих видань, які вважаються такими, що не підлягають розголошенню, мають бути чітко визначені та проаналізовані таким чином, щоб виявити конкретний зв'язок між цензурованим змістом і вищевказаними критеріями. Таким чином, простого зазначення кількості сторінок, що містять частини публікації, які вважаються проблемними, в цьому відношенні недостатньо, і в усіх випадках необхідне використання методу експертизи, який враховує відповідні критерії.
❓Згодні з висновком Суду?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
Строк тримання особи під вартою на території іноземної держави у зв’язку з вирішенням питання про її видачу підлягає зарахуванню до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України
Суд першої інстанції, ухвалюючи вирок щодо засудженого, не зарахував до строку відбування покарання період тримання його під вартою на території рф на виконання доручення України про його екстрадицію.
Київський апеляційний суд залишив без зміни цей вирок, зазначивши, що запит про видачу засудженого не було задоволено, засудженого затримали на території України, а тому він не є виданою запитуваною державою особою в розумінні ст. 577 КПК України, положення цієї статті не можуть бути застосовані до нього.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зарахував час тримання засудженого під вартою на території рф в порядку ст. 577 КПК України до загального строку відбування покарання. Так, ККС ВС зазначив, що зі змісту наданих стороною захисту належним чином завірених документів і матеріалів провадження вбачається, що на території рф засуджений у період з 19 березня 2015 року по 8 липня 2016 року утримувався саме на виконання доручення України про його екстрадицію в межах цього кримінального провадження. Зазначений факт у суді касаційної інстанції підтвердили як сторона обвинувачення, так і сторона захисту, а тому такий період підлягає зарахуванню до загального строку відбування покарання, призначеного засудженому вироком місцевого суду.
Постанова ККС ВС від 6 липня 2023 року у справі № 754/1100/17 (провадження № 51-2002км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112164279.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✅Після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу кошти, які платник сплатив на виконання цієї постанови, знаходяться у Державному бюджеті України без достатньої правової підстави. Тому повернення таких коштів платникові стосується захисту його майнових прав як суб`єкта господарювання, а вимога про стягнення цих коштів належить до юрисдикції господарського суду
🔥Постанова ВП ВС від 08.08.2023 № 910/5880/21 (12-36гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434
✍🏻НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ІНШОЇ КРАЇНИ НЕ Є ТИМИ ДОКУМЕНТАМИ, ЯКІ МОЖУТЬ ПІДТВЕРДИТИ ФОРС-МАЖОР
⚖️Правова позиція ВС у справі № 560/9742/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 560/9742/22 від 13.07.2023
Товариство у касаційній скарзі вказало, що наявні законні підстави для застосування форс-мажорних обставин, а саме введення заборони здійснення діяльності на рівні Уряду іноземної держави через виникнення форс-мажору - карантинних обмежень.
КАС ВС не погодився з наведеними доводами та вказав, що за вимогами Закону України «Про валюту та валютні операції» підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано ТПП України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Тобто, не є прийнятними як належні докази обставин непереборної сили копії постанов парламенту, указів Президента, постанов уряду іноземної держави про встановлення надзвичайного стану на території цієї країни через COVID19, що спричинило зупинення діяльності товариства, оскільки нормативно-правові акти такої країни не є тими документами, які в силу ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» мають підтвердити форс-мажор.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКАЗІВ СУДОМ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 409
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20965 правових позицій ВС
🇪🇺 1744 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 березня 2023 року у справі № 128/3148/17
Щодо правових наслідків додаткового неодержання потерпілим у судовому засіданні усної присяги (підтвердження) говорити правду
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 квітня 2023 року у справі № 537/984/20
Щодо умов реалізації права суду апеляційної інстанції повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 травня 2023 року у справі № 185/3395/15-к
Щодо доведення винуватості особи поза розумним сумнівом
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 травня 2023 року у справі № 443/2309/13-к
Щодо умов наявності в апеляційного суду обов'язку за власною ініціативою безпосередньо дослідити необхідні докази
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 червня 2023 року у справі № 946/5793/21
Щодо наслідків допиту особи, яка набула статусу потерпілого, за правилами допиту свідка
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✅Ухвала про заміну сторони (процесуальне правонаступництво) підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду
🔥Постанова КЦСВС від 23.08.2023 № 683/1861/19 (61-8220св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113121934
✍🏻НАЯВНІСТЬ ОРФОГРАФІЧНОЇ ПОМИЛКИ ПРИ НАПИСАННІ НАЙМЕНУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ У ЗАЯВІ ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗУПИНЕННЯ АБО ВІДМОВИ В ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/4005/2020(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 520/4005/2020(1) від 27.07.2023
У цій справі за позовними вимогами про скасування реєстраційної дії судами попередніх інстанцій встановлено, що заявником у заяві про державну реєстрацію припинення юридичної особи при зазначенні організаційно-правової форми «Товариство з обмеженою відповідальністю» у слові «обмеженою» пропущено літеру «ж», тобто у заяві зазначено «обме еною».
