Верховний Суд опублікував огляд судової практики КГС ВС за червень 2023 року
Пропонуємо до вашої уваги огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР протягом червня 2023 року) – https://is.gd/rGUmkj.
В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
Так, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки про:
▪️ наслідки застосування мораторію, встановленого постановою КМУ № 187, при вирішенні питання щодо грошових вимог кредитора – суб’єкта російської федерації;
▪️ підсудність спору щодо нерухомого майна боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у разі, якщо відповідачем у цьому спорі є центральний орган виконавчої влади.
У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, наведено висновки щодо:
▪️ кількості та послідовності проведення етапів визначення монопольного становища;
▪️ можливості використання Антимонопольним комітетом України відомостей, переданих Національним антикорупційним бюро України.
У постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів містяться висновки стосовно:
▪️ визначення підсудності спору, якщо він виник з одного правочину, яким сторони висловили намір щодо купівлі-продажу корпоративних прав у двох і більше юридичних осіб, місцезнаходження яких є різним;
▪️ помилковості ототожнення листа НКЦПФР, у якому роз’яснено порядок скасування реєстрації випуску облігацій, з рішенням Комісії про відмову у скасуванні реєстрації випуску цінних паперів.
У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки про:
▪️ припинення права користування земельними ділянками, які надавались орендарю для експлуатації та обслуговування цілісного майнового комплексу, у зв’язку із припиненням експлуатації та обслуговування цього комплексу;
▪️ розмежування випадків обов’язкової передачі районною чи обласною радою об’єктів спільної власності територіальних громад на користь конкретної територіальної громади району чи області.
У постановах об’єднаної палати КГС ВС зроблено висновки про:
▪️ відсутність порушеного права поручителя в разі укладення кредитних договорів та договорів поруки посадовими особами кредитора із стверджуваним поручителем перевищенням меж своїх повноважень;
▪️ належного боржника у правовідносинах щодо відшкодування витрат, здійснених унаслідок пільгового перевезення пасажирів.
КГС ВС висловився щодо підстав покладення на позивача судових витрат у зв’язку із залишенням його позову без розгляду
Ухвалою місцевого господарського суду позов залишено без розгляду у зв’язку з неявкою повноважного представника позивача в судове засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
На підставі цієї норми відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертного дослідження, яку суд задовольнив частково.
За результатами нового апеляційного розгляду ухвалу суду першої інстанції про часткове задоволення заяви відповідача залишено без змін. Позивачка оскаржила ці рішення в Касаційному господарському суді, який залишив скаргу без задоволення.
КГС ВС зауважив, що суд апеляційної інстанції надав оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, з покликанням на актуальні правові висновки Верховного Суду щодо цього питання, і зазначив, що неявка в судове засідання повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки можуть кваліфікуватися як необґрунтовані в розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України, незалежно від того, чи визнавалась обов’язковою явка учасників судового процесу в судове засідання. У зв’язку з цим наявні підстави для вирішення питання про покладення відповідних судових витрат на позивача.
Постанова КГС ВС від 23 травня 2023 року у справі № 910/12184/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111249383.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #КГС_ВС #ТОВ #ЄСПЛ #Європейська_конвенція #відшкодування_витрат #правова_допомога #висновок_експерта
✅Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку
🔥Постанова КАС ВС від 02.08.2023 № 620/830/23 (К/990/17043/23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112587865
✅Ініціювання справи про встановлення факту) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у адміністративному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим
🔥Постанова КЦС ВС від 27.07.2023 № 127/5241/22 (61-7781св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112691820
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ВІДШКОДУВАННЯ СУДОВИХ ВИТРАТ
📁Добірка 400
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20790 правових позицій ВС
🇪🇺 1733 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 травня 2023 року у справі № 914/86/22
Щодо порядку стягнення витрат на залучення перекладача у справах за участю іноземних осіб
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2023 року у справі № 926/3886-б/21
Щодо повернення за клопотанням особи судового збору у разі закриття позовного провадження у межах справи про банкрутство/неплатоспроможність
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Ухвалою від 24 травня 2023 року у справі № 910/18250/16(1)
Щодо можливості касаційного оскарження додаткового судового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, ухваленого внаслідок прийняття первісного судового рішення, яким розглянуто скаргу на дії арбітражного керуючого, постановленої у межах справи про банкрутство
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21
Щодо умови відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 27 червня 2023 року у справі № 648/2026/15-а
Щодо сплати позивачем судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги на рішення суду у справі про оскарження постанови про порушення митних правил
Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20
Щодо неналежне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #правова_позиція
🇺🇦До Дня незалежності України даруємо знижку на систему ZakonOnline до -20%
З цією знижкою користуватись нашою системою стане ще приємніше, адже її перевагами є:
🔸 пошук та аналіз релевантної судової практики стане для Вас максимально простим та швидким
🔸 Ви будете впевнені в тому, що посилаєтесь на правові позиції, від яких досі не було відступлень
🔸 Ви зможете вчасно дізнаватися про появу нових судових рішень та засідань з смс-повідомлень, або листів на пошту
🔸 Вам достатньо буде зазирнути в свій кабінет, щоб дізнатися про появу нової правової позиції у Вашій галузі
🔸 Ви зможете легко відслідковувати призначення перших судових засідань у нових справах по Ваших клієнтах та відслідковувати появу нових рішень по будь-яких запитах
🔸 Вам будуть надходити повідомлення про зміни в нормативних актах
🔸 З’явиться можливість систематизувати зберігання документів та нотаток, що відносяться до певної справи.
