✅Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, і не зупиняє його
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.09.2023 № 711/8244/18 (51-769 кмо 22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113536395
✅У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару
🔥Постанова КГС ВС від 07.09.2023 № 910/7195/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113335930
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
📁Добірка 424
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21160 правових позицій ВС
🇪🇺 1758 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 лютого 2021 року у справі № 826/16008/18
Про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 листопада 2021 року у справі № 459/2972/16-а(1)
Щодо зупинення дії адвокатського свідоцтва у разі призначення адвоката на ту чи іншу посаду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 квітня 2023 року у справі № 640/30119/20
Щодо видалення недостовірних відомостей про адвоката володільцем/розпорядником персональних даних на підставі рішення суду
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 червня 2023 року у справі № 640/28126/20
Щодо правомірності встановлення органами адвокатського самоврядування плати за внесення до ЄРАУ додаткових відомостей
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 06 липня 2023 року у справі № 500/4859/21
Щодо несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція #добірка
✅Відсутність у матеріалах справи окремої постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва чи залучення до участі в НСРД як конфідента не свідчить про порушення вимог КПК
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 № 208/2160/18 (51-1868кмо22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817314
✅У матеріалах кримінального провадження має бути відображена інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 № 208/2160/18 (51-1868кмо22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817314
✍🏻РОЗГЛЯД СПРАВ ІНШОЇ ЮРИСДИКЦІЇ БЕЗ УЧАСТІ ОСІБ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В НАРАДЧІЙ КІМНАТІ ПО КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННЮ, НЕ Є ПОРУШЕННЯМ ТАЄМНИЦІ НАРАДИ СУДДІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 761/22456/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 761/22456/16-к від 17.08.2023
Засуджений у касаційній скарзі вказав на порушення таємниці наради суддів, оскільки судді під час перебування колегії суддів в нарадчій кімнаті розглядали справи про адміністративні правопорушення.
ККС ВС не підтримав доводи засудженого.
На думку ВС, слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі, коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень судді під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню щодо обвинуваченого розглядали справи про адміністративні правопорушення та ними постановлено відповідні рішення. Однак, розгляд справ відбувся без участі осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності та інших учасників справи.
Зважаючи на те, що судді брали участь у розгляді справ іншої юрисдикції без участі осіб, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що стороною захисту не обґрунтовано, яким чином таке порушення таємниці наради суддів за своїм характером та з огляду на конкретні обставини справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ВИРІШЕННЯ СПОРІВ ЩОДО РЕКВІЗИЦІЇ ВІДНЕСЕНО ДО ЦИВІЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 707/1298/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 707/1298/22 від 17.09.2023
Власник транспортного засобу звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування акта про примусове відчуження цього майна військовою частиною під час дії воєнного стану.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що апеляційний суд неправильно закрив провадження у справі з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
КЦС ВС погодився з касантом, оскільки предметом спору у цій справі є оскарження акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача та має приватно-правовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв'язку з чим він правомірно звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.
ВС виснував, що законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (ст.ст.350,351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесений.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: /channel/glossema.
✅У випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 2-606/10 (61-4315св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113867130
✍🏻НОРМА Ч.8 СТ.169 КАС УКРАЇНИ НЕ ЗМІНЮЄ ВСТАНОВЛЕНІ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОМ ПРАВИЛА ЗВЕРНЕННЯ З ВІДПОВІДНИМИ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ЗАЯВАМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 280/9095/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 280/9095/21 від 15.08.2023
Прокуратура оскаржила в касаційному порядку ухвалу апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України.
У касаційній скарзі прокуратура вказала, що в ухвалі ВС про відмову у відкритті касаційного провадження за скаргою на ухвалу апеляційного адміністративного суду про повернення її апеляційної скарги зазначено про можливість повторного звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції із зазначенням додаткових підстав необхідності захисту державних інтересів у спірних правовідносинах, відповідно до приписів ч.8 ст.169 КАС України. Тому, на думку прокуратури, судами вже підтверджено поважність причин пропуску строку на представництво прокурором державних інтересів у спірних правовідносинах.
