✅Право кредитора на стягнення з позичальника коштів на підставі ст. 625 ЦК виникає в силу Закону, а не договору, а тому ці кошти не входять до складу основного зобов`язання та не забезпечуються іпотекою
🔥Постанова КЦС ВС від 10.08.2023 № 335/8295/22 (61-6385св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112845643
Верховний Суд опублікував огляд судової практики ККС ВС за перше півріччя 2023 року
Пропонуємо вам ознайомитися з оглядом судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://is.gd/o0JwjY.
В огляді зібрано найважливіші правові позиції ККС ВС за І півріччя 2023 року, які для зручності користування систематизовано за назвами розділів Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.
Видання містить лише короткий опис правових висновків із посиланням на реквізити відповідних рішень ККС ВС в ЄДРСР і може стати в пригоді представникам усіх юридичних професій.
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ЩОДО НЕДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, ВІДНЕСЕНИХ ДО ЮРИСДИКЦІЇ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ
📁Добірка 403
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20840 правових позицій ВС
🇪🇺 1738 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19(1)
Щодо підстав для стягнення зі страховика суми відшкодування, яке МТСБУ виплатило потерпілому
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 грудня 2021 року у справі № 910/2971/20 (910/1657/21)
Щодо права кредиторів боржника на звернення до суду з позовом до третіх осіб про стягнення коштів на користь боржника у межах справи про банкрутство
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19
Щодо відшкодування сплачених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вкладникам коштів у разі скасування рішення Національного банку України про виведення банку з ринку фінансових послуг
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 серпня 2022 року у справі № 922/2060/20
Щодо моменту виникнення в органу місцевого самоврядування права комунальної власності на земельну ділянку за відсутності державної реєстрації речового права на неї та правових наслідків нездійснення державної реєстрації такого права
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 25 серпня 2022 року у справі № 903/357/21
Щодо стягнення як безпідставно отриманої переплати понад визначену в договорі суму
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 травня 2023 року у справі № 916/3893/21
Щодо застосування ст. 1212 ЦК України у правовідносинах, пов'язаних з недоотриманням власником земельної ділянки, цільове призначення якої змінено, коштів, які мав би сплатити орендар у випадку належного оформлення додаткової угоди
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✅Підставою для притягнення органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Кошти на відшкодування шкоди завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування стягуються з місцевого бюджету через відповідний орган Державної казначейської служби України
🔥Постанова КГС ВС від 13.07.2023 № 910/16226/21:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112836535
✅Виходячи з існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен учасник діє добросовісно, як добрий господар, який є виваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значимих рішень та обранні варіанта власної поведінки
🔥Постанова КЦС ВС від 02.08.2023 № 752/1421/21 (61-2145св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112845637
✍🏻ЗАКОНОДАВЕЦЬ НА ПІДСТАВІ П.15 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦК УКРАЇНИ ПЕРЕДБАЧИВ СПЕЦІАЛЬНИЙ ВИПАДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЗИЧАЛЬНИКА ВІД ОБОВ'ЯЗКУ СПЛАТИТИ НЕУСТОЙКУ (ШТРАФ, ПЕНЮ) ПІД ЧАС КАРАНТИНУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 709/1320/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 709/1320/21 від 14.08.2023
У цій справі позикодавець просив стягнути з позичальника пеню за час прострочення повернення позики під час карантину.
КЦС ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні цього позову.
ВС зазначив, що тлумачення п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
▫️в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину;
▫️в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
▫️у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов'язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акта цивільного законодавстві (п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов'язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов'язок припиняється без його виконання.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: /channel/glossema.
✅Той факт, що первісний кредитор передає новому кредитору вимогу, яка припинилася, є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором, а не підставою недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога. Якщо предмета права вимоги (боргу) не існувало на момент його передання, покупець вправі на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати повернення грошових коштів
🔥Постанова ВП ВС від 08.08.2023 № 910/19199/21 (12-45гс22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112873033
ВП ВС визначила, чи може власне письмове підтвердження позивача про неподання ним іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав бути вчинене його представником
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, вчинене представником від імені такого позивача, є власним письмовим підтвердженням самого позивача, а не його представника.
Норми КАС України встановлюють, що позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження. Відповідно, відомості, які повинні бути зазначені в позовній заяві згідно із ч. 5 ст. 160 КАС України, у тому числі власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, можуть викладатись як самим позивачем, так і його представником.