👉Акція діє до 31.08.2023 включно!💙💛
✅Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає
🔥Постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 753/369/21 (61-5785св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112758970
✅АТ «Укрпошта» є розпорядником інформації щодо універсальних послуг поштового зв`язку (стосовно умов постачання товарів, послуг та цін на них), а тому суд може використовувати інформацію, отриману з офіційного сайту АТ «Укрпошта»
🔥Постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 2-1730-1/10 (61-149св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112750241
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ З ПИТАНЬ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКІВ ДАВНОСТІ
📁Добірка 399
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20760 правових позицій ВС
🇪🇺 1734 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18
Щодо обов'язку судів першої та апеляційної інстанцій роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, про закінчення строків давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 лютого 2022 року у справі № 752/23954/18
Щодо обов'язковості розгляду судом клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 червня 2022 року у справі № 641/2699/17
Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 січня 2023 року у справі № 752/943/21
Щодо обов'язку суду звільнити особу від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19(1)
Щодо умов зупинення перебігу строків давності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 06 березня 2023 року у справі № 161/18237/18
Щодо звільнення від кримінальної відповідальності або покарання на підставі ст. 49 КК України у разі ухилення від досудового розслідування або суду
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
Про верховенство права та права людини: проєкт РЄ розпочав випуск інформаційного бюлетеня
Практика Європейського суду з прав людини у справах проти України та проти інших держав, питання функціонування європейської системи захисту прав людини – із цими та іншими питаннями можна ознайомитися в інформаційному виданні «Бюлетень: Верховенство права. Права людини», підготовленому проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду».
У першому випуску – короткий огляд рішень ЄСПЛ у 56 справах: 28 – проти України і 28 – проти інших держав (за період з 1 січня по 1 квітня 2023 року). Бюлетень також містить посилання на відеовиступи судді ЄСПЛ Миколи Гнатовського про практику Суду в контексті збройного конфлікту та судді ЄСПЛ у 2009–2022 роках Ганни Юдківської на тему «Два десятиліття під юрисдикцією Суду. Роздуми "національного" судді».
Перший випуск інформаційного видання «Бюлетень: Верховенство права. Права людини» розміщений за посиланням https://is.gd/5h4fi7.
✍🏻ЗОБОВ’ЯЗАННЯ СЛІДЧОГО ПРИЗНАЧИТИ ЕКСПЕРТИЗУ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СКАРГИ АДВОКАТА НА ЙОГО ДІЇ Є ВИХОДОМ ЗА МЕЖІ ПОВНОВАЖЕНЬ СЛІДЧОГО СУДДІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 676/3178/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 676/3178/22 від 11.07.2023
У касаційній скарзі прокурор вказав, що слідчий суддя, вийшовши за межі наданих йому повноважень, прийняв рішення, яке не передбачене КПК України, оскільки під час постановлення ухвали слідчий суддя вправі зобов'язати слідчого вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а не втручатись у межі його повноважень та виходити за межі предмету скарги.
З цього приводу ККС ВС зауважив, що за результатами розгляду скарги на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні слідчий суддя, керуючись ч.2 ст.307 КПК України, має право скасувати рішення слідчого та зобов'язати слідчого вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону, не втручаючись при цьому у межі його повноважень щодо прийняття рішень у кримінальному провадженні.
