19219
Правові висновки Верховного Суду
Друзі, цієї суботи в рубриці «Ключове за тиждень» нагадуємо вам про публікації Верховного Суду, варті вашої уваги.
Подкаст Верховного Суду:
Опубліковано третій подкаст Верховного Суду, присвячений питанням кримінального судочинства
Судові рішення:
🔹 ВП ВС: землі прикордонної смуги вздовж державного кордону України, які використовуються для облаштування інженерно-технічних споруд, можуть перебувати лише в державній власності
🔹 ЄСПЛ: відмова зареєструвати нове ім’я з причини, що воно не є загальновживаним: ЄСПЛ не встановив порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
🔹 КГС ВС: вимога про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, якщо власником такого свідоцтва є фізична особа
Огляди судової практики:
📌 Огляд актуальної судової практики КАС ВС за
червень 2025 року
📌 Огляд актуальної судової практики КЦС ВС за червень 2025 року
📌 Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування доктрини contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)
Новини:
✔️ У Верховному Суді обговорили нагальні виклики функціонування державної та патронатної служби в органах судової влади під час презентації Зеленої книги
✔ Представники ВС розповіли про практику ЄСПЛ, принцип верховенства права та вимоги до юридичного тексту під час Літньої академії міжнародного права
✔️ У Верховному Суді відбулася зустріч із
представниками проєкту «Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права» (3*E4U)
Підсумки здійснення правосуддя:
📎 Підсумки роботи Касаційного кримінального суду
у складі Верховного Суду за І півріччя 2025 року
📎 Результати діяльності Великої Палати Верховного Суду в І півріччі 2025 року
📎 Інформація про роботу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в
І півріччі 2025 року
Вимога про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, якщо власником такого свідоцтва є фізична особа – КГС ВС
Вимога про визнання недійсним свідоцтва на торговельну марку, власником якої є фізична особа, не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Належним відповідачем щодо такої вимоги має бути саме власник свідоцтва як фізична особа, а не фізична особа – підприємець. Такі спори підлягають вирішенню в загальних судах.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше
Відмова зареєструвати нове ім’я з причини, що воно не є загальновживаним: ЄСПЛ не встановив порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
ЄСПЛ нагадав, що ім’я відіграє ключову роль в ідентифікації особи, а правові обмеження на його зміну можуть бути виправдані суспільним інтересом, наприклад для точної реєстрації населення чи захисту засобів ідентифікації особи.
Процес присвоєння, визнання і використання прізвищ та імен є сферою, у якій найсильніше проявляються національні особливості й на яку впливає безліч факторів історичного, мовного, релігійного та культурного характеру. Так, Держави мають широку свободу розсуду в цій сфері.
Детальніше – https://cutt.ly/VrPxpDMZ
Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за червень 2025 року
В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ недопустимість формального підходу при вирішенні питання щодо надання статусу учасника бойових дій;
✅ поширення вимоги закону щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю на адвокатські об’єднання;
✅ розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання з 20 травня 2023 року;
✅ межі податкових обмежень щодо відшкодування ПДВ в разі застосування санкцій до акціонерів платника на підставі Закону України «Про санкції»;
✅ строк для подання заяви щодо списання недоїмки з єдиного внеску;
✅ особливості визначення строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами в умовах карантину та воєнного стану;
✅ притягнення службової особи до матеріальної відповідальності у зв’язку із затримкою розрахунку з працівником при його звільненні.
Пропонуються до уваги також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:
✅ обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі правонаступництва суб’єкта владних повноважень;
✅ недостатність факту відкриття виконавчого провадження як підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Упродовж червня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
Друзі, сьогодні до вашої уваги – добірка ключових публікацій Верховного Суду щодо актуальної судової практики, оприлюднених упродовж тижня.