У поданій справі представник позивача (адвокат) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 12 жовтня 2022 року № 694/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 жовтня 2022 року “Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”» у частині застосування санкцій до позивача. Касаційний адміністративний суд у складі ВС залишив позовну заяву без руху для усунення її недоліків, зокрема, шляхом подання до суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, як це передбачено пунктами 2 та 11 ч. 5 і ч. 6 ст. 160 КАС України.
ВП ВС виснувала, що колегія КАС ВС не врахувала, що представник, складаючи, підписуючи та подаючи до суду позовну заяву, діє не від власного імені, а від імені позивача. Всі дії, вчинені в межах повноважень представником від імені позивача зі складення, підписання і подання до суду позовної заяви, вважаються такими, що їх вчинив сам позивач.
Як констатувала ВП ВС, помилковий висновок колегії КАС ВС про те, що позовну заяву може скласти, підписати та подати представник, а власне письмове підтвердження (яке є частиною цієї позовної заяви) повинен скласти, підписати та подати особисто (безпосередньо) позивач, по-перше, протиставляє позивача і його представника, оскільки створює хибне уявлення про те, що представник, здійснюючи процесуальні права й обов’язки позивача, може діяти від власного імені. По-друге, таке тлумачення взагалі унеможливлює складення, підписання та подання до суду позовної заяви представником, оскільки якщо власне письмове підтвердження повинен скласти, підписати та подати особисто позивач, то, відповідно, саму позовну заяву має складати, підписувати та подавати особисто (безпосередньо) позивач, що прямо суперечить ч. 10 ст. 44 КАС України й обмежує процесуальні права позивача, передбачені нормами частин 1, 2 ст. 16 і ч. 1 ст. 55 цього Кодексу.
Постанова ВП ВС від 6 липня 2023 року у справі № 990/36/23 (провадження № 11-41заі23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406157.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #представництво #власне_письмове_підтвердження_позивача #позовна_заява #КАС
✍🏻ВЕРХОВНИЙ СУД НЕ УПОВНОВАЖЕНИЙ ЗАКОНОМ НАВОДИТИ ТЛУМАЧЕННЯ ЧИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА ЗАПИТ (ВИМОГУ) УЧАСНИКА СПРАВИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 910/2730/21
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 910/2730/21 від 18.07.2023
У спорі про оскарження рішення АМК України щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу касант зазначив, що відсутній висновок ВС стосовно застосування ст.21 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", ст.15-1 Закону, п.13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2002 №833, у подібних правовідносинах.
КГС ВС відхилив наведені доводи касанта.
ВС зробив висновок, що відсутні підстави для співвідношення норми п.13 Порядку № 833 з нормою щодо остаточності результатів арбітражного дослідження (ч.16 ст.21 цього Закону).
Адже Верховний Суд не уповноважений законом наводити тлумачення чи роз'яснення чинного законодавства на запит (вимогу) учасника справи, в тому числі на предмет співвідношення певних законодавчих положень.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
Розгляд кредиторських вимог окремого кредитора після закриття провадження у справі про банкрутство є процесуально неможливим
Відсутність провадження у справі про банкрутство боржника унеможливлює розгляд та задоволення заяви окремого кредитора поза межами провадження у справі про банкрутство такого боржника, оскільки визнання судом вимог кредитора приведе до наділення кредитора певним обсягом прав, які можуть бути реалізовані виключно в межах провадження у справі про банкрутство.
КУзПБ визначив порядок розгляду заяв із грошовими вимогами кредиторів до боржника, з якого випливає, що розгляд таких заяв здійснює суд виключно в межах відкритого провадження у справі про банкрутство боржника.
За приписами ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, які їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду господарським судом заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку ст. 45 КУзПБ поза межами провадження у справі про банкрутство. Норми ГПК України також не передбачають можливості розгляду заяв з грошовими вимогами в господарській справі з вимогами до боржника після закриття провадження у справі.
У цій справі господарські суди встановили, що податковий орган звернувся із заявою про кредиторські вимоги до боржника після закриття провадження у справі про банкрутство щодо цього боржника, тобто з порушенням 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Верховний Суд дійшов висновку, що задоволення заяви податкового органу про визнання його грошових вимог до боржника після завершення щодо боржника комплексу процедур і механізмів, передбачених КУзПБ, та за відсутності провадження у справі про банкрутство боржника призведе до порушення принципу правової визначеності в контексті обсягу прав і обов’язків боржника та інших кредиторів у справі стосовно банкрутства. Отже, вимоги податкового органу вважаються погашеними.