Також згідно ст.244 КПК України за наявності відповідного клопотання сторони захисту та підстав, визначених ч.1 цієї статті, слідчий суддя за результатами розгляду такого клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Тому, ухваливши рішення про зобов'язання слідчого призначити експертизу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вийшов за межі своїх процесуальних повноважень щодо розгляду скарги адвоката, які визначені положеннями ст.307 КПК України, та втрутився у сферу виключних повноважень слідчого, зокрема, щодо прийняття рішення про призначення експертизи у кримінальному провадженні.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻СУД НЕ МОЖЕ ЗОБОВ’ЯЗАТИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВИДАТИ УКАЗ ПРО СТВОРЕННЯ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДОРАДЧОГО ОРГАНУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 990/166/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 990/166/22 від 22.06.2023
Позивач у апеляційній скарзі вказав, що вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно того, що суд не вправі зобов'язувати Президента України видати указ про створення консультативно-дорадчого органу.
ВП ВС не погодилася з позицією позивача та зауважила, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.
Президент України на основі та на виконання Конституції та законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України (ч.3 ст.106 Конституції України), застосовує надані йому Конституцією України повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.
Таким чином, ніхто, зокрема й суд, не може зобов'язувати Президента України видати указ про створення консультативно-дорадчого органу («створити нараду») у складі Генштабу, Міноборони та Мінцифри із залученням громадських організацій, оскільки такі повноваження є дискреційними.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✅Суд обґрунтовано відхилив клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи врахувавши зловживання процесуальними правами сторони відповідача у формі штучного ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає вчиненню процесуальних дій, оскільки ні відповідач, ні його представники для вирішення заявленого ними клопотання не з`явилися без поважних причин, необхідні зразки підпису відповідача для експертного дослідження не надали, а можливості відібрати експериментальні зразки підпису суд позбавили
🔥Постанова КЦС ВС від 02.08.2023 № 758/13264/19 (61-42св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664718
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 398
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20750 правових позицій ВС
🇪🇺 1730 правових позицій ЄСПЛ
Щодо неможливості закриття апеляційного провадження у разі неповного відновлення судового провадження за аналогією до норми ч. 4 ст. 494 ЦПК України
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 грудня 2020 року у справі № 435/4160/13-ц
Щодо можливості закриття апеляційного провадження у разі неповного відновлення судового провадження за аналогією до норми ч. 4 ст. 494 ЦПК України
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 червня 2023 року у справі № 2-7985/2003
Щодо визначення судом розміру збитків у разі вилучення товару за рішенням суду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2019 року у справі № 335/7363/15-ц
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 липня 2023 року у справі № 369/6092/20
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
🇪🇺ПОКЛАДЕННЯ НА ПОЗИВАЧІВ ОБОВ'ЯЗКУ СПЛАТИТИ ВИТРАТИ НА ПРЕДСТАВНИЦТВО ДЕРЖАВИ МОЖЕ РОЗГЛЯДАТИСЯ ЯК ОБМЕЖЕННЯ, ЩО ПЕРЕШКОДЖАЄ ЗДІЙСНЕННЮ ПРАВА НА ДОСТУП ДО СУДУ
✍🏻Правова позиція ЄСПЛ у справі «PASLAVIČIUS v. LITHUANIA» від 18.07.2023, заява № 15152/18
Заявник скаржився на порушення права на доступ до суду у зв'язку з рішеннями національних судів зобов'язати його сплатити судові витрати колишнього роботодавця під час судового розгляду щодо дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи.
Заявник вважав, що національне провадження було несправедливим, оскільки, хоча його було звільнено з муніципалітету через скорочення посади, його колишній роботодавець скористався правовою допомогою адвоката.
ЄСПЛ зауважив, що покладення на заявників обов'язку сплатити витрати на представництво держави може розглядатися як обмеження, що перешкоджає здійсненню права на доступ до суду.
У цій справі Суд встановив наступне.
Залучення муніципалітетом стороннього адвоката було необхідним і виправданим з огляду на складність справи, зумовленої, зокрема, поданням заявником численних окремих скарг та додаткових позовів, великим обсягом доказів та інших матеріалів. Аутсорсинг адвоката був сталою практикою для муніципалітету, особливо у спорах з власними працівниками. Про це було відомо заявнику.
Хоча заявник був юристом, однак мав можливість користуватись допомогою адвоката. Він не реалізував це право.
Національні суди не перешкоджали заявнику користуватись процесуальними правами.
Суди врахували, що заявник мав вищу юридичну освіту, був працездатного віку і він зможе отримувати дохід у майбутньому, щоб погасити присуджені йому витрати.
Відповідно, відсутнє порушення п.1 ст.6 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻НЕМАЄ ПІДСТАВ ОТОТОЖНЮВАТИ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН ТА ЕЛЕКТРОННИХ ПЕТИЦІЙ, АДРЕСОВАНИХ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 990/166/22(1)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 990/166/22 від 22.06.2023
У апеляційній скарзі позивач наголошував на неоднаковості підходів при розгляді Президентом України звернень громадян та електронних петицій з подібних питань.
ВП ВС не підтримала позицію апелянта та вказала наступне.
Закон України “Про звернення громадян” (далі - Закон) дає визначення звернень окремих осіб (індивідуальне), групи осіб (колективне), такі звернення розглядаються відповідно до ст.7 цього Закону, та особливого виду колективного звернення - електронної петиції, яка може подаватися абсолютно з будь-якого питання, розгляд якої має особливий порядок, встановлений ст. 231 Закону.
Положення ч.3 ст.5 та ст.231 Закону визначають обов'язок Президента України особисто видати рішення за результатами розгляду електронної петиції як особливої форми колективного звернення громадян і надати відповідь на електронну петицію.
Водночас Конституція України та Закон не встановлюють обов'язок Президента України через свій допоміжний орган - Офіс Президента України видавати рішення за результатами розгляду всіх індивідуальних чи групових звернень з питань, які не входять до його повноважень.
Отож, ототожнювати порядок розгляду звернень громадян та електронних петицій, адресованих, зокрема, Президенту України, немає законних підстав.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻КПК УКРАЇНИ НЕ МІСТИТЬ ВИМОГИ ЩОДО ЗАЗНАЧЕННЯ У ПРОТОКОЛІ ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОСОБИ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО АНКЕТНІ ДАНІ СТАТИСТІВ ТА ЇХ ЗГОДИ НА ВИКОРИСТАННЯ ФОТОЗНІМКІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 609/213/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 609/213/22 від 13.07.2023
У касаційній скарзі захисник засудженого зазначив, що протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками є недопустимим доказом, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо анкетних даних статистів та їх згоди на використання фотознімків у даному провадженні.
ККС ВС відхилив наведені доводи касанта з огляду на наступне.
Відповідно до ч.6 ст.228 КПК України за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у ч.ч.1,2 цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.
Що стосується посилань сторони захисту на те, що у протоколі пред'явлення особи для впізнання відсутні відомості про анкетні дані статистів та їх згода на використання фотознімків у даному провадженні, то колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки норми кримінального закону не містять такої вимоги.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✅Особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності
🔥Постанова КЦС ВС від 02.08.2023 № 199/7139/20 (61-2218св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112775477
Огляд судової практики ККС ВС за червень 2023 року: https://is.gd/gJjpDL.
В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду, ухвалених у червні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:
✅ встановлено розмежувальні ознаки між суміжними складами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 153 «Сексуальне насильство» та ст. 156 «Розбещення неповнолітніх» КК України;
✅ акцентовано на тому, що для настання кримінальної відповідальності керівника підприємства за порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, якщо воно спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 271 КК України), вирішальне значення має фактичне здійснення трудової функції працівником, а не юридичне оформлення трудових відносин з ним.
У сфері кримінального процесуального права:
✅ констатовано, що відсутність у протоколі затримання адвоката відомостей про повідомлення про це ради адвокатів регіону, номера кримінального провадження, анкетних даних та підписів осіб, які були присутні під час проведення затримання, не є підставою для визнання цього протоколу недопустимим доказом;
✅ встановлено, що в КПК України не передбачено необхідності звернення органу досудового розслідування до слідчого судді за дозволом на проведення обшуку житла за наявності згоди особи, яка проживала в цьому житлі на підставі договору оренди;
✅ констатовано, що строк дізнання, який прямо не визначений у КПК України, не повинен перевищувати строк досудового розслідування у кримінальних провадженнях про нетяжкі злочини, передбачений ч. 2 ст. 219 КПК України.