КГС ВС, досліджуючи правомірність дій державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, зробив наступний висновок.
З огляду на те, що ідентифікаційний код та основна частина найменування юридичної особи (її назва) написана в заяві без помилок, а відсутність літери «ж» в слові «обмеженою» не впливає на тлумачення змісту написаної організаційно-правової форми, дає змогу однозначно встановити організаційно-правову форму юридичної особи як - Товариство з обмеженою відповідальністю, та враховуючи можливість державного реєстратора скористатися відомостями Єдиного державного реєстру, які містять відомості про юридичну особу, а саме відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, у державного реєстратора були відсутні підстави для зупинення або відмови в державній реєстрації з цієї підстави.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА
📁Добірка 411
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20980 правових позицій ВС
🇪🇺 1745 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 жовтня 2021 року у справі № 904/2739/20
Щодо права замовника після прийняття роботи застосовувати до підрядника штрафні санкції за порушення строків виконання робіт, якщо роботи прийняті без зауважень
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 жовтня 2021 року у справі № 925/1628/14
Щодо правової природи об'єктів незавершеного будівництва
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 02 листопада 2021 року у справі № 916/214/20
Щодо повноважень органів місцевого самоврядування з приводу складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 листопада 2021 року у справі № 906/495/20
Щодо наслідків реєстрації права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20
Щодо права замовника відмовитись від договору підряду
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20(1)
Щодо допустимості як доказу листа про розірвання договору підряду, направленого замовником генеральному підряднику після відкриття провадження у справі
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✅Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України
🔥Постанова КЦС ВС від 31.08.2023 № 824/20/23 (61-6611ав23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236143
✍🏻СПІР З ФОНДОМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЩОДО ПРАВА НА ОТРИМАННЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ МАЄ РОЗГЛЯДАТИСЯ В СПРОЩЕНОМУ ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЗА ПРАВИЛАМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 523/15106/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 523/15106/19 від 26.07.2023
Позивач звернувся до суду цивільної юрисдикції із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Суд апеляційної інстанції залишив заяву без розгляду вказавши, що у заявника фактично виник спір з Фондом соціального страхування щодо виплати страхового відшкодування, тому така заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження за загальними правилами.
КЦС ВС не підтримав висновки апеляційного суду та вказав, що відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з п.3 ч.6 цієї ж статті для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень зокрема щодо виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Таким чином, вирішення спору із суб'єктом владних повноважень щодо права на отримання страхових виплат відповідно до пп.2 п.3 ч.6 ст.12, п.2 ч.1 ст.263 КАС України має розглядатися в спрощеному позовному провадженні як справа незначної складності за правилами адміністративного судочинства.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻РОЗГЛЯД ДЕРЖАВНИМ РЕЄСТРАТОРОМ ЗАЯВИ ПРО ВИПРАВЛЕННЯ ТЕХНІЧНИХ ПОМИЛОК ЗА ПРОЦЕДУРОЮ, ПЕРЕДБАЧЕНОЮ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ, НЕ ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ ЗАКОНУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 815/3083/18
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 815/3083/18 від 20.07.2023
У касаційній скарзі позивач зазначив, що звертався до відповідача із заявою про виправлення технічних помилок, що є додатком №35 до Порядку ведення Державного земельного кадастру від 17.10.2012 №1051. Однак відповідач прийняв спірне рішення, яке за формою відповідає заяві про внесення відомостей.
З приводу доводів касаційної скарги КАС ВС зауважив таке.
Порядком №1051 передбачено алгоритм дій державного кадастрового реєстратора у разі підтвердження факту помилки та у разі його відсутності.
У той самий час, Порядком №1051 закріплено іншу процедуру відносно внесення відомостей (змін до них) до ДЗК.
Оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до процедури, визначеної для розгляду питань щодо внесення відомостей (змін до них). Натомість, позивач звертався до відповідача із заявою про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення ДЗК за формою додатку №35 до Порядку №1015.