Постанова КГС ВС від 1 червня 2023 року у справі № 908/73/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111384597.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.
#Верховний_Суд #ВС #КГС_ВС #КУзПБ #ТОВ #справа_про_банкрутство #боржник #кредитор #ДПС #грошові_вимоги
✅Зазначення судом про накладення арешту на все майно відповідача та наведення переліку цього майна, за умови відсутності інформації у суду про розмір грошових коштів, які перебувають на рахунках у відповідача на час забезпечення позову та про вартість нерухомого майна відповідача, яка може покривати різницю між ціною позову та арештованими грошовими коштами, є безпідставним
🔥Постанова КГС ВС від 07.08.2023 № 922/875/23:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112801122
Верховний Суд опублікував огляд судової практики КЦС ВС за перше півріччя 2023 року
До вашої уваги – огляд найважливіших правових позицій Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за перше півріччя 2023 року, які для зручності користування систематизовано за різними категоріями справ – https://is.gd/JK796a.
Видання містить лише короткий огляд правових позицій із посиланням на ЄДРСР для ознайомлення та може стати в пригоді всім представникам юридичних професій.
Спадкоємці можуть оскаржити батьківство спадкодавця щодо дитини, народженої після його смерті, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки – ОП КЦС ВС
Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вирішила, що спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який після смерті записаний батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою перебував у шлюбі, згідно із ч. 3 ст. 137 СК України, що підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
ОП КЦС ВС, забезпечуючи єдність судової практики, вказала, що в СК України є прогалина та відсутній регулятор, який би визначав правило поведінки учасників сімейних відносин для випадку, коли чоловік, який записаний батьком після його смерті, помер до народження дитини і не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою перебував у шлюбі.
Законодавець визначив порядок усунення прогалин у сімейному праві. Сімейні відносини є різноманітними, а соціальне життя – рухливе. У зв'язку із цим може виникнути необхідність визначення певного правила, яке не закріплене в законі безпосередньо. Тому у справі, яка переглядалася, ОП КЦС ВС застосувала вищезгадану норму (ч. 3 ст. 137 СК України) на підставі аналогії закону.
У цій справі колишня дружина спадкодавця як законний представник їхнього спільного сина, визнаного за рішенням суду недієздатним (а тому він має право на обов’язкову частку у спадщині), оспорювала в суді батьківство спадкодавця стосовно малолітньої дитини, яка народилася у другої дружини спадкодавця вже після його смерті й також має право на обов’язкову частку у спадщині.
Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, вважали, що неможливо застосувати ч. 3 ст. 137 СК України для оспорювання факту батьківства особи, що померла до народження дитини, за відсутності звернення зазначеної особи за життя до нотаріуса із заявою про невизнання свого батьківства. Посилання на цю норму можливе лише в разі вчинення актового запису щодо особи як батька дитини за життя особи.
ОП КЦС ВС зауважила, що можуть існувати випадки, коли чоловік, який записаний батьком після смерті, помер до народження дитини і не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою перебував у шлюбі. У подібних випадках у спадкоємців чоловіка, який записаний батьком дитини після його смерті, виникає спір про те, чи є чоловік батьком новонародженої дитини. Позбавлення спадкоємців права оспорювати батьківство чоловіка, який записаний батьком дитини, що народилася вже після його смерті, суперечить принципу розумності та справедливості, а саме на таких засадах регулюються сімейні відносини.
Постанова Верховного Суду від 31 липня 2023 року у справі № 461/3122/19 (провадження № 61-10148сво22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112731316.
Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
#Верховний_Суд #ВС #КЦС_ВС #ОП_КЦС_ВС #заповіт #спадщина
✅Залишення неподільної речі у спільній власності не позбавить того із подружжя, хто фактично користується річчю, можливості це робити надалі. Але інший із подружжя, який формально залишається співвласником, усупереч ч.ч. 1, 7 ст. 41 Конституції України за відсутності окремої домовленості фактично позбавляється можливості такого користування, впливу на долю речі, а також грошової компенсації. Якщо за позовом одного із подружжя суд визначить кожному з подружжя ідеальні частки у неподільному майні, таке судове рішення не буде ефективним для захисту відповідних прав та інтересів
🔥Постанова КЦС ВС від 09.08.2023 № 175/1025/20 (61-814св23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112802870
🔍 Висока динаміка змін законодавства ускладнює роботу юристів та адвокатів, тому що необхідно витрачати купу часу та сил на пошуки найсвіжіших судових рішень.
