Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору – КГС ВС
Податковий орган звернувся до суду з позовом до АТ «ДАТ “Чорноморнафтогаз”» та компанії про визнання недійсним контракту, предметом якого є постачання покупцю АТ «ДАТ “Чорноморнафтогаз”» плавучої бурової установки В-319. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на невідповідність контракту вимогам законодавства України, а саме приписам статті 228 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що податковий орган (позивач у справ), який не є стороною зазначеного контракту, заявив позовні вимоги про визнання контракту недійсним, але не просив застосувати наслідки недійсності правочину (що на стадії, коли договір є виконаним, не є ефективним способом захисту), - дійшли висновку про відмову у позові. Також суди встановили, що позивач не довів наявності у нього іншого порушеного права, аніж виникнення за контрактом обов’язку з відшкодування АТ «ДАТ “Чорноморнафтогаз”» податку на додану вартість за рахунок коштів Державного бюджету.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення скаргу податкового органу, а рішення попередніх судових інстанцій змінив у мотивувальній частині.
ВС констатував, що крім учасників правочину (сторін договору), позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яка заінтересована особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
У розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину суд повинен вирішувати питання про спростування презумпції правомірності правочину та має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов’язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Колегія суддів КГС ВС врахувала те, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові.
Посилаючись на практику Верховного Суду, КГС зазначив, що у разі з’ясування обставин відсутності порушеного права позивача, судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.
Таким чином, вирішуючи спір, суди попередніх судових інстанцій дійшли у цілому правильних висновків про відмову в задоволенні позову, проте неправильно застосували приписи статей 5, 14 ГПК України, здійснивши оцінку обраного позивачем способу захисту відсутнього у нього порушеного права (інтересу) та правову оцінку по суті спору.
Отже, встановивши, що позивач не довів наявності у нього іншого порушеного права (інтересу), аніж виникнення за контрактом обов’язку з відшкодування АТ «ДАТ “Чорноморнафтогаз”» податку на додану вартість за рахунок коштів Державного бюджету, у задоволенні позову належало відмовити виключно з підстав відсутності порушення цивільних прав та законних інтересів позивача.
Постанова КГС ВС від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/113203817.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✅Показаннями свідків не може доводитися факт укладення між сторонами договору позики та виконання зобов`язання за ним
🔥Постанова КЦС ВС від 13.09.2023 № 369/7355/21 (61-992св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113794252
✅У справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем у разі наявності спору, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування. Враховуючи, що після смерті спадкодавця спадкоємці спадщину не прийняли, належним відповідачем у даній справі має бути міська рада
🔥Постанова КЦС ВС від 25.09.2023 № 641/5425/21 (61-2699св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113690512
✅Можливість суперечності судових рішень є невід’ємною рисою будь-якої судової системи, в основі якої лежить мережа судів першої та апеляційної інстанцій, що мають повноваження у межах своєї територіальної юрисдикції. Такі суперечності можуть виникати і в межах одного й того самого суду. Саме по собі це не може вважатися таким, що суперечить Конвенції (див. «Недждет Шагін та Періган Шагін...», вище, п. 51). Суд встановив умови, за яких суперечливі рішення національних судів порушують вимогу щодо справедливого судового розгляду, закріплену в пункті 1 статті 6 Конвенції. Однією з них є існування «глибоких і довготривалих» розбіжностей у практиці національних судів (там само, пп. 5254)
🔥Рішення ЄСПЛ від 04.10.2022 у справі «Пінкас та інші проти Боснії та Герцеговини» (заява № 8701/21) (п. 46)
✅Кожен із подружжя має право на виділ його частки в натурі, а якщо згоди про поділ майна подружжя досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку; допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або іншого уповноваженого суб`єкта
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 361/8772/19 (61-4657св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113794326
✍🏻НЕОТРИМАННЯ КРЕДИТОРОМ ЗГОДИ ІПОТЕКОДАВЦЯ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СПАДКОЄМЦЕМ БОРЖНИКА МАЄ НАСЛІДКОМ ПРИПИНЕННЯ ІПОТЕКИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 570/3891/14
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 570/3891/14 від 04.07.2023
Іпотекодавець звернувся до суду позовом про визнання іпотеки за іпотечним договором припиненою, обгрунтовуючи тим, що після смерті боржника новим боржником за кредитним договором є його малолітня спадкоємиця, проте іпотекодавець не погодився відповідати за нового боржника.
ВП ВС погодилася з підставами позову та зауважила, що разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
Зобов'язання за договором поруки нерозривно пов'язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем).