КАС ВС визнав безпідставними такі доводи касанта, який вважав, що безумовною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою є посилання в вищезазначеній ухвалі ВС на приписи ч.8 ст.169 КАС України.
ВС наголосив, що наділення прокурора особливим правовим статусом, з посиланням на здійснення субсидіарної функції з представництва інтересів держави у справі, саме по собі не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у разі його пропуску.
Норма ч.8 ст.169 КАС України вказує на відсутність заборони звернення з аналогічною процесуальною заявою, проте не змінює встановлені процесуальним законом правила звернення з відповідними процесуальними заявами, зокрема, строки їх подання.
❓Погоджуєтесь з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Процесуальний закон не передбачає такої підстави закриття апеляційного провадження, як смерть сторони у справі. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини ч. 1 ст. 377 ЦПК
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 466/6065/18 (61-5430св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113867128
ВП ВС визначила порядок припинення повноважень директора товариства за його ініціативою
В обох випадках – коли між товариством та особою встановлені відносини з управління товариством й укладено трудовий договір і коли є тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору – саме відносини з управління товариством становлять основу відносин між товариством та цією особою.
Директор товариства для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства (п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю») з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов’язків (ч. 13 ст. 39 вказаного Закону), оскільки вирішення зазначеного питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
Водночас директор повинен дотриматися вимог ст. 32 цього Закону щодо порядку скликання загальних зборів учасників товариства.
За відсутності встановлених судами обставин укладення з директором трудових договорів (контрактів) норми законодавства про працю, зокрема, ст. 38 КЗпП України, не застосовуються.
У поданій справі директор ТОВ звернувся до суду з позовом до цього товариства та державного реєстратора про визнання звільненим з посади керівника ТОВ за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та зобов’язання ТОВ провести зміну керівника й подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.
Суд першої інстанції повністю відмовив у задоволенні позову. Натомість суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково, зокрема визнав позивача звільненим з посади керівника товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
ВП ВС зазначила, що суди не встановили обставин укладення з позивачем трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому ч. 12 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Учасники справи не стверджували про наявність таких обставин та не посилалися на недослідження судами доказів, які можуть це підтвердити.
Тому оскільки ТОВ не укладало з позивачем трудового договору (контракту), ВП ВС дійшла висновку, що між ними не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Тож неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема ст. 38 цього Кодексу.
Водночас, за встановленими в цій справі обставинами, директор 11 жовтня 2019 року надіслав учасникам ТОВ заяви, за змістом яких просив звільнити його із цієї посади та скликати загальні збори у строк до 24 жовтня 2019 року для призначення нового директора ТОВ, що не відповідає положенням ч. 3 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п. 8.6.4 Статуту товариства, якими визначено обов’язковість повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів не менше ніж за 30 днів до запланованої дати.
У зв’язку із цим ВП ВС вважає, що позов директора не підлягає задоволенню, оскільки недотримання ним визначеного законодавством і Статутом товариства порядку скликання загальних зборів учасників ТОВ з власної ініціативи не дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора ТОВ з незалежних від нього причин.
Детальніше – за посиланням: https://is.gd/SFEucL.
Постанова ВП ВС від 6 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 (провадження № 12-10гс23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113430105.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Опубліковано огляд актуальної судової практики КГС ВС щодо застосування позовної давності у корпоративних спорах
Верховний Суд продовжує публікувати тематичні огляди за новим форматом.
Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування позовної давності у корпоративних спорах – https://is.gd/Vpcetg.
У цьому огляді наведені, зокрема, правові позиції щодо:
✅застосування скороченої позовної давності до вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб та громадських формувань;
✅початку перебігу позовної давності у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб;
✅визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про солідарне стягнення шкоди, заподіяної банку пов’язаними з банком особами;
✅поважності причин пропуску позовної давності у корпоративному спорі.
✅Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин
🔥Постанова КЦС ВС від 20.09.2023 № 757/8304/22 (61-2053св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113815830
Вирішення спорів щодо реквізиції майна для військових потреб належить до юрисдикції загальних судів – КЦС ВС
Позовні вимоги власника транспортного засобу про визнання недійсним і скасування акта про примусове відчуження транспортного засобу в умовах воєнного стану та витребування його у військової частини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (статті 350, 351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесене.