🔄 Комплексний огляд релеваних судових рішень з досвідченими експертами, адвокатами-практиками та суддями допоможе Вам підвищити свою експертність та відкриє Вам нові кар’єрні можливості!
🚀 На онлайн-курсі “АКТУАЛЬНА СУДОВА ПРАКТИКА” Ви отримаєте огляд найсвіжіших рішень судів, що допоможе:
📌 уникнути типових помилок та ризики пов’язаних із незнанням релевантного судового прецеденту
📌 робити кращі прогнози стосовно того, як суд може розглянути певну справу
📌 підсилити переконливість своїх аргументів на підставі актуальної практики
👺 До старту курсу залишилось 8 днів.
💼 Не упустіть шанс підвищити свою експертність, яка збільшить Ваші гонорари.
Реєструйтеся вже зараз - http://surl.li/kbqsw
✍🏻САМА ПО СОБІ ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА ПРОВАДЖЕННЯ НЕ НАДАЄ СЛІДЧОМУ СУДДІ ІМУНІТЕТУ ВІД ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СКОЄННЯ ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ПРАВОСУДДЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 800/582/16(800/515/15)
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 800/582/16(800/515/15) від 15.06.2023
Суддя у апеляційній скарзі вказала, що винесення судового рішення (ухвали про запобіжний захід) в рамках кримінального судочинства не може підпадати під визначення порушення присяги судді.
З цього приводу ВП ВС зазначила наступне.
Ухвалення в рамках кримінального процесуального провадження судового рішення, наслідком якого є позбавлення особи свободи, не зумовлює настання юридичної відповідальності за ухвалення такого рішення, але тільки тоді, коли слідчий суддя ухвалював це рішення за наявності підстав, з дотриманням порядку його ухвалення і, що головне, без порушення гарантованих Основним Законом України права особи на свободу та особисту недоторканність.
Отже, якщо слідчий суддя у сфері судової діяльності через грубу недбалість допустить переступ, то незалежно від того, чи порушення відбулося в рамках кримінального процесуального провадження, сама по собі процесуальна (процедурна) форма провадження не надає слідчому судді імунітету від юридичної відповідальності за скоєння порушення у сфері правосуддя, оскільки не заперечує і не може виправдовувати зовнішні прояви протиправної поведінки судді.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
Верховний Суд залишив у силі рішення апеляції про незастосування до військовослужбовця, який викрав благодійну допомогу, звільнення від відбування покарання з випробуванням
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив у силі рішення суду апеляційної інстанції, що засудив офіцера прикордонного загону, який викрав майно – благодійну допомогу загальною вартістю 238 тис. 600 грн (ч. 4 ст. 410 КК України).
Суд першої інстанції визнав винуватим військовослужбовця і засудив його до п’яти років ув’знення, водночас звільнив від відбування покарання. Чернігівський апеляційний суд скасував це рішення щодо призначення покарання. Суд засудив військовослужбовця до семи років позбавлення волі та позбавив його військового звання.
Захисник обвинуваченого не погодився з вироком, оскільки вважав, що суд необґрунтовано не застосував до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Утім, ККС ВС погодився з рішенням апеляції, зазначивши, що незастосування судом звільнення від відбування покарання з випробуванням у цьому випадку відповідає меті покарання та загальним засадам його призначення.
Постанова ККС ВС від 11 липня 2023 року у справі № 751/5204/22 (провадження № 51-2064км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112202617.
Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС – lpd.court.gov.ua/login.
#ВерховнийСуд #ККС #судова_практика #військовослужбовець #благодійна_допомога
Вимоги про відшкодування моральної шкоди не можуть заявлятися одночасно зі скаргою на дії / бездіяльність виконавця – ОП КЦС ВС
Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду направила на новий розгляд справу заявниці в частині виплати їй моральної компенсації через бездіяльність державного виконавця.