У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Отже, у разі недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
🔥Онлайн-курс "Доброчесна судова влада" від Національне агентство з питань запобігання корупції - НАЗК уже доступний для реєстрації на навчальній платформі Study.NAZK!
Доброчесні судді та справедливі рішення - це саме те, чого очікує суспільство і саме те, що відновить довіру громадян до правосуддя.
Виконані заходи ДАП встановлять запобіжники від наявних корупційних ризиків і запровадять превентивні антикорупційні заходи, але подолати корупцію можливо лише завдяки побудові культури доброчесної поведінки.
Курс складається з таких тем:
👉етика судді: стандарти та практики
👉конфлікт інтересів та процес його вирішення
👉декларування як інструмент розбудови доброчесної та прозорої судової гілки влади
👉механізми перевірки доброчесності та професійної етики
🔗Реєструйтеся тут: https://study.nazk.gov.ua/courses/course-v1:NAZK+ak009+2023-09/about/?fbclid=IwAR0FOf8MpurDl8B-JcuQ11BmpqPLjtLxubXZK7YRnwyLcn1AzBDvdidaddA
✅Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року КУзПБ повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи
🔥Постанова ВП ВС від 31.08.2023 № 640/26320/20 (11-97апп23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396910
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО СКЛАДУ СУДУ
📁Добірка 412
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20110 правових позицій ВС
🇪🇺 1746 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2022 року у справі № 908/2037/20
Щодо перебування на семінарі судді як підстави його заміни у складі колегії
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 жовтня 2022 року у справі № 212/6784/20
Щодо правових наслідків часткового накладення одного підпису на інший при підписанні судового рішення колегіальним складом суду
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 27 квітня 2023 року у справі № 2-а-4658/09
Щодо складу Верховного Суду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 08 травня 2023 року у справі № 580/2605/22
Щодо можливості оскарження в адміністративному судочинстві розпорядження голови суду щодо передачі справи за підсудністю
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2023 року у справі № 910/5851/22
Щодо порядку визначення судді для розгляду конкретної справи
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✅Установивши, що позивачу належить право власності на частку спірної квартири у порядку поділу спільного майна подружжя, як такої, що набута під час шлюбу шляхом інвестування спільних коштів у майнові права на цю квартиру, яке не визнається відповідачами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на частку спірної квартири
🔥Постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 753/6287/19 (61-9354св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112845646
✅Встановивши, що на час розгляду справи об`єкт нерухомого майна не введено до експлуатації, остаточні розрахунки за фактично збудовану площу не здійснено, передача та приймання майнових прав між сторонами договору не відбулася, суди дійшли висновку про те, що майнові права на об`єкт нерухомого майна згідно з умовами вказаного договору ще не були передані покупцю, а тому право спільної сумісної власності подружжя на ці майнові права не виникло, один із подружжя є лише учасником зобов`язальних правовідносин згідно зі ст. 509 ЦК України
🔥Постанова КЦС ВС від 05.07.2023 № 759/24141/19 (61-227св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112058344
✅Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо
🔥Додаткова постанова КГС ВС від 30.08.2023 № 911/3586/21::
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113203841
✅Факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг)
🔥Постанова КГС ВС від 22.08.2023 № 910/14570/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113146897
✅У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця. При цьому суд повинен враховувати заперечення покупця щодо невиконання продавцем своїх інших зустрічних зобов`язань, передбачених договором (не виставлення рахунку-фактури, неповідомлення інформації про готовність товару до відправки, недопуск представників покупця для огляду та перевірки товару тощо). Покупець, заперечуючи проти вимоги продавця про стягнення попередньої оплати, також може доводити очікувану неможливість виконання продавцем свого зобов`язання з передачі товару в натурі (знищення, втрату товару) або істотну затримку у виконанні продавцем своїх обов`язків з передачі товару
🔥Постанова суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 № 927/211/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967141
✅Визначення місця виконання виконавчого документа має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким ЗУ "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 № 924/90/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967145
✅Сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог. До висновку про поважність причин пропуску позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі
🔥Постанова КЦС ВС від 13.09.2023 № 756/7022/18 (61-7880св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113721606
✍🏻ЗАЯВЛЕННЯ АРБІТРАЖНИМ КЕРУЮЧИМ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ НАСЛІДКІВ ЇЇ СПЛИВУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 911/1310/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 911/1310/21 від 10.08.2023
Банк у касаційній скарзі вказав, що заява про застосування позовної давності, подана арбітражним керуючим не може бути підставою для відмови в позові відповідно до ч.ч.4,5 ст.267 ЦК України, оскільки він не є стороною у справі про банкрутство.