Оскільки під час розгляду заяви про виправлення технічних помилок державний кадастровий реєстратор керувався процедурою, передбаченою для розгляду заяв про внесення відомостей (змін до них), відтак, рішення за наслідками розгляду заяви позивача про виправлення помилок прийнято не було. Таким чином, рішення, прийняте державним реєстратором, не відповідає вимогам закону.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻НЕВРАХУВАННЯ АПЕЛЯЦІЙНИМ СУДОМ ПОВАЖНОСТІ ПРИЧИН ПРОПУСКУ СТРОКУ НА АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ Є ІСТОТНИМ ПОРУШЕННЯМ ВИМОГ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 753/19868/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 753/19868/21 від 08.08.2023
У касаційній скарзі представник потерпілої зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки оскарженню судового рішення заважали умови воєнного стану в Україні, повітряні тривоги та ракетні обстріли м. Києва. Тобто, касант вважав, що були всі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
ККС ВС погодився доводами касанта та вказав, що вони залишились без уваги суду апеляційної інстанції. При цьому, судом не враховано те, що представник потерпілої пропустив незначний термін на оскарження ухвали суду першої інстанції, що в умовах воєнного стану, повітряних тривог у зв'язку з небезпекою переміщення ворожих літальних об'єктів, зокрема у бік м. Києва та ракетних атаках РФ, унеможливлювало своєчасне оскарження ним ухвали суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд, незважаючи на наявність об'єктивних обставин, що перешкодили представнику потерпілої своєчасно оскаржити ухвалу суду першої інстанції, безпідставно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним.
❓Наявне відповідне порушення?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻НЕПЕРЕДАННЯ РЕЄСТРАЦІЙНОЇ СПРАВИ НА ЗБЕРІГАННЯ НЕ Є БЕЗУМОВНОЮ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМІНИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРИПИНЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/4005/2020(3)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 520/4005/2020(3) від 27.07.2023
Позивач та третя особа звернулись до суду з позовами щодо скасування реєстраційної дії про припинення юридичної особи. На їхню думку, незаконність дій державного реєстратора полягала у тому, що реєстраційна справа не була передана відповідному суб'єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи.
КГС ВС не погодився з такими доводами.
ВС виснував, що непередання справи на зберігання не є безумовною підставою для відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, оскільки реєстраційна справа як сукупність документів, що подаються для проведення реєстраційних дій, є тим доказом, що відповідно до положень ст.ст.73,74,76 ГПК України може підтвердити/спростувати наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✅Покладення виконання обов`язків керівника за своєю правовою природою є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов`язків керівника такого підприємства в обмежений у часі термін, а призначення виконувача обов`язків за вакантною посадою є видом строкового трудового договору
🔥Постанова КЦС ВС від 31.08.2023 справа № 676/3073/21 (61-3886св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176213
КАС ВС вказав на умови поновлення строку на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
– первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
– повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
– скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
– доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об’єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
– наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
У цій справі пенсійний орган звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак не надав доказів сплати судового збору. Тому апеляційний суд скаргу повернув. Звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, пенсійний орган заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, і суд апеляційної інстанції відкрив провадження у справі.
КАС ВС з огляду на викладене вище не може погодитися з висновками апеляційного суду про наявність у цьому конкретному випадку поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Пенсійний орган при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилався лише на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв’язку із затримкою фінансування. Скаржник не посилався на наявність інших причин пропуску такого строку й не просив продовжити встановлений судом апеляційної інстанції строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої вперше. Він не повідомив суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку.
Водночас суд апеляційної інстанції, поновлюючи строк на апеляційне оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою, не врахував того, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також проігнорував відсутність будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.
Постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112382759.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✍🏻ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПЕРЕВИЩЕННЯ СУМИ СТЯГНЕННЯ ЗА ВИКОНАВЧИМ ДОКУМЕНТОМ МІНІМАЛЬНОГО РОЗМІРУ СТРАХОВОЇ СУМИ ЗА ДОГОВОРОМ СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ ЧІТКО ВИЗНАЧЕНІ ЗАКОНОМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 372/3549/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 372/3549/21 від 21.08.2023
У цій справі КЦС ВС з урахуванням принципу розумності здійснив тлумачення окремих положень Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження» у контексті страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця.
З огляду на це ВС зробив наступні висновки.
Правовим наслідком перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця є:
▫️по-перше, обов'язок приватного виконавця укласти договір страхування на належну страхову суму;
▫️по-друге, те, що така обставина є підставою для заявлення приватним виконавцем самовідводу і повідомлення про це стягувача. Така обставина також виступає підставою для заявлення відводу приватному виконавцю стягувачем, боржником або їх представниками.
До правових наслідків перевищення суми стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають у приватного виконавця на виконанні, мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця законодавець не відносить оспорення боржником у виконавчому провадженні постанов приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження чи про арешт коштів боржника, так само як покладення на приватного виконавця обов'язку прийняти постанову про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.
❓Згодні з висновками ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: /channel/glossema.
🎓 Розшир свій професійний горизонт з BCA онлайн-курсом "Сімейне та Спадкове Право для Юристів"! 📚
👩⚖️Програма курсу:
Модуль 1. СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ
Модуль 2. ШЛЮБ
Модуль 3. ДОГОВОРИ В СФЕРІ СІМЕЙНОГО ПРАВА
Модуль 4. ПОДІЛ МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
Модуль 5: БАТЬКІВСЬКІ ОБОВ'ЯЗКИ
Модуль 6. СПАДКУВАННЯ
Модуль 7. ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО
Модуль 8. МЕДІАЦІЯ В СІМЕЙНИХ СПОРАХ
📌 Наш курс пропонує:
✅ Глибокий аналіз основних аспектів сімейного та спадкового права.
✅ Практичні приклади та вправи для закріплення знань.
✅ Поради від досвідчених практикуючих юристів.
Реєстрація: https://leeloo.bca.education/a8xtrm?traffic_mark=qh3nkm
✅Суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі визнав протиправною та скасував адміністративний суд, можна стягнути на користь платника згідно зі ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку № 787 не поширюються
🔥Постанова ВП ВС від 08.08.2023 № 910/5880/21 (12-36гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113176434
Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за І півріччя 2023 року – https://is.gd/wc1nMu.
У дайджесті зібрано всі ключові правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в щомісячних дайджестах судової практики ВП ВС, які було опубліковано впродовж півріччя.
Для зручності в користуванні правові висновки систематизовано як за підставами розгляду справ Великою Палатою, так і за видом судової юрисдикції. Окрім того, дайджест містить лише короткий опис правових висновків із посиланням на ЄДРСР, що дає змогу швидко та легко ознайомитися з найактуальнішою судовою практикою ВП ВС.
Верховний Суд визнав незаконним звільнення працівника, що вступив до добровольчого формування територіальної громади
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди на користь працівника, котрий був звільнений у зв’язку з відсутністю на роботі без поважних причин.
Суди встановили, що з 28 лютого до 23 квітня 2022 року позивач перебував у складі добровольчого формування територіальної громади, а тому на нього поширювалися гарантії щодо збереження місця роботи і середнього заробітку. Втім, 8 квітня 2022 року його звільнили, не взявши письмових пояснень про відсутність на роботі.
КЦС ВС зауважив, що правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться після з’ясування всіх обставин, у тому числі враховуючи письмові пояснення працівника. Основним критерієм, щоб назвати причину відсутності працівника на роботі поважною, є об’єктивні, незалежні від волі самого працівника обставини, які повністю виключають вину працівника.
Крім того, КЦС ВС відхилив доводи роботодавця, що розмір середнього заробітку позивача має обраховуватися за період із 9 квітня до 18 липня 2022 року (дати, коли втратила чинність норма, що за працівниками, призваними на військову службу, зберігається середній заробіток).
Згідно із ч. 2 ст. 235 КЗпП України під час ухвалення рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше від одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, ухвалює рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
КЦС ВС також зауважив, що вимушений прогул відбувається виключно з вини роботодавця, який незаконно звільнив працівника. Тому за цей час працівник має безумовне право отримати заробітну плату, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Постанова КЦС ВС від 3 серпня 2023 року у справі № 683/1256/22 (провадження № 61-4759св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112750077.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
✅Після розірвання договору банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів після зазначеної дати застосовуються приписи ст. 625 ЦК України у разі його невиконання. Тобто з моменту розірвання договору банківського вкладу за заявою клієнта на спірні правовідносини не поширюється дія ЗУ «Про захист прав споживачів», а тому пеня відповідно до ч. 5 ст. 10 цього Закону не нараховується
🔥Постанова КЦС ВС від 24.08.2023 № 757/48968/20-ц (61-148св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113091529
✅У випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов`язків з внесення записів до ЄДРПОУ, що не пов`язана з діями інших суб`єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем в суді. Зокрема у випадку невиконання державним реєстратором вимог суду (бездіяльності) про накладення заборони (арешту) внесеної до ЄДРСР при здійсненні ним реєстраційних дій
🔥Постанова ВП ВС від 05.07.2023 № 910/15792/20 (12-31гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664879