У травні 2021 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зобов’язав російську федерацію в особі посольства рф в Україні відшкодувати заявниці шкоду за втрату колишньої бази відпочинку в м. Сімферополі внаслідок окупації рф АР Крим. На виконання цього рішення суду було відкрито виконавче провадження. Утім, державний виконавець не направив заявниці постанову про приєднання її виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Заявниця вважала такі дії державного виконавця протиправною бездіяльністю та звернулася з відповідною скаргою до суду. Крім того, вона вимагала відшкодувати їй моральну шкоду, завдану неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов’язків.
Суд першої інстанції, із судовим рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав неправомірною бездіяльність виконавця, а провадження щодо відшкодування моральної шкоди закрив, роз’яснивши заявниці право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди в порядку позовного провадження.
ОП КЦС ВС погодилася з висновком судів про неможливість розгляду вимог про відшкодування моральної шкоди у скарзі на дії державного виконавця. Ці вимоги суд може розглянути окремо в позовному провадженні.
Водночас ОП КЦС ВС визнала помилковими висновки судів про закриття провадження щодо моральної компенсації, адже в такому разі заявниця буде позбавлена права повторно звернутися до суду, і зауважила про необхідність залишення скарги в цій частині без розгляду.
Частиною 2 ст. 451 ЦПК України передбачено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними й зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, під час розгляду таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: про відкриття провадження у справі; щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов’язків; про судові виклики і повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного й касаційного оскарження судових рішень тощо.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що в межах розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не може розглядати питання про відшкодування моральної шкоди або інших збитків, приймаючи ухвалу, постановлену за результатами розгляду скарги, в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Проте в разі завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця особа має право звернутися до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади (статті 1174, 1166, 1167 ЦК України).
Такі справи повинні розглядатись у позовному порядку шляхом пред’явлення позову, оскільки є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема як у цій справі, у тому числі в державного виконавця.
Тож ОП КЦС ВС скасувала судові рішення щодо закриття провадження за скаргою заявниці та направила її справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова ОП КЦС ВС від 31 липня 2023 року у справі № 216/5508/20 (провадження № 61-13сво23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664735.
Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС – lpd.court.gov.ua/login.
#ВерховнийСуд #КЦС #судова_практика #ОП_КЦС #відшкодування_моральної_шкоди
✅Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами
🔥Постанова КГС ВС від 13.07.2023 № 5015/118/11 (914/1689/21):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112836668
💥КУРС ДЛЯ ЮРИСТІВ “ВІЙСЬКОВЕ ПРАВО”💥
Якщо ви практикуючий юрист in-house, юрист-консультант, адвокат, студент юридичного факультету або ж бажаєте дізнатися для себе - запрошуємо на курс з військового права.
На курсі будемо розглядати наступні питання:
🔸Мобілізація: від вручення повістки до отримання мобілізаційного розпорядження;
🔸Мобілізація жінок: права та обов’язки жінки військовослужбовця;
🔸Початок, призупинення і закінчення звільнення з військової служби;
🔸Соціальні та житлові проблеми військовослужбовців та способи їхнього розв’язання;
🔸Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців, членів ТРО;
🔸Статус УБД.Статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Статус сім’ї загиблого;
🔸Статус осіб, зниклих безвісти під час воєнного стану. Процедура визнання фізичної особи померлою;
🔸Оскарження висновку ВЛК;
🎁 При швидкій оплаті протягом дня, отримайте ще 2 подарунок від нас!