Упродовж червня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
✍🏻СУДОВИЙ ЕКСПЕРТ ПІДЛЯГАЄ ВІДВОДУ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ПЕРІОДУ (ТРИВАЛОСТІ) ПЕРЕБУВАННЯ У СЛУЖБОВІЙ АБО ІНШІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД УЧАСНИКІВ СПРАВИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 727/4657/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 727/4657/19 від 28.06.2023
У касаційній скарзі відповідач наполягав на тому, що суди безпідставно відмовили в задоволенні відводу судовому експерту, який працював на посаді інженера-землевпорядника у Квартирно-експлуатаційному відділі (далі - КЕВ), в інтересах якого подано позов прокурором.
КЦС ВС підтримав доводи касаційної скарги та зауважив наступне.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про відвід, прийняв до уваги, що між датою складання висновку експерта та часом припинення фактичних трудових відносин з КЕВ, минув значний проміжок часу. Тому суд уважав відсутніми обставини, які б свідчили про упередженість судового експерта під час проведення судової земельно-технічної експертизи.
Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у ст.36 цього Кодексу. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, зокрема, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи (ч.1 ст.38 ЦПК України).
Таким чином, судовий експерт не може брати участь у розгляді справи та підлягає відводу, якщо він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи, незалежно від періоду (тривалості) перебування в такій залежності та наявності інших обставин, які б свідчили про його упередженість та необ'єктивність.
❓Погоджуєтеся з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✅Поважність причин визначається судом у разі неможливості своєчасного подання скарги або іншого документа через стихійне лихо, катастрофу, хворобу, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, а також будь-які інші обставини, що не дозволили учаснику процесу завчасно подати відповідний документ
🔥Постанова ККС ВС від 08.08.2023 № 753/19868/21 (51-1583км23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112721194
✅Натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкція ст. 625 ЦК України щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку
🔥Постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 753/369/21 (61-5785св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112758970
✅Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено
🔥Постанова КЦС ВС від 10.08.2023 № 444/1995/16 (61-4566св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112750246
Малолітня дитина не може пред’являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання – ОП КЦС ВС
У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через свого законного представника не може виступати позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами. Такі висновки зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (ОП КЦС ВС).
У справі, яка переглядалася ОП КЦС ВС з метою забезпечення єдності судової практики, батько подав позов про визначення місця проживання малолітнього сина з ним, а мати подала зустрічний позов про визначення місця проживання дитини з нею. Малолітній син через свого законного представника – батька (як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) звернувся до суду з окремим позовом, у якому просив залишити своє місце проживання та постійного перебування з батьком.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті позовної заяви сина (третьої особи у справі), виходив із того, що спір виник між батьками щодо визначення місця проживання дитини, тому сама дитина не може бути позивачем чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оскільки її права та інтереси захищаються іншим шляхом, а саме суд має заслухати думку дитини під час розгляду справи, тобто спору між батьками.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана батьком дитини як його законним представником у той самий час, коли відповідачем за первісним позовом є інший законний представник малолітньої дитини – його мати, яка заперечує проти прийняття позову третьої особи.
ОП КЦС ВС погодилася з такими висновками судів, вказала, що малолітня фізична особа не володіє цивільною процесуальною дієздатністю. Процесуальним засобом реалізації батьками права на судовий захист своєї дитини, гарантованим ст. 55 Конституції України, є процесуальне представництво. Воно забезпечує участь у цивільному процесі батьків, надає їм можливість використовувати всі передбачені законодавством юридичні можливості для ведення цивільних справ у суді й захисту суб’єктивних прав та інтересів дитини. Батьки мають право виступати представниками дитини, зокрема, у цивільному процесі.
У спорах між батьками про визначення місця проживання дитини до 14 років сама дитина через своїх батьків, усиновлювачів, опікунів чи інших осіб, визначених законом, не може виступати позивачем чи третьою особою із самостійними вимогами. Такі спори є спорами між батьками щодо визначення місця проживання дитини, при вирішенні яких дитина, яка може висловити свою думку, з урахуванням ст. 171 СК України та ст. 12 Конвенції про права дитини, висловлює свою думку та бажання щодо проживання разом з одним із батьків.
Разом з тим ОП КЦС ВС уточнила процесуальну підставу для відмови у прийнятті позову третьої особи (малолітньої дитини), що не вплинуло на правильне вирішення судами процесуального питання. Так, ВС зазначив, що правильною підставою є застосування п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, згідно з яким позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Постанова ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22 (провадження № 61-2959сво23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #КЦС_ВС #ОП_КЦС_ВС #визначення_місця_проживання_дитини #цивільна_процесуальна_дієздатність
✍🏻САМЕ ПО СОБІ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ НЕ Є ПІДСТАВОЮ ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ЛІКАРЕМ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 149/1089/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 149/1089/22 від 21.06.2023
Лікар санаторію оскаржила до суду наказ директора про призупинення дії трудового договору з нею. У касаційній скарзі директор вказав, що керівництво санаторію діяло в межах ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», оскільки через збройну агресію надання санаторно-курортних та медичних послуг підрозділом фактично не здійснювалося.
З цього приводу КЦС ВС зазначив наступне.
Для застосування ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
Суди встановили, що як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи, санаторій здійснював свій основний вид діяльності та надавав медичні й санаторно-курортні послуги. Таким чином, обставин неможливості відповідача у зв'язку з військовою агресією проти України надати позивачу роботу, а останній її виконувати в цій справі не встановлено.
Отже, сама по собі обставина зменшення кількості пацієнтів санаторію після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість відповідача забезпечити позивача, яка обіймала посаду лікаря, роботою.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
🧐 Працюєш юристом, але давно цікавишся ІТ-сферою ?
Маємо для тебе гарну новину! Академія Консалтингового Бізнесу розпочинає набір на курс «ІТ-юрист», який дозволяє юристам отримати всі необхідні практичні та теоретичні знання в ІТ і увійти в цю сферу без технічних знань!
Під час проходження курсу з IT-ПРАВА Ви розглянете питання:
📍про структуру ІТ-бізнесу та особливості роботи юриста в галузі відповідно до типу бізнесу;
📍про всі види договорів у IT-бізнесі;
📍про оподаткування ІТ-компаній;
📍про структурування відносин з IT-фахівцями;
📍про правові питання власників ІТ-бізнесу;
📍про структурування міжнародного ІТ- бізнесу;
📍про захист інтелектуальної власності IT-компаній;
📍про захист бізнесу, запобігання перевіркам державних органів, супровід в разі проведення таких перевірок,врегулювання суперечок в досудовому порядку;
📍про специфіку роботи відповідно до закону про Дія Сіті;
📍про особливості роботи з урахуванням мобілізації та ще багато іншого.
Ціна курсу - 🔥
А при оплаті курсу протягом дня на Вас чекають два подарунки від Академії 💙💛
РЕЄСТРАЦІЯ: https://www.bca.education/digital-law-bca/?traffic_mark=uq3jjy
Верховний Суд опублікував огляд судової практики КЦС ВС за червень 2023 року
До вашої уваги – черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за червень 2023 року: https://is.gd/FKDJJE.
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
– у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, звернено увагу на те, що тлумачення норм ч. 2 ст. 604, ст. 1053 ЦК України з урахуванням принципу розумності свідчить, що не виключається за домовленістю сторін заміна первісного зобов’язання, яке виникло на підставі договору позики, новим позиковим зобов’язанням між тими ж сторонами;
– у справах, що виникають із трудових правовідносин, акцентовано, що з часу набрання чинності Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) у роботодавця відсутній обов’язок зберігати за особами, призваними на військову службу, середній заробіток за місцем роботи на час проходження ними військової служби. Натомість їм виплачується грошове забезпечення військовослужбовця в установленому законом розмірі;
– у справах, що виникають із житлових правовідносин, зазначено, що положення національного законодавства, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, регулюють відносини, що виникають із приводу користування келією, яка вважається житлом у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому спір з приводу права користування житловим приміщенням, розташованим у будівлі, належній на праві власності релігійній організації, що виник між цією релігійною організацією та фізичною особою, підлягає вирішенню судом загальної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України;
– у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що за наявності неприязних стосунків між батьками дитини визначення судом проведення зустрічей батька з сином виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування;
– у спорах, що виникають із питань щодо відшкодування шкоди, зазначено, що компенсацією (відшкодуванням) особі за порушення державою позитивного обов’язку є стягнення моральної шкоди, тоді як порушення державою негативного конвенційного обов’язку може передбачати відшкодування як моральної, так і майнової шкоди, зокрема за порушення права власності, якщо саме держава знищила чи пошкодила майно особи;
– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, акцентовано, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого спадкодавцем права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування у спадкодавця права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій він набув таке право, оскільки сама собою державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає
– у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що законодавець передбачив у межах процесуального представництва конструкцію «довіреність в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), тому довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника в суді.
✍🏻ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВТРУЧАННЯ У РОБОТУ СХЕМИ ПІДКЛЮЧЕННЯ ЗАСОБІВ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПОКЛАДАЄТЬСЯ НА СПОЖИВАЧА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/2803/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/2803/22 від 27.06.2023
Товариство у касаційній скарзі акцентувало увагу на тому, що схема підключення не входить до складу обліків електричної енергії, і відповідно не входить до зони відповідальності споживача.
КГС ВС, аналізуючи аргументи касаційної скарги, вказав, що доводи скаржника про те, що схема підключення не входить до складу засобів обліку електричної енергії є помилковими, адже аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що схема підключення є складовою засобів обліку електричної енергії (вузла обліку електричної енергії), яка визначає порядок монтування та з'єднання між собою обладнання та засобів вимірювальної техніки, необхідних для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії.
Отже, схема підключення входить до складу засобу обліку електричної енергії, що перебуває в межах відповідальності споживача, а втручання у роботу схеми підключення є порушенням з боку споживача Правил роздрібного ринку електричної енергії.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
🧐 Працюєш юристом, але давно цікавишся ІТ-сферою ?
Під час проходження курсу з IT-ПРАВА Ви розглянете питання:
📍про структуру ІТ-бізнесу та особливості роботи юриста в галузі відповідно до типу бізнесу;
📍про всі види договорів у IT-бізнесі;
📍про оподаткування ІТ-компаній;
📍про структурування відносин з IT-фахівцями;
📍про правові питання власників ІТ-бізнесу;
📍про структурування міжнародного ІТ- бізнесу;
📍про захист інтелектуальної власності IT-компаній;
📍про захист бізнесу, запобігання перевіркам державних органів, супровід в разі проведення таких перевірок,врегулювання суперечок в досудовому порядку;
📍про специфіку роботи відповідно до закону про Дія Сіті;
📍про особливості роботи з урахуванням мобілізації та ще багато іншого.
При оплаті курсу протягом дня на Вас чекають два подарунки від Академії 💙💛
РЕЄСТРАЦІЯ: https://www.bca.education/digital-law-bca/?traffic_mark=7b9owk
Щодо призначення покарання за незаконне переправлення осіб через державний кордон України – рішення ВС
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду скасував вирок апеляційного суду, яким за незаконне переправлення за кордон осіб, які намагалися ухилитися від мобілізації під час воєнного стану, особу засудили до 5 років позбавлення волі та звільнили від відбування покарання з випробуванням на 3 роки. ККС ВС дійшов висновку, що в цьому разі звільнення від відбування покарання з випробуванням не відповідає принципам законності та справедливості.
Суд першої інстанції розглянув справу мешканки Чернівецької області, яка спільно з двома іншими особами з корисливих мотивів організувала незаконне переправлення чоловіків через державний кордон України з Румунією поза пунктом пропуску. Після передачі 4500 доларів США за такі послуги у квітні 2022 року поліція затримала її спільників. Суд першої інстанції визнав обвинувачену винною і оштрафував її на 136 тис. грн (8 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Чернівецький апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції щодо призначеного покарання і засудив обвинувачену до 5 років позбавлення волі, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням на 3 роки.
Прокурор подав касаційну скаргу, посилаючись на те, що, на його думку, суд апеляційної інстанції не врахував практику Верховного Суду та безпідставно призначив обвинуваченій покарання із застосуванням ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Прокурор наполягав на тому, що обвинувачена вчинила тяжкий злочин проти недоторканності державного кордону України під час воєнного стану, переховувалася від органу досудового розслідування, у зв’язку з чим її оголосили в розшук, а свою вину визнала лише під час судового розгляду. Він просив відправити справу на новий розгляд в апеляційний суд.
Касаційний кримінальний суд задовольнив клопотання прокурора, зазначивши, що апеляційний суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, звільнивши засуджену від відбування покарання з випробуванням, ураховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також те, що злочин вчинений з використанням умов воєнного стану.
Постанова ККС ВС від 5 липня 2023 року у справі № 727/6140/22 (провадження № 51-2266км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112117928.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ККС_ВС #незаконне_переправлення_осіб_через_державний_кордон_України #призначення_покарання #неправильне_застосування_закону_України_про_кримінальну_відповідальність #воєнний_стан #звільнення_від_відбування_покарання_з_випробуванням #стаття_75_КК_України