У справі, яку переглядав Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, позивач просив визнати недійсним і скасувати акт про примусове вилучення автомобіля, витребувати у військової частини НГУ та передати йому примусово вилучений транспортний засіб.
Суд першої інстанції розглянув справу і відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував судове рішення, закрив провадження в справі, роз’яснив позивачеві, що з відповідним позовом він може звернутися до суду першої інстанції в порядку адміністративного судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
КЦС ВС зазначив, що залежно від підстави проведення виділяють два види реквізиції: реквізиція за надзвичайних обставин (ч. 1 ст. 353 ЦК України); реквізиція в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 353 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
Право вимагати повернення майна зумовлене наявністю в особи статусу «колишнього» власника. За допомогою такої конструкції законодавець створює передумови для охорони інтересів приватних осіб.
Право звернутися з адміністративним позовом про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності мають органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які відповідно до закону можуть викуповувати ці об’єкти для суспільних потреб (ч. 1 ст. 267 КАС України).
КЦС ВС зауважив, що законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (статті 350, 351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесене.
Предметом спору в цій справі є оскарження розпорядження та акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже спір, що виник між сторонами в цій справі, стосується майнових прав позивача і має приватноправовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому в позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв’язку з чим він правомірно звернувся до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
Тому суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про належність цього спору до адміністративної юрисдикції та наявність підстав для закриття провадження у справі.
Постанова Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 707/1298/22 (провадження № 61-4120св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/113560656.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж липня 2023 року – https://is.gd/GmSwSh.
Анонсуємо деякі з них.
4 липня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила остаточне рішення у справі HURBAIN v. Belgium. У цій справі національні суди зобов’язали заявника – видавця щоденної газети – знеособити статтю в цифрових архівах, у якій згадувалося повне ім’я водія, відповідального за смертельну дорожньо-транспортну пригоду в 1994 році, з огляду на його «право на забуття». Заявник скаржився у зв’язку із цим на порушення його права за ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (свобода вираження поглядів).
Велика Палата ЄСПЛ погодилася з висновками національних судів та рішенням ЄСПЛ у складі Палати від 22 червня 2021 року про відсутність порушення ст. 10 Конвенції в цій справі, зазначивши, серед іншого, що водій, який був реабілітований у 2006 році, після спливу суттєвого проміжку часу мав законний інтерес у тому, щоб йому дозволили реінтегруватися в суспільство без постійного нагадування про його минуле. ЄСПЛ також зауважив, що знеособлення як особливий засіб зміни архівних матеріалів, який стосується лише імені та прізвища відповідної особи й іншим чином не впливає на зміст переданої інформації, не мало стримувального впливу на свободу преси в цій справі.
Тож національні суди ретельно збалансували право особи на забуття та право на свободу вираження поглядів, обмеживши втручання у право, гарантоване ст. 10 Конвенції, лише тим, що було суворо необхідним.
У справі TRISTAN v. the Republic of Moldova проти заявниці було порушено кримінальне провадження за підозрою у зловживанні владою «особою, яка обіймає відповідальну посаду високого рівня». Поки тривало провадження, до статті Кримінального кодексу, за якою заявниці було висунуто обвинувачення, законодавець вніс зміни, замінивши поняття «особа, яка обіймає відповідальну посаду високого рівня» на поняття «державна посадова особа».
Заявницю було засуджено за цією статтею Кримінального кодексу в новій редакції. У зв’язку із цим заявниця скаржилася до ЄСПЛ за ст. 7 Конвенції (ніякого покарання без закону), стверджуючи, що вона не відповідала характеристиці суб’єкта злочину за статтею Кримінального кодексу, на підставі якої її було засуджено, а також на непередбачуваність відповідного законодавства.
ЄСПЛ, визнаючи порушення в цій справі, констатував, що національні суди застосували положення кримінального закону, який набрав чинності після порушення провадження проти заявниці, не надавши жодних пояснень щодо того, чому нове поняття суб’єкта злочину було еквівалентним попередньому, хоча формулювання було суттєво іншим.