Реєстрація:https://www.bca.education/military-law-3-0/?traffic_mark=5ykeet
✅З наданих Банком розрахунків вбачається, що проценти за період поза межами строку кредитування позивач нарахував саме як проценти за "користування кредитом", а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України, що унеможливлює тлумачення нарахованих Банком процентів за "користування кредитом" поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України та, як наслідок, унеможливлює задоволення вимог Банку про стягнення процентів, нарахованих поза межами строку кредитування
🔥Постанова КГС ВС від 25.07.2023 № 910/19891/20:
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112607550
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ДІЇ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЧАСІ
📁Добірка 402
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20800 правових позицій ВС
🇪🇺 1735 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 березня 2021 року у справі № 266/3090/18(2)
Щодо умови визнання діяння кримінальним правопорушенням
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 14 червня 2021 року у справі № 698/229/17
Щодо порядку вирішення цивільного позову у разі закриття кримінального провадження у зв'язку з декриміналізацією діяння
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 серпня 2021 року у справі № 161/5211/20
Щодо наслідків призначення покарання, яке є більш суворим, ніж було передбачено санкцією, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 листопада 2021 року у справі № 220/1260/70
Щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі
Правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 травня 2023 року у справі № 127/12127/22
Щодо виключення окремих епізодів злочинної діяльності з обсягу обвинувачення за ч. 2 ст. 436-2 КК України
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція #добірка
✅Спадкоємці (дружина, батьки та діти) чоловіка, який записаний після своєї смерті батьком дитини, можуть оспорювати його батьківство, якщо він не знав або не міг знати про вагітність жінки, з якою такий чоловік перебував у шлюбі, згідно з ч. 3 ст. 137 СК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону
🔥Постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 31.07.2023 № 461/3122/19 (61-10148сво22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112731316
✍🏻ПЕРЕВІРКА ТА ОЦІНКА ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ НЕ МОЖЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ НА СТАДІЇ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО ВІДКРИТТЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/12266/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 522/12266/22 від 12.07.2023
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу захисника, вказавши, що захисник не усунув недоліків його первинної апеляційної скарги та повторно не навів жодної передбаченої п.1 ч.1 ст.394 КПК України обставини для апеляційного оскарження вироку.
ККС ВС із таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився.
Відповідно до приписів п.1 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На стадії прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду, порядок і межі якого визначено ст.ст.404-405 КПК України.
Тобто, перевірка та оцінка доводів апеляційної скарги не передбачена на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, оскільки така перевірка має здійснюватися судом апеляційної інстанції колегіально у складі, визначеному ч.4 ст.31 КПК України, під час апеляційного розгляду кримінального провадження (матеріалів провадження) по суті.
❓Згодні з висновком ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✅Оскільки позивач є посадовою особою, межа допустимої критики щодо нього є ширшою, ніж щодо приватної особи, оспорювана поширена інформація не містить однозначного твердження про факти вчинення позивачем конкретних дій чи правопорушень і, за своїм змістом та з огляду на характер використання мовностилістичних засобів тільки наводить суб`єктивну оцінку (припущення) іншої особи щодо певних подій, то підстав для задоволення позову про спростування оспорюваної недостовірної негативної інформації, що порочить та принижує його честь, гідність та ділову репутацію, – немає
🔥Постанова КЦС ВС від 26.07.2023 № 516/88/21 (61-13338св22):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112749171
✍🏻ФАКТ НЕВИКОНАННЯ ВИМОГ ПРИПИСУ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ ПРО ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЗАЧЕРГОВОЇ ПОВІРКИ ЛІЧИЛЬНИКА ВИРІШУЄТЬСЯ У КОЖНОМУ КОНКРЕТНОМУ ВИПАДКУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБСТАВИН, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ПЕРЕВІРЦІ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/5800/19
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/5800/19 від 05.07.2023
У зв'язку із необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу лічильника теплової енергії, Держспоживслужба видала припис, яким зобов’язала теплопостачальну організацію вжити заходів щодо проведення експертизи та позапланової перевірки цього лічильника.
Оскаржуючи до суду цей припис, теплопостачальна організація вважала, що його винесено без проведення попередньої перевірки. При цьому стверджувала, що виконала припис, оскільки надала акт діагностики тепловодолічильника та свідоцтво про повірку регульованого засобу вимірювальної техніки щодо справності приладу.
Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні цього позову.
КАС ВС погодився з таким висновком судів.
ВС наголосив, що не ототожнює визначену Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» експертну повірку засобів вимірювальної техніки з актом діагностики тепловодолічильника та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки щодо справності приладу. Відповідно не можна вважати виконаними вимоги оскарженого припису.
Факт невиконання вимог припису Держпродспоживслужби про вжиття заходів щодо позачергової повірки лічильника може бути виявлений контролюючим органом не обов'язково лише за результатом проведеної перевірки; таке питання вирішується у кожному конкретному випадку в залежності від обставин, що підлягають перевірці.
У спірному випадку, проведення перевірки не є необхідним з огляду на очевидність встановленого порушення (не проведено експертизу), що не тягне за собою необхідність встановлення додаткових обставин, що безпосередньо можуть вплинути на склад правопорушення.