Судові рішення:
🔹ВП ВС: звернення стягнення на іпотечне майно після смерті майнового поручителя здійснюється на підставі Закону України «Про іпотеку» без необхідності пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців у порядку статей 1281, 1282 ЦК України
🔹ВП ВС: cуд не може зменшити мінімальний розмір трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України
🔹ОП КГС ВС: мораторій на нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановлений постановою НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332, поширюється виключно на період дії воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування
🔹КЦС ВС: у разі відчуження забудовником об'єкта інвестування третій особі ефективним способом захисту прав інвестора є витребування майна від добросовісного набувача, а не визнання права власності
🔹ККС ВС: отримання слідчим відеозаписів з бодикамер працівників поліції на підставі запиту в порядку ст. 93 КПК України до керівника правоохоронного органу, який є власником або володільцем таких технічних засобів, є належним способом збирання доказів
Огляди судової практики:
Огляд актуальної судової практики КАС ВС за травень 2025 року
Звіти про здійснення правосуддя:
Здійснення правосуддя КЦС ВС у І півріччі 2025 року: навантаження на суддів зростає
Мораторій на нарахування та стягнення штрафних санкцій, встановлений постановою НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332, поширюється виключно на період дії воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування – ОП КГС ВС
Положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25 лютого 2022 року № 332 щодо зупинення на період дії в Україні воєнного стану і протягом 30 днів після його припинення або скасування нарахування та стягнення штрафних санкцій стосуються виключно штрафних санкцій за цей період і не можуть бути поширені на штрафні санкції, право на нарахування яких виникло до введення воєнного стану. Норма щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій не містить вказівки про надання їй зворотної дії в часі, що дозволило б застосовувати її до порушень чи прострочень, що сталися в попередні періоди.
Такий висновок зробила колегія суддів ОП КГС ВС.
Детальніше
Звернення стягнення на іпотечне майно після смерті майнового поручителя здійснюється на підставі Закону України «Про іпотеку» без необхідності пред’явлення кредитором вимог до спадкоємців у порядку статей 1281, 1282 ЦК України – ВП ВС
Строк пред’явлення кредитором вимоги до спадкоємців, а також порядок виконання ними зобов’язання, передбачений у статтях 1281, 1282 ЦК України, не поширюються на правовідносини, які виникають у зв’язку з переходом у порядку спадкування майна, яке майновий поручитель передав в іпотеку задля забезпечення виконання зобов’язань третьою особою (відмінною від особи іпотекодавця).
Такі відносини регулюються нормами Закону України «Про іпотеку», і тому іпотека є дійсною для спадкоємця іпотекодавця, який набуває статусу іпотекодавця й має всі його права та обов’язки за іпотечним договором.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду.
Детальніше
Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за травень 2025 року
В огляді відображено правові позиції судових палат, колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ заборону нарахування плати та стягнення заборгованості за споживання житлово-комунальних послуг на тимчасово окупованих територіях у період воєнного стану;
✅ необхідність подання окремої заяви для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства незалежно від отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
✅ застосування пільгової ставки податку на додану вартість у розмірі 7 % під час імпорту марлевої тканини для медичних цілей;
✅ межі дискреційних повноважень органів військової адміністрації в разі надання податкових пільг;
✅ відсутність права роботодавців на апеляційне оскарження судових рішень у спорах про призначення пільгової пенсії;
✅ оголошення конкурсу на посаду керівника комунального підприємства під час воєнного стану.
Упродовж травня 2025 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
Друзі, сьогодні традиційно пропонуємо вам пригадати ключові публікації, з якими ми ділилися з вами протягом тижня, що минає.
Судові рішення:
🔹ОП КЦС ВС: недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу.
🔹КГС ВС: розпорядник майна боржника не може звертатися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство іншої юридичної особи, якщо не припинені повноваження керівника боржника.
🔹КАС ВС: адвокатські об’єднання як роботодавці, що використовують найману працю, зобов’язані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.
🔹КГС ВС: перебування єдиного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованих територіях України може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
🔹КЦС ВС: майно, яке було продане чи передане на виконання рішення суду, має «віндикаційний імунітет» і не підлягає витребуванню від добросовісного набувача навіть у разі подальшого скасування такого рішення.
Огляди судової практики:
📌Огляд судової практики Верховного Суду щодо оподаткування в умовах воєнного стану.
📌Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за травень 2025 року.
📌Огляд практики Суду справедливості ЄС (рішення за березень 2025 року).
Новини:
✅ Голова Верховного Суду та Директор з прав людини Ради Європи обговорили ключові проблеми функціонування судової влади в Україні.
✅ Підсумки VIII Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю ухвалення КАС України.
Інтерв’ю:
Інтерв’ю голови ККС ВС Олександра Марчука для проєкту «Феміда в деталях. Talk» про інституційну довіру до кримінальної юстиції, кадрові виклики, єдність судової практики та підвищення правової культури.
Перебування єдиного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованих територіях України може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – КГС ВС
Перебування основної частини майна боржника на тимчасово окупованій території України та безуспішність дій ліквідатора з пошуку іншого майна боржника, що об’єктивно унеможливлює завершення ліквідаційної процедури за правилами КУзПБ, може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Огляд практики Суду справедливості ЄС (рішення за березень 2025 року) із зазначенням описів ключових обставин справ та обґрунтування Суду
Зокрема, звертаємо увагу на таке рішення.
Загальний Суд ЄС розглянув спір між компаніями Lidl та Liquidleds щодо дійсності промислового зразка світлодіодної лампи у справі Lidl v EUIPO – Liquidleds Lighting (T-66/24). Так, компанія-заявник оскаржувала реєстрацію лампи компанії Liquidleds, посилаючись на попереднє розкриття аналогічних зразків.
Загальний Суд ЄС зазначив, що для застосування ст. 7(2) Регламенту № 6/2002 від 12 грудня 2001 року про промислові зразки Співтовариства власник зразка, щодо якого подано заяву про визнання недійсним, має довести, що він є автором або правонаступником автора попереднього зразка; що цей зразок було розкрито ним або третьою особою; що таке розкриття відбулося в межах пільгового періоду. Тому в цьому випадку, по-перше, заявник мав довести, що оскаржуваний промисловий зразок не відповідав вимогам для охорони, а по-друге, третя особа у справі мала посилатися на виняток, передбачений ст. 7(2) Регламенту № 6/2002, і довести, що вимоги для застосування цього винятку були виконані.
Стаття 7(2) Регламенту передбачає умови, за яких попереднє розкриття для цілей статей 5 та 6 Регламенту (новизна та оригінальність) не враховується.
Ключовим у цьому рішенні є висновок Суду про те, що для застосування зазначеного винятку зразки не повинні бути ідентичними, а достатньо лише, щоб вони справляли однакове загальне враження на користувача. Власне, виняток, передбачений у цій статті, має на меті захист інтересів автора або його правонаступника, а також стимулювання інновацій, розроблення нових продуктів та інвестування в їхнє виробництво.
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за травень 2025 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо оподаткування в умовах воєнного стану, підготовлений з нагоди Восьмої міжнародної науково-практичної конференції «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики» (3–4 липня 2025 року)
Висвітлені в огляді правові позиції щодо нагальних питань оподаткування дадуть змогу сформувати стратегію та визначитися з тактикою відбудови нашої держави з урахуванням ретроспективи і з огляду на нинішні події.
Друзі, нагадуємо вам про найважливіші публікації Верховного Суду за тиждень, варті вашої уваги.
Судові рішення:
🔹ОП КГС ВС: не підлягають касаційному оскарженню судові рішення лише в частині розстрочення / відстрочення їх виконання
🔹ОП КЦС ВС: позовна давність за вимогою сторони правочину про застосування наслідків нікчемного правочину обчислюється з моменту виконання такого правочину, а не з моменту прийняття спадщини
🔹ККС ВС: закриття кримінального провадження у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадку, коли потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, є істотним порушенням вимог КПК України
🔹КГС ВС: належним способом захисту прав територіальної громади в разі незаконної зміни цільового призначення землі, що призвело до зменшення орендної плати за договором оренди, є визнання недійсним рішення міської ради в частині зміни цільового призначення
🔹ККС ВС: SMS-повідомлення як спосіб судового виклику може застосовуватися лише за наявності відповідної заяви учасника судового процесу і технічної можливості його реалізації
Огляди судової практики:
Огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2025 року
Новини:
✅ Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко взяв участь у церемонії складення присяги суддями, вперше призначеними на посаду
✅ Досвід і перспективи функціонування адміністративної юстиції обговорили під час VIII Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю ухвалення Кодексу адміністративного судочинства України
✅ Делегація послів при ОБСЄ відвідала Верховний Суд із тематичним візитом, присвяченим обговоренню формування майбутнього системи правосуддя відповідно до міжнародних стандартів
Анонси:
У Верховному Суді відбудеться відкрита лекція, присвячена 20-річчю ухвалення КАС України
Належним способом захисту прав територіальної громади в разі незаконної зміни цільового призначення землі, що призвело до зменшення орендної плати за договором оренди, є визнання недійсним рішення міської ради в частині зміни цільового призначення – КГС ВС
У разі порушення органом місцевого самоврядування порядку зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності, переданої в оренду власнику розташованого на ній нерухомого майна, що спричинило зменшення орендної плати, належним та ефективним способом захисту прав є визнання недійсним і скасування пункту рішення про зміну цільового призначення, а також стягнення недоплаченої суми орендної плати, а не визнання недійсним договору оренди в цілому.
Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Детальніше
Огляд судової практики Верховного Суду щодо застосування доктрини contra proferentem – правила тлумачення неясних або суперечливих умов договору проти сторони, яка їх сформулювала, чи коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
У першому розділі огляду розкрито загальні підходи до тлумачення договору за правилом contra proferentem, у тому числі: межі застосування правила; ідентифікація сторони, на користь якої тлумачаться неясності; роль структурних та змістових формулювань умов договору.
У другому розділі наведено приклади застосування цього правила в конкретних договорах – від купівлі-продажу, оренди, підряду до кредитних договорів, поруки, перевезення та страхування.
Огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за червень 2025 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу, що майно, яке було продане чи передане на виконання рішення суду, має «віндикаційний імунітет» і не підлягає витребуванню від добросовісного набувача навіть у разі подальшого скасування такого рішення;
✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зауважено, що при безоплатній передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у приватну власність, за наявності декількох претендентів, першочергове право на отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої була сформована ця ділянка, за відсутності законних перешкод. Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення раніше сформованої земельної ділянки іншій особі порушує законний інтерес первинного заявника щодо завершення процедури приватизації;
✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, вказано, що недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу. Передача коштів уповноваженій особі банку за письмовим договором створює зобов'язання банку перед клієнтом, відсутність обліку коштів та банківського рахунку свідчить про неналежне виконання банком своїх обов'язків, а не про відсутність договірних відносин;
✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що члени Ради з державної підтримки кінематографії мають безумовне право на отримання щомісячної стипендії в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з моменту їх призначення, що ґрунтується на законі та не залежить від наявності окремого рядка в бюджетній програмі;
✅ у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, вказано, що право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи заповідальне розпорядження банку). Якщо особа, вказана в розпорядженні банку, не прийняла спадщину або відмовилася від її прийняття, то спадкування права на вклад здійснюється спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину. Сама по собі вказівка особи в заповідальному розпорядженні банку не свідчить про прийняття такою особою спадщини;
✅ щодо застосування норм процесуального права звернено увагу на те, що перебування справи на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження в цивільній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні. Підставою для зупинення провадження у справі за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в судовому порядку, а не перебуває на стадії досудового розслідування;
✅ щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС зазначено, що при поверненні виконавчого документа стягувачу на його письмову заяву державний виконавець зобов'язаний зняти арешт із майна боржника. Бездіяльність державного виконавця та начальника ВДВС щодо незняття арешту з майна боржника в такому випадку є протиправною.
Землі прикордонної смуги вздовж державного кордону України, які використовуються для облаштування інженерно-технічних споруд, можуть перебувати лише в державній власності – ВП ВС
Земельні ділянки в межах прикордонної смуги шириною 30–50 метрів уздовж державного кордону України, які використовуються для забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим їх використання та які можуть перебувати лише в державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
Такого висновку дійшла Велика Палата ВС у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі ОВА про визнання недійсним наказу в частині передачі земельних ділянок із державної в комунальну власність, скасування державної реєстрації права комунальної власності та державної реєстрації земельних ділянок.
Детальніше
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних і судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 14 по 20 липня 2025 року.
Справа, передана на розгляд ВП ВС:
Ухвалою ККС ВС від 10 липня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості застосування правил, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України у разі, коли особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень і, при цьому, одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька – після його ухвалення, а також щодо застосування норм, передбачених ч. 4 ст. 70, ч. 5 ст. 71 КК України, у взаємозв’язку з нормами про повторність (ст. 32 КК України) та сукупність (ст. 33 КК України) кримінальних правопорушень.
Справа, передана на розгляд ОП КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 2 липня 2025 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо наявності в суду права стягувати в Державний бюджет України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання процесуального документа, зокрема і вже розглянутого по суті з ухваленням рішення у справі.
Справа, передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС:
Ухвалою КАС ВС від 11 липня 2025 року на розгляд судової палати КАС ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо відсутності підстав для стягнення на користь прокурора вихідної допомоги, що мала бути нарахована та виплачена при звільненні, за наявності судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування наказу про звільнення, поновлення прокурора на посаді та зобов'язання роботодавця виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Справа, передана на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 26 червня 2025 року на розгляд судової палати КГС ВС передано справу для відступу (шляхом уточнення) від висновку КГС ВС щодо можливості витребування від добросовісного набувача майна, набутого під час електронного аукціону у виконавчому провадженні щодо виконання рішення третейського суду.
Справа, передана на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС:
Ухвалою КГС ВС від 16 липня 2025 року на розгляд судової палати КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо можливості розподілу судових витрат на правничу допомогу, пов'язаних із поданням заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Справа, передана на розгляд Першої судової палати ККС ВС:
Ухвалою ККС ВС від 3 червня 2025 року на розгляд судової палати ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС щодо можливості слідчого судді відновити досудове розслідування після його завершення.
Суд не може зменшити мінімальний розмір трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України – ВП ВС
Три проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), – це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов’язання боржником, який не підлягає зменшенню судом.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних.
Детальніше
Отримання слідчим відеозаписів з бодикамер працівників поліції на підставі запиту в порядку ст. 93 КПК України до керівника правоохоронного органу, який є власником або володільцем таких технічних засобів, є належним способом збирання доказів – ККС ВС
Положеннями ст. 245-1 КПК України врегульовано порядок одержання слідчим, прокурором показань технічних приладів і технічних засобів від особи, яка є власником або володільцем таких приладів чи засобів. Місцевий суд, урахувавши положення ст. 93 КПК України, а також те, що володільцем відеозапису є управління поліції, обґрунтовано зазначив, що законодавством не передбачено обов'язку отримання таких доказів виключно на підставі постанови слідчого чи прокурора, у зв'язку із чим не вбачав підстав для визнання його недопустимим.
Детальніше
У разі відчуження забудовником об'єкта інвестування третій особі ефективним способом захисту прав інвестора є витребування майна від добросовісного набувача, а не визнання права власності — КЦС ВС
Якщо інвестор повністю виконав умови інвестиційного договору та набув майнові права на об'єкт інвестування, але забудовник незаконно відчужив квартиру третій особі, належним способом захисту є витребування майна в добросовісного набувача відповідно до ст. 388 ЦК України, а не визнання права власності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 7 по 13 липня 2025 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:
Ухвалою КЦС ВС від 25 червня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом конкретизації) від висновку ВП ВС щодо процесуальної форми звернення особи про відшкодування на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом та виду судового провадження цієї категорії справ.
Ухвалою ОП КЦС ВС від 30 червня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу (шляхом конкретизації) від висновку ВП ВС щодо цивільної юрисдикції спору про оскарження рішення органу реєстрації про зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.
Ухвалою КЦС ВС від 2 липня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо неможливості застосування критеріїв / способів зменшення суми середнього заробітку, що підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, до правовідносин, які виникли або тривають після 19 липня 2022 року(набрання чинності Законом України № 2352-IX).
Ухвалою ОП КГС ВС від 4 липня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновків КАС ВС, КГС ВС та КЦС ВС щодо можливості спростування за допомогою нових доказів преюдиційних обставин (ч. 4 ст. 75 ГПК України, ч. 4 ст. 82 ЦПК України, ч. 4 ст. 78 КАС України).
Справа, передана на розгляд ОП ККС ВС:
Ухвалою ККС ВС від 3 липня 2025 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС щодо неналежності та недопустимості доказів, отриманих шляхом тимчасового доступу до речей та документів в іншому кримінальному провадженні.
Справа, передана на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС:
Ухвалою КАС ВС від 3 липня 2025 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновків КАС ВС щодо відповідальності суб’єкта господарювання за здійснення роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, навіть у випадку подальшого внесення відповідних змін до додаткадо ліцензії.
Майно, яке було продане чи передане на виконання рішення суду, має «віндикаційний імунітет» і не підлягає витребуванню від добросовісного набувача навіть у разі подальшого скасування такого рішення — КЦС ВС
Передане добросовісному набувачу майно в порядку виконання судового рішення не підлягає витребуванню навіть у разі подальшого скасування такого рішення. При застосуванні «віндикаційного імунітету» (абз. 1 ч. 2 ст. 388 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не має значення, чи відбулося вибуття майна з володіння власника за його волею, чи поза нею, оскільки відчужувачем є виконавець, а не власник майна.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.
Детальніше
Адвокатські об’єднання як роботодавці, що використовують найману працю, зобов’язані виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю – КАС ВС
Будь-яка юридична особа, яка використовує найману працю, незалежно від її організаційно-правової форми чи виду діяльності, є роботодавцем і зобов’язана виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Таким чином, адвокатські об’єднання підпадають під дію цього Закону як роботодавці, оскільки використовують найману працю.
Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Розпорядник майна боржника не може звертатися із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство іншої юридичної особи, якщо не припинені повноваження керівника боржника – КГС ВС
Ініціювання банкрутства іншої юридичної особи має здійснюватися у межах звичайної господарської діяльності ініціюючого кредитора належним представником, яким за загальним правилом є керівник.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Детальніше
Недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу — ОП КЦС ВС
Відсутність банківських рахунків та необлікування на них грошових коштів, залучених на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, кваліфікується як невиконання банком своїх договірних зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
Детальніше
Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 30 червня по 6 липня 2025 року.
Детальніше
SMS-повідомлення як спосіб судового виклику може застосовуватися лише за наявності відповідної заяви учасника судового процесу і технічної можливості його реалізації – ККС ВС
ВС вказав, що згідно з Порядком надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженим наказом ДСА України від 23 січня 2023 року № 28, надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості.
Детальніше
Огляд актуальної судової практики КГС ВС за травень 2025 року
В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
✔️Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:
▪️закриття провадження у справі про банкрутство з підстав, визначених у п. 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ — «в інших випадках, передбачених цим Кодексом»;
▪️скасування заходів забезпечення позову, який залишено судом без розгляду, у зв’язку з поданням позивачем заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність.
✔️У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки про:
▪️неможливість застосувати рекомендації АМК як джерело правозастосовчої практики в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України;
▪️використання загальновживаного позначення в торговельній марці на медичний препарат.
✔️У постановах у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав сформульовано висновки стосовно:
▪️відсутності порушених прав колишнього учасника ТОВ рішенням загальних зборів товариства, що стосується прав / інтересів колишнього директора ТОВ;
▪️обсягу документів, які можуть бути витребувані учасником у ТОВ відповідно до статей 5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;
▪️того, чи може свідчити про зловживання процесуальними правами збіг в одній особі позивача та директора відповідача.
✔️У постанові в справі щодо земельних відносин та права власності міститься правовий висновок про:
▪️належний спосіб захисту прав територіальної громади, порушених неправильним визначенням цільового призначення орендованої земельної ділянки комунальної власності, яке спричинило встановлення орендної плати в меншому розмірі.