ЄСПЛ вважав, що той факт, що національні суди, не надавши жодного обґрунтування, не розрізнили ці два поняття, хоча законодавець це зробив, не можна вважати тлумаченням, яке відповідало формулюванню відповідних положень.
Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://is.gd/YaIwSZ/
✅Ухвалу про закриття кримінального провадження в його частині може бути оскаржено в апеляційному порядку до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст.392 КПК України щодо іншої частини інкримінованих особі діянь
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 № 755/18777/20 (51-4802кмо21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817298
✅У випадку, коли в графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення
🔥Постанова КГС ВС від 07.09,2023 № 905/1965/19:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113357358
✅Положення ч. 6 ст. 228 КПК у разі необхідності дозволяють провести впізнання за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 вказаної статті, незалежно від наявності реальної можливості пред`явити для впізнання саму особу. Законодавством не передбачено необхідності обґрунтування та вмотивування слідчим проведення впізнання за фотознімками. Процесуальний закон не забороняє проведення впізнання в разі особистого знайомства з особою, яка впізнає
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 № 208/2160/18 (51-1868кмо22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817314
✅Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом
🔥Постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 № 208/2160/18 (51-1868кмо22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113817314
✍🏻ТОЙ ФАКТ, ЩО АДВОКАТИ НЕ ОСКАРЖУВАЛИ УХВАЛИ МІСЦЕВОГО СУДУ ПРО ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ, НЕ СВІДЧИТЬ ПРО НЕЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 539/1686/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 539/1686/19 від 10.08.2023
Захисник у касаційній скарзі вказав на порушення права на захист його підзахисних, оскільки захисники в суді першої інстанції не оскаржували ухвали про продовження строків тримання під вартою.
ККС ВС не погодився з доводами адвоката.
Ефективність захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов'язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
Під час розгляду кримінального провадження адвокати здійснювали захист обвинувачених у межах обраної з ними правової позиції, активно захищали їх інтереси, зокрема, оспорювали достовірність, допустимість і достатність наданих прокурором доказів, порушували питання про зміну підзахисним запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
При цьому обвинувачені від послуг адвокатів не відмовлялися, на якість юридичних послуг не скаржилися і не порушували перед судом питання про залучення інших адвокатів для здійснення їх захисту.
Те, що адвокати не оскаржували ухвали місцевого суду про продовження строку тримання під вартою, не свідчить про те, що обвинувачені не були забезпечені ефективним захистом.
❓Погоджуєтеся з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВІДСУТНІСТЬ У ТИПОВІЙ ФОРМІ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ УМОВИ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ОТРИМАННЯ САМЕ БАНКІВСЬКОЇ ГАРАНТІЇ НЕ МОЖЕ БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВИЗНАННЯ НІКЧЕМНИМ НА ПІДСТАВІ СТ.228 ЦК УКРАЇНИ ФАКТИЧНО УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ ПОЗИКИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 904/3100/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 904/3100/21 від 17.08.2023
У касаційній скарзі Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (бенефіціар) вказала на відсутність висновку ВС щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст.228 ЦК України та Закону України «Про інноваційну діяльність», зокрема, в частині підстав для визнання договорів недійсними (нікчемними) через відсутність в них якихось відомостей, що не передбачені цим спеціальним законом.
Так, Установа не погодилась з висновком апеляційного суду про нікчемність на підставі ст.228 ЦК України договору позики, укладеного між Установою та ТОВ. Апеляційний суд вважав, що типова форма договору про надання фінансування проектів не містить вимог щодо забезпечення виконання зобов'язання банківською гарантією, а, отже, звільняє від надання банківської гарантії.
КГС вирішив це питання наступним чином.
Що ж стосується типової форми договору про надання фінансування проектів та забезпечення виконання зобов`язання, то саме по собі незазначення у ньому як однієї з умов про необхідність отримання саме банківської гарантії (як однієї з можливих гарантій повернення коштів, крім поруки, іпотеки, застави) не може бути підставою для визнання нікчемним на підставі ст.228 ЦК України фактично укладеного договору позики (у якому необхідність отримання, у тому числі, й банківської гарантії передбачена).
❓Договір позики НЕ є нікчемним?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Податковий орган не звільняється від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність)
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.