❓Згодні з позицією ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻РОЗРАХУНОК ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА АЛІМЕНТАМИ ДЛЯ ОСІБ, ЩО ОТРИМУЮТЬ ДОХІД ВІД ВЕДЕННЯ ОСОБИСТОГО СЕЛЯНСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ВИХОДЯЧИ З РОЗМІРУ ТАКОГО ДОХОДУ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 155/1875/13-ц
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 155/1875/13-ц від 05.07.2023
У касаційній скарзі боржник вказав, що суди зробили суперечливий висновок про те, що він за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює, є членом особистого селянського господарства та особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, а тому державний виконавець, визначаючи розмір аліментів, повинен був діяти відповідно до вимог ч.2 ст.195 СК України.
КЦС ВС не підтримав доводів касанта та вказав, що заробіток є різновидом доходу. Доходи можуть формуватися за рахунок оплати праці, підприємницької діяльності, доходів від власності, від особистого підсобного господарства та індивідуальної трудової діяльності, інших доходів.
Встановивши, що платник аліментів веде особисте селянське господарство, із якого отримує дохід, що включений до Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, суди попередніх інстанцій помилково вважали, що розрахунок заборгованості за аліментами державному виконавцю потрібно проводити із застосуванням положень ч.2 ст.195 СК України, тобто виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, а не за загальним правилом - виходячи з фактичного заробітку (доходу) (ч.1 ст.195 СК України).
Отже, державним виконавцем правомірно здійснено розрахунок заборгованості за аліментами відповідно до вимог ч.1 ст.195 СК України, виходячи з доходу платника аліментів від ведення особистого селянського господарства.
❓Підтримуєте висновок ВС?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 401
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZakonOnline
🇺🇦 20795 правових позицій ВС
🇪🇺 1734 правових позицій ЄСПЛ
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 липня 2020 року у справі № 910/14293/19
Щодо обов'язку МТСБУ сплачувати суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21
Щодо меж відшкодування шкоди МТСБУ за договорами страхування у разі ліквідації страховика
Щодо права члена фермерського господарства на приватизацію земельної ділянки
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 03 листопада 2021 року у справі № 817/1911/17
Щодо права членів фермерського господарства на виділення земельної частки (паю) із земель фермерського господарства
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✅З огляду на те, що законодавець не наділив суд повноваженнями відшкодовувати моральну шкоду чи збитки ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, скаргу в частині вимог про відшкодування моральної шкоди (або будь-яких вимог, які розглядаються в порядку позовного провадження) суд залишає скаргу без розгляду і роз`яснює заявнику його право на звернення до суду з цими вимогами у порядку позовного провадження
🔥Постанова об`єднаної палати КЦС ВС від 31.07.2023 № 216/5508/20 (61-13сво23):
📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/112664735
✍🏻СУД НЕ МОЖЕ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ВСТАНОВИТИ ФАКТИ АБО ВИНУ ОБВИНУВАЧЕНОГО БЕЗ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ОЦІНКИ ДОКАЗІВ ПІД ЧАС УСНОГО СЛУХАННЯ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «LETONJE v. SLOVENIA» від 06.07.2023, заява № 10397/20
Заявник скаржився на те, що місцевий суд не провів відкритого судового засідання, на якому він і свідки могли б бути допитані, під час провадження у справі про незначне правопорушення, вчинене заявником.
ЄСПЛ встановив, що на заявника було накладено штраф за порушення громадського порядку у вигляді непристойної поведінки щодо працівників поліції виключно на підставі спостережень працівників поліції. Місцевий суд підтримав рішення поліції на підставі матеріалів справи, переданих поліцією, без проведення усного та публічного слухання. Він відхилив клопотання заявника «допитати всіх свідків» як необґрунтоване.
Суд зауважив, що в основу засудження заявника були покладені не лише беззаперечні факти, але й спірні факти, які були зафіксовані працівниками поліції.
Отже, за таких обставин усне слухання може мати важливе значення для захисту інтересів обвинуваченого, оскільки воно може поставити під сумнів достовірність висновків працівників поліції.
У зв'язку з цим, хоча заявник прямо не просив місцевий суд провести усне слухання, він просив, щоб суд «допитав усіх свідків». Це прохання місцевий суд відхилив. Проте Суд вважає, що місцевий суд не міг, в рамках справедливого судового розгляду, належним чином встановити факти або вину заявника без безпосередньої оцінки доказів під час усного слухання.
Відповідно, мало місце п.1 ст.6 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZakonOnline - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція