19219
Правові висновки Верховного Суду
Законодавець не допускає оспорення заповіту одним із заповідачів за спільним заповітом подружжя, навіть у разі розпорядження в такому заповіті особистим майном одного з подружжя – ОП КЦС ВС
Законодавець конструює спільний заповіт таким чином, що заповідачами можуть бути тільки особи, які мають статус подружжя, а розпорядження може стосуватися лише майна, яке перебуває в правовому режимі спільної сумісної власності. Внаслідок цього виключається розпорядження в спільному заповіті подружжя особистим майном одного з подружжя і поширення на це майно правового режиму спільної сумісної власності.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше – https://is.gd/cmkxfg.
Господарська діяльність на території національних природних парків має відповідати їхнім завданням – КАС ВС
Господарська діяльність, яка не спрямована на виконання покладених на національні природні парки завдань, дозволяється лише на окремих територіях господарської зони парку (населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, землі інших землевласників та землекористувачів, які включені до складу парку). На всіх інших територіях господарської зони національних природних парків дозволено лише ту господарську діяльність, яка спрямована на виконання покладених на парк завдань.
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/MGo9hk.
Зміна місця проживання дитини батьком не вважається самочинною та не є підставою для відібрання дитини, якщо таке проживання не визначалося судом або органом опіки та піклування – КЦС ВС
За положеннями сімейного законодавства, батьки мають рівні права за законом на виховання дитини, а отже вимога про відібрання дитини й повернення її за попереднім місцем проживання може бути задоволена лише в разі, коли після ухвалення судом рішення про визначення місця проживання дитини з одним із батьків таке місце проживання було самочинно змінене іншим із батьків.
Неможливо вважати самочинною зміну місця проживання дитини одним із батьків, якщо таке проживання не було встановлене рішенням суду або органом опіки.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше – https://is.gd/ePyx8b.
Минулого тижня ми опублікували ключові рішення Верховного Суду за 2024 рік в усіх юрисдикціях. Цього разу пропонуємо до вашої уваги зведений дайджест судової практики Великої Палати ВС й чотири річні огляди судової практики касаційних судів у складі ВС за 2024 рік.
Для вашої зручності ми об’єднали ці матеріали в одному дописі, що дає змогу швидко й легко ознайомитися з останніми найважливішими тенденціями в адміністративній, господарській, кримінальній та цивільній юрисдикції.
Зведений дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Zved_daidzhest_VP_2024.pdf.
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за 2024 рік –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_2024.pdf.
Огляд судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_2024.pdf.
Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за 2024 рік - https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_2024.pdf.
Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за 2024 рік – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_2024.pdf.
Вже традиційного в добірках коротко наведено суть правових висновків, описаних у щомісячних дайджестах та оглядах судової практики, які було опубліковано впродовж року. Всі висновки систематизовані: у зведеному дайджесті судової практики Великої Палати ВС – за підставами розгляду справ Великою Палатою ВС та за видом судової юрисдикції; в оглядах судової практики КАС ВС, КГС ВС і КЦС ВС – за категоріями спорів у межах кожного виду судочинства, а в огляді судової практики ККС ВС – за назвами розділів КК України та КПК України.
Період ознайомлення сторони обвинувачення з матеріалами, відкритими стороною захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не впливає на перебіг строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПКУкраїни, і не зупиняє його – ОП ККС ВС
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 761/35056/19 підтвердила свій висновок, сформульований у постанові об’єднаної палати ККС ВС від 11 вересня 2023 року у справі № 711/8244/18.
Детальніше – https://is.gd/UIpuDf.
Акт перевірки не є беззаперечним (єдиним) та достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства – КГС ВС
Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв’язок. Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/ZeMPr6.
КЦС ВС нагадав судам, що в окремому провадженні вимоги процесуального закону щодо змагальності та меж судового розгляду не діють
Неправильне визначення заявником заінтересованої особи не є підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки заінтересовані особи в окремому провадженні повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі про встановлення факту, що особа є постраждалою від домашнього насильства.
Детальніше – https://is.gd/MqwGnB.