У справі, що розглядалася, ГУ Державної податкової служби у м. Києві звернулося до господарського суду із заявою про визнання кредитором ТОВ «Проект Майстер».
Суд залишив цю заяву без руху для усунення недоліків щодо сплати судового збору за її подання. Надалі податковий орган подав заяву про усунення недоліків, у якій послався на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і вказав, що він звільнений від сплати судового збору.
Пізніше суд повернув заяву податкового органу про визнання кредитором у зв’язку з неусуненням недоліків щодо подання доказів сплати судового збору.
Апеляційний господарський суд скасував ухвалу про повернення заяви податкового органу та передав справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду цієї заяви. При цьому суд зазначив, що положення п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачають звільнення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів, від сплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Розглянувши касаційну скаргу ліквідатора боржника – ТОВ «Проект Майстер», Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і залишив у силі ухвалу суду першої інстанції.
Із повним текстом постанови КГС ВС у справі № 910/8316/20 можна буде ознайомитися в ЄДРСР та в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
✍🏻ВИРІШЕННЯ СПОРІВ ЩОДО РЕКВІЗИЦІЇ ВІДНЕСЕНО ДО ЦИВІЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 707/1298/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 707/1298/22 від 17.09.2023
Власник транспортного засобу звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування акта про примусове відчуження цього майна військовою частиною під час дії воєнного стану.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що апеляційний суд неправильно закрив провадження у справі з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
КЦС ВС погодився з касантом, оскільки предметом спору у цій справі є оскарження акта щодо примусового відчуження транспортного засобу позивача, а отже, спір, що виник між сторонами у цій справі, стосується майнових прав позивача та має приватно-правовий характер. Спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, а тому у позивача виникла необхідність захисту свого цивільного права, у зв'язку з чим він правомірно звернувся до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.
ВС виснував, що законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (ст.ст.350,351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесений.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: /channel/glossema.
✅Cуд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права
🔥Постанова КЦС ВС від 27.09.2023 № 501/3560/19 (61-9622св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113867158
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 423
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21145 правових позицій ВС
🇪🇺 1758 правових позицій ЄСПЛ
Щодо належного способу захисту прав та позовної давності за позовом про витребування земельних ділянок природоохоронного призначення
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 лютого 2020 року у справі № 911/2325/18
Щодо належного способу захисту прав та позовної давності за позовом про витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 20 червня 2023 року у справі № 554/10517/16-ц
Щодо моменту виконання зобов'язання за договором факторингу
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 04 жовтня 2021 року у справі № 712/10515/17
Щодо відмінностей у строках дії договорів факторингу та купівлі-продажу права грошової вимоги
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19(910/13492/21)(2)
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻НАЦІОНАЛЬНІ ОРГАНИ ВЛАДИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОСТАТНІЙ ТА ОБҐРУНТОВАНИЙ ЗАХИСТ ЖИТТЯ ОСОБИ, ЯКА ТРИМАЄТЬСЯ ПІД ВАРТОЮ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «AINIS AND OTHERS v. ITALY» від 14.09.2023, заява № 2264/12
Заявники скаржилися на те, що органи влади не вжили належних заходів для захисту життя члена їхньої сім’ї, який помер від передозування наркотиками під час тримання під вартою в поліції за підозрою у вчиненні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів.
ЄСПЛ підкреслив, що особи, які тримаються під вартою, перебувають у вразливому становищі, і органи влади зобов'язані нести відповідальність за поводження з ними.
Суд постановив, що в деяких випадках, таких як тримання під вартою в поліцейських відділах, навіть якщо не встановлено, що органи влади знали або повинні були знати про будь-який ризик життю заарештованої особи, існують певні базові запобіжні заходи, яких співробітники поліції повинні вживати в усіх випадках, щоб звести до мінімуму будь-який потенційний ризик для здоров'я і благополуччя заарештованої особи.
У цій справі, беручи до уваги факти, які були відомі органам влади, а також той факт, що заарештованому не було надано жодної медичної допомоги, а його особу не було перевірено після прибуття до поліції, органи влади повинні були проявити підвищену увагу під час нагляду за ним.