КГС ВС відхилив аргументи Банку та зауважив, що згідно з ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України суб'єктом звернення із заявою про застосування строків позовної давності є виключно сторона у спорі.
Ст.1 КУзПБ відносить до сторін у справі про банкрутство (неплатопроможність) конкурсних кредиторів (голову комітету кредиторів), забезпечених кредиторів, боржника (банкрута).
Відповідно до ч.2 ст.10 КУзПБ арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Водночас у силу ч.1 ст.61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Отже, заявлення арбітражним керуючим, який є ліквідатором боржника та виконує повноваження його керівника, про застосування позовної давності стосовно заявлених до боржника вимог є за своєю суттю відповідною заявою сторони у справі про банкрутство в розумінні ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України, а тому є підставою для застосування передбачених зазначеною статтею наслідків спливу позовної давності.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✅Укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном, до відома якого доведена відмова від надання згоди іншого з подружжя (співвласника) на укладення договору, може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд встановить, що третя особа (контрагент за таким договором) діяла недобросовісно, зокрема знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що той з подружжя, хто укладає договір, не має згоди на це другого з подружжя
🔥Постанова КЦС ВС від 13.09.2023 № 501/1699/17 (61-17764св21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113654538
✅Якщо право позивача оспорюється іншими учасниками конкретних цивільних правовідносин, які вважають, що вчинення чи невчинення певної нотаріальної дії вплине на їх права та обов`язки, такий спір підлягає вирішенню саме між особою, яка безпосередньо брала участь у нотаріальному процесі, та особою, яка оспорює права, що виникають на підставі вчиненої нотаріальної дії
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 686/17601/21 (61-5732св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113721670
Асоціація адвокатів України запрошує долучитися до форуму «Адвокатура. Формула розвитку».
Вже у вересні цього року Асоціація адвокатів України проведе форум "Адвокатура. Формула розвитку"!
Захід буде присвячений питанням просування юридичного бізнесу, формуванню правильної стратегії розвитку, засобам залучення нових клієнтів, маркетингу та PR юридичних послуг, а також новим ресурсам та можливостям для адвокатів.
Дата проведення: 22 вересня 2023 року
Час: 10:00-18:00
Місце проведення: online
Програма та детальна інформація за посиланням: https://cutt.ly/kwjn7HkV
Серед спікерів: провідні адвокати та керуючі партнери юридичних фірм, маркетологи та PR-спеціалісти, директори з розвитку, спеціалісти з кібербезпеки, експерти, науковці та ін.
Приєднуйтесь до участі!
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 413
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21020 правових позицій ВС
🇪🇺 1748 правових позицій ЄСПЛ
Щодо встановлення стану сильного душевного хвилювання при кваліфікації дій особи за ст. 116 КК України
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 вересня 2021 року у справі № 750/13728/19
Щодо з’ясування, чи вчинено діяння в стані сильного душевного хвилювання
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 червня 2023 року у справі № 587/241/18
Щодо правових наслідків передання недійсної вимоги за договором
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 грудня 2022 року у справі № 910/7305/20
Щодо правових наслідків відступлення за договором вимоги, яка припинилася
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ЗАСТОСУВАННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТА ПРИВАТИЗАЦІЇ НЕ ВІДПОВІДАЄ ПОЛОЖЕННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЦІНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 914/21/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 914/21/20 від 25.07.2023
Міська рада у касаційній скарзі наголосила, що викуп орендованого майна повинен відбуватися за ціною, що визначена за результатами його незалежної оцінки.
З приводу даних аргументів КГС ВС зауважив таке.
Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки.
Ч.2 ст.9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
Тобто, положення законодавства передбачали визначення ціни викупу об'єкта приватизації з урахуванням встановленої його вартості за результатом оцінки.
Будь-який інший підхід до визначення вартості викупу об'єкта приватизації нівелює необхідність проведення оцінки майна з метою визначення її вартості під час проведення процедури приватизації. Звідси застосування коефіцієнту до визначення вартості об'єкта приватизації не відповідає положенням законодавства щодо формування ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✅При вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин
🔥Постанова КЦС ВС від 06.09.2023 № 2-2823/11 (61-6434св23):):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113324413
✅Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу
🔥Постанова ВП ВС від 31.08.2023 № 990/114/23 (11-103заі23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396904
✍🏻НАВЕДЕННЯ У ВИРОКУ ТАКИХ НАЛЕЖНО ПІДТВЕРДЖЕНИХ ДАНИХ ПРО ОСОБУ, ЯК ПЕРЕБУВАННЯ ЇЇ НА ОБЛІКУ У ЛІКАРЯ-НАРКОЛОГА, НЕ Є ЗМІНОЮ ВИСУНУТОГО ОБВИНУВАЧЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 133/141/20
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 133/141/20 від 03.08.2023
У касаційній скарзі засуджений стверджував, що суд вийшов за межі предявленого йому обвинувачення, оскільки у вироку зазначив, що він перебуває на обліку у лікаря-нарколога, хоча в обвинувальному акті вказано протилежне.
ККС ВС визнав наведене вище твердження засудженого безпідставним.
ВС зауважив, що суд, дотримуючись засад безпосередності дослідження доказів, надає їм оцінку відповідно до вимог ст.94 КПК України, яку зазначає у вироку відповідно до вимог ст.374 цього Кодексу. Зокрема, суд у мотивувальній частині вироку має зазначити мотиви призначення покарання, які грунтуються на підставі аналізу даних про особу винного.
З огляду на це, наведення у вироку таких даних про особу, як перебування її на обліку у лікаря-нарколога, що підтверджується відповідними довідками з лікувального закладу, не є зміною висунутого обвинувачення, оскільки при цьому не відбувається зміни правової кваліфікації та обсягу обвинувачення, не встановлюються нові фактичні обставини кримінального правопорушення. Це є виключно даними, які характеризують особу, та які беруться судом до уваги при призначенні покарання.
❓У цій справі відсутня зміна висунутого обвинувачення?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
🔥У будь-який час і в будь-якому суспільстві професія адвоката вважається найпрестижнішою. Програма курсу передбачає комплексну підготовку до адвокатського іспиту від реальних практиків своєї справи, які поділяться з вами нюансами підготовки до іспиту і його складання.
Наш підхід – дати не суху теорію, а корисні практичні знання і навички, які ви зможете застосувати в досягненні своїх професійних цілей.
Що ви отримаєте на курсі?
💡КОМПЛЕКСНА ПІДГОТОВКА
💡ПРАКТИЧНЕ НАВЧАННЯ
💡ЛЕКТОРИ: АДВОКАТИ-ПРАКТИКИ
💡ПРОБНИЙ ІСПИТ
💡ОБМЕЖЕНА КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ
РЕЄСТРУЙТЕСЬ ТА ДІЗНАВАЙТЕСЬ ДЕТАЛІ КУРСУ: https://www.bca.education/kurs-advokatury-4-0/?traffic_mark=nxdisk
✅Легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи норм права. Обов`язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги)
🔥Постанова КГС ВС від 30.08.2023 № 906/436/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113203837
✅Якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема до придбання товару, або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов`язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов`язки з внесення попередньої оплати, передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку
🔥Постанова КГС ВС від 22.08.2023 № 920/845/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113015509
✅Якщо виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється. В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню, а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 № 924/90/22:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112967145
Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним документом, підписаним КЕП, є належним способом звернення до суду – ВП ВС
Закон допускає подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі через підсистеми «Електронний суд» і «Електронний кабінет» з обов’язковим їх скріпленням кваліфікованим електронним підписом учасника справи або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням документа КЕП.
Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним документом, підписаним КЕП, є належним та правомірним способом звернення до суду, що ототожнюється зі зверненням через канцелярію або за допомогою традиційних засобів поштового звʼязку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, зауваживши, що вони не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, субʼєктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку.
У справі, що розглядалася, заявниця направила апеляційну скаргу, підписану КЕП її представника, на електронну пошту суду. Однак апеляційний суд повернув цю скаргу, вказавши на відсутність підпису особи, що її подала.
Велика Палата ВС скасувала це рішення та направила справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, зазначивши, що слід розмежовувати спосіб звернення до суду з вимогами до оформлення процесуального документа.
Якщо на документ накладено електронний підпис, що забезпечує ідентифікацію особи (за винятком адвокатів та інших осіб, зазначених у п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), але цей підпис накладений без використання підсистем ЄСІТС, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то немає підстав стверджувати, що такий електронний документ не підписаний.
Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та презумпцію відповідності КЕП власноручному підпису, а також суперечить ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» і ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Проте в цій справі заявниця подала апеляційну скаргу до суду не особисто, а через адвоката, який може подати скаргу або в письмовій формі, або в електронному вигляді за допомогою сервісу «Електронний суд».
Водночас неможливість подання апеляційної скарги з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокат заявниці пояснила відсутністю технічної можливості цього сервісу приймати процесуальні документи на «оскарження судового рішення».
Апеляційний суд не перевірив цих обставин та дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.
Постанова ВП ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113701392.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