Призначення пенсії за віком на пільгових умовах не є належною та достатньою підставою для звільнення особи, призваної на військову службу під час мобілізації на період дії воєнного стану – КАС ВС
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом особи до військової частини про визнання протиправними дій щодо відмови у її звільненні та зобов’язання військової частини припинити її службу у зв’язку з досягненням пенсійного віку.
Позивач звернувся до військової частини з рапортом про звільнення на підставі ст. 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», проте отримав усну відмову. Він оскаржив такі дії до суду, вимагаючи визнати відмову протиправною, зобов’язати звільнити його та стягнути моральну шкоду.
Детальніше – https://is.gd/XUXOWC.
Особа, яка втратила право власності на акції товариства внаслідок їх примусового відчуження на користь держави, не має права оскаржувати рішення загальних зборів акціонерів, прийняті після такого відчуження – КГС ВС
З моменту примусового відчуження акцій в умовах воєнного стану особа позбавляється відповідних корпоративних прав щодо управління діяльністю товариства, як і права на оскарження рішень загальних зборів, прийнятих новими акціонерами. Захищаючи власне право на володіння акціями, така особа має право оскаржувати в судовому порядку правочини, на підставі яких відбулося примусове відчуження акцій.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/KAXBSg.
Найважливіші правові висновки Великої Палати Верховного Суду та касаційних судів у складі ВС, сформульовані протягом 2024 року.
Ухвалені минулого року Верховним Судом правові висновки вплинули на розвиток правозастосування в Україні та стосувалися таких аспектів, як:
– соціальний захист військовослужбовців, членів їх сімей та ветеранів війни, а також внутрішньо переміщених осіб;
– питання виконання зобов’язань, процедур банкрутства, корпоративних відносин і захисту інтелектуальної власності;
– розгляд кримінальних проваджень стосовнозлочинів проти основ національної безпеки України, а також щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
– розгляд спорів про захист честі, гідності та ділової репутації, захист особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, а також спорів, які виникають із трудових, сімейних, спадкових правовідносин, тощо.
З добірками ключових рішень Верховного Суду за 2024 рік можна ознайомитися на порталі SupremeObserver:
▪️ключові рішення ВП ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1052/kliuchovi-rishennia-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;
▪️ключові рішення КАС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1053/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-administratyvnoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;
▪️ключові рішення КГС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1054/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-hospodarskoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;
▪️ключові рішення ККС ВС – https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1055/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-kryminalnoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik;
▪️ключові рішення КЦС ВС - https://so.supreme.court.gov.ua/authors/1056/kliuchovi-rishennia-kasatsiinoho-tsyvilnoho-sudu-u-skladi-verkhovnoho-sudu-za-2024-rik.
Визнання спадщини відумерлою: правила розгляду та алгоритм установлення спору про право – КЦС ВС
Невідповідність заяви про визнання спадщини відумерлою вимогам ст. 335 ЦПК України в частині недолучення до неї відповідних додатків має наслідком залишення такої заяви без розгляду саме із цих підстав відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Зазначення міською радою у відзиві на заяву банку про визнання спадщини відумерлою щодо недолучення до заяви постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не свідчить про наявність підстав для залишення заяви без розгляду за приписами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, а саме за наявності спору про право.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше – https://is.gd/OYJDih.
ОП ККС ВС зробила висновок про порядок звільнення особи від відбування призначеного їй покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
Закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК України строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання з урахуванням положень частин 3 і 4 цієї статті.
Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК України, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК України.
Суд у конкретному кримінальному провадженні може ухвалити рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК України, не лише в порядку статей 537, 539 КПК України, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.
Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 229/207/24.
Детальніше – https://is.gd/MCzZm5.
Пенсійний орган не має права відмовити вперерахунку пенсії військовому пенсіонеру з урахуванням додаткової вислуги років, яка виникла у зв’язку з його призовом на військову службу під час мобілізації, через неподання заявником до пенсійного органу розрахунку вислуги років – КАС ВС
Неподання заявником безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсії розрахунку вислуги років не зумовлює настання для нього негативного наслідку у вигляді відмови вперерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного соціального захисту особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини.
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом фізичної особи до ГУ ПФУ про визнання протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії та зобов’язання врахувати додаткову вислугу років, яка виникла від часу призову на військову службу під час мобілізації до дня фактичного звільнення.
У справі, що розглядалася, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» він має право на перерахунок пенсії за вислугу років із врахуванням додаткової вислуги років, що виникла у зв’язку з призовом на військову службу, під час якої він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів державичерез військову агресію РФ проти України. Протевідповідач, виконуючи судове рішення у справі № 580/6909/23, протиправно відмовив йому вздійсненні такого перерахунку пенсії. Відповідач мотивував відмову тим, що від обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на який покладено функції щодо підготовки й подання до органів, що призначають пенсії, не надходили документи для перерахунку пенсії за вислугу років.
За запитом органів ПФУ обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (у межах своєї компетенції) доопрацьовує подані документи для призначення пенсії, а також надсилає додаткові документи (або їх завірені копії), які впливають на розмір пенсії. Водночас розрахунок вислуги років для призначення пенсії та витяги з наказів про звільнення і виключення військовослужбовця зі списків військової частини долучаються до його особової справи для постійного зберігання.
Така процедура дооформлення пакета документів для перерахунку пенсії зумовлена відсутністю втериторіального органу ПФУ компетенції самостійно вирішити питання щодо обчислення вислуги років особам, які проходили військову службу.
Неподання заявником безпосередньо до територіального органу ПФУ для призначення (перерахунку) пенсії розрахунку вислуги років не зумовлює настання для нього негативного наслідку у вигляді відмови в перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного соціального захисту особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини.
Враховуючи викладене, Верховний Суд визнав протиправною відмову відповідача у здійсненні позивачеві перерахунку його пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, яка виникла від часу призову на військову службу під час мобілізації до дня фактичного звільнення.
Постанова Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 580/460/24 (провадження № К/990/39094/24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/124782253.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua.
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 10 по 16 лютого 2025 року.
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1040/ohliad-sprav-peredanykh-na-rozhliad-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-obiednanykh-palat-ta-sudovykh-palat-kasatsiinykh-sudiv.
Індексація пенсії проводиться шляхом збільшення на відповідний коефіцієнт показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час призначення – КАС ВС
При проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020–2023 роках згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку зі щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом фізичної особи до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії щодо проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2021–2024 роках.
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1037/indeksatsiia-pensii-provodytsia-shliakhom-zbilshennia-na-vidpovidnyi-koefitsiient-pokaznyka-serednoi-zarobitnoi-platy-dokhodu-v-ukraini-z-iakoi-splacheno-strakhovi-vnesky-ta-iakyi-vrakhovuvavsia-dlia-obchyslennia-pensii-pid-chas-pryznachennia-%E2%80%93-kas-vs-
Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду –https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglyad_KKS_01_2025.pdf.pdf.
В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у січні 2025 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права акцентовано, що:
– кваліфікуюча ознака «ті самі дії, вчинені протягом року після засудження за цією статтею», передбачена ч. 2 ст. 309 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за відповідні дії, вчинені особою протягом року після ухвалення обвинувального вироку за цією статтею, а не після повідомлення їй про підозру чи затвердження прокурором обвинувального акта;
– недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, яке призвело до завдання необережних тяжких тілесних ушкоджень, повністю охоплюється ст. 264 КК України та не потребує додаткової кваліфікації за ст. 128 цього Кодексу;
– передача особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем, є неможливою.
У сфері кримінального процесуального права вказано, що:
– обов’язок роз’яснити потерпілому право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі після його зміни прокурором КПК України покладає на суд, а не на прокурора чи іншу особу;
– виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, у якому повідомлення про підозру не здійснювалося;
– шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що керував автомобілем у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору з особою, яка володіє транспортним засобом, відшкодовується володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не винним водієм.
Упродовж січня 2025 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за січень 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_01_2025.pdf.
В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ безпідставність ненарахування й невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди через формальні недоліки в доказах його участі в бойових діях;
✅ врахування додаткової винагороди для обчислення компенсації за невикористану відпустку військовослужбовцям;
✅ неможливість звільнення з військової служби під час мобілізації через досягнення пенсійного віку;
✅ протиправність відмови в перерахунку пенсії військовому пенсіонеру з урахуванням додаткової вислуги років через неподання заявником до пенсійного органу розрахунку вислуги років;
✅ право медичного працівника на одноразову виплату в разі встановлення йому групи інвалідності або ступеня втрати працездатності внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;
✅ анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;
✅ нарахування пені без ухвалення податкового повідомлення-рішення;
✅ оприбуткування податком на додану вартість під час продажу активів.
Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема щодо:
✅ відсутності в Державної служби України з надзвичайних ситуацій права звертатися до суду з позовом щодо зобов’язання приведення у стан готовності захисних споруд;
✅ неможливості оскарження наказу Пенсійного фонду України в частині надання працівникам відділу обслуговування громадян права підпису розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Упродовж січня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
Нежитлові будівлі, що використовуються для сільськогосподарських потреб і не передаються в оренду, не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно – КАС ВС
Верховний Суд учергове висловив правову позицію щодо оподаткування нежитлових будівель, які використовуються в сільськогосподарській діяльності. Суд підтвердив, що податок на нерухоме майно не застосовується до будівель, які не передаються в оренду, лізинг чи позичку і використовуються для сільськогосподарських потреб.
Позивач (ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення, що стосувалися податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за періоди 2018–2022 років. Загальна сума податкових зобов’язань становила понад 8 млн грн.
Детальніше – https://is.gd/XhJhxe.
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України законодавець пов’язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв’язку або передачею відповідальній особі канцелярії суду – ОП ККС ВС
З огляду на положення статей 115, 219 КПК України при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування день, коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.
Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 369/16172/20.
Детальніше – https://is.gd/egLyrJ.
Суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді – ОП ККС ВС
За наявності вмотивованих заперечень учасників провадження перевірка обґрунтованості й достовірності інформації з таких процесуальних документів здійснюється судом під час судового розгляду.
Такі висновки зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 283/1638/23.
Детальніше – https://is.gd/I8gDaF.
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 17 по 23 лютого 2025 року.
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1066/ohliad-sprav-peredanykh-na-rozhliad-velykoi-palaty-verkhovnoho-sudu-obiednanykh-palat-ta-sudovykh-palat-kasatsiinykh-sudiv.
Аграрна розписка є окремим правочином, що встановлює безумовне зобов’язання боржника перед кредитором, а відсутність у розписці посилань на зустрічне зобов’язання не є підставою для визнання її недійсною – КГС ВС
Аграрна розписка не є додатком до договору поставки й не залежить від його виконання, а є специфічним видом правочину, що встановлює безумовне зобов’язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. При оформленні та видачі аграрної розписки наявність зустрічного зобов’язання необхідна виключно для підтвердження статусу кредитора та можливості видачі аграрної розписки і не є підставою для її недійсності.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/bagBTU.
Установа, яка використовує працю засуджених, зобов’язана сплачувати податки та ЄСВ із зарплати засуджених незалежно від укладення трудового договору – КАС ВС
Державна установа, яка використовує працю засуджених, є роботодавцем і податковим агентом. Це покладає на неї обов’язок сплачувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок, навіть якщо із засудженими не укладено трудових договорів.
За результатами податкової перевірки виправного центру податковий орган установив порушення податкового та пенсійного законодавства, що призвело до заниження податкових зобов’язань і несвоєчасного подання звітності, у зв’язку із чим державній установі донараховано понад 1,6 млн грн податків, штрафів і пені.
Детальніше – https://is.gd/ff4xax.
Новий тематичний огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти довкілля (рішення, внесені до ЄДРСР, за 2018–2024 роки) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_dovkillya_2018_2024.pdf.
В огляді висвітлені правові позиції щодо кримінально-правової кваліфікації за забруднення або псування земель, порушення правил використання надр, безгосподарське використання земель, незаконні видобування корисних копалин, зайняття рибним добувним промислом, порубку дерев або чагарників.
Також приділено увагу порядку визначення шкоди, заподіяної кримінальними правопорушеннями проти довкілля, проведенню слідчого експерименту, заявленню цивільного позову прокурором та іншим питанням, що виникали під час здійснення кримінальних проваджень цієї категорії.
Таке видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.
Тож читайте, зберігайте, застосовуйте!
Додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 1 січня 2013 року, набирає чинності не раніше здійснення її державної реєстрації – ВП ВС
Додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 1 січня 2013 року (до внесення законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди), набирає чинності для сторін договору не раніше здійснення її державної реєстрації, якщо сторони в тексті додаткової угоди не пов’язуватимуть момент набрання її чинності з подією, яка настане пізніше.
Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше – https://is.gd/yHibjp.
ВП ВС визначила умови відшкодування шкоди, завданої складенням патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення, у разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення
Дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише в тому випадку, якщо закриття справи відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення чи дій, які мають ознаки свавільності.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1049/vp-vs-vyznachyla-umovy-vidshkoduvannia-shkody-zavdanoi-skladenniam-patrulnym-politseiskym-protokolu-pro-administratyvne-pravoporushennia-u-razi-podalshoho-zakryttia-spravy-u-zviazku-z-vidsutnistiu-skladu-pravoporushennia-
Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем настає для службової особи незалежно від існування в неї певних домовленостей з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду – ОП ККС ВС
Факт наявності або відсутності певних домовленостей чи контактних зв’язків службової особи з іншою фізичною чи юридичною особою, яка отримала неправомірну вигоду, не має кримінально-правового значення для кваліфікації дій службової особи за відповідною частиною ст. 364 КК України.
Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем за ст. 364 КК України настає і в тому разі, якщо службова особа діяла в інтересах третьої особи без доведення до відома такої особи відомостей про зміст і характер своїх дій.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 757/11969/18-к.
Детальніше – https://is.gd/ddrlN3.
Актуальна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Вищої ради правосуддя. До вашої уваги – оновлений дайджест, у якому зібрано правові висновки ВП ВС, відображені в рішеннях, внесених до ЄДРСР станом на 1 січня 2025 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest_VP_VRP_01_01_2025.pdf .
Дайджест доповнено важливими правовими висновками ВП ВС щодо притягнення суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності, звільнення суддів з посади, припинення відставкисуддів, розгляду повідомлень про втручання в діяльність судді, надання згоди на утримання судді під вартою тощо.
Окрім цього, дайджест містить аналіз судової практики щодо тимчасового відсторонення суддів від здійснення правосуддя, невнесення Президентові України подання про призначення судді, переведення суддів з одного суду до іншого, а також щодо порядку оскарження рішень Етичної ради про невідповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.
Дайджест судової практики Верховного Суду щодо особливостей правового статусу прокурора в судовому процесі (рішення, внесені до ЄДРСР, з 2018 року по жовтень 2024 року) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest_prokyroru_2018_2024.pdf.
Дайджест підготовлено з огляду на важливу роль прокурора у здійсненні представництва інтересів держави з метою правильного застосування законодавства щодо участі прокурора в судовому процесі та забезпечення ефективного захисту таких інтересів.
У дайджесті зібрано ключові правові висновки ВП ВС, КАС ВС, КГС ВС та КЦС ВС, що демонструють усталену судову практику щодо визначення підстав представництва прокурором інтересів держави, наслідків відсутності таких підстав, процесуального статусу прокурора, специфіки участі прокурора на різних стадіях судового процесу, розподілу судових витрат і застосування позовної давності.
Факт проживання батька в місті, яке зазнає руйнувань внаслідок військової агресії рф, не є безумовною підставою для відмови у відібранні малолітньої дитини і переданні її батьку – КЦС ВС
Батьки мають переважне право на виховання дитини перед будь-якими особами, в тому числі й близькими родичами, і, як виняток із цього загального правила, у випадку встановлення, що передача дитини батькам або одному з них буде суперечити її інтересам, суд може відмовити в поверненні дитини.
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі за позовом батька дитини до її тітки, у сім’ї якої проживає дочка позивача, щодо відібрання дитини та передання її батькові.
Детальніше – https://so.supreme.court.gov.ua/news/1036/fakt-prozhyvannia-batka-v-misti-iake-zaznaie-ruinuvan-vnaslidok-viiskovoi-ahresii-rf-ne-ie-bezumovnoiu-pidstavoiu-dlia-vidmovy-u-vidibranni-malolitnoi-dytyny-i-peredanni-ii-batku-%E2%80%93-ktss-vs