З огляду на це Суд дійшов висновку, що Уряд не зміг переконливо довести, що органи влади забезпечили арештованому достатній та розумний захист його життя.
Відповідно, має місце порушення ст.2 Конвенції.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ Є СКЛАДОВОЮ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ, ЗАТВЕРДЖЕНОЇ СІЛЬСЬКОЮ, СЕЛИЩНОЮ, МІСЬКОЮ РАДОЮ В УСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ ПОРЯДКУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 404/3844/17(2-а/404/421/17)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 404/3844/17(2-а/404/421/17) від 11.08.2023
Фізична особа – суборендар земельної ділянки – оскаржила до суду відмову управління містобудування та архітектури міської ради у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Така відмова обґрунтована тим, що земельна ділянка, на якій запропоновано будівництво добудови до нежитлових приміщень, частково розташована в межах червоних ліній та запропоноване будівництво добудови порушує лінію регулювання забудови.
КАС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання вищевказаної відмови протиправною. Адже станом на час звернення позивача в порядку ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" за отриманням містобудівних умов та обмежень, червоні лінії в складі містобудівної документації на місцевому рівні, у встановленому законом порядку міською радою затверджені не були.
ВС зауважив, що відповідно до п.14 ст.1 цього Закону України червоні лінії визначаються в містобудівній документації.
Згідно з п.42 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Отже, червоні лінії є складовою містобудівної документації на місцевому рівні, затвердження якої віднесено до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
❓Порушено права позивача?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Враховуючи, що предметом спору у справі, є об`єкт самочинно реконструйованого будівництва, обраний позивачем спосіб судового захисту права як визнання договорів купівлі-продажу недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав не є ефективним, оскільки не забезпечує відновлення порушеного права. Ефективним способом усунення виявлених порушень для органу державного архітектурно-будівельного контролю є винесення припису щодо власника об`єкту нерухомості про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та у разі невиконання такого припису, - звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта
🔥Постанова КЦС ВС від 27.09.2023 № 638/8317/18 (61-6342св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/113815905
✍🏻РОЗГЛЯД СПРАВ ІНШОЇ ЮРИСДИКЦІЇ БЕЗ УЧАСТІ ОСІБ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В НАРАДЧІЙ КІМНАТІ ПО КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННЮ, НЕ Є ПОРУШЕННЯМ ТАЄМНИЦІ НАРАДИ СУДДІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 761/22456/16-к
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 761/22456/16-к від 17.08.2023
Засуджений у касаційній скарзі вказав на порушення таємниці наради суддів, оскільки судді під час перебування колегії суддів в нарадчій кімнаті розглядали справи про адміністративні правопорушення.
ККС ВС не підтримав доводів засудженого.
Слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі, коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень судді під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню щодо обвинуваченого розглядали справи про адміністративні правопорушення та ними постановлено відповідні рішення. Однак, розгляд справ відбувся без участі осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності та інших учасників справи.
Зважаючи на те, що судді брали участь у розгляді справ іншої юрисдикції без участі осіб, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що стороною захисту не обґрунтовано, яким чином таке порушення таємниці наради суддів за своїм характером та з огляду на конкретні обставини справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ІЗ СПАДКОВИХ ВІДНОСИН
📁Добірка 422
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 21140 правових позицій ВС
🇪🇺 1758 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 квітня 2023 року у справі № 204/1052/20
Щодо доказового значення факту відсутності реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця при прийняття спадщини
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 травня 2023 року у справі № 442/9001/21
Щодо необхідності вирішення спорів різних спадкоємців стосовно одного і того ж спірного спадкового майна в одному судовому провадженні
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19
Щодо наслідків відкриття спадкової справи нотаріусом за заявою, поданою з порушенням строку прийняття спадщини
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 04 липня 2023 року у справі № 686/20282/21
Щодо юрисдикції спору та характеру відносин з оспорювання свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, перерозподілу спадкових часток
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 04 липня 2023 року у справі № 570/3891/14
Щодо наслідків неотримання кредитором згоди поручителя забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 липня 2023 року у справі № 296/8061/19
Щодо спадкування права нерухоме майно у разі наявності рішення суду про визнання права власності на це майно за набувальною давністю
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
